Nowadays, the issue of resource saving is increasingly brought up for discussion. This is due to serious concerns about the problem of Ecology, depletion of land resources and economic efficiency of production. Resource saving is a set of measures associated with the economical and efficient use of different production factors. The Government plays a significant part in the formation and development of resource saving in the country. Such important instruments of regulation of spheres of economic activity as investment, monetary, tax, price, legislative, program–target, informational, administrative–organizational and managerial and stimulating, on the one hand, allow to support organizations, on the other hand, limit and control them, setting the direction of development of their activities to conserve natural resources. As the title implies the article describes the main factors of influence and directions of state regulation of the resource–saving development management system of the enterprise in different countries. Factors of external and internal influence on the management of the development of resource conservation of the enterprise were clustered and considered. The article gives a detailed analysis the crucial of public policy for development resource conservation of enterprises, because a major reforms, modernization and re–equipment process of enterprises are impossible without strong state support. Much attention is given to determinate some directions of state policy in the management system of resource saving on the example of different countries of the world. A system of principles of resource conservation in developed countries is proposed and justified. Moreover, the main motivational incentives for the use of renewable energy sources by the CIS and European Union countries are considered. The article touches upon the main issues of state regulation and management of the development of resource conservation of enterprise. The article also reveals the main problems from the point of view of ...
The article is dedicated to the analysis of legal issues concerning funding of conservation measures. Features of legal framework of relations in the field of funding of conservation measures in Ukraine were established. Special attention was given to the problems of budget funding of conservation measures in the field of protection from harmful impact of rural and agricultural areas waste waters.Based on the analysis of the legislation in force and the practice of its enforcement, we concluded that funding of conservation measures, including those in the field of protection from harmful impact of rural and agricultural areas waste waters, has low effectiveness as a result of non-targeted use of funds from environmental tax and rental payments, funding of conservation measures by residual principle, inconsistencies in budget and environmental legislation, and absence of effective government control over the procedure of funding and executing policy documents concerning environment protection and state authorities' responsibility for improper performance of their duties.Amendments to the legislation in force were suggested in order to improve economic and legal environment protection mechanism.Keywords: environment, conservation measures, protection from harmful impact of waste waters, resource oriented measures, flood ; Статтю присвячено аналізу правових питань фінансування природоохоронних заходів. Визначено особливості правового регулювання відносин у сфері фінансування природоохоронних заходів в Україні. Особливу увагу приділено проблемам бюджетного фінансування природоохоронних заходів у сфері захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь.На підставі аналізу чинного законодавства та практики його застосування зроблено висновок про те, що фінансування природоохоронних заходів, в тому числі у сфері захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, має низьку ефективність внаслідок нецільового використанням коштів екологічного податку та рентних платежів, фінансування природоохоронних заходів за залишковим принципом, невідповідності бюджетного та екологічного законодавства, а також відсутності ефективного контролю з боку держави за порядком фінансування і виконання програмних документів в сфері охорони довкілля та відповідальності державних органів за неналежне виконання своїх обов'язків.Запропоновано внесення змін та доповнень до чинного законодавства з метою удосконалення економіко-правового механізму охорони навколишнього природного середовища.Ключові слова: навколишнє природне середовище, природоохоронні заходи, захист від шкідливої дії вод, ресурсозберігаючі заходи, повінь
There are some outlines strategic directions of development of tourism in Ukraine. The moderntrend of strategic tourism is invastigated. An dynamic tourism flows for 2000 - 2015 gg., based on piecharts which are presented in proportion of entry of exit tourists. Due to circular diagrams shows that theterritory of Ukraine is invastigated by the number of tourists visiting Lviv region; there is a large shareof domestic tourists in Ivano-Frankivsk, Khmelnytsky, Zaporizhia, Odesa. Generalized approaches to thedefinition of "sustainable development", "Development Strategy". The experience of Germany, France,Norway, in the preservation and restoration of tourism resources. The experience of these countries,according to the author, should serve as an example of proper preservation of cultural heritage and ourUkraine. The analysis is reported by the government bill on the State Fund for humanitarian developmentof Ukraine. The author draws attention to the modern scientific and technological achievements thatcan make a significant contribution to preserve tourism resources, in particular, such as the drone. Thearticle states that the preservation of monuments, important to have a precise picture of the object, but byphotographing drone can create an accurate 3 D model of the object or area in general. Also the strategicpriorities of the tourism industry.Key words: strategic direction; sustainable development; tourism industry; rational use of touristresources.Софія БілоусISSN 2078-4333. Вісник львівського університету. Серія міжнародні відносини. 2016. Випуск 40 ; Окреслено стратегічні напрями розвитку туризму в Україні. Досліджено сучасні тенденціїстратегічного розвитку туризму. Наведено динаміку туристичних потоків за 2000–2015 рр.,на основі кругових діаграм представлено частку в'їзних, виїзних туристів та екскурсантів.Узагальнено підходи до визначення понять "сталий розвиток", "стратегія розвитку". Наведенодосвід Німеччини, Польщі, Франції, Норвегії у сфері збереження та відновлення туристичнихресурсів, який, на думку автора, потрібно перейняти з метою створення дієвої системи збереженняресурсів і в Україні. Визначено стратегічні пріоритети розвитку туристичної галузі.Ключові слова: стратегічні напрями; сталий розвиток; туристична галузь; раціональневикористання; туристичні ресурси.
The article studies the current state of the Ukrainian restoration industry in the context of development of new global concepts due to the threats and challenges of the present day. The general tendencies of political and economic interests, prevailing overcultural values, are outlined; the social value of the art object is determined as an important factor of its sustainable preservation.Attention is paid to the features of development of restoration activities in Ukraine; the main shortcomings and problems are identified; the ways of development of the national restoration industry in line with the developments of global restoration science are projected. The aim of the article is to study the state of restoration work in the Ukrainian, the impact of new global concepts and practical approaches to preservation on the development of Ukrainian restoration. The methodology includes general methods of theoreticalresearch, general logical scientific methods of analysis, comparison and explanation. The main ways of involving communities intoconservation and restoration activities were determined, including revaluation, communication of the conservation specialists withthe general audience, implementation of educational programs aimed at various age groups. ; Досліджено поточний стан української реставраційної галузі в контексті розвитку нових світових теоретичних концепцій, зумовлений загрозами та викликами сучасності. Окреслено загальні тенденції до переваг політико-економічних інтересівнад культурними цінностями, визначено суспільну значущість об'єкта мистецтва як вагомий чинник його сталого збереження.Звернено увагу на особливості розвитку реставраційної діяльності в Україні, виявлено основні вади та проблеми, спрогнозовано шляхи розвитку національної реставраційної галузі в річищі напрацювань світової реставраційної науки. Мета статті полягає у вивченні стану реставраційної справи в Україні, впливу нових світових концепцій та практичних підходів до збереження та розвитку вітчизняної реставрації. Визначено, що основними методами залучення громадськості до пам'яткоохоронних і реставраційних заходів є ревалоризація, комунікація фахівців ізширокою суспільною аудиторією, впровадження освітніх програм для різних вікових груп.
The article studies the current state of the Ukrainian restoration industry in the context of development of new global concepts due to the threats and challenges of the present day. The general tendencies of political and economic interests, prevailing overcultural values, are outlined; the social value of the art object is determined as an important factor of its sustainable preservation.Attention is paid to the features of development of restoration activities in Ukraine; the main shortcomings and problems are identified; the ways of development of the national restoration industry in line with the developments of global restoration science are projected. The aim of the article is to study the state of restoration work in the Ukrainian, the impact of new global concepts and practical approaches to preservation on the development of Ukrainian restoration. The methodology includes general methods of theoreticalresearch, general logical scientific methods of analysis, comparison and explanation. The main ways of involving communities intoconservation and restoration activities were determined, including revaluation, communication of the conservation specialists withthe general audience, implementation of educational programs aimed at various age groups. ; Досліджено поточний стан української реставраційної галузі в контексті розвитку нових світових теоретичних концепцій, зумовлений загрозами та викликами сучасності. Окреслено загальні тенденції до переваг політико-економічних інтересівнад культурними цінностями, визначено суспільну значущість об'єкта мистецтва як вагомий чинник його сталого збереження.Звернено увагу на особливості розвитку реставраційної діяльності в Україні, виявлено основні вади та проблеми, спрогнозовано шляхи розвитку національної реставраційної галузі в річищі напрацювань світової реставраційної науки. Мета статті полягає у вивченні стану реставраційної справи в Україні, впливу нових світових концепцій та практичних підходів до збереження та розвитку вітчизняної реставрації. Визначено, що основними методами залучення громадськості до пам'яткоохоронних і реставраційних заходів є ревалоризація, комунікація фахівців ізширокою суспільною аудиторією, впровадження освітніх програм для різних вікових груп.
The article analyzes the provisions of the multilateral and bilateral international legal treaties of Ukraine aimed at the conservation and restoration of natural ecosystems and the implementation of an ecosystem approach, which is a strategy for the integrated management of land, water and living resources that promotes conservation and sustainable use in an equitable way. Based on the conducted research, it is concluded that these issues are among the most important and relevant at the international legal level, therefore, our state, having assumed relevant obligations in this area, should focus its efforts to their proper reflection in the national regulatory and legal field and their practical realization. It is hoped that in the near future, the outlined issues will receive increased attention both at the level of environmental legislation and in practical terms, because according to the Law of Ukraine «On the Basic principles (strategy) of state environmental policy of Ukraine for the period up to 2030» dated 28.02.2019, which now has the status of a leading pointer in the environmental sphere, the goal of state environmental policy is to achieve a good state of the environment by introducing an ecosystem approach to all areas of socio-economic development of Ukraine to ensure the constitutional right of every citizen to a clean and safe environment, introduction of balanced nature management and conservation and restoration of natural ecosystems.
The results of the investigation of rare plant species of the river Ingul's valley of different levels of conservation (regional, national, international) is given. It was found that on the legislative level 97 species of vascular plants are protected. 45 species are recorded into the Red Data Book of Ukraine, 38 of them certainly grow in the research area; the presence of the rest 7 species of them is questionable. Also 39 species are recorded into the Red List of Kirovograd region, 18 – into the Red List of Mykolaiv region, 5 (1 – doubtful) – into the Berne Convention on the Conservation of European Wildlife and Natural Habitats, 39 – into the IUCN Red List, 148 – into the European Red List. 13 species of vascular plants was proposed to recording into a new edition of the Red List of Kirovograd region; 32 species – into the Red List of Mykolaiv region.Keywords: rare plants, inventory, conservation, Ingul valley. ; Наводяться результати дослідження рідкісних видів рослин різних рівнів охорони (регіональний, національний, міжнародний) на території долини р. Інгул. Виявлено, що на законодавчому рівні охороняються 97 видів судинних рослин. До Червоної книги України занесені 45 видів, із них 38 достеменно ростуть на території дослідження, локалітети 7-ми з них є сумнівними. До Червоного списку Кіровоградської області включено 39 видів, Червоного списку Миколаївської області – 18, Бернської конвенції – 5 (із них 1 – сумнівний), Світового Червоного списку (IUCN) – 39, Європейського Червоного списку – 148. Запропоновано включити до Червоного списку Кіровоградської області 13, а до Червоного списку Миколаївської області – 32 рідкісних види.Ключові слова: созофіти, інвентаризація, охорона, долина р. Інгул.
Проаналізовано вельми критичний сучасний стан системи охорони культурної спадщини в Україні, яка без принципових змін залишилася від радянської доби. Зафіксовано, що внаслідок деструктивних процесів Україна втрачає численні об'єкти культурної спадщини, особливо під час екстенсивної, стихійної забудови в історичних зонах. Обґрунтовано необхідність перезавантаження системи охорони культурної спадщини шляхом створення сучасної дієвої системи збереження національного надбання України у контексті загальносвітових тенденцій. Запропоновано основні засади розбудови нової системи з урахуванням взаємоузгоджених організаційних, процесуальних, законодавчих, фінансових, технологічних аспектів. Наголошується на важливості взаємодії державних, громадських та приватних структур, забезпечених законодавством, гнучкою податковою політикою, прийомами і способами організації діяльності зі збереження надбання на засадах економічного регулювання. Нова система має бути орієнтована на налагодження процесів взаємодії між всіма стейкхолдерами, які мають різні позиції, відмінні системи цінностей, суперечливі інтереси, задля досягнення балансу зацікавленостей за умов дотримання вимог законодавства України. Підкреслюється актуальність підготовки професійних кадрів та підвищення їхньої кваліфікації, просвіта широких кіл громадян, підвищення рівня обізнаності громадян стосовно значення культурного надбання у суспільному бутті. Підвищення туристичної привабливості культурної спадщини України шляхом включення об'єктів у національні та міжнародні туристичні маршрути суттєво посилить просвітницьку діяльність. ; Dangerously critical current state of cultural heritage protection system in Ukraine, which have remained since the Soviet era without fundamental changes, has been analyzed in the article. It is emphasized that Ukraine loses numerous objects of cultural heritage, especially during extensive, spontaneous development in historic zones as a result of destructive processes. The author substantiates the necessity of reloading cultural heritage protection system by creating a modern effective system of preserving the national heritage of Ukraine in the context of global trends. The main development principles of the new system with consideration of mutually agreed organizational, procedural, legislative, financial, technological aspects are offered. The importance of cooperation between governmental, public and private structures, provided with legislation, flexible tax policy, producing organizing activities methods to preserve the property on the basis of economic regulation has been underlined.The new system should be focused on establishing interaction between all stakeholders, which have different positions, values, conflicting interests, to achieve a balance in the conditions of Ukrainian legislation reorganization. The author emphasizes the importance of professional training and improvement of practical qualifications, civil education, raising the level of citizens' awareness of importance of cultural heritage in social life. Increasing the tourist attractiveness of Ukraine's cultural heritage by including objects in national and international tourist routes will significantly enhance educational activities. ; Проанализировано нынешнее критическое состояние системы охраны культурного наследия в Украине, которая осталась в наследство от советской эпохи без принципиальных изменений. Зафиксировано, что в результате деструктивных процессов Украина теряет многочисленные объекты культурного наследия, особенно во время экстенсивной, стихийной новой застройки в исторических зонах. Обоснована необходимость перезагрузки системы охраны культурного наследия путем создания современной эффективной системы сохранения национального достояния Украины в контексте общемировых тенденций.Предложены основные принципы развития новой системы с учетом взаимосогласованных организационных, процессуальных, законодательных, финансовых, технологических аспектов. Отмечается важность взаимодействия государственных, общественных и частных структур, обеспеченных законодательством, гибкой налоговой политикой, приемами и способами организации деятельности по сохранению наследия на основе экономического регулирования. Новая система должна быть ориентирована на налаживание процессов взаимодействия между всеми стейкхолдерами, которые имеют разные позиции, системы ценностей, противоречивые интересы, на достижение баланса интересов при условии соблюдения требований законодательства Украины. Подчеркивается актуальность подготовки профессиональных кадров и повышение их квалификации, просветительство широких кругов граждан, повышение уровня осведомленности общества относительно значения культурного наследия в общественном бытии. Повышение туристической привлекательности культурного наследия Украины путем включения объектов в национальные и международные туристические маршруты существенно усилит просветительскую деятельность.
The article analyzes the current problems of land management for agricultural land use in Ukraine, because fertile land is the basis of civilized human life, and their condition, to a large extent, reflects the health of any nation. Therefore, the intensive exploitation of land to complete exhaustion without the use of improving measures is a complete environmental suicide. Soil is not only the main condition for the existence of human society, but also the most important source of national wealth, a universal factor in any human activity. In agricultural production, land is the main mode of production, without which the process of manufacturing of crop and livestock production is impossible, is both an object and a means of labor, determines not only the pace of development, but also the level of efficiency of agricultural production.Directions for the formation of soil protection restrictions in the use of agricultural land for lease land use are justified, in particular: agricultural land plots for commercial agricultural production should be used in compliance with the established terms for the return of individual crops in accordance with the permissible types and types of crop rotation according to land management projects, and also landowners and land users in the implementation of ho business activities are obliged to inform the executive authorities and local governments on the quality condition, degradation and pollution of land plots, on the sown area of crops grown on them, with the obligatory registration of the relevant changes in the land cadastre.Key words: soil protection, land management projects, crop rotation, soil cultivation, restrictions, land use, crop rotation. ; У статті проаналізовано сучасні проблеми землевпорядного забезпечення сільськогосподарського землекористування в Україні, адже родючiземeльнiугiддя виступають базисом цивiлiзованого життя людини, а їхнiй стан, значною мipою, вiдобpажаєздоpов'я будь-якої нацiї. Тoму iнтeнсивнaекcплуaтацiя зeмeль до пoвногo виснаження без застосування вiднoвлювaльнихзаходiв є пoвнимекoлoгiчним самогубством. Земля є не лише головною умовою iснування людського суспiльства, а й найважливiшимджеpеломнацiонального багатства, унiвеpсальним чинником будь-якої дiяльностi людини. У сiльськогосподарському виробництві земля є гoлoвним зaсoбомвиpобництва, без якого неможливий пpoцecвиpобництвапpодукцiїpослинництва i тваpинництва, є i пpедметом, i засобом пpацi, визначає не лише темпи pозвитку, а й piвеньефективностi – результат господарювання.Обґрунтовано напрями щодо формування ґрунтоохоронних обмежень у використанні земель сільськогосподарського призначення орендних землекористувань, зокрема: земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва повинні використовуватися із додержанням установлених строків повернення окремих сільськогосподарських культур відповідно до допустимих типів та видів сівозмін згідно проектів землеустрою, а також землевласники і землекористувачі при здійсненні господарської діяльності зобов'язані інформувати органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо якісного стану, деградації та забруднення земельних ділянок, про посівні площі сільськогосподарських культур, що вирощуються на них, з обов'язковою реєстрацією відповідних змін у земельному кадастрі.Ключові слова: охорона грунтів, проекти землеустрою, сівозміни, грунтовтома, обмеження, використання земель, чергування сільськогосподарських культур.
Peculiarities of legal regulation of legal relations in the field of conservation and sustainable use of biological diversity are considered. The provisions of national and international legislation in this area have been studied, as well as the meaning of the terms «biological diversity» and «sustainable use of biological diversity» from the point of view of law. From the standpoint of law, the program documents are analyzed, based on the provisions of which the state policy in the field of conservation and use of biodiversity is formed, as well as the place of norms on conservation and sustainable use of biodiversity in the environmental legislation of Ukraine. The necessity of developing a single categorical-conceptual apparatus in the field of regulation of relations on conservation and sustainable use of biological diversity is substantiated. It is established that the legal regulation of conservation and sustainable use of biological diversity is provided mainly by national programs, strategies and other policy documents, and ensuring the requirements of conservation and sustainable use of natural, spatial, species, population and coenotic diversity of biodiversity components. It is noted that the term «biological diversity» and its species (spatial, species, population and coenotic diversity (depending on the level of organization)) are used mainly in setting legal requirements for the protection, use and reproduction of certain natural resources. in order to uniformly apply the term «biodiversity» and understand its meaning, its definition should be introduced into national legislation at the level of natural resource laws. It is also considered necessary to include basic terms, including the concept of «biological diversity», in the future Environmental Code. At the same time, relations in the field of biodiversity (its components) should be considered in the context of its sustainable use as part of a more global concept of sustainable development, where the principle of rational use of natural ...
In this article was explained the factors of policy management energy conservation and efficiency of industrial enterprises. The concept of «energy efficiency of industrial enterprises». A classification of factors of effective policy of energy conservation and efficiency. ; В данной статье показаны факторы управления политикой энергосбережения и энергоэффективности промышленных предприятий. Определено понятие «энергетическая эффективность промышленного предприятия». Приведена классификация факторов эффективной политики энергосбережения и энергоэффективности. ; У поданій статті висвітлено чинники управління політикою енергозбереження та енергоефективності промислових підприємств. Визначено поняття «енергетична ефективність промислового підприємства». Наведено класифікацію чинників ефективної політики енергозбереження та енергоефективності.
In this article was explained the factors of policy management energy conservation and efficiency of industrial enterprises. The concept of «energy efficiency of industrial enterprises». A classification of factors of effective policy of energy conservation and efficiency. ; В данной статье показаны факторы управления политикой энергосбережения и энергоэффективности промышленных предприятий. Определено понятие «энергетическая эффективность промышленного предприятия». Приведена классификация факторов эффективной политики энергосбережения и энергоэффективности. ; У поданій статті висвітлено чинники управління політикою енергозбереження та енергоефективності промислових підприємств. Визначено поняття «енергетична ефективність промислового підприємства». Наведено класифікацію чинників ефективної політики енергозбереження та енергоефективності.
The approaches of the government compensation mechanism maintaining forest ecosystems in accordance with the Kyoto Protocol, the main advantages and disadvantages of such mechanism for Ukraine have been done. The preliminary feasibility study proposed in the refund has been ordered. ; В статье рассмотрены основные составляющие организационноэкономического механизма сохранения биоразнообразия. Обобщены подходы относительно механизма международного государственного возмещения сохранения лесных экосистем по Киотскому протоколу, основные преимущества и недостатки такого механизма для Украины. Осуществлено предварительное экономическое обоснование предложенного в статье возмещения. ; У статті розглянуто фактичну структуру організаційноекономічного механізму збереження природного капіталу. Узагальнено підходи щодо механізму міжнародного державного відшкодування збереження лісових екосистем за Кіотським протоколом, основні переваги та недоліки такого механізму для України. Здійснено попереднє економічне обґрунтування запропонованого у роботі відшкодування.
Україна стоїть на черговому етапі завершення земельної реформи. Попри це, з прийняттям незалежності в країні ще досі залишається безліч невирішених та дискусійних земельних, екологічних, водних, містобудівних питань, які потребують додаткового втручання з боку держави. Не завершеність земельної реформи, а саме деяких її важливих питань, одним із яких є формування землекористування в межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг міст створює негативне екологічне середовище. А також соціальну напругу життєдіяльності населення, особливо для міського землекористування. Оскільки, той факт, що забудова у межах водоохоронних зон, прибережних захисних смугах міст продовжується, не зважаючи на законодавчу заборону. Крім того, обмеження у використанні земель та інших природних ресурсів, що перебувають на цій території, також не сформовані. Тобто, просторове їх розміщення має величезний вплив не тільки на екологічні, земельні та водні відносини, а й загалом на економічні, соціальні та правові (гарантування прав). В результаті дослідження було використано дані із публічної кадастрової карти Державної служби України з питань геодезії, картографування та кадастру та витяг із схеми планувальних обмежень Генерального плану м. Київ. Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та нормативно-правові акти України щодо регулювання земле-, водо- та природокористування, наукові праці світових і вітчизняних учених, матеріали науково-практичних конференцій. В результаті авторами було встановлено особливість формування землекористування в межах водоохоронних зон та прибережних захисних та берегових смуг міста Києва. Суть землекористування в межах таких зон (смуг) полягає у тому, що воно як екосистема об'єднує декілька земельних ділянок різного цільового призначення та функціонального використання. Крім того, міське землекористування в межах водоохоронних зон, прибережних захисних та берегових смуг, крім екологічних, правових, соціальних, земельних відносин включає і економічні й водні відносини, що є немало важливим аспектом при ефективному регулюванні такого землекористування. Саме зазначеним обумовлений вибір дослідити особливості формування міського землекористування в межах водоохоронних зон та прибережних захисних і берегових смуг. Для того, щоб забезпечити через землевпорядно-правове врегулювання міського землекористування в межах зон (смуг) для підвищення ефективності його капіталізації та екологізації.Ключові слова: міськеземлекористування, водні об'єкти, водоохоронні зони, прибережні захисні смуги, берегові смуги, власність на землю ; Annotation. Ukraine is at the next stage in completing land reform. Despite that, country gained independence, and still there are many unresolved and controversial land, environmental, water, urban development issues requiring additional state intervention. Incompleteness of land reform, in particularly some of the most important issues, one of which is the formation of land use within the water protection zones and coastal protection zones of cities, creates a negative ecological environment. And likewise, social tension in vital activity of population, especially for urban land use. In despite of the legislative ban, the construction within the water protection zones, coastal protection zones of cities continues. In addition, restrictions on the use of land and other natural resources located in this territory are also not formed. That is, their spatial placement has a huge impact not only on environmental, land and water relations, but also on economic, social and legal (rights guarantee).As a result of the study, was used data from the public cadastral map of the State Service of Ukraine for geodesy, cartography and cadastre, and an extract from the planning restrictions scheme of the General Plan of Kyiv. The information base for the study was the legislative and regulatory acts of Ukraine regarding the regulation of land, water and nature management, scientific works of world and domestic scientists, materials of scientific and practical conferences.As a result, the authors established formation features of land use within the water protection zones and coastal protection and coastal stripes of the city of Kiev. The essence of land use within such zones (strips) consist in the fact, that is as an ecosystem, combines several steeds of different purpose and functional use. In addition, urban land use within water protection zones, coastal protection zones and coastal strips, except environmental, legal, social, land relations, includes economic and water relations, which appears to be an important aspects in the effective regulation of such land use. Due to that, the choice was made to study formation features of urban land use within water protection zones and coastal protection and coastal strips. In order to ensure through land management and legal regulation of urban land use within the zones (strips) to increase the efficiency of its capitalization and greening.Keywords: urban land use, water bodies, water protection zones, coastal protection strips, coastal strips, land ownership.
The article analyzes the current state of implementation of effective mechanisms of legal support for the rational use and conservation of water resources in Ukraine, taking into account the requirements established by international and European standards. In order to achieve this goal, the EU's legal experience in the environmental field has been explored.It is established that the foundations of bilateral cooperation between Ukraine and the EU in the field of environment are determined first of all by the Association Agreement 2014. In order to practically fulfill the tasks of adaptation of the legislation of Ukraine to the EU legislation, a number of normative legal acts aimed at organizational – legal support of this process.It is determined that among the global environmental problems of today, some of the most urgent are the problems in the use and conservation of water resources, the immediate solution of which depends on the further life and health of man. According to the sector «Water Quality and Water Management, including the Marine Environment» of the National Strategy for Approximation (Approximation) of EU Laws to Environmental Law, our country must first adapt national legislation in accordance with Directive 2000/60/EC Water Policy Communities – Water Framework Directive.The study found that Ukraine is actively involved in the implementation of EU water legislation. The water legislation of our country is sufficiently branched and developed.Keywords: water resources, use and conservation of water resources, EU law, water law of Ukraine, implementation, adaptation ; У статті аналізується сучасний стан впровадження дієвих механізмів правового забезпечення раціонального використання і збереження водних ресурсів в Україні з урахуванням вимог, встановлених міжнародними та європейськими стандартами. Задля досягнення окресленої мети досліджено правовий досвід ЄС в екологічній сфері.Встановлено, що основи двостороннього співробітництва між Україною та ЄС у сфері навколишнього природного середовища визначені насамперед Угодою про асоціацію 2014 р. З метою практичного виконання завдань з адаптації законодавства України до законодавства ЄС, в Україні була прийнята ціла низка нормативно-правових актів, спрямованих на організаційно-правове забезпечення цього процесу.Визначено, що серед глобальних екологічних проблем сучасності одними з найбільш актуальних є проблеми у сфері використання і збереження водних ресурсів, від невідкладного вирішення яких залежить подальше життя та здоров'я людини. Згідно із сектором «Якість води та управління водними ресурсами, включаючи морське середовище» Національної стратегії наближення (апроксимації) законодавства України до права ЄС у сфері охорони довкілля, наша держава має адаптувати національне законодавство насамперед відповідно до Директиви 2000/60/ЄС про встановлення рамок діяльності Співтовариства у сфері водної політики – Водної Рамкової Директиви.За результатами дослідження встановлено, що Україна активно залучена у процес імплементації водного законодавства ЄС. Водне законодавство нашої держави є достатньо розгалуженим і розвинутим.Ключові слова: водні ресурси, використання і збереження водних ресурсів, право ЄС, водне законодавство України, імплементація, адаптація
