Suchergebnisse

The article investigates the nature, the main features and particularities of the 2007–2008 world food crisis, which has revealed the imperfection of the world food and agricultural systems as well as contradictions both in production relations and increasingly inside the Man–Nature system.

Migrant crisis which escalated in 2015 represents humanitarian and security challenge for European Union (EU) member states. Protection of the EU outer borders, as well as national one, has become priority task for all EU member states in order to preserve their political and cultural identity. This paper analyses the Croatian Navy (CN) capabilities in case of the migrant crisis escalation at sea, in order to protect national waters. The expected effect is to indicate that, considering their capabilities and experience, the Croatian Navy is capable of fulfilling the mission. Authors of the article investigated potential security threats in the area of responsibility of the Croatian Navy. This paper presents the possibility of an efficient response to possible challenges.

Migrant crisis which escalated in 2015 represents humanitarian and security challenge for European Union (EU) member states. Protection of the EU outer borders, as well as national one, has become priority task for all EU member states in order to preserve their political and cultural identity. This paper analyses the Croatian Navy (CN) capabilities in case of the migrant crisis escalation at sea, in order to protect national waters. The expected effect is to indicate that, considering their capabilities and experience, the Croatian Navy is capable of fulfilling the mission. Authors of the article investigated potential security threats in the area of responsibility of the Croatian Navy. This paper presents the possibility of an efficient response to possible challenges.

This study uses a visualization technique, systemism, to integrate ICB Project findings about crisis, escalation and war in particular. The domain of the analysis, 1999–2017, is the period following the authoritative review of research in Michael Brecher (1999; International studies in the twentieth century and beyond: Flawed dichotomies, syntheses, cumulation, International Studies Quarterly 43: 213–264) up to the present. Systemism is used to combine, in graphic form, substantively significant results from ICB Project research. Insights about cause and effect for escalation processes are obtained that would not readily be available in the absence of graphic representation. This learning is made possible through application of systemism, a visualization technique, to convey a network of variables leading into war.

Transformational changes have been taking place in the political systems in many countries of the world over the last few decades. This issue arouses the great interest of scientists and researchers. In the article, I pay particular attention to the study of the "traditional" and "new" party systems and their role in the country's contemporary political life. Given the challenge of the day, I see populism as a problem with its impact on democracy along with such issues as the role of populist parties and the citizens' attitude to them; the analysis of problems developing in the political process, particularly, in parties and movements of the populist type; the formation and development of multi-party systems and democracy as a whole.Populism is considered in the article as a political ideology. This phenomenon is investigated as a component of the political parties' activities, especially, of the Ukrainian parties. A comparative analysis of populist parties in the European Union and Ukraine has been carried out.I analyze the main factors of populism's influence on the party-political system on the examples of the European countries and Ukraine. I also prove that populism has always occupied a special place in the implementation of programs of political leaders and parties. It is noted that populism remains the current day phenomenon of both the party-political system and the socio-economic life of the countries in the world. Having a considerable influence over the politics of the countries, where functioning of democratic institutions is relatively inexperienced, populism has a rather clear manifestation in the modern political space and the "old" democracies. There is a clear link between increasing populism and exacerbating socio-economic problems. The inability of the political establishment, including the democratic one, to respond effectively to new problems and challenges is an important factor contributing to the emergence and growth of populist influence.The in-depth analysis of the populist rhetorical and political effects on the development of modern democracy is particularly important, i. e. the margins between the reality and virtuality, truth and falsehood are leveling; facts lose their value; deconstruction of truth takes place; traditional ideologies are destroyed; moral relativism, hypocrisy and double standards are spreading out.

"Crisis Behavior: Miscalculation, Escalation, and Inadvertent War" published on by Oxford University Press.

Why do some international crises escalate into violence while others do not? I argue that an understanding of crisis behavior necessitates awareness of the processes preceding a crisis and propose two mechanisms that link precrisis hostility with crisis violence. The population fatigue mechanism suggests that precrisis hostility interrupts the everyday life of a population, strengthening its demand for a harsher response. If leaders behave with restraint during a crisis and after the crisis hostilities resume, leaders risk facing greater dissatisfaction from their now even more fatigued population. The baseline for resolve mechanism suggests that if states are actively hostile before a crisis, they must maintain hostility during a crisis to credibly demonstrate resolve. Findings on international crises between 1918 and 2010 support the interphase relationship: a crisis escalation is significantly more likely after a hostile precrisis period. The behavior of opponents can indicate how crises might unfold even before they begin.

This article examines the causation and extent of interstate crisis escalation among two conflictual dyads, namely Greece–Turkey and India–Pakistan. It draws from the International Crisis Behaviour dataset to present a new sub-dataset of 12 interstate crises involving the two dyads in the period 1987 to 2002. While crisis behaviour in Greece–Turkey has frequently been analysed within the context of two major regional organizations (NATO and the EU), Indian–Pakistani crises have been studied within the perspective of nuclear proliferation. To examine the linkage between these features and interstate crises, the article operationalizes the security dilemma and the diversionary theory of war through a probabilistic model. Using Ragin's (2000) comparative qualitative analysis, it demonstrates that both the security dilemma and diversionary theory explain crisis escalation, although the latter covers more cases with a smaller margin of error. Moreover, the article demonstrates that Greek–Turkish crises have generally escalated to relatively low levels of conflict (threat of war or show of force), while Indian–Pakistani crises have spiralled to higher levels of confrontation (use of force). In both dyads, nuclear weapons and regional organizations have shaped the boundaries of possible escalatory action. The EU and NATO have contributed to mitigating crisis escalation and the use of force between the Aegean neighbours, while unintentionally encouraging low intensity confrontations; meanwhile, in South Asia, nuclear weapons in combination with fragile domestic regimes have exacerbated crises, particularly in the form of state-sponsored unconventional warfare.

Transformational changes have been taking place in the political systems in many countries of the world over the last few decades. This issue arouses the great interest of scientists and researchers. In the article, I pay particular attention to the study of the "traditional" and "new" party systems and their role in the country's contemporary political life. Given the challenge of the day, I see populism as a problem with its impact on democracy along with such issues as the role of populist parties and the citizens' attitude to them; the analysis of problems developing in the political process, particularly, in parties and movements of the populist type; the formation and development of multi-party systems and democracy as a whole.Populism is considered in the article as a political ideology. This phenomenon is investigated as a component of the political parties' activities, especially, of the Ukrainian parties. A comparative analysis of populist parties in the European Union and Ukraine has been carried out.I analyze the main factors of populism's influence on the party-political system on the examples of the European countries and Ukraine. I also prove that populism has always occupied a special place in the implementation of programs of political leaders and parties. It is noted that populism remains the current day phenomenon of both the party-political system and the socio-economic life of the countries in the world. Having a considerable influence over the politics of the countries, where functioning of democratic institutions is relatively inexperienced, populism has a rather clear manifestation in the modern political space and the "old" democracies. There is a clear link between increasing populism and exacerbating socio-economic problems. The inability of the political establishment, including the democratic one, to respond effectively to new problems and challenges is an important factor contributing to the emergence and growth of populist influence.The in-depth analysis of the populist rhetorical and political effects on the development of modern democracy is particularly important, i. e. the margins between the reality and virtuality, truth and falsehood are leveling; facts lose their value; deconstruction of truth takes place; traditional ideologies are destroyed; moral relativism, hypocrisy and double standards are spreading out. ; Обґрунтовується, що за останні кілька десятиліть у політичних системах багатьох країн світу відбулися і продовжують відбуватися трансформаційні зміни, які викликають неабиякий інтерес науковців, дослідників цієї проблематики. Особливо зосереджується увага на дослідженні «традиційних» та «нових» партійних систем, на їх ролі у сучасному політичному житті країни. Враховуючи виклик сучасності, наголошується на проблемі популізму, його впливу на демократію, ролі популістських партій і відношення до них громадян країни, на аналізі проблем розвитку політичного процесу, зокрема партій та рухів популістського типу, становлення та розвитку багатопартійних систем і демократії в цілому.Розглянуто популізм як політичну ідеологію, досліджено це явище, як складову діяльності політичних партій, зокрема, українських. Здійснено порівняльний аналіз популістських партій країн Європейського Союзу і України.Проаналізовано основні чинники впливу популізму на партійно-політичну систему на прикладах європейських країн і України. Доведено, що популізм завжди займав особливе місце в реалізації програм політичних лідерів та партій. Зазначено, що популізм залишається актуальним феноменом як партійно-політичної системи так і соціально-економічного життя країн світу. Здійснюючи значний вплив на політику країн із порівняно малим досвідом функціонування демократичних інститутів, популізм досить помітно виявляє себе у сучасному політичному просторі й «старих» демократій. Існує очевидний зв'язок між посиленням популізму і загостренням соціально-економічних проблем. Важливий чинник, який сприяє появі та зростанню впливу популістів, є нездатність політичного істеблішменту, зокрема і цілком демократичного, ефективно реагувати на нові труднощі та виклики.Особливої ваги набуває глибинний аналіз впливів популістської риторики і політики на розвиток сучасної демократії: нівелюються грані між реальністю і віртуальністю, правдою і неправдою, факти втрачають значення, відбувається деконструкція істини, руйнуються традиційні ідеології, ширяться моральний релятивізм, лицемірство й подвійні стандарти тощо. ; Обґрунтовується, що за останні кілька десятиліть у політичних системах багатьох країн світу відбулися і продовжують відбуватися трансформаційні зміни, які викликають неабиякий інтерес науковців, дослідників цієї проблематики. Особливо зосереджується увага на дослідженні «традиційних» та «нових» партійних систем, на їх ролі у сучасному політичному житті країни. Враховуючи виклик сучасності, наголошується на проблемі популізму, його впливу на демократію, ролі популістських партій і відношення до них громадян країни, на аналізі проблем розвитку політичного процесу, зокрема партій та рухів популістського типу, становлення та розвитку багатопартійних систем і демократії в цілому.Розглянуто популізм як політичну ідеологію, досліджено це явище, як складову діяльності політичних партій, зокрема, українських. Здійснено порівняльний аналіз популістських партій країн Європейського Союзу і України.Проаналізовано основні чинники впливу популізму на партійно-політичну систему на прикладах європейських країн і України. Доведено, що популізм завжди займав особливе місце в реалізації програм політичних лідерів та партій. Зазначено, що популізм залишається актуальним феноменом як партійно-політичної системи так і соціально-економічного життя країн світу. Здійснюючи значний вплив на політику країн із порівняно малим досвідом функціонування демократичних інститутів, популізм досить помітно виявляє себе у сучасному політичному просторі й «старих» демократій. Існує очевидний зв'язок між посиленням популізму і загостренням соціально-економічних проблем. Важливий чинник, який сприяє появі та зростанню впливу популістів, є нездатність політичного істеблішменту, зокрема і цілком демократичного, ефективно реагувати на нові труднощі та виклики.Особливої ваги набуває глибинний аналіз впливів популістської риторики і політики на розвиток сучасної демократії: нівелюються грані між реальністю і віртуальністю, правдою і неправдою, факти втрачають значення, відбувається деконструкція істини, руйнуються традиційні ідеології, ширяться моральний релятивізм, лицемірство й подвійні стандарти тощо.

"The International Crisis Behavior Project" published on by Oxford University Press.

Machine generated contents note: -- Part 1: The Historical and Political Background of the Crisis * The Roots of Crisis: Post-Kargil Conflict in Kashmir and the 2001-2002 Near War--Praveen Swami * The Political-Military Background of the 2001-2002 Military Standoff: A Pakistani Perspective--Zafar Jaspal * Part 2: The Conventional Military Environment * The Military Dimension of the 2001-2002 India-Pakistan Standoff: Planning and Preparation for Land Operations--Gurmeet Kanwal * Part 3: Managing the Nuclear Environment * What Was Done to Achieve Strategic Stability During the Cold War? Implications for South Asian Crises--Michael Wheeler * Pakistans Nuclear Force Posture and the 2001-2002 Crisis--Feroz Khan * Part 4: Outside Actors and Crisis Resolution:_ The United States Role * Crisis Management in South Asias Twin Peaks Crisis--Polly Nayak and Michael Krepon * The 2002 Crisis: A Real-Time View From Islamabad--David Smith * Part 5: Avoiding Future Crises * Arms Control, Confidence Building and Nuclear Risk Reduction in South Asia: A Pakistani Perspective--Naeem Salik * Conclusion: Lessons Learned and Unlearned