Paper describes two basic principles of sociological analysis of ideology in the early XXI century: the principle of double contextualization of M. Burawoy and the principle of the duality of structures and subjects of P. Sztompka. This allowed to clarify the focus of the author's research on the intersection of the plurality of ideologies and multiparadigm of modern sociology. Authors have distinguished a sociological understanding of the transformations of the social role of ideology in the development of societies during the XIX – early XXI century and its three main phases. Taking into account the multiparadigm of ideology, the possibilities of its conceptualization in a number of major sociological metaparadigms and their axiomatic nuclei are analyzed. Paper emphasizes on diversifying the debate on the macro-micro dichotomy in the study of ideology by increasing the invariance in the interpretation of both members of this dichotomy and recognizing the complex nature of structures and subjects that have object-subject characteristics. There is a lack of sociological explication and conceptualization of such a vision of ideology and corresponding methods of empirical research. Therefore, the narrowing of sociological optics to the study of ideology within the socio-constructive direction of sociological theorizing in its critical version is argued. As the importance of studying the practical aspects of ideology and the role of its subjects in social transformations is emphasized today, the position of N. Fairclough was chosen as the main methodological source within the cluster of critical discourse analysis. Paper describes heuristic possibilities and limits of using the theoretical provisions of critical discourse-analysis of N. Fairclough for cognition of ideology. The main characteristics of ideological discourse are argued, as well as the main provisions of critical discourse-analysis are applied to the study of ideology with special attention to its subjects. As a result of the application of these research procedures, an approach to the conceptual scheme of ideology research is developed, which takes into account its object-subject characteristics and allows studying the role of agents and recipients in the construction and consumption of ideology, аs well as in the transformation of social practices and socio-cultural transformations.
Статтю присвячено вивченню науково‐критичного дискурсу творчості Джонатана Свіфта. Визначено основні аспекти дослідження творчої спадщини письменника, окреслено підходи та методи провідних науковців світу. У результаті аналізу наукових робіт були виявлені основні напрямки дослідження поетики Дж. Свіфта – зв'язок творчості письменника з політичною та церковною діяльністю, місце та значення роману Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера» у світовому літературному процесі, вплив творчості письменника на розвиток сатиричних форм.Автор акцентує увагу на певній прогалині в науковій парадигмі свіфтознавста щодо осмислення та вивчення гротескних форм у творах Дж. Свіфта. ; The article carries out a research on the scientifical and critical discourse considering Jonathan Swift's works. It outlines the main aspects of the existing research on the writer's works, approach and methods of the most prominent modern scientists. As the result of the analysis, the article distinguishes the main ways of studies of Jonathan Swift's poetics: connection of the writer's works and his political and religious activity, significance of the novel Gulliver's Travels in the world literature progress, influence of the writer's works on the developement of the satyrical forms. We make a prominence on the gaps in the scientific frameworks of the Swift studies, concerning analysis and research on grotesque in Jonathan Swift's works.
Статтю присвячено вивченню науково‐критичного дискурсу творчості Джонатана Свіфта. Визначено основні аспекти дослідження творчої спадщини письменника, окреслено підходи та методи провідних науковців світу. У результаті аналізу наукових робіт були виявлені основні напрямки дослідження поетики Дж. Свіфта – зв'язок творчості письменника з політичною та церковною діяльністю, місце та значення роману Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера» у світовому літературному процесі, вплив творчості письменника на розвиток сатиричних форм.Автор акцентує увагу на певній прогалині в науковій парадигмі свіфтознавста щодо осмислення та вивчення гротескних форм у творах Дж. Свіфта. ; The article carries out a research on the scientifical and critical discourse considering Jonathan Swift's works. It outlines the main aspects of the existing research on the writer's works, approach and methods of the most prominent modern scientists. As the result of the analysis, the article distinguishes the main ways of studies of Jonathan Swift's poetics: connection of the writer's works and his political and religious activity, significance of the novel Gulliver's Travels in the world literature progress, influence of the writer's works on the developement of the satyrical forms. We make a prominence on the gaps in the scientific frameworks of the Swift studies, concerning analysis and research on grotesque in Jonathan Swift's works.
The article is devoted to the place and role of discourse categories, as well as the method of critical discourse - analysis of modern scientific studies. The authors analyze the possibility of using the tools of critical discourse analysis (CDA) in political science research. Based on research representatives CDA Teun van Dijk, Norman Fairclough, Ruth Wodak authors consider the specific resources of critical discourse analysis algorithm and its use. The authors came to conclusion of the feasibility of introducing a critical discourse analysis in methodological apparatus of political science, defined its main characteristics, advantages and limitations. ; Статья посвящена месту и роли категории дискурса, а также методу критического дискурс - анализа в современных научных работах. Авторы анализируют возможности использования инструментария критического дискурс-анализа (КДА) в политологических исследованиях. Опираясь на наработки представителей КДА Т. ван Дейка (Teun van Dijk), Н. Ферклафа (Norman Fairclough), Р. Водак (Ruth Wodak) авторы рассматривают специфику ресурсов критического дискурс - анализа и алгоритм его использования. Делается вывод о целесообразности включения критического дискурс - анализа в методологический аппарат политической науки, определяются его основные характеристики, преимущества и ограничения. ; Стаття присвячена місцю і ролі категорії дискурсу, а також методу критичного дискурс - аналізу в сучасних наукових працях. Автори аналізують можливості використання інструментарію критичного дискурс-аналізу (КДА) в політологічних дослідженнях. Спираючись на доробки представників КДА Т. ван Дейка (Teun van Dijk), Н. Ферклафа (Norman Fairclough), Р. Водак (Ruth Wodak), автори розглядають специфіку ресурсів критичного дискурсивного аналізу та алгоритм його використання. Робиться висновок про доцільності включення критичного дискурс-аналізу в методологічний апарат політичної науки, визначаються його основні характеристики, переваги та обмеження.
The article is devoted to the place and role of discourse categories, as well as the method of critical discourse - analysis of modern scientific studies. The authors analyze the possibility of using the tools of critical discourse analysis (CDA) in political science research. Based on research representatives CDA Teun van Dijk, Norman Fairclough, Ruth Wodak authors consider the specific resources of critical discourse analysis algorithm and its use. The authors came to conclusion of the feasibility of introducing a critical discourse analysis in methodological apparatus of political science, defined its main characteristics, advantages and limitations. ; Статья посвящена месту и роли категории дискурса, а также методу критического дискурс - анализа в современных научных работах. Авторы анализируют возможности использования инструментария критического дискурс-анализа (КДА) в политологических исследованиях. Опираясь на наработки представителей КДА Т. ван Дейка (Teun van Dijk), Н. Ферклафа (Norman Fairclough), Р. Водак (Ruth Wodak) авторы рассматривают специфику ресурсов критического дискурс - анализа и алгоритм его использования. Делается вывод о целесообразности включения критического дискурс - анализа в методологический аппарат политической науки, определяются его основные характеристики, преимущества и ограничения. ; Стаття присвячена місцю і ролі категорії дискурсу, а також методу критичного дискурс - аналізу в сучасних наукових працях. Автори аналізують можливості використання інструментарію критичного дискурс-аналізу (КДА) в політологічних дослідженнях. Спираючись на доробки представників КДА Т. ван Дейка (Teun van Dijk), Н. Ферклафа (Norman Fairclough), Р. Водак (Ruth Wodak), автори розглядають специфіку ресурсів критичного дискурсивного аналізу та алгоритм його використання. Робиться висновок про доцільності включення критичного дискурс-аналізу в методологічний апарат політичної науки, визначаються його основні характеристики, переваги та обмеження.
The article presents a critical discourse analysis of the Nobel lecture of the leading British philosopher, logician, writer, politician, 1950 Nobel Prize winner in literature Bertrand Russell. The proposed critical analysis of B. Russell's discourse was performed using a new interdisciplinary method, which involves identifying the ideological coloring of the discourse fragment, involving a retrospective review of the human values of the mid-twentieth century's post-war world. The main identified communicative strategy of B. Russell's discourse is the strategy of rationalism, with the help of which he shares his own materialist worldview, combining the author's rhetoric with bare logical arguments. It has been noted that in order to activate the mental activity of the listeners and adhere to the strategy of argumentation, the lecturer appeals to his own episodic autobiographical memory and common semantic socio-cultural memory. The proposed analysis made it possible to extraxt 16 semantic macropropositions underlying the main topics of the speech. The key concepts of the analyzed lecture are identified, which include desire, power and excitement, predefining the conceptual core of the lecture. The second stage of critical discourse analysis reveals local discursive changes in the lexical semantics of the above mentioned concepts of desire, power and excitement. The shifts in meaning are given in comparison with dictionary definitions. Quantitative analysis showed that the most frequently used collocation of the Nobel lecture is love of power, used by the author 16 times in the text. The indicated shifts in the meaning of the concepts point out the excessive idealization of their generalized meanings, exposed by the author in the context of his speech, assigning them with new referencial meanings. The suggested critical discourse analysis has demonstrated that the basic Bertrand Russell's ideologies activated in his speech were the ideology of materialist rationalism, democracy and pacifism. The analysis made it possible to identify specific author's conceptual metaphors emerging as a result of conceptual blending. The application of these metaphors allowed the author to directly point out the deep flaws and hidden low desires of the humanity, avoiding condemnations and personal accusations. ; У статті наведено критичний аналіз дискурсу Нобелівської промови провідного британського філософа, логіка, письменника, політичного діяча, лауреата Нобелівської премії з літератури 1950 р. Бертрана Расселла. Запропонований критичний аналіз дискурсу виконано із застосуванням нового міждисциплінарного методу, що передбачає виявлення ідеологічного забарвлення дискурсивного фрагмента, залучення ретроспективного огляду системи людських цінностей пост воєнного світу середини ХХ ст. Установлено, що основною комунікативною стратегією дискурсу Б. Расселла є стратегія раціоналізму, завдяки якій він реалізовує власний матеріалістичний світогляд, поєднуючи авторську риторику з логічними аргументами. Доведено, що задля активізації мисленнєвої діяльності слухачів і дотримання стратегії аргументації лектор задіює авторську епізодну автобіографічну та семантичну соціокультурну пам'ять. Запропонований аналіз уможливив виявлення 16 семантичних макропропозицій, що окреслюють головні теми промови. Ідентифіковано ключові поняттями зазначеної промови, до яких належать desire, power та excitement, котрі формують концептуальне ядро лекції. На другому етапі критичного аналізу дискурсу виявлені локальні дискурсивні зміни в лексичній семантиці понять desire, power та excitement, що порівнюються зі словниковими дефініціями. Кількісний аналіз продемонстрував, що найчастотнішим словосполученням промови є love of power, ужитий автором у тексті 16 разів. Зафіксовані невідповідності в значенні понять засвідчують надмірну ідеалізацію їхніх концептуальних значень, яку автор викриває в контексті своєї промови, надаючи їм нових референтних смислів. Установлено, що базовими ідеологіями Бертрана Расселла в його промові були ідеологія матеріалістичного раціоналізму, демократії та пацифізму. Проведений аналіз дав змогу виявити глибинні концептуальні метафори, які сформувались унаслідок концептуального блендингу. Застосування цих метафор дало змогу прямо вказати на глибинні недоліки й приховані низькі бажання людської спільноти, уникаючи засуджень та персональних звинувачень.
The late 19th century witnessed the expansion of Western European antipositivist intellectual movement that also embraced literary criticism, thus paved a new way for the development of fi ction. The leading vectors of modern discourse and the new philosophy of art in the Ukrainian literature were initiated by the cohort of young writers united around the «Ukrainska Khata», a Kyiv-based journal which used to function «as an antithesis to the discourse of populism», according to Solomiia Pavlychko. Due to social and political circumstances, in the early 20th century Ukrainian modernism failed to implement its program, hence, according to Tamara Gundorova, this period in Ukrainian literature continues up till now. Therefore, the study of «other modernisms» in an extremely broad modernist paradigm has still not lost its topicality. Basing on the materials of the published writings in the Kyiv-based journal «Ukrainska Khata», genre and style experiments of its authors and editors are highlighted in the article. It is emphasized that their experiments were based on the literary discussions of poetry and prose renewal, aesthetic re-orientation focusing on the Western European philosophy, which developed the potential of the Ukrainian literature and culture in the early 20th century. The present paper deals with the materials provided by the journal editors and correspondents, who outlined the horizons of the artists' creative freedom, suggesting a new form of a literary text as a result of creativity. The editorial board of the journal tried to involve both authors and readers to the creation of a new literary canon that was aimed at new interpretations of the artistic works as well as at the experimentation with genres and styles, balancing between national and multicultural. The approach of «Ukrainska Khata» to the change of literary canon with regard to the needs and requirements of the age of early Modernism is of principal importance. The involvement of readers and authors in the elaboration of literary and cultural strategies contributed to the popularization of reading, enabled to overcome the bias and conventionality in literature, and enriched authorial poetics with artistic techniques of European standards. It is positioned that aesthetic principles, rhetorical strategies, the entire genre system and evolutionary stages in the transformation of critical discourse led to the changes of the basic literary principle. The editors of the journal outlined new vectors in developing the philosophy of art, which modeled novel relations between the author, the reviewer and the recipient within the liminal periods of cultural and aesthetic development. Keywords: text, author, recipient, discourse, basic principle, modernism, «Ukrainska Khata». ; На матеріалі публікацій київського журналу «Українська Хата» у статті висвітлено жанрово-стильові експерименти авторів і редакторів часопису на тлі літературної дискусії стосовно оновлення й естетизації прози та поезії з орієнтацією на західноєвропейську філософію, що сприяло оновленню української літератури і культури початку ХХ століття. З'ясовано, що естетичні принципи, риторичні стратегії, жанрова система й еволюційні етапи трансформації критичного дискурсу доби Модерну вплинули на зміну літературного канону. Хатяни окреслили нові координати філософії мистецтва, крізь при- зму яких можна моделювати парадигму взаємин між автором, критиком і реципієнтом у межових періодах розвитку культурно-естетичних епох. Ключові слова: текст, автор, реципієнт, дискурс, канон, модернізм, «Українська Хата».
The article presents experience for applying of a sociocognitive approach to critical discourse analysis, developed by T. van Dijk, in examination of the texts of the early nineteenth century Russian periodical press. Operation of the discourse on three political revolutions 1807-1808 in the Ottoman Empire is analyzed in accordance with the approach of T. van Dijk. ; В статье представлен опыт применения социо-когнитивного подхода к критическому дикурс-анализу, разработанный Т ван Дейком, при рассмотрении текстов русской периодической печати начала XIX в. В соответствии подходом Т ван Дейка анализируется функционирование дискурса о трех государственных переворотах 1807-1808 гг. в Османской империи. ; У статті представлений досвід застосування соціо-когнітивного підходу до критичного дискурс-аналізу, розроблений Т. ван Дейком, при розгляді текстів російського періодичної преси початку XIX ст. У відповідності з підходом Т. ван Дейка аналізується функціонування дискурсу про три державні перевороти 1807-1808 рр. в Османській імперії.
The article presents experience for applying of a sociocognitive approach to critical discourse analysis, developed by T. van Dijk, in examination of the texts of the early nineteenth century Russian periodical press. Operation of the discourse on three political revolutions 1807-1808 in the Ottoman Empire is analyzed in accordance with the approach of T. van Dijk. ; В статье представлен опыт применения социо-когнитивного подхода к критическому дикурс-анализу, разработанный Т ван Дейком, при рассмотрении текстов русской периодической печати начала XIX в. В соответствии подходом Т ван Дейка анализируется функционирование дискурса о трех государственных переворотах 1807-1808 гг. в Османской империи. ; У статті представлений досвід застосування соціо-когнітивного підходу до критичного дискурс-аналізу, розроблений Т. ван Дейком, при розгляді текстів російського періодичної преси початку XIX ст. У відповідності з підходом Т. ван Дейка аналізується функціонування дискурсу про три державні перевороти 1807-1808 рр. в Османській імперії.
The author raises the problem of the diversity of approaches to the identification and study of political discourse focuses on the many aspects of this concept. The author reveals the basic properties and names of representatives of the various approaches that have developed in the framework of political linguistics for the study of political discourse. Keywords: political discourse, discourse analysis, political linguistic, critical discourse analysis, descriptive discourse analysis. ; Розглянуто проблему різноманітних підходів до визначення та вивчення політичного дискурсу, багатоаспектність цього поняття. Розкрито основні властивості різних підходів, які розвинулися в межах політичної лінгвістики для вивчення політичного дискурсу. Ключові слова: політичний дискурс, дискурс-аналіз, політична лінгвістика, критичний дискурс-аналіз, дескриптивний дискурс-аналіз.
Problem setting. Although modern humanity has proclaimed the universality of human dignity and desperately upholds this value, which is fully in harmony with freedom, equality andfraternity, the truth is that in reality it has not yet been able to go beyond the status of a citizen of the nation state in its legal and political conventions. . In this sense, a very important issue is the representation of the real situation around the categories of «universal citizenship», «human rights» and «globalization» in the midst of the geopolitical conflict in Latin America caused by the persecution of 21st century socialism. Paper objective. This critical essay aims to discuss the real significance of such political and legal categories as «universal citizenship», «human rights» and «globalization» in the midst of the geopolitical conflict that led to the persecution of 21st century socialism in Latin America. Methodology. The methodologicalfield of the research uses documentary observation and dialectical hermeneutics, which help to compare and reconcile categories with different semantic contexts to reconstruct their true meaning. The technique of writing this research was the methodological procedure of the hermeneutic circle, which is a sequential analysis of numerous written documentary sources, combined in a kind of dialogic context with hidden messages that can be read between the lines, as well as interpretive theories and critical thinking. Paper main body. There is much in common between the contemporary political and philosophical programs of the Western cultural space, ofwhich Latin Americans are a part, and the ideas of universal citizenship, globalization, and human rights in a spirit of deep militant universalism that function fully today not only as abstract theories at the disposal of peoples and nations who continue to work to improve their living conditions and strengthen their freedom to exist and act in a better world. As for the tradition of human rights as a modern expression of natural law, it ...
У роботі розглядаються проблеми зниження ймовірності мовця в дискурсі та розкриття його засобів вираження. Дослідження об'єктивних висловлювань у різних регістрах дискурсу з використанням лінгвістичної категорії модальності дає змогу вирізнити кореляцію хеджування та типу модальності, що потрактована як аспект міжособистісної метафункції мовної компетентності (Aumuller, 2014). Термін "модальність" поділяє цілий ряд понять у галузях філософії, морфології, синтаксису, семантики та аналізу дискурсу. Дослідження модальності як міжособистісної метафункції в системній функціональній лінгвістиці в літературі головним чином зосереджувались на варіантах жанрів та / або дискурсу, а саме; консервативний, юридичний, медіа, літературний, академічний, політичний та медичний, а також в живання сучасне англійської мови (Jespersen, 1924). Дана стаття продовжує авторську серію про хеджування в дискурсі (Mykhaylenko, 2017). Дискурсна стратегія хеджування /зниження не відіграє першорядної ролі в дискурсі: мовець/автор не надає дає можливість слухачеві об'єктивно інтерпретувати його / її інтенаціональне значення, з іншого боку, слухач очікує певної деонтичної складової висловлення з боку мовця. Завдяки кількіснми та якісним методам лінгвістичного дослідження у статті пропонується точка зору згіддно якої, використання модусних псевдовисловлювань виступає відображенням стратегій хеджування/зниження модусного відношення автора, що використовуються мовцями для вирішення різтх умов соціального характеру. У рамках критичного дискурс-аналізу - модальність розуміється набагато ширше ніж функціонування традиційних модальних дієслів, таких як може, може, може, може бути та повинен (Fowler, 1985). Віоповідно, виступає як ставлення мовця до слухача, або до у своїй впевненості вербалізованого висловлювання. Ключові слова: деонтична модальність, вставне речення, міжособистий, понижувач імовірності. MYKHAYLENKO Valery. ATTITUDINAL PSEUDO-CLAUSES IN DISCOURSE. This paper addresses the challenges of downtoning the speaker's probability in discourse and revealing its means of expression. A study of objective statements in various discourse registers using the linguistic category of modality has potency of investigating the correlation of hedging and the type of modality which is considered to be an aspect of interpersonal metafunction in language competence (Aumuller, 2014). The term "modality" shares a range of concepts within the fields ofphilosophy, morphology, syntax, semantics, and discourse-analysis. Studies on modality as an interpersonal metafunction in Systemic Functional Linguistics have in the literature, mainly focused on variants of genres and/or discourse namely; conservative, legal, media, literary, academic, political and medical discourse as well as the contemporary English usage (Jespersen, 1924). The present paper continues the author's] series on hedging in discourse (Mykhaylenko, 2017). The discourse strategy of hedging/downtoning seems to play a paramount role in discourse: the speaker gives the hearer a possibility to objectively interpret his/her intentional meaning, on the other hand, the hearer expects a definite deontic constituent on the part of the speaker. Based on quantitative and qualitative methods, the article argues that the use of modal expressions can be better explained as reflecting the strategies of hedging used by writers for dealing with the social conditions. Within critical discourse analysis, modality is understood as encompassing much more than simply the occurrence of overt modal auxiliaries such as may, might, can, could, will, would, shall, should, must, and ought (Fowler, 1985). Rather, modality concerns the speaker's attitude toward and/or confidence in the proposition being presented. ; This paper addresses the challenges of downtoning the speaker's probability in discourse and revealing its means of expression. A study of objective statements in various discourse registers using the linguistic category of modality has potency of investigating the correlation of hedging and the type of modality which is considered to be an aspect of interpersonal metafunction in language competence (Aumuller, 2014). The term "modality" shares a range of concepts within the fields ofphilosophy, morphology, syntax, semantics, and discourse-analysis. Studies on modality as an interpersonal metafunction in Systemic Functional Linguistics have in the literature, mainly focused on variants of genres and/or discourse namely; conservative, legal, media, literary, academic, political and medical discourse as well as the contemporary English usage (Jespersen, 1924). The present paper continues the author's] series on hedging in discourse (Mykhaylenko, 2017). The discourse strategy of hedging/downtoning seems to play a paramount role in discourse: the speaker gives the hearer a possibility to objectively interpret his/her intentional meaning, on the other hand, the hearer expects a definite deontic constituent on the part of the speaker. Based on quantitative and qualitative methods, the article argues that the use of modal expressions can be better explained as reflecting the strategies of hedging used by writers for dealing with the social conditions. Within critical discourse analysis, modality is understood as encompassing much more than simply the occurrence of overt modal auxiliaries such as may, might, can, could, will, would, shall, should, must, and ought (Fowler, 1985). Rather, modality concerns the speaker's attitude toward and/or confidence in the proposition being presented.
The use of social media in political discourse is quite active, and has turned this means of communication into a tool for influencing the communities. In times of political and social crises, such influence can be particularly relevant, since society is mobilized and traditional media often have lower level of trust. Discourses in social media, especially under conditions of increasing gradient of confrontation in society, are elements of power, and through the implementation of certain psychological practices in them, social construction can take place in the form of establishing a social hierarchy. In this article, which is utilizing a Fairclough's critical discourse analysis of a communicative case in the Ukrainian segment of social media, the features of linguistic characteristics, discursive practices and social practices that lead to the reproduction of the psychological practice of segregation of community members are identified. This practice is weakening the society's ability to unity and mobilization through the strengthening of internal contradictions between individuals, depending on their attitude to the "politicization" of a particular topic, and to the construction of an additional "fault line" between citizens. In the process of reproducing this practice towards the target audience, the effect of monotony is also instilled, that is the fatigue from information and loss of interest. Monotony, in turn, leads to the increase in the passivity of citizens and their loss of motivation to somehow position themselves in discourses, fills the communication space of "excessive" information and reduces the ability of society to mobilize. ; Застосування соціальних медіа в політичному дискурсі є досить активним, і давно перетворило цей засіб комунікації на інструмент впливу на спільноти. В умовах політичних та соціальних криз такий вплив може бути особливо актуальним, адже суспільство перебуває у мобілізованому стані, а традиційні медіа часто мають менший рівень довіри. Дискурси в соціальних медіа, особливо в умовах нарощення у суспільстві градієнту протистояння в суспільстві, є елементами влади, і через реалізацію в них певних психологічних практик може відбуватися соціальне конструювання у формі встановлення соціальної ієрархії. В цій статті завдяки дослідженню із застосуванням критичного дискурс-аналізу за методом Нормана Феркло комунікативного кейсу в українському сегменті соціальних медіа визначено особливості лінгвістичних характеристик, дискурсивних практик та соціальних практик, що ведуть до відтворення психологічної практики сегрегації членів спільноти. Ця практика веде до послаблення здатності суспільства до єдності та мобілізації через посилення внутрішніх протиріч між індивідами, залежно від їхнього ставлення до «політизації» конкретної теми, і до побудови додаткової «лінії розлому» між громадянами. У процесі відтворення цієї практики на цільову аудиторію також навіюється ефект монотонії, тобто втоми від інформації та втрати інтересу. Монотонія, в свою чергу, веде до зростання пасивності громадян та втрати ними мотивації якось позиціонувати себе в дискурсах, заповнення комунікаційного простору «зайвою» інформацією та до зниження здатності суспільства до мобілізації.
Problem setting. Critical thinking is an attribute of consciousness that can be manifested in all human activities where it is required, as a condition of possibility, in the use of critical reason and deliberation. Consequently, it is in the domains of politics that critical thinking is used more frequently, to discuss the scope and concrete significance of the discourses and practices that, from the exercise of public powers, are deployed on intelligent citizenship and with the minimum necessary of information for peer deliberation. Recent research and publications analysis. The term «critical thinking» itself is inextricably linked with the concept of «criticism. The Modern Dictionary of Social Sciences defines the term «criticism» as «a way of spiritual activity, the main task of which is to give a holistic assessment of the phenomenon, revealing its contradictions, strengths and weaknesses». Critical thinking is understood as a system of judgments, which is used to analyze things and events with the formulation of sound conclusions and allows us to make informed estimates, interpretations, and also apply the results to situations and problems. According to a number of researchers (Palacios, Alvarez, Moreira, and Moran, 2017), critical thinking is a type of reasoning that can be defined differently, but most of these reasoning always have something to do with the act of a survey or assessment. For this reason, speaking of critical thinking in general terms, references are made to questions and assessments, which ultimately make it possible to express a judgment or substantiate a position regarding a fact, phenomenon or idea. There is a position that the transition to a critical level of thinking in a particular community is a necessary prerequisite for the beginning of the civilized development of this community. Paper objective. The objective of this article is to deconstruct the most common contributions of critical thinking, as a form of participation and political deliberation. It is about investigating ...
The purpose of the study is to reveal the objective transformations that have occurred in information technology. Conceptualization of these transformations is also important. System, information, network and cognitive approaches allow to reveal the main aspects of the development of information technologies - technical and technological, software and hardware, network, communication, cognitive. The article considers the evolution of information technology. The relationship of information technology with its increasing role and importance of information in the life of man and society is analyzed. Information technologies are disclosed as technologies to create, store, record and process information. Technical and technological direction of information technology development is analyzed. The connection of the information technology concept transformation and development of the information society theory, in particular, the theory of post-industrial society, information society, network society, knowledge society and the digital world is revealed. The connection of the information technology concept transformation and the emergence of the media civilization and global information space is also revealed. The article shows that the development of information technology is an important factor in the development of the information society. Technology transition (the electronic computer as a machine) to the modern stage of development of digital technologies is characterized by the formation of a single technical and technological basis for the formation of the information society. The classification of information technology according to its application scope is proposed. Information and communication technologies characterize subject-to-subject interactions, among which pedagogical and political technologies are primarily distinguished. Information space is separate area of information technology application. Information processing technologies in the information space are the basis of modern democratic discourse. An important area of information technology is the information sphere. Information sphere is the sphere of information activity, information exchange and information relations, the regulator of which is the information law. Information security technologies ensure the protection of human rights, society and the state in obtaining objective information. Cybersecurity technologies protect critical infrastructure. The technologies of reality – virtual, cognitive, and augmented – provide the ability of a person's consciousness and thinking to process and create new information. Identifying the social significance of the technical and technological development of information technologies becomes the basis of recommendations for the implementation of a strategies for the formation of the information society in Ukraine.
