The article analyzes the concept of "overall cultural competence", addresses issues that relate to the formation of the younger generation in the context of the competence-based approach. It is shown how the focus is in the government documents regarding to the need and importance of the formation of common cultural competency training as a necessary condition for a highly cultured, competent person. ; У статті проаналізовано поняття "загальнокультурна компетентність", висвітлено питання, що стосуються формування її у підростаючого покоління в контексті реалізації компетентнісного підходу, показано, як акцентується увага в державних документах щодо необхідності та значення формування загальнокультурної компетентності як необхідної умови виховання висококультурної, компетентної особистості.
У статті доведено, що формування комунікативної компетентності нерозривно пов'язано як із соціокультурними, так і з лінгвокраїнознавчими знаннями. У структурі соціокультурної компетенції описано такі складові: країнознавча, лінгвокраїнознавча та соціолінгвістична компетенції. У статті автори теоретично обґрунтували доцільність використання певних дидактичних методів, прийомів і форм роботи на заняттях з іноземної мови у ВНЗ, що забезпечують формування соціокультурної компетенції студентів. ; The social and cultural competence is regarded as a part of communicative competence. It is shown that the formation of communicative competence is inextricably linked with both social-cultural and linguistic knowledge. Within the social and cultural competence structure the following components such as the country studies, the linguistic and sociolinguistic competence are distinguished. Students' social and cultural competence is defined as their adequately interpretation of social and cultural information (newspaper and magazine articles). The authors prove that among most effective ways of students' social and cultural competence formation are: usage of authentic texts; periodic monitoring of knowledge and skills that make up the content of social and cultural competence; restructuring of foreign language learning process, spending training time to study the particularities of speech etiquette and non-verbal behavior. The analysis of sources of literature and our own teaching experience permit us to distinguish means of students' social and cultural competence formation. The first of them is organizing at the lesson a conversation about the perculiarities of usage of social relations markers, expressions of folk wisdom in modern literary language and the language of other styles. The powerful source of social and cultural information is artistic, scientific and journalistic literature. Practice shows that a teacher selecting authentic sources for reading must take into account the field of students' training and their professional interests. An extremely effective factor is scientific articles written by leading economists of the world, Nobel laureate in economics, academics and politicians. Among effective means are reading articles in leading international online newspapers and publications, scientific conferences. A teacher should pay attention to listening (methodically adapted) material, illustrating the usage of social relations speech markers, expressions of folk wisdom, dialects and accents of modern foreign language study. Role-playing games, exercises on identification, differentiation, transformation, substitution, making over-phrasal unity are also among effective means. Project work methods, a wall newspaper or a computer magazine, writing articles, reports at the classes of foreign language at high school for students' social and cultural competence formation are theoretically proved in this article.
In the modern world, global social, political and economic changes are taking place in society. The strengthening of the role of international relations, the emergence of interest in national roots, the awakening of national consciousness of peoples, actualize the need for highly cultured modern specialists. In the global educational practice, with the creation of the European higher education area, educational institutions are undergoing a significant transformation, which leads to the emergence of a new paradigm of teaching and learning. The competence approach plays a key role in this process. There is a change in priorities, the cultural component of education is strengthened, and a new ideal of a student as person of culture" with general cultural competence appears. It is the general cultural competence that determines the active life of a person, his/her ability to navigate in various spheres of social and professional life, harmonizes the inner world and relations with society. The article provides an essential analysis of the content and structure the general cultural competence of students of humanitarian specialties. The basic concepts of the research problem, the role of modern education for the formation of the general cultural competence of future specialists, the place of value orientations and spirituality in cultural education are revealed, which highlights the basic components of the general cultural competence. The available research reveals various aspects of the organization and content of the process of formation of the general cultural competence of students and forms a scientific and theoretical basis for further study of this issue. On the basis of the conclusions made, the author suggests the actual direction of further research, namely the didactic potential of the humanities for the formation of the general cultural competence of students.Theoretical significance of the study contributes to the pedagogical concept of the quality of higher education, deepens scientific ideas about the structure of the educational process in higher education institutions focused on the effective formation of the general cultural competence of students and their life experience, thereby providing targeted cultural development of the individual. ; Визначено, що в сучасному світі відбуваються глобальні соціальні, політичні та економічні зміни в суспільстві. Посилення ролі міжнародних відносин, виникнення інтересу до національного коріння, пробудження національної самосвідомості актуалізують потребу в підготовці висококультурних фахівців. Здійснено сутнісний аналіз змісту і структури загальнокультурної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей. Розкрито базові поняття з проблеми дослідження, ролі культурологічної освіти у процесі формування загальнокультурної компетентності майбутніх фахівців, місце ціннісних орієнтацій і духовності в культурологічному вихованні. На підставі зроблених висновків запропоновано напрями подальшого дослідження, а саме дидактичний потенціал гуманітарних дисциплін щодо формування загальнокультурної компетентності студентів.
Based on the study of scientific sources and international regulations, the phenomenon of cultural competence of music teachers is analysed. The essence of cultural competence at the intersection of the concepts "competence" and "culture" in aesthetic-philosophical and culturological perspectives is is specified. The training of a specialist is interpreted as mastering a set of key and cross-cutting and competencies, as well as professional ones. Cultural competence is considered as a key (basic) competence of a personality in the system of other basic competences defined at the European level. The interpretation of the content of cultural competence in the educational systems of Europe, first of all Ukraine, and China is compared. The leading means of formation of the person's cultural competence is art education and the process of artistic perception of the personality as a universal factor influencing the person's sensory sphere. The integral interdisciplinary and system-forming content of cultural competence in relation to other basic competences regulated by the legislation of different countries is proved. It is found that this role of the phenomenon does not depend on the scope of professionalpersonal realization.The essence of cultural competence is projected on mastering the content of all disciplines of professional training of future music teachers. The cultural content of each cycle of disciplines of professional training of music teachers are the following: music-performing, music-methodical. It is shown that cultural competence also plays an integral role in the system of training teachers of art disciplines, it is a professional competence. Its content reflects the training of a specialist as a musician and at the same time in the projection of multifaceted pedagogical activities. ; Аналізується феномен культурної компетентності вчителів музичного мистецтва. Подається уточнена сутність поняття на перетині дефініцій "компетентність" та "культура" Культурна компетентність у системі інших базових та фахових компетентностей. Доведена системоутворювальна роль культурної компетентності стосовно решти базових компетентностей, що не залежить від сфери професійної реалізації суб'єкта. Водночас показано, що культурна компетентність є інтегральною фаховою предметною в системі підготовки вчителів мистецьких дисциплін.
Based on the study of scientific sources and international regulations, the phenomenon of cultural competence of music teachers is analysed. The essence of cultural competence at the intersection of the concepts "competence" and "culture" in aesthetic-philosophical and culturological perspectives is is specified. The training of a specialist is interpreted as mastering a set of key and cross-cutting and competencies, as well as professional ones. Cultural competence is considered as a key (basic) competence of a personality in the system of other basic competences defined at the European level. The interpretation of the content of cultural competence in the educational systems of Europe, first of all Ukraine, and China is compared. The leading means of formation of the person's cultural competence is art education and the process of artistic perception of the personality as a universal factor influencing the person's sensory sphere. The integral interdisciplinary and system-forming content of cultural competence in relation to other basic competences regulated by the legislation of different countries is proved. It is found that this role of the phenomenon does not depend on the scope of professionalpersonal realization.The essence of cultural competence is projected on mastering the content of all disciplines of professional training of future music teachers. The cultural content of each cycle of disciplines of professional training of music teachers are the following: music-performing, music-methodical. It is shown that cultural competence also plays an integral role in the system of training teachers of art disciplines, it is a professional competence. Its content reflects the training of a specialist as a musician and at the same time in the projection of multifaceted pedagogical activities. ; Аналізується феномен культурної компетентності вчителів музичного мистецтва. Подається уточнена сутність поняття на перетині дефініцій "компетентність" та "культура" Культурна компетентність у системі інших базових та фахових компетентностей. Доведена системоутворювальна роль культурної компетентності стосовно решти базових компетентностей, що не залежить від сфери професійної реалізації суб'єкта. Водночас показано, що культурна компетентність є інтегральною фаховою предметною в системі підготовки вчителів мистецьких дисциплін.
The article examines the importance of culture and cultural competence of the individual. It has the ability to culture up to encourage initiative and independence, to overcome human passivity, lack of independence of thought and action. Cultural competence is a set of congruent behaviors, attitudes, and policies that come together in a system, agency or among professionals and enable that system, agency or those professions to work effectively in cross-cultural situations. The word culture is used because it implies the integrated pattern of human behavior that includes thoughts, communications, actions, customs, beliefs, values and institutions of a racial, ethnic, religious or social group. The word competenceis used because it implies having the capacity to function effectively. Cultural competence is a complex phenomenon. It includes, firstly, the institutional competence concerning the rules of social organization that is the main social institutions; economic, political, legal and confessional structures, institutions and statutes and hierarchies. Secondly, here is competence in relation to conventional norms of social and cultural regulation. This national traditions; prevailing morality, values, morality, worldview, evaluation criteria, rules of etiquette, customs and ceremonies; casual erudition in social and humanitarian knowledge. Thirdly, it mean competence regarding short but acutely topical examples of social prestige — fashion, image, style, symbols, regalia, social status, intellectual and aesthetic movements and others. Finally, fourthly, cultural competence is expressed in the level of completeness and freedom of language skills of social communication — natural spoken (oral and written), special languages and social (professional) jargon, the language adopted in the society etiquette and ceremonial, political, religious, social ethnographic and symbolic, semantic attributes of prestige, social labeling and others. Semantic dominant culture is the main thrust, the common man's relationship to the surrounding world, which determines the nature of all other relationships. Culture is able to strengthen the human mind, to humanize her feelings will harden and develop constructive and creative power of the individual, to awaken in her the desire to create and realization. This is why cultural competence of the individual — a prerequisite for overcoming such negative phenomena as human aggression// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "vestnikzgia.com.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e ; В статье рассмотрено значение культуры и культурной компетентности личности. Именно культура имеет возможность максимум стимулировать инициативу и самостоятельность, преодолевать человеческую пассивность, несамостоятельность мышления и действия. Смысловая доминанта культуры — это главный смысл, то общее отношение человека к окружающему миру, которое определяет характер всех отношений. Культура способна укреплять разум человека, гуманизировать его чувства, закаливать волю и развивать конструктивно-творческие силы личности, пробуждать в ней желание творить и самореализовываться. Именно поэтому культурная компетентность личности — это необходимая предпосылка преодоления такого негативного явления как человеческая агрессивность// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "vestnikzgia.com.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e ; У статті розглянуто значення культури та культурної компетентності особистості. Саме культура має можливість щонайбільше стимулювати ініціативу і самостійність, долати людську пасивність, несамостійність мислення та дії. Смислова домінанта культури — це головний сенс, те загальне ставлення людини до оточуючого світу, яке визначає характер усіх інших стосунків. Культура здатна зміцнювати розум людини, гуманізувати її почуття, гартувати волю та розвивати конструктивно-творчі сили особистості, пробуджувати в ній бажання творити та самореалізовуватись. Саме тому культурна компетентність особистості — це необхідна передумова подолання такого негативного явища як людська агресивність// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "vestnikzgia.com.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "vestnikzgia.com.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e
The article considers the problem of formation of the future teachers' socio-cultural competence with the use of interactive technologies. Socio-cultural competence reflects the system of knowledge about the cultural heritage of different peoples, about the rules of speech ethics, features of verbal and non-verbal communication with representatives of different groups (social, religious, professional). The structure of socio-cultural competence includes axiological, theoretical, functional components. The axiological component reflects humanistic values, altruistic emotions, tolerance, respect for the way of life, traditions, cultural heritage of other peoples, interest in studying the culture of different ethnic groups. The theoretical component includes knowledge of different languages and cultures in all its social manifestations: the features of socio-economic, political development, ethics of relations in a multinational society, history of religion, modern religious movements, formation and development of literature, music, architecture, sculpture, theater, cinema, and the best examples of folk art. The functional component reflects the ability to learn about the cultures of a multinational society, social adaptation, effective intercultural interaction and communication in different languages on the basis of multilingualism. For the future teacher-philologist it is also important to have the ability to develop techniques for the formation of the students' socio-cultural competence based on the study of progressive experience in solving this problem. Interactive technologies include cooperative learning, group learning, situational modeling, discussion questions. Interactive technologies allow to free expression of own thoughts, spontaneous speech, than to activate mastering of foreign language speech. The main stages of implementation of interactive technologies are adaptive, reproductive, creative. ; У статті розглядається проблема формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів з використанням інтерактивних технологій. Соціокультурна компетентність відображає систему знань про культурну спадщину різних народів, про правила мовленнєвого етикету, особливості вербального та невербального спілкування з представниками різних груп (соціальних, релігійних, професійних). До структури соціокультурної компетентності відносимо аксіологічний, теоретичний, функціональний компоненти. Основними етапами реалізації інтерактивних технологій є адаптаційний, репродуктивний, творчий.
Статтю присвячено проблемі формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів початкової школи в педагогічних коледжа. Розглянуто структурно-функціональну модель формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів початкової школи в педагогічних коледжа та відображено її структурні елементи та їхнє змістовне наповнення. Формулювання проблеми. Відсутність методичного забезпечення, низький рівень соціокультурної компетентності майбутніх учителів початкової школи, необхідність вирішувати в майбутній педагогічній діяльності конфліктні ситуації, спричинені різноманітними соціокультурними відмінностями школярів зумовлюють необхідність створення моделі, яка передбачає особистісний розвиток, забезпечує розвиток соціокультурного потенціалу майбутніх учителів початкової школи; поєднує всіх суб'єктів соціокультурного середовища педагогічного коледжу. Матеріали і методи. У процесі дослідження використовувались методи аналізу, узагальнення, систематизації в опрацьовуванні психолого-педагогічної, методичної літератури, дисертаційних робіт з метою з'ясування стану розробленості досліджуваної проблеми та порівняльного аналізу різних авторських підходів; теоретичне моделювання процесу формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів початкової школи в педагогічних коледжах; системний аналіз для визначення структурних елементів структурно-функціональної моделі формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів початкової школи в педагогічних коледжах. Результати. Розроблено і обґрунтовано авторську структурно-функціональну модель формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів початкової школи в педагогічних коледжах, яка охоплює цільовий, змістовний, процесуальний, результативний блоки, які взаємопов'язані та необхідні для досягнення запланованого результату, розташовані послідовно, утворюючи цілісний процес формування соціокультурної компетентності, взаємодоповнюючи один одного шляхом функціонального призначення. Висновки. Шляхом аналізу нормативних, наукових і педагогічних джерел, проаналізовано, виокремлено та схарактеризовано блоки структурно-функціональної моделі формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів початкової школи в педагогічних коледжах: мета; змістове забезпечення; педагогічні умови; методи навчання (традиційні та інноваційні); принципи (гуманності, науковості, системності і цілісності, наступності, суб'єктності, відкритості, демократичності, культуровідповідності, природовідповідності, розвитку особистості, – рефлексії) та засоби навчання (матеріальні та нематеріальні); організаційні форми навчання; етапи формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів початкової школи (соціокультурна ідентифікація і акумуляція; соціокультурна актуалізація та інтеріоризація; соціокультурна саморегуляція і рефлексія); компоненти соціокультурної компетентності та рівні її сформованості. ; The article is devoted to the problem of the socio-cultural competence formation of the future primary school teachers in pedagogical colleges. The structural and functional model of the socio-cultural competence formation of the future primary school teachers in pedagogical colleges has been scrutinized as well as its structural elements and their content have been represented. The formulation of the problem. Lack of methodological support, insufficient level of socio-cultural competence of the future primary school teachers, the necessity to solve conflict situations in future pedagogical activities, caused by various socio-cultural differences of students predetermine the need to create a model that involves personal development, ensures the development of socio-cultural potential of the future primary school teachers; combines all subjects of the socio-cultural environment of the pedagogical college. Materials and methods. In the course of the research the following methods have been used: analysis, generalization, systematization in the processing of psychological and pedagogical, methodical literature and dissertations to determine the state of development of the problem under study as well as the comparative analysis of different authors' approaches; theoretical modelling of the of the sociocultural competence formation process of the future primary school teachers in pedagogical colleges; systems analysis to determine the structural elements of the structural and functional model of the socio-cultural competence formation of the future primary school teachers in pedagogical colleges. Results. The author's structural and functional model of the socio-cultural competence formation of the future primary school teachers in pedagogical colleges has been developed and substantiated. It includes the sequentially placed target-oriented, meaningful, procedural, productive interrelated blocks, necessary for the achievement of the intended result, establishing the holistic process of the socio-cultural competence formation and complementing each other through their functional purpose. Conclusions. On the basis of the analysis of normative, scientific and pedagogical sources, the following blocks of the structural and functional model of the socio-cultural competence formation of the future primary school teachers in pedagogical colleges have been singled out and characterized: the aim; content support; pedagogical conditions; teaching methods (traditional and innovative); the principles (of humanity, of scientificity, of systematicity and integrity, of succession, of subjectivity, of frankness, of democratism, of cultural and natural laws conformity, of personality development, – reflection) and means of training (tangible and intangible); organizational forms of training; stages of the socio-cultural competence formation of the future primary school teachers (sociocultural identification and accumulation; socio-cultural updating and internalization; socio-cultural self-regulation and reflection); the components of socio-cultural competence and levels of its maturity.
In the context of interdisciplinary study of various branches of science the issue of the essence and effectiveness of legal culture of every citizen of Ukraine considers the problem of correlation of «legal culture» and «legal competence» based on the provisions of culturological and competence scientific approaches. It was found out through a systematic analysis of scientific works (sociological, legal, cultural, pedagogical) that legal culture has a strong axiological component, and its research is based on the ideas of functional, qualitative, complex, activity approaches. At the same time, the correlation and interdependence of the theoretical possibilities of culturological and competence approaches need to be concretized in order to implement the tasks of professional training in educational institutions. The concept of «legal competence» is defined as subordinate to the concept of «legal culture» and such that denotes the educational factor provided by the normative means of development of this culture.The legal culture of future professionals is defined as an integral characteristic of all professionally important aspects of society and a particular industry, a component of the general culture of the individual, which involves awareness of legal values and norms in every area of social life and professional activity. Students must have a high level of legal culture, be aware of the law, know their rights and responsibilities, as well as the mechanism for ensuring them, as their choice largely depends on their own competitiveness and the fate of Ukraine as a state governed by the rule of law. Legal competence as a set of knowledge, skills, experience is a kind of regulator of behavior, an important channel for adapting the collective assets of society in the field of law. At a time when the social requirement to know, respect and obey the law is one of the primary competencies of future professionals, the task is to turn respect for the law, the law in the personal conviction of each young member of society as a member of society. Legal education and upbringing as factors of acquiring competence should contribute to the formation of the personality of the future specialist - an active citizen who is able to join the democratic processes in Ukraine. ; На фоні акцентування соціально значущої проблеми міждисциплінарного вивчення різними галузями науки питання сутності й ефективності правової культури кожного громадянина України розглянуто проблему співвідношення понять «правова культура» і «правова компетентність» у руслі ідей і положень культурологічного та компетентнісного наукових підходів. З'ясовано шляхом системного аналізу наукових праць (соціологічних, юридичних, культурологічних, педагогічних), що правова культура має потужний аксіологічний компонент, а її дослідження базується на ідеях функціонального, якісного, комплексного, діяльнісного підходів; водночас своєї конкретизації для реалізації завдань професійної підготовки у закладах освіти потребує співвідношення і взаємозалежність теоретичних можливостей культурологічного та компетентнісного підходів. Поняття «правова компетентність» визначено як підпорядковане поняттю «правова культура» і таке, що позначає передбачений нормативними засобами освітній чинник розвитку цієї культури.
In the context of interdisciplinary study of various branches of science the issue of the essence and effectiveness of legal culture of every citizen of Ukraine considers the problem of correlation of «legal culture» and «legal competence» based on the provisions of culturological and competence scientific approaches. It was found out through a systematic analysis of scientific works (sociological, legal, cultural, pedagogical) that legal culture has a strong axiological component, and its research is based on the ideas of functional, qualitative, complex, activity approaches. At the same time, the correlation and interdependence of the theoretical possibilities of culturological and competence approaches need to be concretized in order to implement the tasks of professional training in educational institutions. The concept of «legal competence» is defined as subordinate to the concept of «legal culture» and such that denotes the educational factor provided by the normative means of development of this culture.The legal culture of future professionals is defined as an integral characteristic of all professionally important aspects of society and a particular industry, a component of the general culture of the individual, which involves awareness of legal values and norms in every area of social life and professional activity. Students must have a high level of legal culture, be aware of the law, know their rights and responsibilities, as well as the mechanism for ensuring them, as their choice largely depends on their own competitiveness and the fate of Ukraine as a state governed by the rule of law. Legal competence as a set of knowledge, skills, experience is a kind of regulator of behavior, an important channel for adapting the collective assets of society in the field of law. At a time when the social requirement to know, respect and obey the law is one of the primary competencies of future professionals, the task is to turn respect for the law, the law in the personal conviction of each young member of society as a member of society. Legal education and upbringing as factors of acquiring competence should contribute to the formation of the personality of the future specialist - an active citizen who is able to join the democratic processes in Ukraine. ; На фоні акцентування соціально значущої проблеми міждисциплінарного вивчення різними галузями науки питання сутності й ефективності правової культури кожного громадянина України розглянуто проблему співвідношення понять «правова культура» і «правова компетентність» у руслі ідей і положень культурологічного та компетентнісного наукових підходів. З'ясовано шляхом системного аналізу наукових праць (соціологічних, юридичних, культурологічних, педагогічних), що правова культура має потужний аксіологічний компонент, а її дослідження базується на ідеях функціонального, якісного, комплексного, діяльнісного підходів; водночас своєї конкретизації для реалізації завдань професійної підготовки у закладах освіти потребує співвідношення і взаємозалежність теоретичних можливостей культурологічного та компетентнісного підходів. Поняття «правова компетентність» визначено як підпорядковане поняттю «правова культура» і таке, що позначає передбачений нормативними засобами освітній чинник розвитку цієї культури.
Higher Education in our country is changing in accordance to the processes of Europian integration that is supported by the government of Ukraine and the Ministry of Higher Education and Science. The urgency of the problem is enhanced by contradictions between: the objective need of society for teachers and researchers able to solve the problems of professional activities in Higher School institutions at the international level that are associated with modern trends of European nations to make in future a unified system of multilevel Higher Education, the need for close collaboration with foreign colleagues and the real situation with willingness of up-to date teachers and researchers for foreign language professional collaboration. The Purpose of the article – theoretical analysis of the role of intercultural professional competence in the training of future masters of Pedagogy of Higher School.Intercultural professional competence of future masters of Pedagogy of Higher School is considered to be the integrated personal and professional activities which refers to psycho-pedagogical willingness of an adult to perform professional activities successfully, productively and efficiently, using the foreign language or foreign culture and interact effectively in a foreign professional environments.According to the results of the theoretical analysis we note that the constituent components of the intercultural professional competence of future masters of Pedagogy of Higher School competence is formed on the basis of the interconnected socio-cultural, socio-linguistic and language development due to their age and psychophysical characteristics and due to their professional and personal interests on each stage of the intercultural professional competence of the masters. One of the main parts of intercultural professional competence is its connection with professional awareness of masters, their professional value, since it is about degree of formation of the level and style of communication of future teachers and researchers while conducting different professional activities. Further we considered learning of pedagogical conditions for the development of intercultural professional competence of future masters of Pedagogy of Higher School in formal and informal education. ; У статті проаналізовано процес розвитку міжкультурної професійної компетентності майбутніх магістрів педагогіки вищої школи. Визначено й обґрунтовано її складові: іншомовну, соціокультурну і комунікативну компетентності. Доведено вплив міжкультурної профе- сійної компетентності на професійну свідомість майбутніх магістрів педагогіки вищої школи, їхні професійні цінності. Проаналізовано залежність стилю професійного спілкування майбутнього викладача від його міжкультурної професійної компетентності.
Higher Education in our country is changing in accordance to the processes of Europian integration that is supported by the government of Ukraine and the Ministry of Higher Education and Science. The urgency of the problem is enhanced by contradictions between: the objective need of society for teachers and researchers able to solve the problems of professional activities in Higher School institutions at the international level that are associated with modern trends of European nations to make in future a unified system of multilevel Higher Education, the need for close collaboration with foreign colleagues and the real situation with willingness of up-to date teachers and researchers for foreign language professional collaboration. The Purpose of the article – theoretical analysis of the role of intercultural professional competence in the training of future masters of Pedagogy of Higher School.Intercultural professional competence of future masters of Pedagogy of Higher School is considered to be the integrated personal and professional activities which refers to psycho-pedagogical willingness of an adult to perform professional activities successfully, productively and efficiently, using the foreign language or foreign culture and interact effectively in a foreign professional environments.According to the results of the theoretical analysis we note that the constituent components of the intercultural professional competence of future masters of Pedagogy of Higher School competence is formed on the basis of the interconnected socio-cultural, socio-linguistic and language development due to their age and psychophysical characteristics and due to their professional and personal interests on each stage of the intercultural professional competence of the masters. One of the main parts of intercultural professional competence is its connection with professional awareness of masters, their professional value, since it is about degree of formation of the level and style of communication of future teachers and researchers while conducting different professional activities. Further we considered learning of pedagogical conditions for the development of intercultural professional competence of future masters of Pedagogy of Higher School in formal and informal education. ; У статті проаналізовано процес розвитку міжкультурної професійної компетентності майбутніх магістрів педагогіки вищої школи. Визначено й обґрунтовано її складові: іншомовну, соціокультурну і комунікативну компетентності. Доведено вплив міжкультурної профе- сійної компетентності на професійну свідомість майбутніх магістрів педагогіки вищої школи, їхні професійні цінності. Проаналізовано залежність стилю професійного спілкування майбутнього викладача від його міжкультурної професійної компетентності.
The article analyzes the historical aspects of the formation of community social work in Germany. It was found that social work in the community as one of the varieties of professional social work is at the stage of theoretical and methodological studies, study and synthesis of existing practices, including foreign. The models of practical work in the community was defined: the organization of neighborhood communities and the public; organization of functional communities; social and economic development of the community; social planning; development programs and community relations; political and social actions; coalitions; social movements. Specified models was characterized by the following parameters: the expected results, problems to solve is directed activities, objects and subjects of action. These models reflect the diversity of the participation of social workers in community development and protecting the interests of its members. Social work in Germany characterized by decentralisation and significant regional and local differences due to the peculiarities of the federal structure of the state. The German practice of social work with the community focuses on the fact that the main problems and difficulties associated with the formation of community maladaptive environment, which is often the result of segregation and social imbalances within the community. Solving problems requires consolidation of efforts of the community, social workers and representatives of the responsible authorities. The experience of the community and family centers as a model of effective cooperation of the community, social workers and representatives of the responsible authorities is analyzed. ; У статті проаналізовано особливості становлення соціальної роботи з громадою у Німеччині. З'ясовано, що соціальна робота в громаді перебуває на етапі теоретико-методологічного обґрунтування, вивчення й узагальнення існуючого практичного досвіду, у тому числі зарубіжного. Виділено ряд моделей практичної роботи у громаді: організація сусідських спільнот та громадськості; організація функціональних громад; соціальний та економічний розвиток громади; соціальне планування; розвиток програм і зв'язків у громаді; політичні та соціальні дії; коаліції; соціальні рухи. Зазначено, що соціальна робота в Німеччині відрізняється децентралізованістю і значними регіональними відмінностями, зумовленими особливостями федерального устрою держави. У німецькій практиці соціальної роботи з громадою акцентується увага на тому, що основні проблеми громади пов'язані з виникненням дезадаптивного середовища, яке найчастіше є наслідком сегрегації та соціального дисбалансу всередині громади. Вирішення проблем громади вимагає консолідації зусиль самої громади, соціальних працівників і відповідальних представників органів влади. Проаналізовано досвід Центрів громади та сім'ї як зразка ефективної співпраці самої громади, соціальних працівників і органів влади.
The article is devoted to the phenomenon of the game, as a basis for the formation and development of the attributive component of the commanders professionalism - game competence. The tasks of professional (service) activity of the commanders at all levels of military management today are carried out in the fast-moving and multi-faceted conditions that qualify as hybrid threats and challenges.The psychological patterns and peculiarities of the hybrid model of contemporary confrontation are revealed through the phenomenon of the game as a cultural and attributive emanation of armed struggle. Historically, the game often replaced itself armed confrontation, localized and significantly reduced the volume and extent of losses that were inevitable in the face of an open, total war. Such a feature of the game in an aggressive environment and competitive struggle transforms the game into a "cultural . function of war".The category of "competence" serves as a special, existential, universal meta-form, from which, through the activity purpose and specification of the subject field and space, corresponding to the practice of the actions of a particular subject, "germinate" in the generic view of certain species competence. Competence is generated on the basis of active, practical integration of competencies. Competencies are attributive inclusions, components that are manifested in competence in the context of the actual situation of the subject activity of the subject. Competencies that are universal for all types of activities are related to the communicative domain of the subject.Researchers distinguish the game competence, which is formed primarily through the competences of creativity, developed imagination, cooperative personal disposition, tact, attentiveness to the partner, non-directing interactions. This approach corresponds to the taxonomy of the types of leading activities of the subject. In such a taxonomy, the game is recorded as an attribute of any substantive useful activity, including training and professional self-realization.In the field of military affairs, the phenomenon of the game historically occupies a special place. The game acts as a matrix of confrontation, which is associated with military trickery. An important game aspect of military affairs is the function and protocols of the introduction of opposition to misleading and to ensure its own immunity of the commander against such actions of the enemy. The gaming facilities of military training stimulate the intellectual activity of the commander, direct it to the development of military considerations, teach them to penetrate into the deep essence of combat missions, develop skills and abilities of analysis of the factors of military affairs, the actual situation of confrontation, quickly and correctly adapt under various conditions of the situation.The prospects of the study are related to the development of the structural and functional model of the game competence of the commanders, to determine the means of its formation and development. This will improve the quality of the professional (service) activities of the relevant officials. ; Исследуется феномен игры, как базис профессионализма современных командиров. Их деятельность осуществляется в условиях гибридных угроз и вызовов. Предложено профессиональную компетентность командиров воспринимать через оптику игровой компетентности, основу которой составляют гибкие и жесткие компетенции. Практическим результатом прогнозируется создание и применение модели игровой компетентности командира, улучшение профессиональной (служебной) деятельности соответствующих должностных лиц. ; Досліджується феномен гри, як базис професіоналізму сучасних командирів. Їх діяльність здійснюються в умовах гібридних загроз та викликів. Запропоновано професійну компетентність командирів сприймати через оптику ігрової компетентності, основою якої є гнучкі й жорсткі компетенції. Практичним результатом прогнозується створення і застосування моделі ігрової компетентності командира, покращення професійної (службової) діяльності відповідних посадових осіб.
The article is devoted to the phenomenon of the game, as a basis for the formation and development of the attributive component of the commanders professionalism - game competence. The tasks of professional (service) activity of the commanders at all levels of military management today are carried out in the fast-moving and multi-faceted conditions that qualify as hybrid threats and challenges.The psychological patterns and peculiarities of the hybrid model of contemporary confrontation are revealed through the phenomenon of the game as a cultural and attributive emanation of armed struggle. Historically, the game often replaced itself armed confrontation, localized and significantly reduced the volume and extent of losses that were inevitable in the face of an open, total war. Such a feature of the game in an aggressive environment and competitive struggle transforms the game into a "cultural . function of war".The category of "competence" serves as a special, existential, universal meta-form, from which, through the activity purpose and specification of the subject field and space, corresponding to the practice of the actions of a particular subject, "germinate" in the generic view of certain species competence. Competence is generated on the basis of active, practical integration of competencies. Competencies are attributive inclusions, components that are manifested in competence in the context of the actual situation of the subject activity of the subject. Competencies that are universal for all types of activities are related to the communicative domain of the subject.Researchers distinguish the game competence, which is formed primarily through the competences of creativity, developed imagination, cooperative personal disposition, tact, attentiveness to the partner, non-directing interactions. This approach corresponds to the taxonomy of the types of leading activities of the subject. In such a taxonomy, the game is recorded as an attribute of any substantive useful activity, including training and professional self-realization.In the field of military affairs, the phenomenon of the game historically occupies a special place. The game acts as a matrix of confrontation, which is associated with military trickery. An important game aspect of military affairs is the function and protocols of the introduction of opposition to misleading and to ensure its own immunity of the commander against such actions of the enemy. The gaming facilities of military training stimulate the intellectual activity of the commander, direct it to the development of military considerations, teach them to penetrate into the deep essence of combat missions, develop skills and abilities of analysis of the factors of military affairs, the actual situation of confrontation, quickly and correctly adapt under various conditions of the situation.The prospects of the study are related to the development of the structural and functional model of the game competence of the commanders, to determine the means of its formation and development. This will improve the quality of the professional (service) activities of the relevant officials. ; Исследуется феномен игры, как базис профессионализма современных командиров. Их деятельность осуществляется в условиях гибридных угроз и вызовов. Предложено профессиональную компетентность командиров воспринимать через оптику игровой компетентности, основу которой составляют гибкие и жесткие компетенции. Практическим результатом прогнозируется создание и применение модели игровой компетентности командира, улучшение профессиональной (служебной) деятельности соответствующих должностных лиц. ; Досліджується феномен гри, як базис професіоналізму сучасних командирів. Їх діяльність здійснюються в умовах гібридних загроз та викликів. Запропоновано професійну компетентність командирів сприймати через оптику ігрової компетентності, основою якої є гнучкі й жорсткі компетенції. Практичним результатом прогнозується створення і застосування моделі ігрової компетентності командира, покращення професійної (службової) діяльності відповідних посадових осіб.
