Advertising in the time of technogenic development has become an urgent need and a production need in everyday life. Scientific researches on the origins, values and prospects of advertising are relevant. Advertising activity on goods and services in different nations on different continents appeared and established not at the same time, but in complete dependence on social development, and the first research and analyses on this topic appeared first in the most economically developed countries. Scientific works of scientists considered history and origin of advertising, where main attention was directed to forecasting the role and meaning of advertisement in society's life and development of economy, interstate economic and cultural relations with its help. Scientific research of advertising activities become an independent branch of science, as they summarize and predict the human economic and cultural practice and have an economical and communicative approach to the problem investigated. According to researchers, advertising is closer than any other field of spiritual production associated with the material relations of people and a deterministic level of production and, as a form of scientific and technological progress, meets the needs of social-economic development of a separate state. The scientifically and historically justified recommendations and forecasts of scientists positively influenced the development and improvement of advertising means, make them more receptive, accessible and necessary in the economic and cultural process of state development and daily life of an ordinary citizen. The scientific thought of the researchers proved that advertising gradually became a form of social consciousness. It gradually gaining various new forms and means, performs important social and political tasks. Influence of scientific and technological progress on a person changed its relation to a sense of time and space. The emergence of various technical means of transmission, exchange and storage of information have formed a single world consumer space (information product). Advertising as an information category as a component of spiritual culture has acquired new forms, types and technologies in connection with the formation of the World Network online. Aesthetically-educational opportunities of advertising relate to the Internet resource as a potential platform for broadcasting advertising messages. Modern advertising looks like the interactive customer needs and preferences designer, at the same time a broadcaster of aesthetic and cultural norms of today. ; В статье рассмотрена связь рекламы с развитием духовной культуры, а именно с развитием такого её вида, как информация; исследованы вопросы эффективного вплияния рекламы на приобщение населения к культурно-художественным услугам ; У статті розглядається зв'язок реклами з розвитком духовної культури, а саме з розвитком такого її виду як інформація; досліджуються питання ефективного впливу реклами на прилучення населення до культурно-мистецьких послуг.
Advertising in the time of technogenic development has become an urgent need and a production need in everyday life. Scientific researches on the origins, values and prospects of advertising are relevant. Advertising activity on goods and services in different nations on different continents appeared and established not at the same time, but in complete dependence on social development, and the first research and analyses on this topic appeared first in the most economically developed countries. Scientific works of scientists considered history and origin of advertising, where main attention was directed to forecasting the role and meaning of advertisement in society's life and development of economy, interstate economic and cultural relations with its help. Scientific research of advertising activities become an independent branch of science, as they summarize and predict the human economic and cultural practice and have an economical and communicative approach to the problem investigated. According to researchers, advertising is closer than any other field of spiritual production associated with the material relations of people and a deterministic level of production and, as a form of scientific and technological progress, meets the needs of social-economic development of a separate state. The scientifically and historically justified recommendations and forecasts of scientists positively influenced the development and improvement of advertising means, make them more receptive, accessible and necessary in the economic and cultural process of state development and daily life of an ordinary citizen. The scientific thought of the researchers proved that advertising gradually became a form of social consciousness. It gradually gaining various new forms and means, performs important social and political tasks. Influence of scientific and technological progress on a person changed its relation to a sense of time and space. The emergence of various technical means of transmission, exchange and storage of information have formed a single world consumer space (information product). Advertising as an information category as a component of spiritual culture has acquired new forms, types and technologies in connection with the formation of the World Network online. Aesthetically-educational opportunities of advertising relate to the Internet resource as a potential platform for broadcasting advertising messages. Modern advertising looks like the interactive customer needs and preferences designer, at the same time a broadcaster of aesthetic and cultural norms of today. ; В статье рассмотрена связь рекламы с развитием духовной культуры, а именно с развитием такого её вида, как информация; исследованы вопросы эффективного вплияния рекламы на приобщение населения к культурно-художественным услугам ; У статті розглядається зв'язок реклами з розвитком духовної культури, а саме з розвитком такого її виду як інформація; досліджуються питання ефективного впливу реклами на прилучення населення до культурно-мистецьких послуг.
The article analyzes the possibilities of applying the methodology of poststructuralism in modern sociology, in particular in relation to the problems of space production and the exploitation of attention. The heuristic potential of poststructuralism for sociology is investigated, where the methodology of deconstruction is especially studied. The problem of space production by means of attention exploitation is analyzed in the context of Gilles Deleuze's concepts. It is emphasized that the central Deleuzean concept of difference in correlation with a number of concepts (in particular, representation and repetition) provides important tools for understanding the nature of production and reproduction of space, on the one hand, and the procedurality of attention as an object of exploitation, on the other. Poststructuralist metaphors of systematicity (tree and rhizome) are being rethought from the sociological perspective not as mutually exclusive, but as typologically compatible. Deleuze's distinction between nomadic and structural modes of perception is analyzed. The attention is focused on the phenomenon of a dividuum («divided») from the point of view of the production of acts of perception and acts of attention. In addition, an important aspect is the problem of production of chronological as structurally comparable with production of spatial. The preconceptions isolated from the Deleuzean theoretical rhizome are used by the authors in relation to the problems of mass culture in the explications of Gilles Lipovetsky and Paul Virilio. Attention is investigated as a fundamental substratum for the production of space(s) in a society of communicative / cognitive capitalism, which is revealed through examples of problems of visual perception, practices of cultural consumption, language, etc. A conclusion is made about the possibilities and limitations of studying the processes of space production and the role of attention in this process of exploitation in sociology from the standpoint of post-structuralist theory.
The article is devoted to the economic and non-economic impact of the cultural industries on socio-economic growth. Attention is drawing to social development, the creation of new values, products, and national identity formation.Culture and economics are interdependent and complementary. Culture determines the way society develops, and then as society progresses, new values, new cultural meanings, and products are formed. In a post-industrial society, knowledge, creativity, and skills are added to the standard growth factors. The causality between culture and other variables, such as policy, institutions, and economic development, is two-way. The research has revealed the economic aspects of cultural products, their demand, and supply aspects. Cultural and creative industries have a specific nature, different from the general trends of industrial production. The main differences are in values concept, the marginal cost of making an additional product copy, and the equivalence of exchange. Another one is newness or difference of cultural product. This aspect significantly distinguishes the cultural sector from the traditional industry model. We tried to interpret the phenomena of cultural and creative industry dynamics following the world economy. Creative work is unstable and vulnerable to macroeconomic trends. The creative industries have been sensitive to the COVID-19 pandemic. The closure of cultural institutions (theaters, museums, cinemas) affected the entire value chain – creation, production, distribution, and consumption. The crisis has become a catalyst for the digitization of cultural products. In conclusion, the cultural sector requires government support, such as financial resources, export consulting, and the copyright and intellectual property protected in law. ; У статті проаналізовано економічний та неекономічний вплив сектору культурних індустрій на соціально-економічну систему, зокрема соціальний розвиток, створення нової системи цінностей, розвиток талантів і культури, сприяння національній ідентичності. Розглянуто підходи до визначення поняття культурних індустрій, розкрито їх економічну природу, особливості попиту та пропозиції культурних продуктів. Проведено оцінку темпів зростання культурних і креативних індустрій відповідно до динаміки світової економіки. Окреслено напрями державної підтримки культурних галузей у кризовий період.
The article is devoted to the economic and non-economic impact of the cultural industries on socio-economic growth. Attention is drawing to social development, the creation of new values, products, and national identity formation.Culture and economics are interdependent and complementary. Culture determines the way society develops, and then as society progresses, new values, new cultural meanings, and products are formed. In a post-industrial society, knowledge, creativity, and skills are added to the standard growth factors. The causality between culture and other variables, such as policy, institutions, and economic development, is two-way. The research has revealed the economic aspects of cultural products, their demand, and supply aspects. Cultural and creative industries have a specific nature, different from the general trends of industrial production. The main differences are in values concept, the marginal cost of making an additional product copy, and the equivalence of exchange. Another one is newness or difference of cultural product. This aspect significantly distinguishes the cultural sector from the traditional industry model. We tried to interpret the phenomena of cultural and creative industry dynamics following the world economy. Creative work is unstable and vulnerable to macroeconomic trends. The creative industries have been sensitive to the COVID-19 pandemic. The closure of cultural institutions (theaters, museums, cinemas) affected the entire value chain – creation, production, distribution, and consumption. The crisis has become a catalyst for the digitization of cultural products. In conclusion, the cultural sector requires government support, such as financial resources, export consulting, and the copyright and intellectual property protected in law. ; У статті проаналізовано економічний та неекономічний вплив сектору культурних індустрій на соціально-економічну систему, зокрема соціальний розвиток, створення нової системи цінностей, розвиток талантів і культури, сприяння національній ідентичності. Розглянуто підходи до визначення поняття культурних індустрій, розкрито їх економічну природу, особливості попиту та пропозиції культурних продуктів. Проведено оцінку темпів зростання культурних і креативних індустрій відповідно до динаміки світової економіки. Окреслено напрями державної підтримки культурних галузей у кризовий період.
The article deals specifically with the features of such negative phenomena as business narcissism, cultural and legal nihilism, which have resulted from a lack of ideology in the development of the state and national economy. Based on the analysis of the existing studies and current practice of state authorities and economic entities, the problems of their ideological support and growth have been found. The authors have established regular patterns of relationships between business narcissism, cultural and legal nihilism and specific features of introducing innovative technologies at various levels of government. The study has been presented under the conditions of transition economy of the post- totalitarian society.The research also explores different ways of increasing responsibility for the effective social development and industrial growth, namely, by introducing spiritual, cultural, moral and ethical dimensions, innovative managerial practices and modernizing technology and production processes. It is claimed that from the perspective of European standards, the most appropriate methods to assess the operational stability of the enterprise are not only innovative means, but also elimination of business narcissism, cultural and legal nihilism. Overcoming the above-mentioned negative phenomena through developing and implementing the state's ideological policies will make it possible to effectively promote the national economy and state-building.The study provides evidence that ideological factors ensure stable operation of Ukraine's industrial enterprises on the domestic (national) market and create an enabling environment for their competitiveness among companies of the European Union. The authors formulate the basic social circumstances that may hinder implementing the state ideological policy and fighting against business narcissism, cultural and legal nihilism, particularly, the absence of a well-established legal and judicial system, corruption and oligarchy, a lack of accountability and impunity.
The purpose of the article is to give a review of the current environment of management and the development of culture and arts in the system of cultural and creative industries in Ukraine. The methodology of research is the application of the descriptive method and definitive analysis, functional analysis, formal characterization in the process of research regarding the national field of management and development of culture and arts segment in Ukraine. The scientific novelty is the analysis of the institutional field of national development of culture and arts in Ukraine. The scientific novelty is an analysis of the institutional field of development of national culture and art in the aspects of public administration, institutions of higher education (HEI) in the indicated areas, and government mass media channels. Conclusions: Effective organization of national management of institutional field development of national forms of cultural and art interaction – that is the Ukrainian cultural need in the process of its civilizational development. The main aspects of development and support of culture and arts from the government institutions side, in our opinion, are coordination of means of the government management system in the cultural and arts industry, institutions of higher education in culture and arts industries, and mass media broadcasting channels, which are owned by the government. National artistic, cultural-and-artistic, artistic-and-technological, scientific, educational, cultural and intellectual-and-creative capable part of a human capital asset (involved in the systems of the national arts and creative production, including government management organizations in the field of cultural and creative industries) must support the organization of national arts and cultural platforms of interaction based on communicative cooperation of groups of arts and cultural production, as well as comprehensive rebroadcasting of the best-produced products by unions of arts and cultural production by informative, mass media, arts, educational governmental means (tangible and intangible). The country should unite the efforts of specialists in this sector in the field of institutional communication of cultural-and-arts interaction, should support the formation of bases for the practical production of the national arts and cultural production of all branches of the sector of cultural and creative industries of Ukraine. ; Мета роботи – дати характеристику сучасного середовища управління та розвитку культури та мистецтв у системі культурно-креативних індустрій в Україні. Методологія полягає в застосуванні описового методу, дефінітивного аналізу, функціонального аналізу, формалізації в процесі дослідження державного поля управління та розвитку сектору культури та мистецтв в Україні. Наукова новизна являє собою аналіз інституціонального поля розвитку вітчизняної культури та мистецтв в аспектах державного управління, закладів вищої освіти (ЗВО) в означених галузях та державних каналах інформаційної комунікації. Висновки. Ефективна організація державного управління інституціональним полем розвитку національних форм культурної та мистецької взаємодії – необхідність української культури в процесі її цивілізаційного розвитку. Основними аспектами розвитку й підтримки культури та мистецтв з боку діяльності державних інституцій ми вважаємо координацію засобів системи державного управління в галузі культури та мистецтв, ЗВО в галузях культури та мистецтв, та інформаційних масових комунікаційних каналів ретрансляції, що належать державі. Національна мистецька, культурно-мистецька, мистецько-технологічна, наукова, освітня, культурно та інтелектуально-креативно спроможна частина людського капіталу, задіяна у системах державного мистецького і культурного виробництва (МіКВ), включаючи організації державного управління в галузях культурно-креативних індустрій, повинна сприяти організації національних мистецьких та культурних платформ взаємодії на основі комунікаційної співпраці груп МіКВ, а також всебічній ретрансляції найкращих з вироблених мистецькими об'єднаннями товарів МіКВ державними інформаційними, комунікаційними, освітніми, мистецькими матеріальними й нематеріальними засобами. Державі необхідно об'єднати зусилля фахівців даного сектору в полі інституціональної комунікаційної культурно-мистецької взаємодії, сприяти формуванню баз практичного виробництва національного МіКВ усіх галузей сектору культурних та креативних індустрій України.
The purpose of the article is an analysis of the current condition of formation and provision of cultural needs of modern humans. The methodology of the study is based on an interdisciplinary approach comprising analysis and synthesis, generalization, description. The scientific novelty of the results lies in the complex review of human cultural needs; the role of family, social and cultural institutes, and mass media is defined; the main problems influencing the cultural needs of modern Ukrainians are described. Conclusions. Modern people live in a fundamentally new society that requires deliberate satisfaction of needs. Cultural needs and the ways of their satisfaction, cultural products that a person consumes define its personality. The cultural needs of the 21st century should create striving for self-perfection and transformation of the world. The key role in the process is played by family, media, and social institutes. The governments should support the production and consumption of cultural products, providing wide access for their citizens and comprehensive satisfaction of their needs. Considering cultural products as intellectual achievements and at the same time, consumer products related to the market rules make it possible. ; Мета дослідження – аналіз сучасного стану формування та забезпечення культурних потреб людини. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході і полягає у сукупності методів: аналізу і синтезу, узагальнення, описового. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що комплексно розглянуто культурні потреби людини, визначено місце сім'ї, засобів масової інформації та соціокультурних інститутів у процесі забезпечення культурних потреб, виділено основні проблеми, які впливають на формування культурних потреб сучасних українців. Висновки. Сучасна людина існує у принципово новому суспільстві, що вимагає усвідомленого відношення до задоволення своїх потреб. Культурні потреби та способи їх задоволення, культурні продукти, які споживає людина, визначають її як особистість. Культурні потреби XXI століття мають формувати в людині прагнення до самовдосконалення та перетворення навколишнього світу. Важливе місце у системі задоволення культурних потреб відіграють сім'я, ЗМІ та соціокультурні інститути. Держава має підтримувати процес виробництва, реалізації і споживання культурних продуктів, тим самим надаючи своїм громадянам вільний доступ до них і, таким чином, всебічно задовольняючи їх культурні потреби. Це можливо, якщо культурні продукти будуть розглядатися як високодуховні інтелектуальні надбання культури і, водночас, як продукти споживання, що підпорядковуються законам ринку та ринкової конкуренції.
The purpose of the article is an analysis of the current condition of formation and provision of cultural needs of modern humans. The methodology of the study is based on an interdisciplinary approach comprising analysis and synthesis, generalization, description. The scientific novelty of the results lies in the complex review of human cultural needs; the role of family, social and cultural institutes, and mass media is defined; the main problems influencing the cultural needs of modern Ukrainians are described. Conclusions. Modern people live in a fundamentally new society that requires deliberate satisfaction of needs. Cultural needs and the ways of their satisfaction, cultural products that a person consumes define its personality. The cultural needs of the 21st century should create striving for self-perfection and transformation of the world. The key role in the process is played by family, media, and social institutes. The governments should support the production and consumption of cultural products, providing wide access for their citizens and comprehensive satisfaction of their needs. Considering cultural products as intellectual achievements and at the same time, consumer products related to the market rules make it possible. ; Мета дослідження – аналіз сучасного стану формування та забезпечення культурних потреб людини. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході і полягає у сукупності методів: аналізу і синтезу, узагальнення, описового. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що комплексно розглянуто культурні потреби людини, визначено місце сім'ї, засобів масової інформації та соціокультурних інститутів у процесі забезпечення культурних потреб, виділено основні проблеми, які впливають на формування культурних потреб сучасних українців. Висновки. Сучасна людина існує у принципово новому суспільстві, що вимагає усвідомленого відношення до задоволення своїх потреб. Культурні потреби та способи їх задоволення, культурні продукти, які споживає людина, визначають її як особистість. Культурні потреби XXI століття мають формувати в людині прагнення до самовдосконалення та перетворення навколишнього світу. Важливе місце у системі задоволення культурних потреб відіграють сім'я, ЗМІ та соціокультурні інститути. Держава має підтримувати процес виробництва, реалізації і споживання культурних продуктів, тим самим надаючи своїм громадянам вільний доступ до них і, таким чином, всебічно задовольняючи їх культурні потреби. Це можливо, якщо культурні продукти будуть розглядатися як високодуховні інтелектуальні надбання культури і, водночас, як продукти споживання, що підпорядковуються законам ринку та ринкової конкуренції.
In today's globalized society, information is an important factor that has a significant impact on the political, economic, cultural situation of the state. The article is devoted to the integration degree of the main spheres of domestic culture into the world information space. The study reveals the issues of key areas integration processes from the beginning of Ukraine's independence to the present and highlights the role of information in these processes. The key objective and subjective factors of the low level of Ukrainian information products integration in the global information space are identified. Among them are Russian mass culture influence, a holistic strategy lacking for the domestic information space development, westernization processes. The article mentions (emphasizes) that Ukraine's membership in the Soviet Union has left its information imprint in the minds of Ukrainians and Ukrainian political elites. The key indicators of Ukraine's cultural product distribution abroad are analyzed. The position of the main spheres of information production in the domestic space and abroad is studied. The need to actualize Ukrainian culture participation in the global discourse in large-scale globalization processes is justified. It has been proved that Ukraine is not a subject but a globalization object, and the domestic product is poorly integrated into the world information space. It is concluded that domestic culture, due to its transitional nature and the real lack of state support, is an open ground for assimilation and cultural influences from foreign countries. Based on the provided information, a conclusion is made about the need to develop a holistic paradigm of Ukraine's cultural policy.
The study deals with the idea of linking journalism to urbanism within the practice of cultural content production and seeing how this can work in shaping urban space. The place of regional media in the communication system (vertical and horizontal) between different groups of citizens is analyzed at the present stage. In the study a descriptive method was used, as well as traditional general scientific methods of analysis and synthesis, when considering specific aspects of the functioning of journalism within an urbanized environment and analyzing specific materials on cultural topics. A content analysis method was used to validate the sample, which was able to track the array of materials on the Book Space theme in Dnipro. The study showed that national and local media produce cultural content in different forms and genres and are generally interested in events that contribute to the positive development of urban space, especially when considering urbanism not only as a method of territorial organization but also as an element of working with people. Publications on cultural events, such as Book Space, add to the formation of the inner and outer image of the city, help to shape the cultural self-identification of the townspeople. It was also found out that local media content is more informative than the one from the national media, and publications on the information web-sites can often be characterized by poor quality of content, which in the long run may impede the harmonious development of the urban environment. The novelty of the article can be explained by the fact that the study of urban science through the lens of journalism is represented very little, which is of scientific interest to this topic. The results of the study can be used while taking into consideration the image formation of the city and brand strategy building as well as shaping successful urban space and its cultural area.
У статті розглядається гуманітарне співробітництво країн Центральної Азії з Європейським Союзом. Європейський Союз має свою вікову історію розвитку, яка відкриває шлях до новітніх технологій і ноу-хау. Культурні зв'язки доповнюють всі аспекти співпраці, надаючи їм довгостроковий характер. ; Interests of world's leading states and world centers in Central Asia has increased due to the emergence of new military, environmental and other serious threats to the security, as well as the danger of escalating terrorism, drug trafficking and religious extremism. Today, the role of Central Asia in international politics is increasing due to its important geostrategic position, rich natural resources, and significant production and scientific and technical potential. Taking into account its economic interests in Central Asia, the European Union attaches great importance to the transformation processes in the countries of the region. The EU considers it necessary for both political and economic reasons to develop a common policy towards the states of the region that would ensure a geostrategic balance in the Central Asian region, the geopolitical interests of other countries, in particular the United States, the Russian Federation, China, India and Japan. Europe has made a valuable contribution to the implementation of new programs in the field of humanitarian cooperation. The EU is actively engaged in higher education within the framework of the world program "Erasmus+". Education is considered a priority sector in cooperation with Kazakhstan, Kyrgyzstan, Tajikistan and Turkmenistan. In 2019, the EU adopted a new strategy for Central Asia. The most important feature of the new strategy is its uniformity and effectiveness. For these purposes, the policy of the member States of the European Union is coordinated, both among themselves and with special multilateral institutions, to monitor in detail the implementation of regional initiatives, to actively engage in information support of European policy in Central Asia through the development of educational programs, local independent media, and the involvement of international organizations – the Council of Europe, the OSCE, and the UN. However, it is humanitarian cooperation that is one of the main priorities in the long term. The EU intends to promote the development of Central Asia, to achieve a long-term impact and greater visibility in the region. The EU has expanded its participation and changed its approach by investing in national educational programs. In the field of higher education, the EU has expanded cooperation and exchange programs between universities in Europe and Central Asia. In the area of vocational training, the EU has promoted internship programmes in Europe for students from Central Asia. The article deals with the humanitarian cooperation of the Central Asian countries with the European Union. The European Union has a century - long history of development, which opens the way to the latest technologies and knowhow. Cultural ties complement all aspects of cooperation, giving them a long-term character.
У статті розглядається гуманітарне співробітництво країн Центральної Азії з Європейським Союзом. Європейський Союз має свою вікову історію розвитку, яка відкриває шлях до новітніх технологій і ноу-хау. Культурні зв'язки доповнюють всі аспекти співпраці, надаючи їм довгостроковий характер. ; Interests of world's leading states and world centers in Central Asia has increased due to the emergence of new military, environmental and other serious threats to the security, as well as the danger of escalating terrorism, drug trafficking and religious extremism. Today, the role of Central Asia in international politics is increasing due to its important geostrategic position, rich natural resources, and significant production and scientific and technical potential. Taking into account its economic interests in Central Asia, the European Union attaches great importance to the transformation processes in the countries of the region. The EU considers it necessary for both political and economic reasons to develop a common policy towards the states of the region that would ensure a geostrategic balance in the Central Asian region, the geopolitical interests of other countries, in particular the United States, the Russian Federation, China, India and Japan. Europe has made a valuable contribution to the implementation of new programs in the field of humanitarian cooperation. The EU is actively engaged in higher education within the framework of the world program "Erasmus+". Education is considered a priority sector in cooperation with Kazakhstan, Kyrgyzstan, Tajikistan and Turkmenistan. In 2019, the EU adopted a new strategy for Central Asia. The most important feature of the new strategy is its uniformity and effectiveness. For these purposes, the policy of the member States of the European Union is coordinated, both among themselves and with special multilateral institutions, to monitor in detail the implementation of regional initiatives, to actively engage in information support of European policy in Central Asia through the development of educational programs, local independent media, and the involvement of international organizations – the Council of Europe, the OSCE, and the UN. However, it is humanitarian cooperation that is one of the main priorities in the long term. The EU intends to promote the development of Central Asia, to achieve a long-term impact and greater visibility in the region. The EU has expanded its participation and changed its approach by investing in national educational programs. In the field of higher education, the EU has expanded cooperation and exchange programs between universities in Europe and Central Asia. In the area of vocational training, the EU has promoted internship programmes in Europe for students from Central Asia. The article deals with the humanitarian cooperation of the Central Asian countries with the European Union. The European Union has a century - long history of development, which opens the way to the latest technologies and knowhow. Cultural ties complement all aspects of cooperation, giving them a long-term character.
Currently, the observed changes in the economies of highly developed countries indicate the increasing importance of sociocultural potential as an important factor of economic development, which largely determines the efficiency of the functioning of the economy. The question of the relationship between culture and national mentality with economic behavior and social institutions (formal and informal) is of particular importance in modern conditions.Analysis of the impact of various economic and non-economic factors on the development of the economy is a topical problem of economic science throughout the period of formation and development of economic systems. In contemporary research, the authors move away from the traditional approach to economic growth, which does not take into account the importance of institutions, cultural traditions, religion, the role of environmental, political and social factors. Empirical studies of economic growth factors that have used standard production functions have failed to confirm the thesis about the decisive role of «physical capital» accumulations.Scientists have found that in addition to traditional factors (labor, land, capital), the growth of the national economy is influenced by others: political (socio-political stability, nature of political regime, peculiarities of economic and social policy of the state, etc.); social; geographical (geographical location, climatic conditions, minerals, nature of population reproduction, etc.); innovative and technological; infrastructure; psychological, socio-cultural.The role of socio-cultural potential of society in the system of economic development of the country is analyzed. The relationship between culture and national mentality with economic behavior and public institutions has been established. G. Hofstede's approach to constructing a system of socio-cultural indicators that determine the socio-cultural potential of economic growth is analyzed. The socio-cultural characteristics that determine the economic growth of the country are characterized. The analysis of the methodology of shaping the sociocultural potential of the society made it possible to identify indicators that will allow to quantify it. The system of indexes for quantitative assessment of socio-cultural potential of economic development of the country is constructed.Keywords: economic growth, factors of economic growth, socio-cultural potential, socio-cultural factors, values, culture, institutional environment. ; Визначено систему факторів економічного зростання. Виокремлено економічні та неекономічні фактори економічного розвитку. Проаналізовано роль соціокультурного потенціалу суспільства в системі економічного розвитку країни. Встановлено взаємозв'язок особливостей культури та національного менталітету з економічною поведінкою і суспільними інститутами. Проаналізовано підхід Г. Хофстеде до побудови системи соціокультурних показників, які визначають соціокультурний потенціал економічного зростання. Охарактеризовано соціокультурні характеристики, що визначають економічне зростання країни. Побудовано систему індексів для кількісного оцінювання соціокультурного потенціалу економічного розвитку країни.Ключові слова: економічне зростання, фактори економічного зростання, соціокультурний потенціал, соціокультурні чинники, цінності, культура, інституційне середовище.
Мета статті – з'ясувати специфіку трансформації культурних цінностей в епоху інформаційних війн. Методологія дослідження. Методом індукції на прикладі інформаційно-психологічних операцій та війн доведено ключову роль культури під час цілеспрямованого інформаційного впливу. Наукова новизна полягає у виявленні взаємозалежності між інформаційним та культурним простором під час стандартних і стратегічних інформаційних війн, а також обґрунтуванні положення про те, що інформаційний агресор, змінюючи інформаційний простір, поступово досягає змін у культурному. Висновки. Зміна культурних цінностей часто відбувається внаслідок ведення стратегічних інформаційних війн. Вплив на культуру, насамперед, пов'язаний із поширенням невибагливої масової культури з певним ідеологічним наповненням. Масова культура – ефективний інструмент інформаційної війни. Її переваги в тому, що вона не лише приносить прибуток і в найдоступнішій формі подає потрібну інформацію, а й усуває й замінює цінності національних культур, що робить об'єктів інформаційної агресії уразливими й слабкими. Продукти масової культури поширюються за допомогою ЗМІ, Інтернету, естради, літератури, кінематографа, комп'ютерних ігор тощо. Всі ці засоби мають велику популярність і є доступними для широких верств населення. За їхньою допомогою чужі культурні елементи інтегруються в культурне середовище об'єкта агресії, сприймаються як нові, «модні» й поступово замінюють або трансформують певні невигідні для суб'єктів інформаційного впливу культурні компоненти. Відповідно, зміни в культурі об'єкта інформаційного впливу відбуваються в залежності від змін у культурно-інформаційному просторі. Цілеспрямовані зміни в культурному середовищі об'єкта впливу дають можливість інформаційному агресору скоригувати усталені переконання, моделі поведінки, світогляд. Тому для захисту від інформаційних атак необхідно забезпечити функціонування ефективних способів захисту свого культурного простору, а саме: дієву законодавчу базу з потужними механізмами охорони культурних цінностей, постійний моніторинг та аналіз зовнішніх і внутрішніх інформаційно-комунікаційних джерел, створення позитивної репутації країни, сприяння виробництву й розвитку власного культурного продукту. ; Цель статьи – выяснить специфику трансформации культурных ценностей в эпоху информационных войн. Методология исследования. Методом индукции на примере информационно-психологических операций и войн доказана ключевая роль культуры при целенаправленном информационном воздействии. Научная новизна заключается в выявлении взаимосвязи между информационным и культурным пространством при стандартных и стратегических информационных войнах, а также обосновании положения о том, что информационный агрессор, изменяя информационное пространство, постепенно достигает изменений в культурном. Выводы. Изменение культурных ценностей часто происходит в результате ведения стратегических информационных войн. Влияние на культуру, прежде всего, связано с распространением неприхотливой массовой культуры с определенным идеологическим наполнением. Массовая культура – эффективный инструмент информационной войны. Ее преимущества в том, что она не только приносит прибыль и в самой доступной форме подает нужную информацию, но и устраняет и заменяет ценности национальных культур, что делает объектов информационной агрессии уязвимыми и слабыми. Продукты массовой культуры распространяются с помощью СМИ, Интернета, эстрады, литературы, кинематографа, компьютерных игр и тому подобное. Все эти средства пользуются большой популярностью и доступны для широких слоев населения. С их помощью чужие культурные элементы интегрируются в культурную среду объекта агрессии, воспринимаются как новые, «модные» и постепенно заменяют или трансформируют определенные невыгодные для субъектов информационного воздействия культурные компоненты. Соответственно, изменения в культуре объекта информационного воздействия происходят в зависимости от изменений в культурно-информационном пространстве. Целенаправленные изменения в культурной среде объекта воздействия дают возможность информационному агрессору скорректировать устоявшиеся убеждения, модели поведения, мировоззрение. Поэтому для защиты от информационных атак необходимо обеспечить функционирование эффективных способов защиты своего культурного пространства, среди которых: эффективная законодательная база с мощными механизмами охраны культурных ценностей, постоянный мониторинг и анализ внешних и внутренних информационно-коммуникационных источников, создание положительной репутации страны, содействие производству и развитию собственного культурного продукта. ; The purpose of the article is to clarify the specifics of the transformation of cultural values in the era of information wars. Research methodology by the method of induction, by the example of information-psychological operations and wars, the key role of culture in the purposeful informational influence is proved. The scientific novelty consists in identifying the relationship between the information and cultural space during standard and strategic information wars, as well as the rationale that the information aggressor, changing the information space, is gradually achieving changes in the cultural one. Conclusions. Changes in cultural values often occur as a result of strategic information wars. The impact on culture is primarily associated with the spread of unpretentious mass culture with certain ideological content. A mass culture is an effective tool of information warfare. Its advantages are that it not only makes a profit and in the most accessible form provides the necessary information, but also eliminates and replaces the values of national cultures, which makes the objects of information aggression vulnerable and weak. Mass culture products are distributed through the media, the Internet, variety, literature, cinema, computer games and the like. All these tools are very popular and accessible to the general population. With their help, alien cultural elements are integrated into the cultural environment of the object of aggression, are perceived as new, "fashionable" and gradually replace or transform certain cultural components that are disadvantageous to subjects of information influence. Accordingly, changes in the culture of the object of information impact occur depending on changes in the cultural and information space. Purposeful changes in the cultural environment of the object of impact enable the information aggressor to correct the well-established beliefs, behavioral patterns, worldview. Therefore, to protect against information attacks, it is necessary to ensure the functioning of effective ways to protect your cultural space, including: an effective legislative framework with powerful mechanisms for the protection of cultural values, constant monitoring and analysis of external and internal information and communication sources, creating a positive reputation of the country, promoting production and development own cultural product.
