Suchergebnisse

An analysis of theoretical sources demonstrates that the potential for the development of radicalism in a democracy is very high. Many prominent scientists have studied the problem, including P. Salmon, Ch. Mouffe, D. Della Porta. That freedom and scope for activities that appear in an individual in a democracy, allows you to freely seek political adherents or independently propagate the ideals of this or that doctrine. Democracy is not at all a panacea for the development of radical ideas. It, like other forms of government, is not immune from a surge in the popularity of radicalism.In the conditions of totalitarian and authoritarian societies, the emergence and mass development of an ideology that would outshine the official one is extremely unlikely. As a result of the theoretical analysis was founded that modern communication tools play an important role, thanks to which people began to communicate much more with each other and exchange information. Social networks are not just places where like-minded people meet, but real spaces for recruiting radicals. This creates new threats to democracy. Already, the number of protests and pogroms is increasing every year, not to mention the success of radical political forces in the elections, which can be considered a key indicator of the development of radicalism in democratic societies.Moreover, frustration in the current form of government can lead to massive confrontations of the civilian population with power structures. With this, the countries, in which the so-called «color revolutions» occurred repeatedly, came across. Representatives of political leaders of democratic countries usually recognize the right of people to vote and support radical parties, but they often oppose their successful results and refuse to cooperate with them, believing that such harm will damage their political reputation. For example, the incident occurred with the party «Swedish Democrats», when they did not want to be with them in the parliament. Such a reaction on the part of the democrats underscores once again that they are afraid of a real surge in the popularity of radical parties and movements, when it will be impossible to ignore them.At the same time, many political forces already use radical slogans and slogans to achieve immediate goals. This is clearly seen in the example of the Ukrainian political parties, which used varying degrees of intensity of such speech in their own programs and in the speeches of their representatives. The study showed that it would not be possible to completely solve the problems of the popularity of radicalism, but it is quite possible to reduce the degree of social tension. ; Установлено, что проблематика исследования радикализма будет актуальна и в дальнейшем. Успехи радикалов на выборах, мигрантский и экономический кризис, политическая нестабильность, массовые акции протеста – все это свидетельство того, что в крайних правых и крайних левых еще будет шанс выйти на политическую авансцену. Таким образом, демократия вовсе не является панацеей от развития радикальных идей. Она, как и другие формы правления, не защищена от всплеска популярности радикализма. Ключевой причиной, по которой именно в демократических обществах радикалы имеют наименьшую степень влияния, есть широкая возможность для выбора. Это позволяет человеку легче найти политическую силу или идеологию, которая в полной мере отражает его интересы.Оценено влияние современных технологий и выявлено, что методы распространения радикальных доктрин приобретают все новые формы. Это порождает новые угрозы для демократии. Уже сейчас ежегодно растет количество протестов и погромов, не говоря уже об успехах радикальных политических сил на выборах, что можно считать ключевым показателем развития радикализма в условиях демократического общества. Главное, что могут сделать представители политического истеблишмента демократических государств, это попытаться снизить напряжение путем переговоров с представителями радикалов, ведь полностью искоренить крайне правых или левых не представляется возможным.Таким образом, свобода собраний и коммуникаций, возможность добиться победы легитимным способом делает современные радикальные партии достаточно популярными. Используя традиционные приемы (жесткая риторика, упор на системные и коренные изменения, простота и доступность для каждого), они фактически предлагают ответы на вопросы, которые являются наиболее обсуждаемыми в обществе. Для демократии радикалы представляют определенную угрозу, поэтому от них часто пытаются отгородиться, но не во всех странах это проходит одинаково успешно. Например, националистические лозунги приносят дополнительные проценты голосов политическим партиям. Поскольку радикальные доктрины уже есть и по-прежнему создаются, то нет ничего удивительного в том, что они востребованны и никакие существующие виды запретов не способны на 100% решить данную проблематику. ; Встановлено, що проблематика дослідження радикалізму буде актуальна і в подальшому. Успіхи радикалів на виборах, мігрантська і економічна криза, політична нестабільність, масові акції протесту – все це свідчення того, що у крайніх правих і крайніх лівих ще буде шанс вийти на політичну авансцену. Таким чином, демократія зовсім не є панацеєю від розвитку радикальних ідей. Вона, як і інші форми правління, не захищена від сплеску популярності радикалізму. Ключовою причиною, з якої саме в демократичних суспільствах радикали мають найменший ступінь впливу, є широка можливість для вибору. Це дозволяє людині легше знайти політичну силу чи ідеологію, яка в повній мірі відображає її інтереси.Оцінено вплив сучасних технологій і виявлено, що методи поширення радикальних доктрин набувають все нові форми. Це породжує нові загрози для демократії. Уже зараз щорічно зростає кількість протестів і погромів, не кажучи вже про успіхи радикальних політичних сил на виборах, що можна вважати ключовим показником розвитку радикалізму в умовах демократичних суспільств. Головне, що можуть зробити представники політичного істеблішменту демократичних держав, це спробувати знизити напругу шляхом переговорів із представниками радикалів, адже повністю викорінити крайніх правих чи лівих не є можливим.Таким чином, свобода зібрань та комунікацій і можливість домогтися перемоги легітимним способом роблять сучасні радикальні партії досить популярними. Використовуючи традиційні прийоми (жорстка риторика, наголос на системних і корінних змінах, простота і доступність для кожного), вони фактично пропонують відповіді на питання, які є найбільш обговорюваними в суспільстві. Для демократії радикали представляють певну загрозу, тому від них часто намагаються відгородитися, але не у всіх країнах це проходить однаково успішно. Наприклад, націоналістичні гасла часом приносять додаткові відсотки голосів політичним партіям. Оскільки радикальні доктрини вже є і як і раніше створюються, то немає нічого дивного в тому, що вони є затребуваними і ніякі існуючі види заборон не здатні на 100% вирішити дану проблематику.

"As societies are experiencing increasing levels of immigration from contexts outside of the Western, industrialized world, child care programs are experiencing, simultaneously, increasing diversity in enrollment. A question that has been raised by early childhood advocates and practitioners is whether the former articulations regarding definitions of quality, models of relationships, and peer relations in the child care context are accurate and relevant within the increasing racial, linguistic, and ethnic diversity of the United States. The Culture of Child Care provides a much-needed integration of research pertaining to crucial aspects of early childhood development-- attachment in non-familial contexts, peer relations among ethnically and linguistically diverse children, and the developmental importance of child care contexts during early childhood. This volume highlights the interconnections between these three distinct bodies of research and crosses disciplinary boundaries by linking psychological and educational theories to the improvement of young children's development and experiences within child care. The importance of cultural diversity in early childhood is widely acknowledged and discussed, but up until now, there has been little substantive work with a cultural focus on today's educational and early child care settings. This innovative volume will be a unique resource for a wide range of early childhood professionals including basic and applied developmental researchers, early childhood educators and advocates, and policymakers"--

The Indicator Project SA has monitored political conflict in South Africa since the outbreak of violence in September 1984. The result is this regional analysis of political conflict, using maps of township flashpoints and data indicators of violence levels to monitor the major developments of the period. The course of intense struggle between the state and security forces on the one hand, and the extra-parliamentary opposition and its affiliates on the other is analysed region by region and strategy by strategy