Suchergebnisse

Problem In the article is explained the integrated educational environment of the initial school in Germany, summarized the experience of organization of educational process at the initial school and described the didactics system of initial school. The author compares task, values and priorities of educational policy in Germany and in Ukraine. Purpose To expose the value of the integrated educational environment of initial school in East Germany; to analyse the tasks and priorities of initial school in the legislative documents of Ukraine and Germany; to characterize the organization of educational process at the initial school of in East Germany; to define conditions of realization of modern educational environment.The Methods used to study General scientific: analysis, synthesis, comparison, classification and generalization, which is necessary for the study of compositions of domestic and foreign researchers, official and normative documents; Structural-functional, which made it possible to outline the organizationally pedagogical conditions of forming the integrated educational environment at the initial school of East Germany and to exposure directions of their realization; comparative, which enabled the definition of possibilities to use of German experience for modernization of organizationally pedagogical support of activity of initial school in Ukraine; empiric methods are conversations, interviews, discussion, consideration of research problems during the meetings with German colleagues and correspondence with the purpose of clarification of practical aspects of activity of initial school. Results In research are exposed the values of integrated educational environment of initial school in East Germany and analyzed the tasks and priorities of initial school in the legislative documents of Ukraine and Germany; described and generalized and experience of organization of the educational process at initial school in East Germany, outlined condition of realization of modern educational environment.Originality For the first time the conditions of forming the integrated educational environment of initial school of East Germany was specified and described the value of educational environment on principles of integration and the experience of organization of educational process at initial school of East Germany. The condition of realization of modern educational environment are outlined; the comparative analysis of some documents is conducted in industry of formation of Germany and Ukraine and it was proved that school education of two these states has a same common goal. Conclusion To generalize the experience of the German researchers is to be emphasized that the forming of the integrated educational environment gives the possibility to find out the problem sides of the school system of education; to find the optimal algorithm of decision of topical questions; to improve the indexes of student's literacy; to promote professionalism of pedagogical staff and smoothing of educational possibilities of students. This experience is extraordinary important for Ukraine and needs to be studied more detailed and to be implemented in the system of domestic primary education.

The article shows the peculiarities of development of German classical universities. The article concentrates on the main legislative documents that regulate the educational policy of Eastern Germany. It concentrates on the main tendencies of university education development in GDR. It also analyzes the development of the biggest and the oldest classical universities in Eastern Germany. ; В статье рассматриваются особенности развития классических университетов Германии; представлены основные нормативные документы, которые регулируют образовательную политику Восточной Германии; обозначены основные тенденции развития университетского образования ГДР; проанализировано развитие самих больших и самых старых классических университетов Восточной Германии. ; У статті розглядаються особливості розвитку класичних університетів Німеччини; представлено основні нормативно-правові документи, які регулюють освітню політику Східної Німеччини; виокремлено основні тенденції розвитку університетської освіти НДР; проаналізовано розвиток найбільших та найстаріших класичних університетів Східної Німеччини.

On the basis of published sources and researches of German authors, the article examines restoration of the composition, structure and interregional connections of the SDP in the Eastern occupation zone of Germany after a defeat of Nazism, when according to a decisions of Potsdam conference, the whole country was divided into four occupation zones: American, British, French and Soviet (Eastern). The author makes an attempt to analyze the reasons of the precedence of the SMAD, and it means the precedence of the USSR in the process of restoration of political life within the whole post-war Germany in comparison to Western occupied countries, since exactly on the initiative of the USSR governance from the 10th of June 1945 it was allowed to restore political parties on the territory of the Eastern occupation zone, and it provided the impetus for adjustment of political life in the occupied Germany. Such a hast demonstrated by the Soviet governance, according to the author, can be explained not by its striving for establishing of political pluralism among Germans and democratization of the country as one out of three main goals settled during the Potsdam conference, but first of all, by its aspiration to intercept the initiative and to start restoration of the political landscape of the occupied country according to its own plan under the circumstances of a political vacuum. For an entire control under a development of political life in the occupied Germany SMAD, which means the USSR, took a course on a total subordination of all political parties in the SBZ to its control, which led to violent merge of the KPD – the main support of the soviet government in the Eastern occupation zone of the SDP – a powerful political force of the country which always had a huge authority among the population of Germany- into a unified political party in April 1946. Since that time the SDP has ceased its existence. A merger of the SDP with the KPD in the SBZ did not find any support from social democrats of the Western occupation zones. ; У статті на основі опублікованих джерел і досліджень німецьких авторів ви- світлюється відновлення складу, структури та міжрегіональних зв'язків СДПН у Схід- ній окупаційній зоні Німеччини після розгрому нацизму.

In this article, the author analyzes the causes of the defeat of European states in the wars against Russia. In particular, he analyzed the Northern War of the early 18th century, Napoleon's invasion of Russia in 1812 and Nazi Germany in 1941. The author believes that the main problem faced by the attackers was the issue of overcoming the space of Russia. In the problem of space, the author identifies two factors: the actual space and space as a political phenomenon. Space forced enemy armies to stretch communications, disperse forces, taking control of bases. Space as a political factor includes the population on whose support and loyalty victory depended. Thus, the main reason for the defeat of Karl XII, Napoleon and Hitler is their inability to assess the potential of the population of the western regions of the Russian Empire, to enlist his support.

The article gives a description of German policy with respect to Georgia during World War II. The author notes a significant effect on it of various circles of Georgian emigration. Select the two models of the future political system of the Caucasus, which are developed by the Ministry of Foreign Affairs (developer F. Schulenburg) and East Department (developer A. Rosenberg) of the Third Reich. Key words: World War II, the Georgian emigration, Ministry of Foreign Affairs of Germany, Eastern Department, the Third Reich, the political system of the Caucasus project. ; Охарактеризовано політику Німеччини щодо Грузії у роки Другої світової війни й суттєвий вплив на неї різних кіл грузинської еміграції. Виокремлено дві моделі майбутнього політичного устрою Кавказу, які розроблені Міністерством закордонних справ (проект Ф. Шуленбурга) і Східним міністерством (проект А. Розенберга) Третього Рейху. Ключові слова: Друга світова війна, грузинська еміграція, Міністерство закордонних справ Німеччини, Східне міністерство, Третій Рейх, проект політичного устрою Кавказу.

У статті аналізується участь Німеччини у вирішенні проблеми української кризи 2013-2015 рр. та представлені деякі підходи до визначення самого поняття «українська криза». Розкрито причини, які спонукають Німеччину займати активну позицію у вирішенні українського питання. Характеризується еволюція німецько-російських відносин від 90-х рр. до 2014 рр., в рамках якої розглянуто «Петербурзький діалог», «Пакт Путіна-Шрьодера», «Веймарський трикутник», «Партнерство для модернізації», російсько-грузинський конфлікт 2008 р. Надається аналіз нової стратегії зовнішньої політики Німеччини 2012 р. «Сприяти глобалізації – розвивати партнерство – розділяти відповідальність» та нової парадигми зовнішньої політики ФРН представленої в 2014 р.у рамках Мюнхенської конференції з питань політики безпеки. Розглядається роль ФРН у процесі євроінтеграції України протягом подій Євромайдану, підписання Угоди про асоціацію України з ЄС, її ратифікації та подальших перспектив розширення Європейського Союзу за рахунок країн Східного партнерства. Представлені результати суспільної думки населення Німеччини з цього питання. Аналізується позиція уряду Німеччини щодо анексії Криму, незаконних референдумів у Донецькій та Луганській областях та військової агресії Російської Федерації проти України. Надано характеристику ролі ФРН у процесі дипломатичного врегулювання військового конфлікту на Сході України в рамках Нормандської четвірки. На прикладі соцопитувань розглянута громадська думка населення Німеччини щодо можливих способів врегулювання української кризи. Представлена офіційна позиція президента ФРН Й. Гаука, канцлера А. Меркель, голови МЗС Ф.-В. Штайнмайєра та міністра фінансів В. Шойбле щодо окремих питань української кризи та продовження санкцій проти Російської Федерації як один зі шляхів її подолання. ; У статті аналізується участь Німеччини у вирішенні проблеми української кризи 2013-2015 рр. та представлені деякі підходи до визначення самого поняття «українська криза». Розкрито причини, які спонукають Німеччину займати активну позицію у вирішенні українського питання. Характеризується еволюція німецько-російських відносин від 90-х рр. до 2014 рр., в рамках якої розглянуто «Петербурзький діалог», «Пакт Путіна-Шрьодера», «Веймарський трикутник», «Партнерство для модернізації», російсько-грузинський конфлікт 2008 р. Надається аналіз нової стратегії зовнішньої політики Німеччини 2012 р. «Сприяти глобалізації – розвивати партнерство – розділяти відповідальність» та нової парадигми зовнішньої політики ФРН представленої в 2014 р.у рамках Мюнхенської конференції з питань політики безпеки. Розглядається роль ФРН у процесі євроінтеграції України протягом подій Євромайдану, підписання Угоди про асоціацію України з ЄС, її ратифікації та подальших перспектив розширення Європейського Союзу за рахунок країн Східного партнерства. Представлені результати суспільної думки населення Німеччини з цього питання. Аналізується позиція уряду Німеччини щодо анексії Криму, незаконних референдумів у Донецькій та Луганській областях та військової агресії Російської Федерації проти України. Надано характеристику ролі ФРН у процесі дипломатичного врегулювання військового конфлікту на Сході України в рамках Нормандської четвірки. На прикладі соцопитувань розглянута громадська думка населення Німеччини щодо можливих способів врегулювання української кризи. Представлена офіційна позиція президента ФРН Й. Гаука, канцлера А. Меркель, голови МЗС Ф.-В. Штайнмайєра та міністра фінансів В. Шойбле щодо окремих питань української кризи та продовження санкцій проти Російської Федерації як один зі шляхів її подолання. ; The article analyzes the participation of Germany in the matter of the Ukrainian crisis 2013-2015 and presents some approaches to the definition of the term «Ukrainian crisis». Reveals the reasons that lead Germany to take an active position in solving the Ukrainian question. Characterized the evolution of German-Russian relations from 90s to 2014, within which examined the St. Petersburg dialogue, «Pact of Putin-Schroeder», «Weimar triangle», «Partnership for modernization», Russian-Georgian conflict 2008. Available analysis of the new strategy of German foreign policy in 2012 «to support globalization – develop partnerships to share responsibility» and a new paradigm of German foreign policy presented in 2014 in the framework of the Munich conference on security policy. Examines the role of Germany in the European integration process of Ukraine during the Euromaidan events, the signing of the Association Agreement of Ukraine with the EU, ratification and future prospects of the enlargement of the European Union through the Eastern partnership countries. Presents the results of the public opinion of the population of Germany on this issue. Analyzes the position of the Germany government regarding the annexation of Crimea, the illegal referendum in Donetsk and Lugansk regions and the military aggression of Russian Federation against Ukraine. Presents description of the Germany role in the process of the diplomatic settlement of the military conflict in the East Ukraine in the framework of Norman four. On the example of polls are considered the public opinion of the population of Germany concerning possible ways of settlement the Ukrainian crisis. Presents the official position of the President of the Federal Republic of Germany. J. Gauck, Chancellor Merkel, Foreign Minister Frank-V. Steinmeier and Minister of Finance Schaeuble on certain issues of the Ukrainian crisis and the prolongations of sanctions against the Russian Federation as one of the ways to overcome it.

An analysis of the works of contemporary domestic historians concerning the evolution of the relations of the Organization of Ukrainian Nationalists (Bandera) and Nazi Germany during the period from the end of 1941 to December 1943 is provided. This scientific topic remains complex today and causes not only scientific but also sharp political discussions. The periodization is presented and the characteristic features of relations at each of the stages are revealed. The cooperation of the Organization of Ukrainian Nationalists ("Banderivtsi") with the Nazi leadership at all stages was determined by the key and unchanging thesis – the attitude of the latter to the idea of an independent Ukrainian state. The purpose of the Ukrainian liberation movement – an independent Ukraine – determined the priorities of its foreign and domestic policies.German secret services already in the end of 1941 set aside the Organization of Ukrainian Nationalists ("Banderivtsi") in a cohort of enemies of the Hitlerite Empire. Such an assessment by the German intelligence services refutes the thesis of cooperation between the forces of the Ukrainian liberation movement, falsified by Soviet historiography. In the autumn of 1942, the leadership of the Ukrainian national liberation movement changes the tactics of struggle in connection with the new realities. There was a further accumulation of forces for a popular uprising. The agitation and propaganda work among the Ukrainian people intensified. Organizationally developed structures of the Ukrainian liberation movement. According to historians, 1942 became a kind of rubicon and led to discussions about the further strategy and tactics of the struggle of the subjects of the Ukrainian liberation movement. The brutal Nazi terror significantly radicalized the mood of the Ukrainian self-reliant forces. In 1942, important conferences were held, which in effect legitimized the transition to a strategy of "two-front" struggle. The organization of Ukrainian nationalists (banderivtsi) called the USSR the main and constant enemy and Germany as a temporary occupation.The organization of Ukrainian nationalists ("Melnykivtsi") had no unanimous position in relation to Hitler's Germany. The international leadership of the organization, headed by Andriy Melnyk, took a loyalty position to Germany. The head of the organization on the Ukrainian lands Oleg Olzhich took the position of radical action against the German invaders. Conducted by the Melnik conference organization called Germany the same enemy as the communist USSR. The task was to reconcile with the Bandera organization and to develop organizational structures. Anti-Hitler agitation and the formation of armed units had to be strengthened. In general, the Miller's organization did not produce a clear political line on the Nazis.Historians note that from November 1942 – May 1943 there were important changes in the liberation struggle. The spontaneous process of building up national partisan detachments in Volyn and Polissya has been legalized. The final decision was made to form the armed forces of the organization of Ukrainian nationalists. In connection with the Nazi repressions, it was acknowledged by the incorrect tactics of accumulation of forces. In February 1943, the conference of the organization of Ukrainian nationalists (banderivtsi) in fact legitimized the beginning of an anti-Nazi struggle by the Ukrainian Insurgent Army. As a result of the power "unifying" action, the bander's organization took over leadership in the Ukrainian liberation movement.The period from June to December 1943 by Ukrainian historians was named the peak of the armed struggle of the Ukrainian liberation movement against the Nazi occupants. The intensification of the struggle was caused by another wave of repression by the occupation regime. The defeat of the Wehrmacht on the eastern front and their retreat made adjustments to the strategy of fighting the Ukrainian liberation movement. The leadership of Ukrainian self-governing forces made a decision on the neutrality of the German armed forces in Volyn and Polissya. This, in the opinion of domestic historians, did not stop anti-German actions.Consequently, the contemporary Ukrainian historians in the assessment of the relations between the forces of the Ukrainian liberation movement and Nazi Germany during the period 1941–1943 adhere to such conclusions. A true assessment of Ukrainian-German relations can only be ensured by a systematic, objective approach. The joint efforts of scholars and state institutions must be overcome by false Soviet propaganda slogans depicting fighters for an independent Ukrainian state as "traitors" or collaborators. The Ukrainian liberation movement was a liberating, anticolonial movement that fought for the realization of the strategic goal of gaining an independent Ukraine. The change in the geopolitical situation in the world was corrected by tactical methods of struggle. The struggle of the armed nationalist underground and the Ukrainian Insurgent Army refutes the thesis that the forces of the Ukrainian liberation movement have never fought against Nazi Germany. ; Здійснено аналіз праць сучасних вітчизняних істориків щодо еволюції відносин ОУН-Б і нацистської Німеччини в період кінця 1941 – до грудня 1943 рр. Подано періодизацію і розкрито характерні особливості кожного з етапів. Наголошено, що співпраця ОУН-Б із нацистським керівництвом на всіх етапах визначалася ключовою і незмінною тезою – ставленням останньої до ідеї незалежної Української держави. Український визвольний рух був визвольним, антиколоніальним рухом, який боровся за реалізацію стратегічної мети – здобуття самостійної України. Зміна геополітичної ситуації у світі коригувала тактичні методи боротьби. Боротьба збройного націоналістичного підпілля та Української повстанської армії спростовує тезу, що сили українського визвольного руху ніколи не боролися проти нацистської Німеччини. Вказано на необхідність зняття з цієї теми ідеологічних і політичних нашарувань. Виокремлено перелік питань, які потребують подальших дослідницьких зусиль істориків.

The article examines the Ukrainian-Austrian relations, Ukrainian-German relations, compares the relations, determines the essence, relevance, purpose of relations between Ukraine and Austria and through the prism of Germany. The main stages of development between these states are considered and highlighted. The influence of relations from foreign economic activity on the economy of Ukraine is analyzed. At the present stage, relations with Germany are an important vector of Ukraine's foreign policy. This is primarily due to the role played by Germany in resolving the conflict in eastern Ukraine. Germany is both one of the largest investors and one of Ukraine's most important trading partners. the current state of Ukrainian-German relations as such, which has signs of a systemic crisis caused by both the problems of internal development of the European Union and permanent political instability in Ukraine. Economic cooperation between Ukraine and Austria already has its own traditions. During the Soviet era, Ukraine had strong economic ties with the Republic of Austria. From the very beginning of Ukraine's declaration of independence, Austria has been our country's main partner in the European integration process. Much attention was paid to the cooperation between Ukraine and the Republic of Austria in the direction of establishing not only bilateral relations, but also in matters of economic, political and cultural cooperation with the European Union. In recent years, Austria has been one of the main investors in the Ukrainian economy. Ukrainian-Austrian relations through the prism of relations with Germany are manifested in the fact that in building Ukraine's relations with Austria or Germany there are similar scenarios for building relations, similar international agreements are signed, from the beginning of relations and still push Ukraine to EU integration. They stimulate our state to adopt European norms and bring the regulatory framework in line with the EU. ; У статті досліджено украшсько-австрійські відносини, українсько-німецькі відносини, проведено порівняння відносин. Визначено сутність, актуальність, мету відносин між Україною та Австрією та крізь призму взаємовідносин з ФРН. Розглянуто та висвітлено основні етапи розвитку між ними державами. Проаналізовано вплив відносин зовнішньо-економічної діяльності на економіку України. На сучасному етапі відносини з Німеччиною є важливим вектором зовнішньої політики України. Це насамперед зумовлено тією роллю, яку відіграє ФРН у врегулюванні конфлікту на Сході України. ФРН є як одним із найбільших інвесторів, так і одним із найважливіших торгівельних партнерів України. Сучасний стан українсько-німецьких відносин має ознаки системної кризи, зумовленої як проблемами внутрішнього розвитку Європейського Союзу, так і перманентною політичною нестабільністю в Україні. Економічна співпраця України та Австрії має свої традиції. За часів Радянського Союзу існували стійкі економічні зв'язки України з Австрійською Республікою. Від початку проголошення нашої держави незалежною та ще задовго до цього Австрія була для України одним із основних країн-партнерів у напрямі до європейської інтеграції. Напрямам організації співпраці між Австрією та Україною була приділена велика увага у двосторонніх відносинах в певних питаннях. Австрія була наставником у напрямах політики, економіки та культури взаємодії з ЄС. Проаналізувавши відносини України та Австрії за кілька останніх років, можна стверджувати, що Австрія стала одним із основних інвесторів в економіку України. Українсько-австрійські відносини крізь призму відносин з ФРН виявляються у тому, що при побудові відносин України з Австрією чи Німеччиною спостерігаються схожі сценарії побудови взаємовідносин, підписуються схожі міжнародні договори, від початку взаємовідносин вони підштовхують Україну до інтеграції в ЄС, стимулюють нашу державу до прийняття європейських норм і приведення нормативної бази у відповідність до ЄС.

The article provides historical and pedagogical analysis of the formation and development of professional pedagogical education in Germany in the European context. It is investigated that the governing bodies and the management of education in each of the German states in particular, developed and implemented the stages of the organization of professional and pedagogical training and its content. Its effectiveness, which for centuries was provided with purposeful state support, consecutive educational policy, thought-out reforms based on democratic principles (except for the period of the fascist dictatorship) is proved. Creation of favorable conditions for the joint education of representatives of different faiths, throughout almost the entire period described above, affirms the democratism of the future teachers' professional training. Significant contribution to the training of pedagogical staff both by German universities, alongside with the pedagogical training colleges created on their basis, and by individual teacher training colleges is revealed. It is pointed out that the institutions of such a type were the main ones for training teachers in the late 18th and in the 19th centuries in Germany, France, Switzerland and other European countries. Thus, in imitation, "pedagogical Stammbaum" were formed on the territory of Galicia. Later on, teacher training colleges preparing teachers for people's schools were formed on the basis of reforms implementation.It is proved that after the Second World War, differences in future teachers training in the eastern and western parts of Germany became particularly noticeable. Implementation of the organizational and structural reorganization of pedagogical education only started after the reunification of the GDR and the FRG into a unitary state. Lack of the unified nationwide educational system was and still remains the most important peculiarity of future teachers' professional training. Each of the federal states has its own characteristic features of training, ...

The educational system of Ukraine is at the stage of active reformation and entry into a single world educational space. The regulation of the legislative framework, the development of pedagogical theory and practice, the active use of valuable pedagogical experience of the leading countries of the world promotes the integration of Ukraine into a single educational space. In recent years, adult education is gaining in popularity in Ukraine. Adult population of the Ukrainian state is convinced that education acquired in youth, whether higher or technical, today does not satisfy their needs. In the article, the scientific and pedagogical justification of the concept «adulthood» has been analyzed, the theoretical foundations and approaches to the definitions of the concept «adult learner» in the pedagogical theory and regulatory documentation of the countries of Central and Eastern Europe (Austria, Bulgaria, Germany, Poland, Romania, the Czech Republic, Ukraine) have been disclosed. Different approaches to understanding of the above mentioned concept have been represented. They are social, economical, legal, biological, psychological. The tree stages adulthood (young adult, middle aged and senior) have been generalized. We have compered the age when people can be officially recognized adults with a real period of their mental, physical and social maturity. The indicators of been an adult are: biological age; mental, physical and social maturity; civil capacity which is recognized by the state and society; involment in working activity. Debating points in understanding the concept «adulthood» in psychological and pedagogical literature of different countries have been represented. The approaches to understanding and possibilities to identify the concepts «adulthood» and «maturity» on the example of the European countries. Adult person is a person who has reached the physiological, psychological and social maturity, has a certain life experience, is aware of the self and his identity, participates in such spheres of life as work, family life, social activity.Keywords: adulthood, adult, adult learner, adult learning, countries of Central and Eastern Europe. ; У статті здійснено аналіз поняття «дорослість», висвітлено теоретичні основи та підходи до визначення дефініцій «доросла людина» та «дорослий учень» у педагогічній теорії й нормативно-правових документах країн Центральної та Східної Європи (Австрія, Болгарія, Німеччина, Польща, Румунія, Чехія, Україна). Відображено різні підходи до розуміння зазначених понять, зокрема соціальний, економічний, юридичний, біологічний, психологічний. Представлено дискусійні аспекти у розумінні поняття дорослості в психолого-педагогічній літературі різних країн. Розглянуто підходи до розуміння та можливості ототожнення понять «дорослість» і «зрілість» на прикладі європейських країн.Ключові слова: дорослість, доросла людина, дорослий учень, освіта дорослих, країни Центральної та Східної Європи. В статье проведен анализ понятия «взрослость», освещены теоретические основы и подходы к определению дефиниций «взрослый» и «взрослый ученик» в педагогической теории и нормативно-правовых документах стран Центральной и Восточной Европы (Австрия, Болгария, Германия, Польша, Румыния, Чехия, Украина). Отображены различные подходы к пониманию указанных понятий, в частности социальный, экономический, юридический, биологический, психологический. Представлены дискуссионные аспекты в понимании понятия взрослости в психолого-педагогической литературе разных стран. Рассмотрены подходы к пониманию и возможности отождествления понятий «взрослость» и «зрелость» на примере европейских стран.Ключевые слова: взрослость, взрослый человек, взрослый ученик, образование взрослых, страны Центральной и Восточной Европы The educational system of Ukraine is at the stage of active reformation and entry into a single world educational space. The regulation of the legislative framework, the development of pedagogical theory and practice, the active use of valuable pedagogical experience of the leading countries of the world promotes the integration of Ukraine into a single educational space. In recent years, adult education is gaining in popularity in Ukraine. Adult population of the Ukrainian state is convinced that education acquired in youth, whether higher or technical, today does not satisfy their needs. In the article, the scientific and pedagogical justification of the concept «adulthood» has been analyzed, the theoretical foundations and approaches to the definitions of the concept «adult learner» in the pedagogical theory and regulatory documentation of the countries of Central and Eastern Europe (Austria, Bulgaria, Germany, Poland, Romania, the Czech Republic, Ukraine) have been disclosed. Different approaches to understanding of the above mentioned concept have been represented. They are social, economical, legal, biological, psychological. The tree stages adulthood (young adult, middle aged and senior) have been generalized. We have compered the age when people can be officially recognized adults with a real period of their mental, physical and social maturity. The indicators of been an adult are: biological age; mental, physical and social maturity; civil capacity which is recognized by the state and society; involment in working activity. Debating points in understanding the concept «adulthood» in psychological and pedagogical literature of different countries have been represented. The approaches to understanding and possibilities to identify the concepts «adulthood» and «maturity» on the example of the European countries. Adult person is a person who has reached the physiological, psychological and social maturity, has a certain life experience, is aware of the self and his identity, participates in such spheres of life as work, family life, social activity.Keywords: adulthood, adult, adult learner, adult learning, countries of Central and Eastern Europe.

Здійснено історико-педагогічний аналіз становлення і розвитку професійної педагогічної освіти в Німеччині в європейському контексті. Простежено, що етапи організації професійно-педагогічної підготовки, її суті розроблялись і здійснювались органами управління і керівництва освітою в кожній земелі країни. Доведено ефективність цієї підготовки впродовж століть забезпечувалась цілеспрямованою державною підтримкою, послідовною освітньою політикою, продуманими реформами, які базувалися на демократичних засадах (окрім періоду нацистської диктатури). Розкрито вагомий внесок у справу підготовки педагогічних кадрів як німецьких університетів разом зі створеними при них педагогічними семінаріями, так і окремих вчительських семінарій. Відзначено, що навчальні заклади такого типу були основними у підготовці вчителів в кінці XVIII і у XIX ст. в Німеччині, Франції, Швейцарії та інших європейських країнах. Показано, що за їх прикладом, в Галичині зокрема, створювались «педагогічні сіменища», а згодом внаслідок проведення реформ – учительські семінарії для підготовки вчителів народних шкіл. ; The article provides historical and pedagogical analysis of the formation and development of professional pedagogical education in Germany in the European context. It is investigated that the governing bodies and the management of education in each of the German states in particular, developed and implemented the stages of the organization of professional and pedagogical training and its content. Its effectiveness, which for centuries was provided with purposeful state support, consecutive educational policy, thought-out reforms based on democratic principles (except for the period of the fascist dictatorship) is proved. Creation of favorable conditions for the joint education of representatives of different faiths, throughout almost the entire period described above, affirms the democratism of the future teachers' professional training. Significant contribution to the training of pedagogical staff both by German universities, alongside with the pedagogical training colleges created on their basis, and by individual teacher training colleges is revealed. It is pointed out that the institutions of such a type were the main ones for training teachers in the late 18th and in the 19th centuries in Germany, France, Switzerland and other European countries. Thus, in imitation, "pedagogical Stammbaum" were formed on the territory of Galicia. Later on, teacher training colleges preparing teachers for people's schools were formed on the basis of reforms implementation.It is proved that after the Second World War, differences in future teachers training in the eastern and western parts of Germany became particularly noticeable. Implementation of the organizational and structural reorganization of pedagogical education only started after the reunification of the GDR and the FRG into a unitary state. Lack of the unified nationwide educational system was and still remains the most important peculiarity of future teachers' professional training. Each of the federal states has its own characteristic features of training, having inherited the division into two phases – theoretical and practical, after which students take state examinations. Special attention is paid to the elucidation of experience of future teachers practical training. The motto "There should be nothing in science that has no deal with practice, there should be nothing in practice that is not substantiated by science", which has been known since 1843 is successfully implemented in the pedagogical educational institutions of Germany.

One of the forms of military assistance that France provided to allied Russia during the First World War was the deployment of aviation specialists. During 1916-1917, two air contingents were sent to Russia. The first of them numbered only 30 people and was not the consolidated unit – the aviators who were part of it were distributed among the various Russian aviation units. This approach proved unsuccessful: a few weeks after the arrival of the French pilots, they had to move from one section of the front to another, more important one. This negative experience was taken into account when forming the second contingent. In 1917, France sent two full-fledged air squadrons to Russia, as well as the necessary units to provide a total of almost 270 people. The second air contingent operated on the South-Western Front (and the adjacent section of the Romanian Front). The choice of the South-Western Front was conditioned by the fact that in 1917 the largest operations of the Russian army were planned here.The French aviation contingent was armed with quite modern fighter planes and reconnaissance aircraft. The personnel was largely formed at the expense of volunteers, which contributed to the high morale and activity of the aviation contingent. This is evidenced by the results of a series of air battles conducted by French pilots. At the same time, the fighting of the French squadrons was affected by the general situation at the front. They suffered significant losses in equipment during the retreat in July 1917. However, despite the collapse of the Russian army in the autumn of 1917, French aviators continued their hostilities until the armistice between the Bolshevik government of Russia and Germany. Their further stay on the territory of Ukraine, which lasted until February 1918, was characterized by the desire to maintain neutrality and ensure repatriation. ; У статті розглянуті питання формування та участі у бойових діях фран­цузьких авіаційних контингентів на Східному фронті Першої світової війни. Відзначено, що у 1916–1917 рр. Франція відправила до Росії два авіаційні контингенти. Перший з них складався з окремих авіаторів, розподілених по російських авіачастинах на різних ділянках фронту. Другий становили дві повно­цінні авіаційні ескадрильї з підрозділами забезпечення. Вони прибули у 1917 р. і діяли на Південно-Західному фронті. На озброєнні французького авіаційного контингенту знаходились досить сучасні літаки-винищувачі та розвідники. Особовий склад значною мірою формувався за рахунок добровольців. Фран­цузькі авіатори продовжували свою бойову діяльність аж до перемир'я між більшовицьким урядом Росії і Німеччиною. Подальше перебування їх на території України, яке тривало до лютого 1918 р., характеризувалось прагненням зберегти нейтралітет і забезпечити повернення на батьківщину.

One of the forms of military assistance that France provided to allied Russia during the First World War was the deployment of aviation specialists. During 1916-1917, two air contingents were sent to Russia. The first of them numbered only 30 people and was not the consolidated unit – the aviators who were part of it were distributed among the various Russian aviation units. This approach proved unsuccessful: a few weeks after the arrival of the French pilots, they had to move from one section of the front to another, more important one. This negative experience was taken into account when forming the second contingent. In 1917, France sent two full-fledged air squadrons to Russia, as well as the necessary units to provide a total of almost 270 people. The second air contingent operated on the South-Western Front (and the adjacent section of the Romanian Front). The choice of the South-Western Front was conditioned by the fact that in 1917 the largest operations of the Russian army were planned here.The French aviation contingent was armed with quite modern fighter planes and reconnaissance aircraft. The personnel was largely formed at the expense of volunteers, which contributed to the high morale and activity of the aviation contingent. This is evidenced by the results of a series of air battles conducted by French pilots. At the same time, the fighting of the French squadrons was affected by the general situation at the front. They suffered significant losses in equipment during the retreat in July 1917. However, despite the collapse of the Russian army in the autumn of 1917, French aviators continued their hostilities until the armistice between the Bolshevik government of Russia and Germany. Their further stay on the territory of Ukraine, which lasted until February 1918, was characterized by the desire to maintain neutrality and ensure repatriation. ; У статті розглянуті питання формування та участі у бойових діях фран­цузьких авіаційних контингентів на Східному фронті Першої світової війни. Відзначено, що у 1916–1917 рр. Франція відправила до Росії два авіаційні контингенти. Перший з них складався з окремих авіаторів, розподілених по російських авіачастинах на різних ділянках фронту. Другий становили дві повно­цінні авіаційні ескадрильї з підрозділами забезпечення. Вони прибули у 1917 р. і діяли на Південно-Західному фронті. На озброєнні французького авіаційного контингенту знаходились досить сучасні літаки-винищувачі та розвідники. Особовий склад значною мірою формувався за рахунок добровольців. Фран­цузькі авіатори продовжували свою бойову діяльність аж до перемир'я між більшовицьким урядом Росії і Німеччиною. Подальше перебування їх на території України, яке тривало до лютого 1918 р., характеризувалось прагненням зберегти нейтралітет і забезпечити повернення на батьківщину.

The present article deals the regional aspects of the international policy in the context of historical facts from the past and present of Ukraine, the countries participating in the EU's Eastern Partnership initiative. In the article have been investigated of documentary sources, socio-communicative, territorial, security aspects of the international policy of the EU institutions and the countries participating in the "EaP" initiative has been approved. The activity of institutions, EU Funds, functions of civil society of the Eastern Partnership countries as important regional factors in the development of the EU initiative "EaP" are highlighted. Analyzed scientific articles, monografie the ukrainian and foreign scientists, politicians of the EU institutions and Eastern partnership countries with an emphasis on core issues. The paper studies the key positions of the heads of the European Commission, the Directorate for Regional Policy, the EU Committee, the Verkhovna Rada Committee on Ukraine's Integration with the EU are characterized. A more thorough study the directions-strategies, sources of targeted financing of the corresponding Funds in the context of regional aspects of development of the initiative "EaP". The importance of Summits, Conferences, Forums as practical forms of development of regional aspects of implementation of "EaP" is highlighted. For the examples of documentarysources of EU institutions are given: "Communications", "Recommendation", EU' Joint Declaration; Acts; ENP protocols; Reports, programs: EU initiative "Black Sea Synergy", Germany "ENP Plus" (ENP Plus), France's program "Mediterranean Union". A general conclusion is made concerning about the activities of representatives of governmental and non-governmental organizations in Ukraine, I-IV Civil Society Forums at the EU on decisions in support of aspects of regional development, such as: Crimean regional activities, 2008– 2014 – one of the first in the implementation of "EaP", educational programs in institutions of higher education in Ukraine, such as: Ivan Franko Lviv National University, National University "Ostroh Academy", Mykola Gogol Nizhyn State University . ; У статті в контексті історичних фактів з минулого та сьогодення України, країн-учасниць ініціативи ЄС "Східне партнерство" розкрито регіональні аспекти міжнародної політики країн Співдружності. Стверджено актуальність дослідження документальних джерел, соціокомунікативного,територіального, безпекового аспектів міжнародної політики інституцій ЄС та країн-учасниць ініціативи "СхП". Виокремлено діяльність інституцій,Фондів ЄС, функції громадянського суспільства країн східного партнерства як важливих регіональних чинників у розвитку ініціативи ЄС "СхП". Проаналізовано праці вітчизняних, зарубіжних вчених, політиків інституцій ЄС та країн-партнерів "СхП" з акцентом на стрижневих питаннях. Охарактеризовано ключові позиції очільників Єврокомісії, директорату з регіональної політики, Комітету ЄС, Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України з ЄС. Опрацьовано напрямки-стратегії, джерела адресного фінансування відповідних фондів в контексті регіональних аспектів розвитку ініціативи "СхП". Висвітлено значення самітів, конференцій, форумів як практичних форм розвитку регіональних аспектів імплементації "СхП". Наведено приклади документальних джерел інституцій ЄС: "Комунікації", "Інформаційне повідомлення", Спільна Декларація ЄК; акти; протоколи ЄПД; звіти, програми: ініціатива ЄС "Чорноморська синергія", Німеччини "ЄПС плюс" (ENP Plus), Програма Франції "Середземноморський Союз". Виокремлено значення діяльності представників урядових, неурядових організацій в Україні, І–ІV Форумів громадянського суспільства при ЄС щодо рішень в підтримку аспектів регіонального розвитку, як-от: діяльність кримського регіонального напряму, 2008–2014 рр. – одного з перших вімплементації "СхП", освітні програми в ЗВО, як-от: Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний університет "Острозька академія", Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя в Україні

The specificity of the running of the margin-migration processes in Germany at the beginning of the ХХІ century is researched in this article. At the theoretical level with American and European trends been singled East Slavic. Here are the Russian and Ukrainian scientists, particularly those dealing with these issues in the political affairs. The main reasons for the growth of migration flows in the world and is the inconsistency of government regulation in the countries of Western Europe are exhibited. The historical background of the migration situation in Germany is offered.This article is for political scientists, policy makers, graduate students, and the general audience interested in the margin-migration processes. ; Исследуется специфика протекания марго-миграционных процессов в Германии в начале ХХІ века и анализируется их влияние на внутреннюю политику данной страны. ; Досліджується специфіка протікання марго-міграційних процесів у Німеччині на початку ХХІ століття та аналізується їхній вплив на внутрішню політику даної країни.