The article discusses the system of norms for the regulation of water resources from the side of the control of environmental safety. Determined that for a long time of non-rational nature conservation of natural resources, including water resources, depleted and polluted by waste and sewage, so that the quality of water, especially drinking water, is brought to the point of perishing. In the framework of the global course towards sustainable use of natural resources, the environmental safety of such use is one of the prerequisites for achieving this goal. Ukraine today uses its own water resources mostly irrationally, but within the framework of its international obligations, the Ukrainian legislator continues to develop and introduce new means and standards in the field of improving and preserving the water environment, which require further study and adaptation to the realities of the state. Accordingly, in the context of the aggravation of the problem of interaction between society and nature, increasing the need for effective environmental regulation – a system of norms and rules for the permissible load on the environment, as one of the components of measures to limit negative impact. Among the established standards in the field of water use and protection and the recreation of water resources, the leading standards are the environmental safety of water use – the maximum permissible concentration of substances for water bodies, which are set taking into account the categories of water use – household and drinking, cultural and domestic and fisheries. The article analyzes the main problems thatarise at the stage of development of such standards and during their application, formulates proposals for improving the current legislation in this area. Determined that, in addition to standarts, today the state policy in the field of environmental protection, the use of water resources, and ensuring environmental safety in this area is reflected in the procedures for state monitoring of waters and assessing the impact on the environment – priority measures to identify and eliminate possible threats to the state of water bodies. ; У статті розглянуто та досліджено існуючу в Україні систему нормування під час використання водних ресурсів із боку дотримання вимог екологічної безпеки. Встановлено, що протягом багатьох століть нераціонального природокористування природні ресурси, зокрема водні мережі, виснажуються та надмірно забруднюються скидами та стічними водами, що призводить до погіршення якості води, в тому числі й питної. У межах всесвітнього курсу до збалансованого природокористування екологічна безпечність такого користування є однією з обов'язкових умов для досягнення встановленої мети. Україна сьогодні використовує власні водні ресурси переважно нераціонально, але в рамках прийнятих на себе міжнародних зобов'язань український законодавець продовжує розробляти та впроваджувати нові засоби і нормативи у сфері вдосконалення та збереження водного середовища, які потребують подальшого вивчення та пристосування до реалій держави. Відповідно, в умовах загострення проблеми взаємодії суспільства з природою зростає необхідність в ефективному екологічному нормуванні – системі норм та правил допустимого навантаження на довкілля як одного зі складників заходів обмеження негативного впливу. Серед установлених нормативів у галузі використання й охорони вод та відтворення водних ресурсів провідними є нормативи екологічної безпеки водокористування – гранично допустимі концентрації речовин для водних об'єктів, котрі встановлюються з урахуванням категорій водокористування – господарсько-питного, культурно-побутового та рибогосподарського. У статті проаналізовано основні проблеми, що виникають на стадії розроблення таких нормативів та під час їх застосування, сформульовано пропозиції щодо вдосконалення діючого законодавства в цій царині. Визначено, що, окрім нормування, нині відображенням політики держави в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання водних ресурсів, гарантування екологічної безпеки в цій сфері є процедури державного моніторингу вод та оцінки впливу на довкілля – першочергові заходи виявлення та усунення можливих загроз для стану водних об'єктів.
This article presents a comprehensive study of legal categories and the problems associated with providing the right water, analyzes specific occupational water use, concluded the need to improve environmental (water) law in the area of water rights. ; В статье проведено комплексное исследование правовых категорий и проблем, связанных с обеспечением осуществления права водопользования, пранализировано специфику арендного водопользования, сделан вывод о необходимости совершенствования экологического (водного) законодательства в сфере осуществления права водопользования. ; У статті проведено комплексне дослідження правових категорій і проблем, пов'язаних із забезпеченням здійснення права водокористування, проаналізовано специфіку орендного водокористування, зроблено висновок щодо необхідності вдосконалення екологічного (водного) законодавства в сфері здійснення права водокористування.
This article presents a comprehensive study of legal categories and the problems associated with providing the right water, analyzes specific occupational water use, concluded the need to improve environmental (water) law in the area of water rights. ; В статье проведено комплексное исследование правовых категорий и проблем, связанных с обеспечением осуществления права водопользования, пранализировано специфику арендного водопользования, сделан вывод о необходимости совершенствования экологического (водного) законодательства в сфере осуществления права водопользования. ; У статті проведено комплексне дослідження правових категорій і проблем, пов'язаних із забезпеченням здійснення права водокористування, проаналізовано специфіку орендного водокористування, зроблено висновок щодо необхідності вдосконалення екологічного (водного) законодавства в сфері здійснення права водокористування.
This article presents a comprehensive study of legal categories and the problems associated with providing the right water, analyzes specific occupational water use, concluded the need to improve environmental (water) law in the area of water rights. ; В статье проведено комплексное исследование правовых категорий и проблем, связанных с обеспечением осуществления права водопользования, пранализировано специфику арендного водопользования, сделан вывод о необходимости совершенствования экологического (водного) законодательства в сфере осуществления права водопользования. ; У статті проведено комплексне дослідження правових категорій і проблем, пов'язаних із забезпеченням здійснення права водокористування, проаналізовано специфіку орендного водокористування, зроблено висновок щодо необхідності вдосконалення екологічного (водного) законодавства в сфері здійснення права водокористування.
The article explores the cooperation between Ukraine and the EU on environmental issues, namely the problems of implementation of basic ecological legal categories and definitions of EU legislation into the Ukrainian environmental legislation. The first steps of cooperation in the field of "water quality and water management" are analyzed. But this activity did begin not with the harmonization of basic concepts, which include "pollution", "polluting substances", "water quality", and immediately passed to the level of environmental legal institutions. Such a transition was found to ignore fundamental differences in conceptual principles that could adversely affect the implementation of state water policy and cause its divergent development with relation to European requirements. It is argued that overcoming the substantive differences between these concepts is one of the major scientific problems for approximation of the Water Code of Ukraine (WCU) and the relevant by-laws to Directive 2000/60 / EC (WFD). The purpose of the article is to identify the legal differences between the WFD and the WCU in respect of given above concepts, and the task is to analytically compare their application. The study proceeded from the fact that in the water legislation of Ukraine and in the EU environmental legislation, the rules on pollution and water quality form environmental legal structures, the European center of which is the WFD. It is proved that the fundamental differences between the basic notions of EU and Ukrainian water legislation on pollution, pollutants, water quality and its regulation are determined by different targeting of these laws: water protection and water use respectively. Some implications of the differences that have a negative impact on thelegislative regulation of the discharge of pollutants have been investigated. It is concluded that the elimination of differences requires a change in the paradigm of Ukrainian water protection from economic to environmental, which should start with the reception of EU basic notions given above. An alternative to a profound change in the WCU may be the development and adoption of a special Law of Ukraine "On Water Protection". ; У статті досліджено співробітництво України та ЄС із питань охорони навколишнього середовища, а саме проблеми імплементації в українське екологічне законодавство базових еколого-правових категорій і визначень законодавства ЄС. Проаналізовано перші кроки співпраці у сфері «якість води й управління водними ресурсами». Зазначено, що ця діяльність почалася не з гармонізаціїбазових понять, до яких належать «забруднення», «забруднюючі речовини», «якість води», а одразу перейшла на рівень еколого-правових інститутів. Виявлено, що такий перехід ігнорує принципові відмінності в понятійних засадах, які можуть негативно вплинути на здійснення державної політики у сфері охорони вод, спричинити її дивергентний розвиток відносно європейських вимог. Стверджується, що подолання змістовних відмінностей згаданих понять є однією з головних наукових проблем апроксимації Водного кодексу України (ВКУ) та відповідних підзакон-них актів до Директиви 2000/60/ЄС (ВРД). Метою статті є виявлення правових відмінностей між ВРД і ВКУ щодо зазначених понять, а завданням - аналітичне порівняння їх застосування. Дослідження ґрунтувалося на тому, що норми стосовно забруднення та якості вод утворюють у водному законодавстві України та в екологічному законодавстві ЄС еколого-правові структури, європейським центром яких є ВРД. Доведено, що принципові відмінності між базовими поняттями водних законодавств ЄС й України щодо забруднення, забруднюючих речовин, якості вод і її регулювання визначаються різною цільовою спрямованістю цих законодавств, водоохоронною й господарською відповідно. Досліджено деякі наслідки розбіжностей, які негативно позначаються на законодавчому регулюванні скидання забруднюючих речовин. Зроблено висновок, що усунення відмінностей вимагає зміни парадигми української охорони вод з господарської на екологічну, яку слід починати з рецепції зазначених базових понять ЄС. Альтернативою глибокій зміні ВКУ може стати розроблення й прийняття спеціального Закону України «Про охорону вод».
Kinds of water use and system of charges for it is studied. The establishing of the administrative liability for the unauthorized water pollution is offered.The differentiation of rates for special use of surface water depends on the basins and the special use of groundwater depends on the region. Separate the fees are established for special use of water for hydroelectric purposes, fisheries, water transport, mine, quarry and drainage water, as well as special use of water that is a part of beverages.For discharges of pollutants, as it is defined in the Ukrainian legislation, clear environmental fee rates are set, but they are only veiled penalties that are applied for water pollution. For any unauthorized water pollution the administrative fines should be set in the amounts depending on the volume of pollution. ; Розглянуто види водокористування та система платежів, що стягуються за використання води. Запропоновано встановити адміністративну відповідальність за несанкціоновані забруднення водних об'єктів.
The article attempts to analyze theoretically the socio-political phenomenon of «environmental terrorism». Complex of global environmental problems (pollution of air, water, soil, common planetary temperature increase, greenhouse effect, destruction of the ozone layer, large-scale floods, droughts, hurricanes, reduction of biological diversity, scarcity of natural resources, rapid demographic growth, cities crisis, environmental refugees, anthropogenic (man-made) garbage collapse, etc.) correlates with the radicalization of environmental views and the rhetoric of peaceful meetings and pickets of government institutions, corporations and international organizations are being replaced by firing from firearms, laying bombs, arson, namely terrorist acts. In today's world conditions, in the fight for environmental issues solutions, for the right of every person to a clean environment and a fair distribution of resources, environmental views are transformed increasingly into extremism and radicalism, and thus, eco-activists cross the border and become eco-terrorists.The author of the article emphasizes that in the modern scientific space there is a significant lack of research material on the issues of environmental terrorism, which significantly complicates theoretical studying and the search for methodological tools for understanding this socio-political phenomenon. In his search for the keys to understanding of «environmental terrorism», the author turns to the evolution of the environmental movement (which has been developing along two main directions: the institutionalization of the environmental movement and the politicization of the environmental movement) and notes that at some stage of the evolutionary development of the ecological movement, divergences arise in the form of extremism and radicalism of environmental movements, which became the basis of environmental terrorism. Theoretical analysis of the activities of environmental terrorist organizations, including the Deep Green Resistance, the Huntingdon Society for the Suppression of Cruelty to Animals (Stop Huntingdon Animal Cruelty), the Animal Liberation Front (Animal Liberation Front) and the Earth Liberation Front (Earth Liberation Front), also Earth Above All, Sea Shepherds and others, allows to assert that the increasing feelings of anxiety, helplessness and inevitability of ecological catastrophe on a planetary scale, total disappointment in political institutes and activities of international environmental organizations, «false news and rumors, pseudoscientific beliefs, turned into myths, mad populism, outdated and new group phobias, extremism and all this in hysterically transformational communities is turned into a theoretical basis and a trigger for violence» and becomes «nutritious» substance for the environmental terrorism.Key words: environmental movement, environmental problems, environmental policy, global environmental crisis, extremism and radicalism, environmental terrorism, the risks of today. ; У статті здійснена спроба теоретичного аналізу суспільно-політичного явища «екологічний тероризм». Комплекс глобальних екологічних проблем ХХІ століття корелює з радикалізацією екологічних настроїв, – у боротьбі за вирішення екологічних проблем, за право кожної людини на чисте довкілля і справедливий розподіл ресурсів – відбувається трансформація екологічних поглядів у бік екстремізму та радикалізму, а відтак, все часті екоактивісти перетинають межу загальносвітового абсолюту «цінності людського життя», – і стають екотерористами.Автором статті наголошується, в сучасному науковому просторі відчутний дефіцит дослідницького матеріалу, щодо проблематики екологічного тероризму, що значно ускладнює теоретичні розвідки та пошук методологічного інструментарію до розуміння даного суспільно-політичного явища. У пошуках ключів до розуміння «екологічного тероризму» автор звертається до еволюції екологічного руху (яка відбувалась за двома основними траєкторіями: інституціалізація екологічного руху та політизація екологічного руху) та фіксує, що на певному етапі еволюційного розвитку екологічного руху виникають дивергенції, у вигляді екстремізму та радикалізації екологічного руху, які й стали підґрунтям екологічного тероризму. Теоретичний аналіз діяльність екологічних терористичних організацій дозволяє стверджувати: наростаючі відчуття тривоги, безпорадності та неминучості настання екологічної катастрофи планетарного масштабу, тотальне розчарування в політичних інститутах та діяльності міжнародних екологічних організацій, «псевдонаукові вірування, божевільний популізм, застарілі та нові групові фобії в істеризованих спільнотах перетворюється на теоретичне підґрунтя та рушії насильства», а отже, стають «поживною речовиною» – для екологічного тероризму.Ключові слова: екологічний рух, екологічні проблеми, екологічна політика, глобальна екологічна криза, екстремізм і радикалізм, екологічний тероризм, ризики сучасності. В статье осуществляется попытка теоретического анализа общественно-политического явления «экологический терроризм». Комплекс глобальных экологических проблем ХХІ века коррелирует с радикализацией экологических взглядов, – в борьбе за решение экологических проблем, право каждого человека на чистую окружающую среду и справедливое распределение ресурсов – экологические взгляды трансформируются в сторону экстремизма и радикализма, потому, всё чаще экоактивисты переходять границу общечеловеческого абсолюта «ценности человеческой жизни», – и становятся экотеррористами.Автором статьи акцентируется, в современном научном пространстве существует дефицит исследовательского материала, относительно проблематики экологического терроризма, что значительно усложняет теоретические разведки и поиск методологического инструментария к пониманию данного общественно-политического явления. В поисках ключей к пониманию «экологического терроризма» автор обращается к эволюции экологического движения (которая проходила по двум основним траекториям: институциализация экологического движения и политизация экологического движения) и фиксирует, что на определённом этапе эволюционного развития происходят дивергенции, в виде экстремизма и радикализма экологического движения, которые и стали основанием экологического терроризма. Теоретический анализ деятельности экологических террористических организаций позволяет утверждать: нарастающие чувства тревоги, беспомощности и неизбежности экологической катастрофы планетарного масштаба, тотальное разочарование в политических институтах и деятельности международных экологических организаций, «псевдонаучные верования, сумасшедший популизм, устаревшие и новые групповые фобии в истеризованых общностях превращаются в теоретическое основание и генераторы насилия», становятся «питательной средой» – для экологического терроризма.Ключевые слова: экологическое движение, экологические проблемы, экологическая политика, глобальный экологический кризис, экстремизм и радикализм, экологический терроризм, риски современности. The article attempts to analyze theoretically the socio-political phenomenon of «environmental terrorism». Complex of global environmental problems (pollution of air, water, soil, common planetary temperature increase, greenhouse effect, destruction of the ozone layer, large-scale floods, droughts, hurricanes, reduction of biological diversity, scarcity of natural resources, rapid demographic growth, cities crisis, environmental refugees, anthropogenic (man-made) garbage collapse, etc.) correlates with the radicalization of environmental views and the rhetoric of peaceful meetings and pickets of government institutions, corporations and international organizations are being replaced by firing from firearms, laying bombs, arson, namely terrorist acts. In today's world conditions, in the fight for environmental issues solutions, for the right of every person to a clean environment and a fair distribution of resources, environmental views are transformed increasingly into extremism and radicalism, and thus, eco-activists cross the border and become eco-terrorists.The author of the article emphasizes that in the modern scientific space there is a significant lack of research material on the issues of environmental terrorism, which significantly complicates theoretical studying and the search for methodological tools for understanding this socio-political phenomenon. In his search for the keys to understanding of «environmental terrorism», the author turns to the evolution of the environmental movement (which has been developing along two main directions: the institutionalization of the environmental movement and the politicization of the environmental movement) and notes that at some stage of the evolutionary development of the ecological movement, divergences arise in the form of extremism and radicalism of environmental movements, which became the basis of environmental terrorism. Theoretical analysis of the activities of environmental terrorist organizations, including the Deep Green Resistance, the Huntingdon Society for the Suppression of Cruelty to Animals (Stop Huntingdon Animal Cruelty), the Animal Liberation Front (Animal Liberation Front) and the Earth Liberation Front (Earth Liberation Front), also Earth Above All, Sea Shepherds and others, allows to assert that the increasing feelings of anxiety, helplessness and inevitability of ecological catastrophe on a planetary scale, total disappointment in political institutes and activities of international environmental organizations, «false news and rumors, pseudoscientific beliefs, turned into myths, mad populism, outdated and new group phobias, extremism and all this in hysterically transformational communities is turned into a theoretical basis and a trigger for violence» and becomes «nutritious» substance for the environmental terrorism.Key words: environmental movement, environmental problems, environmental policy, global environmental crisis, extremism and radicalism, environmental terrorism, the risks of today.
Стаття присвячена аналізу практичних засад фінансування водопровідно-каналізаційного господарства Республіки Польща. Охарактеризовано існуючі в країні джерела фінансування цієї галузі економіки. Особлива увага звернута на роль (або значення) таких джерел фінансування як Фонди охорони навколишнього середовища, у яких серед заходів із фінансування охорони довкілля на першому плані знаходиться питання фінансування водопровідно-каналізаційного господарства. Підкреслено значення фінансування за рахунок коштів Національного фонду охорони навколишнього середовища і водного господарства та аналогічних регіональних утворень – фондів воєводств, ефективна діяльність яких справляє велике значення у сфері охорони навколишнього середовища в цілому і, зокрема, у водопровідно-каналізаційному господарстві. Акцентується увага на важливості використання закордонних фінансових ресурсів, а особливо коштів Європейського Союзу, без яких неможливо було б досягнути такого високого рівня розвитку водопровідно- каналізаційного господарства в Польщі. ; The article is devoted to analysis the practical principles of financing water and sewage industry of the Republic of Poland. In the article factual sources of financing of this industry' economy in the country are analyzed. Significant attention was paid of the role of such financing sources as Ecological Funds, in projects which are among the projects and plans for environmental protection' financing there is the issue of financing water and sewage industry at the beginning. The importance of financing through resources of the National Fund for Environmental Protection and Water Management and similar regional entities – voivodship funds is emphasized, effective activities of which are of great importance in the field of environmental protection in general and especially in water and sewage industry. Attention is paid to the importance of using foreign financial resources also, especially from the European Union, without the participation of such it would be impossible to achieve such a high level of development of water and sewage industry in Poland.
The paper discusses the current state of the legal protection of mineral resources and waters in Ukraine. Identify features of administrative and legal protection of natural resources and water, ways to save at the present stage, increased liability for environmental offenses in this area.Administrative and legal protection involves a system of measures and tools aimed at conservation, sustainable use and restoration of natural objects - the subsoil and groundwater. Ensuring protection of natural resources and waters is to improve the current legislation of Ukraine in the field of environmental, ecological expertise using their own natural resources, conduct inspection and prevention and emergency work of specialized units for the Prevention and Elimination of open oil and gas fountains enhance administrative and legal regime all types of waters and administrative liability for violations of water use and water pollution, as well as for violations aimed at environmental security in connection with the production of new energy. ; В статті розглядаються питання сучасного стану правової охорони надр і вод в Україні. Визначаються особливості адміністративно-правової охорони надр і вод, шляхи їх збереження на сучасному етапі, посилення відповідальності за правопорушення в даній природоохороній сфері.
Розробити науково обґрунтовані принципи та напрямки впровадження системи управліннянавколишнім середовищем та системи управління водними ресурсами України для її сталогофункціонування та подальшого розвитку. Методологія дослідження базується на використаннісучасних наукових методів, а саме: аналізу, синтезу, індукції та дедукції, математичної ста-тистики, системного підходу та аналізу. Залучення значних обсягів водних ресурсів Південногорегіону призвело до зміни гідрологічного режиму у водосховищах, порушення природної рівноваги,різкого зниження якості водних ресурсів, переважання процесів деградації на самообслуговуючихтериторіях і самоочищаюча здатність водних екосистем в економічному обороті для розвиткугалузей економіки: промисловості, рекреації, сільського господарства, у тому числі зрошення.Сьогодні терміново необхідно вирішити проблеми інтегрованого управління водними ресурсамияк цілісної еколого-економічної системи регіону з можливістю врахування потреб забезпеченняохорони та раціонального використання всіх природних ресурсів, сучасних змін у природокорис-тування і стратегії соціального розвитку регіону.Функціонування системи управління водними ресурсами неефективне через недосконалістьсучасної системи управління водними ресурсами, брак фінансування та недосконалість механізмівзалучення позабюджетних коштів, а також відсутність системи державно-приватного партнер-ства в водний сектор. Крім того, відсутність потужної законодавчої бази для екологізації діяль-ності з управління водними ресурсами призводить до екологічних проблем та еколого-економічних,організаційних та технологічних ризиків. Необхідно провести екологічний аудит та виявленнянових технологічних можливостей зрошувальних систем та гідротехнічних споруд, напрямківрозвитку та етапів модернізації іригаційних систем для забезпечення інтегрованого управлінняводними ресурсами та адаптації зрошувальних систем та режимів зрошення сільськогосподар-ських культур у зв'язку зі зміною клімату для забезпечення екологічності збалансований розвитокводних систем. Необхідно також створити умови для стійкого соціально-економічного розвиткуаграрного сектора в районі зрошення та сільської місцевості. Питання ефективного функціону-вання водного господарства тісно пов'язані не тільки з впровадженням екологічних аудитів, алей впровадження екологічного менеджменту як системи управління водними ресурсами на націо-нальному рівні, а також на регіональному та місцевому рівнях залишаються невирішеними.Основною умовою підвищення ефективності водного господарства є розробка та наукове об-ґрунтування принципів реалізації системи екологічного менеджменту та аудиту з метою розробкинапрямів відновлення та розвитку галузі в контексті екологічної безпеки та на основі екологізаціїїї діяльності. Екологічний аудит та його результати як об'єкти водно-гідротехнічної техніки,зрошувані сільськогосподарські угіддя є основою для впровадження інженерних, меліоративних таекологічних заходів у системі екологічного управління та аудиту. Покращення системи управліннянеможливе без обґрунтування основних етапів модернізації та відновлення галузі, що передбачаєпоступове та толерантне розподіл функцій управління водними ресурсами та експлуатаціїсистем управління водними ресурсами та меліоративних систем між Державним агентствомводного господарства та регіональні органи влади. Посилення ролі Державного агентства водногогосподарства в управлінні водними ресурсами дозволить екологічно безпечно та збалансовано ви-користовувати їх на основі принципів всебічності та інтеграції. ; Develop scientific justification principles and areas of implementation of environmental management and audit system of water management Ukraine for its sustainable operation and future development. The methodology of the investigation based on the use of the modern scientific methods, viz.: analysis, synthesis, induction and deduction, mathematical statistics, systematic approach, and analysis. Involvement of significant volumes of water resources of the Southern region are led to a change in the hydrological regime in the water catchment areas, disturbance of natural equilibrium, sharp decrease in the quality of water resources potential, the predominance of degradation processes on self-sustaining and self-cleaning ability of aquatic ecosystems in economic circulation for the development of the branches of the economy: industry, recreation, agriculture, including irrigation. Today it is urgently necessary to solve the problems of integrated water management as an integral ecological-economic system of the region with the possibility of taking into account the needs of ensuring the protection and rational use of all natural resources, modern changes in the nature management and strategies of social development of the region. The functioning of the water management complex is ineffective by the imperfection of the modern water management system, the lack of funding and the imperfection of the mechanisms for attracting extra budgetary funds, as well as the absence of a system of public-private partnership in the water sector. In addition, the lack of a powerful legislative framework for ecologization of water management activities is led to environmental problems and ecological-economic, organizational and technological risks. There are necessary to conduct environmental audits and identification of new technological opportunities irrigation systems and waterworks, development directions and stages of modernization of irrigation systems to ensure integrated water management and adaptation of irrigation systems and irrigation modes of crops in connection with climate change to ensure ecologically balanced development of water systems. It is also necessary to create conditions for sustainable socio-economic development of the agricultural sector in the area of irrigation and rural areas. The issues of efficient functioning of the water industry are closely linked not only with the introduction of environmental audits, but also the introduction of environmental management as a water management system at the national level, as well as at the regional and local levels, remain unresolved. The basic condition for improving the efficiency of the water industry is the development and scientific substantiation of the principles of the implementation of the environmental management system and audit in order to develop the directions of recovery and development of the industry in the context of environmental safety and on the basis of ecologization of its activities. Environmental audit and its results as water and hydraulic engineering objects, irrigated agricultural lands, are the basis for implementation of engineering, reclamation and ecological measures in the system of ecological management and audit. Improvement of the management system is impossible without substantiation of the main stages of modernization and restoration of the industry, which envisages a gradual and tolerant distribution of functions of water resources management and exploitation of water management and reclamation systems between the State Agency of Water Management and regional authorities. Strengthening the role of the State Agency for Water Management in water resources management will enable ecologically safe and balanced use of them on the basis the principles of comprehensiveness and integration. ; Разработать научно обоснованные принципы и направления внедрения системы управления окружающей средой и системы управления водными ресурсами Украины для ее устойчивого функционирования и дальнейшего развития. Методология исследования базируется на использовании современных научных методов, а именно: анализа, синтеза, индукции и дедукции, математической статистикы, системного подхода и анализа. Привлечения значительных объемов водных ресурсов Южногорегиона привело к изменению гидрологического режима в водохранилищах, нарушение природного равновесия, резкому снижению качества водных ресурсов, преобладание процессов деградации на самообслуговуючих территориях и самоочищаюча способность водных экосистем в экономическом обороте для развития отраслей экономики: промышленности, рекреации, сельского хозяйства, в том числе орошения.Сегодня срочно необходимо решить проблемы интегрированного управления водными ресурсами как целостной эколого-экономической системы региона с возможностью учета потребностей обеспечения охраны и рационального использования всех природных ресурсов, современных изменений в природопользования и стратегии социального развития региона. Функционирование системы управления водными ресурсами неэффективно из-за несовершенства современной системы управления водными ресурсами, нехватка финансирования и несовершенство механизмовпривлечение внебюджетных средств, а также отсутствие системы государственно-частного партнерства в водный сектор. Кроме того, отсутствие мощной законодательной базы экологизации деяности по управлению водными ресурсами приводит к экологическим проблемам и эколого-экономических, организационных и технологических рисков. Необходимо провести экологический аудит и выявлениеновых технологических возможностей оросительных систем и гидротехнических сооружений, направлений развития и этапов модернизации ирригационных систем для обеспечения интегрированного управления водными ресурсами и адаптации оросительных систем и режимов орошения сельскохозяйственных культур в связи с изменением климата для обеспечения экологичности сбалансированное развитиеводных систем. Необходимо также создать условия для устойчивого социально-экономического развития аграрного сектора в районе орошения и сельской местности. Вопрос эффективного функционированииния водного хозяйства тесно связаны не только с внедрением экологических аудитов, но и внедрение экологического менеджмента как системы управления водными ресурсами на на-ном уровне, а также на региональном и местном уровнях остаются нерешенными. Основным условием повышения эффективности водного хозяйства является разработка и научное об-грунтовки принципов реализации системы экологического менеджмента и аудита с целью разработки направлений восстановления и развития отрасли в контексте экологической безопасности и на основе экологизации ее деятельности. Экологический аудит и его результаты как объекты водно-гидротехнической техники, орошаемые сельскохозяйственные угодья являются основой для внедрения инженерных, мелиоративных и экологических мероприятий в системе экологического управления и аудита. Улучшение системы управления невозможно без обоснования основных этапов модернизации и восстановления отрасли предусматривает постепенное и толерантное распределение функций управления водными ресурсами и эксплуатации систем управления водными ресурсами и мелиоративных систем между Государственным агентством водного хозяйства и региональные органы власти. Усиление роли Государственного агентства водного хозяйства в управлении водными ресурсами позволит экологически безопасно и сбалансировано выпользовать их на основе принципов всесторонности и интеграции.
Розробити науково обґрунтовані принципи та напрямки впровадження системи управліннянавколишнім середовищем та системи управління водними ресурсами України для її сталогофункціонування та подальшого розвитку. Методологія дослідження базується на використаннісучасних наукових методів, а саме: аналізу, синтезу, індукції та дедукції, математичної ста-тистики, системного підходу та аналізу. Залучення значних обсягів водних ресурсів Південногорегіону призвело до зміни гідрологічного режиму у водосховищах, порушення природної рівноваги,різкого зниження якості водних ресурсів, переважання процесів деградації на самообслуговуючихтериторіях і самоочищаюча здатність водних екосистем в економічному обороті для розвиткугалузей економіки: промисловості, рекреації, сільського господарства, у тому числі зрошення.Сьогодні терміново необхідно вирішити проблеми інтегрованого управління водними ресурсамияк цілісної еколого-економічної системи регіону з можливістю врахування потреб забезпеченняохорони та раціонального використання всіх природних ресурсів, сучасних змін у природокорис-тування і стратегії соціального розвитку регіону.Функціонування системи управління водними ресурсами неефективне через недосконалістьсучасної системи управління водними ресурсами, брак фінансування та недосконалість механізмівзалучення позабюджетних коштів, а також відсутність системи державно-приватного партнер-ства в водний сектор. Крім того, відсутність потужної законодавчої бази для екологізації діяль-ності з управління водними ресурсами призводить до екологічних проблем та еколого-економічних,організаційних та технологічних ризиків. Необхідно провести екологічний аудит та виявленнянових технологічних можливостей зрошувальних систем та гідротехнічних споруд, напрямківрозвитку та етапів модернізації іригаційних систем для забезпечення інтегрованого управлінняводними ресурсами та адаптації зрошувальних систем та режимів зрошення сільськогосподар-ських культур у зв'язку зі зміною клімату для забезпечення екологічності збалансований розвитокводних систем. Необхідно також створити умови для стійкого соціально-економічного розвиткуаграрного сектора в районі зрошення та сільської місцевості. Питання ефективного функціону-вання водного господарства тісно пов'язані не тільки з впровадженням екологічних аудитів, алей впровадження екологічного менеджменту як системи управління водними ресурсами на націо-нальному рівні, а також на регіональному та місцевому рівнях залишаються невирішеними.Основною умовою підвищення ефективності водного господарства є розробка та наукове об-ґрунтування принципів реалізації системи екологічного менеджменту та аудиту з метою розробкинапрямів відновлення та розвитку галузі в контексті екологічної безпеки та на основі екологізаціїїї діяльності. Екологічний аудит та його результати як об'єкти водно-гідротехнічної техніки,зрошувані сільськогосподарські угіддя є основою для впровадження інженерних, меліоративних таекологічних заходів у системі екологічного управління та аудиту. Покращення системи управліннянеможливе без обґрунтування основних етапів модернізації та відновлення галузі, що передбачаєпоступове та толерантне розподіл функцій управління водними ресурсами та експлуатаціїсистем управління водними ресурсами та меліоративних систем між Державним агентствомводного господарства та регіональні органи влади. Посилення ролі Державного агентства водногогосподарства в управлінні водними ресурсами дозволить екологічно безпечно та збалансовано ви-користовувати їх на основі принципів всебічності та інтеграції. ; Develop scientific justification principles and areas of implementation of environmental management and audit system of water management Ukraine for its sustainable operation and future development. The methodology of the investigation based on the use of the modern scientific methods, viz.: analysis, synthesis, induction and deduction, mathematical statistics, systematic approach, and analysis. Involvement of significant volumes of water resources of the Southern region are led to a change in the hydrological regime in the water catchment areas, disturbance of natural equilibrium, sharp decrease in the quality of water resources potential, the predominance of degradation processes on self-sustaining and self-cleaning ability of aquatic ecosystems in economic circulation for the development of the branches of the economy: industry, recreation, agriculture, including irrigation. Today it is urgently necessary to solve the problems of integrated water management as an integral ecological-economic system of the region with the possibility of taking into account the needs of ensuring the protection and rational use of all natural resources, modern changes in the nature management and strategies of social development of the region. The functioning of the water management complex is ineffective by the imperfection of the modern water management system, the lack of funding and the imperfection of the mechanisms for attracting extra budgetary funds, as well as the absence of a system of public-private partnership in the water sector. In addition, the lack of a powerful legislative framework for ecologization of water management activities is led to environmental problems and ecological-economic, organizational and technological risks. There are necessary to conduct environmental audits and identification of new technological opportunities irrigation systems and waterworks, development directions and stages of modernization of irrigation systems to ensure integrated water management and adaptation of irrigation systems and irrigation modes of crops in connection with climate change to ensure ecologically balanced development of water systems. It is also necessary to create conditions for sustainable socio-economic development of the agricultural sector in the area of irrigation and rural areas. The issues of efficient functioning of the water industry are closely linked not only with the introduction of environmental audits, but also the introduction of environmental management as a water management system at the national level, as well as at the regional and local levels, remain unresolved. The basic condition for improving the efficiency of the water industry is the development and scientific substantiation of the principles of the implementation of the environmental management system and audit in order to develop the directions of recovery and development of the industry in the context of environmental safety and on the basis of ecologization of its activities. Environmental audit and its results as water and hydraulic engineering objects, irrigated agricultural lands, are the basis for implementation of engineering, reclamation and ecological measures in the system of ecological management and audit. Improvement of the management system is impossible without substantiation of the main stages of modernization and restoration of the industry, which envisages a gradual and tolerant distribution of functions of water resources management and exploitation of water management and reclamation systems between the State Agency of Water Management and regional authorities. Strengthening the role of the State Agency for Water Management in water resources management will enable ecologically safe and balanced use of them on the basis the principles of comprehensiveness and integration. ; Разработать научно обоснованные принципы и направления внедрения системы управления окружающей средой и системы управления водными ресурсами Украины для ее устойчивого функционирования и дальнейшего развития. Методология исследования базируется на использовании современных научных методов, а именно: анализа, синтеза, индукции и дедукции, математической статистикы, системного подхода и анализа. Привлечения значительных объемов водных ресурсов Южногорегиона привело к изменению гидрологического режима в водохранилищах, нарушение природного равновесия, резкому снижению качества водных ресурсов, преобладание процессов деградации на самообслуговуючих территориях и самоочищаюча способность водных экосистем в экономическом обороте для развития отраслей экономики: промышленности, рекреации, сельского хозяйства, в том числе орошения.Сегодня срочно необходимо решить проблемы интегрированного управления водными ресурсами как целостной эколого-экономической системы региона с возможностью учета потребностей обеспечения охраны и рационального использования всех природных ресурсов, современных изменений в природопользования и стратегии социального развития региона. Функционирование системы управления водными ресурсами неэффективно из-за несовершенства современной системы управления водными ресурсами, нехватка финансирования и несовершенство механизмовпривлечение внебюджетных средств, а также отсутствие системы государственно-частного партнерства в водный сектор. Кроме того, отсутствие мощной законодательной базы экологизации деяности по управлению водными ресурсами приводит к экологическим проблемам и эколого-экономических, организационных и технологических рисков. Необходимо провести экологический аудит и выявлениеновых технологических возможностей оросительных систем и гидротехнических сооружений, направлений развития и этапов модернизации ирригационных систем для обеспечения интегрированного управления водными ресурсами и адаптации оросительных систем и режимов орошения сельскохозяйственных культур в связи с изменением климата для обеспечения экологичности сбалансированное развитиеводных систем. Необходимо также создать условия для устойчивого социально-экономического развития аграрного сектора в районе орошения и сельской местности. Вопрос эффективного функционированииния водного хозяйства тесно связаны не только с внедрением экологических аудитов, но и внедрение экологического менеджмента как системы управления водными ресурсами на на-ном уровне, а также на региональном и местном уровнях остаются нерешенными. Основным условием повышения эффективности водного хозяйства является разработка и научное об-грунтовки принципов реализации системы экологического менеджмента и аудита с целью разработки направлений восстановления и развития отрасли в контексте экологической безопасности и на основе экологизации ее деятельности. Экологический аудит и его результаты как объекты водно-гидротехнической техники, орошаемые сельскохозяйственные угодья являются основой для внедрения инженерных, мелиоративных и экологических мероприятий в системе экологического управления и аудита. Улучшение системы управления невозможно без обоснования основных этапов модернизации и восстановления отрасли предусматривает постепенное и толерантное распределение функций управления водными ресурсами и эксплуатации систем управления водными ресурсами и мелиоративных систем между Государственным агентством водного хозяйства и региональные органы власти. Усиление роли Государственного агентства водного хозяйства в управлении водными ресурсами позволит экологически безопасно и сбалансировано выпользовать их на основе принципов всесторонности и интеграции.
A detailed description of wastewater generated at various process units for primary oil refining (electric dehydrators, atmospheric and vacuum tubes) is given, and an assessment is made of the compliance of the quality characteristics of the effluent with the requirements of technological regulations and the current regulatory documents governing the activities of oil refineries. By monitoring and performance of field measurements, it has been established that the concentrations of pollutants in the waste waters of primary oil processing plants often exceed the established in-plant standards, and do not reach the quality indicators of the best available technologies and recommendations specified in the current regulatory documents. It was found out that the identical technological processes, even within the same oil refinery when processing the same raw materials, differ significantly in terms of specific waste water, which indicates the imperfection of technological installations and the need for their modernization, based on "best practices" in the oil refining industry. It is substantiated that the existing technological processes of primary oil refining have a significant potential for reducing the amount of waste and improving the level of their purification and reuse. The obtained data make it possible to assess the influence of sources of discharge of process units on the quality of water entering the plant's general treatment facilities and outline real measures whose implementation will allow the most economical way to bring the discharge of sewage from oil refineries into compliance with the requirements of legislation and, on the whole, improve economic indexes and the level of environmental safety in the oil refining industry. ; Наведено розгорнуту характеристику стічних вод, що утворюються на різних технологічних установках первинного перероблення нафти (електродегідратори, атмосферна та вакуумна трубчатки), а також оцінено відповідність якісних характеристик стоків вимогам технологічних регламентів та чинних нормативних документів, що регулюють діяльність нафтопереробних заводів. Способом проведення моніторингу та виконання натурних замірів встановлено, що концентрації забруднювальних речовин у стічних водах технологічних установок первинного перероблення нафти часто перевищують встановлені внутрішньозаводські норми та не досягають показників якості найкращих доступних технологій і рекомендацій, зазначених у чинних нормативних документах. З'ясовано, що тотожні технологічні процеси навіть у межах одного нафтопереробного заводу під час перероблення однакової сировини досить сильно відрізняються за рівнем питомого водовідведення, що свідчить про недосконалість технологічних установок та необхідність їхньої модернізації, базуючись на "найкращих практиках" у нафтопереробній промисловості. Обґрунтовано, що існуючі технологічні процеси первинного перероблення нафти мають значний потенціал щодо зменшення кількості стоків та покращення рівня їхнього очищення і повторного використання. Отримані дані дають змогу оцінити вплив джерел скиду технологічних установок на якість води, що надходить на загальнозаводські очисні споруди та розробити реальні заходи, виконання яких допоможе найбільш економічним способом привести скид стічних вод нафтопереробних заводів відповідно до вимог законодавства та загалом підвищити економічні показники і рівень екологічної безпеки у нафтопереробній галузі.
This research is dedicated to issues, related to determining the legal principles of management in the sphere of water protection, use and rehabilitation of water resources. It considers the legislative acts, determining competences of the related state authorities. The research provides recommendations on improving appropriate legislation. ; Статья посвящена изучению проблем, связанных с определением правовых основ управления в области охраны, использования вод и воспроизводства водных ресурсов. Исследуются нормативные акты, устанавливающие компетенцию государственных органов управления в указанной сфере. Приводятся рекомендации по совершенствованию указанного законодательства. ; Статтю присвячено вивченню проблем, пов'язаних з визначенням правових засад управління в галузі охорони вод, використання й відтворення водних ресурсів. Досліджуються нормативні акти, що встановлюють компетенцію державних органів управління у зазначеній сфері. Наводяться рекомендації з удосконалення відповідного законодавства.
This research is dedicated to issues, related to determining the legal principles of management in the sphere of water protection, use and rehabilitation of water resources. It considers the legislative acts, determining competences of the related state authorities. The research provides recommendations on improving appropriate legislation. ; Статья посвящена изучению проблем, связанных с определением правовых основ управления в области охраны, использования вод и воспроизводства водных ресурсов. Исследуются нормативные акты, устанавливающие компетенцию государственных органов управления в указанной сфере. Приводятся рекомендации по совершенствованию указанного законодательства. ; Статтю присвячено вивченню проблем, пов'язаних з визначенням правових засад управління в галузі охорони вод, використання й відтворення водних ресурсів. Досліджуються нормативні акти, що встановлюють компетенцію державних органів управління у зазначеній сфері. Наводяться рекомендації з удосконалення відповідного законодавства.
The article is devoted to the study of the legal basis for the implementation of the ecosystem approach, which is a strategy for the integrated management of land, water and living resources that promotes conservation and sustainable use in an equitable way, in the state environmental policy of Ukraine. Based on the analysis of the provisions of the main political and legal acts of environmental direction, both general, first of all – the Law of Ukraine «On the Basic principles (strategy) of state environmental policy of Ukraine for the period up to 2030», and focused on the protection and use of certain natural resources, objects and complexes, as well as policy documents from other spheres of public life, it was concluded that all of them directly or indirectly touch on the issues of conservation and restoration of natural ecosystems and implementation of the ecosystem approach, which gives reason to speak of a certain tendency towards «ecosystemization» of the state environmental policy of Ukraine, which, according to the author, should be continued and strengthened. In addition, it is obvious that despite the successes in the legislative consolidation of these issues, it is extremely important to create the conditions for their implementation, and therefore, it is hoped that these documents would not remain declarative, but would be quickly realized in practice.
