Suchergebnisse

Basic directions of external economic politics of Ukraine are considered. The specifics of reform of foreign policy and its role in economic development are shown. The result of the implementation of the foreign economic strategy of Ukraine was hit at the mercy of fluctuations in world market prices of raw materials. Active participation of Ukraine in the system of economic relations limited mainly low level of technical and economic development and low competitiveness of domestic products. The identified problems of foreign policy can be resolved on the basis of the transition from regulation of foreign economic activity as an independent sphere to represent it as part of an overall strategy of socio-economic development. Strategic policy directions of improving the regulation of foreign economic activity in Ukraine are set. It is proved that in modern conditions necessary qualitative changes in the composition and content of the regulatory functions of the state, which would be aimed at creating institutional support of the competitive environment and effective market mechanisms. Creation of institutional mechanism of counteraction to the negative consequences of processes of globalization of world economy is needed side by side with this, to external economic expansion of the developed states by defense of economic interests taking into account international norms and rules.

The article investigates the multidimensional features of the public opinion influence on forming and realization of the foreign-policy activity of the country. The interdisciplinary approach, that connected work from sociology, law, political science and international relations, was used. On the basis of historical method, it was succeeded to extrapolate the received practices of the ХXth century as for taking into account of public idea on modern international events, a system method defined the state as a subject of international relations, taking into account the separate role of its institutes, a comparative method allowed to distinguish the features of influence of citizens on state decisions in the different political modes, and behaviorism allowed to distinguish the terms of change of the citizens' behavior, society in relation to a foreign policy. The realized analysis of the scientific approaches of realism and liberalism defined the historical epochs of their forming and basic tendencies of taking into account or ignoringthe citizens' moods at the level of the public policy in relation to the short-term and strategic tasks of power in its international cooperation. The groups of countries were certain, where they are most represented. It has been found that, the delineation of manipulative constituent of forming the public opinion became the important conclusion of the research by means of mass-media, by specially democratic countries, in relation to the most essential events as intruding in the other country, coalition participating in international conflicts, intervention, membership in intergovernmental organizations and others like that. Thereafter, it was well proven that the public opinion is the important process of the legitimacy of the foreign-policy activity of the state both inside the state and in cooperating with international players.

Introduction. Foreign direct investment occupies a significant place in financial flows and creates tools through which stable and long-term ties between countries are formed. Investment flows, which are both balanced and geographically and conjunctively disproportionate, can have positive and negative consequences for the host country's economy. Particular attention should be paid to the qualitative parameters of the foreign investment process, which include the country of origin of investments, that is, their geographical location.Purpose. The purpose of the article is a comprehensive study of the geographical structure of foreign direct investment in Ukraine throughout the time-period of our country's existence as an independent participant in the process of foreign investment.Method (methodology). In the process of researching the selected topic, the following methods were used: monographic – in order to study the results of existing analytical research, the object of which is the process of foreign investment in Ukraine and its aspect as the geographical structure of foreign investments is investigated; method of calculating the relative values of the structure – for the research of the geographical structure of foreign direct investment in Ukraine, which made it possible to abstract from a specific numerical expression of the volume of parts of the population; tabular – for submission of analytical information about the object of research; graphic – for visual presentation of the obtained statistical data on the geographical structure of foreign direct investment in Ukraine. Results. International investment activity has a significant impact on the geographical structure of FDI in Ukraine. During the study period (1995 - the end of 2019) the main investors were European countries. They exported to Ukraine annually about 50 % of the total invested capital, and in 2006-2011s, this figure reached 70 %. Investments from the European Union play a crucial role in Ukraine's foreign direct investment process.According to the research, over the past 25 years there have been significant transformations in the territorial geographical structure of FDI in Ukraine. First of all, the number of investor countries has increased and the role of leaders, such as the United States, Germany, and the United Kingdom, has decreased. The role of investments from offshore countries and countries equated to them, such as Cyprus, Belize, the Bahamas, the British Virgin Islands, the Netherlands and others, has significantly increased. If in early 1995 the share of investments from these countries was about 11%, then at the beginning of 1998 this figure was 20 %, at the beginning of 2008 - 33%, at the beginning of 2011 – 51 %, and at the end of 2019 - 60 % respectively. It should be noted that there is no significant investment from South America, such as Brazil, Mexico and Venezuela, the industrialized countries of East and Southeast Asia and China, which is one of the 10 leading countries in the world. In this direction, promising investment cooperation should be expanded by concluding investment agreements taking into account the interests of future investors.Perspectives. In our opinion, promising in the future are studies of sectoral and territorial structure of FDI in terms of the largest countries of investors, assessment of their impact on the economic development of Ukraine in order to make effective management decisions in attracting foreign investors.

The article investigates the common aspects of home policy determinants of foreign policy. The author argues that before the modern political science international relations raises questions about the possibility of aggravation of geopolitical confrontation in the process of alternative models of world order and the impact of the internal heterogeneity of the leading countries in the world in the development of a new system of international relations. On the example of the Peloponnesian War, the internal factors of international relations are reviewed and analyzed, the inadequacy and inaccuracy of many of the stereotypes of the theory of international relations, inspired liberal propaganda are clearly demonstrated. Falseness of the statements about the innate aggressiveness of authoritarian regimes is proved, the position about an inherent pacifism of democracies is refuted. ; Стаття присвячена дослідженню загальних аспектів проблеми внутрішньополітичних детермінант зовнішньої політики. Визначено, що перед сучасною політологією міжнародних відносин постає питання щодо можливості загострення геополітичного протистояння в процесі формування альтернативних моделей світоустрою загалом, і впливу внутрішньополітичної гетерогенності провідних держав світу на становлення нової системи міжнародних відносин зокрема. На прикладі Пелопоннеської війни розглянуто і проаналізовано внутрішні чинники міжнародних відносин, продемонстровано неадекватність та помилковість багатьох стереотипів теорії міжнародних відносин, навіяних ліберальною пропагандою. Доведено хибність положень про вроджену агресивність авторитарних режимів, спростовано твердження про іманентний пацифізм демократій.

The relevance of this study is determined by the strengthening of migration processes, caused by the development and deepening of globalization and integration processes, and the emergence of the opposing processes. It has been indicated that migration processes influence greatly the direction and pace of development of the global and domestic economy, demographic processes in most countries, enhancement or reduction of the social standards, and other aspects of our lives. It has been determined that nowadays our country doesn't have any unified comprehensive concept of the migration policy that would give the country and its citizens opportunity to become high-grade members of the European Community, keep and fully protect their civil, labour and social rights and freedoms. The aim of the study is to analyze the modern migration policy of the European countries and to define recommendations on the strengthening of the communication between domestic and European migration policy. Methods of the systemic, structural analysis, logical analysis, factual analysis and situational approach have been used in order of achieving the stated aim. During the study it has been found that modern migration policy of the European countries is formed under the influence of the defined factors: demographics, significant changes in conditions of the modern labour market, increase of the intensity of external migration flows, military conflicts on the territory of Ukraine and Syria, deepening of the problem of international terrorism, permanent financial crisis in some countries of the European Union, the referendum in the UK on the decision to exit the EU. According to the results of the research, recommendations on the necessity to study and apply the fundamentals and principles of the European migration policies in defined spheres have been formed.

The article is devoted to the analysis of China's foreign policy strategy on the world stage. The purpose of the study is to give a comprehensive analysis of the main dimensions of China's foreign policy strategy at the present stage.Geopolitical and geoeconomic factors of formation of the strategy of the People's Republic of China are characterized. The study stressed that China's rapidly changing economic position on the world stage is also influencing its global policy. The regional dimension of China's current foreign policy behavior and its influence on the formation of the general vision of the Chinese leadership in the role of the country in the international political arena are analyzed.In light of current events, China's policy is of particular importance. Obviously, this country plays a very important role in world politics and this role will grow over time. A number of well-known experts and analysts have already classified China as an economic superpower. Some experts even believe that while China's integration with the outside world was the main imperative in the first 30 years of economic reform, China will focus on shaping the global world order over the next three decades.It is proved that the main focus of China's active foreign policy activities on gaining the status of a leading regional and global state remains the economy.The main dimensions of the realization of Beijing's national interests at the present stage have been clarified. The research assumed that the national interests of China at this stage are in the process of transformation. Some scholars argue that China's core interests have already gone beyond a simple sovereign territorial restriction.The study concluded that China's extremely ambitious efforts under Xi Jinping are aimed at expanding its sphere of influence and control throughout the world and at establishing a global economic power. ; Статья посвящена анализу внешнеполитической стратегии КНР на мировой арене. Цель исследования - дать комплексный анализ основных измерений внешнеполитической стратегии КНР на современном этапе.Охарактеризованы геополитические и геоэкономические факторы становления стратегии КНР. Было подчеркнуто, что стремительно изменяющаяся экономическая позиция Китая на мировой арене также влияет на ее глобальную политику. Проанализированы региональное измерение современного внешнеполитического поведения КНР и его влияние на формирование общего видения китайского руководства роли страны на международной политической арене.В свете происходящих событий особую важность приобретает политика КНР. Очевидно, что эта страна играет очень важную роль в мировой политике и впоследствии эта роль будет все больше возрастать. Ряд известных экспертов и аналитиков уже причисляют КНР к экономической супердержаве. Некоторые эксперты даже считают, что если в первые 30 лет осуществления экономических реформ в качестве основного императива выступала интеграция Китая с внешним миром, то в течение следующих трех десятилетий основной акцент КНР будет уже ставить на формирование глобального миропорядка.Доказано, что главным фокусом активной внешнеполитической деятельности КНР по приобретению статуса ведущей региональной и глобальной державы остается экономика.Выяснены основные измерения реализации национальных интересов Пекина на современном этапе. Предположено, что национальные интересы КНР на данном этапе находятся на стадии трансформации. Некоторые ученые говорят о том, что основные интересы Китая уже выходят за рамки простого суверенного территориального ограничения.Сделан вывод, что чрезвычайно амбициозные усилия Китая под руководством Си Цзиньпина направленные на расширение своей сферы влияния и контроля на весь мир и по становлению глобальной экономической державы. ; Стаття присвячена аналізу зовнішньополітичної стратегії КНР на світовій арені. Мета дослідження – дати комплексний аналіз основних вимірів зовнішньополітичної стратегії КНР на сучасному етапі.Охарактеризовано геополітичні та геоекономічні чинники становлення стратегії КНР. Було підкреслено, що стрімко змінювана економічна позиція Китаю на світовій арені також впливає на її глобальну політику. Проаналізовано регіональний вимір сучасної зовнішньополітичної поведінки КНР та його вплив на формування загального бачення китайського керівництва ролі країни на міжнародній політичній арені. У світлі подій, що відбуваються, особливої важливості набуває політика КНР. Очевидно, що ця країна відіграє дуже важливу роль у світовій політиці і згодом ця роль буде все більше зростати. Ряд відомих експертів та аналітиків вже зараховують КНР до економічної супердержави. Деякі експерти навіть вважають, що якщо в перші 30 років здійснення економічних реформ в якості основного імперативу виступала інтеграція Китаю із зовнішнім світом, то протягом наступних трьох десятиліть основний акцент КНР буде вже ставити на формування глобального світопорядку.Доведено, що головним фокусом активної зовнішньополітичної діяльності КНР з набуття статусу провідної регіональної та глобальної держави залишається економіка.З'ясовано основні виміри реалізації національних інтересів Пекіна на сучасному етапі. Припущено, що національні інтереси КНР на даному етапі перебувають на стадії трансформації. Деякі науковці говорять про те, що основні інтереси Китаю вже виходять за рамки простого суверенного територіального обмеження.Зроблено висновок, що надзвичайно амбітні зусилля Китаю під керівництвом Сі Цзіньпіна спрямовані на розширення своєї сфери впливу та контролю на весь світ та щодо становлення глобальної економічної держави.

The article investigates the role and structural function of the central public authorities, which are the key elements of the Russian system of information influence in the international arena. The major players representing state sector in the framework of the Kremlin's foreign strategy, their main characteristics and impact on the process of deciding and implementation of decisions of the highest political leadership of Russia have been analyzed. In the context of the Russian aggression against Ukraine, which has been continuing since 2014, information and cyber warfare is one of the key Kremlin strategies aimed at the destruction of Ukrainian statehood and demoralization of Ukrainian society. The study has applied systemic and structural-functional analysis. In particular, it has identified a range of key state players, and investigated their role function and structural influence on the development of relevant foreign policy, organizational and managerial decisions and measures on support of the Russian information aggression in the international arena in the system of central bodies of state power of the Russian Federation. It has also provided the opportunity to determine the scale and specific features of the involvement of the highest political leadership of Russia in the implementation of the main directions and tools of information influence of Moscow, Russian Federation, abroad. All these facts, in turn, are of great importance for ensuring national security, in particular in the development of appropriate foreign policy, organizational and managerial decisions and protective measures against the information impact of the enemy. The analysis of the practice of Russia's information and hybrid warfare technologies application against its neighbours shows that Moscow has been taking advantage of a wide range of both state bodies and non-governmental players to strengthen its influence abroad, operating as a single mechanism under a single scenario in the centralized management system.

The article deals with Turkish foreign policy in the Middle East. The author has analyzed main tendencies of Turkish foreign policy over the last fifteen years. Major directions of this country foreign policy strategy in the Middle East have been identified. The author has focused on the peculiarities of American-Turkish, Turkish-Syrian, Turkish-Iranian and Turkish-Russian relationships in the context of mutual cooperation. The foreign policy of Turkey is oriented to stabilization of the situation in the region. Along with it, Turkey performs security functions in the region especially in the context of war in Syria. The author made accent on political, military, economic aspects of cooperation and relationships between Turkey and regional as well as world actors during the above mentioned period. Analysis of multilateral relationships was made in the light of war in Syria. Important factors that reduce effectiveness of foreign policy course were identified. Turkish foreign policy activity as a mediator in solving regional problems was described. Active participation of Turkey in the Syrian war was highlighted in the article. ; В статті розглянуто зовнішню політику Туреччини на Близькому Сході. Проаналізовано основні тенденції зовнішньої політики Анкари упродовж останніх п'ятнадцяти років. Виокремлено основні напрямки зовнішньополітичної стратегії країни в регіоні Близького Сходу. Розглянуто особливості американо-турецьких, турецько-іранських, турецько-сирійських, турецько-російських відносин в контексті двостороннього співробітництва. Висвітлено діяльність Туреччини, спрямовану на стабілізацію ситуації в регіоні. В полі зору дослідника – політичні, військові та економічні аспекти співробітництва та відносини між Туреччиною та низкою регіональних і світових акторів упродовж зазначеного періоду. Здійснено аналіз багатосторонніх відносин в світлі війни в Сирії. Описано чинники, що обмежують ефективність зовнішньої політики країни. Деталізовано діяльність Туреччини як посередника у вирішенні низки регіональних проблем. Описано активну участь Туреччини у вирішенні Сирійської проблеми.

The article deals with Turkish foreign policy in the Middle East. The author has analyzed main tendencies of Turkish foreign policy over the last fifteen years. Major directions of this country foreign policy strategy in the Middle East have been identified. The author has focused on the peculiarities of American-Turkish, Turkish-Syrian, Turkish-Iranian and Turkish-Russian relationships in the context of mutual cooperation. The foreign policy of Turkey is oriented to stabilization of the situation in the region. Along with it, Turkey performs security functions in the region especially in the context of war in Syria. The author made accent on political, military, economic aspects of cooperation and relationships between Turkey and regional as well as world actors during the above mentioned period. Analysis of multilateral relationships was made in the light of war in Syria. Important factors that reduce effectiveness of foreign policy course were identified. Turkish foreign policy activity as a mediator in solving regional problems was described. Active participation of Turkey in the Syrian war was highlighted in the article. ; В статті розглянуто зовнішню політику Туреччини на Близькому Сході. Проаналізовано основні тенденції зовнішньої політики Анкари упродовж останніх п'ятнадцяти років. Виокремлено основні напрямки зовнішньополітичної стратегії країни в регіоні Близького Сходу. Розглянуто особливості американо-турецьких, турецько-іранських, турецько-сирійських, турецько-російських відносин в контексті двостороннього співробітництва. Висвітлено діяльність Туреччини, спрямовану на стабілізацію ситуації в регіоні. В полі зору дослідника – політичні, військові та економічні аспекти співробітництва та відносини між Туреччиною та низкою регіональних і світових акторів упродовж зазначеного періоду. Здійснено аналіз багатосторонніх відносин в світлі війни в Сирії. Описано чинники, що обмежують ефективність зовнішньої політики країни. Деталізовано діяльність Туреччини як посередника у вирішенні низки регіональних проблем. Описано активну участь Туреччини у вирішенні Сирійської проблеми.

The article considers the issue of the religious factor in the foreign policy of Ukraine in the period from 2008 to 2018 expressed in the process of obtaining the Tomos for autocephaly from foreign institutions by the presidents of independent Ukraine. The procedure for granting a Tomos in the history of the Orthodox Church is covered. Viktor Yushchenko's significant influence on the Tomos process has been analyzed. The intervention of foreign representatives with the intention to hinder this process is reflected. Emphasis is placed on the importance of the religious factor in issues of international relations and foreign policy of Ukraine. Statistics on the issue of religion on the territory of independent Ukraine are given. It is said about the importance of the local aptocephalous church for the Ukrainian people. The task of the article is to determine and study the influence of the religious factor on the process of forming the foreign policy of Ukraine. The relevance of this study is based on socio-political interest in this issue. It is noted that Viktor Yushchenko failed to achieve this goal due to: the lack of a clearly regulated process of granting autocephaly; ideological split in society; acute tensions in interfaith relations; high level of politicization of this issue; speculations on the topic of autocephaly; not the desire of the authorities to go into opposition to pro-Russian forces. The article concludes that Yushchenko was the first president of independent Ukraine to try to establish an autocephalous Orthodox Church in Ukraine. Unfortunately, due to interference in the negotiations on obtaining the Tomos from the Ecumenical Patriarch, foreign political forces, it was not possible to complete the case. However, this experience served as a basis for Petro Oleksiyovych Poroshenko, who, after passing severe trials of fate, achieved the granting of autocephaly, and the Ukrainian people finally received their Orthodox Church of Ukraine. There is also a historical analysis of precedents for the provision of tomos in world history. The paper reflects the importance of the Ukrainian Autocephalous Church in the process of development and development of a strong and independent rule of law. ; В статті йде розгляд питання релігійного фактору в зовнішній політиці України в період з 2008 по 2018 роки виражених в процесі отримання Томосу на автокефалію від закордонних інституцій президентами незалежної України. Висвітлено процедуру надання Томосу в історії православної церкви. Проаналізовано значний вплив Віктора Ющенко на процес здобуття Томосу. Відображено втручання іноземних представників з наміром перешкодити даному процесу. Акцентується на важливості релігійного фактору в питаннях міжнародних відносин та зовнішньої політики України. Наводяться статистичні дані з питання релігії на території незалежної України. Говориться про значимість помісної афтокефальної церкви для українського народу. Завдання статті є визначення та дослідження впливу релігійного фактору на процес формування зовнішньої політики України. Актуальність даного дослідження ґрунтується на суспільно-політичному інтересі до даного питання. Зазначається що Віктору Ющенко не вдалось досягнути поставленої мети через: відсутність чітко регламентованого процесу надання автокефалії; ідеологічного розколу в суспільстві; гостру напруженість у міжконфесійних відносинах; високий рівень політизованості даного питання; спекуляції на темі автокефалії; не бажання можновладців йти в опозицію до проросійських сил. У висновках статті говориться Ющенко був першим президентом незалежної України, який намагався створити автокефальну православну церкву на території України. Нажаль, через втручання в хід переговорів щодо отримання Томосу від Вселенського патріарху, зовнішніх політичних сил, не вдалось довести справу до кінця. Проте, цей досвід послугував основою для Петра Олексійовича Порошенко, який пройшовши тяжкі випробування долі домігся надання автокефалії, і український народ нарешті отримав свою православну церков України. Також наведений історичний аналіз прецедентів наданні Томосу в світовій історії. В роботі відображається значення Української автокефальної церкви в процесі розвитку та розбудови сильної і незалежної правової держави. ; В статті йде розгляд питання релігійного фактору в зовнішній політиці України в період з 2008 по 2018 роки виражених в процесі отримання Томосу на автокефалію від закордонних інституцій президентами незалежної України. Висвітлено процедуру надання Томосу в історії православної церкви. Проаналізовано значний вплив Віктора Ющенко на процес здобуття Томосу. Відображено втручання іноземних представників з наміром перешкодити даному процесу. Акцентується на важливості релігійного фактору в питаннях міжнародних відносин та зовнішньої політики України. Наводяться статистичні дані з питання релігії на території незалежної України. Говориться про значимість помісної афтокефальної церкви для українського народу. Завдання статті є визначення та дослідження впливу релігійного фактору на процес формування зовнішньої політики України. Актуальність даного дослідження ґрунтується на суспільно-політичному інтересі до даного питання. Зазначається що Віктору Ющенко не вдалось досягнути поставленої мети через: відсутність чітко регламентованого процесу надання автокефалії; ідеологічного розколу в суспільстві; гостру напруженість у міжконфесійних відносинах; високий рівень політизованості даного питання; спекуляції на темі автокефалії; не бажання можновладців йти в опозицію до проросійських сил. У висновках статті говориться Ющенко був першим президентом незалежної України, який намагався створити автокефальну православну церкву на території України. Нажаль, через втручання в хід переговорів щодо отримання Томосу від Вселенського патріарху, зовнішніх політичних сил, не вдалось довести справу до кінця. Проте, цей досвід послугував основою для Петра Олексійовича Порошенко, який пройшовши тяжкі випробування долі домігся надання автокефалії, і український народ нарешті отримав свою православну церков України. Також наведений історичний аналіз прецедентів наданні Томосу в світовій історії. В роботі відображається значення Української автокефальної церкви в процесі розвитку та розбудови сильної і незалежної правової держави.

In the article are investigated the imperatives of foreign policy of the modern Hungary as the member of NATO and EU. The carried out politological analysis of the foreign relations of Hungary has shown their certain inconsistency, discretization and dualism because of Budapest's membership at the Eurocommunity and the North Atlantic Alliance. The dualism of the foreign policy of Hungary manifested in the protection and promotion of the democratic values, which are the statutory bases of the European and North Atlantic communities, due to certain differences in the purpose, objectives and methods of implementation of these supranational entities. Currently, the main foreign policy priorities of the country are European policy within the EU, ensuring national and regional security in the NATO framework, conduct its own foreign policy in Central Europe as a member of the V4, and the implementation of Hungary as an independent state the policy of good neighborliness with neighboring countries, separately highlighting, namely, the Ukraine, as the largest country-neighbor and partner. The analysis of the current Ukrainian-Hungarian legal acts testifies to the fact that, in the overwhelming majority, they regulate only the issues of cultural and cross-border inter-state cooperation. Most of the existing Ukrainian-Hungarian agreements are regulated by international treaties between the European Union and Ukraine. The researching of foreign policy of modern Hungary has revealed some inconsistency, discreteness and dualism of its foreign policy imperatives as a result of membership in the North Atlantic Alliance and the EU. At present, the main priorities of the country's foreign policy are the pan-European policy as a member of the EU, the provision of national and regional security within NATO, the conduct of its own foreign policy in Central Europe as a member of the Visegrad Four, and the provision by Hungary as an independent state of a policy of neighborliness with neighboring countries The EU, singling out, namely, Ukraine, as the largest neighboring country and partner.Key words: foreign policy, imperatives, Hungary, Ukraine, European Union, NATO. ; У статті досліджено імперативи зовнішньої політики сучасної Угорщини як члена НАТО та ЄС. Проведений політологічний аналіз зовнішніх відносин Угорщини засвідчив їх певні непослідовність, дискретність і дуалізм внаслідок членства Будапешта у Євроспільноті й Північноатлантичному альянсі. Дуалізм зовнішньополітичної діяльності Угорщини виявляється у захисті та забезпеченні демократичних цінностей, які є статутними базисами Європейського та Північноатлантичного товариства, внаслідок певних розбіжностей у призначенні, завданнях і методах їх реалізації даних наддержавних утворень. На даний час основними пріоритетами зовнішньої політики країни є загальноєвропейська політика в межах ЄС, забезпечення національної й регіональної безпеки в межах НАТО, проведення власної зовнішньої політики в Центральній Європі як учасниці Вишеградської четвірки, а також здійснення Угорщиною як самостійною державою політики добросусідства з країнами-сусідами, окремо виділяючи, саме, Україну, як найбільшу країну-сусіда і партнера.Ключові слова: зовнішня політика, імперативи, Угорщина, Україна, Європейський В статье исследованы императивы внешней политики современной Венгрии как члена НАТО и ЕС. Проведенный политологический анализ внешних отношений Венгрии показал их определенные противоречивость, дискретность и дуализм вследствие членства Будапешта в Евросообществе и Североатлантическом альянсе. Дуализм внешнеполитической деятельности Венгрии проявляется в защите и обеспечении демократических ценностей, которые являются уставными базисами Европейского и Североатлантического сообщества, вследствие определенных различий в назначении, задачах и методах их реализации данных надгосударственных образований. В настоящее время основными приоритетами внешней политики страны является общеевропейская политика в рамках ЕС, обеспечение национальной и региональной безопасности в рамках НАТО, проведение собственной внешней политики в Центральной Европе как участницы Вышеградской четверки, а также осуществление Венгрией как самостоятельным государством политики добрососедства со странами-соседями, отдельно выделяя, именно, Украину, как самую большую страну-соседа и партнера.Ключевые слова: внешняя политика, императивы, Венгрия, Украина, Европейский Союз, НАТО. In the article are investigated the imperatives of foreign policy of the modern Hungary as the member of NATO and EU. The carried out politological analysis of the foreign relations of Hungary has shown their certain inconsistency, discretization and dualism because of Budapest's membership at the Eurocommunity and the North Atlantic Alliance. The dualism of the foreign policy of Hungary manifested in the protection and promotion of the democratic values, which are the statutory bases of the European and North Atlantic communities, due to certain differences in the purpose, objectives and methods of implementation of these supranational entities. Currently, the main foreign policy priorities of the country are European policy within the EU, ensuring national and regional security in the NATO framework, conduct its own foreign policy in Central Europe as a member of the V4, and the implementation of Hungary as an independent state the policy of good neighborliness with neighboring countries, separately highlighting, namely, the Ukraine, as the largest country-neighbor and partner. The analysis of the current Ukrainian-Hungarian legal acts testifies to the fact that, in the overwhelming majority, they regulate only the issues of cultural and cross-border inter-state cooperation. Most of the existing Ukrainian-Hungarian agreements are regulated by international treaties between the European Union and Ukraine. The researching of foreign policy of modern Hungary has revealed some inconsistency, discreteness and dualism of its foreign policy imperatives as a result of membership in the North Atlantic Alliance and the EU. At present, the main priorities of the country's foreign policy are the pan-European policy as a member of the EU, the provision of national and regional security within NATO, the conduct of its own foreign policy in Central Europe as a member of the Visegrad Four, and the provision by Hungary as an independent state of a policy of neighborliness with neighboring countries The EU, singling out, namely, Ukraine, as the largest neighboring country and partner.Key words: foreign policy, imperatives, Hungary, Ukraine, European Union, NATO.

Contemporary diplomacy will largely depend on the path to the creation of a new world order. There are different options for the political structure of the world: from the unipolar / multipolar world to the world government. The role of non-state actors will increase in the international arena, while the process of eroding national sovereignty will continue. In this regard, diplomacy faces serious tests of strength, it will have to adapt to current conditions, as well as perform a joint function between state and non-state actors in international relations. Information flows become the levers of governance, namely, socio-economic, socio-political, international processes. Today we can speak of "the emergence of a global information industry that is undergoing a period of technological convergence, organisational combinations, legislative liberalisation, and the role of knowledge, information in economic development, the emergence of new forms of the "electronic" democracy, structural changes in employment". The role of international organisations in international relations has undergone qualitative changes. They have become auxiliary tools for solving particular problems of interaction of sovereign states into a segment of international life. International organisations play an extremely important role in conflict resolution. Conflict prevention is becoming increasingly important in their activities. The mechanism for resolving conflicts by organisations is predominantly political in nature, but it is based on international law.

The Republic of Azerbaijan's state hood development process state and stages, the features of which are determined by the specifics of history, geographical, geopolitical, national, and cultural factors, are considered. The role of the nation-state as the only possible political institution that can defend national interests both within the country (in the economic, sociocultural, domestic political spheres) and in the international arena is highlighted. The growing role of the modern state in preserving its sovereignty in the era of the formation of a multipolar post-globalization world and the effective use of its own natural and other resources for the benefit of the citizens of their country is emphasized. Particular attention is paid to the relations of Azerbaijan as one of the countries of the South Caucasus with powerful geopolitical actors, with the European Unionin particular. The presence of the unresolved problem of the prolonged Armenian-Azerbaijani conflict, which is a threat to the national sovereignty of Azerbaijan, is brought up. The specifics of Azerbaijan's relations with the European Union are explained, namely: on the one hand, the importance of Azerbaijan as a transit country and supplier of gas and oil resources of the Caspian basin to the EU, and on the other hand, constant pressure on the political leadership of Azerbaijan to force them to make structural political changes and steadily implement generally accepted in Western Europe, democratic principles and values. The gradual transformation of the policy of the European Union itself is emphasized in the sense of closer proximity to a realistic assessment of its relations with member countries, neighboring countries, and associate members. ; Розглянуто стан та етапи процесу розбудови державності Азербайджанської Республіки, особливості якого зумовлені специфікою історії, географічними, геополітичними, національно-культурними факторами. Висвітлюється роль національної держави як єдино можливого політичного інституту, який спроможний відстоювати національні інтереси як всередині країни (в економічній, соціокультурній, внутріполітичній сферах), так і на міжнародній арені. Підкреслюється зростаюча роль сучасної держави у збереженні свого суверенітету в епоху формування багатополярного постглобалізаційного світу та в ефективному використанні власних природних та інших ресурсів на благо громадян своєї країни. Особлива увага приділяється взаєминам Азербайджану як однієї з країн Південного Кавказу з потужними геополітичними акторами, зокрема с Європейським Союзом. Вказується на наявність нерозв'язаної проблеми тривалого армяно-азербайджанського конфлікту, що є загрозою національному суверенітету Азербайджану. Пояснюється специфіка відносин Азербайджану з Євросоюзом, а саме, з одного боку, значимість АР як країни-транзитера й постачальника газонафтових ресурсів Каспійського басейну для ЄС, а з іншого – постійний тиск на політичне керівництво Азербайджану з метою змусити запроваджувати структурні політичні зміни та неухильно виконувати загальноприйняті у Західній Європі демократичні принципи та цінності. Підкреслюється поступова трансформація політики самого Євросоюзу у сенсі більшої наближеності до реалістичної оцінки своїх відносин з країнами-членами, країнами-сусідами та асоційованими членами.

The study's purpose is to critically analyse approaches to international communi- cation in the global environment and clarify the specifics of processes that char- acterize the asymmetry of foreign-policy communication because the contem- porary communication tools allow forming both a positive perception of foreign policy initiatives and a negative attitude of politicians or the world community toward foreign-policy actions. As a result, the research focuses on studying the transformation of the EU foreign-policy communication tools; analysing the practice of foreign-policy communications of Germany and Ukraine; detecting the impact of destructive communications on the image of the EU, Germany, and Ukraine in the international information space. The main conclusions of the research are such statements: the aggravation of Ukrainian-Russian relations has demonstrated an imbalance in the existing for- eign-policy orientations; the EU leaders rethought the political impact of supra- national formation on the contemporary system of international relations; Germany's practice in foreign-policy communication concerns the preservation of the position as a world leader that is able to influence the solution of complex international political and security issues.

The relevance of the research topic is related to the growth of publishing activity in the field of foreign trade policy and is based on the analysis of such publications in the world's largest abstract database Scopus. The aim is to characterize the areas of research in the field of public administration of foreign trade, which is implemented on the basis of the method of bibliometric analysis of research in the international scientometric database Scopus. The analysis allowed to outline the subject-object sphere of foreign trade policy in different periods during 1974–2020. The positive trend of increasing the number of publications in the Scopus database on the subject is confirmed by the fact that research in public administration intensified in the 80s of the twentieth century. In general, during the study period, most articles were published in such fields as economics, econometrics, finance, social sciences, which accounts for almost half of research in the field of foreign trade policy. Research in 1974–1979 is devoted to the disclosure of the problems of foreign trade and the formation of foreign policy of the world in the field of environmental sciences and earth and planetary sciences. Instead, modern scientific research (2016–2020) deals with such issues as: supply chain management, participation of countries in global value chains, digitalization of trade, trade wars, accompanied by risks of foreign trade. The connections between the main key terms encountered in the research topic are analyzed and 6 clusters are formed (world trade policy; foreign trade of the EU and the USA; consequences of foreign trade on the socio-ecological and economic world system; strategic directions of foreign trade development; WTO principles and the policy of the participating countries; the policy of protectionism (tariff and non-tariff methods). It is determined that the task of the public sector is to form effective mechanisms of state management of foreign trade activities on the basis of identifying problematic issues in the field of foreign trade and applying the results of foreign policy. ; Актуальність теми дослідження пов'язана зі зростанням публікаційної активності в сфері зовнішньоторговельної політики та ґрунтується на здійсненні аналізу таких публікацій у найбільшій у світі реферативній базі даних Scopus. Метою є характеристика напрямів дослідження в сфері державного управління зовнішньоторговельною діяльністю, що реалізується на основі використання методу бібліометричного аналізу наукових досліджень у міжнародній наукометричній базі Scopus. Здійснення аналізу дозволило окреслити предметно-об'єктну сферу зовнішньоторговельної політики в різні періоди протягом 1974–2020 рр. Позитивна тенденція зростання кількості публікацій у базі Scopus за досліджуваною тематикою підтверджується тим фактом, що дослідження в сфері публічного управління активізувалися в 80-х роках ХХ ст. Вцілому за досліджуваний період найбільше статей опубліковано за такими галузями, як: економіка, економетрика, фінанси, соціальні науки, що становить майже половину наукових досліджень у сфері зовнішньоторговельної політики. Дослідження в 1974–1979 рр. присвячені розкриттю проблем зовнішньої торгівлі та формуванню напрямів зовнішньої політики країн світу в сфері наук про навколишнє середовище та наук про землю і планети. Натомість сучасні наукові пошуки (2016–2020 рр.) стосуються таких проблем, як: управління ланцюгами поставок, участь країн в глобальних ланцюгах створення вартості, діджиталізація торгівлі, торговельні війни, що супроводжується ризиками зовнішньоторговельної діяльності. Проаналізовано зв'язки між основними ключовими термінами, що зустрічаються в досліджуваній тематиці, та сформовано 6 кластерів (світова торговельна політика; зовнішня торгівля ЄС та США; наслідки зовнішньої торгівлі на соціо-еколого-економічну світову систему; стратегічні напрями розвитку зовнішньої торгівлі; принципи СОТ та політика країн-учасниць; політика протекціонізму (тарифні та нетарифні методи). Визначено, що завданням публічного сектору є формування ефективних механізмів державного управління зовнішньоторговельною діяльністю на підставі виявлення проблемних питань у сфері зовнішньої торгівлі та застосування результатів зовнішньої політики країни.