Suchergebnisse

The current mental crisis caused by the COVID-19 pandemic has posed a number of questions to the global society, business and world economy. The pace of change in the global business environment is so high that only the most adaptable and flexible organisations can withstand and win the competition. The consequences of the mental crisis were unprecedented organisational changes in international business. Neither classical (conservative) nor socialistic concepts offer an answer to the COVID-19-related mental crisis discussed in the paper. Many global initiatives emerged within the One Humanity project will scarcely lead to the reduction of this crisis, because it was partially caused by consequences of globalisation. E.g., Noam Chomsky's ideological calls for a left counter-movement along the lines of Democracy in Europe Movement 2025 to "educate" people and force governments around the world to confront the unprecedented challenges to the survival of our civilisation pave the way to nowhere at best and to tyranny of left-wing political elites that have been constantly hiding their inability to govern the states, beyond their pompous slogans on "tolerance" and "solidarity." Cession of rights of left-wing political elites dominating in European Union structures in favour of transnational corporations, financial funds and private capital in the situation of globalisation, is a true problem that impedes creating effective methods of coping with the modern administrative challenges, including the COVID-19-related mental crisis. Indeed, the current leftist European Union mainstream ideology requires unquestioning political and military solidarity of its members, which often is unravelled in idle media debates and creating odious ideological slogans. At the same time, within the EU there are no common, unified and standardized procedures and agreements on how to deal with the mental crises brought about by SARS-CoV-2. Each state is for itself! – this is the current slogan of European healthcare programmes. It all began ...

The purpose of the article is to elucidate the main stages of theoretical understanding of the protection of cultural heritage living part in the history and regulatory sphere and UNESCO role in this regard as well as in the comprehensive analysis of the current state of intangible cultural heritage protection in Ukraine. The methodology of the research is based on the historical method, which allows considering the evolution of the formation of international legal foundations for the protection of intangible cultural heritage; a comparative method by which the comparison of international and domestic practices in the preservation and promotion of intangible cultural heritage took place. The scientific novelty of the article is to be found in the clarification of management and legal issues associated with the national conditions for the implementation of the UNESCO Convention for the Safeguarding of the Intangible Cultural Heritage. Conclusions. The study revealed that Ukraine has delayed institutionalization of the intangible cultural heritage. Given the fact that in recent times the requirements for the inclusion of material cultural heritage objects in the UNESCO list have increased, one can predict that the same situation will befall the objects of its intangible part. Considering the above, the national government authorities who have been delegated with powers of safeguarding the intangible cultural heritage should adhere more strictly to UNESCO criteria when drafting an application for the UNESCO Intangible Cultural Heritage Representative List. ; Мета роботи. З'ясувати основні етапи теоретичного осмислення охорони живої частини культурної спадщини в історії та нормативно-правовій сфері й ролі в цьому ЮНЕСКО, а також проаналізувати сучасний стан охорони нематеріальної культурної спадщини в Україні. Методологія дослідження базується на історичному методі, що дозволяє розглянути еволюцію становлення міжнародно-правових основ охорони нематеріальної культурної спадщини; компаративному методі, за допомогою якого відбулося зіставлення міжнародної та вітчизняної практик збереження і популяризації нематеріальної культурної спадщини. Наукова новизна статті полягає в з'ясуванні управлінсько-правових проблем, пов'язаних із вітчизняною специфікою втілення положень Конвенції ЮНЕСКО «Про охорону нематеріальної культурної спадщини». Висновки. У результаті проведеного дослідження з'ясовано, що в Україні затягнувся процес інституціалізації нематеріальної культурної спадщини. Враховуючи те, що останнім часом посилилися вимоги до внесення в список ЮНЕСКО об'єктів матеріальної культурної спадщини, можна спрогнозувати, що й об'єкти нематеріальної її частини чекає такий самий суворий відбір. З огляду на викладене, вітчизняні структури влади, яким делеговані повноваження щодо охорони нематеріальної культурної спадщини, при підготовці заявки до міжнародного списку ЮНЕСКО повинні більш чітко дотримуватися критеріїв, визначених цією організацією.

The purpose of the article is to elucidate the main stages of theoretical understanding of the protection of cultural heritage living part in the history and regulatory sphere and UNESCO role in this regard as well as in the comprehensive analysis of the current state of intangible cultural heritage protection in Ukraine. The methodology of the research is based on the historical method, which allows considering the evolution of the formation of international legal foundations for the protection of intangible cultural heritage; a comparative method by which the comparison of international and domestic practices in the preservation and promotion of intangible cultural heritage took place. The scientific novelty of the article is to be found in the clarification of management and legal issues associated with the national conditions for the implementation of the UNESCO Convention for the Safeguarding of the Intangible Cultural Heritage. Conclusions. The study revealed that Ukraine has delayed institutionalization of the intangible cultural heritage. Given the fact that in recent times the requirements for the inclusion of material cultural heritage objects in the UNESCO list have increased, one can predict that the same situation will befall the objects of its intangible part. Considering the above, the national government authorities who have been delegated with powers of safeguarding the intangible cultural heritage should adhere more strictly to UNESCO criteria when drafting an application for the UNESCO Intangible Cultural Heritage Representative List. ; Мета роботи. З'ясувати основні етапи теоретичного осмислення охорони живої частини культурної спадщини в історії та нормативно-правовій сфері й ролі в цьому ЮНЕСКО, а також проаналізувати сучасний стан охорони нематеріальної культурної спадщини в Україні. Методологія дослідження базується на історичному методі, що дозволяє розглянути еволюцію становлення міжнародно-правових основ охорони нематеріальної культурної спадщини; компаративному методі, за допомогою якого відбулося зіставлення міжнародної та вітчизняної практик збереження і популяризації нематеріальної культурної спадщини. Наукова новизна статті полягає в з'ясуванні управлінсько-правових проблем, пов'язаних із вітчизняною специфікою втілення положень Конвенції ЮНЕСКО «Про охорону нематеріальної культурної спадщини». Висновки. У результаті проведеного дослідження з'ясовано, що в Україні затягнувся процес інституціалізації нематеріальної культурної спадщини. Враховуючи те, що останнім часом посилилися вимоги до внесення в список ЮНЕСКО об'єктів матеріальної культурної спадщини, можна спрогнозувати, що й об'єкти нематеріальної її частини чекає такий самий суворий відбір. З огляду на викладене, вітчизняні структури влади, яким делеговані повноваження щодо охорони нематеріальної культурної спадщини, при підготовці заявки до міжнародного списку ЮНЕСКО повинні більш чітко дотримуватися критеріїв, визначених цією організацією.

The paper generalises the arguments and counterarguments in the framework of modern scientific discussions on international migration. The summarising of the literature sources confirmed the different social, economic, ecological and political factors on the modern migration process. The findings proved that different character of international migration depends on the globalisation level of the country. The paper aims to check the impact of the globalisation process on international migration. The object of the investigation was countries with common features in economic and social spheres (Ukraine, Lithuania, Latvia, Poland, Romania). The paper presents an empirical analysis of panel data 2012-2019 year based on the three stages of scientific and methodological approaches. Considering it, the authors analysed the data distribution, equality of sample variances, compared the average independent samples. The data was compiled from annual reports of the Swiss Economic Institute and World Bank: level of globalisation (social, economic, political); migration rate. The findings empirical and theoretically confirmed the existence of structural similarities and differences between the EU and Ukraine. These similarities (or differences) force them to react similarly to certain economic conditions and changes. The authors highlighted that globalisation processes are attracting the intensification of migration processes along with changes in the social sphere, employment, quality of life.Keywords: globalisation index, international migration, financial indicators, relationship model ; Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах сучасних наукових дискусій з питань міжнародної міграції. Систе­матизація літературних джерел вказує на різний характер відповідних соціально-економічних, екологічних та політичних факторів на сучасні процеси міжнародної міграції. Встановлено, що різний харак­тер процесів міжнародної міграції залежить від рівня глобалізації країн. Основною метою статті є емпіричне підтвердження статис­тич­но значущого впливу глобалізаційних процесів на обсяги міжнародної мігра­ції. Об'єктами дослідження обрано країни, які мають спільні характе­рис­тики у політичній та економічній сфері (Україна, Литва, Латвія, Польща, Румунія). У статі представлені результати емпірич­ного аналізу панельних даних за 2012-2019 рр. на основі використання трьох­етапного науково-методичного підходу. Відповідно до цього підходу здійснено перевірку характеру розподілу даних, рівності диспер­сій вибірок, порівняння середніх незалежних вибірок. Статистич­ну базу дослідження склали щорічні звіти Швейцарського економічного інсти­туту та Світового банку щодо таких параметрів: рівень глобалі­зації (соціальної, економічної, політичної); коефіцієнт міграції. До­слідження емпірично підтверджує та теоретично обґрунтовує наяв­ність струк­турних подібностей та розбіжностей між країнами ЄС та Україною. Ці подібності (або розбіжності) змушують їх реагувати аналогічно на певні економічні умови та зміни. Встановлено, що поряд зі змінами соціальної сфери, зайнятості, якості життя населення глобалізаційні процеси стають також атракторами активізації міграційних процесів.Ключові слова: індекс глобалізації, міжнародна міграція, фінансові показники, модель взаємозв'язку

У статті критично розглянуто освітні цінності з позиції освітньої політики, спрямованої на глобалізацію та постмодернізм. Показано контраст між головними інструментами творення цінностей освітньої політики, спрямованої на глобалізацію та постмодерністським дискурсом плюралізму та «антитоталітарнним вибором».Пов'язаність освітньої політики, спрямованої на глобалізацію та плюралізм постмодернізму окреслено з можливим та реальним поділом і фрагментаризацією реальності, особливо освіти. Статья предлагает критический анализ образовательных ценностей с точки зрения образовательной политики, нацеленной на глобализацию и постмодернизм. Показан контраст между главными инструментами создания ценностей глобальной образовательной политики и постмодернистским дискурсом плюрализма и «антитоталитарным выбором».Связь образовательной политики, нацеленной на глобализацию и плюрализм постмодернизма, очерчена с возможным и реальным делением и фрагментаризацией реальности, в частности образования. In this paper, educational values from the perspective of educational politics of globalisation and from the perspective of postmodernism are critically reconsidered. A dominant instrumentalization of educational values in the educational politics of globalization is contrasted with a postmodernist discourse of plurality and an 'antitotalitarian option'.The connectedness of the instrumentalization of educational politics of globalization and plurality of postmodernism is indicated with a possible and real particularism and fragmentation of reality, especially education.

У статті критично розглянуто освітні цінності з позиції освітньої політики, спрямованої на глобалізацію та постмодернізм. Показано контраст між головними інструментами творення цінностей освітньої політики, спрямованої на глобалізацію та постмодерністським дискурсом плюралізму та «антитоталітарнним вибором».Пов'язаність освітньої політики, спрямованої на глобалізацію та плюралізм постмодернізму окреслено з можливим та реальним поділом і фрагментаризацією реальності, особливо освіти. Статья предлагает критический анализ образовательных ценностей с точки зрения образовательной политики, нацеленной на глобализацию и постмодернизм. Показан контраст между главными инструментами создания ценностей глобальной образовательной политики и постмодернистским дискурсом плюрализма и «антитоталитарным выбором».Связь образовательной политики, нацеленной на глобализацию и плюрализм постмодернизма, очерчена с возможным и реальным делением и фрагментаризацией реальности, в частности образования. In this paper, educational values from the perspective of educational politics of globalisation and from the perspective of postmodernism are critically reconsidered. A dominant instrumentalization of educational values in the educational politics of globalization is contrasted with a postmodernist discourse of plurality and an 'antitotalitarian option'.The connectedness of the instrumentalization of educational politics of globalization and plurality of postmodernism is indicated with a possible and real particularism and fragmentation of reality, especially education.

Конкурентний, інституційний, коерсивний тиски та тиск наслідування, які є наслідками зростання глобалізації в секторі вищої освіти, призвели до необхідності зміни моделі керівництва університетами. Адже, для того, щоб ефективно управляти змінами, необхідно добре організоване управління університетами. Метою статті є за допомогою монографічного методу довести необхідність вибору алломорфічного підходу до реформування управління університетами. Цей підхід дозволяє використовувати «глобальний шаблон» на основі внутрішніх українських традицій та послідовно модифікувати управління в українських університетах. ; Universities' mission is three-faceted: teaching, research and public service. In today's world, these areas under influence of both external and internal factors are changing rapidly. Enormous changes are occurring in the governance of universities as well. As a result of being long time behind the iron curtain Ukrainian universities have got a lot to catch up, especially in the realm of governance. Changes in this area are long overdue as some threats universities are facing now are so serious that endanger the existence of the universities themselves. The Globalisation as the process of the widening, deepening and speeding up of world wide interconnectedness is a cause of immense changes in universities. The aim of the paper is with the help of monographic method mainly to dash off to work out the allomorphic model of changes in the governance of universities. We argue that there are two alternatives there, using either isomorphic or allomorphic model. The former one is restrictive, prescribing up to details, the later one allowing universities use the 'global template' taking into account the circumstances, the base it is going to be build on. Using the allomorphic model universities reforming themselves based on that is their core, and they do so in an active and creative way. We believe that the competitive, institutional, coercive and mimetic pressures universities are under press them to change themselves. In order those changes be efficient they must be based on something native, something that best meets the requirement of the environment the university is in. Putting one 'global template' on all seems to as inadequate. This approach lacking the diversity the world is full of. We are all living in different circumstances, so we must adjust the global approach to the local base. So, in order to effectively manage the changes universities must be well governed. Of the two alternative approaches that they can opt for, we believe it is appropriate to use allomorphic option that allows the use of «global template» based on internal Ukrainian «base» and consistently and methodically modify governance in Ukrainian universities. Universities' mission is three-faceted: teaching, research and public service. In today's world, these areas under influence of both external and internal factors are changing rapidly. Enormous changes are occurring in the governance of universities as well. As a result of being long time behind the iron curtain Ukrainian universities have got a lot to catch up, especially in the realm of governance. Changes in this area are long overdue as some threats universities are facing now are so serious that endanger the existence of the universities themselves. The globalisation as the process of the widening, deepening and speeding up of worldwide interconnectedness is a cause of immense changes in universities.

In article influence of globalisation on formation of modern system of the organization of the professional tennis representing transnational association with global level of management is considered, which activity is directed on transformation of sports to the profitable commercial enterprise with culture of «super states» dominating in it (mainly to the USA), where the result of work (product – show) sale more than in 200 countries. Tennis globalization in economic, organizational, legal, technological, information, scientifically-technological, social, political and other displays has caused formation of structure of the world tennis bourgeoisie united corporate (first of all economic) interests. ; Рассмотрено влияние глобализации на формирование современной системы организации профессионального тенниса, представляющей собой транснациональное объединение с глобальным уровнем управления, деятельность которого направлена на трансформацию вида спорта в прибыльное коммерческое предприятие с доминирующей в нем культурой «сверхдержав» (преимущественно США), где результат работы (продукт – зрелище) продается более чем в 200 странах. Глобализация тенниса в экономическом, организационном, правовом, производственно-техническом, информационном, научно-технологическом, социальном, политическом и других проявлениях обусловила формирование структуры мировой теннисной буржуазии, объединяемой корпоративными (прежде всего экономическими) интересами. ; Розглянуто вплив глобалізації на формування сучасної системи організації професійного тенісу, що представляє собою транснаціональне об'єднання із глобальним рівнем управління, діяльність якого спрямована на трансформацію виду спорту в прибуткове комерційне підприємство з домінуючою в ньому культурою «наддержав» (переважно США), де результат роботи (продукт – видовище) продається більш ніж у 200 країнах. Глобалізація тенісу в економічному, організаційному, правовому, виробничо-технічному, інформаційному, науково-технологічному, соціальному, політичному та іншому проявах обумовила формування структури світової тенісної буржуазії, поєднуваної корпоративними (насамперед економічними) інтересами.

Review of the XXIX World Congress of the International Association for Philosophy of Law and Social Philosophy "Dignity. Democracy. Diversity", which was held in July 2019 in Lucerne (Switzerland), contains information on the lead theme of the Congress and its academic program, including the main theses of plenary lectures ("Dignity: An Equality Analysis" by Catharine A. MacKinnon, "Human Rights Overreach" by John Tasioulas, "The Islamic View of Humanity" by Azizah Y. al-Hibri, "Replacing the Persecution Condition for Refugeehood" (IVR Young Scholar Prize Lecture) by Eilidh Beaton, "Rescuing Human Rights: Challenges of Identity and Pluralism in an Age of Globalisation" by Neus Torbisco-Casals, "Natural Law, Cognitive Science and Human Rights" by John Mikhail, "Diversity: Importance and Relevance" by Yoshiki Wakamatsu, "Human Dignity: Challenges, Controversies and Promise" by Heiner Bielefeldt, Peter Schaber and Simone Zurbuchen), the themes of panel events, and an overview of the special workshop "Experience of Law". The Congress has brought together over 1,300 participants from all over the world around three key ideas that, like the three dimensions of space, make the concept of humanity voluminous: dignity, democracy, diversity. Three concepts around which key discussions unfold in modern philosophy of law and social philosophy were considered in their contradictory interconnectionin the context of the major challenges that they currently face, and may face in the future – from populist ideologies promoting inequality to radical environmentalism and posthumanism. ; Обзор XXIX Всемирного конгресса Международной ассоциации философии права и социальной философии «Достоинство. Демократия. Разнообразие», который проходил в июле 2019 года в городе Люцерн (Швейцария), содержит информацию о теме Конгресса и его академической программе, включая основные тезисы пленарных лекций, тематику панельных мероприятий и обзор специального семинара «Опыт права». Триконцепта, вокруг которых разворачиваются ключевые дискуссии в современной философии права и социальной философии, рассматриваются в их противоречивой взаимосвязи в контексте вызовов нашего времени. ; Огляд XXIX Всесвітнього конгресу Міжнародної асоціації філософії права тасоціальної філософії «Гідність. Демократія. Різноманітність», що відбувся у липні 2019 року в місті Люцерн (Швейцарія), містить інформацію про тему Конгресу та його академічну програму, включно з основними тезами пленарних лекцій, тематикою панельних заходів та оглядом спеціального семінару «Досвід права». Три концепти, навколо яких розгортаються ключові дискусії в сучасній філософії права та соціальній філософії, розглядаються у їх суперечливому взаємозв'язку в контексті викликів сьогодення.

Review of the XXIX World Congress of the International Association for Philosophy of Law and Social Philosophy "Dignity. Democracy. Diversity", which was held in July 2019 in Lucerne (Switzerland), contains information on the lead theme of the Congress and its academic program, including the main theses of plenary lectures ("Dignity: An Equality Analysis" by Catharine A. MacKinnon, "Human Rights Overreach" by John Tasioulas, "The Islamic View of Humanity" by Azizah Y. al-Hibri, "Replacing the Persecution Condition for Refugeehood" (IVR Young Scholar Prize Lecture) by Eilidh Beaton, "Rescuing Human Rights: Challenges of Identity and Pluralism in an Age of Globalisation" by Neus Torbisco-Casals, "Natural Law, Cognitive Science and Human Rights" by John Mikhail, "Diversity: Importance and Relevance" by Yoshiki Wakamatsu, "Human Dignity: Challenges, Controversies and Promise" by Heiner Bielefeldt, Peter Schaber and Simone Zurbuchen), the themes of panel events, and an overview of the special workshop "Experience of Law". The Congress has brought together over 1,300 participants from all over the world around three key ideas that, like the three dimensions of space, make the concept of humanity voluminous: dignity, democracy, diversity. Three concepts around which key discussions unfold in modern philosophy of law and social philosophy were considered in their contradictory interconnectionin the context of the major challenges that they currently face, and may face in the future – from populist ideologies promoting inequality to radical environmentalism and posthumanism. ; Обзор XXIX Всемирного конгресса Международной ассоциации философии права и социальной философии «Достоинство. Демократия. Разнообразие», который проходил в июле 2019 года в городе Люцерн (Швейцария), содержит информацию о теме Конгресса и его академической программе, включая основные тезисы пленарных лекций, тематику панельных мероприятий и обзор специального семинара «Опыт права». Триконцепта, вокруг которых разворачиваются ключевые дискуссии в современной философии права и социальной философии, рассматриваются в их противоречивой взаимосвязи в контексте вызовов нашего времени. ; Огляд XXIX Всесвітнього конгресу Міжнародної асоціації філософії права тасоціальної філософії «Гідність. Демократія. Різноманітність», що відбувся у липні 2019 року в місті Люцерн (Швейцарія), містить інформацію про тему Конгресу та його академічну програму, включно з основними тезами пленарних лекцій, тематикою панельних заходів та оглядом спеціального семінару «Досвід права». Три концепти, навколо яких розгортаються ключові дискусії в сучасній філософії права та соціальній філософії, розглядаються у їх суперечливому взаємозв'язку в контексті викликів сьогодення.

We encounter democracy in three fundamental forms. The first problem of its sustainability is that these forms are understood in a reductional manner only because they are regarded mostly only politically and we neglect economical, social, curtural or moral aspects of democracy. The other problem of sustainability of democracy is the intricacy and complexity of contemporary social scructures that are highly predisposed to abrupt and unexpected changes. The other real dimension of this problem emerges when we try to bring the problem of intercurtural coexistence into the context with other problems which are connected with it inseparably - the problem of global warming and environment in general, financial globalisation etc. In additon, contemporary philosophers, challenged by the complexity of the present world, should acknowlege the present state of scientic disciplines more profondly. Therefore it is required to disclose further connections betwen philosophy and ethik of our world as oikos. ; Мы сталкиваемся с демократией в трех основных формах. Самой первой проблемой понятийной устойчивости этих форм является то, что они воспринимаются главным образом только политически и мы пренебрегаем экономические, социальные, культурные или нравственные аспекты демократии. Другой проблемой является запутанность и сложность современных социальных структур, склонных к резким и непредсказуемым изменениям. Другое реальное измерение этой проблемы возникает тогда, когда мы сталкиваемся с межкультурным сосуществованием в контексте с другими противоречиями, которые связаны с этим неразрывно - глобальным потеплением и проблемами окружающей среды в целом, финансовой глобализацией и т.д. К тому же, современные философы, обремененные сложностями современного мира, должны исследовать нынешнее состояние социальных дисциплин более глубоко и научно. Поэтому нужно и в дальнейшем раскрывать связь между философией и этикой в нашем мире как oikos. ; Ми стикаємося з демократією в трьох основних формах. Найпершою проблемою понятійної стійкості цих форм є те, що вони розуміються головним чином тільки політично і ми нехтуємо економічні, соціальні, культурні або моральні аспекти демократії. Іншою проблемою є заплутаність і складність сучасних соціальних структур, схильних до різких і несподіваних змін. Інший реальний вимір цієї проблеми виникає тоді, коли ми зіштовхуємося з поміжкультурним співіснуванням в контексті з іншими суперечностями, які пов'язані з цим нерозривно - глобальним потеплінням і проблемами навколишнього середовища в цілому, фінансовою глобалізацією тощо До того ж, сучасні філософи, обтяжені складнощами сучасного світу, мають досліджувати теперішній стан соціальних дисциплін більш глибоко і науково. Тому потрібно й надалі розкривати зв'язок поміж філософією і етикою у нашому світі як oikos.

Двовекторність орієнтації суспільної свідомості населення України (західних регіонів – на Захід, в Євросоюз, а південно-східних – на Схід, в ЄврАзЕС) трансформується у зовнішній політиці Української держави в проєвропейський і проросійський курси. Доведено, що правильний вибір регіонального союзу може бути зроблений за критерієм створення сприятливих умов для базових галузей економіки та реального поліпшення добробуту основної маси населення на сучасному етапі. Пріоритетним по відношенню до економічного критерія є геополітичний та цивілізаційний. Політична двовекторність у теперішній час – деструктивна. ; The purpose of the article is to show multivector tactics of Ukrainian State in foreign policy which is based on two socio-political roots in the public mind, as well as prove the disruptiveness of present multivector policy.In general dualism in foreign policy is a natural reaction of the State on the processes of globalisation. The strategy of European integration and Eurasian desire are specified by mental peculiarities of the cityzens, living in different parts of Ukraine, and so by their politicians who hope to rebirth the country within the framework of one of the unions. In addition, the interaction with the EurAsEU is determined by the needs of the industrial South and East in the scientific-technical cooperation with equivalent partners, access to the markets of the Ukrainian products demand, and energy dependence. Ignoring of each vector in foreign policy can cause a massive protest.Economic dualism in foreign policy is productive. But mixing of political and economic aspects of moltivector policy is unacceptable. Multivector poicy sooner or later becomes disruptive because perceived in the world as tactics of state undecided according to global unions, as unreliable partner. Such a policy is a feacher of a semilegitimatestate, its dual political dependence on ideological preferences of different categories of voters.The tactic of «floating policy» creates distrust, reduction of economic relationship, the decrease of foreign policy efficiency to resolve domestic problems. The best way to change one and main partner in foreign vector iscreation of conditions for key branches of economy and real welfare of great part of the citizens. ; Двувекторность ориентации общественного сознания населения Украины (западных регионов – на Запад, в Евросоюз, а юго-восточных – на Восток, в ЕврАзЭС) трансформируется во внешней политике Украинского государства, соответственно, в проевропейский и пророссийский курсы. Доказано, что правильный выбор регионального союза может быть сделан на основе создания благоприятных условий для базовых отраслей экономики и реального улучшения благосостояния основной массы населения на современном этапе. Приоритетными по отношений к экономическому критерию являются геополитический и цивилизационный критерии. Политическая двувекторность на современном этапе – деструктивна.

This article deals with the functioning and development of the financial market of Ukraine in the conditions of global competitiveness. Analyzed on the basis of statistical data, in particular World economic forum, level of globalization of Ukraine in comparison with leading countries of the European Union, investigated the main parameters of activity of the financial market of Ukraine in the international economic space. On the basis of the conducted research the factors that influence its effective functioning and development were found out. The key directions of improvement of activity of the financial market of Ukraine ; В статье рассмотрены функционирование и развитие финансового рынка Украины в условиях глобальной конкурентоспособности.Проанализированы на основе статистических данных, в частности World Economic Forum, уровень глобализации Украины в сравнении с ведущими странами Европейского Союза, исследованы основные параметры деятельности финансового рынка Украины в международном экономическом пространстве. На основе проведенного исследования определены факторы, которые вливают на его эффективное функционирование и развитие, а также были разработаны ключевые направления по улучшению деятельности финансового рынка Украины и увеличению уровня его конкурентоспособности. ; У статті розглянуто функціонування та розвиток фінансового ринку України в умовах глобальної конкурентоспроможності. Проаналізовано на основі статистичних даних, зокрема World Economic Forum, рівень глобалізованості України в порівнянні із провідними країнами Європейського Союзу, досліджено основні параметри діяльності фінансового ринку Україні в міжнародному економічному просторі. На основі проведеного дослідження виявлено фактори, які вливають на його ефективне функціонування і розвиток, а також було розроблено ключові напрями щодо поліпшення діяльності фінансового ринку України і сприяння збільшення рівня його конкурентоспроможності.

The article analyses the significance of the relationships between the FRG and Russia concerning energy and the primary disadvantages stemming from later day CIS security issues in this field. To this end, particular attention is paid to the peculiarities of European energy geopolitics with the influence of the processes between the FRG and Russia which outlines the relationship between the geopolitical processes and the changes in the energy sector allowing the author to determine the impact of globalisation due to the changing FRG energy strategy regarding security issues.Furthermore, attention is also given to how relevant this is given the aggressive nature of falling oil prices by characterising the changing geopolitical effects and the assumed prospects of the strategy adopted by the Russians and its influence regarding the European political processes whilst accounting for the reluctance of some EU countries to participate in the creation of a more secure common energy policy emphasising the political impact on Russia and its relevance to Europe.Special attention is also paid to the diversification of energy supplies to the EU due to Russia's strategy in the foreign market and the geopolitical aggravation caused from the rivalry of the leading EU countries and the potential conflicts in the energy sector, the concepts of which being designed to ensure an independent EU energy supply necessitating a comprehensive analysis of the problem, with regard to formal (especially legal) and informal factors (the presence of these groups that operate outside the legal parameters) with a contentious question remaining regarding the prospects for the RF power factor as the main tools of its geopolitical goals to accommodate the different approaches regarding energy security in the EU and Russia.Consequently, the author stresses the need for a consolidated EU approach to create a common energy strategy. In the absence of a common approach regarding the issue of energy security, it could lead to an increased Russian political influence in the FRG triggering more threats to energy security.Key words: energy policy; geopolitics; energy security; FRG; RF. ; Проаналізовано значення енергетичного чинника у взаємовідносинах між РФ та ФРН. Вказано основні недоліки сучасної енергетичної безпеки пострадянського простору. Визначено особливості енергетичної геостратегії РФ. Охарактеризовано вплив геополітичних процесів на взаємовідносини між ЄС та РФ. Окреслено взаємозв'язок між геополітичними процесами та змінами в енергетичній сфері. Виокремлено вплив глобалізаційних процесів на зміну стратегії енергетичної безпеки РФ та ФРН. Вказано основні причини нездатності багатьох країн пострадянського простору здійснювати незалежну енергетичну політику. Проаналізовано експортний потенціал енергетичних ресурсів РФ та найвагоміші правові акти ЄС та РФ у сфері регулювання енергетичного ринку. Окреслено перспективи зменшення споживання енергоресурсів у ФРН за рахунок оптимізації та модернізації промисловості.Ключові слова: енергетична політика; геополітика; енергетична безпека; ФРН; РФ.