Suchergebnisse

The article outlines the ideas of T.G. Masaryk (1850–1937) – one of the leading Czech politicians of the late ХІХ – 30s years of the XX centuary, the first president of Czechoslovakia (1918–1935) regarding the philosophical views of the founder of modern pedagogy, philosopher and writer Ia. A. Komenskyi (1592–1670). In T.G.Masaryk's perception, Ia. A. Komenskyi was one of the prominent figures of Czech and world history, whose creative ideas have not lost their significance for the realization of Czech national ideal of a humanistic and democratic society. They were widely used in his political activities and later to a great degree put into effect in independent of Czechoslovakia. ; В статье освещено осмысление одним из ведущих чешских политиков конца ХІХ – 30-х гг. ХХ в., первым президентом Чехословакии (1918–1935 гг.) Т. Г. Масариком (1850–1937гг.) философских взглядов основателя современной педагогики, философа и писателя Я. А. Коменского (1592–1670 гг.). В восприятии Т. Г. Масарика Я. А. Коменский – один из выдающихся деятелей чешской и мировой истории, творческие идеи которого не потеряли своего значения в реализации чешского национального идеала – строительства гуманистического и демократического общества и были широко использованы им в политической деятельности и в значительной степени реализованы в независимой Чехословакии. ; У статті висвітлено осмислення одним з провідних чеських політиків кінця ХІХ – 30-х рр. ст., першим президентом Чехословаччини (1918–1935 рр.) Т. Ґ. Масариком (1850–1937рр.) філософських поглядів засновника сучасної педагогіки, філософа і письменника Я. А. Коменського (1592–1670 рр.). У сприйнятті Т. Ґ. Масарика Я. А. Коменський – один з видатних діячів чеської та світової історії, творчі ідеї якого не втратили свого значення у реалізації чеського національного ідеалу – розбудови гуманістичного і демократичного суспільства і були широко використані ним у політичній діяльності та значною мірою реалізовані у незалежній Чехословаччині.

The article is devoted to the analysis of the policy of Czechoslovakia's first president T. G. Masaryk concerning Ukrainian emigrants in the context of his perception of the Ukrainian issue.The purpose of the article is to highlight the attitude of the leader of the Czechoslovak liberation movement from the time of the First World War and the first president of the Czechoslovakia T. G. Masaryk to Ukrainian emigrants and the main aspects of politics concerning them.Czechoslovak support for emigrants from the territories of the former Russian Empire was a unique state humanitarian program of the interwar period. It was carried out within the Russian action to help(1921-1931). One of its initiators was president T. G. Masaryk, who was guided by the ideas of humanism, his own understanding of the Slavic program, which saw first of all the economic and cultural perspective in relations between the Czechoslovak republic and East Slavic people. The implementation of the Russian action to help began in two directions. The first relates to assistance to the hungry in Russia and Ukraine, and the second one – the support of emigrants from these countries, which returned to their homeland,after their education in Czechoslovakia, was calculated by the leadership of the Czechoslovak republic. Emigrant's policy was directed primarily at supporting their cultural, educational and scientific activities. Thanks to her, Ukrainians wishing to receive higher education, and, in particular, scientists, were able to realize their creative potential. For Ukrainian emigrants, this was of great importance to national-cultural values. Czechoslovak republic has become one of the centers for the development of Ukrainian culture and science. On the modern day it was one of the first successful examples of the intellectual integration of Ukrainian scholars into the world scientific and cultural space, which is actively continuing today. It isworth noting that individual achievements of emigrants were enriched not only by Ukrainian and Czechoslovak but also by world science. Support for the cultural, educational and scientific activities of Ukrainian emigrants and Belarusian and Russian, strengthened the importance of the Czechoslovak republic as one of the leading centers of Slavic studies. ; Стаття присвячена аналізу політики першого президента Чехословаччини Т. Ґ. Масарика щодо українських емігрантів у контексті його сприйняття українського питання. Мета статті – висвітлити ставлення лідера чехословацького визвольного руху часів Першої світової війни та першого президента ЧСР Т. Ґ. Масарика до українських емігрантів та головні аспекти політики щодо них. Чехословацька підтримка емігрантів з теренів колишньої Російської імперії була унікальною державною гуманітарною програмою міжвоєнного періоду. Вона здійснювалася у межах Російської допоміжної акції (1921−1931 рр.). Одним із її ініціаторів був президент Т. Ґ. Масарик, який керувався ідеями гуманізму, власним розумінням слов'янської програми, у котрій вбачав насамперед економічну і культурну перспективу у відносинах між ЧСР та східнослов'янськими народами. Реалізація Російської допоміжної акції розпочалася у двох напрямках. Перший стосувався допомоги голодуючим у Росії та Україні, а другий – підтримки емігрантів із цих країн, на повернення яких на батьківщину, після здобуття ними освіти у Чехословаччині, розраховувало керівництво ЧСР. Політика щодо емігрантів спрямовувалася насамперед на підтримку їх культурно-освітньої та наукової діяльності. Завдяки їй, бажаючі українці отримали вищу освіту, а, зокрема, науковці, змогли реалізувати свій творчий потенціал. Для українських емігрантів це мало важливе національно-культурне значення. ЧСР стала одним із центрів розвитку української культури та науки. У новітню добу це був один із перших вдалих прикладів інтелектуальної інтеграції українських вчених у світовий науковий та культурний простір, який сьогодні активно продовжується. Варто відзначити, що окремі досягнення емігрантів збагатили не тільки українську і чехословацьку, але й світову науку. Підтримка культурно-освітньої та наукової діяльності українських емігрантів та білоруських і російських, зміцнила значення Чехословацької республіки як одного з провідних центрів славістики.

У статті розглянуто перелік найбільш потужних промислових об'єднань з розширеною логістичною інфраструктурою, виділені важливі аспекти розвитку та покращення системи логістичної інфраструктури холдингу (кількість активів компанії або окремих логістичних компонентів системи; розробка перспективного комплексного плану покращення логістичних шляхів, потоків; формування ключових планових технічних, інформаційних та фінансових показників розвитку логістичної системи з урахуванням специфіки виробництва; моніторинг та врахування змін у державному законодавстві логістичної сфери або нормативній документації; впровадження інноваційних техніко-економічних засобів покращення діючої функціональної логістичної інфраструктури холдингу), проаналізовано ознаки класифікації логістичних потоків (субстанційний зміст, галузеве походження, характер реалізації, цільове призначення, виконання зобов'язань в процесі обміну, характер ринкових товарообмінних операцій), розглянуто структуру державної стратегічної інфраструктури відповідно основним видам транспорту (магістральні залізничні лінії, гідротехнічні споруди, об'єкти портової інфраструктури, автомобільні дороги, аеродроми та аеродромні об'єкти), наведені характерні тенденції сучасного ринку логістичних послуг України (мінімізація витрат транспортування, підвищення попиту, зниження витрат виробників), сформульовані ключові аспекти ефективної логістичної інфраструктури (мультиплікаційність, забезпечення потрібного рівня пропускної спроможності перевезень вантажів, задоволення потреб клієнтів, ефективна вартість послуг, забезпечення використання новітніх видів транспорту), сформовані «вузькі міста» сучасних логістичних систем на промислових об'єднаннях (відсутність пріоритету розвитку логістичної системи в компанії, відсутність достатнього рівня фінансування утримання та розвитку системи, наявність фактору неузгодженості бізнес-процесів, низькій рівень технічного та інформаційного розвитку системи), наведено перелік провідних логістичних державних транспортно-експедиторських та міжнародних логістичних компаній. ; In the article the author considered a list of the largest industrial associations with an expanded logistics infrastructure, highlighted important aspects of the development and improvement of the logistics infrastructure of the holding (the amount of assets of the company or individual logistics system components, development of long-term comprehensive plan to improve logistics routes, flows, the formation of the key planned technical, informational and financial performance of the logistics system, taking into account the specifics of the production, monitoring and accounting for changes in state legislation logistic sphere or regulatory documentation; introduction of innovative technical and economic means to improve the existing logistics infrastructure of the holding), the authors analyzed the signs of the classification of logistical flows (substantial meaning, branch origin, nature of implementation, purpose, fulfillment of obligations in the process of exchange, the nature of market commodity exchange transactions); the structure of the state strategic infrastructure was considered according to the main types of transport (mainline lines, hydraulic structures, port infrastructure facilities, highways, aerodromes and airfield facilities); the characteristic tendencies of the modern market of logistical services of Ukraine are resulted (minimization of expenses for transportation, increase of demand, reduction of expenses of manufacturers), key aspects of an efficient logistics infrastructure are formulated (multiplicativity, providing the required level of cargo carrying capacity, meeting customer needs, efficient service cost, ensuring the use of new modes of transport), problematic moments of modern logistics systems in industrial associations are formed (lack of priority of development of the logistics system in the company, lack of sufficient level of financing of the content and development of the system, the presence of a factor of inconsistency in business processes, low level of technical and information development of the system), list of leading logistics public transport-forwarding and international logistics companies was given.

У статті розглядається своєрідність педагогічно-просвітницької діяльності Никанора Онацького, що базується на діяльності Товариства «Просвіта», організатором і натхненником якої він був на Слобожанщині. Автор акцентує увагу на винятковому значені теми Т. Г. Шевченка в житті та діяльності Н. Х. Онацького на основі аналізу архівних матеріалів та друкованих джерел, а, також, застосовує історико-логічний і персоналі стично-біографічний методи дослідження для з'ясування ролі Т. Г. Шевченка у формуванні світогляду, завдяки здобуткам якого формував та утверджував свої погляди й переконання, свою життєву позицію, педагогічні ідеї та мистецький світогляд. ; At a time when there is a spiritual revival of the nation and its moral degeneration, the urgent is the problem of education in modern man a new outlook. The burning task of our time is the development of morality and spirituality of the Ukrainians, and, above all, children and youth. It is discussed in a number of special decrees and regulations of Ukraine. T. G. Shevchenko raised the same issues in his work 150 years ago. Now they need urgent solution in Ukrainian education in general, in the sense of local history study of pedagogy in particular. It is proved that all adult life of N. Onatsky, its multi-faceted public education and teaching activities were associated with the image of the great poet of Ukraine, revolutionary democrat T. Shevchenko. In early adolescence, deep respect and boundless love for T. Shevchenko, N. H. Onatsky carried through his life. The article discusses the uniqueness of teaching and educational activities of Nicanor Onatsky based on the work of the Society «Enlightenment», an organizer and inspirer of which he was in Slobozhanschyna. The author emphasizes the exceptional importance of the theme of Taras Shevchenko in the life of N. Onatsky based on an analysis of the archival materials and printed sources, as well as historical and logical, and personalistic and biographical research methods to elucidate the role of T. Shevchenko in shaping the world, thanks to the achievements that created and maintained their attitudes and beliefs, their stance, pedagogical ideas and artistic outlook. The cultural and educational activity of N. Onatsky shows a great concern for his people, the willingness of serving people, finding love and harmony. The main occupation of his life was always a teaching job, but also social and educational activity has never shied away from. He develops murals for the Palace of proletarian culture in Sumy. In those paintings N. Onatsky introduces allegorical motifs and Ukrainian motifs ornament. He creates an emblem of the newspaper «Ray», which was included in Sumy, he offers the pictures of embroidery towels, carpet motifs ornaments, admires a book design, especially prepared cover sheet to the «Testament». Promising directions for further scientific research studies we consider N. Onatsky's contribution to the development of the theory of national pedagogy, educational activities, research education and educational potential of the artistic heritage of the artist in the sense of local history pedagogy.

The article evolves the concept that the Russian-Ukrainian hybrid war has a significant impact on the world order and international relations. New digital undermining technologies that the Russian Federation exploits during the conflict are described. Among others, the emphasis is made on the fake news, propaganda, interference in the election processes, cyberattacks that are a new weapon of the new generation warfare – hybrid war or war of the information society.The article describes some peculiarities of subversive activity of the Russian Federation. Among other, examples of above-mentioned subversive activities are described: from cyberattacks against government sites in Estonia in 2007 to the current challenges that the West faces. In particular, the role of social networks in the context of their influence on political processes in democratic states is revealed. There is a special emphasis on the possible intervention of the Russian Federation in the process of the presidential election in the United States, in particular, in the context of information operations on social networks such as Twitter and Facebook. The results of monitoring the activity of fake accounts, conducted by the security service of Facebook, are presented.The article finds out certain goals of Russian aggression and its undermining measures. It was determined that the main goal of the Russian-Ukrainian hybrid war at this stage is to create chaos, undermine the values of the democratic world, and foster a comprehensive atmosphere of mistrust and nihilism. In addition, it is argued that the aggressor uses the institutions of democracy itself and their weaknesses as a weapon. The classification of information operations by their purpose in the context of hybrid warfare is proposed. ; У статті отримала розвиток концепція, що російсько-українська гібридна війна має істотний вплив на світовий порядок та міжнародні відносини. Описуються нові цифрові підривні технології, які Російська Федерація використовує під час конфлікту. Серед іншого, робиться акцент на фейкових новинах, пропаганді, втручанні у виборчі процеси, кібератаках, які є по-суті новим видом зброї в війні нового покоління – гібридної війни чи війни інформаційного суспільства.У статті описуються окремі особливості підривної діяльності Російської Федерації. Серед іншого, наводяться приклади проведення вищезгаданої підривної діяльності, починаючи з кібератаки на урядові сайти Естонії в 2007 році і закінчуючи сучасними проблемами, з якими зіштовхнувся Захід. Зокрема, розкривається роль соціальних мереж в контексті їх впливу на політичні процеси в демократичних державах. Окремо наголошується на можливому втручанні Російської Федерації у хід президентських виборів в США, зокрема, в контексті проведення інформаційних операцій у соціальних мережах Twitter та Facebook. Наводяться результати моніторингу активності фейкових облікових записів, проведеного службою безпеки Facebook.У статті знаходять свій виклад певні цілі російської агресії та її підривні заходи. Визначено, що головною метою російсько-української гібридної війни на цьому етапі є створення хаосу, підрив цінностей демократичного світу та виховання всебічної атмосфери недовіри та нігілізму. Крім того, стверджується, що агресор використовує самі інститути демократії та їх слабкі сторони як зброю. Пропонується класифікація інформаційних операцій за їх метою в контексті гібридної війни.

The article evolves the concept that the Russian-Ukrainian hybrid war has a significant impact on the world order and international relations. New digital undermining technologies that the Russian Federation exploits during the conflict are described. Among others, the emphasis is made on the fake news, propaganda, interference in the election processes, cyberattacks that are a new weapon of the new generation warfare – hybrid war or war of the information society.The article describes some peculiarities of subversive activity of the Russian Federation. Among other, examples of above-mentioned subversive activities are described: from cyberattacks against government sites in Estonia in 2007 to the current challenges that the West faces. In particular, the role of social networks in the context of their influence on political processes in democratic states is revealed. There is a special emphasis on the possible intervention of the Russian Federation in the process of the presidential election in the United States, in particular, in the context of information operations on social networks such as Twitter and Facebook. The results of monitoring the activity of fake accounts, conducted by the security service of Facebook, are presented.The article finds out certain goals of Russian aggression and its undermining measures. It was determined that the main goal of the Russian-Ukrainian hybrid war at this stage is to create chaos, undermine the values of the democratic world, and foster a comprehensive atmosphere of mistrust and nihilism. In addition, it is argued that the aggressor uses the institutions of democracy itself and their weaknesses as a weapon. The classification of information operations by their purpose in the context of hybrid warfare is proposed. ; У статті отримала розвиток концепція, що російсько-українська гібридна війна має істотний вплив на світовий порядок та міжнародні відносини. Описуються нові цифрові підривні технології, які Російська Федерація використовує під час конфлікту. Серед іншого, робиться акцент на фейкових новинах, пропаганді, втручанні у виборчі процеси, кібератаках, які є по-суті новим видом зброї в війні нового покоління – гібридної війни чи війни інформаційного суспільства.У статті описуються окремі особливості підривної діяльності Російської Федерації. Серед іншого, наводяться приклади проведення вищезгаданої підривної діяльності, починаючи з кібератаки на урядові сайти Естонії в 2007 році і закінчуючи сучасними проблемами, з якими зіштовхнувся Захід. Зокрема, розкривається роль соціальних мереж в контексті їх впливу на політичні процеси в демократичних державах. Окремо наголошується на можливому втручанні Російської Федерації у хід президентських виборів в США, зокрема, в контексті проведення інформаційних операцій у соціальних мережах Twitter та Facebook. Наводяться результати моніторингу активності фейкових облікових записів, проведеного службою безпеки Facebook.У статті знаходять свій виклад певні цілі російської агресії та її підривні заходи. Визначено, що головною метою російсько-української гібридної війни на цьому етапі є створення хаосу, підрив цінностей демократичного світу та виховання всебічної атмосфери недовіри та нігілізму. Крім того, стверджується, що агресор використовує самі інститути демократії та їх слабкі сторони як зброю. Пропонується класифікація інформаційних операцій за їх метою в контексті гібридної війни.

Глибинні трансформації сучасного українського суспільства торкаються всіх сфер людського життя, викликаючи різноманітні емоційно-оціночні реакції громадян на соціальні зміни та на власний статус у соціумі. Соціальне самопочуття населення є чинником, урахування якого має велике значення для розвитку всіх суспільних сфер, вибору векторів соціальних перетворень.У статті обґрунтована актуальність дослідження соціального самопочуття студентської молоді у зв'язку з її місцем у соціальній структурі суспільства, викладено методологічні засади дослідження соціального самопочуття студентства як соціальної верстви, висвітлено характеристики студентства у контексті сучасних суспільних трансформацій. Розкрита сутність основних теоретичних підходів до вивчення соціального самопочуття студентської молоді в умовах соціальних змін, висвітлені потреби студентства, які задовольняються у процесі навчання у вищому навчальному закладі, суспільній діяльності та особистісній взаємодії у студентському середовищі.Уточнено сутність понять «соціальне самопочуття», «студентська молодь», «освітні потреби». Охарактеризовано потреби студентства як специфічної верстви, приділено увагу комплексу соціальних потреб студентської молоді, які задовольняються за допомогою інституту освіти. ; Today, when the Ukrainian society is experiencing an extremely severe crisis, the problems that associated with the social well-being of people are very relevant. Social well-being of people is, on the one hand, an indicator of the attitude of people to the situation prevailing in a transformational society, and on the other hand, it is an indicator of the population's social adaptive resources, available under such conditions.The social processes that determine the social well-being of students are of particular importance as students represent the potential intellectual, political, economic, and cultural elite of society. Studying the essence and main features of the social well-being of modern student Youth helps to determine the main dominant processes of society's reforms, to create a theoretical basis for the effective prediction of various social transformations.Studying this issue requires the definition of the theoretical basis and the correct definition of concepts, related to the above-mentioned problem. This determines the choice of the topic of the article. The purpose of the research is to highlight the theoretical aspects of studying of social well-being of students as a specific social group. «Social well-being» consists of two categories («social» and «well-being»). «Social» is viewed as a kind of social life together with economic, political, ethical phenomena, and as something intermediate that exists on the verge of these forms of social life. Under the notion «social», the set of certain features and features of social relations is understood. It is integrated by individuals or communities into the process of joint activity in specific conditions, that shows itself in their relationship, attitude to their place in society, phenomena and processes of social life.The concept of «feeling» means the emotional state of a person, caused by the relation to the surrounding reality (people, their actions, certain phenomena, etc.), and also to the person itself. Social well-being is a concept that includes both physical and psychological well-being, as well as a feeling, how comfortable or uncomfortable each person feels in society. Social health, unlike physical or psychological, depends greatly on the environment in which a person lives, whom he constantly compares himself with and his own achievements. Social feelings, arising in the process of the social interaction, act as a regulator of human behavior and play a role of filter in the perception of new information.The social well-being reflects the generalized emotional and sensory reactions, assessments, thoughts and attitudes of the population of the country both as a whole and individual groups in their relation to various social phenomena, processes and institutions. This indicator makes it possible to identify the most painful and vulnerable points in the social sphere, points that bring a certain threat to the further development of society, act as barriers and brakes on the way of its further progress. Fixation and analysis of such «voltage points» is a prerequisite for timely measures taken by the authorities and non-governmental organizations, aimed at their overcoming.As a generalized productive characteristic of people's adaptation to the modern life conditions, social well-being consists of three components: the internal state of man (health, mood, sense of happiness, optimism); assessment of external conditions (perception of their own state); life in new conditions. Indicators of social well-being are: state of satisfaction by the level and quality of life, social status, the level of social adaptation to new conditions, health status and the nature of factors that caused concern to citizens. The social well-being of a person is determined by the ways of the satisfaction of social needs. These ones are derived from the system of social goods in the society, production and distribution of them. In our opinion, a significant factor that affects the social well-being is the internal reserves of a person (state of health, level of intellectual and cultural development, professional skills, communicative competence, etc.), which are a prerequisite for access to social benefits. The above-mentioned personality's characteristics are formed through the education and upbringing.The main approaches, within which the knowledge about such complex socio-psychological phenomenon as social well-being was originated, filled and improved, are: philosophical, biological, medical, economic, socio-political, socio-psychological and sociological approaches. Studying the social well-being of students requires identification of its features as a social stratum. By their characteristics, contemporary students are quite different from all other segments of the population. First of all, they differ by their ideological formation, mobility of influence and their kinds of needs, that determine their social well-being heavily.Students form the full-fledged and independent socio-cultural community, which, being active due their education and functioning in the system of higher education, acts as an object of such kind of production, the subject of which is not a thing, but a person. Therefore, the main function of this production is educational activity. Student Youth is a very intense projection, a focus group of the future society as a whole. An essential feature of the student, related to his social well-being, is the availability of educational needs.Educational need is such kind of need that arises from the contradiction between the available and the required (desired) level of education and induces the subject to eliminate this contradiction. Educational needs are the complex of social needs of the subject (person, group, society), which are satisfied through the system of education. Educational needs are not identical to needs for knowledge, although they are directly related to it. They relate to such social needs as the need for growth, self-expression, recognition, promotion, and other social needs that characterize the desirable social status.In our opinion, educational needs can be defined as the needs for the formation of those personal qualities that contribute to personal self-realization and the formation of such personal qualities in the field of education, which make it possible to obtain the desired social benefits and to improve the social well-being of the individual. These qualities can be formed by means of education and are as follows: high level of intellectual development; theoretical knowledge and practical skills, necessary for the professional activity; communicative skills and a high level of culture; personal qualities (integrity, work ability, creativity, etc.). Education is a factor which allows forming and accumulating such socially significant qualities in the personal arsenal of individuality that enable people to receive the benefits, satisfy the urgent needs and, thus, to improve their social well-being. ; Глубинные трансформации современного украинского общества касаются всех областей человеческой жизни, вызывая разнообразные эмоционально-оценочные реакции граждан на социальные изменения и на собственный статус в обществе. Социальное самочувствие населения является фактором, который играет большую роль в развитии всех сфер общества, в выборе векторов социальных преобразований. В статье обоснована актуальность исследования социального самочувствия студенческой молодежи в связи с ее местом в социальной структуре общества, изложены методологические основы исследования социального самочувствия студенчества как социальной группы, освещены характеристики студенчества в контексте современных общественных трансформаций. Раскрыта сущность основных теоретических подходов к изучению социального самочувствия студенческой молодежи в условиях социальных изменений, освещены потребности студенчества, которые удовлетворяются в процессе обучения в высшем учебном заведении, общественной деятельности и личностном взаимодействии в студенческой среде.Уточнена сущность понятий «молодежь», «студенческая молодежь», «образовательные потребности». Охарактеризованы потребности студенчества как специфического слоя, уделено внимание комплексу социальных потребностей студенческой молодежи, которые удовлетворяются при помощи института образования.

Розвиток українського суспільства характеризується як період трансформаційних процесів, що обумовлений пошуком власного розвитку та зміни цінностей. Ціннісні орієнтації молоді є одним з найбільш актуальних питань, оскільки, з одного боку, вони через деякий час стануть характерними для цілого покоління дорослих людей, а з іншого, є відбиттям життєвих орієнтирів, які існують на даний момент. Промислове місто як соціокультурна та соціотериторіальна спільнота має відмінності, які сприяють загостренню соціальних проблем, та великою мірою впливає на побудову ієрархії ціннісних орієнтацій, визначає вектор спрямованості життєвих пріоритетів, культивує певну систему цінностей.У статті обґрунтовується актуальність вивчення соціальних умов формування ціннісних орієнтацій молоді, аналізується промислове місто як соціальне середовище, яке є складним за своєю структурою та має множину чинників, які впливають на соціокультурну ситуацію; висвітлюються особливості міського способу життя та його вплив на зміст соціалізації молоді; дається характеристика міської соціальної сфери як соцієтальної системи, яка має демографічні, екологічні, освітні особливості, а також специфічні риси місцевого самоврядування.У статті також визначаються тенденції у зміні ціннісних пріоритетів молоді промислового міста, орієнтованості молодіжної субкультури, змінах соціальної структури, появі нових прошарків населення та інших якісних перетвореннях соціального середовища, ву якому формуються ціннісні орієнтації молоді. ; Розвиток українського суспільства характеризується як період трансформаційних процесів, що обумовлений пошуком власного розвитку та зміни цінностей. Ціннісні орієнтації молоді є одним з найбільш актуальних питань, оскільки, з одного боку, вони через деякий час стануть характерними для цілого покоління дорослих людей, а з іншого, є відбиттям життєвих орієнтирів, які існують на даний момент. Промислове місто як соціокультурна та соціотериторіальна спільнота має відмінності, які сприяють загостренню соціальних проблем, та великою мірою впливає на побудову ієрархії ціннісних орієнтацій, визначає вектор спрямованості життєвих пріоритетів, культивує певну систему цінностей.У статті обґрунтовується актуальність вивчення соціальних умов формування ціннісних орієнтацій молоді, аналізується промислове місто як соціальне середовище, яке є складним за своєю структурою та має множину чинників, які впливають на соціокультурну ситуацію; висвітлюються особливості міського способу життя та його вплив на зміст соціалізації молоді; дається характеристика міської соціальної сфери як соцієтальної системи, яка має демографічні, екологічні, освітні особливості, а також специфічні риси місцевого самоврядування.У статті також визначаються тенденції у зміні ціннісних пріоритетів молоді промислового міста, орієнтованості молодіжної субкультури, змінах соціальної структури, появі нових прошарків населення та інших якісних перетвореннях соціального середовища, ву якому формуються ціннісні орієнтації молоді. ; The development of Ukrainian society is characterized as a period of transformation processes due to the search of their own development and change values. Values of Youth is one of the most pressing issues on the one hand, they take some time to become characteristic of a generation of adults, on the other, is a reflection of life guidelines that exist at the moment. Industrial city as a socio-cultural and community socioarea has differences that contribute to the aggravation of social problems, and greatly influences on the construction of the hierarchy values, defines the directional vector priorities in life, cultivating a system of values. In the article the relevance of studying the social conditions of the formation of value orientations of young people, analyzes industrial city as a social environment that is complex in its structure and has a set of factors that affect the socio-cultural situation; specific features of the urban lifestyle and its impact on the content of the socialization of young peoples; describes the city as a societal social system that has demographic, environmental, educational features, as well as the specific features of local government. The paper also identifies trends in the changing value priorities of young industrial city, oriented youth culture, social structure changes, the emergence of new population groups and other qualitative transformation of the social environment in which emerging value orientations of young peoples.

Статтю присвячено аналізу теоретичних та практичних параметрів становлення й функціонування системи національної безпеки держави як ключового елемента її нормального функціонування. Держава виступає центральним елементом сучасної політичної системи. У повсякденному житті термін «держава» ототожнюється з країною або суспільством. Забезпечення безпеки є однією з центральних функцій держави, яка гарантує саме існування суспільства і державного апарату в стані відносної стабільності. Збалансований та розвинутий безпековий сектор держави дозволяє здійснювати адекватний моніторинг актуальних загроз та генерувати ефективний інструментарій протидії їм. Різні країни, відповідно до своїх історично сформованих політичних та управлінських традицій, а також враховуючи історичні передумови, формували різні моделі систем національної безпеки. Досвід країн з уже усталеною системою національної безпеки може багато в чому бути корисним Україні, особливо в контексті нинішніх несприятливих обставин. Однак, з огляду на динамічність міжнародних процесів, безпекове середовище світу генерує нові виклики, тому навіть найбільш усталені системи національної безпеки країн світу повинні бути достатньо гнучкими для відповідних трансформацій. На прикладі системи національної безпеки Сполучених Штатів Америки зроблено спробу продемонструвати способи адаптації американського досвіду до формування безпекового сектора української держави. ; Статтю присвячено аналізу теоретичних та практичних параметрів становлення й функціонування системи національної безпеки держави як ключового елемента її нормального функціонування. Держава виступає центральним елементом сучасної політичної системи. У повсякденному житті термін «держава» ототожнюється з країною або суспільством. Забезпечення безпеки є однією з центральних функцій держави, яка гарантує саме існування суспільства і державного апарату в стані відносної стабільності. Збалансований та розвинутий безпековий сектор держави дозволяє здійснювати адекватний моніторинг актуальних загроз та генерувати ефективний інструментарій протидії їм. Різні країни, відповідно до своїх історично сформованих політичних та управлінських традицій, а також враховуючи історичні передумови, формували різні моделі систем національної безпеки. Досвід країн з уже усталеною системою національної безпеки може багато в чому бути корисним Україні, особливо в контексті нинішніх несприятливих обставин. Однак, з огляду на динамічність міжнародних процесів, безпекове середовище світу генерує нові виклики, тому навіть найбільш усталені системи національної безпеки країн світу повинні бути достатньо гнучкими для відповідних трансформацій. На прикладі системи національної безпеки Сполучених Штатів Америки зроблено спробу продемонструвати способи адаптації американського досвіду до формування безпекового сектора української держави. ; The article deals with theoretical and practical analysis of national security system development and functioning parameters as one of the most vital for the countries' existence. The state is a central element for modern political system. In day-to-day life, the term «state» usually means country or society. Providing security is one of the fundamental state functions, the one which enables the stable existence of the society and the state apparatus. Balanced and developed national security sector allows any country to adequately monitor and efficiently react upon security challenges. Different countries, depending upon their historically shaped political and administrational traditions, as well as upon their historical development in general, formed different national security systems. Experience of the countries with developed national security system can be valuable for Ukraine, specifically under the current unfavorable circumstances. However, accounting for the dynamics of the challenges' generation by the modern international security sector, even the most well-developed national security systems must be flexible enough to properly address those challenges. On the example of the United States of America, methods to implement the corresponding American experience to form Ukrainian security sector are shown.

Education of students in today's conditions requires new ideas and concepts that are related to the peculiarities of the socio-economic situation in society, namely: revaluation of values, changes in priorities of prestigious professions, contradictory attitude to education in the labor market, lack of a clear youth policy, adequate to modern conditions.Today's education should become not just one of the subsystems of the social sphere, which satisfies a number of personal needs, but also a specific domain of social life, in which the future is modeled, resources of development are formed, and the negative effects of the functioning of other social institutions are compensated. As a result, the education system essentially extends its sphere of influence. One of the most important characteristics of student youth is its social needs, a large proportion of which is implemented in the field of education. Concerning higher education, certain requirements are put forward regarding the implementation of social needs of student youth; at the same time it is the institutional environment that mostly influences the formation of student social.Defining the development vectors of the education system requires the search for answers to questions relating to contemporary students, its social needs and expectations in relation to higher education, as well as the clarification of the conditions correspondence that education creates to realize its demands. The article highlights the peculiarities of student social needs in the field of education and their implementation; the content of such concepts as «needs», «social needs», «educational needs» were clarified.It was emphasized that social needs are connected with the inclusion of the individual in the family, in various social groups and communities, in the various spheres of production and non-production activities, in the life of society as a whole. These are the needs for work, social and economic activity, as well as spiritual culture, that is, everything that is a product of social life. They are needs of a special kind, the satisfaction of which is necessary to support the life of the social person, social groups and society as a whole.Social needs are met by the organizational efforts of society members through social institutions. Satisfying needs ensures social stability and social progress, dissatisfaction generates social conflicts. Social institutions are the leading components of the social structure of society, which integrate and coordinate the actions of society members, social groups and regulate social relations in various spheres of public life. Four groups of social needs were defined:- Vital for the social person needs, whose dissatisfaction leads to the elimination of a social person or the revolutionary transformation of social institutions, within which this satisfaction occurs;- Needs, the satisfaction of which ensures the functioning of the social person at the level of social norms, as well as allows the evolution of social institutions to be realized;- Needs, the satisfaction of which occurs at the level of minimum social norms, which ensures the preservation of the social person, but not its development; - Needs, the satisfaction of which provides comfortable (for data of socio-cultural area and social time) conditions of operation and development.The article gives attention to the relation between the concepts of «social needs» and «educational needs» and shows where they overlap. The existence of educational needs is an essential feature of students. Educational need is a need arising from the contradiction between the existing and necessary (desired) level of education and encourages the person to eliminate this contradiction.Educational needs were defined as the needs for the formation of the education means of those personal qualities that contribute to personal self-realization and the formation of personal qualities in the field of education that will enable them to obtain the desired social benefits and improve the social well-being of the individual. Such qualities are: high level of intellectual development; theoretical knowledge and practical skills necessary for professional activity; communicative skills and a high level of culture; personal qualities (integrity, workability, creativity, etc.). Education itself is a factor that allows the formation and accumulation of socially significant qualities in an individual's arsenal that enable them to receive the benefits, satisfy the urgent needs and be realized as an active and active-oriented member of society.It was emphasized that in today's conditions, students according to their characteristics are quite different from all other sections of the population, first of all ideological formation, influence mobility and their kinds of needs, which to a great extent determine its social well-being.Social needs of students are considered in connection with the functions of education, primarily with the functions of intelligence reproduction of society, vocational, economic and social. The article used data from nationwide surveys of students «Higher Education in Ukraine: Students' Public Opinion» and «Higher Education in Reform Conditions: Changes in Public Opinion» conducted by Ilko Kucheriv Democratic Initiatives Foundation in 2015 and 2017 respectively; the data of a sociological survey «Values of Ukrainian Youth», conducted in 2016 by the Center for Independent Sociological Research «OMEGA», by request of Ministry of Youth and Sport of Ukraine.Based on the data of sociological research, we concluded that the level of social needs satisfaction of students in the field of higher education is not high. We need more detailed analysis of students who are studying at various educational institutions, as well as to identify the trends that are characteristic for education sections in different areas of study. ; В современной социологии научные поиски исследователей активизируются в направлении изучения сущностных характеристик студенческой молодёжи как особой социальной группы, которой присущи динамичные изменения, значительная степень мобильности по социальным показателям, высокий интеллектуальный потенциал и активное участие в социальных преобразованиях. Внимание ученых к студенческой молодёжи обусловлено высокой динамикой развития общества и изменением статуса и роли студенчества в нём. Одной из наиважнейших характеристик студенческой молодёжи выступают её социальные потребности, часть которых реализуется в сфере образования.К высшему образованию выдвигаются определённые требования относительно реализации социальных потребностей студенческой молодёжи. В то же время оно является той институциональной средой, котрая в наибольшей мере влияет на формирование социальных потребностей студенчества.В статье обоснована актуальность исследования социальных потребностей студенческой молодёжи, освещено их содержание, уделено внимание характеристикам современного студенчества. Освещены потребности студенчества, которые удовлетворяются в процессе учёбы в высшем учебном заведении и досуговой деятельности, которая осуществляется в образовательной среде.Уточнены понятия «социальные потребности», «студенческая молодь», «образовательные потребности». Охарактеризованы потребности студенчетства как специфического слоя, уделено внимание комплексу социальних потребностей студенческой молодёжи, которые удовлетворяются при помощи института образования. ; У сучасній соціології наукові пошуки дослідників активізуються у напрямку вивчення сутнісних характеристик студентської молоді як особливої соціальної групи, якій притаманні динамічні зміни, значний ступінь мобільності за соціальними показниками, високий інтелектуальний потенціал та активна участь у соціальних перетвореннях. Увага науковців до студентської молоді зумовлена високою динамікою розвитку суспільства і зміною статусу і ролі студентства у ньому. Однією з найважливіших характеристик студентської молоді виступають її соціальні потреби, велика частка яких реалізується у сфері освіти.До вищої освіти висуваються певні вимоги стосовно реалізації соціальних потреб студентської молоді, водночас вона є тим інституційним середовищем, яке впливає найбільшою мірою на формування соціальних потреб студентства. У статті обґрунтована актуальність дослідження соціальних потреб студентської молоді, висвітлено їх зміст, приділено увагу характеристикам сучасного студентства. Висвітлені потреби студентства, які задовольняються у процесі навчання у вищому навчальному закладі та суспільній і дозвіллєвій діяльності, яка здійснюється у освітньому середовищі.Уточнено сутність понять «соціальні потреби», «студентська молодь», «освітні потреби». Охарактеризовано потреби студентства як специфічної верстви, приділено увагу комплексу соціальних потреб студентської молоді, які задовольняються за допомогою інституту освіти.

The article describes the system of work of the First Ukrainian Gymnasium named after. T. G. Shevchenko in Ukraine, founded in March 1917 under the leadership of V. Durdukivski on the proposal of the School Commission. Attention is focused on the second stage of its activity – 1920–1933 – the period of active work in the realization of the tasks of social education. It has been proved that by fulfilling the policy guidelines of state administrative educational authorities, the school implemented its own model of social education based on the principles of creativity, activity, independence of teachers and students. Much attention was paid to the activity approach. The school was national in nature and content. The leading forms of work on social education recognized children's school self-government, the system of extra-curricular work. The gymnasium thoroughly solved the issues of social protection of children. Unlike the «normative base» on the place in the role of the family in the upbringing of children (not recognition), the school involved parents and the public through various forms of work. The development of children's creativity school was based on the type of school-club and was based on a fairly branched system of circle work. The publication shows that the director of the school was engaged in extensive public work, left a thorough pedagogical heritage. Many forms of work on the social upbringing of children introduced in the gymnasium were the basis of the legal framework for the organization of the educational process in the 20's and 30's of the XX century in schools of Ukraine. V. Durdukivski did not go through a tragic fate, as did his colleagues and many pro-Ukrainian-minded representatives of the domestic intelligentsia during the period of political repressions from 1929 to 1941. His creative work, the activity of the educational institution under his supervision, requires further research in the context of historical retrospective, especially during the introduction of the Concept of a New Ukrainian School in Ukraine. ; У статті подано систему роботи Першої української гімназії ім. Т. Г.Шевченка в Україні, засновану в березні 1917 року під керівництвом В. Дурдуківського за пропозицією Шкільної комісії. Увагу зосереджено на другому етапі її діяльності – 1920–1933 році – періоді активної роботи з реалізації завдань соціального виховання. Доведено, що виконуючи директивні настанови державних управлінських освітніх органів, в школі була зреалізована власна модель соціального виховання на засадах творчості, активності, самостійності вчителів та учнів. ; В статье представлена система работы Первой украинской гимназии им. Т. Г. Шевченка в Украине, основанной в марте 1917 года под. руководством В. Дурдукивского по предложению Школьной комиссии. Внимание сосредоточенно на втором этапе ее деятельности – 1920–1933 годах – периоде активной работы по реализации заданий социального воспитания. Доказано, что исполняя директивные указания государственных управленческих образовательных органов, в школе была реализована собственная модель социального воспитания на почве творчества, активности, самостоятельности учителей и учеников.