Suchergebnisse

Analyzed the problems of legislative state regulation and budgetary financing hop industry in Ukraine and recommendations for further improvement of the existing legal framework.

The changes in the legislation concerning the peculiarities of hop growing farms taxation, production and sale of beer, dynamics of revenue on such transactions, as well as organizational and economic relations between hopgrowing and brewing industries have been analyzed. The factors that ensure the presence of the destructive tendencies in the development of the inter- industry connections have been defined. The directions of overcoming the negative processes for the hop industry development and inter-industry relations have been outlined. ; Проанализированы изменения в законодательстве относительно особенностей налогообложения хмелевод­ческих хозяйств, предприятий, производящих и реализующих пиво, динамики налоговых поступлений по таким операциям, а также организационно-экономических взаимосвязей между хмелеводческой и пивоваренной отраслями. Установлены факторы, определяющие наличие деструктивных тенденций относительно развития таких межотраслевых взаимосвязей. Обозначено направления преодоления негативных процессов относительно развития отрасли хмелеводства и межотраслевых взаимоотношений. ; Проаналізовано зміни у законодавстві щодо особливостей оподаткування хмелярських господарств, підприємств з виробництва і реалізації пива, динаміки податкових надходжень за такими операціями, а також організаційно-економічних взаємозв'язків між хмелярською і пивоварною галузями. Встановлено чинники, які визначають наявність деструктивних тенденцій щодо розвитку таких міжгалузевих взаємозв'язків. Окреслено напрями подолання негативних процесів щодо розвитку галузі хмелярства та міжгалузевих взаємовідносин.

Summary. The purpose of the research is to comprehensively analyse the agrarian discourse of pre-revolutionary journalism of M. Hrushevsky. The methodological basis is an interdisciplinary approach with particular emphasis on the structural-functional systematic analysis of historiographical facts and the method of critical analysis of documentary material. The scientific novelty of the article lies in the attempt to comprehensively analyse M. Hrushevsky's appeal to peasantry in his journalism of the late XIX – early XX centuries. Conclusions. The conducted historiographical analysis has shown that the pre-revolutionary journalism of M. Hrushevsky focused on peasants and the most important problems of their lives. In his various texts, the scholar reveals himself as an insightful observer of all aspects of peasant life on both sides of Zbruch. This comprehensive analysis provided Hrushevsky with arguments for numerous socio-cultural initiatives (Ukrainization of the public school, agrarian reform, the launch of projects aimed at the peasant audience, etc.) designed break the vicious circle of patriarchal traditions and feudal prohibitions and guide peasants towards modernization. At the same time, the trusting and serious tone of the historian in his appeals to his reader, his encouragement take destiny into their hands make Hrushevsky's writing style so distinct. Due to such peasant-oriented rhetoric, M. Hrushevsky's ideas had a significant impact on the Ukrainians of his time and largely became the basis for agricultural legislation during the War for independence. ; Анотація. Мета дослідження полягає у всебічному осмисленні аграристського дискурсу дореволюційної публіцистики М. Грушевського. Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний підхід. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів та методі критичного аналізу документального матеріалу. Наукова новизна статті полягає у спробі комплексного аналізу селянознавчих сюжетів публіцистики М. Грушевського кінця ХІХ – початку ХХ ст. Висновки. Проведений історіографічний аналіз показав, що дореволюційна публіцистика М. Грушевського мала виразний селяноцентричний характер, спрямований на осмислення найбільш важливих для народного життя проблем. В своїх різнопланових текстах учений виступає як проникливий оглядач всіх аспектів життя селян по обидва боки Збруча. Цей всебічний аналіз давав йому аргументи для численних громадсько-культурних ініціатив (українізація народної школи, проведення аграрної реформи, започаткування орієнтованих на селянську аудиторію видавничих проєктів та ін.), покликаних вирвати українського селянина із замкненого кола патріархальних традицій і феодальних заборон, спрямувавши второваною західними сусідами дорогою модернізації. При цьому у вічі впадає довірливий і серйозний тон історика у зверненнях до свого селянського читача, намагання лише в діалозі з ним визначати майбутнє народу. Завдяки такій селяноорієнтованій риториці, ідеї М. Грушевського мали чималий вплив на українство його часу та значною мірою стали підставою для аграрного законодавства у роки Визвольних змагань.

Summary. The purpose of the research is to comprehensively analyse the agrarian discourse of pre-revolutionary journalism of M. Hrushevsky. The methodological basis is an interdisciplinary approach with particular emphasis on the structural-functional systematic analysis of historiographical facts and the method of critical analysis of documentary material. The scientific novelty of the article lies in the attempt to comprehensively analyse M. Hrushevsky's appeal to peasantry in his journalism of the late XIX – early XX centuries. Conclusions. The conducted historiographical analysis has shown that the pre-revolutionary journalism of M. Hrushevsky focused on peasants and the most important problems of their lives. In his various texts, the scholar reveals himself as an insightful observer of all aspects of peasant life on both sides of Zbruch. This comprehensive analysis provided Hrushevsky with arguments for numerous socio-cultural initiatives (Ukrainization of the public school, agrarian reform, the launch of projects aimed at the peasant audience, etc.) designed break the vicious circle of patriarchal traditions and feudal prohibitions and guide peasants towards modernization. At the same time, the trusting and serious tone of the historian in his appeals to his reader, his encouragement take destiny into their hands make Hrushevsky's writing style so distinct. Due to such peasant-oriented rhetoric, M. Hrushevsky's ideas had a significant impact on the Ukrainians of his time and largely became the basis for agricultural legislation during the War for independence. ; Анотація. Мета дослідження полягає у всебічному осмисленні аграристського дискурсу дореволюційної публіцистики М. Грушевського. Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний підхід. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів та методі критичного аналізу документального матеріалу. Наукова новизна статті полягає у спробі комплексного аналізу селянознавчих сюжетів публіцистики М. Грушевського кінця ХІХ – початку ХХ ст. Висновки. Проведений історіографічний аналіз показав, що дореволюційна публіцистика М. Грушевського мала виразний селяноцентричний характер, спрямований на осмислення найбільш важливих для народного життя проблем. В своїх різнопланових текстах учений виступає як проникливий оглядач всіх аспектів життя селян по обидва боки Збруча. Цей всебічний аналіз давав йому аргументи для численних громадсько-культурних ініціатив (українізація народної школи, проведення аграрної реформи, започаткування орієнтованих на селянську аудиторію видавничих проєктів та ін.), покликаних вирвати українського селянина із замкненого кола патріархальних традицій і феодальних заборон, спрямувавши второваною західними сусідами дорогою модернізації. При цьому у вічі впадає довірливий і серйозний тон історика у зверненнях до свого селянського читача, намагання лише в діалозі з ним визначати майбутнє народу. Завдяки такій селяноорієнтованій риториці, ідеї М. Грушевського мали чималий вплив на українство його часу та значною мірою стали підставою для аграрного законодавства у роки Визвольних змагань.

State support and system of the tax revenue administration of agriculture enterprises, in particular, hop-grown industry is accompanied by such negative phenomena as: complexity, opacity, constant changes in the procedure for applying a special taxation regime in agriculture, violation of market motivation of indirect state support` recipients, and also inefficiency and manual mode of direct state support distribution, in its turn has failed to set a balance and compromise of interests of all participants in economic relations in agriculture, in particular in hop-growing industry. The article aim is investigation of features of state support for agriculture manufacturers, its taxation, and also organizational and economic relationship and impact of this support on the agriculture sector` state, in particular hop-growing industry. The main negative tendencies of state support and administration of tax revenues in agriculture are identified. Propositions of enhancing granting a budget subsidy for the development of agricultural producers and stimulating the production of agricultural products are findings of the study. Also, study` proposes is improving the organizational and economic mechanism of the state support system for agricultural producers, in particular hop-growing industry, specifically: through changing the emphasis (criteria) of providing state support – to reimburse in the industry to provide compensation for a unit of sold products of a certain quality, coherence and implementation industry normative and technological documentation of European legislation` requirements, creation of sustainable integration links with hop-growing and brewing industries. ; Государственная поддержка и система администрирования налоговых поступлений предприятий в сфере сельского хозяйства, в частности отрасли хмелеводства сопровождались такими негативными явлениями, как: сложность, непрозрачность, постоянные изменения порядка применения специального режима налогообложения в сельском хозяйстве, нарушение рыночной мотивации получателей косвенной государственной поддержки, а также неэффективность и ручной режим распределения прямой государственной поддержки, в свою очередь не обеспечило равновесие и компромисс интересов всех участников экономических отношений в сельском хозяйстве, в частности в области хмелеводства. Целью подготовки статьи стало исследование особенностей государственной поддержки сельхозтоваропроизводителей, их налогообложения, а также организационно-экономических взаимосвязей и влияния такой поддержки на состояние аграрного сектора, в частности отрасли хмелеводства. Выявлены основные негативные тенденции государственной поддержки и администрирования налоговых поступлений в сельском хозяйстве. По результатам исследования предложено усовершенствовать предоставление бюджетной дотации для развития сельскохозяйственных товаропроизводителей и стимулирования производства сельскохозяйственной продукции, а также усовершенствовать организационноэкономический механизм системы господдержки с/х товаропроизводителей, в частности отрасли хмелеводства, в частности: путем изменения акцентов (критериев) предоставления государственной поддержки - по возмещению понесенных расходов в отрасли по предоставлению компенсации на единицу реализованной продукции определенного качества, согласование и имплементация отраслевой нормативнотехнологической документации требованиям европейского законодательства, создание устойчивых интеграционных взаимосвязей между хмелеводческой и пивоваренной отраслями. ; Державна підтримка та система адміністрування податкових надходжень підприємств у сфері сільського господарства, зокрема галузі хмелярства супроводжувалось такими негативними явищами, як: складність, непрозорість, постійні зміни порядку застосування спеціального режиму оподаткування у сільському господарстві, порушення ринкової мотивації одержувачів непрямої державної підтримки, а також неефективність та ручний режим розподілу прямої державної підтримки, що в свою чергу не забезпечило рівновагу та компроміс інтересів усіх учасників економічних відносин в сільському господарстві, зокрема в галузі хмелярства. Метою підготовки статті стало дослідження особливостей державної підтримки сільгосптоваровиробників, їх оподаткування, а також організаційно-економічних взаємозв'язків та впливу такої підтримки на стан розвитку аграрного сектору, зокрема галузі хмелярства. Виявлено основні негативні тенденції щодо державної підтримки та адміністрування податкових надходжень в сільському господарстві. За результатом дослідження запропоновано удосконалити надання бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції, а також удосконалити організаційно-економічний механізм системи держпідтримки с/г товаровиробників, зокрема галузі хмелярства, зокрема: шляхом зміни акцентів (критеріїв) надання державної підтримки — з відшкодування понесених витрат у галузі на надання компенсації на одиницю реалізованої продукції визначеної якості, узгодження та імплементація галузевої нормативно-технологічної документації до вимог європейського законодавства, створення сталих інтеграційних взаємозв'язків між хмелярською та пивоварною галузями тощо.

The current state of the financial and organizational support of hop growing in Ukraine and current documents defining it is analyzed in the paper. It is set that the government special purpose and branch programs of development of this industry are absent for today. It is shown that development and acceptance of such programs on a period of 2018 will give an opportunity to provide strategic bases of development of industry, harmonize a national legislation with the requirements of ЕС, to create a social, financial and organizational policy, legal and administrative arrangements concerning the operation of hop growing farms and the protection of their rights for the guarantied marketing of these products. ; Проанализировано современное состояние финансово-организационного обеспечения отрасли хмелеводства в Украине и действующие документы, которые его определяют. Установлено, что на сегодня отсутствуют государственные целевые и отраслевые программы развития этой отрасли. Показано, что разработка и принятие таких программ на период до 2018 года даст возможность обеспечить стратегические основы развития отрасли, гармонизировать национальное законодательство с требованиями ЕС, создать социальную, финансово-организационную политику, правовые и управленческие механизмы относительно функционирования хмелеводческих хозяйств и защиты их прав на гарантированный сбыт произведенной продукции. ; Проаналізовано сучасний стан фінансово-організаційного забезпечення галузі хмелярства в Україні і чинні документи, які його визначають. Встановлено, що на сьогодні відсутні державні цільові та галузеві програми розвитку цієї галузі. Показано, що розробка та прийняття таких програм на період до 2018 року дасть змогу забезпечити стратегічні засади розвитку галузі, гармонізувати національне законодавство з вимогами ЄС, створити соціальну, фінансово-організаційну політику, правові та управлінські механізми щодо функціонування хмелярських господарств та захисту їх прав на гарантований збут виробленої продукції.

The analysis of existing approaches to evaluating the effectiveness and efficiency of state government hop support mechanisms have been carried out. Causes and factors of risk that enhance and deepen the crisis in the industry hop have defined. ; Проведено аналіз існуючих підходів до оцінки ефективності та результативності державних механізмів державної підтримки галузі хмелярства. Визначено причини і фактори виникнення ризиків, що посилюють і поглиблюють кризові явища в галузі хмелярства.

The article suggests the philosophical pragmatist approach to the notions (ideas, concepts) as to the components of social practices in the historical process. The question of their contents and interrelations shifts from the epistemic level to the practical one, in this way indicating the dimension of pragmatic intellectuality. It is pointed out that in various times the agents of pragmatic intellectuality (despite their status in the social hierarchy and occupation) used to employ in their practices the notions in perspective of the improving effect on the human's life. From the angle of the history of philosophy, the pragmatic intellectuality means an attitude of critical choice, comparison, and holistic arrangement of the notions in view of close grasping the novel practices which might be advantageous for the community. The history of philosophy justifies the fact that the pragmatic intellectuality has been generated by the tensions between various divisions of the social practices and set a locus of their transformation. The notion of the culture of democracy is interpreted not as a fixed theoretical criterion but as a changing through history vision of the community's future, as well as the notion of practically possible social-cultural changes and the ways to make human life better. The features of pragmatic intellectuality are as follow: the priority of the future before the past, social hope, self-reliance, flexible and dynamic correction of notions, ideas, images on account of the humane interests, changes in the culture of thinking and senses, self-realization as self-transformation. The article relies on the works of the classics of American philosophical pragmatism and the writings by the authors on the akin topic.Manuscript received 01.03.2020 ; У статті запропоновано філософсько-прагматичний підхід до понять (ідей, концептів) як до складової соціальних практик в історичному процесі. Питання змісту та взаємозв'язку понять переміщується із площини пізнавально-епістемологічної у практично-дієву, індикативним виміром якої є прагматична інтелектуальність. Наголошується на тому, що у різні часи носії прагматичної інтелектуальності (незважаючи на статус у соціальній ієрархії та професійну належність) використовували у своїх практиках поняття у перспективі ефекту для покращення життя людини. Історико-філософський підхід базується на критичному доборі, зіставленні та голістичному поєднанні понять, застосовуваних інтелектуалами у різні часи, з огляду на їхню креативну участь у візії й стимулюванні новітніх практик, які можуть бути корисними для спільноти. Історія філософії засвідчує, що прагматична інтелектуальність генерується напруженням між різними сегментами соціальних практик та є осередковим пунктом їх трансформації. Поняття культури демократії інтерпретовано не як фіксований теоретичний критерій, а як історично змінювану, спонукальну візію майбутнього спільноти, а також як поняття про практично можливі соціально-культурні зміни та засоби до них, які можуть покращити життя людини. Характерні риси прагматичної інтелектуальності: пріоритет майбутнього перед минулим, соціальна надія, самодовіра (self-reliance), гнучка й динамічна кореляція понять, ідей, іміджів задля гуманних цілей (конкретної людяності), зміни в культурі мислення й виявленні почуттів, самореалізація як самотрансформація. У статті використано праці класиків американського філософського прагматизму, а також сучасних авторів на схожу тематику.Матеріал надійшов 01.03.2020

The article suggests the philosophical pragmatist approach to the notions (ideas, concepts) as to the components of social practices in the historical process. The question of their contents and interrelations shifts from the epistemic level to the practical one, in this way indicating the dimension of pragmatic intellectuality. It is pointed out that in various times the agents of pragmatic intellectuality (despite their status in the social hierarchy and occupation) used to employ in their practices the notions in perspective of the improving effect on the human's life. From the angle of the history of philosophy, the pragmatic intellectuality means an attitude of critical choice, comparison, and holistic arrangement of the notions in view of close grasping the novel practices which might be advantageous for the community. The history of philosophy justifies the fact that the pragmatic intellectuality has been generated by the tensions between various divisions of the social practices and set a locus of their transformation. The notion of the culture of democracy is interpreted not as a fixed theoretical criterion but as a changing through history vision of the community's future, as well as the notion of practically possible social-cultural changes and the ways to make human life better. The features of pragmatic intellectuality are as follow: the priority of the future before the past, social hope, self-reliance, flexible and dynamic correction of notions, ideas, images on account of the humane interests, changes in the culture of thinking and senses, self-realization as self-transformation. The article relies on the works of the classics of American philosophical pragmatism and the writings by the authors on the akin topic.Manuscript received 01.03.2020 ; У статті запропоновано філософсько-прагматичний підхід до понять (ідей, концептів) як до складової соціальних практик в історичному процесі. Питання змісту та взаємозв'язку понять переміщується із площини пізнавально-епістемологічної у практично-дієву, індикативним виміром якої є прагматична інтелектуальність. Наголошується на тому, що у різні часи носії прагматичної інтелектуальності (незважаючи на статус у соціальній ієрархії та професійну належність) використовували у своїх практиках поняття у перспективі ефекту для покращення життя людини. Історико-філософський підхід базується на критичному доборі, зіставленні та голістичному поєднанні понять, застосовуваних інтелектуалами у різні часи, з огляду на їхню креативну участь у візії й стимулюванні новітніх практик, які можуть бути корисними для спільноти. Історія філософії засвідчує, що прагматична інтелектуальність генерується напруженням між різними сегментами соціальних практик та є осередковим пунктом їх трансформації. Поняття культури демократії інтерпретовано не як фіксований теоретичний критерій, а як історично змінювану, спонукальну візію майбутнього спільноти, а також як поняття про практично можливі соціально-культурні зміни та засоби до них, які можуть покращити життя людини. Характерні риси прагматичної інтелектуальності: пріоритет майбутнього перед минулим, соціальна надія, самодовіра (self-reliance), гнучка й динамічна кореляція понять, ідей, іміджів задля гуманних цілей (конкретної людяності), зміни в культурі мислення й виявленні почуттів, самореалізація як самотрансформація. У статті використано праці класиків американського філософського прагматизму, а також сучасних авторів на схожу тематику.Матеріал надійшов 01.03.2020

The article suggests the philosophical pragmatist approach to the notions (ideas, concepts) as to the components of social practices in the historical process. The question of their contents and interrelations shifts from the epistemic level to the practical one, in this way indicating the dimension of pragmatic intellectuality. It is pointed out that in various times the agents of pragmatic intellectuality (despite their status in the social hierarchy and occupation) used to employ in their practices the notions in perspective of the improving effect on the human's life. From the angle of the history of philosophy, the pragmatic intellectuality means an attitude of critical choice, comparison, and holistic arrangement of the notions in view of close grasping the novel practices which might be advantageous for the community. The history of philosophy justifies the fact that the pragmatic intellectuality has been generated by the tensions between various divisions of the social practices and set a locus of their transformation. The notion of the culture of democracy is interpreted not as a fixed theoretical criterion but as a changing through history vision of the community's future, as well as the notion of practically possible social-cultural changes and the ways to make human life better. The features of pragmatic intellectuality are as follow: the priority of the future before the past, social hope, self-reliance, flexible and dynamic correction of notions, ideas, images on account of the humane interests, changes in the culture of thinking and senses, self-realization as self-transformation. The article relies on the works of the classics of American philosophical pragmatism and the writings by the authors on the akin topic.Manuscript received 01.03.2020 ; У статті запропоновано філософсько-прагматичний підхід до понять (ідей, концептів) як до складової соціальних практик в історичному процесі. Питання змісту та взаємозв'язку понять переміщується із площини пізнавально-епістемологічної у практично-дієву, індикативним виміром якої є прагматична інтелектуальність. Наголошується на тому, що у різні часи носії прагматичної інтелектуальності (незважаючи на статус у соціальній ієрархії та професійну належність) використовували у своїх практиках поняття у перспективі ефекту для покращення життя людини. Історико-філософський підхід базується на критичному доборі, зіставленні та голістичному поєднанні понять, застосовуваних інтелектуалами у різні часи, з огляду на їхню креативну участь у візії й стимулюванні новітніх практик, які можуть бути корисними для спільноти. Історія філософії засвідчує, що прагматична інтелектуальність генерується напруженням між різними сегментами соціальних практик та є осередковим пунктом їх трансформації. Поняття культури демократії інтерпретовано не як фіксований теоретичний критерій, а як історично змінювану, спонукальну візію майбутнього спільноти, а також як поняття про практично можливі соціально-культурні зміни та засоби до них, які можуть покращити життя людини. Характерні риси прагматичної інтелектуальності: пріоритет майбутнього перед минулим, соціальна надія, самодовіра (self-reliance), гнучка й динамічна кореляція понять, ідей, іміджів задля гуманних цілей (конкретної людяності), зміни в культурі мислення й виявленні почуттів, самореалізація як самотрансформація. У статті використано праці класиків американського філософського прагматизму, а також сучасних авторів на схожу тематику.Матеріал надійшов 01.03.2020

In the article, the author attempts to consider the nature of contemplation of the international community on the deportation of Ukrainians from ethnic lands in Poland during 1944-1946. The author implements this task through archival documentation, which to some extent justifies extensive quotations. Today, the subject of post-war resettlement for Ukrainians and Poles is ambiguous, both in interpretation and in the politics of memory. The deportation of Ukrainians of the borderlands is a conflict of the historical memory of both peoples: Ukrainians want to remember the history which Poles prefer to forget. We learn about the terrible conditions of social adaptation of Polish deportees in the USSR from the epistolary of deportees, which they had been sending abroad in hope that relatives would read the letters. However, the Ministry of Internal Affairs of the USSR had been intercepting those letters. In this sense, a conscious part of the local intelligentsia of the region was aware of the passive position of international politicians and the public on the unjustified eviction of autochthonous Ukrainians, but sincerely sought and expected its help. The analysis of The Open Letter of Ukrainians living behind the Curzon line entitled "To the whole civilized world" written in October 1945 convincingly evidences it. Losing hope of voluntary eviction, this letter was a kind of mouthpiece of Ukrainians in the region to the international community, hoping to be heard and supported. The author concludes that the international community did not live up to the hopes and expectations of Ukrainians who found themselves in a "war after war" and gradually lost their native lands, where they were indigenous. The deportation of 1944-1946, the local population from Lemkovschina, became a tragic ethno-political experiment of the USSR and Poland, which Lemkos had to survive in modern times. ; У статті автор робить спробу розглянути характер споглядальності міжнародної спільноти за депортаційними процесами українців з території етнічних земель у Польщі впродовж 1944-1946рр. Реалізацію завдання автор виконує через архівну документалістику, яка певною мірою виправдовує об'ємні цитування. Нині тематика післявоєнного виселення для українців і поляків є неоднозначною, як у трактуванні так і політиці пам'яті. Депортація українців прикордоння є конфліктом історичної пам'яті обох народів: українці хочуть пам'ятати історію, яку поляки воліють забути. Про жахливі умови суспільної адаптації виселених з Польщі в УРСР довідуємось з епістолярію виселених, який надсилався ними за кордон в надії, що листи прочитають родичі. Однак вони були перехоплені Міністерством внутрішніх справ УРСР. Свідома частина місцевої інтелігенції регіону усвідомлювала пасивну позицію міжнародного політикуму та громадськості щодо невиправданого виселення українців-автохтонів, але щиро прагнула і очікувала її допомоги. Про це переконливо засвідчує аналіз Відкритого листа українців, які живуть за лінією Керзона під назвою «Всьому цивілізованому світу» написаного у жовтня 1945р. Втративши надію на добровільне виселення цей лист був своєрідним рупором українців регіону до міжнародної спільноти, в очікуванні, що будуть почуті і підтримані. Автор робить висновок, що міжнародна спільнота не виправдала надій і сподівань українців, які опинилися у «війні після війни» втративши батьківські землі. Депортація 1944-1946рр., місцевого населення з Лемківщини, стала найтрагічнішим етнополітичним експериментом СРСР та Польщі, який доводилося пережити лемкам в новітню добу.

The article deals with the most important questions of the philosophy of history, the meaning of human life, questions about the purpose of history and issues related to Christian eschatology and public administration. The problems of the relationship between Christianity and culture, the role of man in history are covered in detail.Christian theology is organically combined with state administration, philosophy, history, forming as a result a unified Christian doctrine, in which the theological aspect is the most important facet of the philosophy of history of modern science. The author is convinced that history is a deep creative process, a way to comprehend spiritual meanings, and it's not a spontaneous chain of random events. Today it is necessary to reconstruct the Christian eschatological prognostic, taking into account the achievements and developments of public administration, religious philosophy, political science, sociology and philosophy of history.The article is directly related to understanding the main aspects of Christian history in the context of state formation. And this growing scientific interest towards understanding the processes of Christian history is quite explicable. It is important to keep in mind that in an era of global challenges for mankind, more than ever, science increases the need to understand the entire complex and contradictory chain of historical events, to understand its eternal, absolute meaning, so as not to err in choosing the spiritual vectors for the further development of modern society.Eschatology returns to modern man not only faith in God, but also faith in the transformation of history itself, in the opportunity to build the life of the church community, family, working community, the state and the whole society in accordance with the values of their religion. A strategic initiative must come from the Church, which would indicate the prospect of restoring universal unity based on biblical revelation.The author insists that modern humanity in order to survive seems ...

Modern election campaigns are based on the manipulative techniques. Their purpose is to influence human emotions and especially on people's fear and hope. The case-study of the TV political advertising of Communist Party of Ukraine, Socialist Party of Ukraine and block of parties named by Natalia Vitrenko «People's opposition» is an example of manipulative techniques used by these political parties during pre-term Parliamentary elections in Ukraine. ; Современные избирательные кампании строятся на манипулятивных технологиях. Их целью является влияние на человеческие эмоции, и, прежде всего, на основных из них – страх и надежду. На примере телевизионной политической рекламы КПУ, СПУ и блоку Наталии Витренко «Народная оппозиция» рассматриваются манипулятивные технологии, которые применялись этими политическими силами на досрочных парламентских выборах. ; Сучасні виборчі кампанії будуються на маніпулятивних технологіях. Їх метою євплив на людські емоції, і, перш за все, на основні з них – страх і надію. На прикладі телевізійної політичної реклами КПУ, СПУ та блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція» розглядаються маніпулятивні технології, що застосовувалися цими політичними силами на дострокових парламентських виборах

Soviet society was contradictory in its development. On the one hand, there was a forced transition to new rules of coexistence, on the other hand, it was followed by significant losses and broken destinies of people. At first, in the minds of people, there were hopes for changes after World War II, but having realized that the 'Father of Nations' was not going to diverge from his outlined way, hopes vanished. Not surprisingly, the scholars whose works were devoted to that period paid attention to various aspects of the evolution of society. Among them are works about the school in the Ukrainian SSR in the second half of the 1940s – late 1980s. The goal of this study is to characterize modern domestic historiography on the history of the school in the Ukrainian SSR in the second half of the 1940s – late 1980s. According to the goal, the following research objectives are defined: characterization of the main vectors of study; works content analysis; outlining the areas of further research. The research methodology is represented by the principles of historicism, systematics, and objectivity. Among the methods, structural, functional, comparative, and statistical are used, which allow studying the selected issue holistically and comprehensively. It should be noted that historical study on the selected issue has changed its vector, launching new studies and giving a new impulse for further research. The aspects ranging from the conditions of school life development to the separate person expanded the number of studied problems. Historians focused on anthropological, regional, and linguistic aspects of the problem. The lives of participants in the educational process, who were not static conductors of the will of the Soviet government, but lived their own lives, solving their own problems, are presented in a new way. These aspects have long been overlooked by scholars. The prospect of our study may be the study of works of foreign historians who present their research on geopolitical considerations, which will allow representing more widely the picture of school life in the Ukrainian SSR in the second half of the 40s – late 80s of the past century ; Історіографічна спадщина історії радянської доби потребує уваги науковців. Освітня сфера, яка стала одним із механізмів формування нової людини, не стала винятком. Особливо це стосується шкільного життя, де відбувалося долучення молодого покоління до цінностей суспільства. Заклади освіти стали потужним знаряддям у руках радянської влади, про що на сторінках своїх робіт висвітлювали дослідники. Їх роботи є доволі багатоаспектними і потребують аналізу.

The article highlights by means of elements of microhistory and historic study methodology the events related to the causes, course and first consequences of the November National Democratic Revolution in 1918 in Pokuttia, particularly in its north-eastern part – Tlumach region. The thesis of objective laws of occurrence and flow of the revolutionary process is suggested, its features in the Ukraine-wide context are represented. The main emphasis is done on the fact that the November National Democratic Revolution in Western Ukraine (1918), laid the foundation for restoration and development of statehood in the region, contributed to the growth of national consciousness among the West Ukrainian people. Formation of state authorities, elements of the national statehood took place in the period of 1–13 November 1918. In Tlumach region this process was consistently and systematically, and in most counties of Eastern Galicia as well. Real steps of state building was legalization of the Ukrainian National Council as a parliament, the election of the first government – the Provisional State Secretariat, forming national county councils, appointing county commissioners as local authorities and self-governing bodies. One of the State Secretaries-Ministers was appointed native of Tovmach (Pokuttia) Dr. Ivan Makukh. It is concluded that Tlumach region became a significant support for the West Ukrainian People's Republic in the process of its development and strengthening. It inspired by its stability, confidence in the future the hope in the correctness of the chosen path, the hope for the future strengthening. However both Pokuttia and Eastern Galicia went through the moments of triumph and national drama during the Ukrainian Revolution 1917–1923. Events of the November National Democratic Revolution in 1918 went down in its history as a remarkable and significant page, an example of national heroism and selfsacrifice ; У статті висвітлюються події, пов'язані з причиниами виник- нення, ходом і першими наслідками Листопадової національно-демокра- тичної революції 1918 року на По- кутті, зокрема його північно-східній частині – Тлумаччині. Висувається теза про закономірність виникнення і перебігу революційного процесу, ві- дображаються його особливості в загальноукраїнському контексті. За- стосовуються елементи методології мікроісторії, історичного краєзнав- ства. Тлумаччина стала серйозною опорою для ЗУНР в процесі її розбу- дови і утвердження. Разом з Покут- тям, зі східною Галичиною загалом їй довелося пережити як моменти тріумфу, так і національної драми в ході Української революції 1917–1923 рр. А події Листопадової національ- но-демократичної революції 1918 р. ввійшли в її історію визначною і ва- гомою сторінкою, прикладом націо- нального героїзму і самопожертви.