The results of empirical research devoted to the study of individual psychological characteristics of individuals engaged in social entrepreneurship in Ukraine are considered in this article. Social entrepreneurship is a new area of practice that is developing rapidly but is still insufficiently studied in psychology. Foreign research projects compare social entrepreneurs' personal traits with the ones of traditional entrepreneurs, members of the general public, employees in the same area of activity, volunteers, etc. There are such personal traits of social entrepreneurs that have a higher level of development (compared to others) as empathy, willingness to take risks and to cooperate and develop social networks, creativity, need for autonomy and independence, optimism, trust in others, belief in positive social changes, ability to cope with obstacles on their way to social mission implementation. Most researchers emphasize the developed sense of social responsibility, moral obligations towards others, self-sacrifice of social entrepreneurs. As a result of the empirical research of individual psychological characteristics of individuals engaged in social and traditional entrepreneurship in Ukraine psychological particularities within each group of entrepreneurs have been determined. A psychological portrait of social entrepreneur has been compiled based on the obtained empirical data: an active, focused on the external world, intent on reflection and introspection, receptive to obtain new knowledge, hardworking, creative, relatively emotionally stable, moderately conformable and ambitious individual, which is characterized by a high level of empathy and an internal locus of control, which can work successfully both as a team member and independently, which can adequately estimate their capabilities and make right decisions in situations of uncertainty and risk. The differences between groups of traditional and social entrepreneurs in such factors as «Openness» according to the Big 5 Personality Traits, «Сreative tendency», «Calculated risk-taking», «Internal locus of control» according to the General measure of Enterprising Tendency (GET) test, as well as according to the Balanced Emotional Empathy Test have been detected. Based on these findings one can conclude that a phenomenon of social entrepreneurship is a dynamic process that meets the urgent needs of society, corresponds to individual motives and is determined by the specifics of professional tasks we solve, and therefore by the type of business activity in general.
The article deals with the subjects of individual labor relations, which, in turn, are the employee and the employer, which are labor legal personality. These relationships arise between them regarding the employee's employment. The employer is the main subject of individual and collective labor relations. We note that in the legislation of Ukraine there is no single, agreed in all branches of legislation the concept of "employer". In the current Labor Code this term is not used at all. In some legislative acts, the employer recognizes the owner or the body authorized by him, in others - the enterprise, institution, organization. There are contradictions between the Economic and Civil Code of Ukraine regarding those legal forms in which the business can be conducted and legal entities. Even in related fields - labor law and social security law, this definition is different. Regulations have a number of significant differences in the definition of the term "employee", which, in turn, testifies to the improper regulation, namely: lack of regulation in the legal material. The employee is one of the parties to the employment contract. According to the legislation, an employee is defined as a natural person who works under an employment contract (contract) at an enterprise, institution and organization, regardless of the form of ownership and type of activity, or of a natural person who uses hired labor in accordance with the law. Hence, distinguishing from the employee as the subject and one of the parties to the employment relationship, the main characteristics, it should be noted that the acquisition of the status of the subject of the employment relationship begins from the moment of conclusion of the employment contract. It is noted that the basic labor rights are enshrined in three groups of acts: international legal acts of the world level (UN acts, ILO); acts of the regional level (acts of the Council of Europe, the European Union, other regional acts of organizations); acts of national legislation which establish guarantees for the exercise and protection of fundamental labor rights. ; Стаття присвячена суб'єктам індивідуальних трудових правовідносин, якими своєю чергою є працівник і роботодавець, що мають трудову правосуб'єктність. Зазначені правовідносини виникають між ними з приводу трудової діяльності працівника. Роботодавець виступає основним суб'єктом індивідуальних і колективних трудових правовідносин. Зазначаємо, що в законодавстві України відсутнє єдине, узгоджене в усіх галузях законодавства поняття «роботодавець». У чинному КЗпП цей термін не вживається взагалі. В одних законодавчих актах роботодавцем визнається власник або уповноважений ним орган, в інших - підприємство, установа, організація. Є суперечності між Господарським і Цивільним кодексами України щодо тих організаційно-правових форм, у яких може здійснюватися господарювання, і юридичних осіб. Навіть у суміжних галузях - трудовому праві й праві соціального забезпечення це визначення відрізняється. У нормативно-правових актах є низка значних розбіжностей щодо визначення поняття «працівник», що своєю чергою свідчить про неналежне нормативне регулювання, а саме про відсутність впорядкування в нормативно-правовому матеріалі. Працівник є однією зі сторін трудового договору. Відповідно до законодавства працівник визначається як фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі й організації незалежно від форми власності та виду діяльності або у фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю. Звідси, виокремлюючи у працівника як суб'єкта й однієї зі сторін трудових правовідносин основні характеристики, варто зауважити, що саме набуття статусу суб'єкта трудових правовідносин починається з моменту укладення трудового договору. Відзначено, що основні трудові права закріплені в трьох групах актів: 1) міжнародно-правові акти всесвітнього рівня (акти ООН, Міжнародної організації праці - МОП); 2) акти регіонального рівня (акти Ради Європи, Європейського Союзу, інших регіональні акти організацій); 3) акти національного законодавства, якими встановлено гарантії здійснення й захисту основних трудових прав.
У статті розглянуто проблему організації індивідуального навчання дітей із психофізичними порушеннями. Автором вивчено стан розробленості проблеми індивідуального навчання дітей у педагогічній практиці. Визначено значення контролю якості індивідуального навчання учнів спеціальної школи. Систематизовано результати моніторингу спеціалістами відділів освіти та адміністрацією шкіл стану організації індивідуального навчання учнів з особливими освітніми потребами в різних областях України. На основі отриманих результатів порівняльного аналізу теоретичного та практичного матеріалу автор розроблено й наведено методичні вказівки щодо організації та моніторингу індивідуального навчання розумово відсталих учнів на рівні регіону та на рівні навчального закладу. ; This paper deals with the problem of individual children with learning disabilities. The problem of individual children with mental and physical disorders are one of the most pressing in the theory and practice of special pedagogy. This is especially the growing number of children attending school and educational services are obtained through individual learning. The author investigates the individual study of the problem of children in educational practice, defines the quality control of individual student learning at special school. The study of the content and results of examinations by the specialists state departments of education of the individual forms of teaching in secondary schools, which are carried out in recent years in a number of cities in Ukraine (Vinnitsa, Kremenchug, Lviv, Kharkiv and others) are shown. Difference was found in the content of individual control over the organization of training of mentally retarded students in different regions of Ukraine, revealed common problems. The features of monitoring of individual teaching mentally retarded students on the basis of a separate special school are described. The results of monitoring specialists departments of education and school administration status of individual students with special educational needs in different regions of Ukraine are systematized. Based on the results of the comparative analysis of theoretical and practical material the author develops and gives the guidelines for the organization and monitoring of individual teaching mentally retarded students at different levels of government: at the regional level and at the institutional level. The timing of work, responsibility and content of work is determined. It is noted that the enclosed recommendations on the organization and monitoring of individual forms in secondary schools will be useful to the practitioners and administration of educational institutions engaged in the provision of educational services for individual learning. The author believes that the introduction of the developed guidance for the organization and monitoring of individual training of mentally retarded students will allow for coordination of the department of education of the district administrations for options of individual learning.
The author of the article has analyzed the history of legal regulation of individual labor disputes. It has been noted that historically disputes about the working conditions began to appear in the world together with the emergence of hired labor relations in the era of the formation of the capitalist mode of production. States began to take care of the regulation of working conditions and resolving disputes between employees and employers at the end of the 19th and early 20th century, when the collective struggle of employees for the improvement of working conditions and rest already acquired force, which threatened the stability and even the existence of states.The author has provided a definition of the category of "an individual labor dispute", which refers to unregulated differences between an employer and an employee (the applicant for a position, dismissed employee) on the application of labor legislation, collective agreements, local regulatory acts, an employment contract or the establishment or modification of individual working conditions reported to the agency (an official), endowed with appropriate powers to resolve them.The author has offered the classification of individual labor disputes for the following reasons: 1) according to the subjects of application: labor disputes where the applicant is an employee; labor disputes where the applicant is an employer; labor disputes where the applicant is an applicant for a position; labor disputes where the applicant is a dismissed employee; 2) according to the subject matter: labor disputes on the recognition of the refusal to conclude an employment contract as unlawful; labor disputes on wage payment; labor disputes regarding the recognition of dismissal as illegitimate and reinstatement in a job; labor disputes on the recognition of the imposition of disciplinary sanction as illegal; labor disputes about compensation for pecuniary damage, etc.; 3) according to the nature: labor disputes on the application of labor laws, collective agreements, local regulatory acts, an employment contract; labor disputes about the establishment or modification of individual working conditions not regulated by labor legislation, collective agreements, local regulatory acts, an employment contract; 4) according to the procedure of consideration: labor disputes which are considered in the general procedure; labor disputes which are considered exclusively in the court; labor disputes that are considered in the special procedure; 5) according to the types of legal relations which are the basis for a labor dispute: labor disputes arising from labor legal relations; labor disputes arising out of legal relations that are related to labor (except for collective legal relations in the field of hired labor).The author has provided propositions on the improvement of the procedure for solving individual labor disputes. The author has offered to ensure the functioning of commissions on labor disputes at all enterprises, institutions, organizations with a number of employees of not less than 15 people and to increase the efficiency of their activities. To accomplish this, within the legislative procedure the author has offered the following: first, to oblige employers to set up commissions on labor disputes at enterprises, institutions, organizations with at least 15 employees and to establish liability for non-compliance; and secondly, to extend the guarantees for employees who are part of these commissions stipulated by the law for the members of the conciliation commissions created in accordance with the Law of Ukraine "On the Procedure for the Resolution of Collective Labor Disputes (Conflicts)" and for the employees elected for trade unions.Article received 06.02.2019 ; У статті здійснено аналіз історії правового регулювання індивідуальних трудових спорів. Вивчено законодавчі та наукові підходи до визначення категорії «індивідуальний трудовий спір». Наведено авторське визначення категорії «індивідуальний трудовий спір» як неврегульованих розбіжностей між роботодавцем і працівником (претендентом на посаду, звільненим працівником) з питань застосування трудового законодавства, колективних угод, локальних нормативно-правових актів, трудового договору або встановлення чи зміни індивідуальних умов праці, про які заявлено в орган (посадовій особі), наділений відповідними повноваженнями з їх вирішення.Запропоновано класифікацію індивідуальних трудових спорів. Окреслено причини їх виникнення. Визначено особливості порядку вирішення індивідуальних трудових спорів та надано пропозиції з його удосконалення, зокрема щодо підвищення ефективності діяльності комісій по трудових спорах.Матеріал надійшов 06.02.2019
The author of the article has analyzed the history of legal regulation of individual labor disputes. It has been noted that historically disputes about the working conditions began to appear in the world together with the emergence of hired labor relations in the era of the formation of the capitalist mode of production. States began to take care of the regulation of working conditions and resolving disputes between employees and employers at the end of the 19th and early 20th century, when the collective struggle of employees for the improvement of working conditions and rest already acquired force, which threatened the stability and even the existence of states.The author has provided a definition of the category of "an individual labor dispute", which refers to unregulated differences between an employer and an employee (the applicant for a position, dismissed employee) on the application of labor legislation, collective agreements, local regulatory acts, an employment contract or the establishment or modification of individual working conditions reported to the agency (an official), endowed with appropriate powers to resolve them.The author has offered the classification of individual labor disputes for the following reasons: 1) according to the subjects of application: labor disputes where the applicant is an employee; labor disputes where the applicant is an employer; labor disputes where the applicant is an applicant for a position; labor disputes where the applicant is a dismissed employee; 2) according to the subject matter: labor disputes on the recognition of the refusal to conclude an employment contract as unlawful; labor disputes on wage payment; labor disputes regarding the recognition of dismissal as illegitimate and reinstatement in a job; labor disputes on the recognition of the imposition of disciplinary sanction as illegal; labor disputes about compensation for pecuniary damage, etc.; 3) according to the nature: labor disputes on the application of labor laws, collective agreements, local regulatory acts, an employment contract; labor disputes about the establishment or modification of individual working conditions not regulated by labor legislation, collective agreements, local regulatory acts, an employment contract; 4) according to the procedure of consideration: labor disputes which are considered in the general procedure; labor disputes which are considered exclusively in the court; labor disputes that are considered in the special procedure; 5) according to the types of legal relations which are the basis for a labor dispute: labor disputes arising from labor legal relations; labor disputes arising out of legal relations that are related to labor (except for collective legal relations in the field of hired labor).The author has provided propositions on the improvement of the procedure for solving individual labor disputes. The author has offered to ensure the functioning of commissions on labor disputes at all enterprises, institutions, organizations with a number of employees of not less than 15 people and to increase the efficiency of their activities. To accomplish this, within the legislative procedure the author has offered the following: first, to oblige employers to set up commissions on labor disputes at enterprises, institutions, organizations with at least 15 employees and to establish liability for non-compliance; and secondly, to extend the guarantees for employees who are part of these commissions stipulated by the law for the members of the conciliation commissions created in accordance with the Law of Ukraine "On the Procedure for the Resolution of Collective Labor Disputes (Conflicts)" and for the employees elected for trade unions.Article received 06.02.2019 ; У статті здійснено аналіз історії правового регулювання індивідуальних трудових спорів. Вивчено законодавчі та наукові підходи до визначення категорії «індивідуальний трудовий спір». Наведено авторське визначення категорії «індивідуальний трудовий спір» як неврегульованих розбіжностей між роботодавцем і працівником (претендентом на посаду, звільненим працівником) з питань застосування трудового законодавства, колективних угод, локальних нормативно-правових актів, трудового договору або встановлення чи зміни індивідуальних умов праці, про які заявлено в орган (посадовій особі), наділений відповідними повноваженнями з їх вирішення.Запропоновано класифікацію індивідуальних трудових спорів. Окреслено причини їх виникнення. Визначено особливості порядку вирішення індивідуальних трудових спорів та надано пропозиції з його удосконалення, зокрема щодо підвищення ефективності діяльності комісій по трудових спорах.Матеріал надійшов 06.02.2019
The author of the article has analyzed the history of legal regulation of individual labor disputes. It has been noted that historically disputes about the working conditions began to appear in the world together with the emergence of hired labor relations in the era of the formation of the capitalist mode of production. States began to take care of the regulation of working conditions and resolving disputes between employees and employers at the end of the 19th and early 20th century, when the collective struggle of employees for the improvement of working conditions and rest already acquired force, which threatened the stability and even the existence of states.The author has provided a definition of the category of "an individual labor dispute", which refers to unregulated differences between an employer and an employee (the applicant for a position, dismissed employee) on the application of labor legislation, collective agreements, local regulatory acts, an employment contract or the establishment or modification of individual working conditions reported to the agency (an official), endowed with appropriate powers to resolve them.The author has offered the classification of individual labor disputes for the following reasons: 1) according to the subjects of application: labor disputes where the applicant is an employee; labor disputes where the applicant is an employer; labor disputes where the applicant is an applicant for a position; labor disputes where the applicant is a dismissed employee; 2) according to the subject matter: labor disputes on the recognition of the refusal to conclude an employment contract as unlawful; labor disputes on wage payment; labor disputes regarding the recognition of dismissal as illegitimate and reinstatement in a job; labor disputes on the recognition of the imposition of disciplinary sanction as illegal; labor disputes about compensation for pecuniary damage, etc.; 3) according to the nature: labor disputes on the application of labor laws, collective agreements, local regulatory acts, an employment contract; labor disputes about the establishment or modification of individual working conditions not regulated by labor legislation, collective agreements, local regulatory acts, an employment contract; 4) according to the procedure of consideration: labor disputes which are considered in the general procedure; labor disputes which are considered exclusively in the court; labor disputes that are considered in the special procedure; 5) according to the types of legal relations which are the basis for a labor dispute: labor disputes arising from labor legal relations; labor disputes arising out of legal relations that are related to labor (except for collective legal relations in the field of hired labor).The author has provided propositions on the improvement of the procedure for solving individual labor disputes. The author has offered to ensure the functioning of commissions on labor disputes at all enterprises, institutions, organizations with a number of employees of not less than 15 people and to increase the efficiency of their activities. To accomplish this, within the legislative procedure the author has offered the following: first, to oblige employers to set up commissions on labor disputes at enterprises, institutions, organizations with at least 15 employees and to establish liability for non-compliance; and secondly, to extend the guarantees for employees who are part of these commissions stipulated by the law for the members of the conciliation commissions created in accordance with the Law of Ukraine "On the Procedure for the Resolution of Collective Labor Disputes (Conflicts)" and for the employees elected for trade unions.Article received 06.02.2019 ; У статті здійснено аналіз історії правового регулювання індивідуальних трудових спорів. Вивчено законодавчі та наукові підходи до визначення категорії «індивідуальний трудовий спір». Наведено авторське визначення категорії «індивідуальний трудовий спір» як неврегульованих розбіжностей між роботодавцем і працівником (претендентом на посаду, звільненим працівником) з питань застосування трудового законодавства, колективних угод, локальних нормативно-правових актів, трудового договору або встановлення чи зміни індивідуальних умов праці, про які заявлено в орган (посадовій особі), наділений відповідними повноваженнями з їх вирішення.Запропоновано класифікацію індивідуальних трудових спорів. Окреслено причини їх виникнення. Визначено особливості порядку вирішення індивідуальних трудових спорів та надано пропозиції з його удосконалення, зокрема щодо підвищення ефективності діяльності комісій по трудових спорах.Матеріал надійшов 06.02.2019
The world-perceiving opinions of the Ukrainian organized nationalism in the 20-30es of the twentieth century on individual's freedom were analyzed. Within this approach were studied the Martynets's views, who had been one of the ideologists of the OUN and emphasized the existence of certain differences between the world-perceiving doctrine of the OUN and D. Dontsov's nationalism. The critical reinterpretation of some stereotypes widely-spread in scientific literature on the Ukrainian political thought in the 20-30es of the twentieth century, first of all concerning the claims of the Ukrainian nationalism for the defence of an ethnic purity was provided. The examination of Martynets's works gave the reasons to make a conclusion that such issue has never been risen in that way before. Actually the ideas of the political nation formed on the basis of the certain spiritual, cultural and historical tradition were advocated. Thus, the main actor of the political process and all forward actions had been recognized the independent, active, self-aware individual. Key words: V. Martynets, the Ukrainian political thought, the Nationalism, the freedom, an individual. ; Проаналізовано світоглядні засади українського організованого націоналізму 20-30 рр. ХХ ст. щодо свободи особи. В рамках цього напряму передовсім розглянуто погляди В. Мартинця, одного з ідеологів ОУН, який наголосив на існуванні певних відмінностей між світоглядною доктриною ОУН і націоналізмом Д. Донцова. Критично переосмислюються стереотипи, поширені в науковій літературі, яка досліджує українську політичну думку 20-30-х років ХХ ст., передовсім щодо претензій організованого націоналізму на захист етнічної чистоти. Ознайомлення з працями В. Мартинця дає підстави зробити висновок, що так питання ніколи не ставилось. Фактично обстоювалась ідея політичної нації, сформованої на духовно-культурній та історичній традиціях. Відповідно – основним суб'єктом політичного процесу, як загалом і усіх поступальних дій, визналася самодіяльна, активна, самоусвідомлена особа. Ключові слова: В. Мартинець, українська політична думка, націоналізм, свобода, особа.
It has been analyzed the content of the concept «Individualization of the professional training» as a scientific problem in various dictionaries and the works of eminent scholars from different periods, both foreign and domestic. It was indicated in the article that individualization is a consideration, in the process of training, the individual characteristics of the students in all its forms and methods, regardless of which features in any way taken into account.It was noted by the author that some scientist, under the concept of "individualization of training", understand the relative individualization, which is namely: focused on the individual psychological characteristics of the student; based on the individual differences of the future teachers; implemented the principle of individual approach, taking into account the individual characteristics of students in the process of learning in all its forms and methods no matter what are the characteristics and the extent to which they are recorded.According to the individualization of training we understand the organization of the message to students the appropriate expertise and the skills formation based on their individual characteristics, creating optimum conditions for the realization of the potential of each student. Personalization of the training does not allow to level differences between students, each student contributes to the development of their unique skills, focuses on preparations for the highly professional work. The main objectives, results and criteria of individualization of training are: improving the efficiency of vocational teacher training, creating educational system that provides each full development of his capabilities and abilities; democratization of the educational process, the elimination of uniformity in training, providing students the freedom to choose the elements of the educational process; creating conditions for training and education, adequate individual needs and optimal diversification for the overall development of students; the formation and development of individuality, independence and creative potential.
The tax system is an important element of state influence on the activities of economic entities. Its effectiveness influences the productivity of social and economic transformations in the country. Despite the annual changes in tax legislation, the issue of the formation of the object of taxation by individual proprietors on the general system of taxation has not been solved. In this article, differences in methodological approaches to the recognition, evaluation of fixed assets and the mechanism of accrual of depreciation have been determined by means of a comparative description of the procedure for calculating depreciation of non-current assets by legal entities and individual proprietors. The study found that differences in the methodology of accounting for depreciation of fixed assets in order to taxation create unequal conditions for legal entities and individual proprietors. To increase the reliability of the accounting information on the expenses of the individual proprietor for the purpose of taxation, the necessity of amending the Tax Code of Ukraine on the regulation of the accounting for depreciation of non-current assets has been substantiated. ; В статье проведена сравнительная характеристика учета амортизации необоротных активов разными субъектами хозяйствования с целью определения объекта налогообложения. Выделены отличия методологических подходов к признанию, оценки основных средств и порядку начисления амортизации юридическими и физическими лицами-предпринимателями. Обоснована необходимость внесения изменений в Налоговый кодекс Украины относительно начисления амортизации необоротных активов физическими лицами-предпринимателями. ; У статті проведена порівняльна характеристика обліку амортизації необоротних активів різними суб'єктами господарської діяльності з метою визначення об'єкта оподаткування. Визначені відмінності методологічних підходів до визнання, оцінки основних засобів та порядку нарахування амортизації юридичними особами і фізичними особами-підприємцями. Обґрунтована обхідність внесення змін до Податкового кодексу України щодо регулювання нарахування амортизації необоротних активів фізичними особами-підприємцями
The tax system is an important element of state influence on the activities of economic entities. Its effectiveness influences the productivity of social and economic transformations in the country. Despite the annual changes in tax legislation, the issue of the formation of the object of taxation by individual proprietors on the general system of taxation has not been solved. In this article, differences in methodological approaches to the recognition, evaluation of fixed assets and the mechanism of accrual of depreciation have been determined by means of a comparative description of the procedure for calculating depreciation of non-current assets by legal entities and individual proprietors. The study found that differences in the methodology of accounting for depreciation of fixed assets in order to taxation create unequal conditions for legal entities and individual proprietors. To increase the reliability of the accounting information on the expenses of the individual proprietor for the purpose of taxation, the necessity of amending the Tax Code of Ukraine on the regulation of the accounting for depreciation of non-current assets has been substantiated. ; В статье проведена сравнительная характеристика учета амортизации необоротных активов разными субъектами хозяйствования с целью определения объекта налогообложения. Выделены отличия методологических подходов к признанию, оценки основных средств и порядку начисления амортизации юридическими и физическими лицами-предпринимателями. Обоснована необходимость внесения изменений в Налоговый кодекс Украины относительно начисления амортизации необоротных активов физическими лицами-предпринимателями. ; У статті проведена порівняльна характеристика обліку амортизації необоротних активів різними суб'єктами господарської діяльності з метою визначення об'єкта оподаткування. Визначені відмінності методологічних підходів до визнання, оцінки основних засобів та порядку нарахування амортизації юридичними особами і фізичними особами-підприємцями. Обґрунтована обхідність внесення змін до Податкового кодексу України щодо регулювання нарахування амортизації необоротних активів фізичними особами-підприємцями
The importance of the specifi relationship between the US and the EU is determined by the role they play in solving international problems. The purpose of the article is to study the impact of common and distinctive position in US and EU foreign policy on the development of their relations and ability to effectively solve the world's problems.At the beginning of the XXI century relations between the US and the EU have been developing in various spheres of foreign policy. The priorities were security cooperation, the fiht against international terrorism and the development of economic relations. US and EU are mutually benefiial and priority partners for each other. This is determined in the foreign policy instruments of the United States and the European Union. However, this does not preclude the existence in the United States and the European Union different approaches to solving international problems and competition between them. The biggest differences between the US and the EU are shown in approaches to the settlement of military conflcts, the fiht against global warming and the greenhouse effect. The largest component of competitive relations is manifested in the development of the Arctic region.The US seeks to engage the EU foreign policy implementation taking into account American interests. However, at the beginning of the XXI century the EU had its own foreign policy program.The EU has an unhappy tendency towards US methods of solving world problems and unilateral actions in the international arena.The bipolar system was dominated by bilateral cooperation between the US and individual states of the European Union, but during the presidency of Barack Obama, the United States prefer relations with European politicians who represent the agreed position of 28 EU member states.The US in implementing its foreign policy should take into account the position of individual states and the European Union as a whole entity. This affects the process of solving international problems.Despite the existence of contradictions in the relations of the United States and the European Union, cooperation will continue to contribute to this long-term relationship, similarities in approaches to building political and economic systems and similarities in mentality ; Исследуются отношения США и ЕС в период пребывания на посту президента Б. Обамы. Отмечается, что сходство в менталитете, подходах к построению политической и экономической систем делает США и страны ЕС естественными союзниками на международной арене. Рассмотрено участие США и Европейского Союза в решении актуальных проблем современной мировой политики. Определены различия во внешнеполитических целях и методах решения международных проблем Соединенными Штатами и странами ЕС, особенно военных конфликтов. Обращается внимание на направления внешней политике, где США и ЕС выступают конкурентами. ; Досліджуються відносини США та ЄС у період перебування на посаді президента Б. Обами. Зазначається, що схожість у менталітеті, підходах до побудови політичної та економічної систем робить США та країни ЄС природними союзниками на міжнародній арені. Розглянуто участь США та Європейського Союзу у вирішенні актуальних проблем сучасної світової політики. Визначено відмінності у зовнішньополітичних цілях та методах вирішення міжнародних проблем Сполученими Штатами та країнами ЄС, особливо військових конфліктів. Звертається увага на напрямки зовнішньої політики, де США та ЄС виступають конкурентами
In this article the author considers the concept of restriction of individual rights in civil law, as well as the re-lationship between the concepts of restriction and encumbrance of civil rights. First of all, the lack of a legislative definition of the concept of restriction of individual rights in civil law, as well as the ambiguity of the position of the legislator on the use of the term restriction and its place among related conceptsIn writing this work, first of all, attention was paid to the Constitution of Ukraine, which is the Basic Law, which serves as a guide that establishes the general boundaries of human and civil rights. The connection of the provisions of the Constitution with the norms of the Civil Code of Ukraine within the framework of the chosen topic was presented. Emphasis is placed on the fundamental principle according to which the national legal system is built, namely: "everything is allowed that is not expressly prohibited by law."The views of some scholars who adhere to their vision of the concepts under study are given. In addition, in this study, the relationship between the concepts of restriction and encumbrance of individual rights in civil law. In the process of writing this work, the positions of legal scholars who had relatively similar positions were given. They distinguish between the above concepts, and provide the relevant features. However, outside the scope of this study were many works of scientists who do not see a difference in these concepts.None of this was left out of the regulatory framework for the definition of the above concepts at the legislative level. In particular, it was found that in contrast to the concept of restriction of individual rights, including in civil law, the current legislation contains a definition of encumbrance. There are several acts that provide this definition. And in all cases, the definition is different.Based on the analysis of regulations, it was found that the legislator does not consistently approach the definition of encumbrance. In particular, in some cases the latter includes the encumbrancer's right to the debtor's movable property or restriction of such right, in others - prohibition or restriction of disposal and / or use of real estate, and in some cases the legislator identifies encumbrances and restrictions.According to the results of the study, the conclusions on the failure to define in national law the concept of re-strictions on the rights of persons in civil law, as well as the lack of a clear distinction between the concept of restric-tion of the right of person and encumbrance, in particular under civil law. There is a position on the need for further research on relevant topics, which will ensure clarity and clarity of the law, and promote its effective application, as well as consensus on this issue among scholars. ; У даній статті автором розглянуто поняття обмеження прав особи у цивільному праві, а також співвід-ношення понять обмеження та обтяження цивільних прав. Насамперед виявлено відсутність законодавчого визначення поняття обмеження прав особи у цивільному праві, а також неоднозначність позиції законодавця з приводу вживання терміну обмеження та його місце серед суміжних понять При написанні даної роботи, в першу чергу, увага була приділена Конституції України, яка є Основним Законом, який виступає тим орієнтиром, що встановлює загальні межі прав людини і громадянина. Було наведено зв'язок положень Конституції з нормами Цивільного кодексу України в рамках обраної теми. Ак-центовано увагу на основоположному принципі, згідно з яким побудована національна правова система, а саме: «дозволено все, що прямо не заборонено законом». Наведені погляди деяких науковців, які дотримуються свого бачення з приводу понять, які досліджу-ються. Кім цього, в рамках даного дослідження було розглянуто співвідношення понять обмеження та обтя-ження прав особи, в рамках цивільного права. У процесі написання вказаної роботи, було наведено позиції вчених-правників, які мали відносно схожі позиції. Вони розмежовують вищенаведені поняття, та наводять відповідні особливості. Однак, поза рамками вказаного дослідження залишились безліч робіт науковців, які не вбачають в наведених поняттях різниці. Кім цього не залишилось поза увагою нормативно-правове регулювання, щодо визначення вищевказаних понять на законодавчому рівні. Зокрема було встановлено, що на відміну від поняття обмеження прав осо-би, у тому числі в цивільному праві, норми чинного законодавства містять визначення поняття обтяження. Існують декілька актів, в яких наводиться вказана дефініція. І у всіх випадках, визначення відрізняється.На основі проведеного аналізу нормативно-правових актів, було встановлено, що законодавець не послі-довно підходить до визначення поняття обтяження. Зокрема в одних випадках в останнє закладається право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження такого права , в інших – заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, а в окремих випадках законодавець ототожнює обтяження та обмеження.За результатами проведеного дослідження, наведено висновки щодо не визначення в національному законодавстві поняття обмежень прав осіб у цивільному праві, а також відсутності чіткого розмежуван-ня поняття обмеження права особи, та обтяження прав, зокрема у рамках цивільного права. Наведено позицію, щодо необхідності подальшого дослідження відповідної тематики, що забезпечить ясність і чіткість закону, та сприятиме ефективному його застосуванню, а також консенсусу з даного питання серед науковців.
In this article the author considers the concept of restriction of individual rights in civil law, as well as the re-lationship between the concepts of restriction and encumbrance of civil rights. First of all, the lack of a legislative definition of the concept of restriction of individual rights in civil law, as well as the ambiguity of the position of the legislator on the use of the term restriction and its place among related conceptsIn writing this work, first of all, attention was paid to the Constitution of Ukraine, which is the Basic Law, which serves as a guide that establishes the general boundaries of human and civil rights. The connection of the provisions of the Constitution with the norms of the Civil Code of Ukraine within the framework of the chosen topic was presented. Emphasis is placed on the fundamental principle according to which the national legal system is built, namely: "everything is allowed that is not expressly prohibited by law."The views of some scholars who adhere to their vision of the concepts under study are given. In addition, in this study, the relationship between the concepts of restriction and encumbrance of individual rights in civil law. In the process of writing this work, the positions of legal scholars who had relatively similar positions were given. They distinguish between the above concepts, and provide the relevant features. However, outside the scope of this study were many works of scientists who do not see a difference in these concepts.None of this was left out of the regulatory framework for the definition of the above concepts at the legislative level. In particular, it was found that in contrast to the concept of restriction of individual rights, including in civil law, the current legislation contains a definition of encumbrance. There are several acts that provide this definition. And in all cases, the definition is different.Based on the analysis of regulations, it was found that the legislator does not consistently approach the definition of encumbrance. In particular, in some cases the latter includes the encumbrancer's right to the debtor's movable property or restriction of such right, in others - prohibition or restriction of disposal and / or use of real estate, and in some cases the legislator identifies encumbrances and restrictions.According to the results of the study, the conclusions on the failure to define in national law the concept of re-strictions on the rights of persons in civil law, as well as the lack of a clear distinction between the concept of restric-tion of the right of person and encumbrance, in particular under civil law. There is a position on the need for further research on relevant topics, which will ensure clarity and clarity of the law, and promote its effective application, as well as consensus on this issue among scholars. ; У даній статті автором розглянуто поняття обмеження прав особи у цивільному праві, а також співвід-ношення понять обмеження та обтяження цивільних прав. Насамперед виявлено відсутність законодавчого визначення поняття обмеження прав особи у цивільному праві, а також неоднозначність позиції законодавця з приводу вживання терміну обмеження та його місце серед суміжних понять При написанні даної роботи, в першу чергу, увага була приділена Конституції України, яка є Основним Законом, який виступає тим орієнтиром, що встановлює загальні межі прав людини і громадянина. Було наведено зв'язок положень Конституції з нормами Цивільного кодексу України в рамках обраної теми. Ак-центовано увагу на основоположному принципі, згідно з яким побудована національна правова система, а саме: «дозволено все, що прямо не заборонено законом». Наведені погляди деяких науковців, які дотримуються свого бачення з приводу понять, які досліджу-ються. Кім цього, в рамках даного дослідження було розглянуто співвідношення понять обмеження та обтя-ження прав особи, в рамках цивільного права. У процесі написання вказаної роботи, було наведено позиції вчених-правників, які мали відносно схожі позиції. Вони розмежовують вищенаведені поняття, та наводять відповідні особливості. Однак, поза рамками вказаного дослідження залишились безліч робіт науковців, які не вбачають в наведених поняттях різниці. Кім цього не залишилось поза увагою нормативно-правове регулювання, щодо визначення вищевказаних понять на законодавчому рівні. Зокрема було встановлено, що на відміну від поняття обмеження прав осо-би, у тому числі в цивільному праві, норми чинного законодавства містять визначення поняття обтяження. Існують декілька актів, в яких наводиться вказана дефініція. І у всіх випадках, визначення відрізняється.На основі проведеного аналізу нормативно-правових актів, було встановлено, що законодавець не послі-довно підходить до визначення поняття обтяження. Зокрема в одних випадках в останнє закладається право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження такого права , в інших – заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, а в окремих випадках законодавець ототожнює обтяження та обмеження.За результатами проведеного дослідження, наведено висновки щодо не визначення в національному законодавстві поняття обмежень прав осіб у цивільному праві, а також відсутності чіткого розмежуван-ня поняття обмеження права особи, та обтяження прав, зокрема у рамках цивільного права. Наведено позицію, щодо необхідності подальшого дослідження відповідної тематики, що забезпечить ясність і чіткість закону, та сприятиме ефективному його застосуванню, а також консенсусу з даного питання серед науковців.
The article studies the motivational framing of the protest events on the Kyiv Maidan (2013–2014) relying on the pool of 300 in-depth interviews collected during the first six months after the events. The investigation of the oral testimonies of the active members of Maidan events made possible to identify the cognitive constructs and interpretations that underlie the motivational component of the framing of the social movement. The research of in-depth interviews allowed us not only to detect a wide range of motives that had encouraged the participants of the Maidan to collective actions but also to interpret these motives more correctly. Motives for the participation of the respondents in the Maidan directly depended on the course of events. Changes in interpretations of the personal motives to take part in the social movement coincide in time with the main transformations of the framing of protest. The motives differed not only depending on which stage of events the person had decided to join the Maidan. The same person outlined his or her own reasons for participation in different ways on different stages of the Maidan. The main group of motives for participation at the first stage of the protest was mostly related to the renovation of the political course ofUkrainetowardsEuropewith its quality of life and respect for human rights and freedoms. Then after the police had cruelly beaten the protesters, participants started to join the movement mainly against excessive use of force by law-enforcement authorities, for the condemnation of those who had been guilty in the beating, for the resignation of the government and the president and because of other similar motives. Motives for participating in the Maidan also differed depending on the roles of the activists. Such differences were especially visible during the periods of violent confrontation between the protesters and law-enforcement authorities. The motives of the individuals who were directly at the Maidan differed from the motives of those who were involved in organizing the Maidan's life or helping the victims. For the first category of people the com-mon motive was «If not me, then who else?» or the revenge motive. While for the second category more common motives were guilt, desire to help, desire to protect. According to the research, at the beginning of the social movement the motives for the participation of activists were more specifi c and local. People were protesting against the new foreign policy of the country, for punishing those, who had been guilty of beating the protesters, and so on. On the other hand, speaking about later events, respondents more often referred to moral and psychological motives and stimuli for participation in the Maidan: conscience, guilt, desire to help, desire to protect etc.So the motives and stimuli for taking part in the protest depended on the dynamics of events on Maidan and on the roles of individuals during the Revolution of Dignity.Key words: Maidan, motivation, framing, in-depth interview ; Стаття присвячена дослідженню мотиваційного компоненту фреймінгу протест-них подій на київському Майдані 2013–2014 років. Проаналізовано пул з 300 глибинних інтерв'ю, зібраних в перші півроку після означених подій. Виділено широкий спектр мотивів, що спонукали індивідів приєднатись до Майдану. Проаналізовано характер мотивів, тенденції змін основних стимулів до участі в протесті в залежності від динаміки подій на Майдані та ролей, які індивіди виконували під час революції Гідності.Ключові слова: Майдан, мотивація, фреймінг, глибинні інтерв'ю. The article studies the motivational framing of the protest events on the Kyiv Maidan (2013–2014) relying on the pool of 300 in-depth interviews collected during the first six months after the events. The investigation of the oral testimonies of the active members of Maidan events made possible to identify the cognitive constructs and interpretations that underlie the motivational component of the framing of the social movement. The research of in-depth interviews allowed us not only to detect a wide range of motives that had encouraged the participants of the Maidan to collective actions but also to interpret these motives more correctly. Motives for the participation of the respondents in the Maidan directly depended on the course of events. Changes in interpretations of the personal motives to take part in the social movement coincide in time with the main transformations of the framing of protest. The motives differed not only depending on which stage of events the person had decided to join the Maidan. The same person outlined his or her own reasons for participation in different ways on different stages of the Maidan. The main group of motives for participation at the first stage of the protest was mostly related to the renovation of the political course ofUkrainetowardsEuropewith its quality of life and respect for human rights and freedoms. Then after the police had cruelly beaten the protesters, participants started to join the movement mainly against excessive use of force by law-enforcement authorities, for the condemnation of those who had been guilty in the beating, for the resignation of the government and the president and because of other similar motives. Motives for participating in the Maidan also differed depending on the roles of the activists. Such differences were especially visible during the periods of violent confrontation between the protesters and law-enforcement authorities. The motives of the individuals who were directly at the Maidan differed from the motives of those who were involved in organizing the Maidan's life or helping the victims. For the first category of people the com-mon motive was «If not me, then who else?» or the revenge motive. While for the second category more common motives were guilt, desire to help, desire to protect. According to the research, at the beginning of the social movement the motives for the participation of activists were more specifi c and local. People were protesting against the new foreign policy of the country, for punishing those, who had been guilty of beating the protesters, and so on. On the other hand, speaking about later events, respondents more often referred to moral and psychological motives and stimuli for participation in the Maidan: conscience, guilt, desire to help, desire to protect etc.So the motives and stimuli for taking part in the protest depended on the dynamics of events on Maidan and on the roles of individuals during the Revolution of Dignity.Key words: Maidan, motivation, framing, in-depth interview
In the article it is noticed that the further development of a modern political science provides, first of all, improvement of its theoretical and methodological components. In this context concept «fashion» and its interactions with such elements categorical and conceptual device as «tradition» and «culture / political culture» (within the limits of development of ideas about existence of G. W. F. Hegel's triad) are analyzed. The tradition is considered as the form of behavior and thinking of the political actor (R. Merton) that follows from its role within public job specialization (accomplishment of specific functions within system) The fashion is analyzed as one of many forms of life (G. Zimmel) with which help the tendency to social equalization unites with a tendency to individual differences. The culture / political culture is presented as the form of qualitative display of political activity or political creativity. It is proved that results of functioning of this triad allow to specify procedure of gradual transition in a modern society from one type of political culture to another type. The further researches and scientific investigations in this direction are offered to be concentrated, first of all, on two moments. First, this is determination of conditions, factors, etc. at which the political subject will be guided in the choice between the traditional actions, new samples of behavior and the modified variants of the standard actions for benefit of one of them; Secondly, this is designing of the scheme on which occurs within social and political practice of subjects of accumulating of certain elements of one type of political culture (from institutional and political to social and psychological) within another and which allows to perform this transition between different types of political consciousness and political activity.
