Suchergebnisse

The article examines the essence, preconditions of formation and development of innovative infrastructure on the course to sustainable industrialization. The author considers the modern tendencies of technological infrastructure development of Ukraine. Such tendencies while globalization demand radical transformations for overcoming of economic backwardness that step up the country on the new level of industrialization. We comparatively evaluated development tendencies of innovative infrastructure using «Global Competitiveness Index», «Global Innovation Index» and several other indicators, demonstrated the resource potential of the country and explained its position in the world ranking. We outlined the shortcomings and risks associated with urbanization, environmental pollution, limited resources, etc. The article shows the causal link between political, institutional, socio-economic, environmental and other factors on the road to sustainable industrialization. It has been proved that the main priorities of each country in defining the strategy of infrastructure development and sustainable industrialization should be focused on healthy pragmatism and national interests. We investigated that the optimization of the taxational load; observance of a certain proportion between sectors of the national economy; decentralization of power; improvement of antimonopoly policy; development of an effective policy request to reduce anthropogenic load; use of alternative energy; training and retraining of staff and many other aspects requires intensified attention. These aspects are the constitute of an integrated approach to the implementation of strategic orientations for competitiveness, innovation and sustainable development. ; У статті досліджено сутність, передумови формування та розвитку інноваційної інфраструктури на шляху до сталої індустріалізації. Автор розглянув сучасні тенденції технологічного розвитку інфраструктури України, які в умовах глобалізації потребують кардинальних перетворень з метою подолання економічної відсталості та виходу країни на якісно новий рівень індустріалізації. Зіставлено тенденції інноваційного розвитку інфраструктури за допомогою індикаторів «Глобального індексу конкурентоспроможності», «Глобального інноваційного індексу» та інших результативних показників, які демонструють ресурсний потенціал країни і пояснюють її позицію у світових рейтингах. Окреслено слабкі сторони та ризики пов'язані з урбанізацією, забрудненням довкілля, вичерпністю ресурсів тощо. Обґрунтовано причиново-наслідковий зв'язок політичних, інституційних, соціально-економічних, екологічних та інших факторів на шляху до сталої індустріалізації. Доведено, що основні пріоритети кожної країни у визначенні стратегії розвитку інфраструктури та сталої індустріалізації насамперед повинні бути орієнтовані на здоровий прагматизм та національні інтереси. Досліджено, що значної уваги вимагає оптимізація податкового навантаження; дотримання певної пропорції між галузями народного господарства; проведення децентралізації влади; вдосконалення антимонопольної політики; розроблення і запровадження ефективної політики для зменшення антропогенного навантаження; використання альтернативної енергетики; підготовка і перепідготовка кадрів та багато інших аспектів, які є складниками комплексного підходу у реалізації стратегії, орієнтованої на конкурентоспроможність, інновації та сталий розвиток.

The article focuses on the consequences of industrialization of the western region of the Ukrainian SSR – large-scale construction industry provided jobs for the active population of the region, led to the expansion of infrastructure of settlements and towns, strengthened social sphere and became a positive factor for the development of the western regions of Ukraine. However, due to the increased production capacity natural resources got depleted. The ability of ecosystems to self-healing and self-cleaning was not taken into account, which caused devastating impact on nature and human health. Uncontrolled industrial pollution of air, water and land resources became a common phenomenon for the urbanized western region. Promoting environmental knowledge and declaration of achievement of significant progress in official documents gave no mechanisms to solve environmental problems. Overcoming the difficulties of the past is connected with the Ukraine had been being a part of the USSR. The leading place took environmental issues. Poor environmental condition of the whole country was not only caused by the world's largest man-made disaster on the Chernobyl nuclear plant in April 1986, but also intensive industrialization and collectivization. Full conversion of the economy and agriculture in the middle of the last century led to the growth of anthropogenic impact on the environment. A radical break steady of socio-political and socio-economic life took place in western Ukraine in the second half of the twentieth century. Party-Soviet government in a short time made a «socialist transformation» and social progress was considered only as a means to achieve this goal. A number of issues concerning environmental protection, safety of life, were ignored. Environmental protection, regulation of environmental and economic activities, guaranteeing rights of Ukrainian citizens to environmental safety is currently among the national priorities of the development of Ukrainian independent state. Economic and social difficulties should not be a threat to the region, taking into account inherent in the previous decades, environmental problems – chemicals, artificial reservoirs, sewage pollution, dumping of dangerous waste products (hexachlorobenzene!), Sosnowskyi сow parsnip and many others. ; У статті охарактеризовано наслідки процесу індустріалізації західного регіону Української РСР – масштабне будівництво промислових підприємств забезпечило робочими місцями активне населення краю, привело до розбудови інфраструктури населених пунктів і містечок, зміцнення соціальної сфери й стало позитивним чинником для розвитку західних областей України. Однак внаслідок зростання виробничих потужностей виснажувалися природні ресурси. Не було враховано здатність екосистеми до самовідновлення і самоочищення, що завдало руйнівного впливу природі та здоров'ю людей. Для урбанізованого західноукраїнського регіону спільним явищем стало повсюдне недостатньо контрольоване органами влади промислове забруднення атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів. Популяризація природоохоронних знань і декларування про досягнення значних успіхів в офіційних документах не давала механізмів розв'язання екологічних проблем. Подолання труднощів історичного минулого пов'язане з перебуванням України у складі СРСР. Провідне місце посіли екологічні проблеми. Незадовільний екологічний стан усієї території держави викликано не лише найбільшою у світі техногенною катастрофою – аварією на Чорнобильській атомній станції у квітні 1986 р., а й інтенсивною індустріалізацією та колективізацією. Повне перепрофілювання економіки і сільського господарства всередині минулого століття зумовило зростання техногенного впливу на довкілля. У другій половині ХХ ст. у західному регіоні України відбувся докорінний злам усталеного суспільно-політичного і соціально-економічного життя. Партійно-радянська влада протягом короткого часу здійснила «соціалістичні перетворення», а соціальний прогрес розглядали лише як засіб у досягненні поставленої мети. Низку проблем, що стосувалися охорони навколишнього середовища, безпеки життя населення, ігнорували. Серед національних пріоритетів розбудови Української незалежної держави постає охорона навколишнього природного середовища, регулювання еколого-економічної діяльності, гарантування права своїх громадян на екологічну безпеку. Економічні та соціальні труднощі не повинні бути загрозою для регіону, зважаючи на закладені в попередні десятиріччя екологічні проблеми – хімічне виробництво, штучні водосховища, забруднення стічних вод, звалища небезпечних відходів промисловості (гекса­хлорбензол!), борщівник Сосновського та багато іншого. ; У статті охарактеризовано наслідки процесу індустріалізації західного регіону Української РСР – масштабне будівництво промислових підприємств забезпечило робочими місцями активне населення краю, привело до розбудови інфраструктури населених пунктів і містечок, зміцнення соціальної сфери й стало позитивним чинником для розвитку західних областей України. Однак внаслідок зростання виробничих потужностей виснажувалися природні ресурси. Не було враховано здатність екосистеми до самовідновлення і самоочищення, що завдало руйнівного впливу природі та здоров'ю людей. Для урбанізованого західноукраїнського регіону спільним явищем стало повсюдне недостатньо контрольоване органами влади промислове забруднення атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів. Популяризація природоохоронних знань і декларування про досягнення значних успіхів в офіційних документах не давала механізмів розв'язання екологічних проблем. Подолання труднощів історичного минулого пов'язане з перебуванням України у складі СРСР. Провідне місце посіли екологічні проблеми. Незадовільний екологічний стан усієї території держави викликано не лише найбільшою у світі техногенною катастрофою – аварією на Чорнобильській атомній станції у квітні 1986 р., а й інтенсивною індустріалізацією та колективізацією. Повне перепрофілювання економіки і сільського господарства всередині минулого століття зумовило зростання техногенного впливу на довкілля. У другій половині ХХ ст. у західному регіоні України відбувся докорінний злам усталеного суспільно-політичного і соціально-економічного життя. Партійно-радянська влада протягом короткого часу здійснила «соціалістичні перетворення», а соціальний прогрес розглядали лише як засіб у досягненні поставленої мети. Низку проблем, що стосувалися охорони навколишнього середовища, безпеки життя населення, ігнорували. Серед національних пріоритетів розбудови Української незалежної держави постає охорона навколишнього природного середовища, регулювання еколого-економічної діяльності, гарантування права своїх громадян на екологічну безпеку. Економічні та соціальні труднощі не повинні бути загрозою для регіону, зважаючи на закладені в попередні десятиріччя екологічні проблеми – хімічне виробництво, штучні водосховища, забруднення стічних вод, звалища небезпечних відходів промисловості (гекса­хлорбензол!), борщівник Сосновського та багато іншого.

The article summarizes the scientific material on the research topic, substantiates the idea of the need and importance of a new industrialization - neo-industrialization, which is based on the production of products based on the latest innovative, information technologies and computer-integrated systems. The necessity of this process for the revival of domestic industrial production on new innovative principles is proved, which is possible due to the harmonization of socio-economic interests of the authorities at all levels of government, business and the public.тThe strategic directions of the state policy in the field of modernization of economy and increase of competitiveness of the industry which realization will allow to carry out transition from imitation to innovation and technological development are resulted; to build a dynamic economy capable of selfdevelopment; to ensure the efficient use of all productive resources of society; to realize the intellectual potential of the country on the basis of the development of science and education. Modern models of industrialization with representation of their classifications and signs are considered. A schematic interpretation of the key stages of development of domestic industry is given. The necessity of becoming a smart industry for Ukraine - a modern industry based on cyberphysical and other advanced technologies has been proved. ; У статті узагальнено науковий матеріал із досліджуваної теми, обґрунтовано ідею про необхідність і значущість нової індустріалізації – неоіндустріалізації, в основі якої покладено виробництво продукції на базі найсучасніших інноваційних, інформаційних технологій і комп'ютерно-інтегрованих систем. Доведено необхідність цього процесу для відродження вітчизняного промислового виробництва на нових інноваційних засадах, що можливе за рахунок гармонізації соціально-економічних інтересів органів влади на всіх рівнях управління, бізнесу і громадськості. Наведено стратегічні напрямки державної політики у сфері модернізації економіки та підвищення конкурентоспроможності промисловості, реалізація яких дозволить здійснити перехід від імітаційного до інноваційно-технологічного розвитку; побудувати динамічну, здатну до саморозвитку економіку; забезпечити ефективне використання всіх виробничих ресурсів суспільства; реалізувати інтелектуальний потенціал країни на основі розвитку науки та освіти. Розглянуто сучасні моделі індустріалізації з представленням їх класифікацій та ознак. Наведено схематичну інтерпретацію ключових етапів розвитку вітчизняної промисловості. Доведено необхідність становлення для України смартпромисловості – сучасної промисловості, заснованої на кіберфізичних та інших авангардних технологіях.

The article summarizes the scientific material on the research topic, substantiates the idea of the need and importance of a new industrialization - neo-industrialization, which is based on the production of products based on the latest innovative, information technologies and computer-integrated systems. The necessity of this process for the revival of domestic industrial production on new innovative principles is proved, which is possible due to the harmonization of socio-economic interests of the authorities at all levels of government, business and the public.тThe strategic directions of the state policy in the field of modernization of economy and increase of competitiveness of the industry which realization will allow to carry out transition from imitation to innovation and technological development are resulted; to build a dynamic economy capable of selfdevelopment; to ensure the efficient use of all productive resources of society; to realize the intellectual potential of the country on the basis of the development of science and education. Modern models of industrialization with representation of their classifications and signs are considered. A schematic interpretation of the key stages of development of domestic industry is given. The necessity of becoming a smart industry for Ukraine - a modern industry based on cyberphysical and other advanced technologies has been proved. ; У статті узагальнено науковий матеріал із досліджуваної теми, обґрунтовано ідею про необхідність і значущість нової індустріалізації – неоіндустріалізації, в основі якої покладено виробництво продукції на базі найсучасніших інноваційних, інформаційних технологій і комп'ютерно-інтегрованих систем. Доведено необхідність цього процесу для відродження вітчизняного промислового виробництва на нових інноваційних засадах, що можливе за рахунок гармонізації соціально-економічних інтересів органів влади на всіх рівнях управління, бізнесу і громадськості. Наведено стратегічні напрямки державної політики у сфері модернізації економіки та підвищення конкурентоспроможності промисловості, реалізація яких дозволить здійснити перехід від імітаційного до інноваційно-технологічного розвитку; побудувати динамічну, здатну до саморозвитку економіку; забезпечити ефективне використання всіх виробничих ресурсів суспільства; реалізувати інтелектуальний потенціал країни на основі розвитку науки та освіти. Розглянуто сучасні моделі індустріалізації з представленням їх класифікацій та ознак. Наведено схематичну інтерпретацію ключових етапів розвитку вітчизняної промисловості. Доведено необхідність становлення для України смартпромисловості – сучасної промисловості, заснованої на кіберфізичних та інших авангардних технологіях.

The paper analyses the scholarly discourse on the success of industrialization in the Late Russian Empire and its key factors. It demonstrates that the industrialization has been attributed to three main driving forces: the Russian government, foreign business, and Russian entrepreneurship. However, the significance and contribution of these actors have been a matter of debate. The paper argues that the weight of these actors showed considerable changes during the last fifty years of the Russian Empire. Consequently, the conclusions of individual researchers were largely influenced by their chronological focus, that is, which stage of the industrialization they analyzed. ; Рассматриваются научные дискуссии о результатах российской имперской индустриализации и её решающих факторах. Отмечено, что исследователи называют три движущие силы российской индустриализации – правительство, иностранный бизнес, а также российское предпринимательство, но при этом спорят о соотношении их ролей. Показано, что соотношение движущих сил индустриализации существенно менялось на протяжение последних пятидесяти лет существования империи, поэтому фокус на определенных этапах индустриализации влиял на выводы исследователей. ; Розглядаються наукові дискусії про результати російської імперської індустріалізації, а також її вирішальні чинники. Показано, що суперечливість тенденцій російської індустріалізації спричинила поділ дослідників на «оптимістів» та «песимістів». Дослідники називають три рушійні сили російської індустріалізації – російський уряд, іноземний бізнес та російське підприємництво, але при цьому сперечаються про співвідношення їхніх ролей. Показано, що співвідношення рушійних сил індустріалізації суттєво змінювалось протягом останніх п'ятдесяти років існування імперії, тому зосередження на етапах індустріалізації впливало на висновки дослідників

У статті розглядається спроба поголовного «добровільного» кооперування дрібного капіталу в 1920–1921 рр. Автор переконливо доводить думку про те, що в історії будівництва радянської держави політика кооперування населення стала визначальною подією для здійснення завдання індустріалізації й соціальної рівності для народу. In the article the attempt of universal «voluntarily» co-operation of shallow capital is examined in 1920–1921 The author of ubiditel'no defends position that in history of the soviet state of politician of co-operation of population was a determining event for realization of tasks of industrialization and social ravnosti people.

The subject of the research is theoretical and methodological basis of the state policy of national economy industrialization. The purpose of the research is to identify the main directions and propose mechanisms for rebuilding the industrial potential of Ukraine through public policy measures. Methods of research. To achieve the research objectives, the method of system–structural analysis was used to generalize the tools of new industrial policy in Ukraine and the method of economic– mathematical modeling for the preliminary assessment of the effects proposed measures implementation. Results of the work. The article analyzes the prospects of attracting national manufacturers for implementation of a number of government programs aimed to develop infrastructure utilities. The paper reveals the reasons why the state demand is not used effectively to stimulate the domestic industrial development. It also proposes a package of legislative instruments for improving the state economic policy to ensure accelerated development of high–tech industry in Ukraine. This package suggests the following top priority measures: introduction of localization requirements in public procurement, expansion of investment incentives for industrial parks residents, free of charge connection to utilities for industrial facilities, revision of import duty rates and introduction of export duties on raw materials, the launch of an export–credit agency, the opening of a network of trade missions at embassies abroad. Application of results. Solving problems of Ukrainian industrial development in the legislative sphere; formation of a favorable regulatory environment for improving the investment climate in Ukraine. Conclusions. 1) the key driving force behind the re–industrialization of the Ukrainian economy is the use of state resources in the field of public procurement, which should be aimed at supporting domestic production; 2) national development projects for the modernization of obsolete infrastructure and communal facilities should ...

This is a study of theory, method and concept of «socialist-type city» as a unique phenomenon of Stalin's epoch history and culture, as well as the theory of city planning legislation in the works of 1920­1930s' scholars alongside with the polemics about restoring existing cities or building the new 'Soviet' kind due to «socialist pattern» is also viewed. This practical research of 'Socialist construction' concept at the example of Dnepropetrovsk, where massive socio­economic, urban and cultural programs were being implemented on the background of force industrialization also deals with developing inner city layout, transforming it's architecture and space, it's qualities and numeric values as to population and infrastructure developments are grasped, the influence on Dnepropetrovsk public minds by ideology propaganda is observed. ; Проаналізовано теоретико-методологічні аспекти і концептуальні засади поняття «соціалістичне місто» як унікального історико-культурного феномена сталінської доби, розглянуто нормативно-правові акти теоретиків містобудування 1920 - 1930-х рр. і жваві дискусії навколо реконструкції старих і побудови нових радянських міст за «соціалістичним зразком», вивчено процес практичної реалізації концепції «соціалістичного будівництва» на прикладі Дніпропетровська завдяки здійсненню масштабної соціально-економічної, містобудівної і культурної програми в умовах форсованої індустріалізації, досліджено реконструкцію внутрішньої забудови міста і трансформації в його архітектурно-просторовому «обличчі», визначено кількісні і якісні зміни у чисельності населення та інфраструктурі, простежено впливи на масову свідомість мешканців Дніпропетровська шляхом застосування різних форм і методів ідеологічної пропаганди.

Purpose of the article to analyse socio-economic changes and features which were caused by the process of industrialization in the USA, define preconditions, stages and consequences of industrialization, in American society. Research methods. The methods of analysis, synthesis, comparison, generalization are used in research. Scientific novelty. Today, economic issues cannot be considered in isolation without the problems of the industrial sector. We now understand that industrialization is the primary factor in creating an independent and developed domestic market for each country, as the statistics show. Understanding of these high-quality changes, the introduction of industry in the economic sector of the country, can best be seen in the example of the world's most powerful economy - the United States. How this power arose, what this country as a whole and in the region had to go through, what conditions were created for further growth, and what legacy this country has now, we are interested in all this as a fundamental example of building a successful economy. Conclusions. The effects of industrialization have helped the United States raise its status in the international arena by conquering new markets for its own products. Changes also happened in American society which realized it`s status in a world economy and supported such ideas as imperialism but these ideas have taken on a different form from the European model. Structurally, the United States has built a network of clusters that have created points of attraction and economic diversity in different parts of the country ; Objectif de l'article : analyser les changements et caractéristiques économiques qui ont été causés par le processus de l'industrialisation aux USA, définir les conditions préalables, les étapes et conséquences de l'industrialisation, dans la société américaine. Recherche méthodes. Les méthodes d'analyse, de synthèse, de comparaison, généralisation sont utilisés dans la recherche. Nouveauté scientifique. Aujourd'hui, les questions économiques ne peuvent être considérées isolément sans problèmes du secteur industriel. On comprend maintenant que l'industrialisation est le premier facteur de création d'un et développé un marché intérieur pour chaque pays, car les statistiques spectacle. Compréhension de ces changements de grande qualité, le l'introduction de l'industrie dans le secteur économique du pays, peut mieux être vu dans l'exemple de l'économie la plus puissante du monde - les États Unis. Comment ce pouvoir est né, ce que ce pays en tant que l'ensemble et dans la région a dû traverser, quelles conditions ont été créé pour une croissance future, et quel héritage ce pays a maintenant, nous nous intéressons à tout cela en tant qu'exemple fondamental de la construction d'un économie prospère. Conclusion. Les effets de l'industrialisation ont aidé les États-Unis à rehausser leur statut sur la scène internationale en conquérant de nouveaux marchés pour ses propres produits. Changements s'est également produit dans la société américaine qui a réalisé son statut dans un économie mondiale et soutenaient des idées telles que l'impérialisme, mais ces les idées ont pris une forme différente du modèle européen. Structurellement, les États-Unis ont construit un réseau de clusters qui ont créé des pôles d'attraction et de diversité économique dans différentes parties du pays. ; Цель статьи проанализировать социально-экономические изменения и особенности, которые были вызваны процессом индустриализации в США, определить предпосылки, этапы и последствия индустриализации в американском обществе. Методы исследования. В исследовании используются методы системного анализа, синтеза, сравнения, обобщения. Научная новизна. Индустриализация является первичным фактором создания независимого и развитого внутреннего рынка каждой страны. Осмысление этих качественных изменений, внедрение промышленности в экономический сектор страны, лучше всего можно увидеть на примере самой мощной экономики мира - США. Выводы. Последствия индустриализации помогли США поднять свой статус на международной арене путем покорения новых рынков сбыта своей продукции. Структурно США построили целую сеть кластеров, которые создавали точки притяжения и экономическое разнообразие в различных регионах страны. ; Мета статті проаналізувати соціально-економічні зміни і особливості, які були викликані процесом індустріалізації в США, визначити передумови, етапи і наслідки індустріалізації в американському суспільстві. Методи дослідження. У дослідженні використовуються методи системного аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення. Наукова новизна. Індустріалізація є первинним чинником створення незалежного і розвиненого внутрішнього ринку кожної країни. Осмислення цих якісних змін, впровадження промисловості в економічний сектор країни, найкраще можна побачити на прикладі найпотужнішої економіки світу - США. Висновки. Наслідки індустріалізації допомогли США підняти свій статус на міжнародній арені шляхом підкорення нових ринків збуту своєї продукції. Структурно США побудували цілу мережу кластерів, які створювали точки тяжіння і економічнe розманіття в різних регіонах країни.

The author uses James S. Coleman' conception of micro-to-macro transitions as a theoretical tool for reconstruction kinship network as well as network of civil activities among members of "Stara Hromada" (The Old Community). It is impossible to reconstruct social foundations of the Ukrainian national movement according to Ernest Gellner' conception. E. Gellner in his classical book "Nations and Nationalism" explains social origins of modern nationalism as a reaction to industrialization. According to E. Gellner, bourgeois class had the main influence on the process of nation formation during the industrialization. That trend was not possible in Ukrainian social, economic, and political context of XIX century. The main role in Ukrainian nationhood and nation formation played traditional elite (nobles). The Old Community after 1869 was network organization of that social group. The author uses network analysis for empirical evidence. Communication and cooperation between different members of the Old Community were based on principles of estate integration. Marriage was especially significant social practice in the process of community integration. Civil activity with family background was a reaction to contradictory conflation of different social roles. That activity provoked new type of social identity – national identity among representatives of traditional elites. James S. Coleman' conception provides heuristic understanding of aggregation individual actions and attitudes into desirable behaviors at the collective level. ; Використано концепцію мікро-макро переходів Дж. С. Колмена як теоретичний інструмент для реконструкції мереж спорідненості, так само як і мереж громадської діяльності членів "Старої громади". Неможливо виявити соціальні підстави українського національного руху, керуючись концепцією Е. Ґелнера. За Е. Ґелнером, концепція якого викладена в класичній книзі "Нації та націоналізм", індустріалізація обумовлює модерний націоналізм. Подібна тенденція не була можливою в українських соціальних, ...

Urgency of the research. There is a high need for market-based indicators of the cost and duration of construction work. The studied normative documents have significant drawbacks, in particular the high complexity of the recommended methods and the lack of statistical justification for the accuracy of the labor standardization studies. Developing a method to address these shortcomings is effective from a social, economic and technical point of view.Target setting. It becomes inappropriate to centralize labor cost regulation by government agencies in a market economy, so any enterprise in Ukraine is interested in a method of labor standardization that would have low complexity of use, high adaptability to organizational construction conditions, and precision for engineering and economic calculations.Actual scientific researches and issues analysis. The existing normative documents for setting labor standards were considered, known methods of norming were analyzed.Uninvestigated parts of general matters defining. It is important to develop a labor standardization method that would be less time consuming, more accurate and statistically valid. This can be achieved by combining summary and research methods of labor standardization using mathematical statistics.The research objective. Development of labor standardization method of the construction work cost on the basis of the most effective methods, the accuracy and number of field experiments of which is substantiated by statistical methods.The statement of basic materials. Multicriteria analysis of labor standardization methods allows choosing the most effective method, based on information sources, including importance ranking of indicators. A technique is proposed that represents a combination of summary and research methods with a statistical justification for the full-scale studies number.Conclusions. The proposed method allows justifying the accuracy, reducing the complexity of labor standards developing. ; Актуальність теми дослідження. Є висока необхідність наявності ринково обґрунтованих показників вартості та тривалості виконання будівельних робіт. Вивчені нормативні документи мають суттєві недоліки, зокрема високу трудомісткість методів, що рекомендуються, та відсутність статистичного обґрунтування точності досліджень з нормування. Розробка методу з усуненням зазначених недоліків є ефективною із соціального, економічного та технічного погляду.Постановка проблеми. В умовах ринкової економіки стає недоцільним централізоване нормування витрат праці державними установами, тому будь-яке підприємство в Україні є зацікавленим у методі нормування, який би мав низьку трудомісткість використання, високу адаптивність до організаційних умов будівництва та достатню для інженерних та економічних розрахунків точність.Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті чинні нормативні документи зі встановлення норм праці, проаналізовані відомі методи нормування.Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Актуальним є розробка методу нормування, що був би менш трудомістким, більш точним та статистично обґрунтованим. Цього можливо досягти за рахунок комбінування сумарних та дослідницьких методів нормування із використанням методів математичної статистики.Постановка завдання. Розробка методики нормування витрат праці будівельних робіт на основі найбільш ефективних методів, точність та кількість натурних дослідів якої обґрунтована статистичними методами.Виклад основного матеріалу. Багатокритеріальний аналіз методів нормування дає змогу на основі інформаційних джерел вибрати найбільш ефективний метод, у тому числі за допомогою ранжування важливості показників. Запропонована методика, що являє собою комбінацію сумарних і дослідницьких методів зі статистичним обґрунтуванням кількості натурних досліджень трудомісткості.Висновки відповідно до статті. Запропонована методика дозволяє обґрунтувати точність, знизити трудовитрати розробки норм праці.

Urgency of the research. There is a high need for market-based indicators of the cost and duration of construction work. The studied normative documents have significant drawbacks, in particular the high complexity of the recommended methods and the lack of statistical justification for the accuracy of the labor standardization studies. Developing a method to address these shortcomings is effective from a social, economic and technical point of view.Target setting. It becomes inappropriate to centralize labor cost regulation by government agencies in a market economy, so any enterprise in Ukraine is interested in a method of labor standardization that would have low complexity of use, high adaptability to organizational construction conditions, and precision for engineering and economic calculations.Actual scientific researches and issues analysis. The existing normative documents for setting labor standards were considered, known methods of norming were analyzed.Uninvestigated parts of general matters defining. It is important to develop a labor standardization method that would be less time consuming, more accurate and statistically valid. This can be achieved by combining summary and research methods of labor standardization using mathematical statistics.The research objective. Development of labor standardization method of the construction work cost on the basis of the most effective methods, the accuracy and number of field experiments of which is substantiated by statistical methods.The statement of basic materials. Multicriteria analysis of labor standardization methods allows choosing the most effective method, based on information sources, including importance ranking of indicators. A technique is proposed that represents a combination of summary and research methods with a statistical justification for the full-scale studies number.Conclusions. The proposed method allows justifying the accuracy, reducing the complexity of labor standards developing. ; Актуальність теми дослідження. Є висока необхідність наявності ринково обґрунтованих показників вартості та тривалості виконання будівельних робіт. Вивчені нормативні документи мають суттєві недоліки, зокрема високу трудомісткість методів, що рекомендуються, та відсутність статистичного обґрунтування точності досліджень з нормування. Розробка методу з усуненням зазначених недоліків є ефективною із соціального, економічного та технічного погляду.Постановка проблеми. В умовах ринкової економіки стає недоцільним централізоване нормування витрат праці державними установами, тому будь-яке підприємство в Україні є зацікавленим у методі нормування, який би мав низьку трудомісткість використання, високу адаптивність до організаційних умов будівництва та достатню для інженерних та економічних розрахунків точність.Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті чинні нормативні документи зі встановлення норм праці, проаналізовані відомі методи нормування.Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Актуальним є розробка методу нормування, що був би менш трудомістким, більш точним та статистично обґрунтованим. Цього можливо досягти за рахунок комбінування сумарних та дослідницьких методів нормування із використанням методів математичної статистики.Постановка завдання. Розробка методики нормування витрат праці будівельних робіт на основі найбільш ефективних методів, точність та кількість натурних дослідів якої обґрунтована статистичними методами.Виклад основного матеріалу. Багатокритеріальний аналіз методів нормування дає змогу на основі інформаційних джерел вибрати найбільш ефективний метод, у тому числі за допомогою ранжування важливості показників. Запропонована методика, що являє собою комбінацію сумарних і дослідницьких методів зі статистичним обґрунтуванням кількості натурних досліджень трудомісткості.Висновки відповідно до статті. Запропонована методика дозволяє обґрунтувати точність, знизити трудовитрати розробки норм праці.

The author analyzes dynamic changes of social structure of Donbas region that were caused by numerous migrations and governmental industrialization.These factors converted Ukrainian territory into a biethnic region with the pro-Russian vectors. It is indicated that elimination of Ukrainian villages took place during collectivization, collapse of the traditional frame of the society, and Holodomor of 1932–33 – a famine-genocide with physical elimination of millions of people. Demographic losses of the Ukrainian rural population, its substitution by migrants from nearby territories, deprivation of economic ground through the prohibition of private peasant economies, as well as deportation during the Soviet period, deprived the most numerous national group of possibilitiess for future development.The industrialization, guided by the state, systematically changed the social and settlement structure of the population. Numerous migrations, aimed at the industrial production, caused massive flows of the Russian population to the urbanized cities. As a result, migration dynamics unified and assimilated different ethnic groups with the Russian lifestyle, language, and culture as the pillar favored by the state. It is indicated that the social base of the industrial region was formed as a conglomerate of labor migrants, deported population, amnestied and demobilized persons, whose values were corrected by the state through dividing them into loyal and disloyal to the Soviet regime.It is distinguished that the economic crisis, shutdown of unprofitable mines in the region negatively influenced the population and entailed social tension, taking into account the settlement structure geared to production maintenance. The poor social position of Ukrainians from the professional standpoint became the specific of the region. In fact, leading positions in profitable spheres and administration were taken by the members of other ethnonational groups. The author argues that the social specifics of Donbas, correlation of ethnonational and social-professional structure of the population did not favor public activity and political influence on the development of Ukrainians, which resulted in the humanitarian loss of the region. ; Аналізуються динамічні зміни соціальної структури Донбасу, що в ході численних міграцій та планової індустріалізації перетворили українську територію на дво­етнічний регіон з проросійськими орієнтаціями. Вказано, що знищення українського села відбувалося під час примусової колективізації, коли руйнувалась традиційна соціальна система, та Голодомору 1932–33 рр., за допомогою якого фізично винищувалося населення. Демографічні втрати українського сільського населення, заміщення його переселенцями з сусідніх територій, позбавлення економічного підґрунтя через заборону приватної власності селянських господарств, депортації у радянський період позбавили перспектив майбутнього розвитку найчисельнішу національну групу. Планомірно, що керована державою індустріалізація змінила соціально-поселенську структуру населення. Численні міграції, спрямовані на промислове виробництво, спричинили наплив значної кількості російського населення в урбанізоване місто. Як наслідок, міграційна динаміка уніфікувала, асимілювала різні етнічні групи в російському стилі життя, мові, культурі як домінуючій та протегованій державою. Вказано, що соціальна база промислового регіону формувалася як конгломерат трудових мігрантів, депортованого населення, амністованих, демобілізованих, потрібність яких вміло коригувала держава через поділ на лояльних та нелояльних до неї. Виділено, що економічна криза, закриття нерентабельних шахт у регіоні, враховуючи поселенську структуру, зорієнтовану на обслуговування виробництва, негативно вплинули на стан населення, спричинили соціальну напругу. Специфікою регіону стала незначна статусна роль українців у професійному плані, адже керівні посади у галузях, що дають прибуток та забезпечують адміністрування, посідали представники інших етнонаціональних груп. Соціальна специфіка Донбасу, співвідношення етнонаціональної та соціально-професійної структури населення не сприяли громадській сформованості та політичному впливу на процеси української сторони, що і привело до гуманітарної втрати регіону.

This article contains the work of the scientist-railwayman Volodymyr SOKOVYCH industrialization during the 30s of the twentieth century, his position in the scientific discussions on the development of railway transport is illuminated, as well as an overview of the theoretical developments of the scientist to organize rail transport, taking into account the militarization of the Soviet Union. ; В статье дано описание деятельности ученого-железнодорожника В.А.Соковича во время индустриализации 30-х годов ХХ века, освещена его позиция в научных дискуссиях о развитии железнодорожного транспорта, а также дан обзор теоретических наработок ученого с целью организации железнодорожных перевозок с учетом милитаризации транспорта в СССР. ; У статті дано опис діяльності визначного науковця-залізничника В.О. Соковича під час індустріалізації 30-х років ХХ сторіччя, висвітлена його позиція у наукових дискусіях щодо розвитку залізничного транспорту, а також дано огляд теоретичних напрацювань вченого з метою організації залізничних перевезень з врахуванням мілітаризації транспорту в СРСР.