Introduction. Modern trends in recent decades indicate that a society, that makes a scientific search of effective use of achievements of technological progress, generates inequality in a significant scale. This situation requires a detailed study of the concept and the determinants of inequality within the countries and between them in terms of financial instability, economic imbalances and the need for sustainable development.Purpose. Detailing the nature of inequality and identifying its determinants for forming the basis of reducing inequalities in practice in terms of sustainable development.Results. The research has shown that inequality has a layered structure, it can be seen at the global, regional, national and micro levels. Inequality is a multifaceted phenomenon and is manifested in all spheres of society. It is also argued, that inequality - is the existence of people in a situation in which they have unequal access to resources. Economic inequality has increased significantly over the past 30 years inside the countries and between countries. The imbalance in the world is increasing and every year the wealth is concentrated in a smaller part of the population. Wide inequality is the socio-economic inequality, which is a situation where people are living in conditions in which they have limited or unequal access to resources, have unequal life chances and opportunities to meet the needs. In modern terms determinants of inequality are: social stratification and polarization of society; different income levels; wealth; power; prestige; political, legal and socio-cultural differences; level of social capital; ethnic differences; social, spatial mobility and others. If there is an equal access to social, economic, cultural, educational and technological opportunities for all people, all nations can have the same potential to achieve socio-economic status.Originality. Used an evolutionary approach to the study of the nature of inequality and covered the views of scientists from Plato to the present. Based on the prevalence of determinants there are defined types of inequality and there is also given their author's interpretation taking into the account the specific development. There is also a grounded necessity to address the causes of inequality to sustain equal opportunities for socio-economic development and avoid conflicts and terrorism.Conclusion. Inequality in all systems existed and excited people in all ages. Socio-economic heterogeneity of the society and unequal distribution of resources is one reason for assigning by some people power, property, prestige, and the absence of these determinants in others reduces the possibility of full development. The general trend, which is observed in the world and in almost all countries in recent decades - a growing inequality in the various segments of public life, which naturally affects the quality of economic development.
У статті розглядаються об'єктивні та суб'єктивні засоби виміру соціологічного аналізу соціально-економічної нерівності. Серед об'єктивних оцінок звертається увага на інтегральні індекси якості життя, що розроблені міжнародними організаціями. Наведені дані про сучасний рейтинг України на міжнародній арені по якості життя, індексу процвітання, індексу добробуту, індексу людського розвитку. Проведено аналіз суб'єктивних оцінок населення України що до свого місця в соціальній структурі та матеріального становища сімей. Визначено, що за послідні роки ситуація з соціально-економічною нерівністю не зазнала суттєвих змін, та навіть ускладняється. Указується до яких економічних, політичних та соціальних наслідків призводить нерівність. Наголошується на необхідності для подолання крайніх проявів нерівності розбудови сильної держави з ефективним професійним управлінням в усіх сферах життя. Абсолютної рівності досягти неможливо. В той же час надмірна нерівність створює багато проблем для розвитку суспільства, призводить до зубожіння значної частки населення країни. Необхідне правильне визначення пріоритетів економічного та соціального розвитку. ; The article discusses objective and subjective means of measuring the sociological analysis of socio-economic inequality. Among objective assessments, attention is drawn to the integral indices of the quality of life developed by international organizations. The data on the current rating of Ukraine in the international arena on the quality of life, prosperity index, welfare index, human development index. The analysis of subjective assessments of the population of Ukraine of its place in the social structure and financial situation of families. It has been determined that in recent years the situation with socio-economic inequality has not experienced significant changes, and is even becoming more complicated. It indicates what economic, political and social consequences inequality leads to. The need for overcoming the extreme manifestations of the inequality of building a strong state with effective professional management in all spheres of life is noted. Absolute equality cannot be achieved. At the same time, excessive inequality creates many problems for the development of society, leads to the impoverishment of a significant proportion of the population. The main way to overcome the extremes of inequality in Ukraine is to build a strong state with effective professional governance in all spheres of life. It is necessary to correctly define the priorities of economic and social development.
The article discusses the main aspects and forms of socio-economic inequality in today's world, such as: wealth and income inequality, gender inequality, life-level and life-quality gaps between rural and urban people and workers from various branches of the national economy, educational inequality and poverty, inequality on the labour market, wealth inequality by age, digital inequality and stratification. It is emphasized that socio-economic inequality and polarization in any economic system, both national and global ones, occur due to objective factors and have positive (stimulating) effects. Clearly, it is not proper to measure inequality only by using traditional indicators, namely, GDP per capita, Gini coefficient, Kaitz index, etc., because they do not make it possible to reveal all the forms and threats under the conditions of current political and geo-economic transformations. The integral indices have been characterized through which socio-economic gaps can be assessed for qualitative parameters, including the Social Progress Index, the Quality of Life Index, and the Inclusive Development Index as the most complete and suitable tool for identifying inequalities at the national and global levels. The author has established the fact that wealth and income inequality is an essential but not the only aspect of inequality in today's world, and that all forms of inequality are linked by cause-and-effect relationships.The research paper provides a partial comparison and an analysis of the current state in Ukraine (by forms of inequality). It is pointed out that in recent years the issues of educational inequality and digital stratification have been among the main threats for the future socio-economic development. Overcoming the challenges will be possible through national and international poverty alleviation policies, aimed at increasing the inclusive development of the world's economies and leveling the activities of extractive institutions.
Purpose. The objective of this article is to analyze the consequences of socio-economic inequality in the context of uneven global economic development.Methodology of research. There are methods were used in the process research: comparison and critical analysis (in determining the relationship between economic growth and inequality); of the SWOT analysis (in order to systematize the factors of inequality and establish the positive and negative effects of inequality on economic development); generalizations (in forming conclusions about the impact of inequality on economic development).Results. Three groups of consequences of social and economic inequality are identified: economic, social and political, which dominate in modern society. The features of the impact of inequality on economic development are demonstrated on the basis of a SWOT analysis. It has been summarized that the high income inequality in the country is not good, it does not contribute to the convergence of income and an increase in the middle class. On the contrary, it creates conditions for economic instability and socio-political upheavals.Keywords: socioeconomic inequality, economic development, uneven global development, the effects of inequality. ; Мета. Метою статті є аналіз наслідків соціально-економічної нерівності в умовах нерівномірного глобального економічного розвитку. Методика дослідження. У процесі вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: порівняння та критичного аналізу (при визначенні взаємозв'язку між економічним зростанням та нерівністю); SWOT-аналізу (при систематизації чинників нерівності та встановленні позитивного/негативного впливу нерівності на економічний розвиток); узагальнення (при формуванні умовиводів щодо впливу нерівності на економічний розвиток). Результати. Визначено, що у сучасному суспільстві домінують три групи наслідків соціально-економічної нерівності: економічні, соціальні та політичні. Продемонстровано вплив нерівності на економічний розвиток на підставі проведеного SWOT-аналізу. Резюмовано, що висока нерівність доходів у країні це не благо, вона не сприяє конвергенції доходів та збільшенню середнього класу, а навпаки створює умови для економічної нестабільності і соціально-політичних потрясінь.Ключові слова: соціально-економічна нерівність, економічний розвиток, нерівномірність глобального розвитку, наслідки нерівності
Purpose. The objective of this article is to analyze the consequences of socio-economic inequality in the context of uneven global economic development.Methodology of research. There are methods were used in the process research: comparison and critical analysis (in determining the relationship between economic growth and inequality); of the SWOT analysis (in order to systematize the factors of inequality and establish the positive and negative effects of inequality on economic development); generalizations (in forming conclusions about the impact of inequality on economic development).Results. Three groups of consequences of social and economic inequality are identified: economic, social and political, which dominate in modern society. The features of the impact of inequality on economic development are demonstrated on the basis of a SWOT analysis. It has been summarized that the high income inequality in the country is not good, it does not contribute to the convergence of income and an increase in the middle class. On the contrary, it creates conditions for economic instability and socio-political upheavals.Keywords: socioeconomic inequality, economic development, uneven global development, the effects of inequality. ; Мета. Метою статті є аналіз наслідків соціально-економічної нерівності в умовах нерівномірного глобального економічного розвитку. Методика дослідження. У процесі вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: порівняння та критичного аналізу (при визначенні взаємозв'язку між економічним зростанням та нерівністю); SWOT-аналізу (при систематизації чинників нерівності та встановленні позитивного/негативного впливу нерівності на економічний розвиток); узагальнення (при формуванні умовиводів щодо впливу нерівності на економічний розвиток). Результати. Визначено, що у сучасному суспільстві домінують три групи наслідків соціально-економічної нерівності: економічні, соціальні та політичні. Продемонстровано вплив нерівності на економічний розвиток на підставі проведеного SWOT-аналізу. Резюмовано, що висока нерівність доходів у країні це не благо, вона не сприяє конвергенції доходів та збільшенню середнього класу, а навпаки створює умови для економічної нестабільності і соціально-політичних потрясінь.Ключові слова: соціально-економічна нерівність, економічний розвиток, нерівномірність глобального розвитку, наслідки нерівності
Purpose. The objective of this article is to analyze the consequences of socio-economic inequality in the context of uneven global economic development.Methodology of research. There are methods were used in the process research: comparison and critical analysis (in determining the relationship between economic growth and inequality); of the SWOT analysis (in order to systematize the factors of inequality and establish the positive and negative effects of inequality on economic development); generalizations (in forming conclusions about the impact of inequality on economic development).Results. Three groups of consequences of social and economic inequality are identified: economic, social and political, which dominate in modern society. The features of the impact of inequality on economic development are demonstrated on the basis of a SWOT analysis. It has been summarized that the high income inequality in the country is not good, it does not contribute to the convergence of income and an increase in the middle class. On the contrary, it creates conditions for economic instability and socio-political upheavals.Keywords: socioeconomic inequality, economic development, uneven global development, the effects of inequality. ; Мета. Метою статті є аналіз наслідків соціально-економічної нерівності в умовах нерівномірного глобального економічного розвитку. Методика дослідження. У процесі вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: порівняння та критичного аналізу (при визначенні взаємозв'язку між економічним зростанням та нерівністю); SWOT-аналізу (при систематизації чинників нерівності та встановленні позитивного/негативного впливу нерівності на економічний розвиток); узагальнення (при формуванні умовиводів щодо впливу нерівності на економічний розвиток). Результати. Визначено, що у сучасному суспільстві домінують три групи наслідків соціально-економічної нерівності: економічні, соціальні та політичні. Продемонстровано вплив нерівності на економічний розвиток на підставі проведеного SWOT-аналізу. Резюмовано, що висока нерівність доходів у країні це не благо, вона не сприяє конвергенції доходів та збільшенню середнього класу, а навпаки створює умови для економічної нестабільності і соціально-політичних потрясінь.Ключові слова: соціально-економічна нерівність, економічний розвиток, нерівномірність глобального розвитку, наслідки нерівності
У статті розглядаються об'єктивні та суб'єктивні засоби виміру соціологічного аналізу соціально-економічної нерівності. Серед об'єктивних оцінок звертається увага на інтегральні індекси якості життя, що розроблені міжнародними організаціями. Наведені дані про сучасний рейтинг України на міжнародній арені по якості життя, індексу процвітання, індексу добробуту, індексу людського розвитку. Проведено аналіз суб'єктивних оцінок населення України що до свого місця в соціальній структурі та матеріального становища сімей. Визначено, що за послідні роки ситуація з соціально-економічною нерівністю не зазнала суттєвих змін, та навіть ускладняється. Указується до яких економічних, політичних та соціальних наслідків призводить нерівність. Наголошується на необхідності для подолання крайніх проявів нерівності розбудови сильної держави з ефективним професійним управлінням в усіх сферах життя. Абсолютної рівності досягти неможливо. В той же час надмірна нерівність створює багато проблем для розвитку суспільства, призводить до зубожіння значної частки населення країни. Необхідне правильне визначення пріоритетів економічного та соціального розвитку. ; В статье рассматриваются объективные и субъективные средства измерения социологического анализа социально-экономического неравенства. Среди объективных оценок обращается внимание на интегральные индексы качества жизни, которые разработаны международными организациями. Приведены данные о современном рейтинге Украины на международной арене по качеству жизни, индексу процветания, индексу благосостояния, индексу человеческого развития. Проведён анализ субъективных оценок населения Украины своего места в социальной структуре и материального положения семей. Определено, что за последние годы ситуация с социально-экономическим неравенством не испытала существенных изменений, и даже усложняется. Указывается к каким экономическим, политическим и социальным последствиям приводит неравенство. Отмечается необходимость для преодоления крайних проявлений неравенства строительства сильного государства с эффективным профессиональным управлением во всех сферах жизни. Абсолютного равенства достичь невозможно. В то же время чрезмерное неравенство создаёт много проблем для развития общества, приводит к обнищанию значительной части населения страны. Необходимо правильное определение приоритетов экономического и социального развития. ; The article discusses objective and subjective means of measuring the sociological analysis of socio-economic inequality. Among objective assessments, attention is drawn to the integral indices of the quality of life developed by international organizations. The data on the current rating of Ukraine in the international arena on the quality of life, prosperity index, welfare index, human development index. The analysis of subjective assessments of the population of Ukraine of its place in the social structure and financial situation of families. It has been determined that in recent years the situation with socio-economic inequality has not experienced significant changes, and is even becoming more complicated. It indicates what economic, political and social consequences inequality leads to. The need for overcoming the extreme manifestations of the inequality of building a strong state with effective professional management in all spheres of life is noted. Absolute equality cannot be achieved. At the same time, excessive inequality creates many problems for the development of society, leads to the impoverishment of a significant proportion of the population. The main way to overcome the extremes of inequality in Ukraine is to build a strong state with effective professional governance in all spheres of life. It is necessary to correctly define the priorities of economic and social development.
У статті розглядаються об'єктивні та суб'єктивні засоби виміру соціологічного аналізу соціально-економічної нерівності. Серед об'єктивних оцінок звертається увага на інтегральні індекси якості життя, що розроблені міжнародними організаціями. Наведені дані про сучасний рейтинг України на міжнародній арені по якості життя, індексу процвітання, індексу добробуту, індексу людського розвитку. Проведено аналіз суб'єктивних оцінок населення України що до свого місця в соціальній структурі та матеріального становища сімей. Визначено, що за послідні роки ситуація з соціально-економічною нерівністю не зазнала суттєвих змін, та навіть ускладняється. Указується до яких економічних, політичних та соціальних наслідків призводить нерівність. Наголошується на необхідності для подолання крайніх проявів нерівності розбудови сильної держави з ефективним професійним управлінням в усіх сферах життя. Абсолютної рівності досягти неможливо. В той же час надмірна нерівність створює багато проблем для розвитку суспільства, призводить до зубожіння значної частки населення країни. Необхідне правильне визначення пріоритетів економічного та соціального розвитку. ; В статье рассматриваются объективные и субъективные средства измерения социологического анализа социально-экономического неравенства. Среди объективных оценок обращается внимание на интегральные индексы качества жизни, которые разработаны международными организациями. Приведены данные о современном рейтинге Украины на международной арене по качеству жизни, индексу процветания, индексу благосостояния, индексу человеческого развития. Проведён анализ субъективных оценок населения Украины своего места в социальной структуре и материального положения семей. Определено, что за последние годы ситуация с социально-экономическим неравенством не испытала существенных изменений, и даже усложняется. Указывается к каким экономическим, политическим и социальным последствиям приводит неравенство. Отмечается необходимость для преодоления крайних проявлений неравенства строительства сильного государства с эффективным профессиональным управлением во всех сферах жизни. Абсолютного равенства достичь невозможно. В то же время чрезмерное неравенство создаёт много проблем для развития общества, приводит к обнищанию значительной части населения страны. Необходимо правильное определение приоритетов экономического и социального развития. ; The article discusses objective and subjective means of measuring the sociological analysis of socio-economic inequality. Among objective assessments, attention is drawn to the integral indices of the quality of life developed by international organizations. The data on the current rating of Ukraine in the international arena on the quality of life, prosperity index, welfare index, human development index. The analysis of subjective assessments of the population of Ukraine of its place in the social structure and financial situation of families. It has been determined that in recent years the situation with socio-economic inequality has not experienced significant changes, and is even becoming more complicated. It indicates what economic, political and social consequences inequality leads to. The need for overcoming the extreme manifestations of the inequality of building a strong state with effective professional management in all spheres of life is noted. Absolute equality cannot be achieved. At the same time, excessive inequality creates many problems for the development of society, leads to the impoverishment of a significant proportion of the population. The main way to overcome the extremes of inequality in Ukraine is to build a strong state with effective professional governance in all spheres of life. It is necessary to correctly define the priorities of economic and social development.
The main economic and socio-political aspects of the formation of social inequality are considered. The influence of social inequality on political processes in transitive and democratic societies is determined. ; Рассматриваются основные экономические социально-политические аспекты формирования социального неравенства. Определяется влияние социального неравенства на политические процессы в транзитивных и демократических обществах. ; Розглядаються основні економічні соціально-політичні аспекти формування соціальної нерівності. Визначається вплив соціальної нерівності на політичні процеси в транзитивних та демократичних суспільствах.
This article presents the results of study of relationship between inequality percep-tion and social orientations of the population of different countries based on the data of fi fth wave of European Social Survey (ESS) conducted in 2009. The relations between inequality perception and people's main social orientations (trust-distrust in key political actors, tolerance-xenophobia, creativity-conservatism, altruism-selfi shness) was established. However, the study demonstrates differences between countries both in the set of indicators of inequality perception which infl uences particular social orientations and in the direction of this infl uence.Key words: inequality perception, social orientations, European Social Survey. ; Представлено результати вивчення співвідношення сприйняття нерівностей та соціальних орієнтацій у населення різних країн за даними п'ятої хвилі Європейського соціального дослідження (European Social Survey, ESS), проведеної у 2009 році. Було зафіксовано існування зв'язку між оцінками нерівностей і основними соціальними орієнтаціями населення (довірою-недовірою до ключових політичних акторів, толерантністю-ксенофобією, креативністю-консервативністю та альтруїзмом-егоїзмом). Водночас наявні розбіжності як у тому, які саме оцінки станів нерівностей впливають на окремі соціальні орієнтації, так і у напрямі такого впливу.Ключові слова: сприйняття нерівності, соціальні орієнтації, Європейське соціальне дослідження.
The article deals with the problem of the development of the theoretical base of research in the sociology of leisure and its connection with the main methodological searches of sociological science. Based on a retrospective analysis of local studies in the 60-80s. XX century. it is said that most of them lack scientific methodology, which made it difficult to compare the results and calls into question the legitimacy of the data obtained. The concept of developing leisure potential is considered as the basic theoretical basis of research of this period. Using the example of analysis of various spheres and directions of cultural and recreational activities, scientists have proved the positive influence of leisure time on man as a medium for the development of his creative abilities, the formation and realization of cultural capital. Leisure was considered an indicator of freedom and equality, the cultural and leisure environment was a space for the formation of democratic relations in society. The leading theoretical approach of most research in the sphere of leisure of this period was the institutional approach, and functional and conflictological theories were also used. In search of explanations for new trends in the development of leisure in the 80-2000 years. Ukrainian scientists expand the methodological base of research in the sphere of leisure, turn to the theories of cultural reproduction of society (the reconstruction of the social position on cultural characteristics) and the sociocultural methodology of class analysis, which significantly enhances the cognitive and practical potential of research in the field of leisure, makes them a tool for the formation of cultural policies. ; В статье рассматривается проблема развития теоретической базы исследований в социологии досуга и ее связь с основными методологическими поисками социологической науки. На основе ретроспективного анализа локальных исследований 60-80 гг. XX ст. говорится об отсутствии у большинства из них научной методологии, что затрудняло сравнение результатов и ставит под сомнение легитимность полученных данных. Концепция развивающего потенциала досуга рассматривается как базовая теоретическая основа исследований этого периода. На примере анализа различных сфер и направлений культурно-досуговой деятельности ученые доказывали положительное влияние досуга на человека, как среды развития его творческих способностей, формирования и реализации культурного капитала. Досуг рассматривался как показатель свободы и равенства, а культурно-досуговая среда, как пространство формирования демократических отношений в обществе. Ведущим теоретическим подходом большинства исследований в сфере досуга этого периода был институциональный подход, применяли также функциональные и конфликтологические теории. В поисках объяснений новых тенденций развития досуга в 80-2000 гг. украинские ученые расширяют методологическую базу исследований сферы досуга, обращаются к теориям культурного воспроизводства социума (реконструкция социальной позиции по культурным характеристикам) и социокультурной методологии классового анализа, что существенно повышает познавательный и практический потенциал исследований в сфере досуга, делает их инструментом формирования культурной политики. ; У статті розглядається проблема розвитку теоретичної бази досліджень в соціології дозвілля та її зв'язок з методологічними пошуками соціологічної науки в цілому. На основі ретроспективного аналізу локальних досліджень 60-80 рр.XX ст. доводиться відсутність грунтовної наукової методології, що ускладнює порівняння результатів досліджень та ставить під сумнів отриманих даних. Визначається, що в цей період базовою теоретичною основою досліджень була концепція розвиваючого потенціалу дозвілля. На прикладі аналізу різних сфер та напрямів культурно-дозвіллєвої діяльності доводився позитивний вплив дозвілля на людину, що полягав у розвитку її творчих здібностей, набутті та реалізації культурного капіталу. Дозвілля розглядалося як місце та практика свободи та рівності, а культурно-дозвіллєве середовище – як простір формування демократичних відносин. Провідним теоретичним підходом більшості досліджень у сфері дозвілля був інституціональний підхід, також поряд з ним застосовували функціональні та конфліктологічні теорії. У пошуках пояснень нових тенденцій розвитку дозвілля у 1980 – початку 2000 рр. вітчизняні науковці розширюють методологічну базу досліджень сфери дозвілля, звертаються до теорій культурного відтворення соціуму (реконструкція соціальної позиції за культурними характеристиками) та соціокультурної методології класового аналізу, що суттєво підвищує пізнавальний та практичний потенціал досліджень у сфері дозвілля.
The article is devoted to the consideration of barriers to social inequality, which are reproduced in education in particular at its initial levels. Emphasized that the results of the majority of modern sociological studies indicate that the successes in education and the social status achieved after a certain time after graduation depend on the social origin of the individual. Such dependence testifies to the ineffectiveness of legal mechanisms of social mobility, including those that are laid in the basis of the functioning of the institution of education. The influence of inequality factors poorly studied in sociology is estimated. With the support of the works of foreign sociologists, «barriers» that take place in the education system, promote the reproduction of social inequalities, and impede vertical social mobility have been identified. Particular attention is paid to the scientific comprehension of one of such barriers, connected with differences in linguistic and cognitive codes, whose carriers are children from different social strata. Author's interpretation of the terms «language code» and «cognitive code» is provided. The results of studies carried out with the authors' participation confirming the presence and revealing mechanism of the action of the indicated barrier are presented. The results of researches conducted with the participation of authors in 2013-2015 are presented. These results confirm the existence and revealing the mechanism of action of he barrier referred to above. Based on the results of researches, it is proved that the degree of development of cognitive codes, although it depends on the factor of social origin, in particular, on kind of professional activity of mother as the most important agent of primary socialization, nevertheless the teacher's work style largely influences the development of cognitive codes. A final conclusion is that the teachers' adherence to democratic principles of dialogue and dialogic nature of educational discourse, an orientation of teaching methods, first of all, on the cognitive development of students (rather than loading their memory with information) will allow one of the fundamental barriers to inequality in education to be laid at the first educational levels – general preschool and primary school education. ; Статья посвящена рассмотрению барьеров социального неравенства, которые воспроизводятся в образовании, в частности на его начальных уровнях. Установлено, что результаты большинства современных социологических исследований свидетельствуют о том, что успехи в образовании и социальный статус, достигаемый по истечении определенного времени после окончания учебы, зависят от социального происхождения индивида. Отмечается, что такая зависимость свидетельствует о неэффективности легальных механизмов социальной мобильности, в том числе тех, которые заложены в основу функционирования института образования. Оценено влияние факторов неравенства, которые мало изучены в социологии. С опорой на труды зарубежных социологов, выявлены «барьеры», имеющие место в системе образования, способствующие воспроизводству социального неравенства и препятствующие вертикальной социальной мобильности. Особое внимание уделено научному осмыслению одного из таких барьеров, связанного с различиями в языковых и когнитивных кодах, носителями которых являются дети – выходцы из различных социальных слоев. Предоставляются авторские трактовки терминов «языковой код» и «когнитивный код». Приводятся результаты исследований, проведенных с участием авторов в 2013–2015 годах, подтверждающие наличие и раскрывают механизм действия указанного барьера. С опорой на результаты исследований доказано, что степень развитости когнитивных кодов, хотя и зависит от фактора социального происхождения, в частности, от рода профессиональной деятельности матери как важнейшего агента первичной социализации, все же, стиль работы педагога в значительной степени влияет на развитие когнитивных кодов. Делается заключительный вывод о том, что соблюдение учителями демократических принципов общения и диалогичности образовательного дискурса, направленность преподавательских методик, прежде всего, на когнитивное развитие учащихся (а не на загрузку их памяти информацией) позволит снять один из фундаментальных барьеров неравенства в образовании, который закладывается еще на первых образовательных ступенях – на уровне общего дошкольного и начального школьного образования. ; Статтю присвячено розгляду бар'єрів соціальної нерівності, що відтворюються в освіті, зокрема на її початкових рівнях. Встановлено, що результати більшості сучасних соціологічних досліджень свідчать про те, що успіхи в освіті та соціальний статус, що досягається через деякий час після закінчення навчання, залежать від соціального походження індивіда. Зауважується, що така залежність свідчить про недієвість легальних механізмів соціальної мобільності, зокрема тих, що закладені в основу функціонування інституту освіти. Оцінено вплив факторів нерівності, що є мало вивченими в соціології. З опорою на праці зарубіжних соціологів, виявлено «бар'єри», що мають місце в системі освіти, сприяють відтворенню соціальної нерівності і перешкоджають вертикальній соціальній мобільності. Особливу увагу приділено науковому осмисленню одного з них, який пов'язаний із відмінностями у мовних і когнітивних кодах, носіями яких є діти – вихідці з різних соціальних прошарків. Надаються авторські тлумачення термінів «мовний код» і «когнітивний код». Наводяться результати досліджень, проведених за участю авторів у 2013–2015 роках, що підтверджують наявність і розкривають механізм дії зазначеного бар'єру. За результатами досліджень доведено, що ступінь розвиненості когнітивних кодів, хоча і залежить від фактору соціального походження, зокрема від роду професійної діяльності матері як найважливішого агенту первинної соціалізації, все ж таки стиль роботи педагога значною мірою впливає на розвиток когнітивних кодів. Робиться заключний висновок про те, що дотримання вчителями демократичних засад спілкування і діалогічності освітнього дискурсу, спрямованість викладацьких методик, перш за все, на когнітивний розвиток учнів (а не на завантаження їх пам'яті інформацією) дозволить зняти один із фундаментальних бар'єрів нерівності в освіті, що закладається ще на перших освітніх сходинах – на рівні загальної дошкільної та початкової шкільної освіти.
The article analysed the factors of formation of inequality of political participation in modern Ukrainian society. The author actualizes the issue of inequality of political participation as a new form of manifestation of social inequality in Ukrainian society. The relationship between the level of inequality of political participation and the overall level of political inequality in society is emphasized. In the article, the structuring of the theoretical-methodological developments of Western sociology in determining of formation of inequality of political participation in society is done. To realize the goal of the research, a statistical analysis of the significance and influence factors of determination of the level and types of political participation is carried by using the binary logistic regression procedure based on Omnibus' KIIS array for December 2015. Based on the interpretation of the data obtained, the factors that can determine the inequality of political participation in realities of Ukrainian society are determined. With the help of a comprehensive analysis of the equations obtained, the recommendations of the politics for reducing the level of inequality of political participation among the population are being developed. ; В статье осуществляется анализ факторов формирования неравенства политического участия в современном украинском обществе. Автор актуализирует вопрос неравенства политического участия как новой формы проявления социального неравенства в украинском обществе. Подчеркивается взаимосвязь уровня неравенства политического участия и общего уровня политического неравенства в обществе. В статье осуществлено структурирование теоретико-методологических наработок западной социологии по определению детерминант формирования неравенства политического участия в обществе. Для реализации цели исследования осуществляется статистический анализ значимости и влиятельности различных факторов детерминации уровня и типов политического участия с помощью процедуры бинарной логистической регрессии на основе массива Омнибуса КМИС за декабрь 2015 года. На основе интерпретации полученных данных определяются факторы, которые способны детерминировать неравенство политического участия в реалиях украинского общества. С помощью комплексного анализа полученных уравнений разрабатываются рекомендации относительно политик уменьшения уровня неравенства политического участия среди населения. ; У статті здійснюється аналіз чинників формування нерівності політичної участі в сучасному українському суспільстві. Автор актуалізує питання нерівності політичної участі як нової форми прояву соціальної нерівності в українському суспільстві. Підкреслюється взаємозв'язок рівня нерівності політичної участі та загального рівня політичної нерівності в суспільстві. У статті здійснено структурування теоретико-методологічних наробок західної соціології щодо визначення детермінант формування нерівності політичної участі в суспільстві. Для реалізації мети дослідження здійснюється статистичний аналіз значимості та впливовості різноманітних чинників детермінації рівня та типів політичної участі за допомогою процедури бінарної логістичної регресії на основі масиву Омнібусу КМІС за грудень 2015 року. На основі інтерпретації отриманих даних визначаються чинники, які здатні детермінувати нерівність політичної участі в реаліях українського суспільства. За допомогою комплексного аналізу отриманих рівнянь розробляються рекомендації щодо політик зменшення рівня нерівності політичної участі серед населення.
The article analysed the factors of formation of inequality of political participation in modern Ukrainian society. The author actualizes the issue of inequality of political participation as a new form of manifestation of social inequality in Ukrainian society. The relationship between the level of inequality of political participation and the overall level of political inequality in society is emphasized. In the article, the structuring of the theoretical-methodological developments of Western sociology in determining of formation of inequality of political participation in society is done. To realize the goal of the research, a statistical analysis of the significance and influence factors of determination of the level and types of political participation is carried by using the binary logistic regression procedure based on Omnibus' KIIS array for December 2015. Based on the interpretation of the data obtained, the factors that can determine the inequality of political participation in realities of Ukrainian society are determined. With the help of a comprehensive analysis of the equations obtained, the recommendations of the politics for reducing the level of inequality of political participation among the population are being developed. ; В статье осуществляется анализ факторов формирования неравенства политического участия в современном украинском обществе. Автор актуализирует вопрос неравенства политического участия как новой формы проявления социального неравенства в украинском обществе. Подчеркивается взаимосвязь уровня неравенства политического участия и общего уровня политического неравенства в обществе. В статье осуществлено структурирование теоретико-методологических наработок западной социологии по определению детерминант формирования неравенства политического участия в обществе. Для реализации цели исследования осуществляется статистический анализ значимости и влиятельности различных факторов детерминации уровня и типов политического участия с помощью процедуры бинарной логистической регрессии на основе массива Омнибуса КМИС за декабрь 2015 года. На основе интерпретации полученных данных определяются факторы, которые способны детерминировать неравенство политического участия в реалиях украинского общества. С помощью комплексного анализа полученных уравнений разрабатываются рекомендации относительно политик уменьшения уровня неравенства политического участия среди населения. ; У статті здійснюється аналіз чинників формування нерівності політичної участі в сучасному українському суспільстві. Автор актуалізує питання нерівності політичної участі як нової форми прояву соціальної нерівності в українському суспільстві. Підкреслюється взаємозв'язок рівня нерівності політичної участі та загального рівня політичної нерівності в суспільстві. У статті здійснено структурування теоретико-методологічних наробок західної соціології щодо визначення детермінант формування нерівності політичної участі в суспільстві. Для реалізації мети дослідження здійснюється статистичний аналіз значимості та впливовості різноманітних чинників детермінації рівня та типів політичної участі за допомогою процедури бінарної логістичної регресії на основі масиву Омнібусу КМІС за грудень 2015 року. На основі інтерпретації отриманих даних визначаються чинники, які здатні детермінувати нерівність політичної участі в реаліях українського суспільства. За допомогою комплексного аналізу отриманих рівнянь розробляються рекомендації щодо політик зменшення рівня нерівності політичної участі серед населення.
This article provides an overview and analysis of the main provisions andrecommendations contained in the report "Confronting gender inequality»prepared by the Commission on Gender, Inequality and Power at the LondonSchool of Economics and Political Science (LSE). Exploring the specified report,author continues the discussion started in the journal "Philosophy of Education»№1 for 2014 on heterogeneity and ambiguity of the main directions of praxeologicalconceptualization and implementation of gender mainstreaming, activation ofambivalent characteristics of these processes. In this context the article highlightsand analyzes the major trends that are both crucial for gender movement at UnitedKingdom and distinguish it from national Ukrainian gender mainstreaming.These trends are as follows: radicalism, praxeological orientation, lack of LGBTissues in the discussions, and the dominance of feminist discourse. It is concludedthat decisiveness, activism and praxeological orientation are the main features ofthe recommendations presented by the Commission on Gender, Inequality andPower. This experience is particularly productive in terms of its extrapolation tothe Ukrainian realities. ; Дана стаття присвячена огляду та аналізу основних положень та рекомендацій, що містяться у звіті «Протистоючи гендерній нерівності»(«Confronting gender inequality»), підготовленому Комісією з гендеру, нерівності та влади Лондонської школи економіки та політичних наук (London School of Economics and Political Science). Досліджуючи зазначений звіт, авторка продовжує дискусію, розпочату нею у випуску часопису «Філософія освіти» №1 за 2014 рік щодо гетерогенності та неоднозначності основних напрямів концептуалізації та праксеологічного втілення гендерного мейнстримінгу, активізації амбівалентних характеристик даних процесів. У даному контексті в статті виокремлено та проаналізовано головні тенденції, що є водночас визначальними для гендерного руху (зокрема, і в освіті) Великобританії та відрізняють його від вітчизняного мейнстримінгу. Цими тенденціями є радикалізм та активізм, праксеологічна спрямованість, відсутність ЛГБТ-проблематики та домінування феміністичного дискурсу у дискусіях та рекомендаціях.
