Suchergebnisse

Introduction. The new regionalism paradigm formation in Ukraine requires further research and substantiation of its theoretical and methodological principles, including the establishment of the classification features of the new regionalism.Purpose. The purpose of the article is to establish the classification features of the new regionalism; for this purpose, various scholars clarified the classification features of regionalism and the reasons for the emergence of a new regionalism were identified.Methods. In order to find out the classification features of the new regionalism, general scientific methods of research and special methods of scientific knowledge were used, namely dialectical, monographic, analysis and synthesis, as well as a systematic approach.Results. The article clarifies the classification features of regionalism. It was established that E. Harrel considers regionalism at the same time as a certain special relationship of regions with the world economy and as a policy, classifying it divides into five varieties, namely: regionalization, regional awareness and identity, regional intergovernmental cooperation, state regional integration and regional consolidation. B. Hettne, using the macro-approach, sees in regionalism the positioning of the region in the world economy, which in its further development may lead to multi-regionalism in the form of a new structure of the world economy, and considers regionalism from three positions: the measurement of the region, the evaluation of actors, the level of the region. M. Kitting gives a more branched classification of new regionalism, singling out the six main "ideal" forms of regionalism: conservative, "bourgeois", modernist, progressive, populist, and separatist regionalism, which gives a clear idea of regionalism that can be manifested in conservatism and separatism, and also have a "golden mean" in the form of progressive regionalism. The article substantiates the reasons for the emergence of a new regionalism.Originality. Because of the research, further development of the scientific and methodological principles of a new regionalism classification using the system approach, which gave the opportunity to identify the main causes of the emergence of new regionalism.Conclusions. The definition of the classification features of regionalism has made it possible to establish that new regionalism should be viewed not as a process but as a phenomenon and to justify the reasons for the emergence of a new regionalism. The various approaches to the classification of regionalism substantiate the existence of a large number of interpretations of the "regionalism" concept's essence and different views of scholars. It has been established that regionalism must be divided into economic and political regionalism, as well as distinguish between regionalism and new regionalism.

Subject of research are local budgets. The aim of the study is analysis of inter-budgetary relations in the formation of local budget revenues. The methods used during the study: generalization, comparative analysis, statistical and other research methods. The results of the work. It is noted that it is one of the most difficult tasks in the field of state and local finances. The problems of forming the revenue base of local budgets in Ukraine are described. Approaches to the formation of the system of intergovernmental relations are indicated. The current most pressing problems in the field of intergovernmental relations are analyzed; priority direction of delimitation of income sources between local budgets. Measures that need to be taken to further improve intergovernmental relations are proposed. The scope of the results: Ministry of Finance of Ukraine, the Verkhovna Rada of Ukraine, local authorities, city and district councils, united by territorial communities for the formation of financial resources. Conclusions. The adoption of the new version of the Budget Code of Ukraine stimulated the formation of a balanced budget policy that will promote regional economic growth taking into account national and regional interests, the introduction of new tools to stimulate regional development and development and improvement of intergovernmental relations. The introduction of a new version of the Budget Code in 2010 provided new approaches to budget planning aimed at increasing the revenue base of local budgets.

The article provides data on the current situation on the Korean Peninsula. Creating a peaceful denuclearization process was supposed to ensure an irreversible stable peace order on the Korean Peninsula, but today there is a difficult situation that could trigger a new era of the Cold War, if by 2020 the US and North Korea do not reach a consensus, North Korea is likely to take another path that could threaten peace on the Korean Peninsula. What is the essence of another path that North Korea will choose? This is close cooperation with China and Russia, the choice of the "North Korean" path of denuclearization: step by step, gradually, in parallel. This means, first of all, a significant strengthening of China's position in both the political and economic spheres. In this case, South Korea will lose the world market for goods, the latest technological developments and innovations. This means that South Korea will lose the opportunity for close economic, social and cultural cooperation with North Korea, which in turn will greatly complicate the process of peaceful transformation of the Korean Peninsula and, of course, may delay the reunification of the two Koreas. In addition, there is a high probability that North Korea, even if it carries out the process of denuclearization, can strengthen defense, buy the latest weapons from Russia and China. The article also points out that South Korea is facing a dilemma: blindly follow the US ally or, as the President of the Republic of Korea Moon Jae-in said, find its way to resolve the dilemma. The article also pays special attention to the strategy of South Korea, which is to find a way that benefits all the Korean people, without compromising the dignity of the United States. However, the main issue addressed in this article is the change in South Korea's strategy towards decisive economic and socio-cultural cooperation with North Korea, despite international sanctions against the DPRK. To do this, South Korea will need to develop a special strategy that would allow, without violating international rules, to convince the surrounding countries by diplomatic means and, above all, the United States that such a path will benefit everyone. The difficulty is that there is no time for long reflection, and therefore the Republic of Korea will most likely need to show determination and persuasiveness. ; У статті наводяться дані про ситуацію на Корейському півострові, яка склалася нині. Створення мирного процесу денуклеаризації мало забезпечити незворотний стабільний мирний порядок на Корейському півострові. Але нині склалася непроста ситуація, яка може викликати нову епоху холодної війни. Якщо протягом 2020 р. США і КНДР не дійдуть консенсусу, то, вірогідно, Північна Корея прийме інший шлях, який може загрожувати миру на Корейському півострові. У чому ж суть іншого шляху, який вибере Північна Корея? Це, швидше за все, тісна співпраця з Китаєм і Росією, вибір шляху денуклеаризації «по-північнокорейськи», тобто поетапно, поступово, паралельно. Це означає насамперед значне зміцнення позиції Китаю як у політичній, так і у сфері економіки і безпеки. У такому разі Південна Корея втратить світовий ринок збуту товарів, новітніх технологічних розробок та інновацій. А це означає, що Південна Корея втратить можливість тісного економічного, соціального та культурного співробітництва з Північною Кореєю, що своєю чергою значно ускладнить процес мирного перетворення Корейського півострова і, звичайно, може віддалити процес возз'єднання двох Корей. Крім того, величезна ймовірність того, що Північна Корея, якщо навіть здійснить процес денуклеари-зації, то може зміцнити захист оборони, придбати найновішу зброю з Росії та Китаю. У цій статті також вказується, що Південна Корея стала перед дилемою: сліпо слідувати за сюзником США або, як сказав президент Республіки Корея Мун Дже Ін, знайти свій шлях вирішення дилеми. Також у статті особлива увага приділяється стратегії Південної Кореї, яка полягає в тому, щоб, не утискаючи гідності США,знайти свій шлях, який вигідний усьому корейському народу. Однак головним питанням, яке розглядається у цій статті, є зміна стратегії Південної Кореї в бік рішучої економічної і соціально-культурної співпраці з Північною Кореєю, незважаючи на міжнародні санкції щодо КНДР. Для цього Південній Кореї необхідно буде виробити спеціальні стратегію, яка б дала змогу, не порушуючи міжнародні правила, дипломатичними методами переконати навколишні країни, насамперед США, що такий шлях буде вигідний всім. Уся складність полягає в тому, що часу на довгі роздуми немає, і тому Республіці Корея, швидше за все, необхідно буде проявити рішучість і переконливість.

The article exposes the relations of the Democratic People's Republic of Korea with the Republic of Korea, which is the neighbor of DPRK. The relations are considered in the format of the inter-Korean summits that took place between 2000 and 2018. The authors briefly describe the preconditions of creating of Inter-Korean meetings. Also the authors highlight the main results and events of these summits, indicating the fact that at this stage the main goal of the summits is the unification of North and South Korea. But it has not been achieved. At the same time, the launching, holding of these summits and the signing of the final documents is also a positive result, which indicates the necessity and importance of such meetings and negotiations. The main issues that the parties discuss at the inter-Korean summits are: North and South Korean integration in the future, also voluntary and uncompromising nature of this process and the independence of the process of unification from external factors and players. Today already held five inter-Korean summit and the sixth is planned to hold in 2019. The article also briefly discusses the reasons for holding summits between two countries and the influence of other countries on the DPRK's denuclearization. It should be noted that there was an international pressure on North Korea to make these inter-Korean summits and their decisions were implemented. For this, the United States, South Korea, Japan, Russia imposed sanctions against North Korea. The emphasis is made on the results of the inter-Korean summits and on the consequences of such meetings. As for the results of the inter-Korean summits, such a goal as the denuclearization of the Korean peninsula has been partially achieved, but the goal of joining the two Koreas into one state is still far away. ; У статті досліджуються відносини Корейської народно-демократичної республіки із сусідньою країною Республікою Кореєю у форматі міжкорейських самітів, які мали місце у період з 2000 року по 2018 рік. Автори коротко описують передумови до створення такого формату зустрічей. Висвітлюють основні результати та події цих самітів, указуючи на той факт, що на даному етапі не досягнено основну мету самітів – об'єднання Північної та Південної Корей. Водночас започаткування цих самітів, їх проведення та підписання підсумкових документів – є також позитивним результатом, що указує на необхідності та важливості таких зустрічей і перемовин. Основними питаннями, які сторони обговорюють на міжкорейських самітах є: об'єднання Північної та Південної Корей у майбутньому, також добровільність і непримусовість цього процесу та незалежність процесу об'єднання від зовнішніх факторів та гравців. На сьогодні вже проведено п'ять міжкорейських самітів і шостий заплановано провести у 2019 році. У статті також побіжно висвітлено причини проведення самітів між двома державами та вплив інших держав на денуклеаризацію КНДР. Зроблено наголос на результатах проведення міжкорейських самітів і на наслідках, які тягнуть за собою такі зустрічі.

The article exposes the relations of the Democratic People's Republic of Korea with the Republic of Korea, which is the neighbor of DPRK. The relations are considered in the format of the inter-Korean summits that took place between 2000 and 2018. The authors briefly describe the preconditions of creating of Inter-Korean meetings. Also the authors highlight the main results and events of these summits, indicating the fact that at this stage the main goal of the summits is the unification of North and South Korea. But it has not been achieved. At the same time, the launching, holding of these summits and the signing of the final documents is also a positive result, which indicates the necessity and importance of such meetings and negotiations. The main issues that the parties discuss at the inter-Korean summits are: North and South Korean integration in the future, also voluntary and uncompromising nature of this process and the independence of the process of unification from external factors and players. Today already held five inter-Korean summit and the sixth is planned to hold in 2019. The article also briefly discusses the reasons for holding summits between two countries and the influence of other countries on the DPRK's denuclearization. It should be noted that there was an international pressure on North Korea to make these inter-Korean summits and their decisions were implemented. For this, the United States, South Korea, Japan, Russia imposed sanctions against North Korea. The emphasis is made on the results of the inter-Korean summits and on the consequences of such meetings. As for the results of the inter-Korean summits, such a goal as the denuclearization of the Korean peninsula has been partially achieved, but the goal of joining the two Koreas into one state is still far away. ; У статті досліджуються відносини Корейської народно-демократичної республіки із сусідньою країною Республікою Кореєю у форматі міжкорейських самітів, які мали місце у період з 2000 року по 2018 рік. Автори коротко описують передумови до створення такого формату зустрічей. Висвітлюють основні результати та події цих самітів, указуючи на той факт, що на даному етапі не досягнено основну мету самітів – об'єднання Північної та Південної Корей. Водночас започаткування цих самітів, їх проведення та підписання підсумкових документів – є також позитивним результатом, що указує на необхідності та важливості таких зустрічей і перемовин. Основними питаннями, які сторони обговорюють на міжкорейських самітах є: об'єднання Північної та Південної Корей у майбутньому, також добровільність і непримусовість цього процесу та незалежність процесу об'єднання від зовнішніх факторів та гравців. На сьогодні вже проведено п'ять міжкорейських самітів і шостий заплановано провести у 2019 році. У статті також побіжно висвітлено причини проведення самітів між двома державами та вплив інших держав на денуклеаризацію КНДР. Зроблено наголос на результатах проведення міжкорейських самітів і на наслідках, які тягнуть за собою такі зустрічі.

The article is dedicated to the isolation and analysis of the main trust indexes on the level of the inter-state relations paying attention on the effectiveness of cultural diplomacy in these processes. This question has a theoretical and practical value: the received results can be used both for further deep theoret ical problem development in international relations and in diplomatic practice due the economic and cultural connections development among nations, during the process of preparing specialists in state regulation, international relations, etc. Methodology of the research is mostly based on the complex approach with using methodology of system-functional analysis, categorical apparatus of Politology, Sociology, Social Psychology, and Theory of Communication, Comparativistics and other Humanities. It is found that the state trust refers to such phenomena, which contain a part of risk in the cooperation with other states, help to solve different collective problems and act in the way, which contradicts the standard definitions of national interests. It is found five indicators of existing trust in the context of inter- state relations: 1) minimal level – is cooperation among states; 2) lower level – is favourable policy of states orientation; 3) middle level – is to conduct the friendly policy among the states; 4) upper level – is types of written rules with temporal storage; 5) high level – is discretionary power in the process of developing politics. It is highlighted 9 indexes of cultural diplomacy effectiveness due the trust building on the level of inter-state relations: content of cultural and Foreign policy; social roles; a formal agreement and obligations between the states; the quality of cultural diplomatic programs; coordination between different government departments and other agencies within and between states; existing mistrust and conflicting issues between states; misuse of funding for cultural diplomatic programs; operation of foreign cultural institutions; publicity about cultural ...

The article proposes measures to improve the innovation culture of the regions in the context of a new regionalism formation in Ukraine, namely: firstly, to raise the awareness of the population of regions regarding the established values of innovative regional development, the formation of the established types of behavior of social actors in everyday life and professional activity in the conditions of a new regionalism formation through the use of determinants of innovation development; secondly, in developing strategic measures for the innovative development of regions, measures should be taken to promote innovation values within the framework of the formation of the innovation culture of the regions; thirdly, to promote and encourage the acquisition of knowledge throughout life and creative thinking of the population of regions, the formation of new types of innovative behavior of the population, etc.; fourth, to integrate innovative values into the system of social values of the regions; fifth, to intensify the prognostic function of innovation culture, to promote prediction and identification of possible models of innovative development of regions; sixth, develop cognitive-information management mechanism, information market knowledge; seventh, encourage co-operation between actors of the innovation process (universities, research institutions, educational-scientific formations, industrial and agricultural producers, business incubators, technoparks, government agencies, financial institutions, etc.); eighthly, to increase intellectual capital, to demonstrate the creative abilities of young people to support and develop them; ninth, to form and stimulate the innovation infrastructure of the regions and their interconnections, which will contribute to the achievement of certain goals, based on the transformation of innovative ideas into a concrete result, and so on. The factors of influence on the growth of intellectual capital of regions are found out. It is substantiated that innovative culture simulates the behavior, thinking and life of the population of the regions, as well as forms the ideological environment, the atmosphere in society, the perception of the new idea as the value of the needy support that promotes the intellectual capital of the regions, the introduction of innovative ideas and creative thinking. It is revealed that the innovative culture of the regions forms an innovative culture of personalities that provides understanding and participation of the population in innovative processes, which in turn influences the formation of the general social innovation culture. ; У статті запропоновано заходи щодо підвищення інноваційної культури регіонів в умовах становлення нового регіоналізму в Україні, а саме: по-перше, підвищити поінформованість населення регіонів щодо усталених цінностей інноваційного регіонального розвитку, про формування усталених типів поведінки соціальних суб'єктів у повсякденному житті та професійній діяльності в умовах становлення нового регіоналізму за рахунок задіяння детермінанти інноваційного розвитку. По-друге, при розробленні стратегічних заходів щодо інноваційного розвитку регіонів ураховувати заходи щодо популяризації інноваційних цінностей в межах формування інноваційної культури регіонів. По-третє, сприяти та заохочувати отримання знань впродовж життя та креативне мислення населення регіонів, формування нових типів інноваційної поведінки населення тощо; по-четверте, інтегрувати інноваційні цінності у систему суспільних цінностей регіонів; по-п'яте, активізувати прогностичну функцію інноваційної культури, сприяти прогнозуванню та визначенню можливих моделей інноваційного розвитку регіонів; по-шосте, розвивати когнітивно-інформаційний механізм управління, інформаційний ринок знань; по-сьоме, заохочувати співпрацю між суб'єктами інноваційного процесу (університетами, науковими установами, освітньо-науковими формуваннями, промисловими та сільськогосподарськими виробниками, бізнес інкубаторами, технопарками, органами влади, фінансових установ тощо); по-восьме, нарощувати інтелектуальний капітал, виявляти творчі здібності молоді підтримувати та розвивати їх; по-дев'яте, формувати та стимулювати інноваційну інфраструктуру регіонів та їх взаємозв'язки, що сприятиме досягненню певних цілей на основі перетворення інноваційних ідей у конкретний результат тощо. З'ясовано фактори впливу на нарощення інтелектуального капіталу регіонів. Обґрунтовано, що інноваційна культура моделює поведінку, думку та життя населення регіонів, а також формує ідеологічне оточенням, атмосферу у суспільстві, сприйняття нової ідеї як цінності потребуючої підтримки, що сприяє нарощенню інтелектуального капіталу регіонів, впровадженню інноваційних ідей та креативного мислення. З'ясовано, що інноваційна культура регіонів формує інноваційну культуру особистостей, що забезпечує розуміння та участь населення у інноваційних процесах, що у свою чергу впливає на становлення загально суспільної інноваційної культури.

The article proposes measures to improve the innovation culture of the regions in the context of a new regionalism formation in Ukraine, namely: firstly, to raise the awareness of the population of regions regarding the established values of innovative regional development, the formation of the established types of behavior of social actors in everyday life and professional activity in the conditions of a new regionalism formation through the use of determinants of innovation development; secondly, in developing strategic measures for the innovative development of regions, measures should be taken to promote innovation values within the framework of the formation of the innovation culture of the regions; thirdly, to promote and encourage the acquisition of knowledge throughout life and creative thinking of the population of regions, the formation of new types of innovative behavior of the population, etc.; fourth, to integrate innovative values into the system of social values of the regions; fifth, to intensify the prognostic function of innovation culture, to promote prediction and identification of possible models of innovative development of regions; sixth, develop cognitive-information management mechanism, information market knowledge; seventh, encourage co-operation between actors of the innovation process (universities, research institutions, educational-scientific formations, industrial and agricultural producers, business incubators, technoparks, government agencies, financial institutions, etc.); eighthly, to increase intellectual capital, to demonstrate the creative abilities of young people to support and develop them; ninth, to form and stimulate the innovation infrastructure of the regions and their interconnections, which will contribute to the achievement of certain goals, based on the transformation of innovative ideas into a concrete result, and so on. The factors of influence on the growth of intellectual capital of regions are found out. It is substantiated that innovative culture simulates the behavior, thinking and life of the population of the regions, as well as forms the ideological environment, the atmosphere in society, the perception of the new idea as the value of the needy support that promotes the intellectual capital of the regions, the introduction of innovative ideas and creative thinking. It is revealed that the innovative culture of the regions forms an innovative culture of personalities that provides understanding and participation of the population in innovative processes, which in turn influences the formation of the general social innovation culture. ; У статті запропоновано заходи щодо підвищення інноваційної культури регіонів в умовах становлення нового регіоналізму в Україні, а саме: по-перше, підвищити поінформованість населення регіонів щодо усталених цінностей інноваційного регіонального розвитку, про формування усталених типів поведінки соціальних суб'єктів у повсякденному житті та професійній діяльності в умовах становлення нового регіоналізму за рахунок задіяння детермінанти інноваційного розвитку. По-друге, при розробленні стратегічних заходів щодо інноваційного розвитку регіонів ураховувати заходи щодо популяризації інноваційних цінностей в межах формування інноваційної культури регіонів. По-третє, сприяти та заохочувати отримання знань впродовж життя та креативне мислення населення регіонів, формування нових типів інноваційної поведінки населення тощо; по-четверте, інтегрувати інноваційні цінності у систему суспільних цінностей регіонів; по-п'яте, активізувати прогностичну функцію інноваційної культури, сприяти прогнозуванню та визначенню можливих моделей інноваційного розвитку регіонів; по-шосте, розвивати когнітивно-інформаційний механізм управління, інформаційний ринок знань; по-сьоме, заохочувати співпрацю між суб'єктами інноваційного процесу (університетами, науковими установами, освітньо-науковими формуваннями, промисловими та сільськогосподарськими виробниками, бізнес інкубаторами, технопарками, органами влади, фінансових установ тощо); по-восьме, нарощувати інтелектуальний капітал, виявляти творчі здібності молоді підтримувати та розвивати їх; по-дев'яте, формувати та стимулювати інноваційну інфраструктуру регіонів та їх взаємозв'язки, що сприятиме досягненню певних цілей на основі перетворення інноваційних ідей у конкретний результат тощо. З'ясовано фактори впливу на нарощення інтелектуального капіталу регіонів. Обґрунтовано, що інноваційна культура моделює поведінку, думку та життя населення регіонів, а також формує ідеологічне оточенням, атмосферу у суспільстві, сприйняття нової ідеї як цінності потребуючої підтримки, що сприяє нарощенню інтелектуального капіталу регіонів, впровадженню інноваційних ідей та креативного мислення. З'ясовано, що інноваційна культура регіонів формує інноваційну культуру особистостей, що забезпечує розуміння та участь населення у інноваційних процесах, що у свою чергу впливає на становлення загально суспільної інноваційної культури.

the following article will try to raise the concept, features and principles of inter-parliamentary cooperation as an important form of international cooperation. The article reveals the reasons for the emergence and development of inter-parliamentary cooperation, author's definition of inter-parliamentary cooperation is formulated, the essential features that distinguish it from other types of legal cooperation between states are identified. ; в статье сделана попытка раскрыть понятие, признаки и принципы межпарламентского сотрудничества как важной формы международного сотрудничества. Выяснены причины появления и развития межпарламентского сотрудничества, сформулировано его авторское определение, приведены сущностные признаки, отличающие его от других видов правового взаимодействия между государствами. ; у статті зроблено спробу розкрити поняття, ознаки і принципи міжпарламентського співробітництва як важливої форми міжнародного співробітництва. З'ясовано причини появи і розвитку міжпарламентського співробітництва, сформульовано його авторське визначення, наведено сутнісні ознаки, що відрізняють його від інших видів правової взаємодії між державами.

The works of domestic and foreign researchers dedicated to the establishment and functioning of political parties in post-communist societies and Ukraine in particular are analyzed. Some issues requiring further research of new processes and occurrence in the parties` area, updated in the social and political practices of the presence are defined. The interaction of parties, the principles of communication between them in post-communist societies are highlighted as well. Key words: political parties, democracy, transformation, inter-party cooperation, the party system, the multiparty system. ; Проаналізовано праці вітчизняних і зарубіжних учених, присвячені становленню та функціонуванню політичних партій у посткомуністичних суспільствах, зокрема в Україні. Визначено проблеми, які потребують подальших досліджень нових процесів та явищ в партійній сфері, актуалізованих у суспільно-політичній практиці сьогодення, а також взаємодію партій, принципи комунікацій між ними в посткомуністичних суспільствах. Ключові слова: політичні партії, демократія, трансформація, міжпартійна взаємодія, партійна система, багатопартійність.

The problems of geopolitical and geocultural aspects of interethnic relations, features of processes and factors influencing on the ethnic formation and development, their interaction are considered in this paper. The main aspects of intraethnic processes of Ukrainian ethnos, thegeneral tendencies of interethnic processes in the Baltic-Black Sea-Caspian space were characterized. ; Рассмотрены проблемы геополитических и геокультурных аспектов межэтнических отношений, особенности процессов и факторов, влияющих на формирование, развитие этносов, их взаимодействие. Дана характеристика основных аспектов внутриэтнических процессов украинского этноса, общих тенденций межэтнических процессов на Балто-Черноморско-Каспийском пространстве. ; Розглянуто проблеми геополітичних та геокультурних аспектів міжетнічних відносин, особливості процесів та чинників, які впливають на формування, розвиток етносів, їх взаємодію. Охарактеризовано основні аспекти внутрішньоетнічних процесів українського етносу, загальні тенденції міжетнічних процесів на Балто-Чорноморсько-Каспійськомупросторі.

It was emphasized that the Second Commonwealth committed the unbearable pressure on the most western ethnic group of Ukrainians i.e. Lemkos. In official documentation, they were recognized as Polish who needed a «help» in finding their national identity. Lemkos' dispersion (due to the specific conditions of living), as well as mostly diversed ethnic environment, facilitated the assimilation of the eternal Ukrainian territories by the Polish invaders, as well as complicated the preservation of the historic memory by the Lemkos themselves. These processes have found quite a complete reflection on the pages of the two-weekly «Nash Lemko». This newspaper was the only Ukrainian magazine of the interwar twenty years, not only addressed to the Lemko reader, but also created by Lemkos themselves. Along with the implementation of the important task of internal mobilization of the Ruthenian environment itself, «Nash Lemko» also presented to the outside world of the Ruthenians as politically mature subnethnos, whose representatives, in spite of the national pressure of the occupying power, articulate their national self-perception in terms and concepts of Ukrainianity. Thus, an important tradition of Ukrainian self-identity of the Lemkos was established at a time when our people was in the process of overcoming complicated internal and external challenges.It was investigated that, along with the implementation of important educational and informational functions, the newspaper also became a significant factor in the social maturing of the Lemkos movement, transforming it into a prominent phenomenon of the political life of the Polish state. This made it impossible to use the Lemkos ethnic factor by different occupants in their attempt to split the Ukrainian national front on the eve and during the Second World War. Therefore, it is no coincidence that the traditions of «Nash Lemko» proved to be extremely popular in the second half of the twentieth century. ; У статті досліджено становище русинів у міжвоєнній Польщі за матеріалами газети «Наш лемко». З'ясовано найбільш складні проблеми, що поставали перед лемками в 1920 – 1930-х рр. Підсумовано, що газета стала визначним явищем русинської періодики, котре в складних умовах міжвоєнного часу зуміло об'єднати лемків ідеями збереження власної культурної ідентичності та плекання загальнонаціональної єдності.

It was emphasized that the Second Commonwealth committed the unbearable pressure on the most western ethnic group of Ukrainians i.e. Lemkos. In official documentation, they were recognized as Polish who needed a «help» in finding their national identity. Lemkos' dispersion (due to the specific conditions of living), as well as mostly diversed ethnic environment, facilitated the assimilation of the eternal Ukrainian territories by the Polish invaders, as well as complicated the preservation of the historic memory by the Lemkos themselves. These processes have found quite a complete reflection on the pages of the two-weekly «Nash Lemko». This newspaper was the only Ukrainian magazine of the interwar twenty years, not only addressed to the Lemko reader, but also created by Lemkos themselves. Along with the implementation of the important task of internal mobilization of the Ruthenian environment itself, «Nash Lemko» also presented to the outside world of the Ruthenians as politically mature subnethnos, whose representatives, in spite of the national pressure of the occupying power, articulate their national self-perception in terms and concepts of Ukrainianity. Thus, an important tradition of Ukrainian self-identity of the Lemkos was established at a time when our people was in the process of overcoming complicated internal and external challenges.It was investigated that, along with the implementation of important educational and informational functions, the newspaper also became a significant factor in the social maturing of the Lemkos movement, transforming it into a prominent phenomenon of the political life of the Polish state. This made it impossible to use the Lemkos ethnic factor by different occupants in their attempt to split the Ukrainian national front on the eve and during the Second World War. Therefore, it is no coincidence that the traditions of «Nash Lemko» proved to be extremely popular in the second half of the twentieth century. ; У статті досліджено становище русинів у міжвоєнній Польщі за матеріалами газети «Наш лемко». З'ясовано найбільш складні проблеми, що поставали перед лемками в 1920 – 1930-х рр. Підсумовано, що газета стала визначним явищем русинської періодики, котре в складних умовах міжвоєнного часу зуміло об'єднати лемків ідеями збереження власної культурної ідентичності та плекання загальнонаціональної єдності.

The problems of geopolitical and geocultural aspects of interethnic relations, features of processes and factors influencing on the ethnic formation and development, their interaction are considered in this paper. The main aspects of intraethnic processes of Ukrainian ethnos, thegeneral tendencies of interethnic processes in the Baltic-Black Sea-Caspian space were characterized. ; Рассмотрены проблемы геополитических и геокультурных аспектов межэтнических отношений, особенности процессов и факторов, влияющих на формирование, развитие этносов, их взаимодействие. Дана характеристика основных аспектов внутриэтнических процессов украинского этноса, общих тенденций межэтнических процессов на Балто-Черноморско-Каспийском пространстве. ; Розглянуто проблеми геополітичних та геокультурних аспектів міжетнічних відносин, особливості процесів та чинників, які впливають на формування, розвиток етносів, їх взаємодію. Охарактеризовано основні аспекти внутрішньоетнічних процесів українського етносу, загальні тенденції міжетнічних процесів на Балто-Чорноморсько-Каспійськомупросторі.

Общественно-политические вызовы, стоящие перед Украиной после Революции достоинства в 2014–2017 гг., процессы европейской регионализации и децентрали- зации актуализировали исследования в области политической регионалистики. Соответственно, в статье анализируется состояние отечественной политической регионалистики в контексте указанных трендов и как отрасли научного знания. ; Social and political challenges facing Ukraine after the Revolution of dignity, pro- cesses of regionalization and decentralization of European research actualized in political Regional studies. Regions in the EU has in fact become the basic structures of European political and economic space in the context of the philosophy of «Europe of Regions».Obviously, the Ukrainian political science must not stand by these trends pan and actively accompany this general trend of spatial structures. For balance and stability of the country depends on the regional structure, adequacy of political and socio-econom- ic development. In this context it is particularly topical issue is the balance in the rela- tions between the «center-regions» regulation is carried out by centralized and decen- tralized mechanisms. Accordingly, the purpose of the article is analysis of domestic political of regions in the current development of the state in the context of modern trends of regionalism.The article analyzes the domestic political status of regions in the context of the current complex processes of constitutional reform, decentralization of power and territorial re- form. It is noted that areas related to the political-spatial system, acting as a kind of po-litical system is not sufficiently developed. As a result, regional issues considered most economists or geographers, and the main thrust of Political Studies focused on the analy- sis of regional electoral processes and regional elites.This state of the domestic political concern of regions as administrative and territo- rial reform one of the main areas involve drastic changes is the system of public authorities at regional level. All this adversely affects the development of regional theory and practice of regionalism, as evidenced by the extremely inconsistent regional policy, the complexity and ambiguity of tragic political and legal processes: the Russian occupation of Crimea, the self-proclamation of the so-called Donetsk People's Republic (DNR) and Luhansk People's Republic (LNR).It is noted that the problem of disintegration of the Ukrainian society since indepen- dence have not been solved. Under regional theory should offer the best answer to this challenge. In particular, what model of government will help curb the centrifugal tenden- cies, strengthening integrity and thus provide an effective model of public administration and democracy.Given the tragic events that occurred in Ukraine in 2014–2017 years, to administrative- territorial reform on the basis of administrative regionalism became impossible. Only with the use of policy instruments regionalization return of the Crimea and Donbas be real. It is noted that the political regionalism hides significant political risks versus administrative, including uncertainty about the future prospects of devolution trends.In this regard, notes that the learning experience of European countries, we should not idealize him and mindlessly trace unconditionally perform tips and suggestions of foreign politicians and experts (especially in the federalization). After these reforms, most EU countries carried out under conditions which significantly different from the current Ukrai- nian. It is also necessary to take into account national specifics, which differs signifi- cantly from European and neighboring countries geographic presence aggressor who provokes and supports separatist movements in Ukraine. ; Суспільно-політичні виклики, що постали перед Україною після Революції гід- ності у 2014–2017 рр., процеси європейської регіоналізації та децентралізації ак- туалізували дослідження у сфері політичної регіоналістики. Відповідно, у статті аналізується стан вітчизняної політичної регіоналістики в контексті зазначених трендів та як галузі наукового знання.