Suchergebnisse

This work researches the concept of "middle power", their role in the international arena and idetifies main characteristics of "middle power". The methodological basis of the work is a systematic approach and structural-functional analysis, which allows to highlight the most important aspects of the problem and describe the complex system, which a "middle power" is. Japan is seen as an example of such state in terms of status, behavior and strategy that it adheres to its foreign policy. In the era of the struggle of "great powers" in the international arena, Japan pursues the policy of "middle power", not trying to gain as much influence in a particular region as they can still remaining a major player and maintaining its authority, which affects political, economic, technological and other areas of activity in the region. ; У даній роботі досліджується концепція держав «середньої сили», їх роль на міжнародній арені та визначаються основні характеристики держави «середньої сили». Методологічною основою роботи є системний підхід і структурно-функціональний аналіз, який дозволяє виділити найвагоміші аспекти досліджуваної проблеми та описати складну систему, якою є «держава середньої сили». Японія розглядається як приклад такої держави за статусом, поведінкою та стратегією, яких вона дотримується у своїй зовнішній політиці. В еру боротьби «великих сил» на міжнародній арені Японія реалізує політику «держави середньої сили», не намагаючись здобути якомога більше впливу в конкретному регіоні, при цьому залишаючись в ньому вагомим гравцем та підтримуючи свій авторитет, який впливає на політичні, економічні, технологічні та інші сфери діяльності регіону.

This article is dedicated to promoting activities of Junior Eco-Clubs in Japan since 1995 – the beginning of the Japan Environment Agency's project «Junior Eco Club» as a non-formal environmental education. The support and the role of the environmental education in the Japanese government legal acts are represented. The fostering of children's awareness on environmental issues, building a sustainable society that will have less environmental stress in the 21st century, and providing support for youth who will be responsible for shouldering the next generations as the main purpose of Junior Eco-Club activities are represented. Club registration, choice of directions, types and forms of eco-clubs activities, the role of coordinators and supporters, logistic support, information about eco-club activities and exchange of success experience between the eco-clubs are shown. Particularly the substances of two main types of environmental activities called «ecological action» and «ecological training» are revealed. The participation of local governments/ municipalities, NGOs, citizens in the promotion of exploration and conservation of nature environment, the effort to foster students' aspiration to participate in environmental activities and to maintain lifestyles with low environmental impact are reported. The role of Japan Environment Association as the national secretariat for the Junior Eco-Club is shown. The article also emphasizes the necessity the communities and authorities support of the outdoor education in Eco-club activities. The article explaines the ways of training supporters, involvement the volunteers with experience in the field of environmental protection and education for children's activity in eco-clubs. The relation between the Junior Eco-club program of the Ministry of the Environment and the Ministry of Education, Culture, Sports, Science and Technology is deduced. Voluntary work of all project participants is marked. The dynamics of the number of eco-clubs and their members in Japan for the last ...

The problem of people's participation in the administration of justice has been permanent for the Ukrainian judicial system since independence. Attempts have been made repeatedly to reform the institute of lay judges and jurors, which in fact did not have the desired result, as evidenced by opinion polls on the level of public confidence in the judiciary and practical problems of involving jurors in court hearings. Of course, the problem of reforming and developing the judiciary cannot be solved without consideration of international experience, especially in countries with similar historical experience and those that have long devoted themselves to finding the optimal model of involving the people and solving the most pressing for our judiciary issues. In this context, the author decided to analyze the Japanese system of involving the people's element in the administration of justice in the context of the last judicial reform in 2009 in Japan - a country that abandoned the Anglo-American jury model and created its own, mixed system, successfully combining Anglo-American and Continental models. Based on the key elements of the mixed system of Japanese justice, a list of proposals was formulated to improve the existing system of involving the people in the administration of justice in Ukraine, in particular: to provide the required number of jurors, to set reasonable time limits for the trial with deadlines, to ensure the clarity of the criminal process for jurors and to introduce mandatory "preliminary hearings" in criminal proceedings ets. Ten years of successful experience of the Japanese system of saiban-in allows to say that theseproposals can lead to real involvement of the people of Ukraine in the proceedings and simplification of criminal proceedings as a prerequisite for effective work of a mixed panel of judges and representatives. Reforming the institution of human participation in the administration of justice, it should be remembered that justice, administered by a "court of equals" in a democratic society, is seen as a vital socio-political subsystem through which the basic rights and responsibilities of citizens, trust in courts and belief in the triumph of justice. ; Проблема участі народу у здійсненні судочинства є перманентною для української судової системи із часів незалежності. Неодноразово були здійснені спроби реформування інституту народних засідателів та присяжних, які фактично не мали необхідного результату, що підтверджується опитуваннями щодо рівня довіри народу до судової гілки влади та практичними проблемами залучення присяжних до участі в судових засіданнях. Звичайно, проблема реформування і розвитку судової системи не може бути вирішена у відриві від міжнародного досвіду, особливо країн зі схожим історичним досвідом і тих, які тривалий час присвятили пошуку оптимальної моделі залучення народного елемента та вирішенню питань, найбільш гострих для нашої судової влади. У даному контексті автор вирішила проаналізувати японську систему залучення народного елемента до здійснення судочинства в контексті останньої судово-правової реформи 2009 року в Японії - країни, яка відмовилась від англо-американської моделі присяжних та створила власну, змішану систему, вдало поєднала основи англо-американської та континентальної моделей. На основі ключових елементів змішаної системи японського судочинства було сформульовано перелік пропозицій для вдосконалення наявної системи залучення народу до здійснення судочинства в Україні, зокрема: забезпечити необхідну кількість присяжних, встановити розумні строки судового розгляду справи із граничними термінами, забезпечити зрозумілість кримінального процесу для присяжних та запровадити у кримінальному процесі обов'язкове проведення «попереднього засідання». Десятирічний успішний досвід роботи японської системи саібан-ін дозволяє стверджувати, що вказані пропозиції можуть привести до реального залучення народу України до участі в судочинстві та спрощенні кримінального процесу як передумови ефективної роботи змішаної колегії суддів та представників народу. У процесі реформуванням інституту участі народу у здійсненні правосуддя необхідно пам'ятати, що правосуддя, що відправляється «судом рівних», у демократичному суспільстві розцінюється як життєво необхідна соціально-політична підсистема, за допомогою якої реалізуються основні права й обов'язки громадян країни, довіра до судів та віра в торжество справедливості.

Cinematography as a space of intercultural dialogue is one of frequent research objects for various specialists. This article touches upon the theme of Orientalism in cinematographic compositions. At the beginning of the 1970s Japan began to occupy a leading position in Pacific region, which affected live-action cinematography. The purpose of that research is to study forming and transforming of Japan's characteristic image in European fictional films (1971 – 1994). The study uses an imagology approach – researching the appearance of one nation in another nation's history and culture. European films of the period depict Japan as either hostile and barbaric or culturally developed country. Whereas the image of Japan as a barbaric country was promoted by topics related to feudal Japan, the image of Japan as a country of culture was presented by applied arts and scientific and technical progress. The author came to following conclusion. European director's most often referred to the theme of Japan's participation in the Second World War as well as to the Japanese feudal culture. The general plots of the films were military operations and last days before Japanese capitulation. Well-established images of barbaric and picturesque country became eclectic, and the samurai-codex was presented in a new way, particularly in philosophy of sword and death. Colonial fictional film discourse has been converted and gained a symbolic form. The important part of this was the representation of Japanese art and science. Japan as a country of future became one of the prevailing new images. ; На основі аналізу європейських художніх фільмів 1971-1994 рр., визначено характерні кінематографічні образи Японії. Досліджено головні сюжети та поширені теми. Охарактеризовано основні структурні елементи її кінематографічного образу. Виявлено чинники формування образу Японії у радянських та західноєвропейських кінострічках.

The article is devoted to the consideration of the process of formation and evolution of the party system of Japan. Covered the period from the end of the XIX century, when the party construction process started, until today. The period of the party system of Japan with the presence of the dominant party is researched. ; Стаття присвячена розгляду процесу становлення та еволюції партійної системи Японії. Охоплено період від кінця XIX століття, коли стартував процес партійного будівництва, до сьогодні. Досліджується період партійної системи Японії з наявністю домінуючої партії.

The article is devoted to the consideration of the process of formation and evolution of the party system of Japan. Covered the period from the end of the XIX century, when the party construction process started, until today. The period of the party system of Japan with the presence of the dominant party is researched. ; Стаття присвячена розгляду процесу становлення та еволюції партійної системи Японії. Охоплено період від кінця XIX століття, коли стартував процес партійного будівництва, до сьогодні. Досліджується період партійної системи Японії з наявністю домінуючої партії.

The article finds that the main screening of candidates from the teaching profession in Japan takes place at the stage ofhiring processes and mandatory induction program thatcoincides with a probationary period. The reason is that since many institutes are providing teacher education under the "Open System", teacher education courses differ from one university to another. It is difficult to settle solid criteria for teachers' knowledge and skills at the stage of initial teacher education. Some features of teacher preparation in universities, hiring and tenure were defined as the prerequisites that influenced the introduction of beginning teacher induction program. Among them are short periods of practice teaching, theory-based teacher training programs, the necessity to adjust to new social environment and other circumstances, the need for developing sense of mission in teaching, changing parent's requirements for schools and increasing responsibility of teachers. Formal support for newly employed teachers enabled by teacher induction program (shoninshakenshu) is consistent with Japanese organizations'emphasis on on-the-job training, particularly in the first year of employment (shinninkenshu). This kind of assistance is supplemented with traditional informal support of the other teachers in school to ensure that novice teachers adapt successfully. As the result it was determined that support for professional development and professional and social adjustment of novice teachers were the main factors in favor of requiring the program at the legislative level.Key words: teacher induction program, beginning teachers, professional education, Japan. ; У статті було виявлено, що основний відсів кандидатів на посаду вчителя в Японії відбувається на етапі працевлаштування й обов'язкової програми входження у професію, яка співпадає за часом з випробувальним терміном. Серед передумов, які вплинули на запровадження програми для вчителів-початківців, були визначені особливості педагогічної підготовки в університетах, працевлаштування та перебування на посаді вчителя. В результаті проведеного дослідження було встановлено, що основними факторами на користь визнання програми на законодавчому рівні були підтримка професійного розвитку та сприяння професійній і соціальній адаптації молодих учителів.Ключові слова:програма, передумови, професія, вчителі-початківці, професійна освіта, Японія. В статье было выявлено, что основной отсев кандидатов на должность учителя в Японии происходит на этапе трудоустройства и обязательной программы вхождения в профессию, которая совпадает по времени с испытательным сроком. Среди предпосылок, которые повлияли на введение программы для начинающих учителей, были определены особенности педагогической подготовки в университетах, трудоустройства и пребывания на должности учителя. В результате проведенного исследования было установлено, что основными факторами в пользу признания программы на законодательном уровне были поддержка профессионального развития и содействие профессиональной и социальной адаптации молодых учителей.Ключевые слова: программа, предпосылки, профессия, начинающие учителя, профессиональное образование, Япония. The article finds that the main screening of candidates from the teaching profession in Japan takes place at the stage ofhiring processes and mandatory induction program thatcoincides with a probationary period. The reason is that since many institutes are providing teacher education under the "Open System", teacher education courses differ from one university to another. It is difficult to settle solid criteria for teachers' knowledge and skills at the stage of initial teacher education. Some features of teacher preparation in universities, hiring and tenure were defined as the prerequisites that influenced the introduction of beginning teacher induction program. Among them are short periods of practice teaching, theory-based teacher training programs, the necessity to adjust to new social environment and other circumstances, the need for developing sense of mission in teaching, changing parent's requirements for schools and increasing responsibility of teachers. Formal support for newly employed teachers enabled by teacher induction program (shoninshakenshu) is consistent with Japanese organizations'emphasis on on-the-job training, particularly in the first year of employment (shinninkenshu). This kind of assistance is supplemented with traditional informal support of the other teachers in school to ensure that novice teachers adapt successfully. As the result it was determined that support for professional development and professional and social adjustment of novice teachers were the main factors in favor of requiring the program at the legislative level.Key words: teacher induction program, beginning teachers, professional education, Japan.

The present article deals with the information on the biography of the famous publicist, journalist and scientist Ivan Svit. The scientist's contribution to the study of Japan's history and Ukrainian-Japanese relations, as well as the direct participation of Ivan Svit in Ukrainian-Japanese life in the Far East, was investigated. Ivan Svit became interested in Japan in the summer 1918 as he was living on its territory during this time. There he was able to master the basics of the Japanese language. Shortly after that, the researcher was working on the steamboat that plied between the Japanese archipelago and Vladivostok. Throughout the intervention of the Japanese forces in Siberia in 1918–1922, Ivan Svit was actively publishing in various periodicals the information regarding the representatives of the Japanese occupation. Also he was gathering the information for the future studies of this period. During 1929–1932, Ivan Svit was a subeditor of the separate page entitled «Ukrayinske zhittya» in the famous Chinese weekly periodical «Gun-bao». While working in this newspaper, Ivan Svit got acquainted with N.Gungji, K.Fukui (authorized persons of the Japanese administration), T.Takahata (representative of the transport department of Harbin), professors Kitagava and Shimamura, who provided him with the newest and the most complete information for the periodical. In 1932 the researcher became an editor of «Manchzhurskiy visnik» which contained a large number of articles on the subjects of Japanese studies. Also, during this period, Ivan Svit published his works concerning Ukrainian-Japanese cooperation at the expense of Ukrainian National Colony. During 1941–1949 the researcher was living in Shanghai and totally devoted himself to the scientific work, for instance, he became a kind of a mediator between S. Lewinsky, A.Dibrova and V.Odinets, who were working on the publication of the Ukrainian-Japanese dictionary in 1944. The year 1951 is characterized by the beginning of the «American Period» of the life of the scientist and it was marked by an extremely great amount of work concerning the Ukrainian-Japanese relations in the Far East. Most of works on the Japanese studies were compiled in the monograph «Ukrainian-Japanese relations 1903–1945». It was published in 1972 and became the most complete research on this subject in the domestic and even world scientific literature. A famous Japanese historian, political scientist and specialist of Slav languages and literature Kazuo Nakai noted that he could find the «Ukrainian-Nippon dictionary» only in the personal archives of Ivan Svit in 1980 when he had an appointment with the Ukrainian scientist. A lot of encyclopedic editions were cooperating with the scientist in order to write the topics related to the Far East, Japan and Ukrainian-Japanese relations. This article gives a detailed list and analysis of scientifi c works where the subject of Japanese studies was represented. Keywords: Ivan Svit, Japan, Ukrainian-Japanese relations, Ukrainian diaspora, Harbin, Shanghai. ; У пропонованому дослідженні подано короткі відомості з біографії відомого публіциста, журналіста та науковця Івана Васильовича Світа. Простежено внесок ученого в дослідженні історії Японії та україно-японських відносин, а також безпосередню участь в україно-японському житті І.Світа на Далекому Сході. Опубліковано перелік наукових робіт дослідника, в яких відображено японознавчу тематику. Ключові слова: Іван Світ, Японія, україно-японські зв'язки, українська діаспора, Харбін, Шанхай.

First of all, the article discusses the main features of state regulation in the field of advertising in the State of Japan, as in one of the countries with the most developed business in such area.The relevance of the chosen topic is confirmed by the increasing number of medicines on the market every year, which undoubtedly entails the desire of manufacturers to sell their goodsto the buyer by any means. Unfortunately, not all pharmaceutical companies act honestly under these conditions. In order to protect ordinary citizens from buying counterfeit and other fraudulent products, the state should not only regulate this area using classical legal methods, but also try to introduce the innovative experience of foreign states. So, using the example of the works of Japanese and other foreign scientists, the article studies specific aspects of the legal regulation of advertising activities in the field of drug circulation and illustrates what administrative penalties are authorized to be imposed by the regulatory authorities of the State of Japan. In article have been studied many works of foreign scientists such as He-Jin Paek, Hwaso Erik Lee, Kara Chan, Mariko Morimoto, John Johansson and others. Separately, mention should be made of the fundamental work of scientists Yoko Kasai and Somuoko Limura «Japan: Pharmaceutical Advertising 2019», which at a high level disclosed the main issues that are currently relevant for the advertising of pharmaceuticals in Japan.The article reviews aspects of domestic legal regulation in the field of advertising of medical products. Attention is focused on the difference between Japan and Ukraine in the issue of systematization of legislative acts in this area on the example of the fact that the first unified law regulating advertising was adopted in Ukraine in 1996, while in Japan there is still no systematized legal act in this area.A number of domestic legal acts are analyzed, examples of punishable violations in Ukrainian realities and possible sanctions for their commission are given. Based on a comparison of Japanese and Ukrainian legal practice in this area, conclusions are drawn and a number of promising changes to domestic legislation are proposed: in particular, the stimulation of the creation of self-regulatory codes and creation of sectoral bodies of control bodies, not related to the state. ; В первую очередь, в статье рассмотрены основные черты государственного регулирования в сфере рекламы в Государстве Япония, как в одной из стран с самым развитым бизнесом в данной сфере. Актуальность выбранной темы подтверждается возрастающим с каждым годом количеством медицинских препаратов на рынке, что бесспорно влечет за собой желание производителей продать любыми способами именно свой товар покупателю. К большому сожалению, не все фармацевтические компании действуют честно в этих условиях. Чтобы уберечь рядовых граждан от покупки контрафактной и иной мошеннической продукции, следует не только регулировать данную сферу классическими правовыми способами, но и пробовать внедрять инновационный опыт иностранных государств. Так на примере работ японских и иных зарубежных ученых в статье изучены специфические аспекты правовой регламентации рекламной деятельности в сфере обращения лекарственных средств и проиллюстрировано, какие административные взыскания за это уполномочены налагать контролирующие органы Государства Япония. Обзорно в работе рассмотрены аспекты отечественного правового регулирования в сфере рекламы медицинских препаратов, проанализирован ряд правовых актов, приведены примеры нарушений и возможных санкций. На основе сравнения японской и украинской правовой практики в данной сфере сделаны выводы и предложен ряд перспективных изменений в отечественное законодательство. ; Першочергово у статті розглянуто загальні риси державного регулювання у сфері реклами в Японській Державі, як в одній з країн із найрозвинутішим бізнесом у цій сфері. Актуальність зазначеної теми підтверджується із кожним роком зростаючим обсягом ринку медичних засобів, що тягне за собою бажання виробників будь-якими способами продати покупцеві саме свій товар. На превеликий жаль, не всі фармацевтичні компанії провадять цю діяльність цілком чесно. Щоб уберегти пересічних громадян від купівлі контрафактних та інших шахрайських виробів, не можна обходитися тільки класичними правовими засобами, – слід постійно намагатися впроваджувати інноваційний досвід зарубіжних країн. Так, на прикладі робот японських та інших іноземних вчених, у статті досліджено специфічні аспекти правової регламентації рекламної діяльності у сфері обігу ліків та висвітлено особливості саморегулюючих галузевих кодексів, що діють в Японії: зокрема наведено приклади заборонених прийомів та методів в рекламі лікарських засобів та проілюстровано, які адміністративні стягнення за це уповноважені накладати контролюючі органи Японської Держави. Оглядово в роботі висвітлено аспекти вітчизняного регулювання у сфері реклами медичних препаратів, проаналізовано низку правових актів, наведено приклади порушень та можливих санкцій. На основі порівняння японської та української правової практики в даній галузі зроблено висновок та запропоновано низку перспективних змін до вітчизняного законодавства.

First of all, the article discusses the main features of state regulation in the field of advertising in the State of Japan, as in one of the countries with the most developed business in such area.The relevance of the chosen topic is confirmed by the increasing number of medicines on the market every year, which undoubtedly entails the desire of manufacturers to sell their goodsto the buyer by any means. Unfortunately, not all pharmaceutical companies act honestly under these conditions. In order to protect ordinary citizens from buying counterfeit and other fraudulent products, the state should not only regulate this area using classical legal methods, but also try to introduce the innovative experience of foreign states. So, using the example of the works of Japanese and other foreign scientists, the article studies specific aspects of the legal regulation of advertising activities in the field of drug circulation and illustrates what administrative penalties are authorized to be imposed by the regulatory authorities of the State of Japan. In article have been studied many works of foreign scientists such as He-Jin Paek, Hwaso Erik Lee, Kara Chan, Mariko Morimoto, John Johansson and others. Separately, mention should be made of the fundamental work of scientists Yoko Kasai and Somuoko Limura «Japan: Pharmaceutical Advertising 2019», which at a high level disclosed the main issues that are currently relevant for the advertising of pharmaceuticals in Japan.The article reviews aspects of domestic legal regulation in the field of advertising of medical products. Attention is focused on the difference between Japan and Ukraine in the issue of systematization of legislative acts in this area on the example of the fact that the first unified law regulating advertising was adopted in Ukraine in 1996, while in Japan there is still no systematized legal act in this area.A number of domestic legal acts are analyzed, examples of punishable violations in Ukrainian realities and possible sanctions for their commission are given. Based on a comparison of Japanese and Ukrainian legal practice in this area, conclusions are drawn and a number of promising changes to domestic legislation are proposed: in particular, the stimulation of the creation of self-regulatory codes and creation of sectoral bodies of control bodies, not related to the state. ; В первую очередь, в статье рассмотрены основные черты государственного регулирования в сфере рекламы в Государстве Япония, как в одной из стран с самым развитым бизнесом в данной сфере. Актуальность выбранной темы подтверждается возрастающим с каждым годом количеством медицинских препаратов на рынке, что бесспорно влечет за собой желание производителей продать любыми способами именно свой товар покупателю. К большому сожалению, не все фармацевтические компании действуют честно в этих условиях. Чтобы уберечь рядовых граждан от покупки контрафактной и иной мошеннической продукции, следует не только регулировать данную сферу классическими правовыми способами, но и пробовать внедрять инновационный опыт иностранных государств. Так на примере работ японских и иных зарубежных ученых в статье изучены специфические аспекты правовой регламентации рекламной деятельности в сфере обращения лекарственных средств и проиллюстрировано, какие административные взыскания за это уполномочены налагать контролирующие органы Государства Япония. Обзорно в работе рассмотрены аспекты отечественного правового регулирования в сфере рекламы медицинских препаратов, проанализирован ряд правовых актов, приведены примеры нарушений и возможных санкций. На основе сравнения японской и украинской правовой практики в данной сфере сделаны выводы и предложен ряд перспективных изменений в отечественное законодательство. ; Першочергово у статті розглянуто загальні риси державного регулювання у сфері реклами в Японській Державі, як в одній з країн із найрозвинутішим бізнесом у цій сфері. Актуальність зазначеної теми підтверджується із кожним роком зростаючим обсягом ринку медичних засобів, що тягне за собою бажання виробників будь-якими способами продати покупцеві саме свій товар. На превеликий жаль, не всі фармацевтичні компанії провадять цю діяльність цілком чесно. Щоб уберегти пересічних громадян від купівлі контрафактних та інших шахрайських виробів, не можна обходитися тільки класичними правовими засобами, – слід постійно намагатися впроваджувати інноваційний досвід зарубіжних країн. Так, на прикладі робот японських та інших іноземних вчених, у статті досліджено специфічні аспекти правової регламентації рекламної діяльності у сфері обігу ліків та висвітлено особливості саморегулюючих галузевих кодексів, що діють в Японії: зокрема наведено приклади заборонених прийомів та методів в рекламі лікарських засобів та проілюстровано, які адміністративні стягнення за це уповноважені накладати контролюючі органи Японської Держави. Оглядово в роботі висвітлено аспекти вітчизняного регулювання у сфері реклами медичних препаратів, проаналізовано низку правових актів, наведено приклади порушень та можливих санкцій. На основі порівняння японської та української правової практики в даній галузі зроблено висновок та запропоновано низку перспективних змін до вітчизняного законодавства.

This article deals with the written sources of 9–12 centuries. The main focus of research is on analysis of the process of formation of special military-political category of «warrior monks» – sōhei and their impact on the socio-political life of early medieval Japan. Highlights philosophical and religious, social and political conditions of this category in the Heian and Hempey periods, monastery war and its impact on contemporary Japanese medieval society. Sōhei (Jap. 僧 兵, そ う へ い, «warrior monks») – Buddhist monks in medieval Japanese warriors who generally were concentrated in monasteries Kofuku-ji, Enryaku-ji, Today-ji and others. Sōhei – master of martial arts were actively involved in armed conflict in Central Japan, used by monasteries leadership to make political pressure on the Imperial court and participated in land disputes with the secular rulers or other monasteries. In addition, sōhei for permission monastic leadership mercenaries served in the armies of regional lords, speaking on the side of a clan. At the end of the Heian era due to the crisis the central government, the collapse of the economy, the constant strife and wars in Japanese society spread eschatological beliefs. This was reflected in the two main sect's countries that joined the protracted crisis. Most of the temples of Tendai and Shingon become communities that have their own private possession, army of armed monks – sōhei, clientele of aristocrats and government. In the second half of 10 century, after a series of formal debates controversy took the nature of acute confrontation. The first serious incident involving a conflict of monks against monks took place in 949, when fifty-six Buddhist monks from the monastery Toda-ji temple in Nara, started protests circle residence Kyoto official, protesting appointed abbot. In the following centuries such incidents continued, and abbots of monasteries formed the army of warrior monks – sōhei. Only in the 11 century sōhei teams four times completely burned monastery Mii-dera. However, it should be noted that there were also occasions when the two armies united against the common enemy, particularly in 1081 they attacked Kofuku-ji temple in Nara (the same year the monks Kofuku-ji on revenge burned the monastery Mii-dera). In 1117 Enryaku-ji community united against Mii-dery and monasteries in Nara. This case is described in «Heike monohitari» – samurai epic devoted to the events of the 12 century. Thus, based on the reports of Japanese medieval chronicles – «Hikeyki» and «Heike monogatari» as well as an array of historiographical literature on the subject, we can say that the tradition of forming units of warrior monks (sōhei) originates between the monastery and later and Hempey wars period (1180–1185). The traditional Western perception of «classical Buddhism» emphasizes its peace, but it was in early medieval Japan since the tenth century, monastic community of Mount Hien and Nara, begin to concentrate their army warrior monks, combined esoteric religious and philosophical ideas that preached the idea of equality, led by superiors and priests who opposed samurai clans protecting the community, based on self-government and equality. Contemporary sources indicate the key role of monastic community's sōhei in military conflicts of the time, equating them to the martial art of the samurai. Keywords: history of Japan, medieval Japan, sōhei, Buddhism, Shinto, samurai. ; На основі письмових джерел ІХ–ХІІ століть, проаналізовано процес формування особливої військово-політичної категорії «воїнів-ченців» – сохеїв та їх вплив на суспільно-політичне життя ранньосередньовічної Японії. Висвітлено філософсько-релігійні та соціально-політичні передумови розвитку цієї категорії в періоди Хейян та Гемпей, монастирські війни, а також її вплив на тогочасне японське с ередньовічне суспільство. Ключові слова: історія Японії, середньовічна Японія, сохей, буддизм, сінто, самураї.

The public of the West learned about the activities of the outstanding Soviet intelligence agent Richard Sorge immediately after the end of the Second World War, thanks to the assessments of his activities in American sources. In the USSR, he became widely known only in 1964 thanks to Nikita Khrushchev. The article shows that the combination of personal and professional qualities of Sorge, ideological motivation allowed him to achieve outstanding results in intelligence activities. It is noted that under his leadership, illegal residencies in China, and then in Japan, received unique intelligence information, which helped the leadership and military command of the USSR to make informed political and military-strategic decisions. Richard Sorge was one of the most prominent intelligence officers in the history of the intelligence services. The authors describe facts that characterize the daily work of an intelligence officer: how he headed residencies in extremely difficult countries for work, successfully managed agent networks, personally conducted recruiting work, collected important intelligence information, analyzed it and prepared reports to Moscow. The organization of networks led by Sorge has been studied by many foreign intelligence services and has consistently been highly rated. In publications dedicated to Sorge, two approaches to creating his image are clearly traced, which is noted by the authors of the article. The first approach presents him as the archetype of a movie hero, agent and super spy, receiving classified information in alcoves and restaurants. It is designed for the general reader and first appeared in the West. Another image, partially ideologized and propagandistic, spread in the USSR and East Germany. He presented Richard as a knight of the revolution without fear or reproach. In this article, the authors made an attempt to create a real and objective assessment of his activities, in particular in Japan. The authors of the article, using Western and new Russian sources, have chosen the method of historical psychology in order to represent the way of thinking of this outstanding person and connect it with his actions in leading the group entrusted to him. ; О деятельности выдающегося советского разведчика Рихарда Зорге общественность Запада узнала сразу после окончания второй мировой войны благодаря оценкам его деятельности в американских источниках. В СССР же он получил широкую известность только в 1964 году благодаря Никите Хрущёву. В статье показано, что сочетание личных и профессиональных качеств Зорге, идеологическая мотивация позволили ему добиться выдающихся результатов в разведывательной деятельности. Отмечено, что под его руководством нелегальные резидентуры в Китае, а потом в Японии, получали уникальную разведывательную информацию, которая помогла руководству и военному командованию СССР принимать обоснованные политические и военно-стратегические решения. Рихард Зорге был одним из наиболее выдающихся разведчиков в мировой истории спецслужб. Авторы описывают факты, характеризующие повседневную работу разведчика: как он возглавлял резидентуры в крайне сложных для работы странах, успешно руководил агентурными сетями, лично вел вербовочную работу, собирал важную разведывательную информацию, анализировал ее и готовил донесения в Москву. Организация сетей, руководимых Зорге, изучена многими иностранными спецслужбами и неизменно оценивалась очень высоко. В публикациях, посвященных Зорге, отчетливо прослеживаются два подхода к созданию его имиджа, что отмечено авторами статьи. Первый подход представляет его как архетип киногероя, агента и супершпиона, получающего секретную информацию в альковах и ресторанах. Он рассчитан на массового читателя и впервые появился на Западе. Другой образ, частично идеологизированный и пропагандистский, распространялся в СССР и Восточной Германии. Он представляло Рихарда рыцарем революции без страха и упрека. В настоящей статье авторами предпринята попытка создать реальную и объективную оценку его деятельности, в частности в Японии. Авторы статьи, используя западные и новые российские источники, избрали метод исторической психологии, чтобы представить образ мыслей этого выдающегося человека и связать с его действиями по руководству вверенной ему группой. ; Про діяльність видатного радянського розвідника Ріхарда Зорге громадськість Заходу дізналася відразу після закінчення Другої світової війни завдяки оцінками його діяльності в американських джерелах. В СРСР же він отримав широку популярність тільки в 1964 році завдяки Микиті Хрущову. У статті показано, що поєднання особистих і професійних якостей Зорге, ідеологічна мотивація дозволили йому домогтися видатних результатів у розвідувальній діяльності. Відзначено, що під його керівництвом нелегальні резидентури в Китаї, а потім в Японії, отримували унікальну розвідувальну інформацію, яка допомогла керівництву і військовому командуванню СРСР приймати обгрунтовані політичні та військово-стратегічні рішення. Ріхард Зорге був одним з найбільш видатних розвідників у світовій історії спецслужб. Автори описують факти, що характеризують повсякденну роботу розвідника: як він очолював резидентури в украй складних для роботи країнах, успішно керував агентурними мережами, особисто вів вербування роботу, збирав важливу розвідувальну інформацію, аналізував її та готував донесення в Москву. Організація мереж, керованих Зорге, вивчена багатьма іноземними спецслужбами і незмінно оцінювалася дуже високо. У публікаціях, присвячених Зорге, чітко простежуються два підходи до створення його іміджу, що відзначено авторами статті. Перший підхід являє його як архетип кіногероя, агента і супершпигуна, який отримує секретну інформацію в альковах і ресторанах. Він розрахований на масового читача і вперше з'явився на Заході. Інший спосіб, частково ідеологізований і пропагандистський, поширювався в СРСР і Східної Німеччини. Він представляло Ріхарда лицарем революції без страху і докору. У цій статті авторами зроблена спроба створити реальну і об'єктивну оцінку його діяльності, зокрема в Японії. Автори статті, використовуючи західні і нові російські джерела, обрали метод історичної психології, щоб представити образ думок цієї видатної людини і пов'язати з його діями по керівництву ввіреній йому групою.

Temporary occupation of the part of Ukrainian territory by the Russian Federation – the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol, fomenting of armed conflict in certain districts of Donetsk and Luhansk regions and buildup of military power in immediate proximity to the Ukrainian border, the potential possibility of deploying tactical nuclear weapons in the territory of Crimea necessitated significant strengthen- ing of the force components of our state, including building up and strengthening the capabilities of national intelligence. There is a positive experience of the last mentioned. It is one of the most developed and peaceful countries in the world – Japan. Borrowing and implementation of its certain aspects by the heads of the corre- sponding departments and institutions of our state could have positive effects.After the victory in the Second World War, the United States dissolved the Imperial Army of Japan and its special services, including intelligence. Disarmed and occupied by the United States, Japan was forced to exist within the defined limits. This fact created incentives for the development and implementation of the doctrine of Yoshida, named after the then prime minister of the country Shigeru Yoshida. According to this document, Japan trusted its own security to USA, concentrating its efforts on the restoration and development of the national economy.After the end of the Cold War, Japan was in a difficult political and economic situation. As a result of economic reforms, China has evolved from a weak backward country into an aggressive and equally strong as leading world countries rival in the security and economy areas. Japan at this time somewhat lowered the pace of its own economic development. North Korea doubled its efforts to create and test nuclear-missile weapons.Due to the fact that the United States began to invest enormous resources in stabilizing security in the Middle East, they somewhat reduced its volume to Japan's security sector.There was an urgent need for early detection of threats and challenges to the military security of the state, mainly by their own forces now – national intelligence forces that were insufficient and unable to do so. The establishment of the national intelligence in Japan took place under complex contradiction: on the one hand – the urgent need to build up the structure and strengthen the professional intelligence capabilities to counter the growing challenges and threats to the state security; on the other – the intransigence of the coun- try's parliament and the public to amend the constitution of the country, where article 9 was determinant, and prohibited any increase in the country's military strength. The pragmatically-minded part of the parliament and government managed to gradually overcome it and create an effective national intelligence system. In this case, any clues and arguments were used.The main of them were the following:– emphasis on destructive and crushing consequences for the country of modern challenges and threats to its security, non-standard aspects of its manifestations and emergence;– use of any unfriendly action from the side of possible opponents of Japan (mainly North Korea, China, international terrorist organizations) to emphasize the need to strengthen and enhance the capabilities of national intelligence agencies;– use of Parliament's consent to strengthen the Self-Defense Forces of the country as a reason to build up and strengthen national intelligence agencies;– uncommon appeal for support to the leadership of the allied US.– In general, regarding mentioned above, the patriotically and pragmatically-minded part of the Japa- nese parliament and the government of the country have shown a great perseverance, rational systemacity and commitment in the pursuit of set goal. ; В статті проаналізовано досвід становлення національної розвідки в правовому полі держави (на прикладі Японії) в умовах викликів і загроз її безпеці та національним інтересам наприкінці ХХ, початку ХХІ століття.

The article is devoted to the study of theoretical and legal preconditions for the emergence and development of the information society in Japan. The world is currently in a transitional position from an industrial to an information society. Increasing the level of computerization, the emergence and spread of the Internet, globalization processes – all contribute to the rapid spread of information and knowledge, which in turn leads to the transformation of our familiar society into a new – information society.Of course, such processes affect the rule-making activities of state institutions. In turn, the example of the Japanese model of the information society is very interesting and relevant today and can serve as an example for Ukraine in achieving the goal of creating an information society. The article analyzes the basic concepts of Japanese scientists, which later became the theoretical basis of information reform. Separately, the article considers the theory of the information society of Y. Masuda, who was also one of the authors of government programs in the field of informatization in Japan.In addition, the article analyzes the main legal acts that laid the foundation for the development of the information society in Japan. Particular attention is paid to the strategies of electronic Japan, the consistent and effective implementation of which has created the conditions for the development of information and communication technologies and innovations in Japan.The goals of strategies and the results of their implementation are analyzed. As a result of the research, the main features of the theoretical and legal foundations of the formation of the information society in Japan are highlighted, as well as can be taken into account when conducting IT reform in Ukraine. ; Статья посвящена исследованию теоретических и правовых предпосылок возникновения и развития информационного общества в Японии. Сейчас мир находится в переходном положении от индустриального к информационному обществу. Увеличение уровня компьютеризации, возникновение и распространение сети Интернет, глобализационные процессы – все это способствует быстрому распространению информации и знаний, в свою очередь приводит к трансформации нашего привычного общества в новое – информационное общество. Безусловно, такие процессы влияют на нормотворческую деятельность государственных институтов. В свою очередь, пример японской модели информационного общества является очень интересным и актуальным на сегодняшнее время и может служить примером для Украины в достижении цели создания информационного общества. В статье сделан анализ основных концепций и правовых актов, создавших основу для развития информационного общества в Японии, а также сделаны выводы относительно основных черт японского информационного общества. ; Статтю присвячено дослідженню теоретичних та правових передумов виникнення та розвитку інформаційного суспільства у Японії. Наразі світ перебуває у перехідному положенні від індустріального до інформаційного суспільства. Збільшення рівня комп'ютеризації, виникнення та розповсюдження мережі Інтернет, глобалізаційні процеси – все це сприяє швидкому поширенню інформації та знань, що у свою чергу призводить до трансформації нашого звичного суспільства у нове – інформаційне суспільство. Безумовно, такі процеси впливають на нормотворчу діяльність державних інститутів. У свою чергу, приклад японської моделі інформаційного суспільства є дуже цікавим та актуальним на сьогоднішній час та може слугувати прикладом для України у досягненні мети створення інформаційного суспільства. У статті зроблений аналіз основних концепцій та правових актів, які створили основу для розвитку інформаційного суспільства у Японії, а також зроблені висновки щодо основних рис японського інформаційного суспільства.

The article is devoted to the study of theoretical and legal preconditions for the emergence and development of the information society in Japan. The world is currently in a transitional position from an industrial to an information society. Increasing the level of computerization, the emergence and spread of the Internet, globalization processes – all contribute to the rapid spread of information and knowledge, which in turn leads to the transformation of our familiar society into a new – information society.Of course, such processes affect the rule-making activities of state institutions. In turn, the example of the Japanese model of the information society is very interesting and relevant today and can serve as an example for Ukraine in achieving the goal of creating an information society. The article analyzes the basic concepts of Japanese scientists, which later became the theoretical basis of information reform. Separately, the article considers the theory of the information society of Y. Masuda, who was also one of the authors of government programs in the field of informatization in Japan.In addition, the article analyzes the main legal acts that laid the foundation for the development of the information society in Japan. Particular attention is paid to the strategies of electronic Japan, the consistent and effective implementation of which has created the conditions for the development of information and communication technologies and innovations in Japan.The goals of strategies and the results of their implementation are analyzed. As a result of the research, the main features of the theoretical and legal foundations of the formation of the information society in Japan are highlighted, as well as can be taken into account when conducting IT reform in Ukraine. ; Статья посвящена исследованию теоретических и правовых предпосылок возникновения и развития информационного общества в Японии. Сейчас мир находится в переходном положении от индустриального к информационному обществу. Увеличение уровня компьютеризации, возникновение и распространение сети Интернет, глобализационные процессы – все это способствует быстрому распространению информации и знаний, в свою очередь приводит к трансформации нашего привычного общества в новое – информационное общество. Безусловно, такие процессы влияют на нормотворческую деятельность государственных институтов. В свою очередь, пример японской модели информационного общества является очень интересным и актуальным на сегодняшнее время и может служить примером для Украины в достижении цели создания информационного общества. В статье сделан анализ основных концепций и правовых актов, создавших основу для развития информационного общества в Японии, а также сделаны выводы относительно основных черт японского информационного общества. ; Статтю присвячено дослідженню теоретичних та правових передумов виникнення та розвитку інформаційного суспільства у Японії. Наразі світ перебуває у перехідному положенні від індустріального до інформаційного суспільства. Збільшення рівня комп'ютеризації, виникнення та розповсюдження мережі Інтернет, глобалізаційні процеси – все це сприяє швидкому поширенню інформації та знань, що у свою чергу призводить до трансформації нашого звичного суспільства у нове – інформаційне суспільство. Безумовно, такі процеси впливають на нормотворчу діяльність державних інститутів. У свою чергу, приклад японської моделі інформаційного суспільства є дуже цікавим та актуальним на сьогоднішній час та може слугувати прикладом для України у досягненні мети створення інформаційного суспільства. У статті зроблений аналіз основних концепцій та правових актів, які створили основу для розвитку інформаційного суспільства у Японії, а також зроблені висновки щодо основних рис японського інформаційного суспільства.