The article is devoted to the constitutional foundations of judiciary in Ukraine. According to article 6 of the Constitution of Ukraine, state power in Ukraine is divided into three main branches – legislative, еxecutive and justice. For each of these branches there is a corresponding system of foundations and principles that determine their essence and specific features of organization and functioning of the mechanism of the state. They play a key role for the judiciary in Ukraine. Appropriate due to the main objective of the national judiciary – a provision of the capacity for each person to exercise their right to a fair trial,based on the rule of law. Considering the issues, it is first necessary to pay attention to the essence of the concepts "foundations" and "principle" as constitutional categories. It should be noted, that these concepts have the same meaning for the expression of fundamental ideas and leadership directions of the organization and functioning of all basic constitutional legal institutions in Ukraine. The concept of the constitutional foundations of justice in Ukraine, given the position on the advisability of securing the appropriate category in the position of art.129 of the Constitution of Ukraine, which is a basic norm in the system of foundations and principles of the judicial branch of power and its legal effect on the reflection, is refined in laws and procedural codes. Now the issue of the constitutional foundations of justice in Ukraine and their impact on the judiciary is considered in a significant amount of research in the field of science of constitutional law of Ukraine. The corresponding trend and the relevance of the question of the constitutional principles of justice are due to the constant development of constitutionalism and the process of reform of the judiciary in Ukraine. However, it must be concluded, that the constitutional foundations of judiciary, which are presented in art.129 of the Constitution of Ukraine is the basis of the foundations and principles of ...
This article highlights some of the problematic issues related to the definition of the subjects of use of forensic technology nowadays, analysis of norms of the current criminal procedural legislation of Ukraine, regulating the issues (procedure) of the use of technical means in criminal proceedings, particularly institute of the defense party in the part of the rights of the suspect, accused, their defense counsel, as well as scientific and substantiated proposals for their solution. The article deals with the essence of the concept of "forensic technique" in various aspects: as a section of forensic science and a set of technical means used in the investigation of criminal offenses. It explores the views of various Ukrainian scholars on the concept of "forensic engineering" and its place in modern legal science. The author analyzed the importance of scientific and technical means in forensic practice and considered the problem of legal definition of the concept of "technical and criminalistics means" The article identifies and describes the subjects of forensic technology, in particular, investigators, specialists, forensic experts and others forensic workers and operatives. The author draws attention to the problem of legislative regulation of the basics of use of forensic technology. Perspective directions of investigation of the place of forensic techniques in criminal proceedings are determined. In particular, attention was drawn to the need to clarify in the current Criminal Procedure Code the regulation of the procedure for the use of technical means by the subjects of criminal justice in the conduct of investigative actions, as well as the regulation of the legal bases for the use of forensic equipment in general. The author has highlighted the problematic aspects of the right of the suspect or accused to use technical means in carrying out the procedural actions in which he participates. The author emphasized the problem of lack of homogeneity in the scientific interpretation of the term "forensic ...
The article analyzes the socio-demographic determinants of Ukrainian citizens' attitude to the judiciary identified on the basis of a nationwide survey. The sociological specifics of the analysis provided for the verification of the influence of those factors that reflect the consequences of social stratification in a particular society — its socio-economic, political and socio-cultural dimensions. In different countries of the world, the influence of socio-demographic factors on the attitude to the judiciary has been uneven and unequal. In many European countries, the experience of cooperating with the courts leads to a negative attitude towards justice. The attitude to the judiciary is considered through four indicators: 1) trust in the courts; 2) assessment of the chances of winning court case, regardless of the wealth of the citizen; 3) assessment of an independence of judges; 4) assessment of an integrity of judges. Despite social optimism observed in Ukrainian society after the 2019 presidential and parliamentary elections, the study found a low level of trust and negative assessments of Ukrainian justice. Using the method of multiple linear regression, it was found that public opinion about justice is formed regardless of gender, level of education and region of residence. It was found that Ukrainians' attitude to the judiciary is largely determined by age, settlement type, language of communication at home and experience of participation in the trial. Confidence and positive assessments assessments of the judiciary are mainly manifested as the age and size of the settlement decrease, as well as among Russian speakers and those who have experience of participating in the trial. The influence of the respondents' financial situation on their assessment of the independence of judges was unexpectedly dependent: as the financial situation of the family decreased, the tendency to consider judges independent increased.
The term «international legal standards» is considered to be the most acceptable designation of the rules for the national legislation of Ukraine. Such rules are included in various international documents and in standardized rules of conduct of subjects in certain areas of intergovernmental cooperation. Their significance for the national legislation of Ukraine lies in the fact that they perform the function of a guideline. But such rules require adaption to the norms of domestic law. During the years of independence, the judicial system of Ukraine has been reformed repeatedly. However, the objectives set before it have never been implemented. For a successful judicial reform, one pattern can be traced: reform of the judicial system should take place in a comprehensive manner: reforming the judicial system itself and other related legal institutions. Therefore, the problem of reforming the judiciary in Ukraine has never been so relevant as nowadays. The most important preconditions for the development of civil society should be quality, stable legislation and effective justice. These can really provide a reliable protection of human rights and freedoms, the interests of society and of the state in order to eradicate tyranny and iniquity. A theoretical understanding of the issues of the implementation of judicial and legal reform is necessary in order to ensure the effective functioning and further development of the judicial system. Such research is necessary for the study and further consideration of problems that arise in the process of reform. ; Термін «міжнародно-правові стандарти» для національного законодавства України вважається найбільшприйнятним позначенням закріплених у різноманітних міжнародних документах норм, стандартизованими правилами поведінки суб'єктів у тих чи інших сферах міждержавного співробітництва. Їх значення для національного законодавства України полягає в тому, що вони є своєрідним орієнтиром. Але такі норми потребують конкретизації і доповнення з боку норм внутрішньодержавного права. За роки незалежності судова система України піддавалася реформуванню неодноразово. Однак поставлені перед нею цілі до кінця так і не були реалізовані.Для успішного проведення судової реформи простежується одна закономірність – реформування судової системи має відбуватися комплексно, а саме реформування самої судової системи, судоустрою та інших пов'язаних правових інститутів. Проблема реформування судової влади в Україні натепер виявляє свою актуальність як ніколи, оскільки найважливішими передумовами розвитку громадянського суспільства мають стати якісне, стабільне законодавство та ефективне правосуддя, які здатні реально забезпечувати надійний захист прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, щоб викорінити свавілля і беззаконня. Задля забезпечення ефективного функціонування та подальшого розвитку судової системи необхідне теоретичне осмислення питань реалізації судово-правової реформи. Такі дослідження є необхідними для вивчення і подальшого врахування проблем, які виникають у процесі здійснення реформи.
The article reveals and researches the basic principles of the formation of the judiciary in Ukraine. It is established that judicial corps should be understood as an appropriate number of civil servants who hold the relevant positions as judges in the judicial bodies of Ukraine. It has been proved that judges make universally binding decisions, which determine, for example, other processes of maintaining law and order in the state. It is determined that the legislation lacks a clear definition of the term "judiciary" and lacks the primary grounds and principles by which the process of formation of the judicial corps in Ukraine should take place. It is established that the principles of formation of the judiciary in Ukraine should be based on the requirements for candidates for the position of judges, which are defined by Article 69, "Requirements for candidates for the position of the judge" of the Law of Ukraine "On Judiciary and the Status of Judges". It is proved that one of the components of the procedure for the formation of the judiciary in Ukraine is the qualification assessment of candidates for the position of judges. It was found out that the qualification assessment of judges by the criterion of professional competence should be based on the principle of specialization and instance. It is established that the main principles based on which the appointment of judges-candidates for the positions of members of the Supreme Council of Justice are: the principle of the rule of law; the principle of professionalism; the principle of publicity; the principle of political neutrality. It is determined that one of the critical principles of formation of the judiciary in Ukraine should be the principle of non-political influence, namely its essence is revealed in the fact that entities that will participate both directly and indirectly in the formation of the judiciary should not, in any case, have any relation to the political sphere. It is noted that the prospects for further research in this area are the study of the holistic system and features of the formation of the judiciary in Ukraine. ; У статті розкрито і досліджено основні принципи формування суддівського корпусу в Україні. Встановлено, що під суддівським корпусом слід розуміти відповідну кількість державних службовців, які займають відповідні посади суддів у судових органах України. Доведено, що судді ухвалюють загальнообов'язкові рішення, від результатів яких залежать, до прикладу, подальші процеси піддержання законності та правопорядку у державі. Визначено, що у законодавстві відсутнє не лише чітке визначення поняття «суддівський корпус», але і відсутні основні засади та принципи, у відповідності до яких має відбуватись процес формування суддівського корпусу в Україні. Встановлено, що засади формування суддівського корпусу в Україні повинні виходи із вимог, що ставляться до кандидатів, що претендують на посади суддів, та які, до прикладу, визначені статтею 69 «Вимоги до кандидатів на посаду судді» Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Доведено, що однією із складових процедури формування суддівського корпусу в Україні виступає кваліфікаційне оцінювання кандидатів, що претендують на посади суддів. З'ясовано, що проведення кваліфікаційного оцінювання суддів у відповідності до критерію професійної компетентності повинно базуватися на принципі спеціалізації та інстанційності. Встановлено, що основними принципами, на засадах яких відбувається призначення суддів-кандидатів на посади членів Вищої ради правосуддя, виступають: принцип верховенства права; принцип професійності; принцип публічності; принцип політичної нейтральності. Визначено, що одним із ключових принципів формування суддівського корпусу в Україні повинен стати принцип недопущення політичного впливу, а саме його суть розкривається у тому, що суб'єкти, що братимуть безпосередньо як пряму, так і опосередковану участь у формуванні суддівського корпусу, не повинні у жодному разі мати будь-які відносини із політичною сферою. Зазначено, що перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є дослідження цілісної системи і особливостей формування суддівського корпусу в Україні.
The article deals with the problematic aspects of the legal protection of information relations in general and the transformation of information relations in the judicial system. There are many issues that are still not regulated at the legislative level and are interpreted ambiguously in scientific works. The article examines different points of view regarding the concept of information relations, author's understanding of the concept of information relation is proposed. The issue of integration of information relations, in particular, the importance and tasks of information relations in legal proceedings, is considered. ; Стаття присвячується проблемним аспектам правової охорони інформаційних правовідносин в цілому та трансформації інформаційних відносин в системі судочинства. Незважаючи на підвищений науковий інтерес до інформаційної сфери, залишається багато питань, які досі не врегульовані на законодавчому рівні та неоднозначно трактуються в наукових працях. Досліджуються різні точки зору щодо поняття інформаційних правовідносин, пропонується авторське розуміння поняття інформаційних правовідносин. Розглядається питання інтеграції інформаційних правовідносин, зокрема значення та завдання інформаційних правовідносин в судочинстві.
The article deals with the problematic aspects of the legal protection of information relations in general and the transformation of information relations in the judicial system. There are many issues that are still not regulated at the legislative level and are interpreted ambiguously in scientific works. The article examines different points of view regarding the concept of information relations, author's understanding of the concept of information relation is proposed. The issue of integration of information relations, in particular, the importance and tasks of information relations in legal proceedings, is considered. ; Стаття присвячується проблемним аспектам правової охорони інформаційних правовідносин в цілому та трансформації інформаційних відносин в системі судочинства. Незважаючи на підвищений науковий інтерес до інформаційної сфери, залишається багато питань, які досі не врегульовані на законодавчому рівні та неоднозначно трактуються в наукових працях. Досліджуються різні точки зору щодо поняття інформаційних правовідносин, пропонується авторське розуміння поняття інформаційних правовідносин. Розглядається питання інтеграції інформаційних правовідносин, зокрема значення та завдання інформаційних правовідносин в судочинстві.
The article is devoted to the concept of emancipation of a minor in civil proceedings, providing on the basis of the analysis of scientific views and taking into account the current legislation theoretical and legal characteristics of the emancipation of a minor in civil proceedings. The problem of granting full civil capacity to minors (emancipation) is considered. The problem related to the procedure and grounds for granting full civil capacity to minors in civil proceedings is highlighted. The problems that arise when granting full civil capacity in court are analysed. Judicial practice of granting full civil capacity to a minor registered by the person's father or mother is considered. To achieve these results, a scientific description of the status of minors and the definition of emancipation, investigated the grounds and procedure for granting full civil capacity to minors and analysed the case law on granting full civil capacity to a minor who is registered as a child or parent. The conclusion is characterized that the rights of the child as a separate category of human rights have acquired and are gaining legal consolidation, based on the need for special treatment, taking into account the physiological and psychological characteristics of the needs of the child. The rights of the child, as well as human rights, should be spoken of in terms of power-to-person relations. If a child has a right, the state is obliged to guarantee it. For example, as defined in Article 55 of the Constitution of Ukraine – the rights and freedoms of man and citizen are protected by the court, respectively, the state guarantees everyone access to court, including minors. The state creates a judicial system and develops rules governing its functioning, which are constantly on the move and improving. These rules provide, inter alia, for the proper emancipation of minors by civil proceedings – the problem is urgent and insufficiently covered. New approaches to the analysis of the state of solving this problem in civil proceedings are contained in our study. ; Статтю присвячено поняттю емансипації неповнолітньої особи в цивільному судочинстві, наданню на підставі аналізу наукових поглядів та з урахуванням чинного законодавства теоретико-правової характеристики емансипації неповнолітньої особи в цивільному судочинстві. Розглянуто проблему надання повної цивільної дієздатності неповнолітнім особам (емансипації). Висвітлено проблему, пов'язану з порядком та підставами надання повної цивільної дієздатності неповнолітнім особам у цивільному судочинстві. Проаналізовано проблеми, які виникають під час надання повної цивільної дієздатності в судовому порядку. Розглянуто судову практику надання повної цивільної дієздатності неповнолітній особі, яка записана батьком або матір'ю особи. Для досягнення таких результатів здійснено наукову характеристику статусу неповнолітніх та визначення поняття «емансипація», досліджено підстави та порядок нaдaвання повної цивільної дієздaтності неповнолітнім особам та зроблено аналіз судової практики щодо надання повної цивільної дієздатності неповнолітні особі, яка записана батьком або матір'ю дитини. Охарактеризовано висновок про те, що права дитини як окрема категорія прав людини набули й набувають юридичного закріплення, базуючись на необхідності особливого ставлення, з урахуванням фізіологічних і психологічних особливостей, потреб дитини. Про права дитини, як і про права людини, слід говорити з погляду відносин «влада – особа». Якщо дитина має право, то держава зобов'язана гарантувати їй це право. Наприклад, як визначено у ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом, відповідно держава гарантує кожному доступ до суду, у тому числі неповнолітнім особам. Держава створює судову систему і розробляє правила, що регулюють її функціонування, що постійно перебувають у русі та вдосконалюються. Зазначеними правилами передбачено здійснення належної емансипації неповнолітніх засобами цивільного судочинства – проблема нагальна та недостатньо висвітлена. Нові підходи до аналізу стану вирішення цієї проблеми в цивільному судочинстві містяться в нашому дослідженні.
The article is devoted to the constitutional foundations of judiciary in Ukraine. According to article 6 of the Constitution of Ukraine, state power in Ukraine is divided into three main branches – legislative, еxecutive and justice. For each of these branches there is a corresponding system of foundations and principles that determine their essence and specific features of organization and functioning of the mechanism of the state. They play a key role for the judiciary in Ukraine. Appropriate due to the main objective of the national judiciary – a provision of the capacity for each person to exercise their right to a fair trial,based on the rule of law.Considering the issues, it is first necessary to pay attention to the essence of the concepts "foundations" and "principle" as constitutional categories. It should be noted, that these concepts have the same meaning for the expression of fundamental ideas and leadership directions of the organization and functioning of all basic constitutional legal institutions in Ukraine. The concept of the constitutional foundations of justice in Ukraine, given the position on the advisability of securing the appropriate category in the position of art.129 of the Constitution of Ukraine, which is a basic norm in the system of foundations and principles of the judicial branch of power and its legal effect on the reflection, is refined in laws and procedural codes.Now the issue of the constitutional foundations of justice in Ukraine and their impact on the judiciary is considered in a significant amount of research in the field of science of constitutional law of Ukraine. The corresponding trend and the relevance of the question of the constitutional principles of justice are due to the constant development of constitutionalism and the process of reform of the judiciary in Ukraine. However, it must be concluded, that the constitutional foundations of judiciary, which are presented in art.129 of the Constitution of Ukraine is the basis of the foundations and principles of justice in Ukraine, which determine the organization and functioning of judiciary at the constitutional level, and are also constitutional guarantees of protection of rights and interests of people in court proceedings ; Статья посвящена конституционным основам судебной власти в Украине. Согласно статье 6 Конституции Украины государственная власть в Украине разделена на три основные ветви - законодательную, исполнительную и справедливую. Для каждой из этих отраслей существует соответствующая система основ и принципов, определяющих их сущность,особенности организации и функционирования государственного механизма. Соответствующие из них, играют ключевую роль для судебной власти в Украине. Данный подход важен для реализации главной цели национальной судебной системы - предоставление каждому человеку возможности реализовать свое право на справедливое судебное разбирательство на основе верховенства закона. Рассматривая вопросы которые поднимаются в статье, прежде всего необходимо обратить внимание на сущность понятий «основы» и «принцип» как конституционных категорий. Следует отметить, что эти понятия имеют одинаковое значение для выражения основных идей и руководящих указаний по организации и функционированию всех основных конституционно-правовых институтов в Украине. Концепция определения конституционных основ правосудия в Украине с учетом указанных позиции выражается целесообразностью закрепления за соответствующей категорией в положении ст.129 Конституции Украины, которая является базовой нормой в системе основ и принципов судебной власти, имеет правовое влияние на отражение и уточнение в законах и процессуальных кодексах Украины. В настоящее время вопросу конституционных основ правосудия в Украине и их влияния на судебную систему посвящено значительное количество исследований в области науки конституционного права Украины. Соответствующая тенденция и актуальность вопроса о конституционных основах правосудия обусловлена постоянным развитием конституционализма и процессом реформирования судебной системы в Украине. Однако необходимо сделать вывод, что конституционные основы судебной власти, которые представлены в ст.129 Конституции Украины, являются правовым базисом основ и принципов правосудия в Украине, которые определяют организацию и функционирование судебной власти на конституционном уровне, а также являются конституционными гарантиями защиты прав и интересов людей в судебном процессе ; Стаття присвячена конституційним засадам судової влади в Україні. Згідно статті 6 Конституції України державна влада в Україні поділена на три основні гілки - законодавчу, виконавчу і справедливу. Для кожної з цих галузей існує відповідна система засад і принципів, що визначають їх суть,особливості організації та функціонування державного механізму. Відповідні з них, грають ключову роль для судової влади в Україні. Даний підхід важливий для реалізації головної мети національної судової системи - надання кожній людині можливості реалізувати своє право на справедливий судовий розгляд на основі верховенства закону.Розглядаючи питання, які піднімаються у статті, перш за все необхідно звернути увагу на сутність понять «основи» і «принцип» як конституційних категорій. Слід зазначити, що ці поняття мають однакове значення для вираження основних ідей і керівних вказівок щодо організації та функціонування всіх основних конституційно-правових інститутів в Україні. Концепція визначення конституційних основ правосуддя в Україні з урахуванням зазначених позиціїй виражається доцільністю закріплення за відповідною категорією в положенні ст. 129 Конституції України, яка є базовою нормою в системі засад і принципів судової влади, має правовий вплив на відображення і конкретизацію в законах і процесуальних кодексах України.В даний час питання конституційних основ правосуддя в Україні та їх впливу на судову систему присвячено значну кількість досліджень у галузі науки конституційного права України. Відповідна тенденція і актуальність питання про конституційні засади правосуддя обумовлена постійним розвитком конституціоналізму та процесом реформування судової системи в Україні. Однак необхідно зробити висновок, що конституційні основи судової влади, які представлені в ст. 129 Конституції України, є правовим базисом основ і принципів правосуддя в Україні, які визначають організацію та функціонування судової влади на конституційному рівні, а також є конституційними гарантіями захисту прав та інтересів у судовому процесі
The article is devoted to the constitutional foundations of judiciary in Ukraine. According to article 6 of the Constitution of Ukraine, state power in Ukraine is divided into three main branches – legislative, еxecutive and justice. For each of these branches there is a corresponding system of foundations and principles that determine their essence and specific features of organization and functioning of the mechanism of the state. They play a key role for the judiciary in Ukraine. Appropriate due to the main objective of the national judiciary – a provision of the capacity for each person to exercise their right to a fair trial,based on the rule of law.Considering the issues, it is first necessary to pay attention to the essence of the concepts "foundations" and "principle" as constitutional categories. It should be noted, that these concepts have the same meaning for the expression of fundamental ideas and leadership directions of the organization and functioning of all basic constitutional legal institutions in Ukraine. The concept of the constitutional foundations of justice in Ukraine, given the position on the advisability of securing the appropriate category in the position of art.129 of the Constitution of Ukraine, which is a basic norm in the system of foundations and principles of the judicial branch of power and its legal effect on the reflection, is refined in laws and procedural codes.Now the issue of the constitutional foundations of justice in Ukraine and their impact on the judiciary is considered in a significant amount of research in the field of science of constitutional law of Ukraine. The corresponding trend and the relevance of the question of the constitutional principles of justice are due to the constant development of constitutionalism and the process of reform of the judiciary in Ukraine. However, it must be concluded, that the constitutional foundations of judiciary, which are presented in art.129 of the Constitution of Ukraine is the basis of the foundations and principles of justice in Ukraine, which determine the organization and functioning of judiciary at the constitutional level, and are also constitutional guarantees of protection of rights and interests of people in court proceedings ; Статья посвящена конституционным основам судебной власти в Украине. Согласно статье 6 Конституции Украины государственная власть в Украине разделена на три основные ветви - законодательную, исполнительную и справедливую. Для каждой из этих отраслей существует соответствующая система основ и принципов, определяющих их сущность,особенности организации и функционирования государственного механизма. Соответствующие из них, играют ключевую роль для судебной власти в Украине. Данный подход важен для реализации главной цели национальной судебной системы - предоставление каждому человеку возможности реализовать свое право на справедливое судебное разбирательство на основе верховенства закона. Рассматривая вопросы которые поднимаются в статье, прежде всего необходимо обратить внимание на сущность понятий «основы» и «принцип» как конституционных категорий. Следует отметить, что эти понятия имеют одинаковое значение для выражения основных идей и руководящих указаний по организации и функционированию всех основных конституционно-правовых институтов в Украине. Концепция определения конституционных основ правосудия в Украине с учетом указанных позиции выражается целесообразностью закрепления за соответствующей категорией в положении ст.129 Конституции Украины, которая является базовой нормой в системе основ и принципов судебной власти, имеет правовое влияние на отражение и уточнение в законах и процессуальных кодексах Украины. В настоящее время вопросу конституционных основ правосудия в Украине и их влияния на судебную систему посвящено значительное количество исследований в области науки конституционного права Украины. Соответствующая тенденция и актуальность вопроса о конституционных основах правосудия обусловлена постоянным развитием конституционализма и процессом реформирования судебной системы в Украине. Однако необходимо сделать вывод, что конституционные основы судебной власти, которые представлены в ст.129 Конституции Украины, являются правовым базисом основ и принципов правосудия в Украине, которые определяют организацию и функционирование судебной власти на конституционном уровне, а также являются конституционными гарантиями защиты прав и интересов людей в судебном процессе ; Стаття присвячена конституційним засадам судової влади в Україні. Згідно статті 6 Конституції України державна влада в Україні поділена на три основні гілки - законодавчу, виконавчу і справедливу. Для кожної з цих галузей існує відповідна система засад і принципів, що визначають їх суть,особливості організації та функціонування державного механізму. Відповідні з них, грають ключову роль для судової влади в Україні. Даний підхід важливий для реалізації головної мети національної судової системи - надання кожній людині можливості реалізувати своє право на справедливий судовий розгляд на основі верховенства закону.Розглядаючи питання, які піднімаються у статті, перш за все необхідно звернути увагу на сутність понять «основи» і «принцип» як конституційних категорій. Слід зазначити, що ці поняття мають однакове значення для вираження основних ідей і керівних вказівок щодо організації та функціонування всіх основних конституційно-правових інститутів в Україні. Концепція визначення конституційних основ правосуддя в Україні з урахуванням зазначених позиціїй виражається доцільністю закріплення за відповідною категорією в положенні ст. 129 Конституції України, яка є базовою нормою в системі засад і принципів судової влади, має правовий вплив на відображення і конкретизацію в законах і процесуальних кодексах України.В даний час питання конституційних основ правосуддя в Україні та їх впливу на судову систему присвячено значну кількість досліджень у галузі науки конституційного права України. Відповідна тенденція і актуальність питання про конституційні засади правосуддя обумовлена постійним розвитком конституціоналізму та процесом реформування судової системи в Україні. Однак необхідно зробити висновок, що конституційні основи судової влади, які представлені в ст. 129 Конституції України, є правовим базисом основ і принципів правосуддя в Україні, які визначають організацію та функціонування судової влади на конституційному рівні, а також є конституційними гарантіями захисту прав та інтересів у судовому процесі
One of the key principles of administrative justice - the rule of law, is analyzed in this article. In other words, the article is devoted to a generalized study of legislation and scientific sources to identify the meaning of the principle of the rule of law as a universal principle of administrative justice. It`s role in the administrative process is outlined. It was noted that this principle is reflected and consolidated not only in the provisions of the Code of Administrative Procedure of Ukraine, but also in other regulations. The different opinions of scientists on the understanding of the principle of the rule of law are analyzed. On the basis of various approaches and identification of different aspects of understanding of the principle of the rule of law in the scientific literature, voicing positions on the impossibility of a thorough definition of its essence, the complexity and complexity of its essence. In accordance with the principle of the rule of law, the law and its norms incorporated in the current legislation are the main regulating factor of social relations, including administrative and procedural ones. The work examines the elements of the rule of law, which are defined as mandatory in accordance with the provisions of the European Commission's Doha «For Democracy through Law». At the same time, the principle of the rule of law is not exhausted only by these requirements and characteristics, as they are constantly evolving and complementing, and the conditions for their observance are also changing.Based on the analysis of the positions of scholars on the content of the rule of law, it was concluded that the principle of the rule of law is a universal and integral principle of administrative proceedings. According to the au-thors, the principle of the rule of law in administrative proceedings provides for the administration of justice with respect for constitutional rights, freedoms and legitimate interests of man and citizen, in order to protect them from wrongful violation and only in accordance with the Constitution and other laws of Ukraine. If the administrative court applies the provisions of legislative or other regulations that unfairly restrict or violate the rights, freedoms and legitimate interests of the person, or if they are interpreted in this way, the decision rendered in such a case must be declared invalid. ; У статті проаналізовано один із ключових принципів адміністративного судочинства - верховенство пра-ва. Інакше кажучи стаття присвячена узагальненому дослідженню законодавства та наукових джерел щодо визначення змісту принципу верховенства права як універсальної засади адміністративного судочинства. Визначена його роль в адміністративному процесі. Зазначено, що цей принцип знаходить своє відображення та закріплення не тільки в положеннях Кодексу адміністративного судочинства України, а й в інших норма-тивно правових актах. Проаналізовані різні думки вчених щодо розуміння принципу верховенства права. На підставі різноманітних підходів та виокремлення різних аспектів розуміння змісту принципу верховенства права у науковій літературі, висловлення позицій щодо неможливості досконалого визначення його змісту, доведено комплексність і складність його сутності. Відповідно до принципу верховенства права найголов-нішим регулюючим фактором суспільних відносин, у тому числі і адміністративних процесуальних, є право та втілені у чинному законодавстві його норми.У роботі розглянуті елементи верховенства права, які визначаються обов'язковими відповідно до поло-жень Доповіді Європейської комісії «За демократію через право». Разом з тим принцип верховенства права не вичерпується лише цими вимогами та характеристиками, оскільки вони постійно розвиваються і допов-нюються, змінюються також і умови їх дотримання. На підставі аналізу позицій вчених щодо змісту верховенства права зроблено висновок, що принцип вер-ховенства права є універсальною та невід'ємною засадою адміністративного судочинства. На думку авторів, принцип верховенства права в адміністративному судочинстві передбачає здійснення правосуддя із дотри-манням конституційних прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, з метою їх захисту від про-типравного порушення та виключно у відповідності із вимогами Конституції та інших законів України. У разі застосування адміністративним судом положень законодавчих чи інших нормативно-правових актів, які несправедливо обмежують або порушують права, свободи та законні інтереси особи, або у разі тлумачення їх у такий спосіб, рішення, винесене по такій справі, повинно визнаватися недійсним.
One of the key principles of administrative justice - the rule of law, is analyzed in this article. In other words, the article is devoted to a generalized study of legislation and scientific sources to identify the meaning of the principle of the rule of law as a universal principle of administrative justice. It`s role in the administrative process is outlined. It was noted that this principle is reflected and consolidated not only in the provisions of the Code of Administrative Procedure of Ukraine, but also in other regulations. The different opinions of scientists on the understanding of the principle of the rule of law are analyzed. On the basis of various approaches and identification of different aspects of understanding of the principle of the rule of law in the scientific literature, voicing positions on the impossibility of a thorough definition of its essence, the complexity and complexity of its essence. In accordance with the principle of the rule of law, the law and its norms incorporated in the current legislation are the main regulating factor of social relations, including administrative and procedural ones. The work examines the elements of the rule of law, which are defined as mandatory in accordance with the provisions of the European Commission's Doha «For Democracy through Law». At the same time, the principle of the rule of law is not exhausted only by these requirements and characteristics, as they are constantly evolving and complementing, and the conditions for their observance are also changing.Based on the analysis of the positions of scholars on the content of the rule of law, it was concluded that the principle of the rule of law is a universal and integral principle of administrative proceedings. According to the au-thors, the principle of the rule of law in administrative proceedings provides for the administration of justice with respect for constitutional rights, freedoms and legitimate interests of man and citizen, in order to protect them from wrongful violation and only in accordance with the Constitution and other laws of Ukraine. If the administrative court applies the provisions of legislative or other regulations that unfairly restrict or violate the rights, freedoms and legitimate interests of the person, or if they are interpreted in this way, the decision rendered in such a case must be declared invalid. ; У статті проаналізовано один із ключових принципів адміністративного судочинства - верховенство пра-ва. Інакше кажучи стаття присвячена узагальненому дослідженню законодавства та наукових джерел щодо визначення змісту принципу верховенства права як універсальної засади адміністративного судочинства. Визначена його роль в адміністративному процесі. Зазначено, що цей принцип знаходить своє відображення та закріплення не тільки в положеннях Кодексу адміністративного судочинства України, а й в інших норма-тивно правових актах. Проаналізовані різні думки вчених щодо розуміння принципу верховенства права. На підставі різноманітних підходів та виокремлення різних аспектів розуміння змісту принципу верховенства права у науковій літературі, висловлення позицій щодо неможливості досконалого визначення його змісту, доведено комплексність і складність його сутності. Відповідно до принципу верховенства права найголов-нішим регулюючим фактором суспільних відносин, у тому числі і адміністративних процесуальних, є право та втілені у чинному законодавстві його норми.У роботі розглянуті елементи верховенства права, які визначаються обов'язковими відповідно до поло-жень Доповіді Європейської комісії «За демократію через право». Разом з тим принцип верховенства права не вичерпується лише цими вимогами та характеристиками, оскільки вони постійно розвиваються і допов-нюються, змінюються також і умови їх дотримання. На підставі аналізу позицій вчених щодо змісту верховенства права зроблено висновок, що принцип вер-ховенства права є універсальною та невід'ємною засадою адміністративного судочинства. На думку авторів, принцип верховенства права в адміністративному судочинстві передбачає здійснення правосуддя із дотри-манням конституційних прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, з метою їх захисту від про-типравного порушення та виключно у відповідності із вимогами Конституції та інших законів України. У разі застосування адміністративним судом положень законодавчих чи інших нормативно-правових актів, які несправедливо обмежують або порушують права, свободи та законні інтереси особи, або у разі тлумачення їх у такий спосіб, рішення, винесене по такій справі, повинно визнаватися недійсним.
Introduction.Administrative proceedings for Ukrainian administrative law, as well as for the administrative law of most post-Soviet states, are a relatively new legal phenomenon. This presupposes the existence of many problems of its formation, which are connected, in particular, with the socio-political transformations that are still going on. These are, first of all, such problems as the formation and legislative consolidation of the legal basis for guaranteeing access and protection in the administrative court. Unhindered access to court and access to justice are necessary conditions for the exercise of the constitutional right to judicial protection. The main results of the study.Access to justice is one of the prerequisites for the establishment of this branch of government as a full-fledged and self-sufficient mechanism for the protection of human rights and freedoms. The Constitution of Ukraine laid the foundations for the formation of access to justice, stipulating that recourse to the court for the protection of human and civil rights and freedoms is guaranteed directly on the basis of the Basic Law. The influence of international normative legal acts on the development of national legislation regulating a person's right to apply to an administrative court for protection was considered. The Constitution of Ukraine guarantees the right of a person to judicial protection and appeal against decisions, actions or omissions of public authorities, local governments, officials and officials. Administrative justice is called upon to implement this provision. Conclusions.The article determined that the right to appeal against decisions, actions or omissions of public authorities, local governments, officials and officials, a component of which is the right to go to court (right to access to court proceedings), is not abstract, but has a connection. connection with the right of a particular person in whose interests the trial is taking place, and with his conviction that the state, represented by public authorities and local governments, officials and officials have unlawfully interfered with his rights or freedoms. The obligatory feature of a public law dispute was that a person believes that there is a violation of his rights and freedoms as a result of the performance or non-performance of government functions. In order to go to court, a person who is a plaintiff must have a substantive legal interest in resolving a public law dispute. The article highlighted and analyzed some problems of ensuring access to justice by administrative courts in resolving public law disputes. His own vision for solving and eliminating the problems of access to justice in administrative proceedings is offered. ; Введение.Административное судопроизводство для украинского административного права, как и для административного права большинства постсоветских государств, является сравнительно новым правовым явлением. Указанное обуславливает наличие многих проблем его становления, связанные, в частности, общественно-политическими трансформациями, которые до сих пор продолжаются. Это, в первую очередь, такие проблемы, как формирование и законодательное закрепление правовых основ гарантии доступа и защиты в административном суде. Беспрепятственный доступ к суду и доступность правосудия являются необходимыми условиями реализации конституционного права на судебную защиту. Основные результаты исследования.В статье исследована сущность доступа к правосудию, проанализированы особенности доступа в административный суд. Это связано с тем, что во время утверждения и развития в Украине правового государства, формирование гражданского общества приобретают значимость исследования сущности судебной власти. Доступность правосудия является одной из предпосылок становления этой ветви власти как полноценного и самодостаточного механизма защиты прав и свобод человека. Конституция Украины заложила основы формирования доступности правосудия, определив, что обращение в суд для защиты прав и свобод человека и гражданина гарантируется непосредственно на основании Основного Закона. Было рассмотрено влияние международных нормативно-правовых актов на развитие национального законодательства, регулирующего право лица на обращение в административный суд за защитой. Конституция Украины гарантирует право человека на судебную защиту и обжалование решений, действий или бездействия органов государственной власти, местного самоуправления, должностных и служебных лиц. Во исполнение указанного положения призвана административная юстиция. Выводы.В статье было определено, что право на обжалование решений, действий или бездействия органов государственной власти, местного самоуправления, должностных и служебных лиц, компонентом которого является правомочность обращения в суд (право на доступ к судебной процедуре), не является абстрактным, а имеет связь с правом конкретного лица, в интересах которого возникает процесс судебного разбирательства, и удостоверившись в том, что государство, которое олицетворяют органы государственной власти и органы местного самоуправления, должностные и служебные лица противоправно вмешались в его права или свободы. Как обязательный признак публично-правового спора было выделено то, что лицо считает, что имеет место нарушение его прав и свобод в результате выполнения или невыполнения властных управленческих функций. Чтобы обратиться в суд лицо, являющееся истцом, должно иметь материально-правовой интерес в решении публично-правового спора. В статье было выделено и проанализировано отдельные проблемы обеспечения административными судами доступности правосудия при решении публично-правовых споров. Предложено собственное видение решения и устранения проблем доступности правосудия в административном судопроизводстве. ; Вступ. Адміністративне судочинство для українського адміністративного права, які для адміністративного права більшості пострадянських держав, є порівняно новим правовим явищем. Зазначене зумовлює наявність багатьох проблем його становлення, які пов'язані, зокрема, з суспільно-політичними трансформаціями, які досі тривають. Це, в першу чергу, такі проблеми, як формування й законодавче закріплення правових засад гарантії доступу та захисту в адміністративному суді. Безперешкодний доступ до суду і доступність правосуддя є необхідними умовами реалізації конституційного права на судовий захист. Основні результати дослідження. У статті досліджено сутність доступу до правосуддя, проаналізовано особливості доступу до адміністративного суду. Це пов'язано з тим, що в час утвердження та розвитку в Україні правової держави, формування громадянського суспільства набувають значущості дослідження сутності судової влади. Доступність правосуддя є однією з передумов становлення цієї гілки влади як повноцінного та самодостатнього механізму захисту прав і свобод людини. Конституція України заклала підґрунтя формування доступності правосуддя, визначивши, що звернення до суду для захисту прав та свобод людини й громадянина гарантується безпосередньо на підставі Основного Закону. Був розглянутий вплив міжнародних нормативно-правових актів на розвиток національного законодавства, яке регулює право особи на звернення до адміністративного суду за захистом. Конституція України гарантує право особи на судовий захист та оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. На виконання зазначеного положення покликана адміністративна юстиція. Висновки.У статті було визначено, що право на оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових та службових осіб, компонентом якого є правомочність звернення до суду (право на доступ до судової процедури), не є абстрактним, а має зв'язок з правом конкретної особи, в інтересах якої постає процес судового розгляду, і з її пересвідченням у тому, що держава, яку уособлюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування, посадові та службові особи протиправно втрутилась у її права чи свободи. Як обов'язкову ознаку публічно-правового спору було виокремлено те, що особа вважає, що має місце порушення її прав та свобод внаслідок виконання чи невиконання владних управлінських функцій. Аби звернутись в суд особа, що є позивачем, зобов'язана мати матеріально-правовий інтерес у розв'язанні публічно-правового спору. У статті було виділено й проаналізовано окремі проблеми забезпечення адміністративними судами доступності до правосуддя під час розв'язання публічно-правових спорів. Запропоновано власне бачення щодо вирішення та усунення проблем доступності до правосуддя в адміністративному судочинстві.
The right to go to court, including administrative, is one of the most important rights of citizens guaranteed by the Constitution and laws of Ukraine. In addition to the general constitutional right to judicial protection, in particular, Art. 7 of the Law of Ukraine «On the Judiciary and the Status of Judges» of 02.06.2016 № 1402-VIII, guarantees everyone the protection of his rights, freedoms and interests within a reasonable time by an independent, impartial and fair court established by law. Foreigners, stateless persons and foreign legal entities have the right to judicial protection in Ukraine on an equal footing with citizens and legal entities of Ukraine. Access to justice for every person is ensured in accordance with the Constitution of Ukraine and in the manner prescribed by the laws of Ukraine.However, along with the guaranteed right to apply to the court of foreigners, stateless persons (refugees, migrants, immigrants), such a category of subjects of administrative proceedings as apartheid remained outside the scope of domestic law. In order to eliminate the shortcomings of the legislative regulation of the legal status of apartheid in Ukraine, the author came to the conclusion that it is necessary to eliminate the existing shortcoming by amending the Law of Ukraine «On Legal Status of Foreigners and Stateless Persons» of 22.09.2011 № 3773-V.Keywords: legal status, foreigners, migrants, apartheid, justice, legislation ; Право на звернення до суду, у тому числі адміністративного, є одним із найважливіших прав громадян, гарантованих Конституцією і законами України. Окрім загального конституційного права на судовий захист, зокрема, ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. № 1402-VIII, гарантує кожному захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.Проте поряд із гарантованим правом звернення до суду іноземців, осіб без громадянства (біженців, мігрантів, іммігрантів), така категорія суб'єктів адміністративного судочинства, як апартриди, залишилася поза межами вітчизняного законодавства. З метою усунення недоліків законодавчого регулювання правового статусу апартридів в Україні, автор прийшов до висновку про необхідність усунення існуючого недоліку, шляхом внесення змін до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 р. № 3773-V.Ключові слова: правовий статус, іноземці, мігранти, апартриди, судочинство, законодавство
The authors of the article analyzed a lot of scientific legal literature and legislative provisions and studied the principles of organization and activity of judicial power in Ukraine, the legal nature of the principles of legal ensuring of the activities of domestic courts of general jurisdiction as a basis to form a absolutely new constitutional and legal status of independent branches of government in the current context of European integration changes in the state and society. Special attention was paid to the scientific understanding of organizational principles of the judiciary in order to predict new vectors of development of justice system and the development of further judicial reform strategies, especially in terms of improving the efficiency of the courts of general jurisdiction. In particular, the main principles such as : territoriality and specialization as constitutional principles of the judiciary have been studied, which are fundamental for building a system of courts of general jurisdiction. The study also analyzed the essence and significance of the instance principle to ensure the delimitation of jurisdiction of the courts, and the principles of ethnicity and integration are also named as an integral components of the domestic justice system, without which it is impossible to preserve the identity, uniqueness, national traditions andexperience in judicial system of independent Ukraine in the context of European integration aspirations and the creation of European institutions and policies which evolve in the direction of forming a supranational center. Result of this scientific development state that the principles of legal provision of courts of general jurisdiction are defined as unique fundamental principles of the judiciary, due to historical and political development of the state and are aimed at creating reliable conditions for effective implementation of the judicial system. The peculiarity of these principles is that the effect of each of them creates the conditions for the effect of another principle, and this indicates the system and consistency of their effect. ; Авторами статті на підставі аналізу наукової юридичної літератури та законодавчих положень розглянуто принципи організації та діяльності судової влади в Україні, досліджено правову природу принципів правового забезпечення діяльності вітчизняних судів загальної юрисдикції як основи для формування якісно нового конституційно-правового статусу самостійної гілки державної влади в сучасних умовах євроінтеграційних змін у державі та суспільстві. Особлива увага приділена науковому осмисленню організаційних принципів судоустрою з метою прогнозування нових векторів розвитку системи правосуддя та розроблення подальшої стратегії судової реформи, зокрема, в аспекті підвищення ефективності функціонування судів загальної юрисдикції. Зокрема, вивчено основні характеристики принципів територіаль-ності та спеціалізації як конституційних принципів судоустрою, які є основоположними для побудови системи судів загальної юрисдикції. Також під час дослідження проаналізовано сутність і значення принципу інстанційності для забезпечення розмежування компе-тентностей судів, а також виокремлено принципи етнічності та інтеграційності як невіддільних складників вітчизняної системи правосуддя, без яких унеможливлюється збереження самобутності, унікальності, національних традицій і досвіду судової системи незалежної України в контексті євроінтеграційних прагнень і створення європейських інститутів і політик, які, зі свого боку, еволюціонують у напрямі формування певного наднаціонального центру. За результатами наукового розроблення принципи правового забезпечення судів загальної юрисдикції визначаються як унікальні основоположні засади судової влади, що зумовлені історико-політичним розвитком держави та спрямовані на створення надійних умов для ефективної реалізації судової системи. Особливістю цих принципів є те, що дія кожного з них створює умови для дії іншого принципу, а це все свідчить про системність та узгодженість їхньої дії.
