Suchergebnisse

The article deals with problematic issues regarding the forms of special knowledge use while crime investigation, legislative acts are analyzed. Based on the opinion analysis of criminalistic scientists, forms of special knowledge use divided according to different criteria into procedural and non-procedural, direct and indirect, basic and optional are detailed. The most commonly used forms are indicated, among them: appointment of forensic examinations, involvement of specialist for performing investigative actions, consulting and reference, auditing and monitoring of records, the presence of an investigator during an examination, expert questioning. Legislation changes concerning of examination by a Forensic science institution (expert) only according to the investigating judge decision or court made on the petition of one of the parties to criminal proceedings are analyzed. Positive reform aspects, as well as the argument about the loss of procedural independence of the investigator while decision making under such circumstances were highlighted; it was suggested to review the above changes. Taking into account legislation changes, the role of the specialist during the search relatively of mandatory fixation of this act by means of audio and video recording is indicated. Proposals are offered on the use of several cameras, the use of quadcopters, 3D scanners to capture of the important points for proving of the search. Problem issues existing in the units of criminalistic support during investigative actions are outlined and the mechanism of their solution is proposed. Attention is focused on the use of automated records and prospects for their development. ; Рассмотрены проблемные вопросы, касающиеся форм использования специальных знаний при расследовании преступлений, проанализированы законодательные акты. На основании анализа позиций ученых-криминалистов выделены формы использования специальных знаний, разделяющиеся по различным критериям на процессуальные и непроцессуальные, непосредственные и опосредованные, основные и факультативные и т.д. Обозначены наиболее часто используемые формы, среди которых: назначение судебных экспертиз, привлечение специалиста для проведения следственных действий, консультационно-справочная, ревизии и проверка по учетам, присутствие следователя при проведении экспертизы, допрос эксперта. Проанализированы изменения законодательства, касающиеся проведения экспертизы экспертным учреждением (экспертом) только по постановлению следственного судьи или суда, вынесенным по ходатайству одной из сторон уголовного производства. Отмечены положительные стороны реформы, а также аргументирована точка зрения об утрате процессуальной самостоятельности следователя в принятии решения при таких обстоятельствах, предложено пересмотреть указанные изменения. Учитывая изменения в законодательстве, обозначена роль специалиста во время проведения обыска относительно обязательной фиксации этого действия с помощью аудио- и видеозаписи. Даны предложения по поводу использования нескольких камер, использования квадрокоптеров, 3D сканеров для фиксации важных для доказывания моментов обыска. Очерчены проблемные вопросы, существующие в подразделениях криминалистического обеспечения при проведении следственных действий и предложен механизм их решения. Акцентировано внимание на использовании автоматизированных учетов и перспективы их развития. ; Досліджено проблемні питання, що стосуються форм використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів. Проаналізовано законодавчі акти та думки провідних учених з цього приводу. Зроблено спробу надати пропозиції щодо використання окремих форм.

The problematic issues of using scientific, technical, natural and other special knowledge in criminal proceedings for the purpose of revealing, disclosure and investigation of crimes for a long time were always paid with considerable attention as from practical employees, and scientific workers. The actuality of this thematic range is conditioned by constant technical progress, updating ofa technical number ofscientific, criminalistic and other means which are used during revealing, formalizing and seizure of crime traces, by appearance of new types of expert researches, change of special knowledge forms use in criminal legal proceedings and by many other factors. There was pointed out to the lacks ofa legal regulation in the applicable legislation regarding participation of knowledgeable persons in operative-search activity. According to the results of the analysis performed, the author ascertains the absence of such regulation at the level of normative-legal acts defining legal bases for the separate law enforcement bodies activity (except for the National anticorruption bureau of Ukraine), and the normative-legal acts regulating separate kinds of activity of their operative units. In its turn, the similar state of matters can callinto question legality of use of the received results ofsuch activity as proofs in the criminal proceedings. The research of scientific works ofprocessionalists established the absence of the uniform approach to the decision of the specified problematic questions. The paper also studies the level of legal regulation of special knowledge use for achievement of the operative activity goals in the post-Soviet territory countries, in particular, in Republic of Kazakhstan, Republic of Turkmenistan, Republic of Belarus, the Kyrghyz Republic and some other, and there is drawn a conclusion about the presence of the corresponding norms in the legislation of these countries. Taking into account stated, the author proves necessity of formalizing similar provisions in the corresponding normative-legal acts of Ukraine. ; Досліджено деякі питання правової регламентації в чинному вітчизняному законодавстві щодо участі обізнаних осіб у оперативно-розшуковій діяльності. Сформульовано авторські пропозиції стосовно усунення виявлених недоліків шляхом унесення змін до чинних нормативно-правових актів.

The attention in the article is drawn to the fact that despite the obvious need to bring special knowledge into civil and economic procedural proof, this process is progressing rather slowly as the modern practice of using special knowledge constantly reveals gaps and collisions in procedural norms. Defining forensic science as a separate form of using special knowledge, the article focuses on the interpretation of the "special knowledge" concept by scientists, and concludes that scientific papers explicitly indicate that special knowledge is used by a limited number of specialists, they are inherent in a particular science; could be obtained in the process of training, special training and are applied according to the requirements of current legislation. It is noted that a separate procedural form of special knowledge application is the results of forensic examinations, i.e. for forensic examination conduct it is necessary to involve a specialist who, according to the current legislation, possesses the required sum of special knowledge, which allows him to competently conduct measures that are his functional responsibilities − to provide a forensic report based on their own special, professional knowledge. It is argued that according to the evidence classification, the forensic opinion belongs to personal sources of evidence and, if there are no grounded reasons for disagreement with it, should be taken for granted and used in evidence as a result of research work of an authoritative specialist. It is also emphasized that the forensic report, as an independent forensic evidence in the case, can only be the result of forensic examination, appointed and conducted in strict accordance with the requirements of economic or civil procedural law, the signs by which the forensic report differs from other means of evidence are described. The features that distinguish forensic examination from examinations carried out in other areas of human activity are outlined. It is established that the means of verifying a forensic report in civil and economic proceedings are forensic expert testimony, other evidence provided by the procedure participants and comparing the report with the latter, as well as stressed that the distinction between verification and evaluation of evidence should be conducted according to individual criteria, their characteristic is given. ; У статті зазначено, що, незважаючи на очевидну необхідність залучення спеціальних знань до цивільного та господарського процесуального доказування, цей процес просувається досить повільно, оскільки сучасна практика застосування спеціальних знань постійно виявляє прогалини та колізії у процесуальних нормах. Визначаючи судову експертизу як окрему форму застосування спеціальних знань, у статті акцентовано на тлумаченні науковців самого поняття «спеціальні знання». Зауважено, що окремою процесуальною формою застосування спеціальних знань є результати судових експертиз, тобто для проведення судової експертизи необхідним є залучення фахівця, якому, згідно з чинним законодавством, обов'язково потрібно мати спеціальні знання. Наведено ознаки, які відрізняють судову експертизу від експертиз, які здійснюють в інших галузях людської діяльності, та визначено, що розмежування між перевіркою й оцінкою доказів слід здійснювати за окремими критеріями, наведено їхню характеристику.

The article considers and analyzes topical issues of the use of special psychological knowledge by the subjects of pre-trial investigation, as well as procedural guidance, in particular the prosecutor - procedural manager during the pre-trial investigation of criminal offenses. Tactics and psychological methods of establishing psychological contact during communication with the suspect, conducting appropriate procedural actions with his participation are determined. The criminal procedural legislation and specialized literature concerning the suspect's personality and his mental states were analyzed. The bases of interaction and its form are defined and singled out, in particular during which it is clearly expressed. The notion of (protective) dominance, fear of the suspect is defined. Also, the importance and significance of the method of observation during theinvestigative (search) actions with the participation of the suspect is emphasized. The article points out the need to adhere to the principle of the presumption of innocence. The decision of the joint chamber of the Criminal Court of Cassation of the Supreme Court of 14.09.2020 was investigated and paid attention. In addition, the article contains recommendations on the need for independent procedural actions of the prosecutor - the head of the procedure in order to properly support the public prosecution in court in the future. Also, the psychological basis of the prosecutor's interaction with the suspect during the initiation and conclusion of a plea agreement is investigated, in particular the need for the prosecutor to have special psychological knowledge in order to persuade the suspect to plead guilty and cooperate to ensure prompt pre-trial investigation. In addition, the issue of prosecutors' special and professional knowledge is outlined. ; У статті розглянуто та проаналізовано актуальні питання використання спеціальних психологічних знань суб'єктами проведення досудового розслідування, а також процесуального керівництва ним, зокрема прокурором - процесуальним керівником, під час досудового розслідування кримінальних правопорушень. Визначено тактику та психологічні прийоми встановлення психологічного контакту у процесі спілкування з підозрюваним, проведення за його участю відповідних процесуальних дій. Проаналізовано кримінальне процесуальне законодавство та спеціалізовану літературу, що стосується особи підозрюваного та його психічних станів. Визначено та виокремлено основи взаємодії та її форми, зокрема коли вона яскраво виражається. Визначено поняття захисної домінанти, страху в підозрюваного. Також наголошено на важливості та значенні методу спостереження під час проведення слідчих (розшукових) дій за участю підозрюваного. У статті вказано на необхідність дотримуватися принципу презумпції невинуватості. Досліджено та звернуто увагу на постанову об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 вересня 2020 року. Крім того, у статті наявні рекомендації прокурору - процесуальному керівнику щодо необхідності самостійного проведення відповідних процесуальних дій із метою належного підтримання публічного обвинувачення в суді в подальшому. Також досліджуються психологічні основи взаємодії прокурора з підозрюваним під час ініціювання й укладення угоди про визнання винуватості, зокрема щодо необхідності володіння прокурором спеціальними психологічними знаннями з метою схиляння підозрюваного до визнання винуватості та співпраці для забезпечення швидкого досудового розслідування, викриття більшої кількості кримінальних правопорушень. Крім того, окреслено питання щодо наявності у прокурорів спеціальних та професійних знань.

Introduction. The concept of the knowledge economy, which was formed at the end of the twentieth century, clearly outlined the decisive role of the knowledge resources in the ensuring of the sustainable economic growth. However, more than 20 years experience of realization of Ukraine's efforts to form an effective model of socio-economic development and organically join the European community, using the knowledge potential of the economic transformation, shows the presence of the significant barriers along the way to eliminate the effective mechanisms. It is obvious that the challenges of dynamic technological progress, increasing competition in the world economic space, exacerbation of crises in all spheres of public life highlight the need for a consistent policy of creating a favorable institutional environment for the knowledge component of the national economy.Purpose of the research. The methodological basis of the institutional support for the development of the knowledge economy and identifying approaches to its improvement, taking into account the societal challenges, new risks and threats are substantiated in the scientific study.Research methods. The methodological basis of the study was the use of the systemic and institutional approaches in the process of the theoretical foundations and practice of knowledge economy analyzing. To achieve this objective, the following research methods were used: system analysis, systematization, generalization – in determining the preconditions, factors and results of the knowledge economy; logical – in substantiating the need to modernize the institutional support for the development of the knowledge economy; institutional analysis – in the study of the impact of institutional support on the formation of the knowledge economy.Results. Specific features of the knowledge economy are highlighted. They indicate the need to intensify the processes and develop the mechanisms for its development. The theoretical and methodological basis for the formation of the institutional support for the dynamization of the knowledge economy is substantiated. The trends of the globalized space, which determine the institutional guidelines of the modernization innovation and technological transformations of the national economies are identified. The methodological approaches to the identification of the institutional barriers and untapped opportunities for the development of the knowledge economy as a basis for developing of the conceptual approaches to the modernization of its institutional support are presented. Emphasis is placed on the need for the effective use of the strategic mechanism to provide a clear institutional framework for a consistent active economic policy of knowledge and innovation to improve the development of the national economy. Ways to improve the institutional support for the implementation of mechanisms for the development of the knowledge economy are identified.Perspectives. In the context of the formation of a qualitatively new institutional basis of the knowledge economy development, the issues of establishing of the effective cooperation between the government, educational, scientific, and business institutions towards ensuring of the systemic innovative and technological transformations of the economy is needed; likewise the development and optimal combination of mechanisms of multilevel management of processes of knowledge reset of economy with involvement of stimulating factors at the national, regional, local levels; and the use of the potential of social, value, ethical institutions in the process of formation and use of the knowledge resource of the national economy.

Attention is drawn to the objective prerequisites for the use of knowledge of various fields of science, technology, the arts and crafts and certain types of practical activities for identifying signs of crime and exposing persons guilty of their perpetration. The opinions of scientists who have tried to formulate the concept of "special knowledge" used in criminal proceedings, to determine their scope, special features and features are analyzed. It is argued that the concept of "special knowledge" should be formulated by scientists. It is they who need to identify all the defining and essential features of knowledge that will allow them to be attributed to the specific and only after that, the definition can be reflected in the relevant regulations, and not vice versa, as is not often the case in practice.Historically, the process of securing in the legislative acts the possibility of using knowledge of various branches of science and practical activity in criminal procedural evidence is shown. The forms of use of specialized knowledge and the subjects of such activity are analyzed. It is argued that the purpose of examination, as a form of use of specialized knowledge, is not always conditioned by their absence from the investigator, but the inadmissibility of combining different procedural functions in one person. It offers the author's definition of specialist knowledge not related to the subject of their use. ; Звертається увага на об'єктивні передумови використання знань різних галузей науки, техніки, мистецтва ремесла та окремих видів практичної діяльності для виявлення ознак злочинів та викриття осіб, винних у їх вчиненні. Аналізуються думки науковців, що здійснювали спроби сформулювати поняття «спеціальні знання», що застосовуються у кримінальному провадженні, визначити їх обсяг, особливі риси та ознаки. Доводиться, що поняття «спеціальні знання» має бути сформульовано науковцями. Саме вони мають виявити всі визначальні та суттєві ознаки знань, що дозволять віднести до спеціальних, і лише після цього визначення може знайти відображення у відповідних нормативних актах, а не навпаки, як це не рідко відбувається в практиці.В історичному аспекті показано процес закріплення в законодавчих актах можливості використання знань різних галузей науки і практичної діяльності у кримінальному процесуальному доказуванні. Аналізуються форми використання спеціальних знань і суб'єкти такої діяльності. Доводиться, що призначення експертизи як форми використання спеціальних знань зумовлюється не їх відсутністю у слідчого, а недопустимістю суміщення в одній особі різних процесуальних функцій. Пропонується авторське визначення спеціальних знань, не пов'язане з суб'єктом їх використання.

Attention is drawn to the objective prerequisites for the use of knowledge of various fields of science, technology, the arts and crafts and certain types of practical activities for identifying signs of crime and exposing persons guilty of their perpetration. The opinions of scientists who have tried to formulate the concept of "special knowledge" used in criminal proceedings, to determine their scope, special features and features are analyzed. It is argued that the concept of "special knowledge" should be formulated by scientists. It is they who need to identify all the defining and essential features of knowledge that will allow them to be attributed to the specific and only after that, the definition can be reflected in the relevant regulations, and not vice versa, as is not often the case in practice.Historically, the process of securing in the legislative acts the possibility of using knowledge of various branches of science and practical activity in criminal procedural evidence is shown. The forms of use of specialized knowledge and the subjects of such activity are analyzed. It is argued that the purpose of examination, as a form of use of specialized knowledge, is not always conditioned by their absence from the investigator, but the inadmissibility of combining different procedural functions in one person. It offers the author's definition of specialist knowledge not related to the subject of their use. ; Звертається увага на об'єктивні передумови використання знань різних галузей науки, техніки, мистецтва ремесла та окремих видів практичної діяльності для виявлення ознак злочинів та викриття осіб, винних у їх вчиненні. Аналізуються думки науковців, що здійснювали спроби сформулювати поняття «спеціальні знання», що застосовуються у кримінальному провадженні, визначити їх обсяг, особливі риси та ознаки. Доводиться, що поняття «спеціальні знання» має бути сформульовано науковцями. Саме вони мають виявити всі визначальні та суттєві ознаки знань, що дозволять віднести до спеціальних, і лише після цього визначення може знайти відображення у відповідних нормативних актах, а не навпаки, як це не рідко відбувається в практиці.В історичному аспекті показано процес закріплення в законодавчих актах можливості використання знань різних галузей науки і практичної діяльності у кримінальному процесуальному доказуванні. Аналізуються форми використання спеціальних знань і суб'єкти такої діяльності. Доводиться, що призначення експертизи як форми використання спеціальних знань зумовлюється не їх відсутністю у слідчого, а недопустимістю суміщення в одній особі різних процесуальних функцій. Пропонується авторське визначення спеціальних знань, не пов'язане з суб'єктом їх використання.

Based on the analysis of the Constitution of Ukraine and the Criminal Procedural Code of Ukraine, the author has established the relationship between the general principles of criminal proceedings and some provisions of the Basic Law of Ukraine. According to the results of the analysis of the provisions of criminal procedural legislation and regulatory acts regulating the activities of experts in case of their involvement in criminal proceedings, it has been determined that the Criminal Procedural Code of Ukraine does not contain an exhaustive list of principles of applying special knowledge of experts, however some of them are defined as the principles of forensic activities in the Law of Ukraine "On Forensic Examination". For the first time, the author has determined the very general principles of criminal proceedings define the activity of experts in criminal proceedings. The author has singled out two components in the studied category: legal and organizational ones. The author has determined what should be understood as the legal principles for the use of special knowledge of experts while investigating murders, as well as their list. It has been established that the concept of organizational principles includes procedural features of involving experts. The author has provided a brief description of the principles of forensic activity, defined in the Law of Ukraine "On Forensic Examination". The author has suggested provisions that should supplement this Law. Besides, the author has provided examples on how the implementation of the principles established by the legislator is ensured. It has been established that the purpose of involving an expert in criminal proceedings is to clarify the circumstances relevant to criminal proceedings, for the solution of which special knowledge is required. The author has substantiated the provisions, according to which the involvement of an expert in criminal proceedings requires the existence of two grounds: legal and factual, the content of which is revealed in the provisions of the article. The formulated conclusions are theoretical categories that determine the direction and content of the activities of experts and law enforcement officers in case of the application of special knowledge in criminal proceedings, in particular during the investigation of murders. The practical significance of the obtained results is to ensure a prompt, complete and impartial investigation and is one of the guarantees of the tasks of criminal proceedings. ; В статье определены и проанализированы принципы использования специальных знаний экспертов при расследовании убийств. Осуществлен анализ положений уголовного процессуального законодательства и других нормативно-правовых актов, регламентирующих деятельность экспертов. Установлено, что определение принципов использования специальных знаний экспертов, применяемых при расследовании убийств, предполагает исследование нормативно-правовых актов, регламентирующих деятельность указанных субъектов. Соблюдение этих принципов обеспечивается благодаря регламентации прав и обязанностей экспертов и зависит от непосредственной формы использования этих специальных знаний. ; У статті здійснено аналіз положень Кримінального процесуального кодексу України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність експертів. Визначено та проаналізовано засади використання спеціальних знань експертів під час розслідування вбивств. Встановлено, що визначення засад використання спеціальних знань експертів, що застосовуються під час розслідування вбивств, передбачають аналіз положень нормативно-правових актів, які регламентують діяльність указаних суб'єктів. Реалізація вказаних засад можлива за рахунок законодавчо закріплених прав та обов'язків експертів і залежить від безпосередньої форми використання спеціальних знань.

Problem setting. In modern theoretical (as well as in political) discourse, the concept of «identity» is a very popular subject of study of completely different spheres of scientific knowledge - history, philosophy, sociology, pedagogy, psychology, literary studies, etc. The relevance of the study of the problem of identity in the modern world is conditioned by the situation of multiculturalism, the presence of signs ofasynchronous development of the world, the spread of mosaic and multiple identities. The reason for the author's interest in the chosen topic is also the aggravation of the identification processes in Ukrainian society and the urgent need to preserve the historically conditioned identity. The widespread use in science, in politics, in the media of this concept requires a clear delineation/definition of the defined concept, based on its close connection with the real social and cultural problems of society. Identity research is today an independent and advanced field of knowledge, and the very concept of «identity» has become a prism through which important features of modern life are studied and evaluated. Recent research and publications analysis. The problem of identity has been the subject of analysis in western science since the second half of the 1960s. She was approached by E. H. Ericsson, Y Habermas, E. Fromm and others. In Soviet science, the concept of identity was not used, but in the post-Soviet sociohumanities it was actively studied. The most developed concepts of identity within the post-modern world belong to J. Habermas, E. Erickson, A. Etzioni, M. Castels, S. Huntington, V. Hesle, K. Hübner and others. For the domestic academic community, the problem of identity became urgent since the mid-1990s, when the problem of national identity began to be actively explored in the works of E. Bystritsky, M. Golovaty, E. Glovakha, O. Zabuzhko, V. Stepanenko, V Kremen, V. Tkachenko, M. Ovcharik, L. Nagorny, M. Obushniy, N. Pelagesh, Y. Rimarenko, A. Ponomaryova, M. Popovich, M. Stepiko, M. ...

Informatization of world science predetermined the emergence of new tools for measurement and evaluation of the work of a scientist in quantitative aspect and the creation of scientometric databases, respectively. The existence of different approaches to the assessment of knowledge with the use of the global scientometric databases confirms the relevance of this research. The aim of the research is the systematization of methodological approaches to the assessment of the knowledge accumulated in scientometric databases, and determining prospects for the development of the assessment of knowledge of Ukrainian authors in the world system of scientometric evaluation. We applied general scientific and special research methods: analysis, synthesis, comparative characteristics, theoretical generalization, system approach. In the work a scientometric database is defined as the platform that deposits (accumulates) in electronic format scientific works of scientists of different branches of knowledge and processes lists of cited literature, calculates certain quantitative indicators, based on which it is possible to analyze the influence/credibility of the activity of one or another publication, organization, scientist etc. It is stressed that the main indicator, with the help of which the assessment of knowledge is given, is the knowledge economy index. We carried out a historical review and found that the first and one of the most respected scientometric knowledge databases of the world is Web of Science, part of the platform of the Web of Knowledge. The most widely used quantitative measure that is calculated in this database is the index of efficiency. Another most famous database is Scopus, which Elsevier publishing corporation positions as the largest universal abstract database that allows tracking scientific citation of publications. In accordance with the declared policy of the corporation, this database must become the most complete and exhaustive resource for the search of literature. It was found that the projects concerning the use of the scientometric database Scopus for assessment of the scientific potential of Ukraine in general and individual subjects of scientific activities of the state at the level of the authorities of state governance began to emerge in 2009. It is stressed that only a small proportion of professional publications of Ukraine is integrated into Scopus and the Web of Science, and to analyze objectively the status of science development in the country with their help is impossible. We concluded that despite the inclusion of new publications into these databases, joining them is a complex and lengthy process. Out of several thousand of journals, the Web of Science selects about 10–12, Scopus ~ 50%. The review procedure lasts for almost a year and in case of rejection the renewed request for registration can be submitted only in 2 years. The assumption was adopted about the development of the assessment of knowledge by means of the most famous global scientometric databases in Ukraine: much time is yet to pass until most of the periodicals from the post–Soviet territory will be included into scientific repositories–leaders and a possibility will come to provide objective assessment with their assistance. The scientific novelty of the article is in the systematization of methodological approaches to the analysis and evaluation of knowledge in the world system of scientometric evaluation and in determining the prospects for the development of this sphere in Ukraine. The practical significance of the obtained results is the use by domestic scientists of the materials of the paper to determine scientometric databases and indexes that are the most appropriate for submitting publications and collaboration with the leading periodicals of the world by the fields of knowledge. At present, in the world practice they use 4 indexes of scientific citation as the main tool for the quantitative measurement of the efficiency of the work of a scientist. The use of such indexes is the prospect of further research in the development of the knowledge economy.

Problem setting. New complex challenges of the present, including transformation and complication of heterogeneity and entropy of the Internet space, intensive development of robotics, technologies of artificial intelligence, can not but affect the state and development of the entire legal system of the state and legislation in various spheres of public relations. It is necessary to formulate criteria for a typology of legal problems that can be solved by digital formalization, and which require the use of the potential of "personal knowledge" to which intuition and practical experience are involved, etc. Recent research and publications analysis. The results of studies of these problems make it possible to point out that, as a whole, a systematic scientific understanding of the complex, voluminous and multidimensional problem of clarifying the perspectives and limits of the technological approach in professional legal practice, legal expert activity, influence on the transformation of legal norms, jurisprudence and legal education and the like need further careful study. The rapid development of new technologies, in particular artificial intelligence technologies, the Internet of Things, cloud technologies, etc., is contributing to changes in current legislation. Today, advanced economies are already pondering the question of regulating the status and use of AI technologies. While these are only the first bold steps, in the future, all of these can affect global changes in the legal system – perhaps full-fledged comprehensive institutions of law and institutions of law, even the branches and branches of law. Paper objectiv. The purpose of this article is to consideration of certain aspects of digitization of law and the limits of possible and admissible in the technological approach to legal knowledge on the basis of the results of understanding of this problem by different representatives of the humanities and interdisciplinary researchers. Paper main body. The article substantiates the importance and ...

The article expresses the author's position on the definition of general principles (principles) for the use of special knowledge in the investigation of crimes. identify and characterize the legal and organizational basis for the use of special knowledge in the investigation of crimes. In our opinion, the principles of using special knowledge by certain subjects of criminal proceedings coincide primarily with the norms and principles of criminal procedure legislation and are the most important and defining legal provisions on which the process of criminal investigation is based. The author establishes that the use of special knowledge in the pre-trial investigation is based on the following principles: the principle of legality of the use of special knowledge; the principle of independence of a person with special knowledge; the principle of objectivity, comprehensiveness and completeness of the use of special knowledge; the principle of non-disclosure by a person who applies special knowledge in the process of conducting investigative (search) actions of pre-trial investigation data; the principle of impartiality of a person who applies special knowledge in the process of conducting investigative (search) actions; the principle of observance of the constitutional rights and freedoms of citizens involved in the pre-trial investigation process; the principle of observance by each participant of criminal proceedings in the course of use of special knowledge strictly within the competence. The author emphasizes that the general legal basis for the use of special knowledge in the investigation of crimes should include the rule of law, legality, equality of law and court, respect for human dignity, the right to liberty and security of person, inviolability of home or other property, secrecy communication, privacy, inviolability of property rights, legality, independence, objectivity and completeness of the study. The article notes that the correct understanding, interpretation and observance of the above principles by these entities are guarantees of the tasks of criminal proceedings, the implementation of a prompt, complete, impartial and effective investigation and the provision of criminal proceedings with appropriate evidence. The conclusions formulated in the article are theoretical categories that are part of the fundamental foundations of the activities of specialists, experts and law enforcement officers, which determine the content and directions of their activities in the investigation of crimes. ; У статті висловлюється авторська позиція щодо визначення загальних засад / принципів використання спеціальних знань у процесі розслідування злочинів. Визначено й охарактеризовано правові й організаційні засади використання спеціальних знань під час розслідування злочинів. На наш погляд, принципи використання спеціальних знань визначеними суб'єктами кримінального провадження збігаються насамперед із нормами та принципами кримінально-процесуального законодавства, являють собою найважливіші й визначальні правові положення, на яких ґрунтується процес розслідування злочинів. Автором встановлюється, що використання спеціальних знань на досудовому слідстві здійснюється на підставі таких принципів: принципу законності використання спеціальних знань; принципу незалежності особи, що володіє спеціальними знаннями; принципу об'єктивності, усебічності та повноти використання спеціальних знань; принципу нерозголошення особою, яка застосовує спеціальні знання у процесі проведення слідчих (розшукових) дій, даних досудового слідства; принципу неупередженості особи, яка застосовує спеціальні знання у процесі проведення слідчих (розшукових) дій; принципу дотримання конституційних прав і свобод громадян, залучених у процес досудового слідства; принципу дотримання кожним учасником кримінального провадження у процесі використання спеціальних знань строго в межах своєї компетенції. Автором підкреслюється, що до загальних правових засад використання спеціальних знань під час розслідування злочинів варто віднести такі, як: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу й особисту недоторканність, недоторканність житла чи іншого володіння особи, таємниця спілкування, невтручання у приватне життя, недоторканність права власності, законність, незалежність, об'єктивність і повнота дослідження. У статті відзначається, що правильне розуміння, тлумачення та дотримання наведених засад указаними суб'єктами є гарантією виконання завдань кримінального провадження, здійснення швидкого, повного, неупередженого й ефективного розслідування, забезпечення кримінального провадження належними доказами. Сформульовані у статті висновки є теоретичними категоріями, що становлять складову частину тих фундаментальних підстав діяльності спеціалістів, експертів та працівників правоохоронних органів, що визначають зміст та напрями їхньої діяльності у процесі розслідування злочинів.

In the article the author describes the key methodological (research) approaches used in modern legal research. It is noted that the peculiarity of legal science in comparison with other humanities is that it has an applied nature, designed to serve the practical needs of legal regulation of social relations, to improve the current legislation and legal practice. The study clarifies that the effective solution of the democratic transformation of Ukrainian society, in particular the formation of the social rule of law, the national legal system and legislation, objectively led to the growing role of jurisprudence, which should become the main intellectual factor in state law in Ukraine. It is substantiated that for a comprehensive study of the subject of knowledge, clarifying its essence, qualitative characteristics, dynamics of development in all the diversity of objective reality, its natural and random manifestations, the ability to respond effectively and quickly to changes in modern fleeting life, legal science must develop and improve the system of methodological approaches to their research. It is obvious that this system in combination with other special means and methods of cognition of state and legal phenomena is a complex formation that forms the research tools of legal science – its methodology. The researcher determined that methodological approaches are a defining component of the heuristic potential of the methodology of research of state and legal phenomena of today. Methodological (research) approaches directly depend on scientific paradigms and are mostly the result of their use, in addition, this influence is carried out not only through ideals, norms, rules, but also their substantive provisions. They combine various methods, in some way related to each other, of which one or more are basic, and all others are subordinate to them and have a supporting character. The author generalizes that at the present stage of development of legal science it is expedient to use not a separate approach to the study of legal reality, but a certain set of them, which will help solve various research problems and practical problems of forming a modern democratic, social and legal state in Ukraine. ; У статті автор охарактеризовує ключові методологічні (дослідницькі) підходи, які використовуються в сучасних юридичних дослідженнях. Зазначається, що особливістю юридичної науки порівняно з іншими гуманітарними науками є те, що вона має прикладний характер, покликана обслуговувати практичні потреби правого регулювання суспільних відносин, сприяти вдосконаленню чинного законодавства та юридичної практики. У дослідженні уточнено, що ефективне розв'язання проблем демократичної трансформації українського суспільства, зокрема формування соціальної правової держави, національної системи права і законодавства, об'єктивно зумовило зростання ролі правознавства, яке повинно стати основним інтелектуальним чинником забезпечення державно-правових процесів в Україні. Обґрунтовано, що для всебічного дослідження предмету пізнання, з'ясування його сутності, якісних характеристик, динаміки розвитку в усій різноманітності об'єктивної реальності, її закономірних та випадкових проявів, властивістю ефективно і швидко реагувати на зміни у сучасному швидкоплинному житті, юридична наука повинна розвивати й удосконалювати систему методологічних підходів своїх досліджень. Очевидно, що ця система у сукупності з іншими спеціальними засобами і прийомами пізнання державно-правових явищ є складним утворенням, що формує дослідницький інструментарій юридичної науки – її методологію. Дослідником визначено, що методологічні підходи є визначальною за евристичним потенціалом складовою (рівнем) методології дослідження державно-правових явищ сучасності. Методологічні (дослідницькі) підходи безпосередньо залежать від наукових парадигм і здебільшого є результатом їх використання, крім того, цей вплив здійснюється не лише за допомогою ідеалів, норм, правил, але й їх предметних положень. Вони об'єднують різноманітні методи, певним чином пов'язаних між собою, серед яких один або кілька є основними, а всі інші підпорядковуються їм та мають допоміжний характер. Автор узагальнив, що на сучасному етапі розвитку юридичної науки уявляється за доцільне використовувати не окремо взятий підхід до дослідження правової дійсності, а їх певну сукупність, що сприятиме вирішенню різнопланових дослідницьких проблем і практичних завдань щодо формування в Україні сучасної демократичної, соціальної та правової держави.

У статті проаналізовано засоби інформаційних технологій, що використовуються в процесі професійної підготовки майбутніх економістів. На основі аналізу обґрунтовано доцільність використання в навчальному процесі інформаційних систем для набуття майбутніми економістами необхідних професійних знань, умінь, навичок і способів діяльності. З'ясовано, що одним із пріоритетних напрямів застосування інформаційних технологій у навчальному процесі вищої економічної школи виступають системи, що забезпечують оперативний зворотний зв'язок, комп'ютерну візуалізацію навчальної інформації, архівне збереження великих обсягів інформації з можливістю легкого доступу користувача до бази даних, автоматизацію процесів обчислювальної, інформаційно-пошукової діяльності, обробки результатів експерименту, автоматизацію процесів управління навчальною діяльністю та контролю його результатів. ; In the article the analysis of information technology tools that are used in the process of professional training of specialists of economic profile is made. The expediency of the use of information systems in the learning process for the acquisition by future economists necessary professional knowledge, skills and ways of life. The formation of the global financial and capital markets; worsening of political and economic situation in the country, international competition and strengthening its global nature; the growing scale of economic activities of transnational corporations; the improvement and further development of information technology, software, communications, the global Internet requires improvement of economic education at the present stage that need modernization in connection with the main trends of economic and social development of the state. It is emphasized that the process of Informatization of education increases the level of educational activity of students, enhances self-education using mobile technology, distance learning, develops the ability to alternative thinking skills to develop a search strategy decisions, both academic and professional tasks, the prediction results of the implementation of decisions by means of simulation of the studied objects, phenomena, processes and relationships between them in terms of uncertainty and risk. That is, to form a harmonious, fully developed personality, for which professional knowledge, skills and their constant renewal form the basis of self-realization in the economic sphere is the main task of the education process. Accordingly, the priority of training of students in the system of higher education is the training of specialists capable of solving professional problems, making effective economic decisions in the realities of the global economy with the use of information technologies that contribute to the effectiveness of the economic training, as well as increase the level of information competence of future specialists. The contradiction between the traditional organizational and methodological tools in the preparation of future economists and the need for its modernization on the basis of modern information technology training allows the author to state the problem and make actual research in this direction.

The article is devoted to the problem of overcoming the low efficiency of the innovation legislation of Ukraine in order to bring it in line with the requirements of the modern stage of technological development. The author believes that the priority issues of development of innovation legislation of Ukraine are the creation of full legal objectivity for technology and / or for an innovative product, as well as a significant deepening of legislative detail of regulation of relations with special entities such as startups and venture funds. A separate problem that requires intensification of economic and legal policy of the state, according to the author, is the need to reform the entire system of organizational and economic support of innovation relations, the functioning of the national innovation system, and in particular mechanisms for applying special legal regimes of innovation. The author supports the idea of the need to codify the legal regulation of innovation, as a separate measure to improve the quality and effectiveness of innovation legislation in Ukraine. Technology has long been a "focal point of knowledge", the embodiment of a scientific driving force aimed at improving society and the economy. The technological progressiveness of a country determines its position in the world and its economic competitiveness, as well as the structure and dynamics of development of the national economy. By far the most productive and effective force in society is the science that develops technology, and determines the scientific and technological development that is the relationship between the development of technology and science. Evolutionary changes in technological methods of production are conditioned by scientific and technological development, which in turn leads to changes in the economic system. have a positive impact on the economic and social environment. Given the growing population and social needs of technology, it is an object of close attention, as they depend on the development of society and ...