Административное и административно5процессуальное законодательство в меньшей степени, по сравнению с другими отраслями законодательства, систематизировано. Автор статьи анализирует существующие в связи с этим проблемы и предлагает создание, на основе Кодекса Украины об административных правонарушениях более обобщенного единого нормативного акта, предусматривающего все виды мер административного принуждения, — Кодекса Украины о мерах административного принуждения. ; Аналізуються проблеми систематизації законодавства у сфері застосування заходів адмінінстративно5правового примусу. Обгрунтовується створення на основі Кодексу України про адмінінстративні правопорушення Кодексу про заходи адмінінстративного примусу.
Административное и административно5процессуальное законодательство в меньшей степени, по сравнению с другими отраслями законодательства, систематизировано. Автор статьи анализирует существующие в связи с этим проблемы и предлагает создание, на основе Кодекса Украины об административных правонарушениях более обобщенного единого нормативного акта, предусматривающего все виды мер административного принуждения, — Кодекса Украины о мерах административного принуждения. ; Аналізуються проблеми систематизації законодавства у сфері застосування заходів адмінінстративно5правового примусу. Обгрунтовується створення на основі Кодексу України про адмінінстративні правопорушення Кодексу про заходи адмінінстративного примусу.
Специальный субъект преступления является новой категорией в Уголовном кодексе Украины. От точного определения признаков специального субъекта, правильной их классификации зависит квалификация преступного деяния, определение круга лиц, виновных в совершении преступления, мера назначаемого судом наказания. ; У статті схарактеризовано ознаки спеціального суб'єкта злочину, визначено їх вплив на кваліфікацію злочинного діяння та вплив на міру покарання. Пропонується класифікація ознак спеціального суб'єкта злочину за диспозиціями статей нового КК України.
Специальный субъект преступления является новой категорией в Уголовном кодексе Украины. От точного определения признаков специального субъекта, правильной их классификации зависит квалификация преступного деяния, определение круга лиц, виновных в совершении преступления, мера назначаемого судом наказания. ; У статті схарактеризовано ознаки спеціального суб'єкта злочину, визначено їх вплив на кваліфікацію злочинного діяння та вплив на міру покарання. Пропонується класифікація ознак спеціального суб'єкта злочину за диспозиціями статей нового КК України.
Normative — legal framework for the economic security entities. Conducted theoretical and methodological analysis of the existing legal framework to ensure the economic security of the state and entities indicates that the regulatory and legal framework in this area is incomplete, almost all levels of normative response to market changes are inadequate and tardy. Important areas of optimization of the sphere defined: activation rulemaking at all levels, improve the alignment between the developers of legal acts, the implementation of diagnostics of economic security. ; Проведенный теоретико-методологический анализ действующей нормативноправовой базы обеспечения экономической безопасности государства и субъектов хозяйствования свидетельствует о том, что нормативно-правовое поле в этой сфере является неполным, практически на всех уровнях нормотворческое реагирование на рыночные изменения является неадекватным и запоздалым. В качестве важных направлений оптимизации этой сферы определены: активизация нормотворческой деятельности на всех уровнях, повышение уровня согласования между разработчиками нормативно-правовых актов, внедрение в практику диагностики экономической безопасности. ; Стаття присвячена проблемам нормативно-правового забезпечення економічної безпеки держави, суб'єктів господарювання. Запропоновані основні напрями оптимізації зазначеного нормативно-правового поля.
The article is dedicated to comparative analysing the institutional attributes of the number, size and membership of the permanent parliamentary committees in the European representative democracies. The research was conducted based on content analysis and the methodology of new institutionalism. The scientists identified the different size groups of parliaments/legislature in the European democracies, compared the number and size of the permanent parliamentary committees, analysed the features of MPs' membership in committees, discovered the principles, techniques and formula of committee members and chairs sharing, outlined the features of committees' membership substitution. The analysis covered a sample of 45 representative democracies in Europe. ; В статье проведен сравнительный анализ институционных атрибутов количества, размера и членства в постоянных парламентских комитетах на примере европейских представительских демократий. Исследование проведено на основе методологии контент- анализа и неоинституционализма, в результате чего были выделены различные размерные группы парламентов/легислатур в европейских демократиях, сопоставлены количество и размер постоянных парламентских комитетов, проанализированы особенности членства депутатов в комитетах, выявлены принципы, техники и формулы распределения членов и голов комитетов, а также очерчены особенности замещения членства в комитетах. Анализом охвачена выборка из 45 представительских демократий в Европе. ; У науковій статті порівняльно проаналізовано інституційні атрибути кількості, розміру і членства в постійних парламентських комітетах на прикладі європейських представницьких демократій. Дослідження проведено на основі методології контент-аналізу на неоінституціоналізму, внаслідок чого було виділено різні розмірні групи парламентів/легіслатур у європейських демократіях, зіставлено кількість та розмір постійних парламентських комітетів, проаналізовано особливості членства депутатів у комітетах, виявлено принципи, техніки й формули розподілу членів та голів комітетів, а також окреслено особливості заміщення членства в комітетах. Аналізом покрито вибірку 45 представницьких демократій у Європі.
The article is dedicated to comparative analysing the institutional attributes of the number, size and membership of the permanent parliamentary committees in the European representative democracies. The research was conducted based on content analysis and the methodology of new institutionalism. The scientists identified the different size groups of parliaments/legislature in the European democracies, compared the number and size of the permanent parliamentary committees, analysed the features of MPs' membership in committees, discovered the principles, techniques and formula of committee members and chairs sharing, outlined the features of committees' membership substitution. The analysis covered a sample of 45 representative democracies in Europe. ; В статье проведен сравнительный анализ институционных атрибутов количества, размера и членства в постоянных парламентских комитетах на примере европейских представительских демократий. Исследование проведено на основе методологии контент- анализа и неоинституционализма, в результате чего были выделены различные размерные группы парламентов/легислатур в европейских демократиях, сопоставлены количество и размер постоянных парламентских комитетов, проанализированы особенности членства депутатов в комитетах, выявлены принципы, техники и формулы распределения членов и голов комитетов, а также очерчены особенности замещения членства в комитетах. Анализом охвачена выборка из 45 представительских демократий в Европе. ; У науковій статті порівняльно проаналізовано інституційні атрибути кількості, розміру і членства в постійних парламентських комітетах на прикладі європейських представницьких демократій. Дослідження проведено на основі методології контент-аналізу на неоінституціоналізму, внаслідок чого було виділено різні розмірні групи парламентів/легіслатур у європейських демократіях, зіставлено кількість та розмір постійних парламентських комітетів, проаналізовано особливості членства депутатів у комітетах, виявлено принципи, техніки й формули розподілу членів та голів комітетів, а також окреслено особливості заміщення членства в комітетах. Аналізом покрито вибірку 45 представницьких демократій у Європі.
(en) The article updated international norms, that must be considered in the national legislature of restoring the debtor's insolvency or bankruptcy. Describes laws bankruptcy of England, France and the USA. In the Ukraine proposed: to provide for measures aimed at rehabilitation procedure, explain the bankruptcy of companies who manufacture dangerous.
As for the first dedicated, systematized and conceptualized on the basis of institutional, procedural, political and behavioral experience of France, semi-presidential system of government has undergone and is still undergoing significant theoretical, methodological and empirical modifications and perturbations, though still is one of the dominant model of interinstitutional relations in different countries. Accordingly, its updating and likely reinterpretation in the context of institutional, procedural, political and behavioral patterns and attributes are important for the development and improvement of the scientific knowledge about modern republicanism. This generated the key research task that comes on the evaluation of classical and contemporary/postclassical and formulation of updated and synthetic definitions of semi-presidentialism.The solution to this task is due to a large amount of scientific literature devoted to the issue of semi-presidential system of government. In particular, given the fact that nowadays Political Science has formed so many approaches to interpretation and verification of the empirical cases of semi-presidentialism. Consequently, the concept of semi-presidentialism was began to speak in plural, isolating classical and post-classical, minimalist and maximalist, dispositional and relational paradigms of its definition.However, the proposed classical and post-classical definitions of semi-presidentialism are largely criticized, on the basis of which we decided to synthesize their definitive advantages. This became the basis of synthetic and updated definition/reformulation of semi-presidentialism as a system of government, which must have the following attributes/characteristics: a) presence of the institution of president (no matter whether individual or collective, but required as the head of state, though perhaps as the head of state and the head of the executive), who receives powers for a fixed term under direct or indirect (not in legislature) nationwide elections and is not responsible to legislature; b) presence of the institutions of prime minister (not necessarily as chief executive, but always as the head of government) and cabinet, which do not receive powers for a fixed term under direct or indirect (not in legislature) nationwide elections, but are always collectively responsible (based on a vote of confidence and/or no confidence) to legislature (but may also be collectively responsible to legislature and president); c) combining/dualism of executive by, on the one hand, president (necessarily as head of state) and, on the other hand, prime minister (necessarily as head of government) and cabinet. This «imposition» of classical/maximalist and post-classical/minimalist definitions of semi-presidentialism is theoretically, methodologically, logically and empirically important for several reasons: it promotes the verification of the concept of semi-presidentialism; it motivates and logically simplifies the isolation of different types of semi-presidentialism. ; Означены классический/«дювержевский» и постклассический/«постдювержевский» подходы к определению полупрезидентализма. Аргументировано, что дефиниции полупрезидентализма целесообразно делить/структурировать на минималистские и максималистские, реляционные (субъективированные или исследователь-зависимые) и диспозиционные (объективированные или исследователь-независимые). На основании анализа и верификации их на предмет критики было предложено обновленное или синтетическое определение полупрезидентализма. ; Окреслено класичний/«дювержівський» та посткласичний/«постдювержівський» підходи до дефініювання напівпрезиденталізму. Аргументовано, що визначення напівпрезиденталізму доцільно структурувати на мінімалістські та максималістські, реляційні (суб'єктивовані або дослідник-залежні) та диспозиційні (об'єктивовані або дослідник-незалежні). На підставі аналізу і верифікації їх на предмет критики запропоновано оновлене чи синтетичне визначення напівпрезиденталізму.
The basic historical stages of enterprises' income taxation inUkrainehave been determined. The legislature regulating the enterprises' income taxation inUkrainefrom its appearance till nowadays has been analyzed. The prospects for the improvement of enterprises' income taxation have been offered. ; Визначаються основні історичні етапи оподаткування прибутку підприємств в Україні. Аналізується законодавча база, що регулює оподаткування прибутку підприємств в Україні з моменту виникнення податку на прибуток і до сьогоднішніх днів. Запропоновані перспективи вдосконалення оподаткування прибутку підприємств.
The analysis of current legislation in ensuring the intellectual activities of temporary creative collectives of scientific institutions of military forces. Made suggestions to improve the regulatory framework. ; Проведено аналіз стану чинних нормативно-правових актів стосовно забезпечення інтелектуальної діяльності тимчасових творчих колективів наукових установ військових формувань. Надано пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правової бази.
Статтю присвячено дослідженню стану законодавчої та законопроектної роботи в сфері муніципальної партисипативної демократії в Україні, проведеного на основі науково-правового експертного аналізу законопроектів, які перебували на розгляді в Комітеті Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування VІІ скликання. ; The article studies the state legislature and legislative work in the field of municipal participatory democracy in Ukraine performed on the basis of scientific and legal expert analysis of bills that were pending in the Verkhovna Rada of Ukraine on State Building and Local Government VII convocation. ; .
The process of the passing new legislature on electronic media in the Republic of Poland and Ukraine, the political complications of this process are analysed and compared in this article ; Статья посвящена анализу процесса принятия новой нормативно-правовой базы относительно аудиовизуальных средств массовой инфор-мации в Украине и Республике Польша, выявления и сравнения поли-тических осложнений этого процесса в изучаемых странах ; Стаття присвячена аналізу процесу прийняття нової нормативно-правової бази щодо аудіовізуальних засобів масової інформації в Україні та Республіці Польща, виявлення та порівняння політичних ускладнень цього процесу в досліджуваних країнах.
This research examines the presence and strength of influence of one actor on another in the process of formation of the educational policy agenda in Ukraine. The study of this influence has an empirical, theoretical and normative value. On the empirical level, modern political science cannot provide answers to the question who sets the agenda of public policy in the countries outside of North America and Western Europe. On the theoretical level, the variation concerning the influence of actors on one another in the process of public policy-making, which has been revealed and described in this study, can serve as the basis for both setting explanatory questions and searching for the answers in the form of theories. On the normative level, the study of how actors influence one another can serve the empirical basis for the evaluation of the discrepancies between the real and desired state of things in the relations of the citizens and the state.The analysis of the practice of agenda studies has shown that there are numerous attempts to model the agenda-setting process. These attempts differ depending on the number of actors included in the model, the directions of influence under analysis, the number of problematic categories and the spatial and temporal dimensions.This paper is based on such a model of educational policy agenda-setting which includes the following actors: the legislature, the Ministry, the President, mass media, political parties, and political leaders. Taking into consideration the peculiarities of the forms of government and political regime in Ukraine the model of educational policy agenda-setting suggests the possibility of the following directions of influence: 1)reciprocal influences between such actors as the legislature, the Ministry and the President; 2)the influence of mass media on the legislature, the Ministry and the President; 3)the influence of political parties on the legislature and the influence of political leaders on the President. The data for this research has been collected with the help of the content analysis method. The gathered empirical data contains information on the distribution of actors' attention among 76 educational problems from 1998 to 2014. Correlation analysis and negative binomial regression analysis have been used to reveal and evaluate the effects of setting the agenda as a result of the actors' influences.This study found out the prevalence of autonomy over dependence in the relations of institutional actors during the formation of the agenda. Besides, it has been revealed that none of the actors possesses monopoly over setting the agenda. To some extent, the legislature influences other actors more than is influenced by them. In most cases, institutional actors are dependent on mass media, political parties, and leaders. ; В данном исследовании выясняется наличие и сила влияния одного актора на другого во время формирования повестки дня образовательной политики в Украине. Изучение названного явления помогает выявить характер отношений между акторами в подсистеме публичной политики в сфере образования. Кроме этого, оно также обеспечивает эмпирическую основу для формирования теорий и нормативных оценок действий власти. Собранные с помощью контент-анализа эмпирические данные содержат информацию о распределении внимания акторов между 67 проблемами образования в течение 1998 – 2014 годов. Для выявления и оценки эффектов постановки повестки дня как свидетельства влияния акторов использовано корреляционный и негативный биномиальный регрессионный анализ. В результате исследования выяснено, что в отношениях между институциональными акторами преобладает самостоятельность над зависимостью во время формировании повестки дня и отсутствует монополия на ее постановку. Кроме этого, легислатура осуществляет большее влияние на других акторов, чем испытывает с их стороны. Также проведенный анализ продемонстрировал, что в большинстве случаев институциональные акторы зависят от масс-медиа, политических партий и лидеров. ; В даному дослідженні з'ясовується наявність та сила впливу одного актора на іншого під час формування порядку денного освітньої політики в Україні. Вивчення названого явища допомагає виявити характер відносин між акторами в підсистемі державної політики у сфері освіти. Окрім цього, також забезпечує емпіричну основу для формування теорій та нормативних оцінок дій влади. Зібрані за допомогою контент-аналізу емпіричні дані містять інформацію про розподіл уваги акторів між 67 проблемами освіти впродовж 1998 – 2014 років. Для виявлення та оцінки ефектів встановлення порядку денного як свідчення впливу акторів використано кореляційний та негативний біноміальний регресійний аналіз. В результаті дослідження виявлено, що у відносинах між інституціональними акторами переважає самостійність над залежністю під час формування порядку денного та є відсутньою монополія на його встановлення. Окрім цього, легіслатура здійснює більший вплив на інших акторів, ніж зазнає з їхньої сторони. Також проведений аналіз засвідчив, що в більшості випадків інституціональні актори є залежними від мас-медіа, політичних партій та лідерів.
The article studies the creation history of judges' self-government institute in Ukraine, its primary forms are reviewed. The legislature in creation and functioning of the judges' self-government bodies of foreign countries is analyzed. Propositions as to development perspectives of judges' self-government bodies in Ukraine are given. ; В статье исследуется генезис института судейского самоуправления в Украине, рассматриваются основные его формы. Анализируется законодательство зарубежных стран по вопросу создания и деятельности органов судейского самоуправления. Даются предложения относительно перспектив развития органов судейского самоуправления в Украине. ; У статті досліджується генеза інституту суддівського самоврядування в Україні, розглядаються основні його форми. Аналізується законодавство зарубіжних країн щодо створення та діяльності органів суддівського самоврядування. Надаються пропозиції щодо перспектив розвитку органів суддівського самоврядування в Україні.
