Suchergebnisse

In the article one of problems, that arise up in the conditions of socio-economic relations transformation, – society marginalization is considered. In Ukraine it is intensified by such social phenomena, as poverty, unemployment, economic and social instability. It is grounded, that marginalization in Ukraine is caused by the complex of different factors, basic from which are economic (related to weakening of economic basis, fall of production), political (related to destruction of civil society), social-psychological (related to the change of personal social status). It is proved, that the destructive orientation of marginalization processes in the conditions of Ukrainian society transformation extraordinarily increases. Estimation of poverty in Ukraine and displays of deviating conduct of personal, as suicides, criminality is given. ; В статье рассматривается одна из проблем, возникающих в условиях трансформации социально-экономических отношений, – маргинализация общества, которая в Украине интенсифицируется такими социальными явлениями, как бедность, безработица, экономическая и социальная нестабильность. Обосновано, что маргинализация в Украине вызвана комплексом различных факторов, основными из которых являются экономические (связаны с ослаблением экономической базы, спадом производства), политические (связаны с разрушением гражданского общества), социально-психологические (связаны с изменением социального статуса человека). Доказано, что в условиях трансформации украинского общества чрезвычайно возрастает деструктивная направленность процессов маргинализации. Дана оценка бедности в Украине, а также таких проявлений отклоняющегося поведения человека, как самоубийства, преступность. ; У статті розглядається одна з проблем, що виникають в умовах трансформації соціально-економічних відносин, – маргіналізація суспільства, яка в Україні інтенсифікується такими соціальними явищами, як бідність, безробіття, економічна та соціальна нестабільність. Обґрунтовано, що маргіналізація в Україні обумовлена комплексом різних факторів, основними з яких є економічні (пов'язані з ослабленням економічної бази, спадом виробництва), політичні (пов'язані з руйнуванням громадянського суспільства), соціально- психологічні (пов'язані зі зміною соціального статусу людини). Доведено, що в умовах трансформації українського суспільства надзвичайно зростає деструктивна спрямованість процесів маргіналізації. Надано оцінку бідності в Україні, а також таких виявлень поведінки людини, що відхиляється, як самогубства, злочинність.

Проведений аналіз факторів, причин і особливостей процесів маргіналізації населення України, виникнення і масштабного розширення маргінальних груп в різних верствах населення. Проаналізована трансформація понять маргінал – особистість в маргінальна група і маргіналізація населення. Визначений вплив соціально-економічних процесів: безробіття, зайнятості, бідності, економічної і соціальної нестабільності на розширення маргінальних верств суспільства, як явищ протестного руху. Проведений аналіз причин, чинників, специфічних особливостей і проявів маргіналізації населення на молодь України. Дані різних соціологічних опитувань показують широко масштабність проблеми. Запропоновані рекомендації соціального, економічного і законодавчого характеру, для зменшення гостроти проблем і їх подальшого рішення. ; The factors, causes and characteristics of marginalization processes Ukrainian population, and the emergence of large-scale expansion of marginalized groups in various segments of the population were analyzed. Was analyzed transformation of concepts marginal – person in the group of marginal and marginalization of populations. The influence of socio-economic processes: unemployment, employment, poverty, economic and social instability on the expansion of marginalized sectors of society, as an expression of the protest movement. The analysis of the causes and factors, of specific features and manifestations of marginalization of the population on the youth of Ukraine. Data of various sociological interrogations shows the widely scale of a problem. Recommendations of social, economic and legislative character, for reduction of an acuteness of problems and their further decision, are offered ; Проведен анализ факторов, причин и особенностей процессов маргинализации населения Украины, возникновения и масштабного расширения маргинальных групп в различных слоях населения. Проанализирована трансформация понятий маргинал – личность в маргинальная группа и маргинализация населения. Определено влияние социально-экономических процессов: безработицы, занятости, бедности, экономической и социальной нестабильности на расширение маргинальных слоёв общества, как выражения протестного движения. Проведен анализ причин, факторов, специфических особенностей и проявлений маргинализации населения на молодёжь Украины. Данные различных социологических опросов показывают широко масштабность проблемы. Предложены рекомендации социального, экономического и законодательного характера, для уменьшения остроты проблем и их дальнейшего решения.

On the example of the Holocaust the author ascertains the reasons of the minimizing of the memory about the "others" in modern Ukraine. He argues that the exclusion of certain events in the collective memory is both at individual and collective levels.At the individual level this is reflected by the position of those who were directly involved in interethnic interaction in World War II, caused ethnically motivated violence or was its silent statistic. Informal memory at the individual level is also determined by the reluctance of offspring to give an objective assessment of the position of "their" in the Holocaust.Official collective memory is formed by Ukrainian State. Its political elite refused to identify the position of the state on the Holocaust. This is due to the complexity of Ukrainian-Jewish relations during the war. Displacement of the genocide of Jews to the margins of the collective memory of citizens of Ukraine is also caused by its restoration, which began in the second half of 1980th: the core of the collective memory in that times was the past of Ukrainians, while the stories, related to ethnic minorities, were at the margin.The marginalization of official memory about the "others" is alsosignificantly caused by the position of historians in Ukraine. Indeed, much of them (because of the difficulty of correctly interpreting of the relationships of Jews and Ukrainians in time of the Holocaust) refused to operate inconvenient to the titular nation scenes of the past. Consequently, there is a collective oblivion of "inconvenient" scenes of the past by "their". ; Na przykładzie Holokaustu w artykule przeanalizowano przyczynymarginalizacji pamięci odnośnie "obcych" na współczesnej Ukrainie. Dla tego, autor analizuje pamięć nieoficjalną, która fiksuje, ze względu na szczegóły przypominania bezpośrednich współcześników zagłady Żydów oraz ich potomków, i oficjalną pamięć kolektywną Ukrainy. Zdaniem autora, na treść ostatniej wpłynęły faktorzy o obiektywnym i subiektywnym charakterze, osobliwie – niejednoznaczność relacji ukraińsko-żydowskich pod czas drugiej wojny światowej. ; На прикладі Голокосту в статті проаналізовані причини маргіналізаціїпам'яті про «чужих» у сучасній Україні. Задля цього автор аналізуєнеофіційну пам'ять, котру фіксує, враховуючи особливості пригадування безпосередніх сучасників геноциду євреїв та їхніх нащадків, і офіційну колективну пам'ять України. На думку автора, на зміст останньої вплинули як об'єктивні, так і суб'єктивні фактори, зокрема – неоднозначність українсько-єврейських взаємин часів Другої світової війни.

The review article substantiates that the European Union, in particular Poland, implements a policy of social cohesion based on four components of human well-being that are important for the functioning of societies; it recognizes human rights and democracy as the basis of their organization: fair and equal access, individual (and collective) dignity, individual autonomy and participation in community life. The concept of social unity is based on the philosophical and axiological principles of labour pedagogy aimed at overcoming marginalization, social exclusion, and social discrimination of the individual.The phenomenon of work is characterized based on interdisciplinary analysis of philosophy, psychology, sociology, economics, ergonomics, praxeology, physics, biology, and pedagogy; it might allow concluding about its importance as a value category of cognitive, ethical, aesthetic, activity development of personality. The conceptual principles of defining the phenomenon of labour from the standpoint of materialist and humanistic theory of philosophy are generalized. The axiocultural aspect of the interpretation of labour as a factor that creates a person is essential. It performs ontological and creative functions of theirlives, which is manifested in the theory of labour psychology, which provides psychosocial conditions for human functioning in the work environment, including interpersonal relationships in the theory of sociology. Labour, which takes into account the substantive and organizational aspects of labour that affect the formation of professional relations, providing conditions for freedom of individual expression, freedom of participation in the economic life of society. ; В оглядовій статті обґрунтовано, що в країнах Європейського Союзу, зокрема в Польщі, реалізується політика соціальної єдності, котра базується на чотирьох вимірах добробуту людини, які мають важливе значення для функціонування демократичних, правових суспільств: справедливий і рівний доступ, індивідуальна (та колективна) гідність, автономія індивіда та його участь у житті спільноти. Концепція соціальної єдності ґрунтується на філософсько-аксіологічних засадах педагогіки праці, що спрямована на подолання маргіналізації, суспільного виключення, соціальної дискримінації особистості. Схарактеризовано феномен праці на основі міждисциплінарного аналізу положень філософії, психології, соціології, економіки, ергономіки, праксеології, фізики, біології і педагогіки, що уможливило висновок про її значення як ціннісної категорії когнітивного, етичного, естетичного, діяльнісного розвитку особистості. Узагальнено концептуальні засади визначення феномену праці з позиції матеріалістичної і гуманістичної філософії. Важливим є аксіокультурний аспект трактування праці як чинника, що творить людину, виконує онтологічно-творчу функцію в її життєдіяльності.

The review article substantiates that the European Union, in particular Poland, implements a policy of social cohesion based on four components of human well-being that are important for the functioning of societies; it recognizes human rights and democracy as the basis of their organization: fair and equal access, individual (and collective) dignity, individual autonomy and participation in community life. The concept of social unity is based on the philosophical and axiological principles of labour pedagogy aimed at overcoming marginalization, social exclusion, and social discrimination of the individual.The phenomenon of work is characterized based on interdisciplinary analysis of philosophy, psychology, sociology, economics, ergonomics, praxeology, physics, biology, and pedagogy; it might allow concluding about its importance as a value category of cognitive, ethical, aesthetic, activity development of personality. The conceptual principles of defining the phenomenon of labour from the standpoint of materialist and humanistic theory of philosophy are generalized. The axiocultural aspect of the interpretation of labour as a factor that creates a person is essential. It performs ontological and creative functions of theirlives, which is manifested in the theory of labour psychology, which provides psychosocial conditions for human functioning in the work environment, including interpersonal relationships in the theory of sociology. Labour, which takes into account the substantive and organizational aspects of labour that affect the formation of professional relations, providing conditions for freedom of individual expression, freedom of participation in the economic life of society. ; В оглядовій статті обґрунтовано, що в країнах Європейського Союзу, зокрема в Польщі, реалізується політика соціальної єдності, котра базується на чотирьох вимірах добробуту людини, які мають важливе значення для функціонування демократичних, правових суспільств: справедливий і рівний доступ, індивідуальна (та колективна) гідність, автономія індивіда та його участь у житті спільноти. Концепція соціальної єдності ґрунтується на філософсько-аксіологічних засадах педагогіки праці, що спрямована на подолання маргіналізації, суспільного виключення, соціальної дискримінації особистості. Схарактеризовано феномен праці на основі міждисциплінарного аналізу положень філософії, психології, соціології, економіки, ергономіки, праксеології, фізики, біології і педагогіки, що уможливило висновок про її значення як ціннісної категорії когнітивного, етичного, естетичного, діяльнісного розвитку особистості. Узагальнено концептуальні засади визначення феномену праці з позиції матеріалістичної і гуманістичної філософії. Важливим є аксіокультурний аспект трактування праці як чинника, що творить людину, виконує онтологічно-творчу функцію в її життєдіяльності.

У статті аналізується низка нормативно-правових документів 1926-1930 рр., в яких відображена політика більшовицьких урядів СРСР та УСРР щодо громадян, позбавлених виборчого права, головні недоліки і протиріччя процесу штучної маргіналізації радянського суспільства, вплив внутрішньополітичної кон'юнктури на становище українських «позбавленців». ; This article analyzes a number of legal documents 1926-1930, which reflected the policy of the Bolshevik governments of the USSR and the Ukrainian SSR for the citizens deprived of suffrage, the main shortcomings and contradictions of the process of artificial marginalization of Soviet society, the impact of political conditions on the position of Ukrainian "deprived persons".

У статті досліджено питання субкультур у культурфілософському аспекті. Зокрема, порушено питання вивчення домінантних субкультур, а в їх складі – проблем парадигми філософії культури і загальної теорії та історії субкультур у постмодерному дискурсі.The article examines the issues of subcultures in the cultural and philosophical aspect. In particular, the author touches on the issues of the modern study of subcultures, and in their composition – problems of the paradigm of philosophy of culture and the general theory and history of subcultures in the postmodern discourse. The diversity and complexity of the structure of society contributes to the emergence of new socio-cultural processes and phenomena, the transformation of old forms, the philosophical rethinking and the acquisition of new values established concepts. The allocation subcultural as a separate line and the field of research of subcultures (at the level of the wider Humanities – general theory and history of subcultures) based on the dominant subcultures (subcultural mainstream and almost a second general cultural mainstream), which are a priority in the study of cultural space. In the article it is fair to say kulturpolitik main problems related to the comprehension of the dominant subcultures (subcultural question of analysis of evolution, theory of civilizations, marginalization, aesthetics, etc.).

The present paper concerns the study of the factors causing trans formation of the established forms of political representation. Based on the analysis of cross-national studies of the dynamics of quantitative and qualitative characteristics of political parties and the level of trust to them and representative bodies, it has been found that, despite high public support for the idea of representative democracy, its actual erosion takes place. Besides, it is accompanied by electoral absenteeism, a confidence decline in centrist parties and their focus on narrower but not wider electoral audience, the destruction of established party systems and the strengthening of the positions of right-wing and left-radical populist political organizations. The main causes of the crisis in the existing mechanisms of political representation are structural changes in social configurations that provided the traditional basis of support for major political parties, the formation of precarious strata because of globalization-technological changes that do not have a clear socio-political identification. Major causes also include the lack of relevant political organizations and the weak response of the «traditional» centrist political forces to the demands of women's representation, the lack of involvement of young people in the party and the representative bodies, and the lack of representation of various social groups. Moreover, all of these groups are becoming even clearer in emphasizing their withdrawal from the state of marginalization. The last but not the least cause is the representative party dysfunctionality in relation to the retranslation of citizens' interests against the background of de-etatisation and the trans-nationalization of policy-making processes.

Статтю присвячено дослідженню процесу становлення та реалізації прав осіб, що належать до ЛГБТ-спільноти у контексті місцевого самоврядування та функціонування територіальних громад. Досліджуються проблеми ідентичності як самовизначення, самоідентифікації особи в якості представника певної соціальної групи в контексті прав осіб, що належать до ЛГБТ-спільноти. Обґрунтовується, що сама по собі ідентичність не може бути підставою дискримінації. Акцентується увага на важливості безпосередньої реалізації принципу поваги до ідентичності особи, протидії та запобігання маргіналізації та демонізації меншин.Зазначається, що акти з прав людини міжнародного значення і законодавства переважної більшості країн світу, в тому числі й України, ґрунтуються на принципах справедливості, рівності та недискримінації. Автор обґрунтовує положення про те, що відсутність діючого механізму захисту прав людини і заборони дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації як на національному, так і на муніципальному рівнях, неминуче суперечитиме ідеям правової соціальної держави та громадянського суспільства. У зв'язку з цим робиться висновок, що розробка ефективного муніципального механізму захисту прав людини і заборона дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації є нагальними завданнями сьогодення. ; The article is devoted to the study of the process of formation and realization of the rights of persons belonging to the LGBT community in the context of local self-government and the functioning of territorial communities. In the article is investigated the concept and nature of identity as self-determination, self-identification as a representative of a particular social group in the context of the human rights for LGBT. It is proved that the identity itself cannot be a basis for discrimination. Attention is drawn to the importance of the immediate implementation of the principle of respect for the identity of the person, combating and prevention of marginalization and demonization of minorities.It is reported that acts on human rights of ...

Zhytariuk's article analyzes the topic of sanctions of the National Security and Defense Council of Ukraine (NSDC), introduced by the Decree of the President of Ukraine on February 2, 2021. The study reveals the depth of the gap in domestic and foreign policy assessment not only by ordinary citizens but also by Ukrainian politicians environment. The relevance of the problem raised in the article is due to the need to rethink modern media practices in Ukraine (sometimes neutral, only registered in our country, and sometimes frankly hostile to the title nation), the search for patriotic and national components as a guarantee of their transformation and creation of new content and media. It could not be considered a media "service" (parties, organizations, corporations), but actually Ukrainian journalism. The source base is selected journalistic materials on information resources on the Internet, which help to clarify the essence of this complex issue. Scientific research methodology is the comprehension and scientific analysis of informational and political content, comparisons and generalizations achieved with the help of citation and graphic visualization. The research used a wide range of opinions on the awareness/non-awareness of moral and ethical, professional components in the national Ukrainian journalism establishment in Ukraine. Several problems arising from the passivity and social indifference of modern journalists have been identified. Understanding of the raised problem showed some negative systemic phenomena in the information space of Ukraine, which is the result of political marginalization and ideological relativism. That process was facilitated by the cultural, mental, and historical heritage that arose as a result of the long colonial situation and numerous catastrophes. It has also been noted that the desire to serve political sponsors and media owners-oligarchs often dominates. The main conclusion is made: as long as the professional journalistic environment will continue the discussion in the ...

The problems of geopolitical and geocultural aspects of interethnic relations, features of processes and factors influencing on the ethnic formation and development, their interaction are considered in this paper. The main aspects of intraethnic processes of Ukrainian ethnos, thegeneral tendencies of interethnic processes in the Baltic-Black Sea-Caspian space were characterized. ; Рассмотрены проблемы геополитических и геокультурных аспектов межэтнических отношений, особенности процессов и факторов, влияющих на формирование, развитие этносов, их взаимодействие. Дана характеристика основных аспектов внутриэтнических процессов украинского этноса, общих тенденций межэтнических процессов на Балто-Черноморско-Каспийском пространстве. ; Розглянуто проблеми геополітичних та геокультурних аспектів міжетнічних відносин, особливості процесів та чинників, які впливають на формування, розвиток етносів, їх взаємодію. Охарактеризовано основні аспекти внутрішньоетнічних процесів українського етносу, загальні тенденції міжетнічних процесів на Балто-Чорноморсько-Каспійськомупросторі.

The article discusses the concept of multiculturalism group differences of the American social theorist A.M.Young. This concept is based on the recognition of diversity and differences of social groups that are necessary and desirable components of modern society. А. M Young defends policy differences. She contrasts the ideal of universal citizenship and universal ideal of diversity, which is embodied in the ideal of citizenship, differentiated by groups and based on group representation and rights. The article reveals the essence of group differentiation as a fact of social life, identified the main forms of oppression, such as exploitation, marginalization, disability, cultural imperialism and violence; mechanisms of group representation in the context of democratization; the role of the city as a model of social differentiation without domination and oppression. ; В статье рассматривается концепция мультикультурализма групповых различий американского социального теоретика А. М. Янг. Подчеркивается, что эта концепция основывается на признании разнообразия и различия социальных групп, которые являются необходимыми и желательными составляющими модерных обществ. Защищая политику различий, идеалу всеобщего универсального гражданства А. М. Янг противопоставляет идеал разнообразия, который олицетворяется в идеале гражданства, дифференцированного по группам и основанного на групповой репрезентации и правах. Исследовательница раскрывает суть групповой дифференциации как факта общественной жизни; выделяет основные формы угнетения, в частности такие, как эксплуатация, маргинализация, неспособность, культурный империализм и насилие; определяет механизмы группового представительства в контексте демократизации, то есть реорганизации правил принятия решений; показывает роль города как образца социальной дифференциации без доминирования и угнетения. ; У статті розглядається концепція мультикультуралізму групових відмінностей американського соціального теоретика А. М. Янг. Підкреслюється, що ця концепція базується на визнанні різноманітності та відмінності соціальних груп, які є необхідними та бажаними складовими модерних суспільств. Захищаючи політику відмінностей, ідеалу загального універсального громадянства А. М. Янг протиставляє ідеал різноманіття, що уособлюється в ідеалі громадянства, диференційованого по групам та заснованого на груповій репрезентації і правах. Дослідниця розкриває суть групової диференціації як факту суспільного життя; виокремлює основні форми пригноблення, зокрема такі, як експлуатація, маргіналізація, неспроможність, культурний імперіалізм та насильство; визначає механізми групового представництва у контексті демократизації, тобто реорганізації правил прийняття рішень, підкреслює роль міста як взірця соціальної диференціації без домінування та пригноблення.

The article discusses the concept of multiculturalism group differences of the American social theorist A. M. Young. This concept is based on the recognition of diversity and differences of social groups that are necessary and desirable components of modern society. А. M Young defends policy differences. She contrasts the ideal of universal citizenship and universal ideal of diversity, which is embodied in the ideal of citizenship, differentiated by groups and based on group representation and rights. The article reveals the essence of group differentiation as a fact of social life, identified the main forms of oppression, such as exploitation, marginalization, disability, cultural imperialism and violence; mechanisms of group representation in the context of democratization; the role of the city as a model of social differentiation without domination and oppression. ; В статье рассматривается концепция мультикультурализма групповых различий американского социального теоретика А. М. Янг. Подчеркивается, что эта концепция основывается на признании разнообразия и различия социальных групп, которые являются необходимыми и желательными составляющими модерных обществ. Защищая политику различий, идеалу всеобщего универсального гражданства А. М. Янг противопоставляет идеал разнообразия, который олицетворяется в идеале гражданства, дифференцированного по группам и основанного на групповой репрезентации и правах. Исследовательница раскрывает суть групповой дифференциации как факта общественной жизни; выделяет основные формы угнетения, в частности такие, как эксплуатация, маргинализация, неспособность, культурный империализм и насилие; определяет механизмы группового представительства в контексте демократизации, то есть реорганизации правил принятия решений; показывает роль города как образца социальной дифференциации без доминирования и угнетения. ; У статті розглядається концепція мультикультуралізму групових відмінностей американського соціального теоретика А. М. Янг. Підкреслюється, що ця концепція базується на визнанні різноманітності та відмінності соціальних груп, які є необхідними та бажаними складовими модерних суспільств. Захищаючи політику відмінностей, ідеалу загального універсального громадянства А. М. Янг протиставляє ідеал різноманіття, що уособлюється в ідеалі громадянства, диференційованого по групам та заснованого на груповій репрезентації і правах. Дослідниця розкриває суть групової диференціації як факту суспільного життя; виокремлює основні форми пригноблення, зокрема такі, як експлуатація, маргіналізація, неспроможність, культурний імперіалізм та насильство; визначає механізми групового представництва у контексті демократизації, тобто реорганізації правил прийняття рішень, підкреслює роль міста як взірця соціальної диференціації без домінування та пригноблення.

The formation of youth value orientations affect the following factors: 1) socio-economic: the existence of shadow economy; the effect of large foreign capital; own large concentration of financial capital, genetically associated with power; saving significant (although it is not limited to big business) government regulation of the economy; Ukrainian migration abroad; Low labor (and, in general, social) mobility in the labor market; large-scale distribution of poverty; limited possibilities of upward mobility; the marginalization of Ukrainian society. 2) socio-political, bureaucratic rule as counterparty society; social irresponsibility of the ruling elite; undeveloped civil society and legal insecurity of citizens; focus power in the interests mainly of the upper strata of society and business; specificity civil identity in the modern Ukrainian society (identity crisis); 3) socio-cultural, moral features in transitional societies – the emergence of «paradoxical man»; reducing the role of the family in the education of young people; Integration distorted «deological code»n the minds of young people through the use of the national system of education «mosaic knowledge» the phenomenon of secularization; weakening of the integrative function of culture in the Ukrainian society. Naturally, that the leveling of the spiritual components of value orientations of the young generation in general a negative impact on building social relations, leading to fragmentation of Ukrainian society, and, therefore, the loss of opportunities out of permanent crisis. ; В статье осуществлен социально-философский анализ основных факторов, влияющих на процесс трансформации ценностных ориентаций современной украинской молодежи, определяя вектор их дальнейшего развития. Актуальность исследования специфики трансформации ценностных ориентаций современной украинской молодежи усиливается фактором активной интеграции Украины в систему мирового сообщества. И в то же время определение путей оптимизации ценностных установок в мировоззрении молодого поколения дает возможность выйти в социальную практику по закладке ценностных основ для становления общественного консенсуса в современной Украине. ; У статті здійснений соціально-філософський аналіз основних факторів, які впливають на процес трансформації ціннісних орієнтацій сучасної української молоді, визначаючи вектор їхнього подальшого розвитку. Актуальність дослідження специфіки трансформації ціннісних орієнтацій сучасної української молоді посилюється фактором активної інтеграції України у систему світового співтовариства. І в той же час, окреслення шляхів оптимізації ціннісних установок у світогляді молодого покоління дає можливість вийти на соціальну практику по закладенню ціннісних підвалин для становлення суспільного консенсусу в сучасній Україні.

In the article the peculiarities of national identity as a factor of effective state-changes and political modernization. It was concluded that a radical transformation of traditional structures and principles of identity leads to a change in the identity of society and is one of the important features of modernization. National identity is one of the most important factors in the formation of a political nation, the sustainable development of the political system, legitimizing state institutions.National identityis the sense of anationas a cohesive whole, as represented by distinctivetraditions,culture,languageand politics. National identity markers are those characteristics used to identify a person as possessing a particular national identity. These markers are not fixed but fluid, varying from culture to culture and also within a culture over time. Such markers may include common language or dialect, national dress, birthplace, family affiliation etc.Identity politics as a mode of organizing is closely connected to the concept that some social groups are oppressed (such as women,ethnic minorities,sexual minorities etc.), and that this makes one vulnerable tocultural imperialism, violence, exploitation, marginalization, or powerlessness. Identity politics starts from analyses of oppression to recommend a restructuring of the existing society.Identity politics is a phenomenon that arose first at the radical margins ofliberal democraticsocieties in which human rights are recognized, and the term is not usually used to refer to dissident movements within single-party or authoritarian states.Determining the directions and priorities of the national identity requires consideration of internal and external conditions of formation of the national community, its objective status and characteristics of the collective consciousness. A necessary condition for the establishment of adequate and modern Ukrainian identity is a reality model specification criteria person or nationality of cultural and historical phenomenon. ; В статье рассмотрены особенности национального самосознания как фактора эффективных государственних изменений и политической модернизации. Сделан вывод, что радикальная трансформация традиционных структур и принципов самоидентификации приводит к изменению идентичности всего общества и является одной из важных функций модернизации. Национальное самосознание выступает одним из важнейших факторов формирования политической нации, устойчивого развития политической системы, легитимации институтов государства. ; У статті розглянуто особливості національної самосвідомості як чинника ефективних державотворчих змін та політичної модернізації. Зроблено висновок, що радикальна трансформація традиційних структур і принципів самоідентифікації призводить до зміни ідентичності всього суспільства і є однією із важливих функцій модернізації. Національна самосвідомість виступає одним із найважливіших чинників формування політичної нації, стійкого розвитку політичної системи, легітимації інститутів держави.