Suchergebnisse

Global trends and global transformations, caused by the demands of modern life, the intertwining of economic, social, political and many other factors, have led to the gradual integration of European countries, the formation of a global information field, the growing interdependence of "national" economies. The genesis of the rights of national minorities is a closed issue for the general public, a historical path, taken by national minorities in the direction of establishing a modern system of human rights protection and building a new international order that has not only theoretical, but also practical significance. At the same time, there are attempts to resist the processes of internationalization, autarky, recurrences of imperial thinking, nationalism and growing intolerance of members of the minority. Often, both at the household level and in the official political and legal doctrine, the wrong formula of ethnocentrism works, according to which it seems enough to "close borders" or "self-determine" to solve any problem, but life refutes these illusions, which is confirmed by the conclusions of the article. It is no coincidence, that legal science has not yet developed a generally accepted concept of "national minority", and often in official documents and scientific works, national minorities are not separated from other social groups (linguistic, religious, racial and others) and from the broader category of "minority". It is obvious, that the problem of scientific definition of this concept is determined by the complexity and multifaceted problems of building a democratic state, governed by the rule of law

The article analyzes the role and competences of a kin-state in the protection of its national minority living abroad. The issue had been analyzed with the example of Hungarian unilateral legal acts, which present legal consequences and the legitimacy of the actions of a kin-state. The article focuses on the basic international legal mechanisms for the protection of the rights of national minorities and the recommendations given by international advisory bodies in this area. According to international law, the state, in which the minority lives, has the primary duty to protect minority rights. Only few types of actions can be taken by a kin-state in favour of its kin-minority: actions in the context of international bodies and mechanisms, actions in co-operation with the home state and domestic legislation concerning relations with its kin minority. The last one is not regulated by international law and is broadly discussed in its doctrine. The article analyzes Hungarian domestic legislation providing a wide range of preferential treatment to the members of the kin minorities in Zakarpattia, namely Act LXII OF 2001 on Hungarians Living in Neighbouring Countries and Аmendment of Act LV of 1993 on Hungarian citizenship. Soft law instruments confirm that this kind of legislation of kin-states has to be assessed in accordance with relevant principles of the international law, such as territorial sovereignty of the state, pacta sunt servanda, friendly relations among state and the respect of human rights and fundamental freedoms, in particular the prohibition of discrimination.

Світові тенденції та глобальні перетворення, що викликані вимогами сучасного життя, переплетінням економічних, соціальних, політичних і багатьох інших чинників, зумовили поступову інтеграцію європейських країн, становлення всесвітнього інформаційного поля, зростаючу взаємозалежність «національних» економік. Ґенеза прав національних меншин – це закрите для широкого загалу питання, історичний шлях, який пройшли національні меншини у напрямку встановлення сучасної системи захисту прав людини та побудови нового міжнародного порядку, що має не тільки теоретичне, але й практичне значення.Разом з цим, є спроби опору процесам інтернаціоналізації, автаркія, рецидиви імперського мислення, націоналізм і зростаюча нетерпимість щодо представників меншості. Нерідко і на побутовому рівні, і в офіційній політико-правовій доктрині спрацьовує хибна формула етноцентризму, відповідно до якої для вирішення будь-яких проблем начебто достатньо «закрити кордони» або «самовизначитися», однак життя спростовує ці ілюзії, що підтверджується висновками статті.Не випадково, що до теперішнього часу юридичною наукою не вироблено загальновизнаного поняття «національна меншина», а нерідко і в офіційних документах, і в наукових працях національні меншості не відмежовуються як від інших соціальних груп (мовних, релігійних, расових та інших), так і від більш широкої категорії «меншість». Очевидно, що проблема наукового визначення цього поняття детермінована складністю та багатоаспектністю проблем розбудови демократичної правової держави ; Мировые тенденции и глобальные преобразования, вызванные требованиями современной жизни, переплетением экономических, социальных, политических и многих других факторов, обусловили их постепенную интеграцию европейских стран, становление всемирного информационного поля, растущую взаимозависимость «национальных» экономик. Генезис прав национальных меньшинств - это закрытий для общественности вопрос, исторический путь, который прошли национальные меньшинства в направлении установления современной системы защиты прав человека и построения нового международного порядка, имеет не только теоретическое, но и практическое значение.Вместе с тем, есть попытки сопротивления процессам интернационализации, автаркия, рецидивы имперского мышления, национализм и растущая нетерпимость в отношении представителей меньшинства. Нередко и на бытовом уровне, и в официальной политико-правовой доктрине срабатывает ложная формула этноцентризма, согласно которой для решения любых проблем вроде достаточно «закрыть границы» или «самоопределиться», однако жизнь опровергает эти иллюзии, что подтверждается выводами статьи.Не случайно, что до настоящего времени юридической наукой не выработано общепризнанного понятия «национальное меньшинство», а нередко и в официальных документах, и в научных трудах национальные меньшинства не отмежевываются как от других социальных групп (языковых, религиозных, расовых и других), так и от более широкой категории «меньшинство». Очевидно, что проблема научного определения этого понятия детерминирована сложностью и многоаспектностью проблем развития демократического правового государства ; Global trends and global transformations, caused by the demands of modern life, the intertwining of economic, social, political and many other factors, have led to the gradual integration of European countries, the formation of a global information field, the growing interdependence of "national" economies. The genesis of the rights of national minorities is a closed issue for the general public, a historical path, taken by national minorities in the direction of establishing a modern system of human rights protection and building a new international order that has not only theoretical, but also practical significance.At the same time, there are attempts to resist the processes of internationalization, autarky, recurrences of imperial thinking, nationalism and growing intolerance of members of the minority. Often, both at the household level and in the official political and legal doctrine, the wrong formula of ethnocentrism works, according to which it seems enough to "close borders" or "self-determine" to solve any problem, but life refutes these illusions, which is confirmed by the conclusions of the article.It is no coincidence, that legal science has not yet developed a generally accepted concept of "national minority", and often in official documents and scientific works, national minorities are not separated from other social groups (linguistic, religious, racial and others) and from the broader category of "minority". It is obvious, that the problem of scientific definition of this concept is determined by the complexity and multifaceted problems of building a democratic state, governed by the rule of law

Світові тенденції та глобальні перетворення, що викликані вимогами сучасного життя, переплетінням економічних, соціальних, політичних і багатьох інших чинників, зумовили поступову інтеграцію європейських країн, становлення всесвітнього інформаційного поля, зростаючу взаємозалежність «національних» економік. Ґенеза прав національних меншин – це закрите для широкого загалу питання, історичний шлях, який пройшли національні меншини у напрямку встановлення сучасної системи захисту прав людини та побудови нового міжнародного порядку, що має не тільки теоретичне, але й практичне значення.Разом з цим, є спроби опору процесам інтернаціоналізації, автаркія, рецидиви імперського мислення, націоналізм і зростаюча нетерпимість щодо представників меншості. Нерідко і на побутовому рівні, і в офіційній політико-правовій доктрині спрацьовує хибна формула етноцентризму, відповідно до якої для вирішення будь-яких проблем начебто достатньо «закрити кордони» або «самовизначитися», однак життя спростовує ці ілюзії, що підтверджується висновками статті.Не випадково, що до теперішнього часу юридичною наукою не вироблено загальновизнаного поняття «національна меншина», а нерідко і в офіційних документах, і в наукових працях національні меншості не відмежовуються як від інших соціальних груп (мовних, релігійних, расових та інших), так і від більш широкої категорії «меншість». Очевидно, що проблема наукового визначення цього поняття детермінована складністю та багатоаспектністю проблем розбудови демократичної правової держави ; Мировые тенденции и глобальные преобразования, вызванные требованиями современной жизни, переплетением экономических, социальных, политических и многих других факторов, обусловили их постепенную интеграцию европейских стран, становление всемирного информационного поля, растущую взаимозависимость «национальных» экономик. Генезис прав национальных меньшинств - это закрытий для общественности вопрос, исторический путь, который прошли национальные меньшинства в направлении установления современной системы защиты прав человека и построения нового международного порядка, имеет не только теоретическое, но и практическое значение.Вместе с тем, есть попытки сопротивления процессам интернационализации, автаркия, рецидивы имперского мышления, национализм и растущая нетерпимость в отношении представителей меньшинства. Нередко и на бытовом уровне, и в официальной политико-правовой доктрине срабатывает ложная формула этноцентризма, согласно которой для решения любых проблем вроде достаточно «закрыть границы» или «самоопределиться», однако жизнь опровергает эти иллюзии, что подтверждается выводами статьи.Не случайно, что до настоящего времени юридической наукой не выработано общепризнанного понятия «национальное меньшинство», а нередко и в официальных документах, и в научных трудах национальные меньшинства не отмежевываются как от других социальных групп (языковых, религиозных, расовых и других), так и от более широкой категории «меньшинство». Очевидно, что проблема научного определения этого понятия детерминирована сложностью и многоаспектностью проблем развития демократического правового государства ; Global trends and global transformations, caused by the demands of modern life, the intertwining of economic, social, political and many other factors, have led to the gradual integration of European countries, the formation of a global information field, the growing interdependence of "national" economies. The genesis of the rights of national minorities is a closed issue for the general public, a historical path, taken by national minorities in the direction of establishing a modern system of human rights protection and building a new international order that has not only theoretical, but also practical significance.At the same time, there are attempts to resist the processes of internationalization, autarky, recurrences of imperial thinking, nationalism and growing intolerance of members of the minority. Often, both at the household level and in the official political and legal doctrine, the wrong formula of ethnocentrism works, according to which it seems enough to "close borders" or "self-determine" to solve any problem, but life refutes these illusions, which is confirmed by the conclusions of the article.It is no coincidence, that legal science has not yet developed a generally accepted concept of "national minority", and often in official documents and scientific works, national minorities are not separated from other social groups (linguistic, religious, racial and others) and from the broader category of "minority". It is obvious, that the problem of scientific definition of this concept is determined by the complexity and multifaceted problems of building a democratic state, governed by the rule of law

LEGAL GUARANTEES OF PROTECTION OF THE RIGHTS OF MAN AND CITIZEN IN THE DECISIONS OF THE EUROPEAN COURT OF HUMAN RIGHTSО.S. YaraThe article is devoted to certain aspects of legal guarantees of protection of the rights of man and citizen in accordance with the requirements of the Convention for the protection of human rights and fundamental freedoms, other legal acts and practice of the European court.Key words: legal guarantees, protection of the rights of man and citizen, legal acts, the European court. The state, enshrined in the Constitution, the attained level of personal freedom has taken responsibility for ensuring and guaranteeing the rights and freedoms, and is responsible to the individual for its activity. Entry into the European political, economic and legal space defined in the strategic priority of Ukraine's foreign policy. The achievement of this objective should contribute to the implementation of our state of the Copenhagen and Madrid criteria, according to which the European Parliament recognized the right of every European country that recognizes the provisions of article 6 paragraph 1 of the Agreement on the establishment of the European Union to join the European Union after they meet several criteria, one of which is the stability of institutions guaranteeing democracy, the rule of law, respect for human rights and protection of minority rights. The level of democracy in society is determined by the place of the court in system of bodies of state power and its role in the protection of the rights and freedoms of man and citizen, it is the court that is intended to ensure the effectiveness of the restoration of violated rights and freedoms of the individual, and the presence of an independent judiciary is a necessary condition for the existence of the democratic legal state.Consequently, in the modern legal science is actively shaping the direction of research, whose main aim is development of scientific bases of adaptation as the doctrinal provisions and the normative array of domestic legal science associated with the protection of the rights and freedoms of man and citizen. This process was joined by scientists of various branches of law (administrative, constitutional, criminal, civil).However, the problem of legal protection of human rights, the mechanism for its implementation in legal science is relevant in connection with a number of contentious issues that arise in the process of applying by the courts of legal rules concerning the protection of the rights and lawful interests of a person.The objective of the article is the analysis of the Convention for the protection of human rights and fundamental freedoms, other legal acts and practice of the European court to expand the application of their provisions in the protection of human rights.However, seen the need to expand the application of the provisions of the Convention as a guarantee on the part of our state in providing basic principles of protection of the rights and freedoms of man and citizen in accordance with European practice.Conclusions. Thus, taking into account the above considerations, we can conclude that the right to the protection of individual rights guaranteed by the Constitution, laws of Ukraine and international legal acts ratified by the Verkhovna Rada of Ukraine. The Convention enshrines the highest values of humanity – fundamental rights and fundamental freedoms of man , interpreted by the court, which constitute the core of the supranational and national law. The Convention's rules are norms of direct action, and because the practice of the European court of justice is created and operates under its regulations and protocols, based on the interpretation of its norms and used in connection with them. The presence of the rule of law establishes a mechanism of realization of the human right to defense in court and provides the possibility of individuals to the European court.Our country needs to expand the application of the provisions of the Convention as a guarantee of the state in ensuring fundamental principles for the protection of the rights and freedoms of man and citizen in accordance with European practice.

Проаналізовано роль та компетенції спорідненої держави в сфері підтримки своєї національної меншини, що проживає на території іншої держави. На прикладі угорських односторонніх правових актів досліджено їх юридичні наслідки та правомірність дій спорідненої держави. Досліджено основні міжнародно-правові механізми захисту прав національних меншин та зроблено аналіз рекомендацій міжнародних консультативних органів в цій сфері. Вказано принципи міжнародного права, якими повинна керуватися споріднена держава в співпраці з державою, на території якої проживає її споріднена меншина. ; Анализируется роль и компетенции родственного государства в сфереподдержки своего национального меньшинства, проживающего на территории другого государства. На примере венгерских одностороннихправовых актов исследованы их юридические последствия и правомерностьдействий родственного государства. Исследованы основные международно-правовые механизмы защиты прав национальных меньшинств и сделан анализрекомендаций международных консультативных органов в этой сфере.Указано принципы международного права, которыми должноруководствоваться родственное государство в сотрудничестве с государством, на территории которого проживает его родственноеменьшинство. ; The article analyzes the role and competences of a kin-state in the protection of its national minority living abroad. The issue had been analyzed with the example of Hungarian unilateral legal acts, which present legal consequences and the legitimacy of the actions of a kin-state. The article focuses on the basic international legal mechanisms for the protection of the rights of national minorities and the recommendations given by international advisory bodies in this area. According to international law, the state, in which the minority lives, has the primary duty to protect minority rights. Only few types of actions can be taken by a kin-state in favour of its kin-minority: actions in the context of international bodies and mechanisms, actions in co-operation with the home state and domestic legislation concerning relations with its kin minority. The last one is not regulated by international law and is broadly discussed in its doctrine. The article analyzes Hungarian domestic legislation providing a wide range of preferential treatment to the members of the kin minorities in Zakarpattia, namely Act LXII OF 2001 on Hungarians Living in Neighbouring Countries and Аmendmentof Act LV of 1993 on Hungarian citizenship. Soft law instruments confirm that this kind of legislation of kin-states has to be assessed in accordance with relevant principles of the international law, such as territorial sovereignty of the state, pactasunt servanda, friendly relations among state and the respect of human rights and fundamental freedoms, in particular the prohibition of discrimination.

The article analyzes the role and competences of a kin-state in the protection of its national minority living abroad. The issue had been analyzed with the example of Hungarian unilateral legal acts, which present legal consequences and the legitimacy of the actions of a kin-state. The article focuses on the basic international legal mechanisms for the protection of the rights of national minorities and the recommendations given by international advisory bodies in this area. According to international law, the state, in which the minority lives, has the primary duty to protect minority rights. Only few types of actions can be taken by a kin-state in favour of its kin-minority: actions in the context of international bodies and mechanisms, actions in co-operation with the home state and domestic legislation concerning relations with its kin minority. The last one is not regulated by international law and is broadly discussed in its doctrine. The article analyzes Hungarian domestic legislation providing a wide range of preferential treatment to the members of the kin minorities in Zakarpattia, namely Act LXII OF 2001 on Hungarians Living in Neighbouring Countries and Аmendmentof Act LV of 1993 on Hungarian citizenship. Soft law instruments confirm that this kind of legislation of kin-states has to be assessed in accordance with relevant principles of the international law, such as territorial sovereignty of the state, pactasunt servanda, friendly relations among state and the respect of human rights and fundamental freedoms, in particular the prohibition of discrimination. ; Анализируется роль и компетенции родственного государства в сфереподдержки своего национального меньшинства, проживающего на территории другого государства. На примере венгерских одностороннихправовых актов исследованы их юридические последствия и правомерностьдействий родственного государства. Исследованы основные международно-правовые механизмы защиты прав национальных меньшинств и сделан анализрекомендаций международных консультативных органов в этой сфере.Указано принципы международного права, которыми должноруководствоваться родственное государство в сотрудничестве с государством, на территории которого проживает его родственноеменьшинство. ; Проаналізовано роль та компетенції спорідненої держави в сфері підтримки своєї національної меншини, що проживає на території іншої держави. На прикладі угорських односторонніх правових актів досліджено їх юридичні наслідки та правомірність дій спорідненої держави. Досліджено основні міжнародно-правові механізми захисту прав національних меншин та зроблено аналіз рекомендацій міжнародних консультативних органів в цій сфері. Вказано принципи міжнародного права, якими повинна керуватися споріднена держава в співпраці з державою, на території якої проживає її споріднена меншина.

The article analyzes the role and competences of a kin-state in the protection of its national minority living abroad. The issue had been analyzed with the example of Hungarian unilateral legal acts, which present legal consequences and the legitimacy of the actions of a kin-state. The article focuses on the basic international legal mechanisms for the protection of the rights of national minorities and the recommendations given by international advisory bodies in this area. According to international law, the state, in which the minority lives, has the primary duty to protect minority rights. Only few types of actions can be taken by a kin-state in favour of its kin-minority: actions in the context of international bodies and mechanisms, actions in co-operation with the home state and domestic legislation concerning relations with its kin minority. The last one is not regulated by international law and is broadly discussed in its doctrine. The article analyzes Hungarian domestic legislation providing a wide range of preferential treatment to the members of the kin minorities in Zakarpattia, namely Act LXII OF 2001 on Hungarians Living in Neighbouring Countries and Аmendmentof Act LV of 1993 on Hungarian citizenship. Soft law instruments confirm that this kind of legislation of kin-states has to be assessed in accordance with relevant principles of the international law, such as territorial sovereignty of the state, pactasunt servanda, friendly relations among state and the respect of human rights and fundamental freedoms, in particular the prohibition of discrimination. ; Анализируется роль и компетенции родственного государства в сфереподдержки своего национального меньшинства, проживающего на территории другого государства. На примере венгерских одностороннихправовых актов исследованы их юридические последствия и правомерностьдействий родственного государства. Исследованы основные международно-правовые механизмы защиты прав национальных меньшинств и сделан анализрекомендаций международных консультативных органов в этой сфере.Указано принципы международного права, которыми должноруководствоваться родственное государство в сотрудничестве с государством, на территории которого проживает его родственноеменьшинство. ; Проаналізовано роль та компетенції спорідненої держави в сфері підтримки своєї національної меншини, що проживає на території іншої держави. На прикладі угорських односторонніх правових актів досліджено їх юридичні наслідки та правомірність дій спорідненої держави. Досліджено основні міжнародно-правові механізми захисту прав національних меншин та зроблено аналіз рекомендацій міжнародних консультативних органів в цій сфері. Вказано принципи міжнародного права, якими повинна керуватися споріднена держава в співпраці з державою, на території якої проживає її споріднена меншина.

The article reflects the activities of the Council of National Societies of MykolaуivRegion in the context of international agreements on minority rights protection: thesubmitted list of international and Ukrainian key legislation; brief history of the settlement of Mykolayiv region; characteristic activities of the NGO for the last 17 years in terms of practical experience and application of domestic and international law in real life ; В статье отображена деятельность Совета национальных обществНиколаевской области в контексте реализации в Украине международныхсоглашений по защите прав национальных меньшинств: представлены переченьосновных законодательных актов, на которых основывается законодательнаябаза Украины в сфере защиты прав национальных меньшинств, как украинских,так и международных; краткие сведения по истории заселения Николаевщины;дана характеристика деятельности общественной организации за последние17 лет с точки зрения накопленного опыта и применения норм отечественногои международного законодательства на практике. ; У статті відображена діяльність Ради національних товариствМиколаївської області в контексті реалізації в Україні міжнародних угод іззахисту прав національних меншин: подано перелік основних законодавчих актів, на які спирається законодавча база України у сфері захисту прав національних меншин, як українських, так і міжнародних; короткі відомості з історії заселення Миколаївщини; характеристика діяльності громадської організації за останні 17 років у цій царині з точки зору практичного досвіду та застосування норм вітчизняного та міжнародного законодавства у реальному житті.

The revolutionary transition of power to democratic forces after the "dignity revolution" in 2014 in Ukraine did not indicate the absence of contradictions within the new ruling class, because patriotic and devotion to democratic transformation are not the only condition for the consolidation of the ruling class. The democratic theory of the elite, which corresponds to the essence of the designated form of government, recognizes the existence of a select minority (elite) in each of the social spheres, which owns intellectual and voluntary law, not leadership. The relations between the elites are not stable, but on the contrary may become exacerbated in the fractured periods of history In the countries of "young democracy", the relationship between the political and military elite is controversial lace of relations, because the military elite represents a closed "group of interests" in politics, so it can move from supporting the ruling class to a strong opponent of relations. Even the neutral position of the military elite includes a variant of interference in political processes of power scale. Revolutionary changes on Ukraine's path to European integration may have been deeply embedded in the formation of a new military elite that has tempered itself in the armed struggle with the Russian-separatist forces, was engaged in joint exercises, and most importantly, in business cooperation with representatives of the military elites of the West, which have a long tradition Serious interaction with the ruling class. Taking into account that social and political processes in Ukraine can be compared with developing countries, the whole set of contradictory relations between the political and military elite in our country should be directed to the general line of constitutional-legal civil-military relations.

The article reveals the essence of the term «national minority». In particular, the main features of national minorities are highlighted, namely: a smaller population than the rest of the country; the presence of cultural, linguistic, religious or racial differences from the majority of society; the desire to preserve their language, culture and traditions; awareness of one's own uniqueness and identity, desire to save and protect it; the presence of identification with a nation organized in another country.The authors analyze the process of forming and implementing state policy to protect national minorities in Poland and Ukraine. Scientists use quantitative (number and demographic characteristics of national minorities, territorial character of their settlements, financial support of national minorities by the state, political activity of national minorities, etc.) and qualitative (peculiarities of functioning of institutions that protect the rights of national minorities, the level of conformity of national minority rights protection policy with international standards, features of mechanisms of international cooperation in the sphere of the legal protection of minorities, satisfaction of information needs of ethnic minorities and others) criterias.Based on the research, the authors confirm that the state policy of Poland and Ukraine for protection of national minorities has both common and distinctive features. The most different are the quantitative and demographic indicators of national minorities in Poland and Ukraine. In addition, the authors state that by some qualitative criterias (the level of compliance of state ethnopolitics with international standards and the provision of national minorities with sources of information), Poland is ahead of Ukraine and creates conditions that more effectively contribute to the protection of the rights of national minorities. ; У статті розкривається суть поняття «національна меншина». Зокрема, виділено основні риси національних меншин, а саме: менша чисельність у порівнянні з рештою населення країни; наявність культурних, мовних, релігійних чи расових відмінностей від основної частини суспільства; прагнення зберегти свою мову, культуру і традиції; усвідомлення власної унікальності та ідентичності, бажання її зберегти та захистити; наявність ідентифікації себе з нацією, організованою в іншій країні.Автори аналізують процес формування та реалізації державної політики щодо захисту прав національних меншин в Польщі та Україні. Для аналізу особливостей державної етнополітики науковці використовують як кількісні (чисельність та демографічні характеристики національних меншин, територіальний характер їхнього розселення, фінансова підтримка національних меншин з боку держави, політична активність національних меншин тощо), так і якісні (особливості функціонування інституцій, які здійснюють захист прав національних меншин, рівень відповідності політики захисту прав національних меншин міжнародним стандартам, особливості механізмів міжнародного співробітництва у сфері правового захисту прав національних меншин, ступінь задоволення інформаційних потреб національних меншин та ін.) параметри.На основі проведеного дослідження автори стверджують, що державна політика Польщі та України щодо захисту прав національних меншин має як спільні, так і відмінні риси. Найбільш відмінними є кількісно-демографічні показники національних меншин в Польщі та Україні. Крім того, автори констатують, що за деякими якісними параметрами (рівень відповідності державної етнополітики міжнародним стандартам та забезпеченість національних меншин джерелами інформації) Польща випереджає Україну та створює умови, які більш ефективно сприяють захисту прав національних меншин.

The article reveals the essence of the term «national minority». In particular, the main features of national minorities are highlighted, namely: a smaller population than the rest of the country; the presence of cultural, linguistic, religious or racial differences from the majority of society; the desire to preserve their language, culture and traditions; awareness of one's own uniqueness and identity, desire to save and protect it; the presence of identification with a nation organized in another country.The authors analyze the process of forming and implementing state policy to protect national minorities in Poland and Ukraine. Scientists use quantitative (number and demographic characteristics of national minorities, territorial character of their settlements, financial support of national minorities by the state, political activity of national minorities, etc.) and qualitative (peculiarities of functioning of institutions that protect the rights of national minorities, the level of conformity of national minority rights protection policy with international standards, features of mechanisms of international cooperation in the sphere of the legal protection of minorities, satisfaction of information needs of ethnic minorities and others) criterias.Based on the research, the authors confirm that the state policy of Poland and Ukraine for protection of national minorities has both common and distinctive features. The most different are the quantitative and demographic indicators of national minorities in Poland and Ukraine. In addition, the authors state that by some qualitative criterias (the level of compliance of state ethnopolitics with international standards and the provision of national minorities with sources of information), Poland is ahead of Ukraine and creates conditions that more effectively contribute to the protection of the rights of national minorities. ; У статті розкривається суть поняття «національна меншина». Зокрема, виділено основні риси національних меншин, а саме: менша чисельність у порівнянні з рештою населення країни; наявність культурних, мовних, релігійних чи расових відмінностей від основної частини суспільства; прагнення зберегти свою мову, культуру і традиції; усвідомлення власної унікальності та ідентичності, бажання її зберегти та захистити; наявність ідентифікації себе з нацією, організованою в іншій країні.Автори аналізують процес формування та реалізації державної політики щодо захисту прав національних меншин в Польщі та Україні. Для аналізу особливостей державної етнополітики науковці використовують як кількісні (чисельність та демографічні характеристики національних меншин, територіальний характер їхнього розселення, фінансова підтримка національних меншин з боку держави, політична активність національних меншин тощо), так і якісні (особливості функціонування інституцій, які здійснюють захист прав національних меншин, рівень відповідності політики захисту прав національних меншин міжнародним стандартам, особливості механізмів міжнародного співробітництва у сфері правового захисту прав національних меншин, ступінь задоволення інформаційних потреб національних меншин та ін.) параметри.На основі проведеного дослідження автори стверджують, що державна політика Польщі та України щодо захисту прав національних меншин має як спільні, так і відмінні риси. Найбільш відмінними є кількісно-демографічні показники національних меншин в Польщі та Україні. Крім того, автори констатують, що за деякими якісними параметрами (рівень відповідності державної етнополітики міжнародним стандартам та забезпеченість національних меншин джерелами інформації) Польща випереджає Україну та створює умови, які більш ефективно сприяють захисту прав національних меншин.

The purpose of the article is to analyze the current state of national minority rights ensuring in the Slovak Republic. The methodology of the study is interdisciplinary combining analysis and synthesis, description, regulatory analytical research. The scientific novelty of the received results lies in the complex analysis of government activities concerning the ensuring of national minorities and ethnic groups' rights in the Slovak Republic. Conclusions. All the citizens of the Slovak Republic have the same rights regardless of nationality. The government provides comprehensive support to the development of the material and spiritual culture of national minorities. At the same time, Slovak Government acknowledges the problems in this area and created special organs to solve them such as National Minorities Ombudsman, Government Council on Human Rights, National Minorities and Gender Equity, National Minorities Culture Fund. Also "The Strategy for development of local, regional and national minority culture till 2030" was presented in 2018. So Slovak Republic citizens that belong to national minorities and ethnic groups enjoy the opportunity to develop their material and spiritual culture, exercise state-guaranteed rights, and bring to life opportunities provided by the legislation of Slovak Republic. ; Мета дослідження – аналіз сучасного стану забезпечення культурних потреб національних меншин у Словацькій Республіці. Методологія дослідження має міждисциплінарний характер і полягає у сукупності методів: аналізу і синтезу, описового, нормативно-аналітичного. Наукова новизна отриманих результатів полягає у комплексному дослідженні діяльності органів влади Словацької Республіки в системі забезпечення культурних потреб національних меншин та етнічних груп. Висновки. У результаті дослідження було встановлено, що всі громадяни Словацької Республіки мають рівні права незалежно від їх національної приналежності. Держава всіляко сприяє розвитку матеріальної та духовної культури національних меншин. Утім, уряд Словаччини визнає, що існує низка проблем в системі забезпечення культурних потреб національних меншин, задля подолання яких створені спеціальні державні структури, а саме: Уповноважений уряду Словацької Республіки для національних меншин; Рада уряду Словацької Республіки з прав людини, національних меншин та гендерної рівності; Фонд сприяння культурі національних меншин. Окрім цього, в 2018 році було розроблено «Стратегію розвитку місцевої та регіональної культури та культури національних меншин до 2030 року». Таким чином, громадянам Словацької Республіки, що належать до національних меншин та етнічних груп, надано можливість розвивати свою матеріальну та духовну культуру, використовувати гарантовані державою права, втілювати в життя можливості, надані словацьким законодавством.

The purpose of the article is to analyze the current state of national minority rights ensuring in the Slovak Republic. The methodology of the study is interdisciplinary combining analysis and synthesis, description, regulatory analytical research. The scientific novelty of the received results lies in the complex analysis of government activities concerning the ensuring of national minorities and ethnic groups' rights in the Slovak Republic. Conclusions. All the citizens of the Slovak Republic have the same rights regardless of nationality. The government provides comprehensive support to the development of the material and spiritual culture of national minorities. At the same time, Slovak Government acknowledges the problems in this area and created special organs to solve them such as National Minorities Ombudsman, Government Council on Human Rights, National Minorities and Gender Equity, National Minorities Culture Fund. Also "The Strategy for development of local, regional and national minority culture till 2030" was presented in 2018. So Slovak Republic citizens that belong to national minorities and ethnic groups enjoy the opportunity to develop their material and spiritual culture, exercise state-guaranteed rights, and bring to life opportunities provided by the legislation of Slovak Republic. ; Мета дослідження – аналіз сучасного стану забезпечення культурних потреб національних меншин у Словацькій Республіці. Методологія дослідження має міждисциплінарний характер і полягає у сукупності методів: аналізу і синтезу, описового, нормативно-аналітичного. Наукова новизна отриманих результатів полягає у комплексному дослідженні діяльності органів влади Словацької Республіки в системі забезпечення культурних потреб національних меншин та етнічних груп. Висновки. У результаті дослідження було встановлено, що всі громадяни Словацької Республіки мають рівні права незалежно від їх національної приналежності. Держава всіляко сприяє розвитку матеріальної та духовної культури національних меншин. Утім, уряд Словаччини визнає, що існує низка проблем в системі забезпечення культурних потреб національних меншин, задля подолання яких створені спеціальні державні структури, а саме: Уповноважений уряду Словацької Республіки для національних меншин; Рада уряду Словацької Республіки з прав людини, національних меншин та гендерної рівності; Фонд сприяння культурі національних меншин. Окрім цього, в 2018 році було розроблено «Стратегію розвитку місцевої та регіональної культури та культури національних меншин до 2030 року». Таким чином, громадянам Словацької Республіки, що належать до національних меншин та етнічних груп, надано можливість розвивати свою матеріальну та духовну культуру, використовувати гарантовані державою права, втілювати в життя можливості, надані словацьким законодавством.

On the basis of archival, statistical materials, analytical inputs predecessors considered the place and role of management factor in the development of cultural space Ethnic minorities during 1990 - 2000 - ies. Nonfiction includes problems of participation of public authorities in the cultural renaissance of ethnic minorities in part addresses the issue of directions, principles, nature management decisions involving relevant administrative instruments regarding implementation in practice of the basics of cultural - artistic policy. Importance designated problem caused primarily by the need to have a clear understanding of the mechanisms of decision independent state problems of interethnic relations, promoting the principles of many cultural, ethnic and national tolerance and harmony. Fundamental approaches to the creation of prerequisites cooperation executive authorities and representative bodies of national - cultural society, the maintenance of ethnic and cultural needs of ethnic groups in Ukraine. We considered the prospect of continuity and management activities in the direction of improving the principles of such support. Considerable attention is paid to the current management mechanism (mosaic bodies involved in financing, material support, investment projects). At first, in the historiography on the basis of specific methodological tools to analyze conformity issued by the President of Ukraine, the Cabinet of Ministers, Ministry departments strategic objectives - development of social and cultural environment Ethnic minorities of Ukraine. Particular attention is given to explaining the problems of social - political participation of ethnic minorities, ethnic consolidation of the principles of conservation of space. Stressed that the Cabinet of Ministers of Ukraine actively promoted satisfaction ethno-cultural needs of ethnic groups, the revival of their customs and traditions. A significant part of the articl is devoted to clarify subjects found features of activity in the segment of cultural - artistic policy of controlling bodies of the Verkhovna Rada of Ukraine. Find out the main causes of certain management pits, that hindered the ethnic minorities the right to self-realization, legitimizing their representative bodies. ; У статті на основі архівних, статистичних матеріалів, аналітичних напрацювань попередників розглянуто місце і роль управлінського чинника у розвитку культурного простору етноменшини протягом 1990 – 2000 – х років. Наукова література, яка включає проблеми участі органів державної влади у культурному відродженні етноменшини лише почасти розглядає проблему напрямків, принципів, характеру управлінських рішень, задіяння відповідних адміністративних інструментів стосовно втілення в практику основ культурно – мистецької політики. Важливість окресленої проблеми зумовлюється, перш за все, необхідністю мати чітке уявлення про механізми розв'язання незалежною державою проблеми міжетнічних стосунків, утвердження принципів багатокультурності, етнонаціональної толерантності та гармонії. З'ясовано основні принципові підходи до створення передумов співпраці виконавчих органів влади і представницькими органами національно – культурними товариствами, по підтримці етнокультурних потреб етносів України. Враховувався фактор наступності та перспективності управлінській діяльності у напрямку вдосконалення принципів такої підтримки.Значна увага приділена діючому управлінському механізму (мозаїці органів, що займалися фінансуванням, матеріальним забезпеченням, інвестиційними проектами тощо).Вперше в історіографії на основі специфічного методологічного інструментарію проаналізовано відповідність ухвалених Президентом України, Кабінетом міністрів України, міністерств і відомствами стратегічним цілям – розбудові соціокультурного середовища етноменшин України. Особлива увага приділена з'ясуванню проблем суспільно – політичної участі етноменшин, закріплення принципів збереження етнічного простору. Підкреслено, що Кабінет міністрів України активно сприяв задоволенню етнокультурних потреб етносів, відродженню їх звичаїв і традицій. Значне місце в статті знайшли сюжети присвячені з'ясуванню особливостям діяльності в сегменті культурно – мистецької політики контролюючих органів Верховної Ради України. З'ясовано основні причини появи певних управлінських ям, які стримували реалізацію етноменшинами права на самореалізацію, легітимізацію їхніх представницьких органів. ; У статті на основі архівних, статистичних матеріалів, аналітичних напрацювань попередників розглянуто місце і роль управлінського чинника у розвитку культурного простору етноменшини протягом 1990 – 2000 – х років. Наукова література, яка включає проблеми участі органів державної влади у культурному відродженні етноменшини лише почасти розглядає проблему напрямків, принципів, характеру управлінських рішень, задіяння відповідних адміністративних інструментів стосовно втілення в практику основ культурно – мистецької політики. Важливість окресленої проблеми зумовлюється, перш за все, необхідністю мати чітке уявлення про механізми розв'язання незалежною державою проблеми міжетнічних стосунків, утвердження принципів багатокультурності, етнонаціональної толерантності та гармонії. З'ясовано основні принципові підходи до створення передумов співпраці виконавчих органів влади і представницькими органами національно – культурними товариствами, по підтримці етнокультурних потреб етносів України. Враховувався фактор наступності та перспективності управлінській діяльності у напрямку вдосконалення принципів такої підтримки.Значна увага приділена діючому управлінському механізму (мозаїці органів, що займалися фінансуванням, матеріальним забезпеченням, інвестиційними проектами тощо).Вперше в історіографії на основі специфічного методологічного інструментарію проаналізовано відповідність ухвалених Президентом України, Кабінетом міністрів України, міністерств і відомствами стратегічним цілям – розбудові соціокультурного середовища етноменшин України. Особлива увага приділена з'ясуванню проблем суспільно – політичної участі етноменшин, закріплення принципів збереження етнічного простору. Підкреслено, що Кабінет міністрів України активно сприяв задоволенню етнокультурних потреб етносів, відродженню їх звичаїв і традицій. Значне місце в статті знайшли сюжети присвячені з'ясуванню особливостям діяльності в сегменті культурно – мистецької політики контролюючих органів Верховної Ради України. З'ясовано основні причини появи певних управлінських ям, які стримували реалізацію етноменшинами права на самореалізацію, легітимізацію їхніх представницьких органів.