This article examines content, features, mechanisms of political dimensions of freedom in conditions of the establishment of democratic principles of government. A special place is given to the analysis of the dynamics of social factors in the context of the definitions of value of human life, the primary feature of which is freedom. Keywords: freedom, political freedom, liberalism, early bourgeois liberalism, neoliberalism. ; Досліджено зміст, особливості вияву та механізми формування політичних вимірів свободи в умовах становлення демократичних засад влади. Проаналізовано динаміку соціального чинника, в контексті ціннісних означень людського життя,первинною ознакою яких стає свобода. Ключові слова: свобода, політичні свободи, лібералізм, ранньобуржуазний лібералізм, неолібералізм.
This article examined the content, features, mechanisms of political dimensions of freedom in conditions of the establishment of democratic principles of government. A special place is given to the analysis of the dynamics of social factors in the context of the definitions of value of human life, the primary feature of which is freedom. Keywords: freedom, political freedom, liberalism, early bourgeois liberalism, neoliberalism. ; Досліджено зміст, особливості вияву та механізми формування політичних вимірів свободи в умовах становлення демократичних засад влади. Проаналізовано динаміки соціального фактору, в контексті ціннісних означень людського життя,первинною ознакою яких стає свобода. Ключові слова: свобода, політичні свободи, лібералізм, ранньобуржуазний лібералізм, неолібералізм.
The article analyzes the specifics of the conceptualization of neoliberalism in the European and Anglo-American traditions. Neoliberalism, which emerged along with Keynesianism, offered its own vision of the problems of government regulation. The most significant areas of neoliberal discourse were developed in Austria (Vienna School: L. Mises, F. Hayek and others.), Germany (Freiburg School: W. Eucken, L. Erhard et al.), the UK (London School: Е. Kennan, L. Robbins et al.), the USA (Chicago School or «monetarism» F. Knight, G. Stigler, М. Friedman et al.).It is noted that quite deep fundamental differences can be found between German and Anglo-American neoliberal schools. For the German neoliberal direction a number of social issues which solutions had to be constantly in sight of public institutions became important enough. While the Anglo-American neoliberal schools focused their attention on purely economic entity, they were not interested in framework that would outline the entity's behavior.Today the most acute problem in neoliberalism is that neoliberals are seriously suspicious relating to democracy, they are ready rather to give power to experts and elite of the society than accept the principle of rule by majority that democracy provides. ; Анализируется специфика концептуализации неолиберализма в европейской и англо-американской традициях. Наиболее значительные направления неолиберального дискурса были разработаны в Австрии (Венская школа), Германии (Фрайбургская школа), Великобритании (Лондонская школа), США (Чикагская школа или «монетаризм»). Отмечается, что довольно глубокие основные различия наблюдаются между немецкой и англо-американскими неолиберальными школами. Для немецкого неолиберального направления достаточно важным стал блок социальных вопросов, тогда как англо-американские неолиберальные школы фокусировали внимание исключительно на хозяйствующем субъекте, их не интересовали рамки, определяющие поведение этого субъекта. ; Аналізується специфіка концептуалізації неолібералізму в європейській та англо-американській традиціях. Найбільш значні напрями неоліберального дискурсу були розроблені в Австрії (Віденська школа), Німеччині (Фрайбурзька школа), Великобританії (Лондонська школа), США (Чиказька школа або «монетаризм»). Зазначається, що доволі глибокі засадничі відмінності спостерігаються між німецькою та англо-американськими неоліберальними школами. Для німецького неоліберального напряму достатньо важливим став блок соціальних питань, тоді як англо-американські неоліберальні школи фокусували увагу суто на господарюючому суб'єкті, їх не цікавили рамки, які б окреслювали поведінку цього суб'єкта.
The article analyzes the specifics of the conceptualization of neoliberalism in the European and Anglo-American traditions. Neoliberalism, which emerged along with Keynesianism, offered its own vision of the problems of government regulation. The most significant areas of neoliberal discourse were developed in Austria (Vienna School: L. Mises, F. Hayek and others.), Germany (Freiburg School: W. Eucken, L. Erhard et al.), the UK (London School: Е. Kennan, L. Robbins et al.), the USA (Chicago School or «monetarism» F. Knight, G. Stigler, М. Friedman et al.).It is noted that quite deep fundamental differences can be found between German and Anglo-American neoliberal schools. For the German neoliberal direction a number of social issues which solutions had to be constantly in sight of public institutions became important enough. While the Anglo-American neoliberal schools focused their attention on purely economic entity, they were not interested in framework that would outline the entity's behavior.Today the most acute problem in neoliberalism is that neoliberals are seriously suspicious relating to democracy, they are ready rather to give power to experts and elite of the society than accept the principle of rule by majority that democracy provides. ; Анализируется специфика концептуализации неолиберализма в европейской и англо-американской традициях. Наиболее значительные направления неолиберального дискурса были разработаны в Австрии (Венская школа), Германии (Фрайбургская школа), Великобритании (Лондонская школа), США (Чикагская школа или «монетаризм»). Отмечается, что довольно глубокие основные различия наблюдаются между немецкой и англо-американскими неолиберальными школами. Для немецкого неолиберального направления достаточно важным стал блок социальных вопросов, тогда как англо-американские неолиберальные школы фокусировали внимание исключительно на хозяйствующем субъекте, их не интересовали рамки, определяющие поведение этого субъекта. ; Аналізується специфіка концептуалізації неолібералізму в європейській та англо-американській традиціях. Найбільш значні напрями неоліберального дискурсу були розроблені в Австрії (Віденська школа), Німеччині (Фрайбурзька школа), Великобританії (Лондонська школа), США (Чиказька школа або «монетаризм»). Зазначається, що доволі глибокі засадничі відмінності спостерігаються між німецькою та англо-американськими неоліберальними школами. Для німецького неоліберального напряму достатньо важливим став блок соціальних питань, тоді як англо-американські неоліберальні школи фокусували увагу суто на господарюючому суб'єкті, їх не цікавили рамки, які б окреслювали поведінку цього суб'єкта.
The demise of Leninist regimes was accompanied by the hegemonic rise of the free market ideology with neoliberalism being its most ideal-typical embodiment. Yet, the decades of the neoliberal hegemony on both global and regional sales have not removed the state and its role in promoting development from research and policy agendas. Moreover, neoliberalism has produced a string backlash in forms of nativist and populist reaction. Thus, the article sets out to trace the genealogy of the state within the framework of the late Leninist regimes and post-Leninist period, asking a question about the relevance of the East-Asian developmental state experience to post-Soviet conditions. The article discusses the experience of Japan and South Korea, while exploring theoretical underpinnings of the sociological discourse of the state and its role in the development. Thus, the article comes up with a condensed narrative of the history of the developmental state both as an institutional arrangement and sociological discourse. It discusses and evaluates the contribution to the sociology of the developmental state of such scholars as Alice Amsden, Peter Evans, Bruce Cumings. The article conceptualizes the relations between the developmental state and neoliberalism. It also identifies the causes of the developmental state crisis and evaluates the Easter-European experience with constructing such a state. The article defines the stumbling blocks on the way of building the developmental state in Ukraine. It is argued that given Ukraine's proximity to the EU as well as pluralistic nature of the Ukrainian society the authoritarian option is not viable for Ukraine. At the same time, Ukraine is unlikely to succeed in building the developmental state, being caught in a struggle with a kleptocratic polity which has been unable so far to produce a long-term developmental polices. ; Стаття простежує генеалогію держави у рамках режимів пізнього ленінізму та постленінського періоду, задаючись питанням про релевантність досвіду східноазійської держави, що сприяє розвитку, умовам пострадянських соціумів. Стаття пропонує конденсовану історію держави, що сприяє розвитку, як інституційного феномена, так і історію соціологічного теоретизування про неї. У статті концептуалізується взаємовідношення поміж державою, що сприяє розвитку, та неолібералізмом. Ідентифікуються чинники кризи держави, що сприяє розвитку, у Східній Азії та оцінюється європейський досвід конструювання держави такого типу. Визначаються перешкоди на шляху розбудови держави, що сприяє розвитку, в Україні.
Introduction. The modern understanding of freedom is based on the neoliberal concept of negative freedom refers to economic subjects, that is, economic entities whose activities are aimed at realizing their own economic interests. The theoretical basis of the study was socio-philosophical and political science developments, as well as political and economic researches of H. Arendt, Z. Bauman, D. Bell, I. Berlin, F. Engels, K. Marx, D. North, P. Rosanvalon, A. Smith, J. Stiglitz, H. Hoppe, D. Harvey, and others. The aim and tasks are to substantiate the neoliberal denial of freedom and democracy in a globalized world, determining the causes of this process and outlining the possible consequences for society on the socio-philosophical basis. Research methods are the dialectical method in combination with general philosophical methods and methodological approaches (systematic, objectivity, ascent from the abstract to the concrete, correspondence, and relativity). Research results. At the heart of the neoliberal denial of freedom and democracy there is the postmodern denial of modern culture, the rejection of its values. Postmodern consciousness decrowns the mind, rational authorities, in particular, the political and legal, democratic ideals of Modern. The modern understanding of freedom is based on the concept of negative freedom, which is understood as exclusively economic freedom realized on the principle of laissez-faire, that is, non-interference in the sphere of economic relations. But by promoting postmodern "freedom from everything", the adherents of negative freedom not only destroy the sphere of the positive freedom, but also level the existence of the negative one, i.e. private. The neoliberal agenda, mixing the spheres of private and public thus denies positive and negative freedom and the principle of laissez-faire - the classical principles of liberalism, a democratic form of government, the nation-state, and so on. This agenda is absolutely hostile to anything that contradicts the utilitarianism of ...
The article discusses the trajectories of political regimes in the context of the general transformation processes in the United Mexican States and the Bolivarian Republic of Venezuela. The necessary regulatory legal base and statistical data are used to clarify individual development parameters, investigate various factors influencing the formation and formatting of political processes, their interaction, identify key factors of institutionalization of phenomena in the political sphere and the nature of their further development, identify systemic conflict points and nodes. Character. The project of globalization, which, as a general denominator of interaction and cooperation, includes the values and rules of the neoliberal style with all the relevant institutional assets (international law, its implementation in national legislation, the bodies of international coordination of efforts in various spheres, democratic political regimes, etc.), apparently today met with the complexities of development. The path of neoliberal reforms for various states of the present, finding the best algorithm of development does not look axiomatic any more. The world of political events shows that the parameters that set the modularity and impulsive force in relation to the length and depth of transformations can have different nature - these are factors of the material nature, the orientation on the preservation or confirmation of certain values, «trends of situational» (due to a set of circumstances follow the path available variability), an attempt to find a special path and leave a mark on the history of the country or the world, or even the motivation of an irrational nature (given the increasing emotionalization of communication Due to the spread of new technologies impact on mass consciousness). On the surface, a combination of factors and the question arises – which of them is decisive at the time of making strategic decisions at the national or international level. However, democracy itself is not a goal if it is ...
The present article investigates key issues and approaches to phenomenon of financialization in Western economies. Financialization tendency has been reflected in growing weight of finance in economy, increased impact of financial fraction of ruling class on economic policy, inversion of relationship between "real" and "financial" sectors and growing household indebtedness. It is argued that contrary to the position of mainstream economic theory, growth of finance should not be considered just a matter of economic deregulation and liberalisation. Focusing on critical theories of finance and Marxist political economy, we put forward a new framework for analysis of financialization trend. In the proposed approach, financialization is regarded as a complex constellation of economic, political and ideological transformations connected with recent shifts in class relations and capital accumulation in Western countries. ; Рассматриваются основные теоретические проблемы и подходы к анализу нового явления финансиализации в экономике западных стран. Финансиализация выражается в растущем удельном весе финансов в экономике, возросшей роли финансовой фракции правящего класса в экономической политике, инверсии отношения между "реальным" и "финансовым" секторами экономики и растущем долге домохозяйств. В статье утверждается, что в противоположность пониманию в рамках экономического мейнстрима, рост финансов не следует рассматривать только лишь как результат экономической дерегуляции и либерализации. Основываясь на критической теории финансов и марксистской политической экономии, автором предлагается новый подход к анализу финансиализации. В нём она рассматривается как сложная констелляция экономических, политических и идеологических трансформаций, связанных с изменениями в классовых отношениях и режиме капиталистического накопления в западных странах. ; Розглядаються ключові проблеми та підходи до явища фінансіалізації в економіці західних країн. Фінансіалізація виражається у зростанні питомої ваги фінансів в економіці, посиленні політичного впливу фінансової фракції панівного класу, інверсії відносин між "реальним" та "фінансовим секторами" економіки та зростанні заборгованості домогосподарств. В статті стверджується, що зростання ролі фінансів не слід розглядати, як це робиться в економічній теорії мейнстріму, лишень як результат економічної дерегуляції та лібералізації. Ґрунтуючись на критичній теорії фінансів та марксистській політичній економії, в статті висувається якісно новий підхід до аналізу фінансіалізації. В ньому остання розглядається як результат складної констеляції економічних, політичних та ідеологічних трансформацій, що пов'язані із нещодавніми змінами у класових відносинах та режимі капіталістичного накопичення у західних країнах.
У статті зроблено аналіз сутності та особливостей комерціалізації в освітній системі Сполучених Штатів Америки.Увага автора зосереджена на здійсненні всебічного аналізу американської системи освіти та виокремленні ряду особливих характеристик. Зважаючи на це, розглядається неолібералізм як тенденція зміни освітньої системи та неоліберальний університет, в основі якого ринкові відносини, засновані на обміні товарів, котрими наразі постають знання. Крім того, в статті здійснено соціологічний аналіз основних структурних утворень, потреб ринку, ролі викладачів та студентів – споживачів освітніх послуг. Автор застосовує історичний метод для аналізу комерціалізації, починаючи від появи перших приватних університетів, надалі – неолібералізму та неоліберальних університетів і, врештірешт, сучасного суспільства споживання. В статті проведений аналіз праць провідних теоретиків американського суспільства, і на основі цього автор приходить до висновку, що викликає сумнів твердження відносно того, що університети поставали демократичними інститутами з альтруїстичними цілями. І, беззаперечно, зміни, які відбулися у зв'язку з неолібералізмом, не носять фундаментальний характер та не передбачають цілковитого перетворення ролі університету в суспільному житті. Тож у статті зазначається, що неоліберальний університет несе нову сферу і масштаби отримання прибутку, корпоративних цілей, освітньої політики та ідейних переконань, але в жодному разі не є тим структурним утворенням, яке кардинально перебудовує систему вищої освіти в США. ; У статті зроблено аналіз сутності та особливостей комерціалізації в освітній системі Сполучених Штатів Америки.Увага автора зосереджена на здійсненні всебічного аналізу американської системи освіти та виокремленні ряду особливих характеристик. Зважаючи на це, розглядається неолібералізм як тенденція зміни освітньої системи та неоліберальний університет, в основі якого ринкові відносини, засновані на обміні товарів, котрими наразі постають знання. Крім того, в статті здійснено соціологічний аналіз основних структурних утворень, потреб ринку, ролі викладачів та студентів – споживачів освітніх послуг. Автор застосовує історичний метод для аналізу комерціалізації, починаючи від появи перших приватних університетів, надалі – неолібералізму та неоліберальних університетів і, врештірешт, сучасного суспільства споживання. В статті проведений аналіз праць провідних теоретиків американського суспільства, і на основі цього автор приходить до висновку, що викликає сумнів твердження відносно того, що університети поставали демократичними інститутами з альтруїстичними цілями. І, беззаперечно, зміни, які відбулися у зв'язку з неолібералізмом, не носять фундаментальний характер та не передбачають цілковитого перетворення ролі університету в суспільному житті. Тож у статті зазначається, що неоліберальний університет несе нову сферу і масштаби отримання прибутку, корпоративних цілей, освітньої політики та ідейних переконань, але в жодному разі не є тим структурним утворенням, яке кардинально перебудовує систему вищої освіти в США. ; This article analyzes the nature and features of the commercialization of the education system in the United States.Attention is focused on conducting the comprehensive analysis of the American education system and to underlining a number of special characteristics. Paying attention to this, neoliberalism is seen as a trend in the education system and neoliberal university, based on a market economy with exchange of goods, known as knowledge. In addition, the article gives a sociological a analysis of the basic structural units, market demand, the role of lecturers and students, which are the consumers of education. The author uses the historical method for the analysis of commercialization, beginning from the appearance of the first private university to the neoliberalism and neoliberal university, and modern consumer society. The paper analyses the works of leading theorists of USA society, and based on this, the author concludes that it is doubtful that universities have been democratic institutes for altruistic purposes. And, undoubtedly, due to neoliberalism, changes are not of a fundamental nature and don't provide the complete transformation as the university in society. Therefore, the article states that the neoliberal university has a new scope and extent of profit, corporate objectives, educational policy and ideological beliefs, but there is no case as the structural entity which radically restricting the system of of higher education in the United States.
Introduction. Economic theory as a fundamental economic and social science, born out of the dominance of the market (capitalist) mode of management, is constantly evolving, improving and enriching by new ideas and concepts. A penetrating analysis of the nature of its historical development makes it possible to identify and characterize certain cycles in the changing ideological attitudes of theoretical economists.Purpose of the research: study of the nature and trends of economic theory through the prism of the main paradigms, the formulation of their own evaluative judgments and the forecast of subsequent paradigmatic changes.Methods: deductive and comparative analyses.Results. The main paradigms of the development of theoretical economic thought are defined by the author as etatism and liberalism. The ideology of etatism tilts one part of economists on the side of the state, hopes for its «collective mind» in the regulation of economic and social life; liberal ideology makes the rest of the theorists advocates economic freedom, liberal ideology makes the rest of theorists advocates economic freedom, rational model of individual and «natural order» behavior under the influence of the market laws. Three paradigm cycles have been traced and described in the development of economic theory: 1) mercantilism → classical political economy → Marxist political economy (from the beginning of the XVI th century to the last third of the XIX th century); 2) Marxist theory → neoclassical economics→ keynesian economics (from the last third of the XIX th century up to the 1970s of the XX century); 3) keynesian economics → neoliberal and new classical economic theory → behavioral (experimental) economics (from the mid-1970 s.).Discussion. The analysis concluded that instead of the initial antagonism of economic ideologies of etatism and liberalism, since the second cycle, there has been a trend towards convergence and mutual enrichment. In the near term, the growth of etatistic ideology in the development of economic science is forecast, as evidenced by interest in the «experimental economy» The main explanation of the cyclicality of the main paradigms of the development of the theoretical economy the author sees in the change of generations of outstanding scientists-economists, change of «intellectual fashion».
Питання розвитку в Африці залишається одним з найважливіших питань з часів здобуття незалежності окремих держав континенту ще в 60-х роках минулого століття. Дослідженнями теоретичних поглядів на розвиток в регіоні займалася велика кількість авторів, які виділяють кілька теоретичних підходів до забезпечення процесу розвитку. Метою цієї роботи є формування розширеного огляду теоретичних підходів розвитку як бажаної фізичної реальності для африканських країн, що розвиваються. У роботі вказуються основні деталі досягнення розвитку за допомогою конкретних економічних політик, заснованих на теоретичних підходах і ідеологічних концепціях. Для кращого розуміння досліджуваної проблематики в роботі перш за все пояснюється термін і концепт розвитку. Далі слідують окремі теоретичні бачення розвитку як можливі й реалізовані економічні політики. ; The issue of development in Africa remains one of the most important issues of the individual states of the continent since the independence decade of 1960s. The study of theoretical perspectives on development in the region has been handled by a large number of authors who identify several theoretical approaches to development process. The purpose of this work is to form an expanded overview of theoretical approaches to development as a desirable physical reality for developing African countries. The main details of achievement of development by means of specific economic policies, based on the mentioned theoretical approaches and ideological concepts, are indicated in the work. Firstly, for a better understanding of the research problems, the term and concept of development is explained. There are some theoretical visions of development as possible and realized economic policies.The purpose of this work consists of forming an expanded overview of theoretical approaches to development as a desirable physical reality for African countries. The main details of achievement of development by means of specific economic policies, based on the mentioned theoretical approaches and ideological concepts, are indicated in the work. The search for a model of development and practical approaches to government for the African continent has not been completed and remains a major issue not only for regional scientific thinkers and ruling elites, but for the entire international community, which continues to look at Africa's "lion economies" as a region with great human and resource potential. Whether the countries of the region can repeat the fantastic path to the economic miracle of some Asian countries or remain in the process of finding the right formula for economic success remains a question, however, there is no doubt to state a long road of trial and error that should help to achieve the cherished goal of all African countries – development.
Питання розвитку в Африці залишається одним з найважливіших питань з часів здобуття незалежності окремих держав континенту ще в 60-х роках минулого століття. Дослідженнями теоретичних поглядів на розвиток в регіоні займалася велика кількість авторів, які виділяють кілька теоретичних підходів до забезпечення процесу розвитку. Метою цієї роботи є формування розширеного огляду теоретичних підходів розвитку як бажаної фізичної реальності для африканських країн, що розвиваються. У роботі вказуються основні деталі досягнення розвитку за допомогою конкретних економічних політик, заснованих на теоретичних підходах і ідеологічних концепціях. Для кращого розуміння досліджуваної проблематики в роботі перш за все пояснюється термін і концепт розвитку. Далі слідують окремі теоретичні бачення розвитку як можливі й реалізовані економічні політики. ; The issue of development in Africa remains one of the most important issues of the individual states of the continent since the independence decade of 1960s. The study of theoretical perspectives on development in the region has been handled by a large number of authors who identify several theoretical approaches to development process. The purpose of this work is to form an expanded overview of theoretical approaches to development as a desirable physical reality for developing African countries. The main details of achievement of development by means of specific economic policies, based on the mentioned theoretical approaches and ideological concepts, are indicated in the work. Firstly, for a better understanding of the research problems, the term and concept of development is explained. There are some theoretical visions of development as possible and realized economic policies.The purpose of this work consists of forming an expanded overview of theoretical approaches to development as a desirable physical reality for African countries. The main details of achievement of development by means of specific economic policies, based on the mentioned theoretical approaches and ideological concepts, are indicated in the work. The search for a model of development and practical approaches to government for the African continent has not been completed and remains a major issue not only for regional scientific thinkers and ruling elites, but for the entire international community, which continues to look at Africa's "lion economies" as a region with great human and resource potential. Whether the countries of the region can repeat the fantastic path to the economic miracle of some Asian countries or remain in the process of finding the right formula for economic success remains a question, however, there is no doubt to state a long road of trial and error that should help to achieve the cherished goal of all African countries – development.
The article is devoted to the critics of a neoliberal political model and also the very crisis whichit endures at the beginning of the XXI century. It shows that the spirit of intolerance and orthodoxy and the influence of which is perceived in Europe nowadays, appears in the result of the domination of «market fundamentalism» and the transnational policy of neoliberalism, the doctrine of which (Washington consensus) is based on the secular juridism and non-classical religiosity, money feudalism, secular-hedonic model, gnostic model of knowledge, rational-scientific naturalism and jurinaturalism. At the article is proved that the Ukrainian neoliberalism which had been formed as the result of using these principles before post-soviet Ukrainian realities, had led to the power an oligarchic-capitalist class which is in the consolidated connection with the post-soviet bureaucracy. Because of this is proved that for Ukraine on the present stage of its statehood of neoliberal consensus is unnatural and fatal and it smashes its «civilizational image» though the new one, mainly communitaristic, format of the ideological consensus let open the potential of neoconservatism like the ideology of Ukrainian statehood and nation development in the new millennium. ; Критически рассматривается неолиберальная политическая модель и ее кризис в начале XXI века. Показано, что дух нетерпимости и ортодоксии, влияние которого сегодня ощущается в Европе, появляется в результате доминирования «рыночного фундаментализма» и транснациональной политики неолиберализма, доктрина которого (вашингтонский консенсус) основывается на секулярном юридизме и неклассической религиозности, денежном феодализме, секулярно-гедонистической модели жизни, гностической модели знания, рационально-научном натурализме и юснатурализме. Доказывается, что неолиберализм по-украински, который образовался вследствие применения этих принципов к постсоветским украинским реалиям, привел к власти олигархический капиталистический класс, который находится в консолидированной связке с постсоветской бюрократией. В связи с этим утверждается, что для Украины на современном этапе становления ее государственности неолиберальный консенсус является неестественным и фатальным, разрушающим ее «цивилизационный образ», тогда как новый, преимущественно коммунитаристский, формат идеологического консенсуса позволяет раскрыть потенциал неоконсерватизма как идеологии развития украинского государства и нации в новом тысячелетии. ; Піддається критиці неоліберальна політична модель, розглядається криза, яку вона переживає на початку ХХІ століття. Показано, що дух нетерпимості та ортодоксії, вплив якого сьогодні відчувається в Європі, з'являється в результаті домінування «ринкового фундаменталізму» та транснаціональної політики неолібералізму, доктрина якого (вашингтонський консенсус) ґрунтується на секулярному юридизмові та некласичній релігійності, грошовому феодалізмові, секулярно-гедоністичній моделі життя, гностичній моделі знання, раціонально-науковому натуралізмі та юснатуралізмі. Доводиться, що неолібералізм по-українськи, який утворився в результаті застосування цих принципів до пострадянських українських реалій, привів до влади олігархічно-капіталістичний клас, що знаходиться у консолідованій зв'язці з пострадянською бюрократією. У зв'язку з цим стверджується, що для України на сучасному етапі становлення її державності неоліберальний консенсус є неприродним і фатальним, таким, що руйнує її «цивілізаційний образ», тоді як новий, переважно комунітаристський, формат ідеологічного консенсусу, дозволяє розкрити потенціал неоконсерватизму як ідеології розвитку української держави та нації у новому тисячолітті.
The article deals with the main types of threats to economic security, which is globalization. The nature of globalization, the stages of its formation and development are analyzed through the prism of economic security. The influence of globalization on the demographic situation and socio-political processes developed countries are identified. The features of economic expansion as a manifestation of globalization in the context of dollarization of the global economy are researched. The possibility of developed countries to distribute its economic and consequently political influence in the world is grounded. The activity of multinationals acting factor of economic penetration and, consequently, the political dominance of developed countries in the global environment is analyzed. It is revealed that the activities of MNCs allow unchallenged use resources that are in the host countries with minimal social responsibility for both the countries and the people who inhabit them. The reasons and consequences of the global financial and economic crisis as a typical negative manifestation of globalization are researched. The influence of the global financial and economic crisis on the economic security of Ukraine is analyzed. A SWOT analysis matrix of the economic security of Ukraine in the context of the neoliberal paradigm of globalization is suggested. Positive and negative sides of globalization are characterized. The main directions of economic sovereignty constraints under globalization are identified. ; В статье рассмотрены основные виды угроз экономической безопасности стран, которые несет глобализация. Сквозь призму экономической безопасности проанализированы сущность глобализации, этапы ее становления и развития. Определено влияние глобализации на демографическую ситуацию и социально-политические процессы развитых стран. Исследованы особенности экономической экспансии как проявления глобализации в контексте долларизации мировой экономики. Обоснована возможность развитых стран распространять свое экономическое, следовательно, и политическое влияние на весь мир. Проанализирована деятельность транснациональных корпораций, которые выступают фактором экономического проникновения и, как следствие, политического доминирования развитых стран мира в глобальном пространстве. Выявлено, что деятельность ТНК позволяет безраздельно пользоваться ресурсами, которые есть на территориях принимающих стран, при минимальной социальной ответственности за состояние как самих стран, так и людей, которые населяют. Исследованы причины и последствия глобального финансово-экономического кризиса как типичного негативного проявления глобализационных процессов современности. Проанализировано влияние глобального финансово-экономического кризиса на состояние экономической безопасности Украины. Предложено матрицу SWOT анализа экономической безопасности Украины в контексте факторов влияния неолиберальной парадигмы глобализации. Охарактеризованы положительные и отрицательные стороны глобализации. Определены основные направления ограничения экономического суверенитета государства в условиях глобализации. ; В статті розглянуто основні види загроз економічній безпеці країн, які несе глобалізація. Крізь призму економічної безпеки проаналізовано сутність глобалізації, етапи її становлення та розвитку. Визначено вплив глобалізації на демографічну ситуацію та соціально-політичні процеси розвинутих країн. Досліджено особливості економічної експансії як прояву глобалізації в контексті доларизації світової економіки. Обґрунтовано можливість розвинутих країн розповсюджувати свій економічний, отже, і політичний вплив на весь світ. Проаналізовано діяльність транснаціональних корпорацій, які виступають чинником економічного проникнення і, як наслідок, політичного домінування розвинених країн світу у глобальному просторі. Виявлено, що діяльність ТНК дозволяє неподільно користуватися ресурсами, які є на територіях приймаючих країн, при мінімальній соціальної відповідальності за стан як самих країн, так і людей, що їх населяють. Досліджено причини і наслідки глобальної фінансово-економічної кризи як типового негативного прояву глобалізаційних процесів сучасності. Проаналізовано вплив глобальної фінансово-економічної кризи на стан економічної безпеки України. Запропоновано матрицю SWOT аналізу економічної безпеки України в контексті факторів впливу неоліберальної парадигми глобалізації. Охарактеризовано позитивні та негативні сторони глобалізації. Визначено основні напрями обмеження економічного суверенітету держави в умовах глобалізації.
The article is devoted to the critics of a neoliberal political model and also the very crisis whichit endures at the beginning of the XXI century. It shows that the spirit of intolerance and orthodoxy and the influence of which is perceived in Europe nowadays, appears in the result of the domination of «market fundamentalism» and the transnational policy of neoliberalism, the doctrine of which (Washington consensus) is based on the secular juridism and non-classical religiosity, money feudalism, secular-hedonic model, gnostic model of knowledge, rational-scientific naturalism and jurinaturalism. At the article is proved that the Ukrainian neoliberalism which had been formed as the result of using these principles before post-soviet Ukrainian realities, had led to the power an oligarchic-capitalist class which is in the consolidated connection with the post-soviet bureaucracy. Because of this is proved that for Ukraine on the present stage of its statehood of neoliberal consensus is unnatural and fatal and it smashes its «civilizational image» though the new one, mainly communitaristic, format of the ideological consensus let open the potential of neoconservatism like the ideology of Ukrainian statehood and nation development in the new millennium. ; Критически рассматривается неолиберальная политическая модель и ее кризис в начале XXI века. Показано, что дух нетерпимости и ортодоксии, влияние которого сегодня ощущается в Европе, появляется в результате доминирования «рыночного фундаментализма» и транснациональной политики неолиберализма, доктрина которого (вашингтонский консенсус) основывается на секулярном юридизме и неклассической религиозности, денежном феодализме, секулярно-гедонистической модели жизни, гностической модели знания, рационально-научном натурализме и юснатурализме. Доказывается, что неолиберализм по-украински, который образовался вследствие применения этих принципов к постсоветским украинским реалиям, привел к власти олигархический капиталистический класс, который находится в консолидированной связке с постсоветской бюрократией. В связи с этим утверждается, что для Украины на современном этапе становления ее государственности неолиберальный консенсус является неестественным и фатальным, разрушающим ее «цивилизационный образ», тогда как новый, преимущественно коммунитаристский, формат идеологического консенсуса позволяет раскрыть потенциал неоконсерватизма как идеологии развития украинского государства и нации в новом тысячелетии. ; Піддається критиці неоліберальна політична модель, розглядається криза, яку вона переживає на початку ХХІ століття. Показано, що дух нетерпимості та ортодоксії, вплив якого сьогодні відчувається в Європі, з'являється в результаті домінування «ринкового фундаменталізму» та транснаціональної політики неолібералізму, доктрина якого (вашингтонський консенсус) ґрунтується на секулярному юридизмові та некласичній релігійності, грошовому феодалізмові, секулярно-гедоністичній моделі життя, гностичній моделі знання, раціонально-науковому натуралізмі та юснатуралізмі. Доводиться, що неолібералізм по-українськи, який утворився в результаті застосування цих принципів до пострадянських українських реалій, привів до влади олігархічно-капіталістичний клас, що знаходиться у консолідованій зв'язці з пострадянською бюрократією. У зв'язку з цим стверджується, що для України на сучасному етапі становлення її державності неоліберальний консенсус є неприродним і фатальним, таким, що руйнує її «цивілізаційний образ», тоді як новий, переважно комунітаристський, формат ідеологічного консенсусу, дозволяє розкрити потенціал неоконсерватизму як ідеології розвитку української держави та нації у новому тисячолітті.
