Suchergebnisse

The article is aimed to determine frameworks of research within the social movements theories for which the most significant fact is the direction of movements for social change. And we take into account the tendency of modern scientific discourse to shift the focus of attention from the study of static structures to social processes and changes. Social movements relate to the social dynamics of society. That is why they should be considered through the theory of social change. It is the most appropriate (in the broad sense), as evidenced by the reflections of scholars representing various theories. In this article shows the features of the analysis of social movements in Western social and political science and in research of local scientists. Among them – A. Giddens, E. Zdravomyslova, R. Inglhart, L. Kaminska, T. Pavlova, Ch. Tilly, A. Touraine, I. Haliy, P. Sztompka and others. It is to determ the main characteristics of social movements, and the new social movements as a key subject of contemporary social and political life and a factor of social change.It is concluded: social movements is a complicated phenomenon, and with the specifics of modern society, today's theory of social movements must use the integration of different theories, to adequately study its object and it should pay attention with of close ties between social movements and social changes.Key words: social movement, new social movements, social changes, modern society. ; В статті розглядаються сучасні теорії суспільних рухів в аспекті соціальних змін. Показано особливості аналізу суспільних рухів у західній соціально-політичній науці та у дослідженнях вітчизняних вчених. Визначено основні характеристики суспільних рухів, особливості нових суспільних рухів як ключового суб'єкту сучасного соціально- політичного життя та фактора соціальних змін. Акцентовано увагу на складності даного явища, необхідності інтеграції різних теорій для вивчення суспільних рухів та урахування певного зв'язку між суспільними рухами та соціальними змінами. Ключові слова: суспільний рух, нові суспільні рухи, соціальні зміни, сучасне суспільство. В статье рассматриваются современные теории общественных движений в аспекте социальных изменений. Показаны особенности анализа общественных движений в западной социально-политической науке и в исследованиях отечественных ученых. Определены основные характеристики общественных движений, особенности новых общественных движений как ключевого субъекта современной социально-политической жизни и фактора социальных изменений. Акцентировано внимание на сложности данного явления, необходимости интеграции различных теорий для изучения социальных движений и принятия во внимание характерной взаимосвязи между общественными движениями и социальными изменениями Ключевые слова: общественное движение, новые общественные движения, социальные изменения, современное общество. The article is aimed to determine frameworks of research within the social movements theories for which the most significant fact is the direction of movements for social change. And we take into account the tendency of modern scientific discourse to shift the focus of attention from the study of static structures to social processes and changes. Social movements relate to the social dynamics of society. That is why they should be considered through the theory of social change. It is the most appropriate (in the broad sense), as evidenced by the reflections of scholars representing various theories. In this article shows the features of the analysis of social movements in Western social and political science and in research of local scientists. Among them – A. Giddens, E. Zdravomyslova, R. Inglhart, L. Kaminska, T. Pavlova, Ch. Tilly, A. Touraine, I. Haliy, P. Sztompka and others. It is to determ the main characteristics of social movements, and the new social movements as a key subject of contemporary social and political life and a factor of social change.It is concluded: social movements is a complicated phenomenon, and with the specifics of modern society, today's theory of social movements must use the integration of different theories, to adequately study its object and it should pay attention with of close ties between social movements and social changes. Key words: social movement, new social movements, social changes, modern society.

The article is attempts to determine the features of the formation and functioning of social movements, which are determined by the new quality of society, which appears before to us as a network one. It is defined the generalized concept of a network society - this is a society based on horizontal connections, in which the communicative network of relations is plays the main role. The concept of a network is defined, it is considered as a set of interconnected nodes. The main features of the network are identified: mobility, informality, discreteness, the general purpose of network entities, multiple levels of interaction, voluntary ties, independence of network members, and many leaders. There is made the conclusion about the leading role in the network society of the information and communication component. Attention is focused on the impact of the Internet and social networks on social movements. At the same time, social movements are viewed as collective actions aimed at achieving common interests, drawing attention to their non-institutionalized form and orientation to social changes. The factors that influence the characteristics of modern social movements are defined: the spread of virtual social networks, globalization, the change in the forms of political participation, changes in the main spheres of society, changes in the values and needs of individuals. Attention is focused on the emergence of so-called new social movements (anti-globalization, feminism, green movement, consumers and others), there is their main characteristic presented. The article concludes that social movements are a specific segment of civil society and acquire features related to the form of their existence - a network and the prevalence of a guide to upholding intangible values. The new quality of social movements is presents great opportunities for non-political actors to influence the political field and change its design.

The transformation of the social structure of modern society, social changes caused by globalization contribute to the formation of new social actors of social change. Constructive potential social actions of people in the process of transformation helps create new forms of social relations and practices. Modern society is characterized by new forms of collective activity, which have the following characteristics: new goals, new social community, new means of action, a new type of organization.In Ukraine, the transformation is accompanied by changes in understanding their role of citizens in the management of society. The advantage of democratic values promotes alternative social structures of civil society and the gradual accumulation of experience informal organizational activity.A very important study of social movements as a type of collective action to change, the transformation of values and institutions of society. The article is devoted to main theoretical approaches to the study of social movements in contemporary sociology (resource mobilization and new social movements); the theoretical interpretation of the structure of social movements, comparative analysis of social movements and social organizations.Proved that feature social movements are an intermediate position between the group, social organization, institutions as agents of collective action and the public in general and the ambivalence of the organizational structure that includes a network of informal relations and organized form.Keywords: social movement, social movement organization, social organization, resources, networking social organization. ; Проаналізовано трансформацію соціальної структури сучасного суспільства та соціальні зміни, зумовлені процесами глобалізації, що сприяють формуванню но-вих суб'єктів соціальних перетворень. В статті розглянуто накковий дискурс щодо соціальних рухів та уточнено основні поняття їхнього дослідження. Запропоновано теоретичну інтерпретацію структури суспільних рухів та здійснено порівняльний аналіз суспільних рухів та соціальних організацій. Ключові слова: суспільний рух, організація суспільного руху, соціальна організація, ресурси, мережева соціальна організація.

Modern country has a variety of political confl icts, as confl icts over the choice of strategy and the main vectors of social development, language. Social and political con-fl icts arising from the redistribution of power. Confl ict, defi ned by their sharpness, real and potential consequences. However, the general approach to the study of confl ict in various scientifi c theories reveals from various angles and approaches to their solution. In the process of explaining the dynamic changes that occur in confl ict situations, stands the positive role of confl ict in the community.The current situation in Ukraine is a feature to consider confl icts where many causes of confl icts within the policy becomes politicized due to the speculative use of political par-ties and movements, historical, cultural, spiritual problems present in their interests. This is particularly pertinent issue of bilingualism in Ukraine, measurement of certain historical events and personalities interfaith relations. In modern Ukrainian reality this kind of political confl icts plays a signifi cant role, as confl icts over the choice of strategy and the main vectors of social development, particularly among supporters of liberal and social-oriented strategy, European integration and pro-Russian, Ukraine's entry into NATO and the preservation of the non-aligned status of the Ukrainian state.Keywords: confl ict, social confl ict, struggle, confl ict theory. ; У сучасній Україні існує різновид політичних конфліктів, як конфлікти з приводу вибору стратегії та головних векторів суспільного розвитку, мови. Соціально-політичні конфлікти виникають з приводу перерозподілу влади, визначається їхня гострота, реальні та можливі наслідки. Проте загалом підхід до вивчення соціальних конфліктів у теоріях різних науковців розкрито з різних кутів зору та підходів до їхнього вирішення. У динамічному поясненні процесу змін, які відбуваються у конфліктних ситуаціях, виділяється позитивна роль конфлікту в житті суспільства.Ключові слова: конфлікт, соціальний конфлікт, боротьба, теорія конфлікту.

Modern countries face a variety of political confl icts, as confl icts over the choice of strategy and the main vectors of social development, language. Social and political confl icts arising from the redistribution of power. Confl icts vary by their sharpness, real and potential consequences. Confl ict analysis is a crucial tool for understanding social and political processes, and for guiding confl ict management and decision-making toward the peaceful and constructive transformation of confl icts. If it is managed through dialogue and negotiation, and its structural and circumstantial causes are addressed, confl ict may offer an opportunity for realizing changes that are required to make society more fair and equitable. However, the general approach to the study of confl ict in various scientifi c theories reveals from various angles and approaches to their solution. Social confl ict itself is not necessarily negative. In many cases, it expresses a certain common sense regarding the potential and the limitations of the processes of development. the central problem is not that confl ict occurs in society today, but rather that the State lacks the necessary capacities to manage them in an effective manner. In the process of explaining the dynamic changes that occur in confl ict situations, stands the positive role of confl ict in the community. Many confl icts tend to grow because there is a lack of institutional frameworks which are capable of providing platforms for dialogue and negotiation.Keywords: confl ict, social confl ict, struggle, confl ict theory. ; У сучасній країні існують такі різновиди політичних конфліктів, як конфлікти з приводу вибору стратегії та головних векторів суспільного розвитку та статусу державної мови. Соціально-політичні конфлікти виникають з приводу перерозподілу влади, визначається їх гострота, реальні та можливі наслідки. Підхід до вивчення соціальних конфліктів у теоріях різних науковців розкрито з різних кутів зору та підходів до їх вирішення. У динамічному поясненні процесу змін, які відбуваються в конфліктних ситуаціях, виділяється позитивна роль конфлікту в житті суспільства.Ключові слова: конфлікт, соціальний конфлікт, теорія конфлікту.

The paper presents a philosophical substantiation of certain ideas put forward by the participants of some new social movements, by which a reconstruction of the concept of an agent has been realized. The author emphasises a continuity between critical theory and post-modernism, and some prospects of a reconceptualisation on this basis the classical model of the subject of history. ; У статтi розглядається фiлософське обгрунтування iдей, висунутих учасниками нових соцiальних рухiв, в межах якого була здiйснена реконструкцiя поняття суб'єкт. Автор робить акцент на спадкоємностi критичної теорiї та постмодернiзму, на перспективi здiйснення на їх основi реконцептуалiзацiї класичної моделi суб'єкта iсторiї.

Introduction. The analysis of new religious movements (NRMs), identification of the defects in the religious typology and classification of native faith as "neo-religion" are conducted by the author. The research shows the diversity of the followers purposes' of traditional and new religious movements and their ideological systems (national – international), reveals the opposites of these religions in terms of the world and God/Gods (natural – artificial; mythological – historical, polytheism – monotheism, immanence – transcendence), etc., which enabled the author to find out the criteria for religious classifications. Purpose. The purpose of the article is to clear up the basic principles of theology, ideals, and ideologies of New Age and native faith of the Slavs, to determine their fundamental opposition. It's logically motivated the fallacy of classification the native faith to "neo-paganism" as a segment of NRMs. Results. It is concluded that native faith was and still is a traditional autochthonous natural religion of the Ukrainians, which has long existed in hidden forms in parallel with the official Christianity. Only in a democratic society it has been given the possibility of its revival as officially recognized ethno-religious (national) confession. On the example of the creation of NRM, the author states the use of the methods of manipulation with human consciousness that have the features of "religious weapons" as one of the tools of information war. Originality and conclusion. There is an urgent need for state's awareness of the fact of total world informational war to create its own self-protective philosophy of antiglobalism. So in this philosophy a significant importance will be given to scientific developments of native faith and ideology of national self-preservation to prevent the foreign intervention in autochthonous spiritual culture.

The article deals with the influence of civilmovements on political process. Modern politicsis going on not only in government, but also onthe streets and in the Internet. Citizens unitednot only by territorial but by ideological criteria,seek for allies and form social movements. Afeature of new social movements is their focus onmodern values. Civil movements are researchedboth in Ukrainian and in foreign politicalscience.Within authoritarian regime civil movementshave become the national force that unites allopposition in the country. «Color» and «velvet»revolutions were led by such movements. Ina democratic system social movements donot oppose to the foundations of the regime,their purpose is to protect certain categories ofpeople against discrimination, to improve theenvironmental situation, to change legislationetc. Separatist movements have become popularin European countries such as the UK, Spain,Italy in the recent times. Protest movements havebeen popular all over the world, and the eventsof Ukrainian 2013-2014 political crisis proved it.Social movements in Ukraine have a long historyand powerful influence on political process. In1991, Narodny Rukh initiated the independenceof Ukraine, in 2004, «Pora!» organized theOrange Revolution. In the 2013 «Тhe Rightsector» headed the «Euromaidan» campaign thatled to the revolution in Ukraine, the overthrowof Yanukovych and changes of the Constitution.However, the role of social movements in the2013-2014 social transformation needs furtherstudy and can be a subject of another research. ; Проанализированы основные аспектывлияния гражданских движений на ходобщественных трансформаций. Рассмотреныособенности функционирования движенийв условиях перехода к демократии.Особое внимание уделено сепаратистскимдвижениям современности и их влияниюна политический процесс. Рассмотрена рольобщественных движений в трансформацииполитической системы Украины насовременном этапе. ; Проаналізовано основні аспекти впливу громадських рухів на хід суспільнихтрансформацій. Розглянуто особливості функціонування рухів в умовах переходу до демократії. Приділено увагу сепаратистським рухам сучасності та їх впливу на політичний процес. Охарактеризовано роль громадських рухів у трансформації політичної системи України на сучасному етапі.

Social movements at all levels of their organization are mobilized because of the need to articulate its values and interests in the social and political arena. It is established, that the nature of interactions within the social movements are reflected in the axiological dimension in a form of self-organized groups as a functional part of a civil society. Through that their social potential reveals, especially in the context of social changes and rising tension between value conflicts of the unmet needs and interests. In such circumstances appropriate self-organized structures are able to provide its activities with relevant organizational, social, economic and political resources. Moreover, self-organizational interactions start developing in conditions of openness in social system which is occurred in social movements. Axiological aspect of this kind of interaction is disclosed in the crossing values and interests of the communities and authorities' answer to them. Therefore, civil society communicates with the public authorities, ensuring the livelihood of democratic society and its steady development. Social movements as a self-organized socio-political entities become a mediation mechanism between the government and the civil society.As a benefit of the study, positions through which axiological dimension of self-organizational interactions are displayed were highlighted. Firstly, the identification of values and interests. Secondly, reflection of the importance of values and interests. Thirdly, harmonization of actors' values and interests, converting them into group values. Fourthly, the implementation of values and interests. Fifthly, the protection of values and interests of members and supporters of the movements. Sixthly, the impact of group values and interests, which is the accumulation of social and material resources, on the one hand, and a process of organizing individual's behavior, on the other hand. Seventhly, the encouragement of individuals by directing their actions through the incorporation of group values.As a result, the internal and external interactions of social movements, which are applied to pursuance their values and special interests, turn to be an essence and the main goal of self-organization in the socio-political sphere within the civil society. The major institutions of civil society are self-organized social movements, which may include informal groups and formal organizations that make up their composition. ; Суспільні рухи на всіх рівнях організаційної взаємодії мобілізуються через потребу артикулювати свої цінності та інтереси на соціально-політичній арені. Встановлено, що сутність їх самоорганізаційної взаємодії в аксіологічному вимірі полягає в утворенні групових суб'єктів громадянського суспільства, особливо в контексті соціальних змін та зростання напруги через ціннісні протиріччя, незадоволенні потреб та інтересів. Виявлено, що аксіологічний аспект самоорганізаційної взаємодії розкривається в процесі перетинання ціннісних орієнтацій та інтересів громадян з діяльністю владних структур. Специфічним посередницьким механізмом між державою і громадянським суспільством є його самоорганізовані та самодіяльні утворення, які виявляються у різноманітних формах суспільних рухів. У результаті аналізу було виокремлено позиції, через які проявляється аксіологічний вимір самоорганізаційної взаємодії, а саме: виявлення ціннісних орієнтацій та інтересів, відображення їх значущості, перетворення їх на групові, їх реалізація та захист, а також їх вплив на поведінку індивідів. Таким чином, визначено, що взаємодія індивідів з приводу реалізації своїх цінностей та інтересів фактично складає сутність їх самоорганізації. При цьому основними інституціями громадянського суспільства стають самоорганізовані соціальні утворення, до яких відносяться суспільні рухи. ; Общественные движения мобилизируются из-за необходимости артикулировать свои ценности и интересы. Установлено, что сущность их самоорганизационного взаимодействия в аксиологическом измерении заключается в образовании групповых субъектов гражданского общества, особенно в контексте социальных преобразований.Выявлено, что аксиологический аспект самоорганизационного взаимодействия раскрывается в процессе пересечения ценностных ориентаций и интересов граждан с деятельностью властных структур. Специфическим посредническим механизмом между государством и гражданским обществом становятся его самоорганизующиеся и самодеятельные образования, которые воплощаются в различных формах общественных движений.В результате анализа были выделены позиции, по средствам которых проявляется аксиологическое измерение самоорганизации, а именно: выявление ценностных ориентаций и интересов, отражение их значимости, превращение их в групповые, их реализация и защита, а также их влияние на поведение индивидов. Таким образом, установлено, что взаимодействие индивидов с целью реализации своих ценностей фактически составляет основу для их самоорганизации. При этом основными институтами гражданского общества становятся самоорганизующиеся социальные образования, к которым относятся общественные движения.

The development of trade unions in the public and political dimension associated with maintaining by them socio-political movements, which in different periods of political history had the status of social movements. Among these movements are a social democratic and labor movements in Europe, which later acquired the status of parties. In addition, social movements are informal and very broad associations that need support group of values, or focused on single-step action, such as changing the current ruling power. In these circumstances, trade unions have to choose cooperation or dismissal from the social movements.The main cause of optimum interaction of trade unions and social movements are spontaneous occurrence of the latter. However, the broad social base, which is natural in the social and political movements, based on the negative perception of individuals and groups surrounding social reality. In this regard unions can support or deny certain facts of social life.The development of social movements is an important feature of democratic political life. Access to political participation is determined by the ability of self-organization and freedom to nominate requirements. The trade union movement at this stage has the ability to mobilize citizens to defend their labor rights that are under regulatory pressure correction and minimization by reviewing the priorities of the welfare state.New typological features of social movements are formed on the basis of a new type of social and communication links. Social hierarchy and class antagonisms, which provided the basis for the existence and development of trade unions in the past, expired. Therefore, the organizational forms of trade unions as social movements have become more available and acceptable for contemporary citizens. ; Розвиток профспілок у громадсько-політичному вимірі пов'язаний з підтримкою ними деяких суспільно-політичних течій, які в різні періоди політичної історії мали статус суспільних рухів. Серед таких рухів є соціал-демократичні та лейбористські рухи в Європі, які згодом отримали статус партій. Крім того, суспільні рухи є неформальними і дуже широкими об'єднаннями, які вимагають підтримки невеликої групи цінностей або спрямовані на одномоментну дію, наприклад, зміну існуючої владної команди. В цих умовах профспілки мають обирати співпрацю чи відсторонення від суспільних рухів.Основною причиною порушення оптимальності взаємодії профспілок та суспільних рухів є спонтанність виникнення останніх. Водночас широка соціальна база, яка вважається в стихійних суспільно-політичних течіях, базується на негативному сприйнятті індивідами і групами оточуючої соціальної реальності. В цьому ставленні профспілки можуть підтримувати або заперечувати ті чи інші факти соціального життя.Розвиток суспільних рухів виступає важливою особливістю демократичного політичного життя. Доступ до політичної участі визначається можливістю самоорганізації населення та вільного висування ним своїх вимог. Профспілковий рух на сучасному етапі має можливість мобілізації громадян на відстоювання своїх трудових прав, які перебувають під тиском нормативно-правової корекції, та згортання через перегляд пріоритетів соціальної держави.Нові типологічні ознаки суспільних рухів формуються на основі нового типу соціальних і комунікативних зв'язків. Суспільна ієрархія і класові антагонізми, які давали основу для існування і розвитку профспілок у минулому, втратили свою чинність. Тому організаційні форми профспілок як суспільного руху мають перетворитися на більш доступні і прийнятні для сучасних громадян.

Мета. Показати роль Інтернету в колективній дії суспільних рухів із точки зору соціальної філософії.Методика. Звернення до цієї теми дозволило використати методи діалектики. Саме завдяки її методам можна показати, що всі речі, процеси, а також поняття, які їх відоб¬ражають, взаємопов'язані зовнішньо і внутрішньо. Оскільки світ, при всій його різноманітності, є єдиним цілим, а тому колективну дію соціальних груп і рухів «нового» типу ми намагалися розглянути з урахуванням різних суперечностей, змін, внутрішніх і зовнішніх зв'язків.Результати. На підставі дослідження, що проводилось встановлено, що політика як соціальне явище є одним із видів людського буття і людської діяльності. Незалежно від того, чи людина як соціальний суб'єкт входить до складу влади, чи ні, вона в силу своїх можливостей намагається вплинути на перебіг політичних процесів із метою захисту власних інтересів. Для цього вона використовує різні засоби. Одним із таких засобів в інформаційному суспільстві є Інтернет. Використовуючи мережеву систему Інтернету, людина, як той павук, снує своє павутиння, що має вигляд соціальних рухів, колективна дія яких зростає і може забезпечити підтримку в досягненні мети. Це є важливим фактором, оскільки можливості соціальних мереж швидко мобілізують людей, колективну дію їхніх соціальних утворень, що сьогодні більшістю дослідників класифікуються терміном «нові» в різних куточках не лише регіону, держави, а й світу в цілому. Наукова новизна. Уперше розглянуто вплив Інтернету, соціальних мереж на колективну дію соціальних груп і рухів. Встановлено, що людина інформаційного суспільства, завдяки новим засобам комунікації, утворює соціальні групи «нового» типу, тобто «плете» віртуальну павутину соціальних утворень, які здійснюють вплив на її соціально-політичне буття; показано особистість як феномен, що само породжує себе через форми комунікації інформаційного суспільства. Практична значущість. Результати, що отримали, спрямовані на виявлення колективної дії соціальних груп і рухів «нового» типу, що утворилися завдяки засобам комунікації ХХІ ст., які можуть бути використані в політиці, соціальному бутті людини. Також результати наукового дослідження можуть бути використані під час викладання таких дисциплін, як філософія, політологія, соціологія, педагогіка, психологія. ; Objective. To show the role of the Internet in collective activity of social movements from the point of view of social philosophy.Methods. Consideration of the problem allows the researchers to use methods of dialectic. Due to its methods it is possible to show that all things, processes as well as concepts reflecting them are internally or externally interdependent. Since the world with its diversity is a single entity, we try to consider collective activity of social groups and the «new» type movements with the account of different contradictions, changes, external and internal connections.Results. On the basis of the carried out research politics as a social phenomenon is stated to be one of the types of human being and human activity. Irrespective of the fact whether a person as a social subject is a part of authority or not, depending on his/her ability, he/she tries to influence political processes to protect his/her own interests. He/she uses different means for this. One of such means in the information society is the Internet. Using the network system of the Internet, a person like a spider, spins his/her web which is similar to social movements, the collective activity of which increases, providing support in achieving the aim. It is an important factor, because possibilities of social networks quickly mobilize people and collective activity of their social formations, which majority of researchers today classify by the term «new» in different parts of the world as well. Scientific novelty. The influence of the Internet and social networks on the collective activity of social groups and movements has been considered for the first time. It is determined that due to the new means of communication a person of information society creates social groups of the «new» type, so to say he «spins» virtual spider's web of social formations which influence his social and political existence. A personality is introduced as a phenomenon that gives birth to itself through forms of communication of information society.Practical value. The received results are directed at detection of collective activity of social groups and movements of the «new» type, which were created owing to the means of communication of the XXIth century and can be used in politics and social being of a person. The results of the scientific research can also be applied in teaching such disciplines as philosophy, politology, sociology, pedagogy, psychology. ; Цель. Показать роль Интернета в коллективном действии общественных движений с точки зрения социальной философии.Методика. Обращение к данной теме позволило использовать методы диалектики. Именно благодаря этим методам можно показать, что все вещи, процессы, а также понятия, которые их отображают, взаимосвязаны внешне и внутренние. Так как мир, при всем его разнообразии, является единым целым, поэтому коллективное действие социальных групп и движений «нового» типа мы старались рассмотреть с учетом разных противоречий, изменений, внутренних и внешних связей.Результаты. На основании проведенного исследования установлено, что политика как социальное явление является одним из видов человеческого бытия и человеческой деятельности. Независимо от того, входит ли человек как социальный субъект в состав власти или нет, он в силу своих возможностей пытается повлиять на ход политических процессов с целью защиты собственных интересов. Для этого он использует разные средства. Одним из таких средств в информационном обществе является Интернет. Используя сетевую систему Интернета, человек, как паук, снует свою паутину, что имеет вид социальных движений, коллективное действие которого растет и может обеспечить поддержку в достижении цели. Это важный фактор, так как возможности социальных сетей быстро мобилизируют людей, коллективное действие их социальных образований, которые сегодня большинством исследователей классифицируются термином «новые» в разных уголках не только региона, государства, но и мира в целом.Научная новизна. Впервые рассмотрено влияние Интернета, социальных сетей на коллективное действие социальных групп и движений. Установлено, что человек информационного общества, благодаря новым средствам коммуникации, создает социальные группы «нового» типа, т.е. «плетет» виртуальную паутину социальных образований, которые осуществляют влияние на ее социально-политическое бытие; показано личность как феномен, что само порождает себя через формы коммуникации информационного общества.Практическая значимость. Полученные результаты направлены на выявление коллективного действия социальных групп и движений «нового» типа, которые образовались благодаря средствам коммуникации ХХІ века, которые могут быть использованы в политике, социальном бытии человека. Также результаты научного исследования могут быть использованы в процессе преподавания таких дисциплин, как философия, политология, социология, педагогика, психология.

This article deals with problems of the organizational structure of student unions after the autocracy overthrow in 1917. It focuses on the factors which influenced the emergence and formation of student organizations. The article also gives a detailed analysis of the reasons of their variety, large scale and developmental multi-orientation according to both political goals and organizational principles. It describes specific conditions of activity of the young students' generation during the transitional period of 1917. This period was characterized by conservatism in the organization of the studying process on the one hand and by the introduction of the advanced theories of scientific and social development on the other hand.

The article is dedicated to studying of the social nature peculiarities of the new social entity that emerged due to the implementation of the decentralization reform in Ukraine – the united territorial communities (UTC). On the level of sociological theorizing, the authors substantiate the relevance of the «sociological positioning» of the united territorial communities as a new social institution, a new social entity and a new sociocultural form. Based on the results of sociological research with the qualitative methods, the authors distinguish three dimensions / levels of social subjectiveness of the leaders of the united territorial communities as the main representatives of community management – institutional, civic and problem-oriented. Having value and activity-based nature, each of the dimensions of social subjectiveness identified by the researchers finds its manifestation at the dispositional and actualized levels. Particular attention is paid to the analysis of factors that, due to researchers' beliefs, have influenced on the formation of certain dimensions / levels of subjectiveness of UTC leaders – a voluntary (not administrative) way of community association, new financial opportunities and a direct state-community interaction model. It is emphasized that the united territorial community is simultaneously directly embedded in the system of direct social interactions at different levels of social – from interaction with the state (Ministries) at the macro level, construction of practices at the level of interaction with different social groups (businessmen, farmers, state employees, etc.) at the mesolevel before reaching the micro-level of individual interaction within the community itself. Analyzing the results of this study, the researchers conclude that the decentralization reform has contributed to the internal consolidation of local communities at the level of united territorial communities, the intensification of social interaction between different subjects of the UTC, the formation of new sociocultural forms. The analysis of the dimensions / levels of social subjectiveness of the UTC leaders makes it possible to conclude the positioning of the united territorial communities as effective subjects implementation of other reforms in Ukraine at the regional level.

The article substantiates the reasons of the split in the Ukrainian communist movement in Canada in the mid-1930s at the peak of its popularity. They consisted of acquainting of its supporters with information about dekulakization, the Holodomor of 1932–1933, the Bolshevik repressions on the territory of the Ukrainian Socialist Soviet Republic, and so on. It clearly describes how this conflict took place in the Ukrainian labour-farmer temple association, which united Ukrainian communists, how it was perceived by its members, what consequences it led to and how it affected on spreading of communist views among Ukrainians in Canada. The society was divided into those who unquestioningly believed or knew the truth and equally supported Stalin's policy in Ukraine and those who condemned it and saw a different way of further life in the workers 'and peasants' state. It shows how the communist movement developed in the 1930s, how the so-called socialist segment stood out from it, who its supporters were and what ideas they professed. It is worth noting that for some time the "opportunists", that formed Federation of Ukrainian Labour-Farmer Organizations, could not decide on their socio-political position and hesitated on whose side to stand and whether to join the Ukrainian national-patriotic bloc of organizations or to function separately, despite the small number. The leading members of the newly created organization were D. Lobay, T. Kobzey, S. Khvaliboga, Y. Elendyuk, and M. Zmiyovsky. In August 1928, M. Mandryka arrived to Canada, delegated by the Ukrainian Party of Socialist Revolutionaries in Prague to seek financial support for Ukrainian socialist institutions in Czechoslovakia. It was to be a short-term mission, that transformed into a permanent staying overseas. M. Mandryka managed to unite Ukrainian socialists who had nothing to do with the ULFTA. The research also describes the directions of activity of Ukrainian socialists in Canada, their ties with other public organizations, political parties and future relations with former like-minded people. An attempt is made to evaluate the socialist movement and establish its significance for the social and political life of the diaspora.