Suchergebnisse

The features of political interpretation of the concept of «political identity»are analyzed, the principles of essentialistic and constructivistic approaсhes in the research of collective identities are defined, the possibilities of their synthesis are found out. The political identity as an element of social and political reality is considered as contextual and shift phenomenon which causes the constant search for the theoretical foundations of its research in the globalized world. Key words: identity, political identity, sameness, essentialism, promordialism, social constructivism. ; Проаналізовано особливості політологічної інтерпретації концепту «політична ідентичність», визначені принципи есенціалістського і конструктивістського підходів у дослідженні колективних ідентичностей, з'ясовані можливості їх синтезу. Політична ідентичність як елемент соціально-політичної реальності розглядається як явище контекстуальне, змінне, що зумовлює постійний пошук теоретичних засад його вивчення у глобалізованому світі. Ключові слова: ідентичність, політична ідентичність, тотожність, есенціалізм, промордіалізм, соціальний конструктивізм.

Democratization of Ukraine, ensuring political stability in order to prevent destabilization of society is dependent on the proper application of such constitutional principles as political and ideological pluralism and requires the proper implementation of related principles of political and ideological pluralism, enshrined at the level of the international standard in the the Universal Declaration of Human Right of 1948, The Convention on Freedom of Association and the Protection of the Right to Organize of 1948, the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms of 1950, the International Covenant on Civil and Political Rights of 1966, and in national legislation, in particular Art. 15, 37 of the Constitution of Ukraine, Art. 4, 12 of the Law of Ukraine "On Political Parties in Ukraine". In modern Ukrainian society the stability of the state, a decent level of material and spiritual life of people, which is capable of providing only a democratic value system based on political pluralism, a free market economy, equality of citizens before the law must be ensured. The functioning of this value system in the highly developed countries of Europe and the world is supported by an appropriate infrastructure of political socialization, as a means of restoring a mature democratic political culture. The complexity of the political and economic situation in the country, social stratification require the search for public dialogue, compromise and consensus between the authorities and the people. Protecting national interests in the conditions of formation of the Ukrainian statehood, search for a national idea for the formation of civil society requires the solution of acute political problems in determiningthe essence and content of patriotism (in order to avoid destructive pseudopatriotism), determining the status of languages in poly-ethnic Ukraine, forming an informative space, free of propaganda, manipulation of consciousness, independence and objectivity of the mass media and most importantly - raising the level of political and legal culture of citizens, as well as the level of human rights protection. ; Демократизація України, забезпечення політичної стабільності з метою недопущення дестабілізації суспільства зумовлена належною реалізацією таких засад конституційного ладу як політичний та ідеологічний плюралізм і вимагає належного впровадження пов'язаних між собою принципів політич-ного й ідеологічного плюралізму, закріплених на рівні міжнародного стандарту у Загальній декларації прав людини 1948 р., Конвенції про свободу асоціації та захист права на організацію 1948 р., Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1966 р., та у національному законодавстві, зокрема у ст.ст. 15, 37 Конституції України, ст.ст. 4, 12 Закону України «Про політичні партії в Україні». Сучасне українське суспільство потребує забезпечення стабільності держави, гідного рівня матеріального і духовного життя людей, що здатна забезпечити лише демократична система цінностей, яка ґрунтується на політичному плюралізмі, на вільній ринковій економіці, рівності громадян перед законом. Функціонування даної системи цінностей у високорозвинених країнах Європи та світу підтримується відповідною інфраструктурою політичної соціалізації, як засобу відтворення зрілої демократичної політичної культури. Складність політичної та економічної ситуації в країні, соціальне розшарування суспільства вимагають пошуку суспільного діалогу, компромісу і консенсусу між владою і народом. Захист національних інтересів в умовах формування української державності, пошук національної ідеї для формування громадянського суспільства вимагає вирішення гострих політичних проблем щодо визначення сутності і змісту патріотизму (з метою уникнення руйнівного псевдопатріотизму), визначення статусу мов у поліетнічній Україні, формування інформаційного простору, вільного від пропаганди, маніпуляцій свідомістю, незалежності й об'єктивності мас-медіа і найголовніше – підвищення рівня політичної і правової культури громадян, а також рівня захисту прав людини.

Плюралізм і мультикультурність, що є необхідними складовими політичного лібералізму, трактуються сьогодні по-різному. Що ж насправді означає плюралізм і які небезпеки й виклики він ставить перед сучасним суспільством? Донедавна релігія та цінності були виключені з публічного дискурсу на підставі неможливості досягнення раціонального суспільного консенсусу в цих сферах. Утім, зважаючи на зростання релятивізму і водночас загострення проблем ідентичности, сьогодні видається неможливим ігнорування чи байдужість до цінностей інших. Єдиний спосіб врятувати множинність у сферах релігії та культури, на думку авторки, – це суспільні відносини, побудовані на взаєморозумінні та взаємоповазі. ; Pluralism and multiculturalism as the necessary elements of political liberalism are subject to a variety of diff erent interpretations. So what is the meaning of pluralism and what challenges does it pose to society? Until recently, religion and values have been excluded from the public discourse due to the impossibility of any rational consensus in their regard. However, given the mounting relativism and the aggravating problems of identity, it seems impossible today to ignore or disregard the values of others. Th e only way to rescue plurality in religion and culture is to promote social relations based on mutual understanding and respect.

The author reveals the relevance of scientific research of the theoretical and legal aspects of lawmaking and political pluralism. The theoretical and practical significance of the research is determined. The problem of the relation between political pluralism and lawmaking, the political and legal analysis of historical experience and the definition of ways and prospects for their further development has theoretical significance, which is expressed in a) the development of a categorical apparatus of legal science, in particular concepts such as «political pluralism» and «lawmaking»; b) consideration of the features, content, subjects of their mutual influence and forms of implementation, as well as practical interest in the features of political pluralism in Ukraine and the tendencies of its interaction with lawmaking, which leads to the solution of other political and legal problems, and is relevant in the domestic and foreign science. The paper analyzes the origin and development of scientific ideas about lawmaking and political pluralism as legal phenomena. The state of doctrinal development of questions of correlation of lawmaking and political pluralism is revealed. The independence of lawmaking and political pluralism in the conceptual-categorical apparatus of legal science is substantiated. It is proved that the categorical measurement of the relation between law-making and political pluralism should be conducted through the prism of their differentiation from each other, which in the future will allow to determine their common features and improve the definition of these concepts. The distinction between the concepts of «lawmaking» and «political pluralism», which will form the methodological basis for their further categorical understanding within the conceptual-categorical apparatus of legal science, has been resumed. It is substantiated that such a distinction should be carried out according to a set of criteria, namely, depending on the scope of implementation, the means of implementation and legal implications. ; Автором розкрито актуальність наукового дослідження теоретико-правових аспектів законотворчості та політичного плюралізму. Визначено теоретичне та практичне значення досліджень. Встановлено, що проблема співвідношення політичного плюралізму і законотворчості має важливе теоретичне значення, що виражається в: а) розробці категоріального апарату юридичної науки, зокрема таких понять, як «політичний плюралізм» і «законотворчість»; б) з'ясуванні особливостей, змісту, суб'єктів їх взаємного впливу та форм реалізації, а також практичного інтересу до особливостей політичного плюралізму в Україні та тенденцій його взаємодії з законотворчістю, що призводить до вирішення інших політичних і політичних питань. У статті проаналізовано зародження та розвиток наукових уявлень про законотворчість і політичний плюралізм. Розкрито стан доктринальної розробки питань співвідношення законотворчості та політичного плюралізму. Обґрунтовано самостійності понять «законотворчість» і «політичний плюралізм» у понятійно-категоріальному апараті юридичної науки. Доведено, що категоріальний вимір співвідношення між законотворчістю та політичним плюралізмом має здійснюватися крізь призму їх розмежування одне від одного, що в майбутньому дозволить визначити їх спільні риси й удосконалити визначення цих понять. Встановлено відмінність між поняттями «законотворчість» і «політичний плюралізм», які становлять методологічну основу для їх подальшого категоричного розуміння в рамках понятійно-категоріального апарату юридичної науки. Обґрунтовано, що таке розмежування має здійснюватися відповідно до системи критеріїв, а саме: залежно від обсягу реалізації, засобів реалізації та правових наслідків.

The research focuses on the basic theoretical and practical aspects of legal norms enforcement in terms of pluralism of interpretation of inherent requirements of law enforcer's morality. The analysis of morality as a society social regulator has been provided through the prism of its social differentiation. Moreover, moral principles of the person depend on the level of needs (under A. Maslow's pyramid of needs) where a person`s activity is directed. Although, a person's ability to meet the requirements of a certain level depends more or less on the person's age, intellectual level, their residential area, religion, financial standing and their role in working process organization etc.The factors under consideration in terms of the formation of individual's moral consciousness depends are the following: social background, national and cultural traditions, certain conditions of personality formation (family, school, the closest environment), urbanization, individual and social experience (including professional– e.g. the difference between moral assessments of local court judges and the Supreme Court of Ukrainian Justices), the sphere of activity, religiousness, influence of public opinion and mass media, age factors, differences in needs and interests etc.In Ukraine, there are a lot of law enforcement subjects providing a moral assessment in their activity. Some of these subjects' powers intersect each other so that in some cases they pass different (even opposite) decisions concerning the same object of moral assessment. The practice of Ukrainian legislation application is analyzed in terms of differences in the application of the same legal norm because of a different understanding of morality requirements. The pluralism of morality requirements understanding during law enforcement by the bodies of state power belonging to the same sphere has been demonstrated.For this purpose, the judicial practice has been analyzed as well. The position of the courts as to what should be considered as immoral offense while applying the legal norm which foresees dismissing of an employee because of committing the immoral offense inconsistent with work continuance is established to be different. Some of the judicial decisions in the analyzed cases are based on the fact whether the participation of a pedagogical worker in a fight is an immoral offense. Different views of judges on this issue caused different material law norm enforcement.It has been justified that the understanding of morality during law applying in socially heterogeneous society can be expressed in two ways: law enforcers on the same hierarchy level apply the legal norm differently that specifies the necessity of case circumstances for moral assessment on the basis of their different understanding of the morality requirements; law enforcement subject within own competence cancels the law enforcing act of another law enforcement subject, being guided by another understanding of morality requirements (for example a court repeals the law enforcement act of another body or court of the higher instance repeals the decision of the lower instance court). ; Досліджено основні теоретико-правові та практичні аспекти застосування правових норм з огляду на плюралізм інтерпретацій змістовних вимог моралі. У контексті дос­лідження проаналізовано мораль як соціальний регулятор суспільства крізь призму соціальної диференціації суспільства. Значну увагу приділено прикладам та практичному застосуванню отриманих при дослідженні результатів.З'ясовано, що плюралізм розуміння вимог моралі під час правозастосування в соціально неоднорідному суспільстві може проявлятися двома способами: суб'єкти право­застосування одного рівня по-різному застосовують правову норму, що обумовлює необ­хідність морального оцінювання обставин справи, керуючись їх різним розумінням вимог моралі; суб'єкт правозастосування у межах компетенції скасовує правозастосовчий акт іншого суб'єкта правозастосування, зважаючи на інше розуміння вимог моралі (наприклад, скасування судом правозастосовчого акта іншого органу або ж суд вищої інстанції скасовує рішення суду нижчої інстанції).

The author investigates the main political tendencies of the Czech society's political life. Political parties' participating in the election process and the results of the parliamentary elections have been analyzed. It can be stated that political pluralism principals have been established in the Czech Republic, promoting a transition from the one-party system to the multiparty system. Choosing an effective model of legal regulation of the political parties has assisted in party system establishment. Czech legislators have managed to set such rules which ensured clear mechanism of separating the activities of political parties from big business groups, contribute to preventing excessive political system fragmentation and strengthening the most influential political subjects. Concerning the type of the voting system, its effectiveness for the party system should be mentioned at present. Despite that initially, there have been such rules in the electoral law that complied with international election process standards of organising and conducting democratic elections, there are several drawbacks in it. It concerns, first of all, the formula of transferring electors' votes into deputy's seats. Such a situation stimulates the Czech political elite to the discussion regarding the search for optimal election system model.Based on material studied, the author has reached a conclusion that the functional party system of the western European type has been established in the Czech Republic. The process of multiparty development in the country is nearly finished. It does not exclude the possibility of new parties' appearing in the political arena, but they need time in order to gain prestige in the society. The Civic Democratic Party and the Czech Social Democratic party have been the biggest political parties for a long time which have been the key rivals at the elections. However, they were not powerful enough to form the two-party system in the Czech Republic as they could not form the government without the support of other subjects of political life. ; Автор досліджує основні тенденції партійно-політичного життя чеського суспільства. Проаналізовано також участь політичних партій у виборчому процесі та результати парламентських виборів. Можна стверджувати, що у Чеській Республіці утвердилися принципи політичного плюралізму, які посприяли успішному переходу від однопартійності до багатопартійності. Становленню партійної системи сприяв вибір ефективної моделі правового регулювання функціонування політичних партій. Чеські законодавці змогли сформувати такі правила, що забезпечили чіткий механізм відокремлення діяльності політичних партій від великих бізнесових груп, сприяють недопущенню надмірної фрагментації партійної системи та зміцненню найбільш впливових політичних суб'єктів. Що ж торкається типу виборчої системи, то наразі варто відзначити її відносну ефективність для партійної системи. Адже незважаючи на те, що в законі про вибори із самого початку були сформовані такі правила виборчого процесу, які відповідали основним міжнародним стандартам щодо організації і проведення демократичних виборів, у ньому міститься і ряд недоліків. Це стосується насамперед формули переведення голосів виборців у депутатські мандати. Така ситуація спонукає чеську політичну еліту до дискусії з приводу пошуку оптимальної моделі виборчої системи.На основі вивченого матеріалу, автор дійшов висновків, що в Чехії утвердилася функціональна партійна система західноєвропейського зразка. Процес створення багатопартійної системи в країні практично завершено. Звичайно, це не виключає появи на політичній арені нових партійних угруповань, але щоб завоювати авторитет у суспільстві їм потрібен час. Найбільшими політичними партіями упродовж тривалого часу були – Громадянська демократична партія та Чеська соціал-демократична партія, які і виступали головними суперниками на виборах. Однак вони не були настільки потужними, щоб у Чехії сформувалася двопартійна система, адже без підтримки інших суб'єктів партійного життя вони не могли самостійно сформувати уряд.

The author investigates the main political tendencies of the Czech society's political life. Political parties' participating in the election process and the results of the parliamentary elections have been analyzed. It can be stated that political pluralism principals have been established in the Czech Republic, promoting a transition from the one-party system to the multiparty system. Choosing an effective model of legal regulation of the political parties has assisted in party system establishment. Czech legislators have managed to set such rules which ensured clear mechanism of separating the activities of political parties from big business groups, contribute to preventing excessive political system fragmentation and strengthening the most influential political subjects. Concerning the type of the voting system, its effectiveness for the party system should be mentioned at present. Despite that initially, there have been such rules in the electoral law that complied with international election process standards of organising and conducting democratic elections, there are several drawbacks in it. It concerns, first of all, the formula of transferring electors' votes into deputy's seats. Such a situation stimulates the Czech political elite to the discussion regarding the search for optimal election system model.Based on material studied, the author has reached a conclusion that the functional party system of the western European type has been established in the Czech Republic. The process of multiparty development in the country is nearly finished. It does not exclude the possibility of new parties' appearing in the political arena, but they need time in order to gain prestige in the society. The Civic Democratic Party and the Czech Social Democratic party have been the biggest political parties for a long time which have been the key rivals at the elections. However, they were not powerful enough to form the two-party system in the Czech Republic as they could not form the government without the support of other subjects of political life. ; Автор досліджує основні тенденції партійно-політичного життя чеського суспільства. Проаналізовано також участь політичних партій у виборчому процесі та результати парламентських виборів. Можна стверджувати, що у Чеській Республіці утвердилися принципи політичного плюралізму, які посприяли успішному переходу від однопартійності до багатопартійності. Становленню партійної системи сприяв вибір ефективної моделі правового регулювання функціонування політичних партій. Чеські законодавці змогли сформувати такі правила, що забезпечили чіткий механізм відокремлення діяльності політичних партій від великих бізнесових груп, сприяють недопущенню надмірної фрагментації партійної системи та зміцненню найбільш впливових політичних суб'єктів. Що ж торкається типу виборчої системи, то наразі варто відзначити її відносну ефективність для партійної системи. Адже незважаючи на те, що в законі про вибори із самого початку були сформовані такі правила виборчого процесу, які відповідали основним міжнародним стандартам щодо організації і проведення демократичних виборів, у ньому міститься і ряд недоліків. Це стосується насамперед формули переведення голосів виборців у депутатські мандати. Така ситуація спонукає чеську політичну еліту до дискусії з приводу пошуку оптимальної моделі виборчої системи.На основі вивченого матеріалу, автор дійшов висновків, що в Чехії утвердилася функціональна партійна система західноєвропейського зразка. Процес створення багатопартійної системи в країні практично завершено. Звичайно, це не виключає появи на політичній арені нових партійних угруповань, але щоб завоювати авторитет у суспільстві їм потрібен час. Найбільшими політичними партіями упродовж тривалого часу були – Громадянська демократична партія та Чеська соціал-демократична партія, які і виступали головними суперниками на виборах. Однак вони не були настільки потужними, щоб у Чехії сформувалася двопартійна система, адже без підтримки інших суб'єктів партійного життя вони не могли самостійно сформувати уряд.

The article deals with the theoretical and legal disclosure of the legal nature, concept, content, features of strategic legal acts in the legislation of Ukraine by analyzing various scientific positions. It is stated that since to this day the procedure of adoption, legal force, correlation, as well as the difference between one strategic act and another are often vaguely defined, often legal acts, which in terms of prescriptions are strategies, are called "program", "concept", "Doctrine" or "foundations of public policy"; and vice versa: legal acts that contain non-strategic rules are referred to as "strategies". A number of specific features (characteristics) of strategic legal acts are distinguished, which distinguish them from other normative legal acts: special name (doctrine, concept, strategy, program, plan, foundations of state policy, etc.); dominance in the content of norms-ideas, norms-goals, norms-tasks, norms-principles, etc., ie declarative, regulatory norms; the availability of both legal and doctrinal conceptual provisions, a system of measures and a mechanism for implementation, as well as performance evaluation criteria; focus on regulating not specific branches of legislation but inter-sectoral legal institutions; presence of a complex object of regulation; their realization is impossible without interconnections of legal relations in different spheres of public life (even if these acts do not contain relevant sectoral legal norms); is the basis for the adoption of other legal acts; the legal force is diverse, since it is adopted by different state bodies and can therefore have both legal and by-law character; for the most part, they are approved for a fixed period. The expediency of applying the category "strategic legal acts" as a category, encompassing all atypical legal acts of a strategic nature, which contain prescriptions defining a system of official conceptual ideas and views, scientifically substantiated principles, common organizational requirements, as well as directions, priorities, ways, the subjects of the implementation of state policy on the ordering of legally homogeneous social relations in different spheres in a clearly defined period of time. ; У статті здійснюється теоретико-правове розкриття юридичної природи, понять, змісту, особливостей стра-тегічних правових актів у законодавстві України шля-хом аналізу різних наукових позицій. Констатується, що, оскільки й донині нормативно невизначеними є порядок ухвалення, юридична сила, співвідношення, а також відмінність одного стратегічного акта від ін-шого, часто-густо правові акти, які за змістом приписів є стратегіями, мають назву «програма», «концепція», «доктрина» чи «основи державної політики». Навпа-ки, правові акти, які містять норми нестратегічного характеру, названі стратегіями. Виокремлюється низ-ка специфічних ознак (характеристик) стратегічних правових актів, що вирізняють їх від інших норматив-но-правових актів. Зокрема, це такі ознаки: спеціальне найменування (доктрина, концепція, стратегія, про-грама, план, основи державної політики тощо); домі-нування у змісті норм-ідей, норм-цілей, норм-завдань, норм-принципів тощо, тобто декларативних, розпоряд-чих норм; наявність як правових норм, так і доктринальних, концептуальних положень, системи заходів і механізмів реалізації, а також критеріїв оцінки ефек-тивності; спрямованість на впорядкування не конкрет-них галузей законодавства, а міжгалузевих правових інститутів; наявність комплексного об'єкта регулюван-ня; їх реалізація неможлива без міжсистемних зв'яз-ків правовідносин в різних сферах суспільного життя (навіть якщо ці акти не містять відповідних галузевих правових норм); вони є основою для ухвалення інших правових актів; їхня юридична сила є різноманітною, адже вони ухвалюються різними державними органа-ми, тому можуть мати як законний, так і підзаконний характер; вони здебільшого ухвалюються на визначе-ний строк. Аргументується доречність застосування категорії «стратегічні правові акти» як категорії, що охоплює всі нетипові правові акти стратегічного ха-рактеру, в яких містяться приписи, що визначають систему офіційних концептуальних ідей і поглядів, науково обґрунтованих принципів, єдиних організа-ційних вимог, а також напрямів, пріоритетів, способів, суб'єктів реалізації державної політики щодо впоряд-кування юридично однорідних суспільних відносин в різних сферах у чітко визначений проміжок часу.

The article defines the features of contemporary discourse in the sociology of religion, in particular the peculiarities of the theory of religious economy. Religious freedom has been characterized as a key factor in religious pluralism. It is stated that the degree of freedom of the religious market influences pluralism: the less regulated the market, the more pluralism thrives. It is determined that religious organizations that have reached a certain level of monopoly will try to put their efforts in the direction of influence on all other institutions and, thus, society will be «sacred». The factors influencing the development of religious organizations are analyzed. The first factor is that governments and other institutional constraints can prevent certain groups from developing or even begin to operate. The four main types (types) of state regulation of religion are considered: religious prohibition, religious monopoly, religious oligopoly and religious pluralism. The second factor influencing religious organizations is the cost of launching new religious organizations that are nonlinear and dependent on the degree of regulation of the religious economy. The third factor is cultural inertia (tradition), which can delay the adoption of new firms as a legitimate phenomenon. The fourth factor influencing the development of religious organizations is the significant transformation in the size and composition of the population, due to migration (internal and external) and general population growth ; В статье определены особенности современного дискурса социологии религии, в частности теории религиозной экономики; охарактеризованы базовые идеи этой теории, в частности такая, как существование непосредственной связи между степенью регулирования религиозной сферы, то есть религиозной свободой, и религиозным плюрализмом. Последний дает людям широкие возможности выбора религии, что порождает «религиозную экономику», в рамках которой религиозные организации конкурируют между собой за последователей. Подчеркнуто, что религиозный рынок может быть как свободным (с широкой конкуренцией), так и монополизированным (с множеством запретов). Монополия определенной религиозной организации исключает появление и развитие других религиозных организаций. Среди факторов, что воздействующих на развитие религиозных организаций, акцентировано, во-первых, на действиях государственной власти, в частности правительства, которые направлены на институциональные ограничения, способные помешать развитию религиозного рынка. Определены четыре основных степени (вида) государственного регулирования религии: религиозный запрет, религиозная монополия, религиозная олигополия и религиозный плюрализм. Второй фактор влияния на религиозные организации связан с издержками на «запуск» новых религиозных организаций, которые являются нелинейными и зависят от степени регулирования религиозной экономики. Третий фактор – это культурная инерция (традиция), которая может тормозить принятие новых «фирм» (религиозных организаций) как законное явление. Четвертый фактор заключается в значительных трансформациях в численности и составе населения, обусловленных миграцией (внутренней и внешней) и общим ростом численности населения. ; У статті визначено особливості сучасного дискурсу соціології релігії, зокрема теорії релігійної економіки; схарактеризовано базові ідеї цієї теорії, зокрема така, як існування безпосереднього зв'язку між ступенем регулювання релігійної сфери, тобто релігійною свободою, та релігійним плюралізмом. Останній дає людям широкі можливості вибору релігії, що породжує «релігійну економіку», в межах якої релігійні організації конкурують між собою за послідовників. Підкреслено, що релігійний ринок може бути як вільним (з широкою конкуренцією), так і монополізованим (з безліччю заборон). Монополія певної релігійної організації унеможливлює появу та розвиток інших релігійних організацій. Серед факторів, що впливають на розвиток релігійних організацій, акцентовано, по-перше, на діях державної влади, зокрема уряду, які спрямовані на інституціональні обмеження, що можуть завадити розвитку релігійного ринку. Визначено чотири основних ступеня (види) державного регулювання релігії: релігійна заборона, релігійна монополія, релігійна олігополія і релігійний плюралізм. Другий фактор впливу на релігійні організації пов'язаний з витратами на «запуск» нових релігійних організацій, які є нелінійними і залежать від ступеня регулювання релігійної економіки. Третій фактор – це культурна інерція (традиція), яка може гальмувати прийняття нових «фірм» (релігійних організацій) як законне явище. Четвертий фактор полягає в значних трансформаціях у чисельності і складі населення, зумовлених міграцією (внутрішньою і зовнішньою) та загальним зростанням кількості населення.

The paper is devoted to the discussion of the fundamental ideas of one of the most well-known French philosopher – Jacques Maritain concerning the problems of personalization and pluralism in democratic society. Exceptional actuality of the Maritain's treatment of the problems of the relations between laic state and believes for modern Ukrainian social field are the quintessence of the paper ; Раскрыты основные идеи одного из наиболее известных французских философов ХХ в. Жака Маритена относительно характеристики «нового типа» демократического государства. Государство должно сохранить за собой только роль «верховного третейского судьи», регулирующего эту свободную автономную деятельность с точки зрения общего блага, общественного порядка и соблюдения справедливости. Актуально для современной Украины мнение Маритена, что политическое общество должно иметь эффективные средства верховного контроля над государством, потому сами по себе не имеет естественного права на верховную власть, то есть суверенитета ; Висвітлено основні ідеї одного з найбільш відомих французьких філософів ХХ ст. Жака Марітена щодо характеристики «нового ладу» демократичної держави. Держава має зберегти за собою тільки роль «верховного третейського судді», що регулює цю вільну автономну діяльність під кутом зору загального блага, громадського порядку і дотримання справедливості. Актуальною для сучасної України є думка Марітена, що політичне суспільство повинне мати ефективні засоби верховного контролю над державою, бо держава сама по собі не має природного права на верховну владу, тобто суверенітету

The paper is devoted to the discussion of the fundamental ideas of one of the most well-known French philosopher – Jacques Maritain concerning the problems of personalization and pluralism in democratic society. Exceptional actuality of the Maritain's treatment of the problems of the relations between laic state and believes for modern Ukrainian social field are the quintessence of the paper ; Раскрыты основные идеи одного из наиболее известных французских философов ХХ в. Жака Маритена относительно характеристики «нового типа» демократического государства. Государство должно сохранить за собой только роль «верховного третейского судьи», регулирующего эту свободную автономную деятельность с точки зрения общего блага, общественного порядка и соблюдения справедливости. Актуально для современной Украины мнение Маритена, что политическое общество должно иметь эффективные средства верховного контроля над государством, потому сами по себе не имеет естественного права на верховную власть, то есть суверенитета ; Висвітлено основні ідеї одного з найбільш відомих французьких філософів ХХ ст. Жака Марітена щодо характеристики «нового ладу» демократичної держави. Держава має зберегти за собою тільки роль «верховного третейського судді», що регулює цю вільну автономну діяльність під кутом зору загального блага, громадського порядку і дотримання справедливості. Актуальною для сучасної України є думка Марітена, що політичне суспільство повинне мати ефективні засоби верховного контролю над державою, бо держава сама по собі не має природного права на верховну владу, тобто суверенітету

The paper is devoted to the discussion of the fundamental ideas of one of the most well-known French philosopher – Jacques Maritain concerning the problems of personalization and pluralism in democratic society. Exceptional actuality of the Maritain's treatment of the problems of the relations between laic state and believes for modern Ukrainian social field are the quintessence of the paper ; Раскрыты основные идеи одного из наиболее известных французских философов ХХ в. Жака Маритена относительно характеристики «нового типа» демократического государства. Государство должно сохранить за собой только роль «верховного третейского судьи», регулирующего эту свободную автономную деятельность с точки зрения общего блага, общественного порядка и соблюдения справедливости. Актуально для современной Украины мнение Маритена, что политическое общество должно иметь эффективные средства верховного контроля над государством, потому сами по себе не имеет естественного права на верховную власть, то есть суверенитета ; Висвітлено основні ідеї одного з найбільш відомих французьких філософів ХХ ст. Жака Марітена щодо характеристики «нового ладу» демократичної держави. Держава має зберегти за собою тільки роль «верховного третейського судді», що регулює цю вільну автономну діяльність під кутом зору загального блага, громадського порядку і дотримання справедливості. Актуальною для сучасної України є думка Марітена, що політичне суспільство повинне мати ефективні засоби верховного контролю над державою, бо держава сама по собі не має природного права на верховну владу, тобто суверенітету

The article considers the phenomena of unified and plural rationality, and hence the possibility or its absence to unify experience, culture, politics, economics, etc. To illustrate the problem, it is suggested to consider the differences between the modern and postmodern eras. It is attempted to deduce the ontological basis of cultural differences and the dynamics of knowledge develop- ment in general. Author of the article reflects upon contemporary challenges related to the instability of the state of knowledge, and propose possible solutions of modern social and philosophical problems on the basis of phenomenology. ; У статті розглядаються феномени уніфікованої і плюральної раціональності, а відтак можливості чи не можливості уніфікації досвіду, культури, політики, економіки тощо. Задля унаочнення проблеми пропонується розглянути розбіжності епохи модерну і постмодерну. Робиться спроба вивести онтологічний ґрунт культурних розбіжностей і динаміки розвитку знання загалом. Осмислюються сучасні виклики, пов'язані з неусталеністю стану знання, і пропонуються проєкти розв'язання сучасних суспільних і філософських проблем на засадах феноменології.

The article examines the current transformation in the domestic legal doctrine. In particular received detailing the specific features of the information society, emerging in Ukraine, the interrelation between social trends and changes in the legal doctrine in the first place, is its methodological component. Provided brief description of popular methodologies in modern conditions of law, than when attention is focused on the concept of «legal intercourse», as modified in the domestic legal foundation communicative methodology of understanding law. The research of the process of adaptation of Ukrainian legislation, using the applied knowledge of the theory of understanding − hermeneutics, in particular its legal component. The paper received the detail design of the adaptation process as a mental activity, withdrawn its stages, studied the prerequisites set forth alternative knowledge on this subject. ; В статье исследуются актуальные трансформации в отечественной правовой доктрине. В частности, получили детализацию специфические черты информационного общества, складывающегося в Украине; установлена взаимосвязь между социальными тенденциями и преобразованиями в правовой доктрине, в первую очередь речь идет о её методологической составляющей. Предоставлена краткая характеристика востребованных в современных условиях методологий правопонимания, причём внимание сосредоточено на концепции «правовое общение» как видоизмененной на отечественном правовом фундаменте коммуникативной методологии понимания права. Начато исследование процесса адаптации законодательства Украины с использованием прикладных знаний теории понимания – герменевтики. Получила детализацию конструкция адаптационного процесса как мыслительной деятельности, выведены его этапы, изучены предпосылки, изложены альтернативные знания по данной проблематике. ; У статті досліджуються актуальні трансформації, яких зазнає вітчизняна правова доктрина. Зокрема, отримали власну деталізацію специфічні ознаки інформаційного суспільства, що формується в Україні; зосереджена увага на взаємозв'язку між соціальними тенденціями й перетвореннями у правовій доктрині, в першу чергу йдеться про її методологічний складник. Наводиться стисла характеристика популяризованим нині методологіям праворозуміння, поставлено акцент на концепції «правове спілкування» як видозміненій на вітчизняному правовому ґрунті комунікативній методології розуміння права. Розпочато дослідження процесу адаптації законодавства України з використанням прикладних знань теорії розуміння – герменевтики. Отримала деталізацію конструкція адаптаційного процесу як мисленнєвої діяльності, виокремлено його етапи, викладено альтернативні знання з даної проблематики.

The article examines the current transformation in the domestic legal doctrine. In particular received detailing the specific features of the information society, emerging in Ukraine, the interrelation between social trends and changes in the legal doctrine in the first place, is its methodological component. Provided brief description of popular methodologies in modern conditions of law, than when attention is focused on the concept of «legal intercourse», as modified in the domestic legal foundation communicative methodology of understanding law. The research of the process of adaptation of Ukrainian legislation, using the applied knowledge of the theory of understanding − hermeneutics, in particular its legal component. The paper received the detail design of the adaptation process as a mental activity, withdrawn its stages, studied the prerequisites set forth alternative knowledge on this subject. ; В статье исследуются актуальные трансформации в отечественной правовой доктрине. В частности, получили детализацию специфические черты информационного общества, складывающегося в Украине; установлена взаимосвязь между социальными тенденциями и преобразованиями в правовой доктрине, в первую очередь речь идет о её методологической составляющей. Предоставлена краткая характеристика востребованных в современных условиях методологий правопонимания, причём внимание сосредоточено на концепции «правовое общение» как видоизмененной на отечественном правовом фундаменте коммуникативной методологии понимания права. Начато исследование процесса адаптации законодательства Украины с использованием прикладных знаний теории понимания – герменевтики. Получила детализацию конструкция адаптационного процесса как мыслительной деятельности, выведены его этапы, изучены предпосылки, изложены альтернативные знания по данной проблематике. ; У статті досліджуються актуальні трансформації, яких зазнає вітчизняна правова доктрина. Зокрема, отримали власну деталізацію специфічні ознаки інформаційного суспільства, що формується в Україні; зосереджена увага на взаємозв'язку між соціальними тенденціями й перетвореннями у правовій доктрині, в першу чергу йдеться про її методологічний складник. Наводиться стисла характеристика популяризованим нині методологіям праворозуміння, поставлено акцент на концепції «правове спілкування» як видозміненій на вітчизняному правовому ґрунті комунікативній методології розуміння права. Розпочато дослідження процесу адаптації законодавства України з використанням прикладних знань теорії розуміння – герменевтики. Отримала деталізацію конструкція адаптаційного процесу як мисленнєвої діяльності, виокремлено його етапи, викладено альтернативні знання з даної проблематики.