Suchergebnisse

Despite efforts of the Soviet Union authorities to make Ukraine an integral part, historical circumstances and prominent personalities have influenced preservation of memory of its history and political ambitions. The end of the Second World War led to redistribution of spheres of influence between the two superpowers. Their relationships for a long period were characterized as the Cold War. In difficult conditions of ideological and political confrontation, several emigrant centers were formed; Paris was one of the most influential ones. Prolonged journalistic and socio-political activity of a brilliant intellectual Jerzy Giedroyc is associated with the French center of Polish emigrationThe article deals with the main components of Jerzy Giedroyc' activity as the editor of the journal "Culture". In fact, until the destruction of the Soviet Union, the journal remained the most authoritative in émigré and dissident circles. On its pages there was an intense literary, historical and political debate, and the representatives of the opposition forces of the Warsaw Pact were able to publish their work.The particular Giedroyc' merit is associated with a new formulation of the Ukrainian issue and the formation of the circle of supporters of its ideas. Due to his conception, the idea of Ukraine statehood received special support; it joined the efforts of Ukrainians and Poles to implement independence. The cooperation of the editor of "Culture" with the Ukrainian emigration was extremely productive, the term "Executed Renaissance ", as well as the idea of creating an anthology of works of representatives of this generation, belong to him.Jerzy Giedroyc together with accomplices developed the conception of the Central and Eastern Europe transformation to overcome totalitarianism, establish peace and democratic order. The pages of "Culture" published material substantiating the conceptions of the federation of the countries of the Inter-Sea (a federation of territories between the three seas - the Adriatic, Baltic and Black).Jerzy Giedroyc's ideas were condemned in socialist Poland, and they were absolutely seditious in the Soviet Union. Despite ambiguous attitude towards the idea of the Ukrainian independence among the Polish figures, gradually, thanks to Jerzy Giedroyc activity, it found support in opposition circles of Poland.The evidence of efficiency of Giedroyc's activity was «The Declaration on the Ukrainian Cause» signed by the representatives of the Polish, Russian, Czech and Hungarian emigration in 1977. The declaration later became the basis for the establishment of the national states in the CEE. ; W artykule rozpatrują się podstawowe składowe działalności Jerzego Giedroycia jako redaktora czasopisma "Kultura". Na łamach czasopisma roznieciły się ostrzejsze dyskusje literackie, historyczne i debaty polityczne pod czas "zimnej wojny", a przedstawiciele sił opozycyjnych państw układu Warszawskiego mieli możliwość opublikować swoje napracowania.Szczególna zasługa Giedroycia związana jest z ponownym ujęciem kwestii ukraińskiej i formowaniem kółka zwolenników swoich idei. Właśnie zawdzięczając jego koncepcji, nabyły szczegółowego wsparcia ideę państwowości Ukrainy i polsko-ukraińskiego sprzymierzenia. Jerzy Giedroyc wraz ze swoimi zwolennikami opracował koncepcji transformacji Europy Centralno-Wschodniej dla obalenia totalitaryzmu, ustanowienia pokoju i ładu demokratycznego. Deklarowane przez niego idee były osądzone w Polsce socjalistycznej, lecz stopniowo odnajdowały więcej poparcia w jej kołach opozycyjnych.Świadectwem efektywności i sięganiem na dużą skałę działalności Jerzego Giedroycia stało podpisanie przedstawicielami polskiej, rosyjskiej, czeskiej i węgierskiej emigracji "Deklaracji w sprawie ukraińskiej" 1977 r. Ta deklaracja później stała podłożem stworzenia państw narodowych w ECW. ; В статті розглядаються основні складові діяльності Є. Гедройця в якості редактора часопису «Культура». На його сторінках розгорілись гострі літературні, історичні та політичні дебати в період «холодної війни», а представники опозиційних сил країн Варшавського блоку мали можливість публікувати свої напрацювання.Особлива заслуга Гедройця пов'язується із новою постановкою українського питання та формування кола прихильників своїх ідей. Саме завдяки його концепції, набули особливої підтримки ідеї державності України та польсько-українського примирення. Є. Гедройць разом з однодумцями розробив концепції трансформації Центрально-Східної Європи задля подолання тоталітаризму, встановлення миру та демократичного ладу. Декларовані ним ідеї засуджувались в соціалістичній Польщі, але поступово знаходили все більше підтримки в її опозиційних колах.Свідченням масштабності та ефективності діяльності Є. Гедройця стало підписання представниками польської, російської, чеської та угорської еміграції «Декларації в українській справі» 1977 р. Ця декларація пізніше стала підґрунтям створення національних держав у ЦСЄ.

Despite efforts of the Soviet Union authorities to make Ukraine an integral part, historical circumstances and prominent personalities have influenced preservation of memory of its history and political ambitions. The end of the Second World War led to redistribution of spheres of influence between the two superpowers. Their relationships for a long period were characterized as the Cold War. In difficult conditions of ideological and political confrontation, several emigrant centers were formed; Paris was one of the most influential ones. Prolonged journalistic and socio-political activity of a brilliant intellectual Jerzy Giedroyc is associated with the French center of Polish emigrationThe article deals with the main components of Jerzy Giedroyc' activity as the editor of the journal "Culture". In fact, until the destruction of the Soviet Union, the journal remained the most authoritative in émigré and dissident circles. On its pages there was an intense literary, historical and political debate, and the representatives of the opposition forces of the Warsaw Pact were able to publish their work.The particular Giedroyc' merit is associated with a new formulation of the Ukrainian issue and the formation of the circle of supporters of its ideas. Due to his conception, the idea of Ukraine statehood received special support; it joined the efforts of Ukrainians and Poles to implement independence. The cooperation of the editor of "Culture" with the Ukrainian emigration was extremely productive, the term "Executed Renaissance ", as well as the idea of creating an anthology of works of representatives of this generation, belong to him.Jerzy Giedroyc together with accomplices developed the conception of the Central and Eastern Europe transformation to overcome totalitarianism, establish peace and democratic order. The pages of "Culture" published material substantiating the conceptions of the federation of the countries of the Inter-Sea (a federation of territories between the three seas - the Adriatic, Baltic and Black).Jerzy Giedroyc's ideas were condemned in socialist Poland, and they were absolutely seditious in the Soviet Union. Despite ambiguous attitude towards the idea of the Ukrainian independence among the Polish figures, gradually, thanks to Jerzy Giedroyc activity, it found support in opposition circles of Poland.The evidence of efficiency of Giedroyc's activity was «The Declaration on the Ukrainian Cause» signed by the representatives of the Polish, Russian, Czech and Hungarian emigration in 1977. The declaration later became the basis for the establishment of the national states in the CEE. ; W artykule rozpatrują się podstawowe składowe działalności Jerzego Giedroycia jako redaktora czasopisma "Kultura". Na łamach czasopisma roznieciły się ostrzejsze dyskusje literackie, historyczne i debaty polityczne pod czas "zimnej wojny", a przedstawiciele sił opozycyjnych państw układu Warszawskiego mieli możliwość opublikować swoje napracowania.Szczególna zasługa Giedroycia związana jest z ponownym ujęciem kwestii ukraińskiej i formowaniem kółka zwolenników swoich idei. Właśnie zawdzięczając jego koncepcji, nabyły szczegółowego wsparcia ideę państwowości Ukrainy i polsko-ukraińskiego sprzymierzenia. Jerzy Giedroyc wraz ze swoimi zwolennikami opracował koncepcji transformacji Europy Centralno-Wschodniej dla obalenia totalitaryzmu, ustanowienia pokoju i ładu demokratycznego. Deklarowane przez niego idee były osądzone w Polsce socjalistycznej, lecz stopniowo odnajdowały więcej poparcia w jej kołach opozycyjnych.Świadectwem efektywności i sięganiem na dużą skałę działalności Jerzego Giedroycia stało podpisanie przedstawicielami polskiej, rosyjskiej, czeskiej i węgierskiej emigracji "Deklaracji w sprawie ukraińskiej" 1977 r. Ta deklaracja później stała podłożem stworzenia państw narodowych w ECW. ; В статті розглядаються основні складові діяльності Є. Гедройця в якості редактора часопису «Культура». На його сторінках розгорілись гострі літературні, історичні та політичні дебати в період «холодної війни», а представники опозиційних сил країн Варшавського блоку мали можливість публікувати свої напрацювання.Особлива заслуга Гедройця пов'язується із новою постановкою українського питання та формування кола прихильників своїх ідей. Саме завдяки його концепції, набули особливої підтримки ідеї державності України та польсько-українського примирення. Є. Гедройць разом з однодумцями розробив концепції трансформації Центрально-Східної Європи задля подолання тоталітаризму, встановлення миру та демократичного ладу. Декларовані ним ідеї засуджувались в соціалістичній Польщі, але поступово знаходили все більше підтримки в її опозиційних колах.Свідченням масштабності та ефективності діяльності Є. Гедройця стало підписання представниками польської, російської, чеської та угорської еміграції «Декларації в українській справі» 1977 р. Ця декларація пізніше стала підґрунтям створення національних держав у ЦСЄ.

The beginning of the modern nation-building is directly connected with imperial period of world history. Major continental empires - the Russian, Dual Monarchy Austro-Hungarian Ottoman - had different approaches in building their relations with representatives of "borderlands" in order to maximize their loyalty. However, these approaches failed as time went by and national movements were strengthening. The main result of WWI was destruction of the empires and creation of the first national states. In this article the author is trying to analyze the main reason for different results of the struggle for the creation of their own state by Poles and Ukrainians. ; Początki nowoczesnego tworzenia narodu są bezpośrednio związane z cesarskim okresem w historii świata. Wielkie kontynentalne imperia - Rosyjskie, Austro--Węgierskie, Osmańskie - próbowały różne sposoby, aby zbudować swoje stosunki z przedstawicielami "okolic" w celu maksymalizacji ich lojalności. Jednak te próby, jak pokazał czas i wzmocnienie ruchów narodowych, okazały się daremnymi. Głównymrezultatem I wojny światowej było ich niszczenie i stworzenie pierwszych państw narodowych. Niniejszy artykuł jest próbą, aby dowiedzieć się, co było głównym powodem różnych wyników walki o utworzenie własnego państwa Polaków i Ukraińców. ; Початок модерного націотворення безпосередньо пов'язаний ізімперським періодом світової історії. Великі континентальні імперії – Російська, Австро-Угорська, Османська – намагалися по-різномувибудовувати свої стосунки з представниками «околиць» з метоюзабезпечення їхньої максимальної лояльності. Проте ці спроби, якпоказав час та посилення національних рухів, виявилися марними.Головним результатом Першої світової війни стала їх руйнація тастворення перших національних держав. В статті здійснюєтьсяспроба з'ясувати, у чому полягала головна причина різних результатівборотьби за створення власної держави поляками та українцями.

Lwowskie Bractwo Stauropigialne z jego szkołą i drukarnią było jednym z bardziej wpływowych ośrodków ukraińskiego życia narodowego. Gromadziło intelektualistów wokół pracy na polu kultury, edukacji i nauki. Wraz z zajęciem części ziem Polski przez Austrię nastąpiła reorganizacja Bractwa Uspieńskiego, utworzono Instytut Stauropigialny i Szkołę Stauropigialną. Jej działalność może służyć jako przykład funkcjonowania ukraińskiej edukacji publicznej. Historia szkoły ukazuje, jak wzorce edukacyjne (religijne, stanowe i korporacyjne) obowiązujące pod koniec XVIII w. ulegały przemianom pod wpływem transpozycji społecznych (prawnych, gospodarczych i politycznych). W XIX w. Staurpigialna Szkoła nabrała charakteru religijnego – służyła do nauczania dzieci języka cerkiewnosłowiańskiego, ukraińskiego oraz liturgii i śpiewu religijnego. Do roku 1848 Szkoła Stauropigialna była jedyną szkołą publiczną z ukraińskim językiem nauczania we Lwowie, instytucją, w której Rusini mogli uzyskać edukację nawiązującą do własnych tradycji kulturowych. Zasadnicze zmiany nastąpiły z początkiem XX w., kiedy rusofilska orientacja członków Instytutu Stauropigialnego doprowadziła do utraty jego popularności wśród Ukraińców. ; Lvov Stauropigialne Brotherhood with its school and printing house was one of the more influential centers of Ukrainian national life. It gathered intellectualists around work in the field of culture, education and science. Along with the annexation of part of the Polish land by Austria the Uspienski Brotherhood was reorganized, the Stauropigialny Institute and stauropigialna school were established. Its activity may serve as an example of how Ukrainian public education functioned. The history of the school shows how educational patterns (religious, state and corporate ones) valid at the end of the 18th century changed under the influence of social transpositions (legal, economic and political ones). In the 19th century the stauropigialna school gained religious character – it served the purpose of teaching children the Church Slavonic and Ukrainian language as well as liturgy and sacral chanting. Until 1848 he stauropigialna school was the only public school with Ukrainian language of instruction in Lvov, an institution in which Ruthenians could have obtained education related to their own cultural traditions. Revolutionary changes occurred at the beginning of the 20th century when the Russia-oriented members of the Stauropigialny Institute led to the loss of its popularity among the Ukrainians.

There was analyzed the educational process and its dynamics during the second half of 19th – early 20th centuries. We note that the educational process of the eparchial schools was under the influence of sociocultural and political factors. For the the first time there was investigated the statute of the eparchial schools from 1915. ; У статті проаналізовано навчальний процес в єпархіальних жіночих училищах та його зміни протягом другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Відзначається, що навчальний процес єпархіальних училищ знаходився під впливом соціокультурних та політичних чинників. Вперше досліджено проект статуту єпархіальних училищ 1915 р. Artykuł stanowi analizę procesu nauczania w prawosławnych diecezjalnych szkołach żeńskich i jego przemiany w drugiej połowie XIX i na początku XX w. Okazuje się, że proces nauczania w szkołach diecezjalnych znajdował się pod silnym wpływem czynników politycznych, społecznych i kulturowych. Przeanalizowano projekt statutu szkół diecezjalnych z 1915 r.

This article includes a comparative analysis of the small prose of an outstanding representative of magic realism – Argentina's Julio Cortázar and "magic short-stories" of the Ukrainian prose writer Vasil Gabor. Basing on the selected works by Cortázar and Gabor, the article embraces determination of common features connecting the poetics of the works by both writers, including so called "neo-fantasy", conditioning the presence of the remaining features, such as: the attempt to probe into the surface of the reality, usually with the lack of any fantastic themes, oneirism, atmosphere of fear, anxiety and tension, introduction of themes of chase/escape, labyrinth/trap, as well as characteristic landscape to highlight the main conflict of the work, surprising culminating points, existential dimension, sometimes also the political implication of the work, etc. These features make short-story writing of both Cortázar and Gabor perfectly fitting into the genre of the literature searching for the deep, hidden layer of reality. ; W artykule dokonana została analiza porównawcza małej prozy wybitnego przedstawiciela realizmu magicznego – Argentyńczyka Julio Cortázara oraz "magicznej nowelistyki" ukraińskiego prozaika Wasyla Gabora. Na przykładzie wybranych tekstów Cortázara i Gabora określono cechy wspólne, łączące poetykę utworów obu pisarzy, w tym tzw. "neofantastykę", warunkującą obecność cech pozostałych, takich jak: próba wniknięcia pod powierzchnię rzeczywistości, najczęściej przy braku jakichkolwiek fantastycznych motywów, oniryczność, nastrój grozy, niepokoju i napięcia, wprowadzenie motywów pogoni/ucieczki, labiryntu/pułapki, jak również charakterystycznego pejzażu dla uwypuklenia głównego konfliktu utworu, zaskakujące puenty, egzystencjalny wymiar, niekiedy też polityczny podtekst tekstu i in. Cechy owe sprawiają, iż zarówno nowelistyka Cortázara, jak i Gabora doskonale wpisuje się w nurt literatury poszukującej głębokiego, ukrytego dna rzeczywistości. ; W artykule dokonana została analiza porównawcza małej prozy wybitnego przedstawiciela realizmu magicznego – Argentyńczyka Julio Cortázara oraz "magicznej nowelistyki" ukraińskiego prozaika Wasyla Gabora. Na przykładzie wybranych tekstów Cortázara i Gabora określono cechy wspólne, łączące poetykę utworów obu pisarzy, w tym tzw. "neofantastykę", warunkującą obecność cech pozostałych, takich jak: próba wniknięcia pod powierzchnię rzeczywistości, najczęściej przy braku jakichkolwiek fantastycznych motywów, oniryczność, nastrój grozy, niepokoju i napięcia, wprowadzenie motywów pogoni/ucieczki, labiryntu/pułapki, jak również charakterystycznego pejzażu dla uwypuklenia głównego konfliktu utworu, zaskakujące puenty, egzystencjalny wymiar, niekiedy też polityczny podtekst tekstu i in. Cechy owe sprawiają, iżzarówno nowelistyka Cortázara, jak i Gabora doskonale wpisuje się w nurt literatury poszukującej głębokiego, ukrytego dna rzeczywistości

Features of the formation of the Soviet myth of the World War II, thespecificity of its contenting by respective commemorative practices indifferent regions of Ukraine and Poland largely reflect the content ofinternal and foreign policy of the Soviet Union. Article provides the analysisof reasons for myths survivability, particular components of which are fixedthe minds as an essential attribute of memory about the war and theirexpression in the visual landscape of towns and villages. World War II inevery national narrative has different evaluation, which affects the contentand the official politics of memory. For the Russian Federation, as well as atits time for the Soviet Union, it is one of the key elements of the backboneof existence of «Super state», «State-peacemaker», «protector and liberatorof Slavic peoples» from fascism. The myth of the World War II and thevictory over fascism as a key event of the twentieth century, from the basicSoviet myth has turned into the equally important component of the antiUkrainian policy and propaganda of the Russian Federation in the «fightagainst fascism and banderism» and promotion of «Russian world». Thepeculiarity of historical policy implementation in modern Ukraine is the lackof consistency and its ambivalence that affects its content. Unlike Ukraine,in Poland, in fact since the late 80's there has been a clear trend to«divorce» with the Soviet past in all areas. However, the solving certaincontroversial issues, the resolution of the fate of monuments and landmarksis been adopted collectively, with the involvement of the public and representatives of various political camps. The elements of common culture of memory, including the respect for all the victims, rational arguments of expediency, are often dominating the ideological motives in disputes about the past. ; Proponowany artykuł skupia się na funkcjach tworzenia sowieckiegomitu Wielkiej Wojny Ojczyźnianej. Biorę się pod uwagę specyfika jego treści,która jest napełniona istotnymi praktykami pamiątkowymi w różnychregionach Ukrainy i Polski, która w czasach sowieckich była częścią tzw.socjalistycznego obozu i była pod silnym wpływem radzieckim. Autoranalizuje przyczyny przetrwania mitów, elementy których są ostateczniezapisywane w pamięci jako podstawowy atrybut pamięci o wydarzeniachwojny oraz ich wypowiedzi w wizualnym krajobrazie miast i wsi. Zwraca sięuwaga na różnice w postawach Polaków do pomników sowieckichprzywódców i generałów (I. Czerniachiwskiemu) i pochówkach radzieckichżołnierzy i oficerów. ; У запропонованій статті увага зосереджена на особливостяхформування радянського міфу про Велику вітчизняну війну.Розглядається специфіка його наповнення відповіднимикомеморативними практиками у різних регіонах України та Польщі, якав радянський період входила до так званого соціалістичного табору йперебувала під потужними радянськими впливами. Аналізуютьсяпричини живучості міфів, елементи яких із часом фіксуються усвідомості як невід'ємний атрибут пам'яті про події війни та їх візуальнівтілення в ландшафті міст та сіл. Зосереджена увага на відмінностях уставленні поляків до пам'ятників діячів радянської епохи та генералів, йзахороненням радянських солдатів та офіцерів.

"W książce podjęta jest stale aktualna i ważna problematyka wyznaczania granic społecznych i zróżnicowania świata społecznego, migracji i idącego za tym poczucia odrębności, wyobcowania, ale też budowania wspólnoty pomimo […] doświadczanych w toku codziennego życia różnic". Zawarte w niej teksty posłużą lepszemu rozpoznaniu "fenomenu pogranicza w różnych jego aspektach (językowym, kulturowym, społecznym, politycznym) przez osoby należące do świata nauki oraz przez praktyków społecznych (polityków, działaczy i aktywistów). Poszczególne artykuły mogą być również pomocne w procesie dydaktycznym na różnych szczeblach i kierunkach kształcenia w różnych krajach Europy Środkowej" (z recenzji prof. dr. hab. Lecha Suchomłynowa). ; "The book tackles the continuously topical and important subject matter of the setting of social boundaries and the diversity of the social world, of migration and the associated sense of separateness and alienation but also community building despite [.] the everyday experience of difference". The texts comprising this volume will allow for a better understanding of "the phenomenon of the borderland in its various aspects (linguistic, cultural, societal, political) on the part of members of the scientific community and of social practitioners (politicians and activists). Particular texts might also prove useful in the educational process at different levels and in different fields - and in different Central European countries" (from review by Professor Lech Suchomłynow). ; Redakcja naukowa książki została sfinansowana w ramach programu Ministra Nauki i Szkolnictwa Wyższego pod nazwą "Narodowy Program Rozwoju Humanistyki" w latach 2015–2018, nr projektu 1bH 15 0354 83

W artykule zbadano jeden z gatunków dyskursu politycznego - orędzie noworoczne stanowiące rytuał werbalnej komunikacji politycznej. Określono strukturalno-kompozycyjne, semantyczne i lingwopragmatyczne cechy orędzia noworocznego, prześledzono dynamikę przemówień świątecznych prezydenta Petra Poroszenki. Celem artykułu jest określenie głównych tendencji i zmian w obrębie gatunku orędzia noworocznego odzwierciedlonych w przemówieniach świątecznych obecnego prezydenta Ukrainy P. Poroszenki. Szczegółowe kwestie poruszane w artykule to: zdefiniowanie strukturalnych i semantycznych cech przemówień noworocznych, a także przeanalizowanie głównych zmian w ich formie i treści. Materiał opracowania stanowiły teksty wystąpień noworocznych P. Poroszenki w latach 2015-2018. Udowodniono, że struktura orędzi noworocznych składa się z trzech następujących po sobie części: retrospektywnej, prospektywnej oraz życzeń. Rytualne sformułowania zawierają nazwy adresatów w odniesieniu do przynależności narodowej, państwowej, więzów rodzinnych. Pod względem semantycznym przemówienia noworoczne koncentrują się wokół aktualnej sytuacji w kraju oraz obietnic pozytywnych zmian w kolejnym roku. Koncepcyjne markery leksykalne to "ukraiński",, jedność", "naród" i "rozwój". Można zaobserwować tendencje do wydłużania części retrospektywnej i skracania części prospektywnej (zarówno pod względem objętności, jak i treści), preferowania nazewnictwa związanego z narodowością i państwem, domi­nowania rytualnych sformułowań i treści patriotycznych, nasilania się semantyki religijnej, w szcze­gólności chrześcijańskiej, redukcji elementów międzynarodowych i orientacji na politykę europej ską, pozytywnego oceniania, wzmacniania egocentryzmu mówiącego (nadawcy). Poruszono problemy konceptualizacji, semantyki i lingwopragmatyki orędzi noworocznych, zareprezentowano wyniki badań nad dynamiką przemówień noworocznych w dyskursie politycznym. ; The article sets out to investigate one of the speech genres of political discourse — New Year's greetings as a verbal representations of ritual political communication. The structural and compositional, semantic and linguistic and pragmatic features of New Year's greetings are determined. The dynamics of New Year's appeals to the Ukrainian people in the presidential rhetoric of Petro Poroshenko is traced out. The article aims at tracing main trends in the genre of New Year's greeting reflected in the speeches of the actual Ukrainian President Petro Poroshenko, this aim leading to the following objectives: to determine structural and semantic features of the genre of New Year's greetings, to analyze texts of greetings and to follow the main modifications of the genre at the level form and content. The corpus of the study comprises texts of New Year greetings by Petro Poroshenko for the period from 2015 to 2018. It is proved that New Year's greetings are based on the three-component structure with the fixed order of the following parts: retrospective, prospective and optative; in ritual formulas they contain names of addressees according to their nationality, family ties and statehood; semantic focus is on characterizing the current situation in the country and promising positive changes in the next year; lexical markers of the conceptual core of the speeches are tokens "Ukrainian", "unity", "people" and "development". We observe a tendency to increase the retrospective part and decrease the prospective one; giving preference to nominations on national and state grounds; domination of patriotic ritual formulas and patriotic content; the strengthening of religious semantics, in particular Christian; reduction of international components and orientation towards European politics; propensity to positive evaluations; strengthening speaker egocentrism.The problems of conceptualization, semantics and linguistic pragmatics of New Year's greetings are presented, generalizations on the genre dynamics of New Year's appeals in the political discourse are elucidated.

This paper deals with ethnic politics in Poland during the period of the Second Polish Republic from 1918 to 1939. Attention is drawn to the largest ethnic minorities living in the state, particularly in the Ukrainian and Jewish. The paper shows the activity of the Polish government on these and other ethnic minorities. It reveals the political, economic and cultural life of the minorities in the Polish state. The article shows the interaction Polish national minority in the activities of the various political processes taking place in the Second Polish Republic and the inter-war Europe. ; Niniejsza praca zajmuje się polityką narodowościową Polski w okresieDrugiej Rzeczypospolitej w latach 1918 – 1939. Zwraca się uwagę na największe mniejszości narodowe, którzy mieszkali na terytorium państwa, szczególnie na Ukraińców i Żydów. W pracy przedstawiono działalność polskiego rządu, która dotyczyła te i inne mniejszości narodowe. Ujawnia się życie polityczne, gospodarcze i kulturalne tych mniejszości w państwie polskim. W artykule przedstawiono wzajemne oddziaływanie Polaków z mniejszościami narodowymi pod czas działalności różnych procesów politycznych, które odbywały się w DrugiejRzeczypospolitej oraz i międzywojennej Europie. ; У статті розглядається міжетнічна політика Польщі в періодіснування Другої Речі Посполитої з 1918 по 1939 роки. Звертаєтьсяувага на найбільші національні меншини, що проживали на територіїдержави, зокрема на українців та євреїв. В статті показана діяльністьпольського уряду щодо цих та інших національних меншин. Розкривається політичне, господарче та культурне життя цих меншин на території Польської держави. В статті показана взаємодія поляків знаціональними меншинами під час діяльності різних політичних процесів, які відбувалися у Другій Речі Посполитій та міжвоєнній Європі.

Keywords: civil procedural law, civil process, civil proceedings, subject of civil procedurallaw The process of reforming procedural legislation, its harmonization, harmonization with theprinciples and standards of international law, as well as other processes taking place insociety and the state are the factors that affect the need to revise the doctrinal definitionsof civil procedural law. One of the most developed issues in the theory of civil procedurallaw is its definition. In turn, the development of science is impossible without reviewingeven established doctrinal approaches and provisions.An analysis of the special literature, mostly educational, led to the conclusion thatscholars use approaches to the definition of the term "civil procedural law", which weredeveloped and included in the theory of civil procedural law in the 50s-60s of the twentiethcentury. Modern definitions of civil procedural law are based on the provisions of theold invalid legislation, or on the provisions of the legislation of other countries (for example,the Russian Federation). Therefore, the purpose of this study was to review the existingdefinitions in the theory of civil procedural law and their harmonization with theprovisions of current legislation of Ukraine.In the process of researching doctrinal approaches to the definition of civil procedurallaw, it was found that researchers invest in the definition of the subject, purpose of thisbranch of law, as well as additional characteristics of civil procedural law (participants,sectoral affiliation, stage, etc.).The lack of a single doctrinal approach to the definition of the subject of civil procedurallaw, which is part of the definition of civil procedural law, prompted to study thesubject of civil procedural law and propose its author's definition.Based on the provisions of current legislation, the article presents the author's definitionof civil procedural law as a branch of law, set and system of legal norms, the subjectof which are public relations arising in civil proceedings on the basis of fair, impartialand timely consideration and resolution of civil cases in order to effectively protect violated,unrecognized or disputed rights, freedoms or interests of individuals, rights and interestsof legal entities, the interests of the state. ; Ключові слова: цивільне процесуальне право, цивільний процес, цивільне судочинство, предмет цивільного процесуального права Процес реформування процесуального законодавства, його гармонізації, приведен-ня у відповідність до принципів і стандартів міжнародного права, а також інші про-цеси, що відбуваються у суспільстві та державі, є тими чинниками, які впливають напотребу перегляду доктринальних визначень категорій цивільного процесуальногоправа. Саме тому у статті проаналізовано теоретичні підходи до визначення поняття«цивільне процесуальне право» та запропоновано його авторське визначення з ураху-ванням положень чинного законодавства України. На основі аналізу доктринальнихпідходів запропоновано також авторське визначення предмета цивільного процесу-ального права. Посилання 1. Терещук Г. А. Цивільне право. Конспект лекцій для студентів усіх напрямів денної та заочної форм навчання. Луцьк : ЛНТУ, 2017. 88 с. 2. Гражданский процесс : учебник. 4-е изд., перераб. и доп. / под ред. М. К. Треушникова. Москва : ИД «Городец», 2011. 815 с. ; Гражданский процесс: учебник / отв. ред. В. В. Ярков. 8-е изд., перераб. и доп. Москва : Инфотропик Медиа, 2012. 768 с. 3. Сахнова Т. В. Курс гражданского процесса: теоретические начала и основные институты. Москва : Волтерс Клувер, 2008. 696 c. 4. Щепалов С. В. Гражданский процесс : лекции / под ред. Б. К. Таратунина, Е. С. Рочевой. Москва : Норма : НИЦ Инфра, 2013. 352 с. 5. Фархтдинов Я. Ф. Источники гражданского процессуального права Российской Федерации : автореф. дис. … докт. юрид. наук. Екатеринбург, 2002. 36 с. 6. Осокина Г. Л. Курс гражданского судопроизводства России. Общая часть : учебное пособие. Томск : Изд-во Том. ун-та, 2002. URL: https://lawbook.online/sudoproizvodstvo-rossii-grajdanskoe/predmet-sistemagrajdanskogo-protsessualnogo-31322.html (дата звернення: 10.01.2021 р.). 7. Степаненко Т. В. § 6. Поняття та значення цивільного процесу (цивільного судочинства). Стадії цивільного судочинства // Сучасні проблеми цивільного права та процес : навчальний посібник: за ред. Ю. М. Жорнокуя та Л. В. Красицької. Харків : Право, 2017. URL: https://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:WzJBAn2EHfsJ:univd.edu.ua/science-issue/issue/3110+&cd=3&hl=ru&ct=clnk&gl=ua&client=avast (дата звернення: 10.01.2021 р.). 8. Васильев С. В. Гражданский процесс. Курс лекций. Харьков : Эспада, 2010. 688 с. 9. Гражданский процесс. Учебник. 3-е изд., перераб. и доп. : под ред. В. А. Мусина, Н. А. Чечиной, Д. М. Чечота. Москва : ПБОЮЛ Гриженко, 2001. 544 с. 10. Процессуальные нормы и отношения в советском праве: в «непроцессуальных» отраслях / И. А. Галаган [и др.] ; науч. ред. И. А. Галаган. Воронеж : Издательство Воронежского государственного университета, 1985. 208 с. 11. Здрок О. Н. Понятие и система гражданского процессуального права : конспект лекции. Минск : БГУ, 2009. 27 с. 12. Концепція // Енциклопедія сучасної України. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=3256 (дата звернення: 10.01.2021 р.). 13. Протасов Н. В. Теорія держави і права. URL: https://stud.com.ua/30968/pravo/teoriya_derzhavi_i_prava(дата звернення: 10.01.2021 р.). 14. Потапенко С. В., Даниелян А. С., Гелиева И. Н. Судебная система Российской Федерации : учеб. пособие. Краснодар : Кубанский гос. ун-т, 2019. 114 с. 15. Юдельсон К. С. Вопросы советского гражданского процесса военного времени. Свердловск, 1943. 104 c. 16. Пучинский В. К. Понятие, предмет, источники советского процессуального права. Москва, 1966. 46 с. 17. Советский гражданский процесс. Учебник / Боннер А. Т., Гурвич М. А., Курылев С. В., Марышева Н. И. и др.; отв. ред. Шакарян М. С. Москва : Юрид. лит., 1985. 528 c. 18. Мозолин В. П. О гражданско-процессуальном правоотношении. Советское государство и право. 1955. № 6. С. 50−57. 19. Авдеенко Н. И. Механизм и пределы регулирующего воздействия гражданского процессуального права. Ленинград : Изд-во ЛГУ, 1969. 72 c. 20. Советский гражданский процесс : под ред. К. И. Комиссарова, В. М. Семенова. Москва : Юридическая литература, 1988. 480 с. 21. Гражданский процесс : учебник : под ред М. К. Треушникова. 5-е изд., перераб. и доп. Москва : Статут, 2014. 959 с. 22. Ярков В. В. Развитие цивилистического процесса в России: отдельные вопросы. Вестник гражданского процесса. 2011. № 1. С. 24−27. ====================================================== 1. Tereshchuk H. A. Tsyvilne pravo. Konspekt lektsii dlia studentiv usikh napriamiv dennoi ta zaochnoi form navchannia. Lutsk : LNTU, 2017. 88 s. 2. Hrazhdanskyi protsess : uchebnyk. 4-e yzd., pererab. y dop. / pod red. M. K. Treushnykova. Moskva : YD «Horodets», 2011. 815 s. ; Hrazhdanskyi protsess: uchebnyk / otv. red. V. V. Yarkov. 8-e yzd., pererab. y dop. Moskva : Ynfotropyk Medya, 2012. 768 s. 3. Sakhnova T. V. Kurs hrazhdanskoho protsessa: teoretycheskye nachala y osnovnыe ynstytutы. Moskva : Volters Kluver, 2008. 696 c. 4. Shchepalov S. V. Hrazhdanskyi protsess : lektsyy / pod red. B. K. Taratunyna, E. S. Rochevoi. Moskva : Norma : NYTs Ynfra, 2013. 352 s. 5. Farkhtdynov Ya. F. Ystochnyky hrazhdanskoho protsessualnoho prava Rossyiskoi Federatsyy : avtoref. dys. … dokt. yuryd. nauk. Ekaterynburh, 2002. 36 s. 6. Osokyna H. L. Kurs hrazhdanskoho sudoproyzvodstva Rossyy. Obshchaia chast : uchebnoe posobye. Tomsk : Yzd-vo Tom. un-ta, 2002. URL: https://lawbook.online/sudoproizvodstvo-rossii-grajdanskoe/predmet-sistemagrajdanskogo-protsessualnogo-31322.html (data zvernennia: 10.01.2021 r.). 7. Stepanenko T. V. § 6. Poniattia ta znachennia tsyvilnoho protsesu (tsyvilnoho sudochynstva). Stadii tsyvilnoho sudochynstva // Suchasni problemy tsyvilnoho prava ta protses : navchalnyi posibnyk: za red. Yu. M. Zhornokuia ta L. V. Krasytskoi. Kharkiv : Pravo, 2017. URL: https://webcache.googleusercontent.com/ search?q=cache:WzJBAn2EHfsJ:univd.edu.ua/science-issue/issue/3110+&cd=3&hl=ru&ct=clnk&gl=ua&client=avast (data zvernennia: 10.01.2021 r.). 8. Vasylev S. V. Hrazhdanskyi protsess. Kurs lektsyi. Kharkov : Эspada, 2010. 688 s. 9. Hrazhdanskyi protsess. Uchebnyk. 3-e yzd., pererab. y dop. : pod red. V. A. Musyna, N. A. Chechynoi, D. M. Chechota. Moskva : PBOIuL Hryzhenko, 2001. 544 s. 10. Protsessualnыe normы y otnoshenyia v sovetskom prave: v «neprotsessualnыkh» otrasliakh / Y. A. Halahan [y dr.] ; nauch. red. Y. A. Halahan. Voronezh : Yzdatelstvo Voronezhskoho hosudarstvennoho unyversyteta, 1985. 208 s. 11. Zdrok O. N. Poniatye y systema hrazhdanskoho protsessualnoho prava : konspekt lektsyy. Mynsk : BHU, 2009. 27 s. 12. Kontseptsiia // Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=3256 (data zvernennia: 10.01.2021 r.). 13. Protasov N. V. Teoriia derzhavy i prava. URL: https://stud.com.ua/30968/pravo/ teoriya_derzhavi_i_prava(data zvernennia: 10.01.2021 r.). 14. Potapenko S. V., Danyelian A. S., Helyeva Y. N. Sudebnaia systema Rossyiskoi Federatsyy : ucheb. posobye. Krasnodar : Kubanskyi hos. un-t, 2019. 114 s. 15. Iudelson K. S. Voprosы sovetskoho hrazhdanskoho protsessa voennoho vremeny. Sverdlovsk, 1943. 104 c. 16. Puchynskyi V. K. Poniatye, predmet, ystochnyky sovetskoho protsessualnoho prava. Moskva, 1966. 46 s. 17. Sovetskyi hrazhdanskyi protsess. Uchebnyk / Bonner A. T., Hurvych M. A., Kurыlev S. V., Marыsheva N. Y. y dr.; otv. red. Shakarian M. S. Moskva : Yuryd. lyt., 1985. 528 c. 18. Mozolyn V. P. O hrazhdansko-protsessualnom pravootnoshenyy. Sovetskoe hosudarstvo y pravo. 1955. № 6. S. 50−57. 19. Avdeenko N. Y. Mekhanyzm y predelы rehulyruiushcheho vozdeistvyia hrazhdanskoho protsessualnoho prava. Lenynhrad : Yzd-vo LHU, 1969. 72 c. 20. Sovetskyi hrazhdanskyi protsess : pod red. K. Y. Komyssarova, V. M. Semenova. Moskva : Yurydycheskaia lyteratura, 1988. 480 s. 21. Hrazhdanskyi protsess : uchebnyk : pod red M. K. Treushnykova. 5-e yzd., pererab. y dop. Moskva : Statut, 2014. 959 s. 22. Iarkov V. V. Razvytye tsyvylystycheskoho protsessa v Rossyy: otdelnыe voprosы. Vestnyk hrazhdanskoho protsessa. 2011. № 1. S. 24−27.

Keywords: civil procedural law, civil process, civil proceedings, subject of civil procedurallaw The process of reforming procedural legislation, its harmonization, harmonization with theprinciples and standards of international law, as well as other processes taking place insociety and the state are the factors that affect the need to revise the doctrinal definitionsof civil procedural law. One of the most developed issues in the theory of civil procedurallaw is its definition. In turn, the development of science is impossible without reviewingeven established doctrinal approaches and provisions.An analysis of the special literature, mostly educational, led to the conclusion thatscholars use approaches to the definition of the term "civil procedural law", which weredeveloped and included in the theory of civil procedural law in the 50s-60s of the twentiethcentury. Modern definitions of civil procedural law are based on the provisions of theold invalid legislation, or on the provisions of the legislation of other countries (for example,the Russian Federation). Therefore, the purpose of this study was to review the existingdefinitions in the theory of civil procedural law and their harmonization with theprovisions of current legislation of Ukraine.In the process of researching doctrinal approaches to the definition of civil procedurallaw, it was found that researchers invest in the definition of the subject, purpose of thisbranch of law, as well as additional characteristics of civil procedural law (participants,sectoral affiliation, stage, etc.).The lack of a single doctrinal approach to the definition of the subject of civil procedurallaw, which is part of the definition of civil procedural law, prompted to study thesubject of civil procedural law and propose its author's definition.Based on the provisions of current legislation, the article presents the author's definitionof civil procedural law as a branch of law, set and system of legal norms, the subjectof which are public relations arising in civil proceedings on the basis of fair, impartialand timely consideration and resolution of civil cases in order to effectively protect violated,unrecognized or disputed rights, freedoms or interests of individuals, rights and interestsof legal entities, the interests of the state. ; Ключові слова: цивільне процесуальне право, цивільний процес, цивільне судочинство, предмет цивільного процесуального права Процес реформування процесуального законодавства, його гармонізації, приведен-ня у відповідність до принципів і стандартів міжнародного права, а також інші про-цеси, що відбуваються у суспільстві та державі, є тими чинниками, які впливають напотребу перегляду доктринальних визначень категорій цивільного процесуальногоправа. Саме тому у статті проаналізовано теоретичні підходи до визначення поняття«цивільне процесуальне право» та запропоновано його авторське визначення з ураху-ванням положень чинного законодавства України. На основі аналізу доктринальнихпідходів запропоновано також авторське визначення предмета цивільного процесу-ального права. Посилання 1. Терещук Г. А. Цивільне право. Конспект лекцій для студентів усіх напрямів денної та заочної форм навчання. Луцьк : ЛНТУ, 2017. 88 с. 2. Гражданский процесс : учебник. 4-е изд., перераб. и доп. / под ред. М. К. Треушникова. Москва : ИД «Городец», 2011. 815 с. ; Гражданский процесс: учебник / отв. ред. В. В. Ярков. 8-е изд., перераб. и доп. Москва : Инфотропик Медиа, 2012. 768 с. 3. Сахнова Т. В. Курс гражданского процесса: теоретические начала и основные институты. Москва : Волтерс Клувер, 2008. 696 c. 4. Щепалов С. В. Гражданский процесс : лекции / под ред. Б. К. Таратунина, Е. С. Рочевой. Москва : Норма : НИЦ Инфра, 2013. 352 с. 5. Фархтдинов Я. Ф. Источники гражданского процессуального права Российской Федерации : автореф. дис. … докт. юрид. наук. Екатеринбург, 2002. 36 с. 6. Осокина Г. Л. Курс гражданского судопроизводства России. Общая часть : учебное пособие. Томск : Изд-во Том. ун-та, 2002. URL: https://lawbook.online/sudoproizvodstvo-rossii-grajdanskoe/predmet-sistemagrajdanskogo-protsessualnogo-31322.html (дата звернення: 10.01.2021 р.). 7. Степаненко Т. В. § 6. Поняття та значення цивільного процесу (цивільного судочинства). Стадії цивільного судочинства // Сучасні проблеми цивільного права та процес : навчальний посібник: за ред. Ю. М. Жорнокуя та Л. В. Красицької. Харків : Право, 2017. URL: https://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:WzJBAn2EHfsJ:univd.edu.ua/science-issue/issue/3110+&cd=3&hl=ru&ct=clnk&gl=ua&client=avast (дата звернення: 10.01.2021 р.). 8. Васильев С. В. Гражданский процесс. Курс лекций. Харьков : Эспада, 2010. 688 с. 9. Гражданский процесс. Учебник. 3-е изд., перераб. и доп. : под ред. В. А. Мусина, Н. А. Чечиной, Д. М. Чечота. Москва : ПБОЮЛ Гриженко, 2001. 544 с. 10. Процессуальные нормы и отношения в советском праве: в «непроцессуальных» отраслях / И. А. Галаган [и др.] ; науч. ред. И. А. Галаган. Воронеж : Издательство Воронежского государственного университета, 1985. 208 с. 11. Здрок О. Н. Понятие и система гражданского процессуального права : конспект лекции. Минск : БГУ, 2009. 27 с. 12. Концепція // Енциклопедія сучасної України. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=3256 (дата звернення: 10.01.2021 р.). 13. Протасов Н. В. Теорія держави і права. URL: https://stud.com.ua/30968/pravo/teoriya_derzhavi_i_prava(дата звернення: 10.01.2021 р.). 14. Потапенко С. В., Даниелян А. С., Гелиева И. Н. Судебная система Российской Федерации : учеб. пособие. Краснодар : Кубанский гос. ун-т, 2019. 114 с. 15. Юдельсон К. С. Вопросы советского гражданского процесса военного времени. Свердловск, 1943. 104 c. 16. Пучинский В. К. Понятие, предмет, источники советского процессуального права. Москва, 1966. 46 с. 17. Советский гражданский процесс. Учебник / Боннер А. Т., Гурвич М. А., Курылев С. В., Марышева Н. И. и др.; отв. ред. Шакарян М. С. Москва : Юрид. лит., 1985. 528 c. 18. Мозолин В. П. О гражданско-процессуальном правоотношении. Советское государство и право. 1955. № 6. С. 50−57. 19. Авдеенко Н. И. Механизм и пределы регулирующего воздействия гражданского процессуального права. Ленинград : Изд-во ЛГУ, 1969. 72 c. 20. Советский гражданский процесс : под ред. К. И. Комиссарова, В. М. Семенова. Москва : Юридическая литература, 1988. 480 с. 21. Гражданский процесс : учебник : под ред М. К. Треушникова. 5-е изд., перераб. и доп. Москва : Статут, 2014. 959 с. 22. Ярков В. В. Развитие цивилистического процесса в России: отдельные вопросы. Вестник гражданского процесса. 2011. № 1. С. 24−27. ====================================================== 1. Tereshchuk H. A. Tsyvilne pravo. Konspekt lektsii dlia studentiv usikh napriamiv dennoi ta zaochnoi form navchannia. Lutsk : LNTU, 2017. 88 s. 2. Hrazhdanskyi protsess : uchebnyk. 4-e yzd., pererab. y dop. / pod red. M. K. Treushnykova. Moskva : YD «Horodets», 2011. 815 s. ; Hrazhdanskyi protsess: uchebnyk / otv. red. V. V. Yarkov. 8-e yzd., pererab. y dop. Moskva : Ynfotropyk Medya, 2012. 768 s. 3. Sakhnova T. V. Kurs hrazhdanskoho protsessa: teoretycheskye nachala y osnovnыe ynstytutы. Moskva : Volters Kluver, 2008. 696 c. 4. Shchepalov S. V. Hrazhdanskyi protsess : lektsyy / pod red. B. K. Taratunyna, E. S. Rochevoi. Moskva : Norma : NYTs Ynfra, 2013. 352 s. 5. Farkhtdynov Ya. F. Ystochnyky hrazhdanskoho protsessualnoho prava Rossyiskoi Federatsyy : avtoref. dys. … dokt. yuryd. nauk. Ekaterynburh, 2002. 36 s. 6. Osokyna H. L. Kurs hrazhdanskoho sudoproyzvodstva Rossyy. Obshchaia chast : uchebnoe posobye. Tomsk : Yzd-vo Tom. un-ta, 2002. URL: https://lawbook.online/sudoproizvodstvo-rossii-grajdanskoe/predmet-sistemagrajdanskogo-protsessualnogo-31322.html (data zvernennia: 10.01.2021 r.). 7. Stepanenko T. V. § 6. Poniattia ta znachennia tsyvilnoho protsesu (tsyvilnoho sudochynstva). Stadii tsyvilnoho sudochynstva // Suchasni problemy tsyvilnoho prava ta protses : navchalnyi posibnyk: za red. Yu. M. Zhornokuia ta L. V. Krasytskoi. Kharkiv : Pravo, 2017. URL: https://webcache.googleusercontent.com/ search?q=cache:WzJBAn2EHfsJ:univd.edu.ua/science-issue/issue/3110+&cd=3&hl=ru&ct=clnk&gl=ua&client=avast (data zvernennia: 10.01.2021 r.). 8. Vasylev S. V. Hrazhdanskyi protsess. Kurs lektsyi. Kharkov : Эspada, 2010. 688 s. 9. Hrazhdanskyi protsess. Uchebnyk. 3-e yzd., pererab. y dop. : pod red. V. A. Musyna, N. A. Chechynoi, D. M. Chechota. Moskva : PBOIuL Hryzhenko, 2001. 544 s. 10. Protsessualnыe normы y otnoshenyia v sovetskom prave: v «neprotsessualnыkh» otrasliakh / Y. A. Halahan [y dr.] ; nauch. red. Y. A. Halahan. Voronezh : Yzdatelstvo Voronezhskoho hosudarstvennoho unyversyteta, 1985. 208 s. 11. Zdrok O. N. Poniatye y systema hrazhdanskoho protsessualnoho prava : konspekt lektsyy. Mynsk : BHU, 2009. 27 s. 12. Kontseptsiia // Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=3256 (data zvernennia: 10.01.2021 r.). 13. Protasov N. V. Teoriia derzhavy i prava. URL: https://stud.com.ua/30968/pravo/ teoriya_derzhavi_i_prava(data zvernennia: 10.01.2021 r.). 14. Potapenko S. V., Danyelian A. S., Helyeva Y. N. Sudebnaia systema Rossyiskoi Federatsyy : ucheb. posobye. Krasnodar : Kubanskyi hos. un-t, 2019. 114 s. 15. Iudelson K. S. Voprosы sovetskoho hrazhdanskoho protsessa voennoho vremeny. Sverdlovsk, 1943. 104 c. 16. Puchynskyi V. K. Poniatye, predmet, ystochnyky sovetskoho protsessualnoho prava. Moskva, 1966. 46 s. 17. Sovetskyi hrazhdanskyi protsess. Uchebnyk / Bonner A. T., Hurvych M. A., Kurыlev S. V., Marыsheva N. Y. y dr.; otv. red. Shakarian M. S. Moskva : Yuryd. lyt., 1985. 528 c. 18. Mozolyn V. P. O hrazhdansko-protsessualnom pravootnoshenyy. Sovetskoe hosudarstvo y pravo. 1955. № 6. S. 50−57. 19. Avdeenko N. Y. Mekhanyzm y predelы rehulyruiushcheho vozdeistvyia hrazhdanskoho protsessualnoho prava. Lenynhrad : Yzd-vo LHU, 1969. 72 c. 20. Sovetskyi hrazhdanskyi protsess : pod red. K. Y. Komyssarova, V. M. Semenova. Moskva : Yurydycheskaia lyteratura, 1988. 480 s. 21. Hrazhdanskyi protsess : uchebnyk : pod red M. K. Treushnykova. 5-e yzd., pererab. y dop. Moskva : Statut, 2014. 959 s. 22. Iarkov V. V. Razvytye tsyvylystycheskoho protsessa v Rossyy: otdelnыe voprosы. Vestnyk hrazhdanskoho protsessa. 2011. № 1. S. 24−27.