The Russian political system decision-making models are evolutionizing. Following the trend lobbying models and methods evolve from policy managing to informal practice. The analytical policy-managerial cycle model shows lowering of public and rising corporative lobbying tools. Which remove the lobbing institutionalisation problem. Russia legislative and managerial institutionalisation examples verify lobbying evolution from interest accommodation framework to obligatory tool for policy and public representatives interactions via lobbyists. ; Модели принятия решений в российской политической системе эволюционируют. Вслед за ними эволюционируют модели и методы лоббирования от политически регулируемой до неформальной практики. Использование аналитической модели политико-управленческого цикла показывает снижение значимости публичных и повышение корпоративных инструментов лоббизма, что снимает проблему его оформления как института политической системы. Российские примеры законодательной и административной формализации лоббизма подтверждают эволюцию лоббизма от механизма согласования и продвижения интересов к инструменту, обязывающему представителей органов власти к взаимодействию с представителями политической и общественной систем через лоббистов.
Статья посвящена тематике процесса принятия политических решений в современном информационном обществе. В качестве предмета исследования выступает процесс принятия политических решений в современном информационном обществе. Цель исследования – выяснить, какие особенности имеет влияние современного информационного общества на процесс принятия политических решений. Реализация цели исследования базируется на выполнении следующих задач: 1. Сформулировать, что представляет собой современное информационное общество в теоретическом плане; 2. Cформулировать, какое влияние оказывает современное информационное общество на процесс принятия политических решений; 3. На основе публикаций представителей белорусской политической науки определить, какое значение может иметь развитие информационного общества в рамках совершенствования процесса принятия политических решений; На примере государственного управления в Республике Беларусь рассмотрено влияние процесса становления и развития информационного общества на осуществление процесса принятия политических решений как фундаментального процесса в рамках функционирования системы государственного управления. Выяснено, каким образом современные информационные технологии оказывают положительное влияние на осуществление информационно-аналитической деятельности как составляющей процесса принятия политических решений в условиях современного информационного общества. ; The article is devoted to the subject of political decision-making in the modern information society. The subject of research is the process of political decision-making in the modern information society. The aim of the study is to find out what features the influence of the modern information society has on the process of political decision-making. Realization of the research goal is based on the following tasks: 1. To formulate what constitutes a modern information society in theoretical terms; 2. To formulate the impact of the modern information society on the process of political decision-making; 3. Based on the publications of representatives of Belarusian political science, determine what significance the development of the information society can have in the framework of improving the process of political decision-making; On the example of public administration in the Republic of Belarus, the influence of the formation and development of the information society on the implementation of the political decision-making process as a fundamental process within the framework of the functioning of the public administration system is considered. It was found out how modern information technologies have a positive impact on the implementation of information and analytical activities as part of the political decision-making process in the modern information society.
The authors analyze features of a political decision to reform the governance arrangements of public institutions; Institutionalizing norms and values of a political solution; epistemological ability of the subject to see the changes taking place and understand the usefulness of the object of these changes; problem of interpretation of freedom of political decisions and the focus of the authorities to solve public problems.
The object of research in this work is the domestic policy of Russia. The purpose of the work is to identify possible links between the adoption of some internal political decisions in the Russian Federation and the protests taking place at that time in the Republic of Belarus. The main objectives of the research: to identify the main political actors in modern Russia; describe the main criteria for making political decisions in Russia and the motivation of the actors who make them; highlight the characteristic features of Belarusian protests that could manifest themselves in the future in Russia; to analyze some of the latest political decisions made in Russia from the point of view of their motivation by the events in Belarus. The first part of the study identifies the main groups of actors who participate in political decision-making in Russia, their motivation, as well as the criteria for making such decisions. Assumptions and conclusions are made using the "Selectorate theory". The main research method used in the work was the "case study" method. Three cases of political decision-making were studied, which were formalized in the form of bills that passed at least the first reading in the State Duma of the Russian Federation. The cases were considered based on an analysis of the text of the draft law itself, official statements about the reasons for its appearance, available expert comments, as well as taking into account the prevailing socio-political situation at the time of the draft. The data obtained were compared with the events in Belarus that occurred not long before the occurrence of the case, which made it possible to assume the existence of cause-and-effect relationships between these events and the adoption of appropriate political decisions. The studied bills and the Belarusian political crisis are also considered in the context of the " Selectorate theory", which provides additional argumentation in identifying their interrelationships. The rallies that took place on January 23, 2021 in Russia, at the time of the completion of this work, show that it may be worthwhile to continue research on the research topic in order to predict the development of events in Russian politics.
The object of research in this work is the domestic policy of Russia. The purpose of the work is to identify possible links between the adoption of some internal political decisions in the Russian Federation and the protests taking place at that time in the Republic of Belarus. The main objectives of the research: to identify the main political actors in modern Russia; describe the main criteria for making political decisions in Russia and the motivation of the actors who make them; highlight the characteristic features of Belarusian protests that could manifest themselves in the future in Russia; to analyze some of the latest political decisions made in Russia from the point of view of their motivation by the events in Belarus. The first part of the study identifies the main groups of actors who participate in political decision-making in Russia, their motivation, as well as the criteria for making such decisions. Assumptions and conclusions are made using the "Selectorate theory". The main research method used in the work was the "case study" method. Three cases of political decision-making were studied, which were formalized in the form of bills that passed at least the first reading in the State Duma of the Russian Federation. The cases were considered based on an analysis of the text of the draft law itself, official statements about the reasons for its appearance, available expert comments, as well as taking into account the prevailing socio-political situation at the time of the draft. The data obtained were compared with the events in Belarus that occurred not long before the occurrence of the case, which made it possible to assume the existence of cause-and-effect relationships between these events and the adoption of appropriate political decisions. The studied bills and the Belarusian political crisis are also considered in the context of the " Selectorate theory", which provides additional argumentation in identifying their interrelationships. The rallies that took place on January 23, 2021 in Russia, at the time of the completion of this work, show that it may be worthwhile to continue research on the research topic in order to predict the development of events in Russian politics.
This article analyzes the problems of the implementation of accepting effective decisions in local authorities. Besides, certain suggestions and reccomendations related to the participation of social public control in decision accepting process in local state governmental bodies.
In the era of the fourth industrial revolution, a "smart" society is being formed, whose members are able to acquire and apply new competencies, including in the field of political management. In the field of public policy, this is related to the creation and implementation of innovations in the public administration system. In this regard, crowdsourcing is becoming a more popular form of interaction between the government and society, including not only the creation of a "bank of ideas", but also the use of Internet solutions for new forms of political participation. The key areas of digital interaction between society and the state are the delegation of power to citizens and the introduction of innovations to reduce transaction costs. ; В эпоху четвертой промышленной революции формируется «умное» общество, члены которого способны к приобретению и применению новых компетенций, в том числе в сфере политического управления. В сфере публичной политики это связано с созданием и внедрением инноваций в систему государственного управления. В связи с этим более востребованной формой взаимодействия власти и общества становится краудсорсинг, включающий не только создание «банка идей», но и применение интернетрешений для новых форм политического участия. Ключевыми направлениями цифрового взаимодействия общества и государства выступают делегирование гражданам части властных полномочий и внедрение инноваций для сокращения транзакционных издержек.
Тенденції розвитку світових політичних та економічних процесів на тлі очевидного зниження ефективності традиційних міжнародних інститутів у регуляторній політиці щодо глобальних проблем колективної дії актуалізують пошуки адекватних моделей управління, які б відповідали викликам сьогодення. Альтернативою класичним міжнародним організаціями є клуби – альянси з обмеженою кількістю учасників і непублічним форматом вироблення рішень. Слабка інституціоналізація таких утворень і домінування неформальних практик у їхній діяльності ставлять під сумнів демократичність і легітимність процедур ухвалення рішень. Статтю присвячено клубним формам політичного управління як неформальним механізмам реалізації влади. Фокусом аналізу виступають політичні практики формування і ухвалення рішень у контексті клубних моделей глобального управління. Дослідження еволюції формування клубних моделей продемонструвало, що клубні форми ухвалення рішень можуть надавати суспільні блага з оптимізації умов, схожих на ринкові. Шляхом вивчення принципів партисипації доведено, що розширення членства в клубі, як правило, зменшує його ефективність і ускладнює вироблення консенсусних рішень.На основі аналізу практик учасництва визначено критерії ефективності клубного управління і параметри легітимації «клубних» рішень. З'ясовано, що через такі характеристики функціонування клубного формату управління як неформальність, ексклюзивність членства, елітизм та фактична відсутність підзвітності клуби нерідко сприймаються як недемократичні об'єднання, а ухвалювані ними рішення – як нелегітимні (принаймні для не-членів клубу). Однак зазначені особливості клубних механізмів управління не зменшують популярність клубних форматів, а навпаки – провокують створення нових альянсів з боку аутсайдерів і можуть викликати ефект легітимаційного розриву, що втілюється в акціях громадянського протесту, найчастіше під час проведення самітів.Головним викликом для клубних форм реалізації влади на глобальному рівні залишаються пошуки механізмів, які можуть забезпечувати баланс між ефективністю управління та демократичністю ухвалення рішень. ; Тенденції розвитку світових політичних та економічних процесів на тлі очевидного зниження ефективності традиційних міжнародних інститутів у регуляторній політиці щодо глобальних проблем колективної дії актуалізують пошуки адекватних моделей управління, які б відповідали викликам сьогодення. Альтернативою класичним міжнародним організаціями є клуби – альянси з обмеженою кількістю учасників і непублічним форматом вироблення рішень. Слабка інституціоналізація таких утворень і домінування неформальних практик у їхній діяльності ставлять під сумнів демократичність і легітимність процедур ухвалення рішень. Статтю присвячено клубним формам політичного управління як неформальним механізмам реалізації влади. Фокусом аналізу виступають політичні практики формування і ухвалення рішень у контексті клубних моделей глобального управління. Дослідження еволюції формування клубних моделей продемонструвало, що клубні форми ухвалення рішень можуть надавати суспільні блага з оптимізації умов, схожих на ринкові. Шляхом вивчення принципів партисипації доведено, що розширення членства в клубі, як правило, зменшує його ефективність і ускладнює вироблення консенсусних рішень.На основі аналізу практик учасництва визначено критерії ефективності клубного управління і параметри легітимації «клубних» рішень. З'ясовано, що через такі характеристики функціонування клубного формату управління як неформальність, ексклюзивність членства, елітизм та фактична відсутність підзвітності клуби нерідко сприймаються як недемократичні об'єднання, а ухвалювані ними рішення – як нелегітимні (принаймні для не-членів клубу). Однак зазначені особливості клубних механізмів управління не зменшують популярність клубних форматів, а навпаки – провокують створення нових альянсів з боку аутсайдерів і можуть викликати ефект легітимаційного розриву, що втілюється в акціях громадянського протесту, найчастіше під час проведення самітів.Головним викликом для клубних форм реалізації влади на глобальному рівні залишаються пошуки механізмів, які можуть забезпечувати баланс між ефективністю управління та демократичністю ухвалення рішень. ; The tendencies observed in the development of the world political and economic processes running on the background of the obviously decreased effectiveness of the traditional international institutes in the regulatory policy in terms of the global problems of social action refresh the search for adequate governance models able to meet today's challenges. Club alliances characterized by the limited number of participants and non-public decision-making come forward as an alternative to the classical international organizations. Poor institutionalization of such formations and informal practices prevailing in their activities question the democratic and legitimate nature of the decision-taking procedures.This paper is devoted to the club forms of political governance as informal power-exercising mechanisms. The analysis carried out here focuses on political practices of decision-shaping and making within the context of club models of global governance.Investigating the club model shaping evolution demonstrated that decision-taking forms can do public good under the optimized conditions that are similar to the market ones. The participation principles studied prove that extended club membership as a rule decreases its effectiveness and complicates consensus decision-shaping.The participation practices analyzed therein helped define the criteria for club governance effectiveness and determine the 'club' decision legitimation parameters. Such characteristics of club governance functioning as informality, membership exclusivity, elitism and actual lack of accountability were found to make these clubs often perceived as non-democratic alliances and their decisions as non-legitimate (at least for non-members of the club). However, the aforementioned features of the club governance mechanisms trigger off new alliances formed by outsiders rather than diminish the popularity of the club formats, which can have a legitimate fracturing effect realized in public protests that are most frequent during summits.The main challenge for the club forms of power exercise on the global level remains the search for mechanisms able to maintain a balance between governance effectiveness and democratic decision-taking.
The article deals with the problem of constructing a model and algorithm for decision support in self-government bodies using machine learning. The method of multiple linear regression for processing the training sample was chosen as a machine learning method. In the training sample, independent data consists of parametric estimates in numerical form of self-government bodies in three areas of activity, such as education, social environment and crime. And the dependent parameter consists of generalized expert assessments of self-government bodies, also in numerical form. The model and algorithm of the decision support process using the method of multiple linear regression are constructed. Based on the constructed model and the proposed algorithm, the coefficients of the function for decision support are identified. Using this model, a generalized expert assessment is determined for the new self-government body in numerical form, which is interpreted as a proposed solution for improving the condition of the object.
The article deals with the problem of constructing a model and algorithm for decision support in self-government bodies using machine learning. The method of multiple linear regression for processing the training sample was chosen as a machine learning method. In the training sample, independent data consists of parametric estimates in numerical form of self-government bodies in three areas of activity, such as education, social environment and crime. And the dependent parameter consists of generalized expert assessments of self-government bodies, also in numerical form. The model and algorithm of the decision support process using the method of multiple linear regression are constructed. Based on the constructed model and the proposed algorithm, the coefficients of the function for decision support are identified. Using this model, a generalized expert assessment is determined for the new self-government body in numerical form, which is interpreted as a proposed solution for improving the condition of the object.
The article proves the relevance of the application of methods of decision-making on the basis of economic-mathematical modeling. It is shown, that application of economic and mathematical methods allows to considerably enhance the quality of strategic, tactical and current planning, to receive the additional effect without the involvement in the process of additional resources
The constant growth of recoverable volumes of oil and gas, the increasing remoteness of fields from developed infrastructure, political pressure and regulation, the development and complication of the technologies used, and the ever-growing volume of information create multilevel decision-making systems in the oil and gas industry. The further socio-economic development of not only individual corporations and regions, but also the state as a whole, depends on rational and timely decisions made in this area. The article is devoted to the development of management decision-making tools in the oil and gas industry. Peculiarities of the process of making managerial decisions in this industry are identified, associated with special geographical restrictions, the large disunity of production facilities and control centers, the difficulty of obtaining reliable information about the resources mined at great depths underground, market volatility and political influence. A methodology for making managerial decisions is proposed, consisting of three stages, each of which uses a specific set of tools. Five elements are identified that can be identified in almost all decision-making situations. It is shown how the preferences of the decision maker form a hierarchy of goals and values. ; Постоянный рост извлекаемых объемов нефти и газа, все большая удаленность месторождений от развитой инфраструктуры, политическое давление и регулирование, развитие и усложнение используемых технологий, и постоянно растущий объем информации создают многоуровневые системы принятия решений в нефтегазовой отрасли. От рациональных и своевременно принятых решений в данной области зависит дальнейшее социально-экономическое развитие не только отдельно взятых корпораций и регионов, но и государства в целом. Статья посвящена развитию инструментов принятия управленческих решений в нефтегазовой отрасли. Выявлены особенности процесса принятия управленческих решений в данной отрасли, связанные с особыми географическими ограничениями, большой разобщенностью производственных объектов и центров управления, сложностью получения достоверной информации о добываемых ресурсах, находящихся на больших глубинах под землей, волатильностью рынка и политическим влиянием. Предложена методика принятия управленческих решений, состоящая из трех этапов, на каждом из которых применяется определенный набор инструментов. Определены пять элементов, которые могут быть идентифицированы практически во всех ситуациях принятия решений. Показано как предпочтения лица, принимающего решения, формируют иерархию целей и значений.
В статье исследуются факторы и правила, которые оказывают влияние на процесс коллективного творчества по формированию технологии принятия коллективных решений и создания творческой атмосферы в коллективе. ; In article the considered factors and rules which influence process of collective creativity of formation of technology of adoption of collective decisions and creation of the creative atmosphere in collective.
