The article examines the poverty of the Ukrainian population and reveals its main components. The purpose of the article is to conduct an economic, mathematical and statistical analysis of the Ukrainian poverty level and to identify the city of Ukraine in terms of poverty in the world. The methods of analysis, generalization, comparison, modeling and forecasting, correlation analysis, clustering were used in the research. The current state of poverty is considered, a categorical scheme of the poverty causes is formed. Attention is paid to the analysis of social and economic indicators that reflect the state of poverty in Ukraine. They demonstrate the main problems in overcoming poverty and positive trends. Thus, the main directions and methods of improving the economic condition and quality of population' life are identified. The authors clustered one hundred countries of the world on a set of features related to the identified system of factors influencing the level of Ukrainian population's poverty. Three homogeneous clusters on the chosen set of factors are revealed.To clarify the current trends and the current state of the selected indicators in Ukraine, a correlation analysis was conducted at two stages: the first one for the entire period (2010-2019), and then for the last 6 years (2014-2019) since the beginning of the crisis in 2014.Correlation analysis has revealed recent changes in the country's development trends. With increasing growth the rates of real wages, the population with per capita equivalent total income per month, below the statutory subsistence level tends to decrease. Recently, however, real wage growth has been declining, which may lead to an even larger share of the population with unacceptably low incomes in the near future. The situation with higher education is also critical. Earlier the expenditures on higher education were allocated in proportion to the total expenditures on education, but now there is a tendency to reduce the expenditures on higher education against the background of even a partial increase in expenditures on education as a whole.Recently, there have been some shifts in the stabilization of the poverty situation in Ukraine with slight fluctuations towards the reduction or increase of the poverty rate depending on the measurement criterion. However, there are still a large number of unresolved issues that require further research, and as a result, given the difficult socio-economic and political situation in Ukraine, poverty remains consistently high.Key words: poverty, causes of poverty, subsistence level, decile coefficient, income stratification, corruption perception index, nominal and real wages, clustering, differentiation. ; У статті досліджено стан бідності населення України та розкрито його основні складові. Метою статті є проведення економіко-математичного та статистичного аналізу рівня бідності населення Україні та виявлення міста України за рівнем бідності населення у світі. При дослідженні використані методи аналізу, узагальнення, порівняння, моделювання та прогнозування, кореляційного аналізу, кластеризації. Розглянуто актуальний стан рівня бідності, сформовано категоріальну схему причин бідності, приділено увагу аналізу соціально-економічних показників, що відбивають стан бідності в Україні, які демонструють основні проблеми на шляху подолання бідності та позитивні тенденції. На підставі цього визначено основні напрямки та методи покращення економічного стану та якості життя населення країни. Авторами проведено кластеризацію ста країн світу по сукупності індексів, пов'язаних з виявленою системою факторів, що впливають на рівень бідності населення України. Виявлено місто України у світі та країни однорідного кластеру по обраній сукупності факторів. Ключові слова: бідність, причини бідності, прожитковий мінімум, децильний коефіцієнт, розшарування за доходами, індекс сприйняття корупції, номінальна та реальна заробітна плата, кластеризація, диференціація.
In the article under analysis the main dynamics tendencies of poverty in Ukraine in 2005-2015 are analyzed on the basis of statistical and social researches. Specifics of the key features (absolute, relative deprivational and subjective) of poverty are determined. Categories of the citizens who are in need and suffer deprivations are revealed. The analysis of data for 2005-2013, demonstrates that the highest rates reduced absolute poverty. Political and economic crisis of 2014-2015 and Russia aggression struck a hard blow to the economy of Ukraine In general at least 30% of the population became poor. Thus, Ukraine didn't carry out its duties in fight against poverty provided by the Millennium Development Goals. ; В статье на основе статистических и социологических данных анализируются тенденции динамики бедности населения Украины в 2005-2015 годах. Определяется специфика основных параметров абсолютной, относительной, депривационной и субъективной бедности. Выявляются категории граждан, в наибольшей степени страдающих от бедности, обусловленной отсутствием доступа к тем или иным социальным ресурсам. Приводятся результаты статистических обследований, которые свидетельствуют об уменьшении монетарной и депривационной бедности в 2005-2013 годах. Акцентируется внимание на том, что вследствие политико-экономического кризиса 2014-2015 годов и агрессии России ситуация с бедностью значительно ухудшилась: не менее трети населения оказалась за чертой бедности. Подчеркивается, что отсутствие решительных действий власти, направленных на борьбу с бедностью, может привести к усилению социальной напряженности и вызвать новые всплески протестной активности украинского населения. ; У статті на основі статистичних та соціологічних даних аналізуються тенденції динаміки бідності населення України в 2005-2015 роках. Визначено специфіку основних параметрів абсолютної, відносної, деприваційної та суб'єктивної бідності. Виявлено категорії громадян, які найбільше потерпають від нужденності, пов'язаної з відсутністю доступу до тих чи інших соціальних ресурсів. Наводяться результати статистичних обстежень, які свідчать про зменшення монетарної та деприваційної бідності у 2005-2013 роках. Зазначається, що внаслідок політико-економічної кризи 2014-2015 років та агресії Росії ситуація з бідністю значно погіршилася: щонайменше третина населення опинилася за межею бідності. Підкреслюється, що відсутність рішучих дій влади, спрямованих на боротьбу з бідністю, може спричинити посилення соціальної напруженості та викликати нові сплески протестної активності українського населення.
This paper focuses on the study of discursive transformations of the notion of REFUGEE in comparison with the data of Ukrainian and German lexicographic sources. By means of psycholinguistic analysis, the article aims at specifying the changes in the semantic composition of "refugee / Flüchtling" lexemes, which are caused by the latest discursive social and political practices. The psycholinguistic analysis consisted of two parts – lexicographic analysis and the receptive experiment, which allowed for the comparison of the lexicographic (historically formed) meaning of "refugee / Flüchtling" lexemes with their psycholinguistic (discursive semantic modifications caused by social and political events of the 21st century) meaning. Lexicographic meaning is understood as the dictionary definition, whereas psycholinguistic meaning – as the interpretation of experimental data, allowing you to specify the meanings associated with the word in the minds of native speakers of the languages studied. Comparison of lexicographic meanings and those obtained during the receptive experiment showed a number of significant differences: in the minds of native speakers, unlike lexicographic sources, the reasons for refugeeism (fear of becoming victims of persecution, natural disaster, catastrophes, life threats) are detailed; semantic components identified by means of the receptive experiment are more emotionally coloured (search of safety, free labour, spiritual causes of refugeeism, discrimination); in the minds of native speakers etymological meanings reappear ('the one in need of protection', 'the one who has lost everything', 'fugitive / exile'); the receptive experiment contributed to the elicitation of social causes of refugeeism represented in native speakers' minds (hunger, unemployment, privation, low standard of living, poverty, economic crisis); the receptive experiment made it possible to elaborate external circumstances predetermining refugeeism (war, terror, external aggression, occupation, dictatorship, violence, ...
In the article under analysis the main dynamics tendencies of poverty in Ukraine in 2005-2015 are analyzed on the basis of statistical and social researches. Specifics of the key features (absolute, relative deprivational and subjective) of poverty are determined. Categories of the citizens who are in need and suffer deprivations are revealed. The analysis of data for 2005-2013, demonstrates that the highest rates reduced absolute poverty. Political and economic crisis of 2014-2015 and Russia aggression struck a hard blow to the economy of Ukraine In general at least 30% of the population became poor. Thus, Ukraine didn't carry out its duties in fight against poverty provided by the Millennium Development Goals. ; В статье на основе статистических и социологических данных анализируются тенденции динамики бедности населения Украины в 2005-2015 годах. Определяется специфика основных параметров абсолютной, относительной, депривационной и субъективной бедности. Выявляются категории граждан, в наибольшей степени страдающих от бедности, обусловленной отсутствием доступа к тем или иным социальным ресурсам. Приводятся результаты статистических обследований, которые свидетельствуют об уменьшении монетарной и депривационной бедности в 2005-2013 годах. Акцентируется внимание на том, что вследствие политико-экономического кризиса 2014-2015 годов и агрессии России ситуация с бедностью значительно ухудшилась: не менее трети населения оказалась за чертой бедности. Подчеркивается, что отсутствие решительных действий власти, направленных на борьбу с бедностью, может привести к усилению социальной напряженности и вызвать новые всплески протестной активности украинского населения. ; У статті на основі статистичних та соціологічних даних аналізуються тенденції динаміки бідності населення України в 2005-2015 роках. Визначено специфіку основних параметрів абсолютної, відносної, деприваційної та суб'єктивної бідності. Виявлено категорії громадян, які найбільше потерпають від нужденності, пов'язаної з відсутністю доступу до тих чи інших соціальних ресурсів. Наводяться результати статистичних обстежень, які свідчать про зменшення монетарної та деприваційної бідності у 2005-2013 роках. Зазначається, що внаслідок політико-економічної кризи 2014-2015 років та агресії Росії ситуація з бідністю значно погіршилася: щонайменше третина населення опинилася за межею бідності. Підкреслюється, що відсутність рішучих дій влади, спрямованих на боротьбу з бідністю, може спричинити посилення соціальної напруженості та викликати нові сплески протестної активності українського населення.
The article examines the impact of the Crown virus pandemic on the exacerbation of poverty in Ukraine. The Sustainable Development Goals and their priorities, which need to consolidate the efforts of the entire world community on the problem of poverty, are analyzed. Much work has been done in recent years, but despite positive progress in overcoming this negative phenomenon, poverty is regaining momentum due to the progress of the industrial revolution and the emergency caused by the COVID-19 coronavirus pandemic. However, this process is complicated by the fact that poverty is spreading among the working population. This phenomenon will have many negative consequences, so today poverty eradication is still an important challenge facing governments and societies around the world. In view of this, this article aims to study the phenomenon of Ukrainian labor poverty, to study the main causes and consequences of poverty of Ukrainian workers and to make proposals for overcoming this phenomenon. The analysis of the poverty level of the Ukrainian population and workers shows that the government and the population have different understandings of poverty, as evidenced by official data: according to the method used to calculate poverty, poverty has decreased, but according to household surveys, most people consider themselves very poor. ; У статті досліджено вплив пандемії коронавірусу на загострення проблем бідності в Україні. Проаналізовано Цілі сталого розвитку, та їх першочергових завдань, котрі потребують консолідації зусиль усього світового товариства, щодо проблеми бідності. За останні роки було зроблено багато роботи, але, незважаючи на позитивний прогрес у подоланні цього негативного явища, бідність знову набирає обертів через прогрес промислової революції та надзвичайну ситуацію, спричинену пандемією коронавірусу COVID-19. Однак цей процес ускладнюється тим, що бідність поширюється серед працездатного населення. Це явище матиме багато негативних наслідків, тому сьогодні подолання бідності все ще є важливою проблемою, з якою стикаються уряди та суспільства у всьому світі. З огляду на це, стаття має на меті вивчити феномен української робітничої бідності, вивчити основні причини та наслідки бідності українських робітників та висунути пропозиції щодо подолання цього явища. Аналіз рівня бідності українського населення та робітників показує, що уряд та населення по-різному розуміють бідність, про що свідчать офіційні дані: згідно з методом, що використовується для розрахунку бідності, бідність зменшилася, але згідно з опитуваннями домогосподарств, більшість людей вважають себе дуже бідними.
Practice shows that a number of countries rich in natural resources have failed to achieve sustainable economic development and a high level of welfare for the population. Researchers note that the availability of natural resources is often combined in countries with corruption, public opposition and the weakness of political institutions. The economies of countries that build on the export of natural resources are too dependent on world prices for these resources. The subject of the article is the problems of poverty and political instability of Kyrgyzstan as a country dependent on gold exports. The goal is to identify the main factors that lead to Kyrgyzstan's economic backwardness, poverty and political instability in the presence of active resource exports. Objectives: to study the availability of gold and other natural resources in Kyrgyzstan, to analyze the country's exports, to consider the level of living of the population, to identify the main problems of Kyrgyzstan development and to consider the prospects of overcoming them. General scientific methods are used: system analysis – to determine the peculiarities of the economy of Kyrgyzstan, the historical method – to demonstrate political instability in the country, statistical method – to demonstrate quantitative indicators. The following results were obtained:based on the study, the main factors leading to economic and political problems of Kyrgyzstan were identified. Conclusions: on a number of grounds, the country can be attributed to countries with a «resource curse»; in the gold mining industry mostly foreign companies are present, they are involved in social projects,but every fifth person in the country lives below the poverty line and therefore a significant proportion of the population are migrant workers abroad; there is constant political instability in the country and each new government is trying to make the most of the country's gold reserves; the country will be able to get rid of the resource curse by implementing a number of recommendations for such countries, and especially by investing revenues from gold exports to in financial, physical and human capital; positive for solving the economic problems of Kyrgyzstan is its participation in the Eurasian Economic Union. ; Практика показывает, что ряд стран, богатых природными ресурсами, не смогли достичь устойчивого экономического развития и высокого уровня благосостояния для населения. Исследователи отмечают, что наличие природных ресурсов часто сочетается в странах с коррупцией, общественными противостояниями и слабостью политических институтов. Экономика стран, которая строится на экспорте природных ресурсов, слишком зависит от мировых цен на эти ресурсы. Предметом исследования в статье являются проблемы бедности и нестабильности Кыргызстана как страны, зависимой от экспорта золота. Цель заключается в определении основных факторов, приводящих к экономической отсталости Кыргызстана, бедности его населения и политической нестабильности при наличии активного ресурсного экспорта. Задачи: исследовать обеспеченность Кыргызстана золотом и другими природными ресурсами, проанализировать экспорт страны, рассмотрю уровень жизни населения, определить основные проблемы развития Кыргызстана и рассмотреть перспективы их преодоления. Используются общенаучные методы: системный анализ – для определения особенностей экономики Кыргызстана, исторический метод – для демонстрации политической нестабильности в стране, статистический метод – для демонстрации количественных показателей. Получены следующие результаты: на основе проведенного исследования выявлены основные факторы, приводящие к экономическим и политическим проблемам Кыргызстана. Выводы: по ряду признаков страну можно отнести к странам с «ресурсным проклятием»; в золотодобывающей промышленности в основном присутствуют иностранные компании, которые участвуют в социальных проектах, однако каждый пятый человек в стране проживает за чертой бедности и поэтому значительная часть населения являются трудовыми мигрантами за рубежом; в стране постоянно присутствует политическая нестабильность и каждая новая власть пытается максимально использовать золотой запас страны; избавиться от ресурсного проклятия страна сможет путем выполнения ряда рекомендаций для таких стран, особенно путем направления доходов от экспорта золота на инвестиции в финансовый, физический и человеческий капитал; положительным для решения экономических проблем Кыргызстана является его участие в Евразийском экономическом союзе. ; Практика доводить, що ряд країн, багатих на природні ресурси, не змогли досягти стійкого економічного розвитку і високого рівня добробуту для населення. Дослідники відзначають, що наявність природних ресурсів часто поєднується в країнах із корупцією, громадськими протистояннями та слабкістю політичних інститутів. Економіка країн, яка будується на експорті природних ресурсів, занадто залежить від світових цін на ці ресурси. Предметом дослідження в статті є проблеми бідності та політичної нестабільності Киргизстану як країни залежної від експорту золота. Мета полягає у визначенні основних факторів, що призводять до економічної відсталості Киргизстану, бідності його населення та політичної нестабільності при наявності активного ресурсного експорту. Завдання: дослідити забезпеченість Киргизстану золотом та іншими природними ресурсами, проаналізувати експорт країни, розглянути рівень життя населення, визначити основні проблеми розвитку Киргизстану та розглянути перспективи їх подолання. Використовуються загальнонаукові методи: системний аналіз – для визначення особливостей економіки Киргизстану, історичний метод – для демонстрації політичної нестабільності в країні, статистичний метод – для демонстрації кількісних показників. Отримано такі результати: на основі проведеного дослідження виявлено основні фактори, що призводять до економічних та політичних проблем Киргизстану. Висновки: за рядом ознак країну можна віднести до країн із «ресурсним прокляттям»; у золотовидобувній промисловості здебільшого присутні іноземні компанії, які беруть участь у соціальних проектах, однак кожна п'ята людина в країні проживає за межею бідності і тому значна частка населення є трудовими мігрантами за кордоном; в країні постійно присутня політична нестабільність і кожна нова влада намагається максимально використати золоті запаси країни; позбутися ресурсного прокляття країна зможе шляхом виконання ряду рекомендацій для таких країн, а особливо шляхом спрямування доходів від експорту золота на інвестиції у фінансовий, фізичний та людський капітал; позитивним для вирішення економічних проблем Киргизстану є його участь в Євразійському економічному союзі.
Introduction. Effective social assistance of the government provides the basic needs of the national economy.Methods. The presented research is devoted to the analysis of income distribution among categories of families, presented depending on the availability and quantity of children in order to improve the methodological approaches to estimating the level of per capita income from the number of children being raised in a family. The concept of national income, its distribution and redistribution was studied. The level of average incomes of the population of the country, depending on the number of children who are on the maintenance of the family was analyzed.Results. The research revealed a large number of options for evaluating the effectiveness of government aid, each of which solves specific problems at a certain stage of development of society. At the same time, at the state level, the regulatory impact associated with social assistance in the context of overcoming poverty and the unequal opportunities of the country's population is assessed. However, the assessment is carried out only according to the criteria that are laid down in the program documents and can not comprehensively reflect the current trends and the state of consumers of social services in the dynamics of their socio-economic development. In this connection, a full-fledge dunders tanding of the socio-economic processes and the performance of the authorities is not happening.Discussion. The structural averages (mode, median) per capita income by categories of population and decile coefficient of income differentiation among families with children by selected groups that were identified that contributes to an adequate assessment of social benefits and compensations. And the identification of factors that negatively affect the state of reintegration of citizens to an active economic life (with secondary income distribution) makes it necessary to find new principles of social payments to improve the accuracy of their targeting, which will be the basis for improving the regulatory framework and government program documents.
Today social tension in Ukraine steadily increases, declining living standards. The negative trends that occur in the social sphere and the accumulated social problems contribute to the emergence of threats to national security and hinder the development of society. Therefore, research into the state of social security in Ukraine with a view to developing preventive measures and preventing threats that can destabilize social and other spheres is a very pressing problem in the current conditions of social development. Under the combined influence of external and internal factors, the dynamics of transformational change in Ukraine were accompanied by a significant increase in political and economic instability, as well as aggravation of social problems. Based on the selection of indicators, taking into account the previously accumulated experience of evaluation, the experience of Ukrainian and international scientists in the field of economic security, economic security indicators determined by the relevant international organizations, a system of indicators for assessing the state of social security of Ukraine was formed. An analysis of the indicators showed that there were only three indicators at the optimum level: the ratio of the average monthly nominal wage to the subsistence level per a person; a ratio of total incomes of 10 percent of the most and least affluent population; the total number of students in full-time educational institutions. The analysis revealed some disadvantages of the state social policy. The major problems that hindered the provision of a high level of social security during the study period were: the financial and economic crisis; poverty risks, unemployment; risks of non-payment of wages to employees; low level of pension provision; corruption; large number of diseases and insufficient level of financing in the field of public health, etc. Based on the above, main directions of ensuring the proper level of social security of the state were offered. The main directions of social policy of Ukraine for ensuring the proper level of social security of the state should be: improvement of state social standards and guarantees; reforming the social protection system and social services; minimization of social risks and dangers; social risk insurance; reforming the health care system; introduction of modern educational reforms; introduction and implementation of measures aimed at combating corruption, etc. ; На підставі відбору показників з урахуванням накопиченого раніше досвіду українських та міжнародних вчених у галузі економічної безпеки, показників економічної безпеки, визначених відповідними міжнародними організаціями, системи показників оцінки стану формувалося соціальне забезпечення України. Проаналізовано динаміку основних індикаторів та оцінено стан соціальної безпеки України. Виявлено недоліки соціальної політики держави. Основними проблемами, які перешкоджали забезпеченню високого рівня соціального забезпечення протягом періоду дослідження, були: фінансова та економічна криза; ризики бідності, безробіття; ризики невиплати заробітної плати працівникам; низький рівень пенсійного забезпечення; корупція; велика кількість захворювань та недостатній рівень фінансування у сфері охорони здоров'я тощо. Виходячи з вищевикладеного, було запропоновано основні напрямки забезпечення належного рівня соціального забезпечення держави.
The article proves that poverty in today's conditions is not only a difficult, but still not overcome, satellite ofeconomic development, but also a phenomenon that is becoming more diverse. Poverty reduction is one ofthenecessary conditions for the transition to sustainable development and the improvement of the quality of life. A conclusion is made that poverty is a multidimensional category, for measuring which requires an integrated approach, assessing poverty from different points of view. Based on the analysis of modern conceptual approaches totheassessment of well-being, a system of various aspects of poverty is proposed, which includes not only insufficient income or consumption, but also poor health, nutrition and education, lack of social connections, insecurity and helplessness. The economic, social, demographic, educational, qualification, institutional, regional-geographical causes of poverty are systematized. The specificity of gender inequality is considered, and the influence of gender inequality on the socio-economic and demographic development of society is confirmed. New aspects of poverty are considered: gender, age, children. А «poverty trap» is studied as an economic phenomenon, which becomes significant and relevant due to its social acuity and possible negative and, under certain conditions, uncontrollable consequences. The sources of «poverty trap» formation, its stages and possible ways of overcoming «poverty trap» with the help of effective institutes and civil society are considered. The division of poverty into an economic and social one is considered, and their interdependence is proved. The specifics of inclusive and extractive institutes are analyzed and it is proved that the model of development with domination of inclusive institutions is an effective method of struggle against poverty. Proposals for reducing therates of falling of living standards through the improvement of institutional mechanisms have been developed. The problem of poverty in Ukraine is investigated and it is proved that in our country it has catastrophic scales and consequences. A number of changes in the economic, political, social and cultural spheres are proposed to reduce thelevel of poverty in Ukraine. ; В статье доказывается, что бедность в современных условиях не только является тяжелым, до сих пор непреодоленным спутником экономического развития, но и явлением, которое становится все более разнообразным. Именно снижение уровня бедности является одним из необходимых условий перехода кэкономике устойчивого развития и повышению качества жизни. Сформулирован вывод о том, что бедность является многомерной категорией, для измерения которой необходимо использовать комплексный подход, оценивая бедность с разных точек зрения. На основе анализа современных концептуальных подходов к оценке благосостояния предложена система различных аспектов бедности, в которую входят не только недостаточный доход или потребление, но и недостаточный уровень здоровья, питания и образования, недостаток социальных связей, незащищенность и беспомощность. Систематизированы экономические, социальные, демографические, образовательно-квалификационные, институциональные, регионально-географические причины бедности. Рассмотрены новые аспекты бедности: гендерная, возрастная, детская. Рассмотрена специфика гендерного неравенства, а также подтверждается влияние гендерного неравенства на социально-экономическое и демографическое развитие общества. Исследуется такое экономическое явление как «ловушка бедности», которое приобретает значимость и актуальность в силу своей социальной остроты и возможных негативных и, при определенных условиях, неконтролируемых последствий. Рассматриваются источники формирования «ловушки бедности», ее этапы и обозначены возможные пути преодоления «ловушек бедности» с помощью эффективных институтов и гражданского общества. Рассмотрено разделение бедности на экономическую и социальную, а также доказана их взаимообусловленность. Проанализировано специфику инклюзивных и экстрактивных институтов и доказано, что модель развития с доминированием инклюзивных институтов – эффективный метод борьбы с бедностью. Разработаны предложения по снижению темпов падения жизненного уровня через совершенствование институциональных механизмов. Исследована проблема бедности в Украине и доказано, что в нашей стране она имеет катастрофические масштабы и последствия. Предложен ряд изменений в экономической, политической, социальной и культурной сферах, чтобы снизить уровень бедности в Украине. ; У статті доводиться, що бідність у сучасних умовах не тільки є тяжким, до сих пір не подоланим супутником економічного розвитку, але й явищем, яке стає все більш різноманітним. Саме зниження рівня бідності є однією з необхідних умов переходу до економіки сталого розвитку і підвищення якості життя. Сформульовано висновок про те, що бідність є багатовимірною категорією, для оцінювання якої необхідно використовувати комплексний підхід, аналізуючи бідність з різних точок зору. На основі аналізу сучасних концептуальних підходів до оцінки добробуту запропонована система різних аспектів бідності, в яку входять не тільки недостатній дохід або споживання, але і недостатній рівень здоров'я, харчування та освіти, брак соціальних зв'язків, незахищеність і безпорадність. Систематизовано економічні, соціальні, демографічні, освітньо-кваліфікаційні, інституціональні, регіонально-географічні причини бідності. Розглянуто нові аспекти бідності: гендерна, вікова, дитяча. Розглянуто специфіку гендерної нерівності, атакож підтверджується вплив гендерної нерівності на соціально-економічний і демографічний розвиток суспільства. Досліджується таке економічне явище як «пастка бідності», яка набуває значимість і актуальність в силу своєї соціальної гостроти і можливих негативних і, при певних умовах, неконтрольованих наслідків. Розглядаються джерела формування «пастки бідності», її етапи та позначені можливі шляхи подолання «пасток бідності» за допомогою ефективних інститутів і громадянського суспільства. Розглянуто поділ бідності на економічну та соціальну, а також доведена їх взаємообумовленість. Проаналізовано специфіку інклюзивних та екстрактивних інститутів і доведено, що модель розвитку здомінуванням інклюзивних інститутів – ефективний метод боротьби з бідністю. Розроблено пропозиції щодо зниження темпів падіння життєвого рівня через удосконалення інституційних механізмів. Досліджена проблема бідності в Україні і доведено, що в нашій країні вона має катастрофічні масштаби і наслідки. Запропоновано ряд змін в економічній, політичній, соціальній та культурній сферах, щоб знизити рівень бідності в Україні.
Проведений аналіз факторів, причин і особливостей процесів маргіналізації населення України, виникнення і масштабного розширення маргінальних груп в різних верствах населення. Проаналізована трансформація понять маргінал – особистість в маргінальна група і маргіналізація населення. Визначений вплив соціально-економічних процесів: безробіття, зайнятості, бідності, економічної і соціальної нестабільності на розширення маргінальних верств суспільства, як явищ протестного руху. Проведений аналіз причин, чинників, специфічних особливостей і проявів маргіналізації населення на молодь України. Дані різних соціологічних опитувань показують широко масштабність проблеми. Запропоновані рекомендації соціального, економічного і законодавчого характеру, для зменшення гостроти проблем і їх подальшого рішення. ; The factors, causes and characteristics of marginalization processes Ukrainian population, and the emergence of large-scale expansion of marginalized groups in various segments of the population were analyzed. Was analyzed transformation of concepts marginal – person in the group of marginal and marginalization of populations. The influence of socio-economic processes: unemployment, employment, poverty, economic and social instability on the expansion of marginalized sectors of society, as an expression of the protest movement. The analysis of the causes and factors, of specific features and manifestations of marginalization of the population on the youth of Ukraine. Data of various sociological interrogations shows the widely scale of a problem. Recommendations of social, economic and legislative character, for reduction of an acuteness of problems and their further decision, are offered ; Проведен анализ факторов, причин и особенностей процессов маргинализации населения Украины, возникновения и масштабного расширения маргинальных групп в различных слоях населения. Проанализирована трансформация понятий маргинал – личность в маргинальная группа и маргинализация населения. Определено влияние социально-экономических процессов: безработицы, занятости, бедности, экономической и социальной нестабильности на расширение маргинальных слоёв общества, как выражения протестного движения. Проведен анализ причин, факторов, специфических особенностей и проявлений маргинализации населения на молодёжь Украины. Данные различных социологических опросов показывают широко масштабность проблемы. Предложены рекомендации социального, экономического и законодательного характера, для уменьшения остроты проблем и их дальнейшего решения.
The article deals with transformation of the problem of poverty into the factor of political process by framing as a technology of problematization. It is grounded on the constructionist model of analysis of social problems, which explains how the problem is transformed into the element of social policy. The author focuses on framing of complex social circumstances as a technological method, operation within the communicative technology of discourse of social problem. Also the discursive strategies of construction of the problem of poverty in the modern political texts are highlighted. ; В статье рассматривается процесс преобразования проблемы бедности в фактор политического процесса с помощью фрейминга как технологии проблематизации. В основе - конструкционистская модель анализа социальной проблемы, объясняющая, каким образом проблема превращается в элемент социальной политики. Автор концентрирует внимание на фрейминге сложных социальных обстоятельств как на технологическом приеме, операции в пределах коммуникативной технологии дискурса социальной проблемы. Также выделяются дискурсивные стратегии конструирования проблемы бедности в современных политических текстах. ; У статті розглядається процес перетворення проблеми бідності у фактор політичного процесу за допомогою фреймінгу як технології проблематизації. В основі - конструкціоністська модель аналізу соціальної проблеми, яка пояснює, в який спосіб проблема перетворюється на елемент соціальної політики. Автор зосереджує увагу на фреймінгу складних соціальних обставин як на технологічному прийомі, операції в межах комунікативної технології дискурсу соціальної проблеми. Виокремлюються дискурсивні стратегії конструювання проблеми бідності в сучасних політичних текстах.
Problem setting. The issues of preventing social orphanhood, developing new and reforming existing social services for children and families with children have become a major focus in academia and in various structures at all levels working with children. Improving the quality of life of children is not only a matter of time, but also its need. Progressive world processes for the protection of the rights of the child, declared by the UN Convention on the Rights of the Child, which stimulate major changes in legislation, policies and practices for supporting and protecting children. Such targeted actions are widespread in many countries of the world. Today, Ukraine is taking the first steps towards deinstitutionalization and creating its own model of social service formation, which will become the basis for preventing social orphanage among children. The article analyzes the existing model of managing the sphere of protection of children's rights in the context of preventing social orphanage and implementing the principles of DI reform (deinstitutionalization).Today, in the context of transformational changes, Ukraine has faced significant socio-economic problems that have led to a decrease in the standard of living of Ukrainian families, the emergence of such negative phenomena as social orphanhood, child homelessness and a number of other manifestations. The resolution of these issues has also recently become more complicated due to hostilities in the East of our country conducting by the Russian Federation. In this context, it is important to focus on the problems of providing social guarantees and social protection for children of vulnerable categories, creating conditions for their adaptation in a complex social environment. Exactly in the context of these aspects arises a need for a significant improvement in the public administration system, in particular in sphere of organizing effective social work with children, as well as increasing the effectiveness of the social function of the state in total.Recent research and publications analysis. Nowadays, such scientists as V. Sobchenko, V. Moskalenko, V. Skuratovsky, O. Paliy, E. Libanova are studying and researching the problems and modern approaches to the development of the sphere of social protection of the population. Studies of reforming and improving the system of social services in general, and services for children and families with children, in particular, are engaged such Ukrainian researchers as L. Volynets, N. Komarov, O. Antonova-Turchenko, I. Ivanova, I. Pesha, A. Kapska, I. Pinchuk, S. Tolstoukhova, M. Lukashevich, I. Mygovich. Issues of implementation of institutional care and childcare reform are engaged T. Veretenko, O. Denesyuk, T. Spirina.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. However, it should be noted that the current state of scientific development of the problem of modernization the activities of public administration bodies in the field of social work with children of vulnerable categories and families with children in Ukraine is insufficient, since today this area is in the process of reforming. The sources of conducted scientific researches were mainly concerned certain aspects of the functioning of public administration and the social security system of the population, partly work with children, namely: the history of formation and development, directions and forms of social work. Today, the issue of preventing social orphanage in the context of the implementation of the DI-reform principles is little explored and not discovered.Paper main body. Despite the rather significant interest of scientists in the problems of managing the social sphere in Ukraine, there are still insufficiently developed approaches to the activities of government bodies and local self-government, as well as non-governmental organizations in the field of social work with children of vulnerable categories and deinstitutionalization processes, their practical implementation in terms of interagency cooperation , institutional and resource support, transformation of the network of social institutions and institutions involved in problems of vulnerable categories of children. Considering this, the topic is relevant and needs a deeper study.An analysis of the legislation on the protection of the rights and interests of children shows that the concept of social protection is often interpreted as a similar to the social security concept. The concept of social protection of children is much more widely interpreted in the Law of Ukraine "On bodies and services for children and special institutions for children": it is a complex of measures and means of socio-economic and legal character for ensuring children's rights to life, development, upbringing, education, medical care, financial support.A number of scientists accentuate on the concept of the so-called hidden social orphanhood, which is associated with the deterioration of the family's living conditions and the decline of its moral foundations, resulting in a growing neglect of a huge number of children and adolescents. Hidden social orphanhood is spreading in the form of institutionalization of children whose parents for various reasons are not able to provide them with proper care and upbringing at home. Consequently, hidden social orphanhood is hiding in outwardly normal families, which in reality are dysfunctional, and parents do not cope with their basic responsibilities for raising children.Thus, social orphanhood can be defined as a social phenomenon caused by the self-willed evasion of parents from fulfilling their parental duties responsibilities for the child, which is accompanied by the breaking and loss of family relations between parents and a child, the parental indifference to the child's needs and the future fate of the child.Practical experience and international experience show that only a small number of children need specialized hospital care and approaches to education. Such care should be provided in small individual institutions that are integrated into the life of the local community with the ability to apply inclusive education components. All other children should be excluded from social isolation and brought up in a family or close to family environment and attend educational institutions in the system of inclusive education.The process of reforming the current system of institutional care (deinstitutionalization) in the field of protection of children's rights should be a long-term, well-planned and structured process of reforming the child care system based on the principle of taking into account the best interests of the child, recognizing the priority of family education over placement in the state guardianship institutions. During such reforms, the family should receive clear government standards for social services:– services and assistance that will contribute to its preservation for the purpose of full-fledged child development;– adoption or family forms of alternative care become a priority for the placement of children who have lost parental care due to orphancy, living in difficult life circumstances, violence or neglect from their parents side;– institutions are redeployed into specialist care centers (family and child support) or closed.The main problems of deinstitutionalization mechanism implementation today are:– developing a common vision and a holistic approach to reforming the current system of institutional care, education and upbringing of children, both at the national level and at the level of territorial communities;– the lack of an interdisciplinary algorithm of interaction, interdepartmental and intersectoral coordination of actions and cooperation, the lack of a training system for specialists, including heads of institutions of various departmental subordination, parental support programs, despite the fact that the basic mechanism is just beginning to be developed.Today, the development of a strategic deinstitutionalization program requires the involvement of partners from all possible areas: social, educational, healthcare, civil society institutions and the parent community. An additional advantage of attracting partners from different disciplines and industries is an increase in the availability of resources for the implementation of the deinstitutionalization program. A list of tasks should be the creation of conditions to ensure the realization of the right of every child to raise a family, to prevent the spread of social orphanhood.Achieving this goal requires resolving the following key tasks: – improving the activities of guardianship and care services for the prevention of social orphanhood, providing families with children with high-quality social services aimed at supporting the family's educational function;– involvement of enterprises, institutions, organizations, regardless of ownership and management, in the provision of social, rehabilitation services to children and families with children in difficult life circumstances, introduction of a social order mechanism in this field;– forming a tolerant attitude of society towards children and families with children who are in difficult circumstances, preventing various forms of discrimination against such children and families;– introduction of new social technologies aimed at early identification of families with children who are in difficult life circumstances, raising responsible paternity, and preventing cases of the taking of a child from parents without depriving them of their parental rights;– improving the quality of social services provided by social work entities to children and families with children who are in difficult life circumstances;– introduction of social services for parents, whose children are being brought up in boarding schools, in order to create conditions for the return of the child to parents;– introduction of social services for children to prepare them for return to the biological family after a long stay in a boarding school;– introduction of social services for families with children, in which the process of parents' divorce is ongoing, resolves the dispute between the mother and the father regarding the place of residence of the children, participation in their upbringing;– providing social support for parents who for certain reasons (due to long-term illness, disability, poverty, unemployment, etc.), are unable to properly maintain and care for the child, families with children with special needs family members, as well as social support for children whose parents are labor migrants;– providing social support for parents from whom children were taken away without depriving them of parental rights, as well as parents deprived of parental rights and intend to bring a lawsuit to renew parental rights (if their children are not adopted), in order to create conditions for restoring the educational function of the family and returning the child to parents;– provision of information to the population about the types of social services and benefits provided by the subjects of social work with families with children.Further long-term decisions for deinstitutionalization should include:– managed transitional stage with definition of clear terms for its duration;– approval of legislation requirements, services that should be provided at the local level;– approval in the legislation of the requirement on the personal responsibility of the community leader for the provision / non-provision of social services in the field of childhood protection;– redistribution of resources and introduction of an interdisciplinary approach to services at the local level;– helping families;– consultations with organizations representing the interests of persons with disabilities, children with disabilities, their parents and guardians.Conclusions of the research and prospects for further studies. Thus, Ukraine's course towards European integration and implementation of the UN Convention requires a revision of the priorities of state policy in the field of social protection of children and families with children, protection of childhood and the rights of children in general, the introduction of successful approaches from the world practice of protecting children based on ensuring the rights and best interests of the child are aimed at supporting the family, creating conditions for the upbringing and development of children in the family or environment as close as possible to the family will definitely contribute to the gradual disappearance of such phenomena as social orphanhood.Despite all efforts of the state, today in Ukraine the share of orphans and children deprived of parental care remains quite high, as well as the share of children-social orphans, which indicates the necessity of organizing measures in order to transform the child support system into a family form of education and changes in the nationwide trend of childcare. ; Розглянуто питання запобігання соціальному сирітству, розвиток нових та реформування існуючих соціальних послуг для дітей та сімей із дітьми, що стали привертати значну увагу в наукових колах та різноманітних структурах усіх рівнів, які працюють із дітьми. Зазначено, що підвищення якості життя дітей є не лише питанням часу, а його велінням. Проаналізовано прогресивні світові процеси стосовно захисту прав дітей, зумовлені Конвенцією ООН "Про права дитини", які стимулюють суттєві зміни в законах, політиці та практиці підтримки та захисту дитинства. Зауважено, що такі цілеспрямовані дії суттєво поширюються в багатьох державах світу. Доведено, що на сьогодні Україна робить перші кроки у напрямку деінституціалізації та створення власної моделі формування соціальних послуг, яка стане основою запобігання соціальному сирітству серед дітей. Проаналізовано існуючу модель управління сферою захисту прав дітей у контексті запобігання соціальному сирітству та впровадження принципів ДІ-реформи.
Problem setting. The issues of preventing social orphanhood, developing new and reforming existing social services for children and families with children have become a major focus in academia and in various structures at all levels working with children. Improving the quality of life of children is not only a matter of time, but also its need. Progressive world processes for the protection of the rights of the child, declared by the UN Convention on the Rights of the Child, which stimulate major changes in legislation, policies and practices for supporting and protecting children. Such targeted actions are widespread in many countries of the world. Today, Ukraine is taking the first steps towards deinstitutionalization and creating its own model of social service formation, which will become the basis for preventing social orphanage among children. The article analyzes the existing model of managing the sphere of protection of children's rights in the context of preventing social orphanage and implementing the principles of DI reform (deinstitutionalization).Today, in the context of transformational changes, Ukraine has faced significant socio-economic problems that have led to a decrease in the standard of living of Ukrainian families, the emergence of such negative phenomena as social orphanhood, child homelessness and a number of other manifestations. The resolution of these issues has also recently become more complicated due to hostilities in the East of our country conducting by the Russian Federation. In this context, it is important to focus on the problems of providing social guarantees and social protection for children of vulnerable categories, creating conditions for their adaptation in a complex social environment. Exactly in the context of these aspects arises a need for a significant improvement in the public administration system, in particular in sphere of organizing effective social work with children, as well as increasing the effectiveness of the social function of the state in total.Recent research and publications analysis. Nowadays, such scientists as V. Sobchenko, V. Moskalenko, V. Skuratovsky, O. Paliy, E. Libanova are studying and researching the problems and modern approaches to the development of the sphere of social protection of the population. Studies of reforming and improving the system of social services in general, and services for children and families with children, in particular, are engaged such Ukrainian researchers as L. Volynets, N. Komarov, O. Antonova-Turchenko, I. Ivanova, I. Pesha, A. Kapska, I. Pinchuk, S. Tolstoukhova, M. Lukashevich, I. Mygovich. Issues of implementation of institutional care and childcare reform are engaged T. Veretenko, O. Denesyuk, T. Spirina.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. However, it should be noted that the current state of scientific development of the problem of modernization the activities of public administration bodies in the field of social work with children of vulnerable categories and families with children in Ukraine is insufficient, since today this area is in the process of reforming. The sources of conducted scientific researches were mainly concerned certain aspects of the functioning of public administration and the social security system of the population, partly work with children, namely: the history of formation and development, directions and forms of social work. Today, the issue of preventing social orphanage in the context of the implementation of the DI-reform principles is little explored and not discovered.Paper main body. Despite the rather significant interest of scientists in the problems of managing the social sphere in Ukraine, there are still insufficiently developed approaches to the activities of government bodies and local self-government, as well as non-governmental organizations in the field of social work with children of vulnerable categories and deinstitutionalization processes, their practical implementation in terms of interagency cooperation , institutional and resource support, transformation of the network of social institutions and institutions involved in problems of vulnerable categories of children. Considering this, the topic is relevant and needs a deeper study.An analysis of the legislation on the protection of the rights and interests of children shows that the concept of social protection is often interpreted as a similar to the social security concept. The concept of social protection of children is much more widely interpreted in the Law of Ukraine "On bodies and services for children and special institutions for children": it is a complex of measures and means of socio-economic and legal character for ensuring children's rights to life, development, upbringing, education, medical care, financial support.A number of scientists accentuate on the concept of the so-called hidden social orphanhood, which is associated with the deterioration of the family's living conditions and the decline of its moral foundations, resulting in a growing neglect of a huge number of children and adolescents. Hidden social orphanhood is spreading in the form of institutionalization of children whose parents for various reasons are not able to provide them with proper care and upbringing at home. Consequently, hidden social orphanhood is hiding in outwardly normal families, which in reality are dysfunctional, and parents do not cope with their basic responsibilities for raising children.Thus, social orphanhood can be defined as a social phenomenon caused by the self-willed evasion of parents from fulfilling their parental duties responsibilities for the child, which is accompanied by the breaking and loss of family relations between parents and a child, the parental indifference to the child's needs and the future fate of the child.Practical experience and international experience show that only a small number of children need specialized hospital care and approaches to education. Such care should be provided in small individual institutions that are integrated into the life of the local community with the ability to apply inclusive education components. All other children should be excluded from social isolation and brought up in a family or close to family environment and attend educational institutions in the system of inclusive education.The process of reforming the current system of institutional care (deinstitutionalization) in the field of protection of children's rights should be a long-term, well-planned and structured process of reforming the child care system based on the principle of taking into account the best interests of the child, recognizing the priority of family education over placement in the state guardianship institutions. During such reforms, the family should receive clear government standards for social services:– services and assistance that will contribute to its preservation for the purpose of full-fledged child development;– adoption or family forms of alternative care become a priority for the placement of children who have lost parental care due to orphancy, living in difficult life circumstances, violence or neglect from their parents side;– institutions are redeployed into specialist care centers (family and child support) or closed.The main problems of deinstitutionalization mechanism implementation today are:– developing a common vision and a holistic approach to reforming the current system of institutional care, education and upbringing of children, both at the national level and at the level of territorial communities;– the lack of an interdisciplinary algorithm of interaction, interdepartmental and intersectoral coordination of actions and cooperation, the lack of a training system for specialists, including heads of institutions of various departmental subordination, parental support programs, despite the fact that the basic mechanism is just beginning to be developed.Today, the development of a strategic deinstitutionalization program requires the involvement of partners from all possible areas: social, educational, healthcare, civil society institutions and the parent community. An additional advantage of attracting partners from different disciplines and industries is an increase in the availability of resources for the implementation of the deinstitutionalization program. A list of tasks should be the creation of conditions to ensure the realization of the right of every child to raise a family, to prevent the spread of social orphanhood.Achieving this goal requires resolving the following key tasks: – improving the activities of guardianship and care services for the prevention of social orphanhood, providing families with children with high-quality social services aimed at supporting the family's educational function;– involvement of enterprises, institutions, organizations, regardless of ownership and management, in the provision of social, rehabilitation services to children and families with children in difficult life circumstances, introduction of a social order mechanism in this field;– forming a tolerant attitude of society towards children and families with children who are in difficult circumstances, preventing various forms of discrimination against such children and families;– introduction of new social technologies aimed at early identification of families with children who are in difficult life circumstances, raising responsible paternity, and preventing cases of the taking of a child from parents without depriving them of their parental rights;– improving the quality of social services provided by social work entities to children and families with children who are in difficult life circumstances;– introduction of social services for parents, whose children are being brought up in boarding schools, in order to create conditions for the return of the child to parents;– introduction of social services for children to prepare them for return to the biological family after a long stay in a boarding school;– introduction of social services for families with children, in which the process of parents' divorce is ongoing, resolves the dispute between the mother and the father regarding the place of residence of the children, participation in their upbringing;– providing social support for parents who for certain reasons (due to long-term illness, disability, poverty, unemployment, etc.), are unable to properly maintain and care for the child, families with children with special needs family members, as well as social support for children whose parents are labor migrants;– providing social support for parents from whom children were taken away without depriving them of parental rights, as well as parents deprived of parental rights and intend to bring a lawsuit to renew parental rights (if their children are not adopted), in order to create conditions for restoring the educational function of the family and returning the child to parents;– provision of information to the population about the types of social services and benefits provided by the subjects of social work with families with children.Further long-term decisions for deinstitutionalization should include:– managed transitional stage with definition of clear terms for its duration;– approval of legislation requirements, services that should be provided at the local level;– approval in the legislation of the requirement on the personal responsibility of the community leader for the provision / non-provision of social services in the field of childhood protection;– redistribution of resources and introduction of an interdisciplinary approach to services at the local level;– helping families;– consultations with organizations representing the interests of persons with disabilities, children with disabilities, their parents and guardians.Conclusions of the research and prospects for further studies. Thus, Ukraine's course towards European integration and implementation of the UN Convention requires a revision of the priorities of state policy in the field of social protection of children and families with children, protection of childhood and the rights of children in general, the introduction of successful approaches from the world practice of protecting children based on ensuring the rights and best interests of the child are aimed at supporting the family, creating conditions for the upbringing and development of children in the family or environment as close as possible to the family will definitely contribute to the gradual disappearance of such phenomena as social orphanhood.Despite all efforts of the state, today in Ukraine the share of orphans and children deprived of parental care remains quite high, as well as the share of children-social orphans, which indicates the necessity of organizing measures in order to transform the child support system into a family form of education and changes in the nationwide trend of childcare. ; Розглянуто питання запобігання соціальному сирітству, розвиток нових та реформування існуючих соціальних послуг для дітей та сімей із дітьми, що стали привертати значну увагу в наукових колах та різноманітних структурах усіх рівнів, які працюють із дітьми. Зазначено, що підвищення якості життя дітей є не лише питанням часу, а його велінням. Проаналізовано прогресивні світові процеси стосовно захисту прав дітей, зумовлені Конвенцією ООН "Про права дитини", які стимулюють суттєві зміни в законах, політиці та практиці підтримки та захисту дитинства. Зауважено, що такі цілеспрямовані дії суттєво поширюються в багатьох державах світу. Доведено, що на сьогодні Україна робить перші кроки у напрямку деінституціалізації та створення власної моделі формування соціальних послуг, яка стане основою запобігання соціальному сирітству серед дітей. Проаналізовано існуючу модель управління сферою захисту прав дітей у контексті запобігання соціальному сирітству та впровадження принципів ДІ-реформи.
The article discusses the main aspects and forms of socio-economic inequality in today's world, such as: wealth and income inequality, gender inequality, life-level and life-quality gaps between rural and urban people and workers from various branches of the national economy, educational inequality and poverty, inequality on the labour market, wealth inequality by age, digital inequality and stratification. It is emphasized that socio-economic inequality and polarization in any economic system, both national and global ones, occur due to objective factors and have positive (stimulating) effects. Clearly, it is not proper to measure inequality only by using traditional indicators, namely, GDP per capita, Gini coefficient, Kaitz index, etc., because they do not make it possible to reveal all the forms and threats under the conditions of current political and geo-economic transformations. The integral indices have been characterized through which socio-economic gaps can be assessed for qualitative parameters, including the Social Progress Index, the Quality of Life Index, and the Inclusive Development Index as the most complete and suitable tool for identifying inequalities at the national and global levels. The author has established the fact that wealth and income inequality is an essential but not the only aspect of inequality in today's world, and that all forms of inequality are linked by cause-and-effect relationships.The research paper provides a partial comparison and an analysis of the current state in Ukraine (by forms of inequality). It is pointed out that in recent years the issues of educational inequality and digital stratification have been among the main threats for the future socio-economic development. Overcoming the challenges will be possible through national and international poverty alleviation policies, aimed at increasing the inclusive development of the world's economies and leveling the activities of extractive institutions.
The formation of youth value orientations affect the following factors: 1) socio-economic: the existence of shadow economy; the effect of large foreign capital; own large concentration of financial capital, genetically associated with power; saving significant (although it is not limited to big business) government regulation of the economy; Ukrainian migration abroad; Low labor (and, in general, social) mobility in the labor market; large-scale distribution of poverty; limited possibilities of upward mobility; the marginalization of Ukrainian society. 2) socio-political, bureaucratic rule as counterparty society; social irresponsibility of the ruling elite; undeveloped civil society and legal insecurity of citizens; focus power in the interests mainly of the upper strata of society and business; specificity civil identity in the modern Ukrainian society (identity crisis); 3) socio-cultural, moral features in transitional societies – the emergence of «paradoxical man»; reducing the role of the family in the education of young people; Integration distorted «deological code»n the minds of young people through the use of the national system of education «mosaic knowledge» the phenomenon of secularization; weakening of the integrative function of culture in the Ukrainian society. Naturally, that the leveling of the spiritual components of value orientations of the young generation in general a negative impact on building social relations, leading to fragmentation of Ukrainian society, and, therefore, the loss of opportunities out of permanent crisis. ; В статье осуществлен социально-философский анализ основных факторов, влияющих на процесс трансформации ценностных ориентаций современной украинской молодежи, определяя вектор их дальнейшего развития. Актуальность исследования специфики трансформации ценностных ориентаций современной украинской молодежи усиливается фактором активной интеграции Украины в систему мирового сообщества. И в то же время определение путей оптимизации ценностных установок в мировоззрении молодого поколения дает возможность выйти в социальную практику по закладке ценностных основ для становления общественного консенсуса в современной Украине. ; У статті здійснений соціально-філософський аналіз основних факторів, які впливають на процес трансформації ціннісних орієнтацій сучасної української молоді, визначаючи вектор їхнього подальшого розвитку. Актуальність дослідження специфіки трансформації ціннісних орієнтацій сучасної української молоді посилюється фактором активної інтеграції України у систему світового співтовариства. І в той же час, окреслення шляхів оптимізації ціннісних установок у світогляді молодого покоління дає можливість вийти на соціальну практику по закладенню ціннісних підвалин для становлення суспільного консенсусу в сучасній Україні.
