Suchergebnisse

The beginning of the 21st century has posed numerous challenges for the global population, including the growth of inequality both worldwide and in specific societies. Inequality in access to good education is also increasing. The debate on our understanding of what modern education should be like is broadening. It was this atmosphere of crisis in society and education in the UK after the 2008 global financial and economic downturn that galvanised the search for "critical hope" for the possibility of transforming formal and informal education. For the sake of this hope, representatives of critical pedagogy and popular education have united into a single group (Critical Pedagogy/Popular Education Group). Modernisation of the education system in Ukraine also requires unity of all those interested and involved in the education process. Thus, the UK's experience is of considerable interest. The possibility and rationale of combining these two areas into a single Critical Pedagogy/Popular Education Group in the UK has so far remained under-researched. The article studies theoretical preconditions and practical consequences of the combination of critical pedagogy and popular education in the UK. It is emphasised that the common basic principles and purpose, even with the background of theoretical debate, create unity in critical conditions, as it has occurred in the United Kingdom. Common for critical pedagogy and popular education are: the orientation towards the student's life experience; confidence in representation of politics in education; resistance against official hierarchies; development of critical thinking; and critical reflection on important subjects of public life with a view to improve it. However, critical pedagogy and popular education cannot be considered as one and the same. Popular education goes beyond the boundaries of traditional educational institutions with the aim of maximum adaptation to the experience of those who are studying. It aims to meet with the learners not only in the field of their experience, but also in the literal sense: in their homes, public spaces, and so on. Representatives of popular education also do not differentiate the positions of the teacher and the student, emphasising that their experience is of equal importance. Thus, popular education is based on a horizontal connection instead of the usual vertical hierarchies in the educational space. The process of popular education should correspond to the following general characteristics: its curriculum should be based on the concrete experience and material interests of people in the communities of resistance and struggle; its methods and practices of teaching are collective and focused on the group unlike individual learning and development; and it tries where possible to promote direct links between education and social actions. Critical pedagogy, like popular education, also focuses on the student's life experiences. Critical pedagogy offers a curriculum which focuses on the study of everyday life, informal and popular culture, historical models of governance, the subjectivity and identity of the individual. Thus, critical pedagogy interprets pedagogical reality as widely as possible, which allows its theorists to unite with popular education in order to solve social and transformational problems through socio-pedagogical practices. Critical Pedagogy / Popular Education Group has united theorists, political activists, artists and people's educators for the sake of progressive education in the purpose of social change. Common to them is the recognition of deep injustice, dehumanization and attacks on human dignity in many areas of life of the founders of the group, and the lives of those who are less privileged than the founders of the group. This group has connected those working in formal educational institutions to others beyond their boundaries. The aim of the group, as the founders emphasise in its program document, is to enable those involved in social transformation and political struggle in formal and informal education to integrate their knowledge, to develop pedagogy of involvement, life and hope in order to break down the barriers between informal and formal education and connect them again to make possible a progressive change; rethink university as a radically democratic social and political institution; change individualised atomisation, instrumental and fatalistic thinking proposed by neoliberalism under the slogan "there is no alternative"; combine activism outside the academic institutions and inside them; combine academic theory and practice in order to improve the world; use the experience of other institutions, movements, and groups with similar views; and develop an independent community of those working for social justice and a sustainable future. We emphasise that the union emerged for the sake of joint actions, while theoretical differences undoubtedly remain. In the opinion of the group's founders, a number of issues are still subject to debate. Among them is the refinement of the concept of practice – namely, whether there is a distinction between theory and practice, or whether academic theory, learning and teaching can be considered practices. There is also a need to clarify the understanding of the concept of community in the environment of blurring of face-to-face communities, and whether there is a need to develop a collective action strategy in the absence of community. There is even discussion around the basic vocabulary terms of the group, subversion and transformation. There is debate about the limits of the subversion and transformation of the dominant definitions of education and the forms of institutional power. In our opinion, the long list of discussion points proves that the process of integration was not a simple matter. The task of modernising the education system in Ukraine needs the same broad coalition, in the middle of which there will undoubtedly be a number of controversial theoretical issues. However, the common ground principles and purpose would allow us to unite in critical conditions, as it happened in the UK. The consideration of the theoretical intentions of critical pedagogy and popular education, the clarification of the underlying conditions and the purpose of their unification into a single group in the UK allows us to renew our vision of the place of education in public life.Key words: critical pedagogy, Critical Pedagogy/Popular Education Group, popular education, modernisation of education system. ; Стаття присвячена аналізу теоретичних передумов і практичних наслідків об'єднання критичної педагогіки і народної (популярної) освіти у Великій Британії. Доводиться, що атмосфера кризи у суспільстві і освіті актуалізувала пошуки "критичної надії" щодо можливості трансформувати формальну та неформальну освіту. Підкреслюється, що спільні засадничі принципи і мета, навіть на фоні теоретичних дискусій, дозволяють у критичних умовах об'єднатися, як то сталося у Великій Британії. Наголошується значення широкої коаліції задля модернізація системи освіти.Ключові слова: критична педагогіка, об'єднання "Гурт критична педагогіка/народна (популярна) освіта", народна (популярна) освіта, модернізація системи освіти. Статья посвящена анализу теоретических оснований и практических последствий объединения критической педагогики и народного (популярного) образования. Доказывается, что атмосфера кризиса в обществе и образовании актуализировала поиски «критической надежды» в отношении возможности трансформировать формальное и неформальное образование. Подчеркивается, что общие основные принципы и цель, даже на фоне теоретических дискуссий, позволяют в критических условиях объединиться, как это произошло в Великобритании. Подчеркивается значение широкой коалиции для модернизации системы образования.Ключевые слова: критическая педагогика, объединение «Группа критическая педагогика/народное (популярное) образование», народное (популярное) образование, модернизация системы образования. The beginning of the 21st century has posed numerous challenges for the global population, including the growth of inequality both worldwide and in specific societies. Inequality in access to good education is also increasing. The debate on our understanding of what modern education should be like is broadening. It was this atmosphere of crisis in society and education in the UK after the 2008 global financial and economic downturn that galvanised the search for "critical hope" for the possibility of transforming formal and informal education. For the sake of this hope, representatives of critical pedagogy and popular education have united into a single group (Critical Pedagogy/Popular Education Group). Modernisation of the education system in Ukraine also requires unity of all those interested and involved in the education process. Thus, the UK's experience is of considerable interest. The possibility and rationale of combining these two areas into a single Critical Pedagogy/Popular Education Group in the UK has so far remained under-researched. The article studies theoretical preconditions and practical consequences of the combination of critical pedagogy and popular education in the UK. It is emphasised that the common basic principles and purpose, even with the background of theoretical debate, create unity in critical conditions, as it has occurred in the United Kingdom. Common for critical pedagogy and popular education are: the orientation towards the student's life experience; confidence in representation of politics in education; resistance against official hierarchies; development of critical thinking; and critical reflection on important subjects of public life with a view to improve it. However, critical pedagogy and popular education cannot be considered as one and the same. Popular education goes beyond the boundaries of traditional educational institutions with the aim of maximum adaptation to the experience of those who are studying. It aims to meet with the learners not only in the field of their experience, but also in the literal sense: in their homes, public spaces, and so on. Representatives of popular education also do not differentiate the positions of the teacher and the student, emphasising that their experience is of equal importance. Thus, popular education is based on a horizontal connection instead of the usual vertical hierarchies in the educational space. The process of popular education should correspond to the following general characteristics: its curriculum should be based on the concrete experience and material interests of people in the communities of resistance and struggle; its methods and practices of teaching are collective and focused on the group unlike individual learning and development; and it tries where possible to promote direct links between education and social actions. Critical pedagogy, like popular education, also focuses on the student's life experiences. Critical pedagogy offers a curriculum which focuses on the study of everyday life, informal and popular culture, historical models of governance, the subjectivity and identity of the individual. Thus, critical pedagogy interprets pedagogical reality as widely as possible, which allows its theorists to unite with popular education in order to solve social and transformational problems through socio-pedagogical practices. Critical Pedagogy / Popular Education Group has united theorists, political activists, artists and people's educators for the sake of progressive education in the purpose of social change. Common to them is the recognition of deep injustice, dehumanization and attacks on human dignity in many areas of life of the founders of the group, and the lives of those who are less privileged than the founders of the group. This group has connected those working in formal educational institutions to others beyond their boundaries. The aim of the group, as the founders emphasise in its program document, is to enable those involved in social transformation and political struggle in formal and informal education to integrate their knowledge, to develop pedagogy of involvement, life and hope in order to break down the barriers between informal and formal education and connect them again to make possible a progressive change; rethink university as a radically democratic social and political institution; change individualised atomisation, instrumental and fatalistic thinking proposed by neoliberalism under the slogan "there is no alternative"; combine activism outside the academic institutions and inside them; combine academic theory and practice in order to improve the world; use the experience of other institutions, movements, and groups with similar views; and develop an independent community of those working for social justice and a sustainable future. We emphasise that the union emerged for the sake of joint actions, while theoretical differences undoubtedly remain. In the opinion of the group's founders, a number of issues are still subject to debate. Among them is the refinement of the concept of practice – namely, whether there is a distinction between theory and practice, or whether academic theory, learning and teaching can be considered practices. There is also a need to clarify the understanding of the concept of community in the environment of blurring of face-to-face communities, and whether there is a need to develop a collective action strategy in the absence of community. There is even discussion around the basic vocabulary terms of the group, subversion and transformation. There is debate about the limits of the subversion and transformation of the dominant definitions of education and the forms of institutional power. In our opinion, the long list of discussion points proves that the process of integration was not a simple matter. The task of modernising the education system in Ukraine needs the same broad coalition, in the middle of which there will undoubtedly be a number of controversial theoretical issues. However, the common ground principles and purpose would allow us to unite in critical conditions, as it happened in the UK. The consideration of the theoretical intentions of critical pedagogy and popular education, the clarification of the underlying conditions and the purpose of their unification into a single group in the UK allows us to renew our vision of the place of education in public life.Key words: critical pedagogy, Critical Pedagogy/Popular Education Group, popular education, modernisation of education system.

Узагальнено сутність педагогічної інноватики як цілісного суспільного феномена в освіті, в якому синтезовано ідеї та теорії різних наукових напрямів. Проаналізовано методологічні та методичні засади педагогічної інноватики. Вивчення наукових джерел уможливило встановити її категоріально-понятійний апарат, визначити об'єкт, предмет, принципи та закономірності, ключові поняття. На основі розгляду світових тенденцій розвитку освітніх систем розглянуто організаційно-методичне забезпечення педагогічної інноватики у вищій школі України, а саме: розробку та впровадження в практику інноваційних моделей, проектів, технологій, методів тощо. Наведено приклад інноваційного освітнього проекту «Англійська мова для університетів», ініційованого Британською Радою в Україні за підтримки Міністерства освіти і науки (МОН) України, як процедури й комплексу заходів національного й інституційного характеру, котрі забезпечують перехід освітнього процесу, зокрема в контексті викладання та вивчення англійської мови, на якісно новий рівень. Доведено, що реалізація проекту відповідає більшості виявлених тенденцій розвитку системи вищої освіти: сприяє покращенню рівня володіння англійською мовою в університетах України; уможливлює безперервний професійний розвиток, вдосконалення лінгвістичних та професійних умінь академічних працівників і викладачів; забезпечує впровадження політики інтернаціоналізації університетів та популяризації викладання фахових дисциплін англійською мовою, оновлення методичного забезпечення викладання навчальної дисципліни «Англійська мова професійного спрямування». З'ясовано, що для впровадження педагогічних інновацій в освітній процес закладу вищої освіти необхідним є аналіз тріади чинників: поточних можливостей закладу; інноваційного потенціалу (особистісних, методичних, технологічних ресурсів); наявності довгострокової стратегії. ; In the present article the analysis of scientific literature enabled to define innovative pedagogy not only as a science that studies essence, origin and patterns of development of pedagogical innovations, but also as a holistic social phenomenon in education that combines ideas and theories of various branches of science. The general problems of the support of the innovations in education are determined upon the foundation of the analysis of the modern state of introduction and extension of innovations and innovative education projects; their general characteristics are given. Modern ways to introduction of the innovations in the system of higher school in Ukraine are characterized. It is discovered that specifics of the up-to-day tendencies of the development of the higher school are caused by necessity of training of highly professional and competent specialist, the one, who correspond to new demands of the socio-cultural and information situation. It is outlined that modern innovative education is the surpassing education, the main peculiarity of which is working out of the advanced methods and means of the knowledge obtaining that form individuality in the information and education space of the common world. It is stressed upon the need of development of innovative activity of the higher school institutions, as well as necessity of its introduction by the members of the educational process on the basis of the word freedom and creativity, knowledge and information spreading, scientific researches and using of the results. It is mentioned that the main attention is drawn to the international integration of the system of higher school of Ukraine, and at the same time to preserving and development of the achievements of the progressive traditions of the national higher school. The importance of creation of the conditions for keeping, development and using of national scientific-technical and innovative potential; as well as cooperation of science, education, production and finance-credit clusters in development of innovating activity is underlined. The urgency of the problem of forming and spreading of innovations in pedagogical process, the necessity of determination of pedagogic innovative trends from the point of view of the modern world tendencies in the system of higher school is emphasized with understanding that modern humanistic and democratic dimensions of education have to assist to creation of integral educational system with advanced content and forms. The analysis of the methodological foundations of innovative pedagogy has been carried out; its object, subject, principles and regularities, and the terminology apparatus have been specified. The organisational and methodical provision of innovative pedagogy has been considered at the higher education level on the basis of identifying global trends of educational systems development. The example of the innovative educational project "English for Universities" initiated by the British Council and supported by the Ministry of Education and Science of Ukraine has been provided. The above-mentioned project has been described as a procedure and a complex of measures of national and institutional character that ensure transition of the educational process to a qualitatively new level, in particular in the context of teaching and learning English for professional purposes. It has been revealed that the main condition for the introduction of innovative educational activities in higher education institutions is the appropriate training of academic and pedagogical staff.

Modern education in the context of its development and satisfaction of public expectations requires constant and active modernization changes. The starting point of the study is the thesis that the development of progressive educational space by outdated means is impossible. There were substantiated the purpose and tasks of the research: to determine the main directions of modernization processes in Ukrainian education, to characterize their dynamics and irreversibility. It was found that the dynamics of the process of modernization of national education is determined primarily by the effectiveness of the use of the newest scientific methods in the educational process. The irreversibility of modernization is largely due to a clear system of principles on which it is based. It is generalized that modernization of education is a process of progressive changes aimed at improving the state of the educational system, includes an innovative component aimed at providing prerequisites for self-development based on democratic and humanistic values. Perspective directions of modernization processes in Ukrainian education were determined: increase of scientific potential of education; introduction of information technologies and dissemination of technologies of pedagogical discourse; increasing the role of independent work and practical training of students. ; Сучасна освіта у контексті свого розвитку і задоволення суспільних очікувань потребує постійних і активних модернізаційних змін. Відправною позицією дослідження є теза, що розбудова прогресивного освітнього простору застарілими засобами неможлива. Обґрунтовано мету і завдання дослідження, які полягають у визначенні основних напрямів модернізаційних процесів в українській освіті, характеристиці їх динаміки і незворотності. З'ясовано, що динаміка процесу модернізації національної освіти визначається насамперед ефективністю використання новітніх наукових методик в освітньо-виховному процесі. Незворотність модернізації значною мірою зумовлюється чіткою системою ...

The educational process, with the strengthening of its role for the update of the state and the democratic transitions, requires the educational community to rethink its content. Present days determine the formation of new approaches in education and new requirements for training means, including educational materials among which school textbook holds an important place. Modern domestic educational discourse has an acute problem of the compiling of the textbooks in accordance with current social changes. In the article, in the context of current reformation of the educational paradigm in the line with the state's European integration,the process of textbook becoming as an important part of educational system has been analyzed. In order to determine the main ways of creating the concept of a modern textbook which meets the needs and requirements of national education, in the article the attention has been drawn to the existing approaches to the textbook redaction, attention has benn focused on the trends in the textbooks compiling on various stages of domestic education. Through the analysis and synthesis an attempt has been made to lookback to the textbook establishment, the main stages in textbooks creation have been singled out in the chronological range from the late 40's to the present days. In conclusions, further ways have been outlined to upgrade textbooks in the context of the progressive state's changes. ; Сьогоденний час детермінує становлення нових підходів в освіті танових вимог до засобів навчання, зокрема навчально-методичноїлітератури, чільне місце в якій посідає шкільний підручник. У статті вконтексті сьогоденних реформацій освітньої парадигми проаналізованопроблему становлення шкільного підручника як важливої складовоїнавчально-виховної системи. З метою визначення основних шляхівстворення концепту сучасного шкільного підручника, який відповідаєпотребам і вимогам національної освіти, звернено увагу на різніперіодизації підручникоукладання. За допомогою аналізу та синтезу зроблено спробу ретроспективного огляду становлення навчальної книги, виокремлено основні етапи підручникотворення в хронологічних межах відкінця 40-х років до теперішнього часу.

У статті розглянуто окремі принципи навчальної діяльності, які найефективніше впливають на формування пізнавальної активності учнів. Проведено аналіз теоретичних праць вітчизняних та зарубіжних педагогів і психологів, який свідчить, що у контексті дослідження шляхів реалізації принципів формування пізнавальної активності учнів у навчанні не існує однозначного тлумачення сутності цього поняття. Однак можна стверджувати, що пізнавальна активність учнів у навчальній діяльності заснована на засадах гуманізації й демократизації, індивідуалізації та диференціації освітнього процесу, у якому враховуються вікові та індивідуальні особливості його учасників, а характеристикою кінцевого результату здобуття освіти вважають компетентність. ; The article considers some principles of educational activity that most effectively influences the formation of cognitive activity of pupils. The analysis of theoretical works of domestic and foreign teachers and psychologists is carried out, which shows that in the context of research there is no unambiguous interpretation of essence of this concept. However, it can be argued that the cognitive activity of pupils in learning is based on the principles of humanization and democratization, individualization and differentiation of the educational process, which takes into account the age and individual characteristics of its participants, and the end result of education is considered to be the competence.In the late twentieth and early twenty-first century, the idea of educating in pupils the active learning was one of the fundamental progressive ideas of pedagogy. Scientists were well aware that the school is an instrument of transformation of society. Educators sought to change the very technology of learning: to involve the pupil in the active "creation" of himself, replacing the old reproductive methods with active cognitive activity. The aim was to create a new ideal school, built on the principles that would implement the formation of cognitive activity of pupils in terms of competence, individualization, focus on multilevel, problem-based, developmental, educational learning and creativity, which in turn would provide training for active, independent people, ready to working life and armed with the necessary knowledge and skills.Today the issues of democratic and humanistic guidelines of modern Ukrainian education, personality-oriented education and upbringing are being actively developed. They are manifested in the principles of formation of cognitive activity of pupils and educational relations, moral culture of participants in the educational process, educational training and more. This means to ensure such an educational process, which is focused on improving both the surrounding reality and each individual in particular.

У статті розглянуто окремі принципи навчальної діяльності, які найефективніше впливають на формування пізнавальної активності учнів. Проведено аналіз теоретичних праць вітчизняних та зарубіжних педагогів і психологів, який свідчить, що у контексті дослідження шляхів реалізації принципів формування пізнавальної активності учнів у навчанні не існує однозначного тлумачення сутності цього поняття. Однак можна стверджувати, що пізнавальна активність учнів у навчальній діяльності заснована на засадах гуманізації й демократизації, індивідуалізації та диференціації освітнього процесу, у якому враховуються вікові та індивідуальні особливості його учасників, а характеристикою кінцевого результату здобуття освіти вважають компетентність. ; The article considers some principles of educational activity that most effectively influences the formation of cognitive activity of pupils. The analysis of theoretical works of domestic and foreign teachers and psychologists is carried out, which shows that in the context of research there is no unambiguous interpretation of essence of this concept. However, it can be argued that the cognitive activity of pupils in learning is based on the principles of humanization and democratization, individualization and differentiation of the educational process, which takes into account the age and individual characteristics of its participants, and the end result of education is considered to be the competence.In the late twentieth and early twenty-first century, the idea of educating in pupils the active learning was one of the fundamental progressive ideas of pedagogy. Scientists were well aware that the school is an instrument of transformation of society. Educators sought to change the very technology of learning: to involve the pupil in the active "creation" of himself, replacing the old reproductive methods with active cognitive activity. The aim was to create a new ideal school, built on the principles that would implement the formation of cognitive activity of pupils in terms of competence, individualization, focus on multilevel, problem-based, developmental, educational learning and creativity, which in turn would provide training for active, independent people, ready to working life and armed with the necessary knowledge and skills.Today the issues of democratic and humanistic guidelines of modern Ukrainian education, personality-oriented education and upbringing are being actively developed. They are manifested in the principles of formation of cognitive activity of pupils and educational relations, moral culture of participants in the educational process, educational training and more. This means to ensure such an educational process, which is focused on improving both the surrounding reality and each individual in particular.

У статті розкриваються історичні аспекти та потенціал козацької педагогіки як засіб актуалізації прогресивних освітніх традицій і стимулу для пожвавлення подальших пошуків у галузі педагогічної теорії та практики; висвітлюється досвід діяльності класу козачат у Сумському ЗНЗ № 25; пропонується комплекс заходів, спрямований на оптимізацію реалізації ідей і досвіду козацької педагогіки в умовах сьогодення, на утвердження в середовищі дітей і молоді козацьких ідеалів і цінностей, піднесення духовності, культивування історичної пам'яті, особистої гідності й національної свідомості. ; The article deals with the potential of Cossack pedagogy as a means of progressive educational tradition. It is proved that nowadays Cossack education can be a source of ideas and experience to create a new generation of Ukrainians who are physically and spiritually strong. Cossack education cultivates the ideal of a Cossack the knight, a brave, victorious warrior and a highly educated intellectual, as well as a caring owner and a generous philanthropist, a zealous Christian and a man with a keen sense of personal and national dignity. In the testimonies of the foreigners during the 17th–18th centuries it is stated that Ukrainians are «civilized and educated». The Cossacks' striving for independence, a wish to protect their rights, pro-European character of social system of the «State of Cossacks», its democratic tradition to elect authorities for state, church and school, the community character of educational liedership are noted. It was elucidated that the time of Cossacks in Ukraine is a period of the national school system formation and development, which influenced schools at different levels. Among the positive traditions of national schooling are the noble relationship between a teacher and a pupil, the cult of knowledge, patriotism, piety and high social status of the teachers. The use of native language, extensive folk pedagogy enabled widespread literacy in Ukraine. It were the pupils of national schooling institutions who became the representatives of Ukrainian Baroque culture, laid the foundations for Ukrainian literary language formation, created works on the history of Ukraine, which contributed to the formation of Ukrainian national consciousness. At present the study of national educational traditions and possibilities of their application in modern Ukrainian school is carried out at the Laboratory of Pedagogical Country Studies and Cossack Pedagogy of Sumy Pedagogical University. The aactivities conducted at Kozachata class of Sumy Comprehensive School № 25 are described. The activities are aimed at promoting a healthy lifestyle, enabling harmonious development of an individual and successful self-realization in the society. They facilitate the formation of a new generation of worthy citizens of our country, who carry on the values of Ukrainian culture. A complex of measures aimed at optimizing the implementation of ideas and experiences of the Cossack pedagogy in the contemporary context is elaborated.

У статті окреслюються сучасні перспективи розвитку народносценічного танцю в позашкільних навчальних закладах; розглядаються основні методи навчання народно-сценічного танцю; виділяються методичні прийоми при засвоєнні танцювального матеріалу за рівнями підготовки. ; The article outlines the prospects of the development of modern folk stage dance in extracurricular schools. The basic methods of teaching folk dance stage are defined. The instructional techniques in mastering the material for dance backgrounds are allocated. The author stresses that the leading aim is to preserve the national traditions of dance, revival and modernization in modern conditions methodical bases of folk stage dance. Choreographic art in general and the national stage dance in particular is an integral part of the artistic and aesthetic school education that allows children to master the language of beauty and expressive movements contributes to resolution body, develops physical strength and stamina while performing technical and methodological components of folk dance. The extracurricular institutions have got all opportunities for artistic and aesthetic education of children and mastering the basics of high artistic taste, desire to favourite art form. It is proved that the methods of teaching folk stage dance is a historically developed set of specific tools and techniques of choreographic art. According to the laws of general pedagogy, dance pedagogy is based on the didactic principles as well: scientific and availability of educational material, the visibility in the study of new material, the strength of knowledge and skills, creative activity of the students, their independence, communication of educational material to the life and interests of the pupils. Special attention is focused on such teaching methods as: the practice of public life; choreographic practice of education and training, which tests the viability of all the theoretical positions; progressive ideas about the content and the way of education a harmoniously developed personality; government regulations on the status and ways to improve the culture and art in the country; the results of research in the theory and methodology of teaching folk dance stage and related disciplines.

The article deals with the processes of the modern world system of educationin the context of globalization. The author examines trends in educationalinstitutions and models of globalizing society in the context of particularrelationships of education and society, man and the state, and processes. Theresearch and systems analysis of neoliberal reforms on the level of society ingeneral and education in particular is done. The author discovers substantive,structural and functional characteristics of the concept of «critical socialphilosophy of education» in the context of institutional tendencies of sociallife, as well as forms and possibilities of its methodological application. Theauthor underlines that globalization and the technological revolution are to beused for a radical restructuring and reconstruction of education for his serviceto democracy and progressive social change. Awareness lessons of the globaldevelopment are necessary for the theoretical understanding of today's globaloutlook on progressive politics in general and in education in particular, and forthe practical attempts to change our world for the public majority. ; Стаття присвячена дослідженню процесів сучасної світової системиосвіти в умовах глобалізації. Розглядаються тенденції освіти та моделіінститутів глобалізованого суспільства сучасності в контексті особливості взаємовідношення освіти і соціуму, людини і держав. Здійснюєтьсядослідження і системний аналіз неоліберальних реформ на рівні суспільства загалом і освіти зокрема. Досліджуються змістовні, структурні іфункціональні характеристики концепції «критичної соціальної філософіїосвіти» в контексті інституційних тенденцій суспільної практики, а також форми і можливості її методологічного застосування. Стверджується, що глобалізація і технологічна революція повинні бути використанідля радикальної перебудови та реконструкції освіти для її служіння демократії та прогресивних соціальних змін. Усвідомлення уроків глобальногорозвитку є необхідним як для теоретичного осмислення сьогоднішніх перспектив світової прогресивної політики загалом та у сфері освіти зокрема, так і для практичних спроб змінити наш світ в інтересах суспільноїбільшості.

Thearticle analyzes the experience of the Republics of Poland and Belarus concerning the organization and features of scientific / scientific and pedagogical schools.Common and distinctive featuresbetween Polish, Belarusian and Ukrainian scientific schools are specified; the characteristics of the leading schools of Poland and scientific schools of prominent universities of Belarus are focused on.Athorough theoretical analysis of national source baseas to the principles of functioning and contentof the definition «scientific school», characterized with some certain features in accordance with social, political as well as changes in science and education, is adduced; the phenomenological essence of the studied concept; the category «scientific and pedagogical school» as an independent unit is singled out.Thecommoncharacteristicfeatureofboth Ukrainian and Polish, Belarusian science is the disambiguationof the interpretation of «scientific / scientific and pedagogical school» phenomenon itself. However, its common features are: obligatory presence of the founder – an outstanding scientist, who is the leader of the school; the fundamental progressive idea, the leader is working on; a group of like-minded people, supporting their leader.Asconcerning «scientific and pedagogical school» concept, Ukrainian and Polish science is characterized by understanding that these schoolsdo the research of Pedagogy as science in general in contrast to Belarusian one, where diversified scientific schoolsare referred to as scientific and pedagogical ones.The experience of Polish «intercultural studies»-schools, that act on the territory of border areas, needs a more detailed study and is important for a multinational Ukrainian society during the period of reforming the educational sector, for taking into consideration the needs of national minorities, but with the maximum preservation of Ukrainian identity.The experience of the country of the near abroad – the Republic of Belarus is no less valuable for the investigation because the Soviet period of the creation and development of scientific schools was the same for our countries.Thedifferencefrom the specifics of Ukrainian scientific schools' activity is the fact that Belarusian ones are inextricably connected with the activity of the Higher Attestation Commission.

Thearticle analyzes the experience of the Republics of Poland and Belarus concerning the organization and features of scientific / scientific and pedagogical schools.Common and distinctive featuresbetween Polish, Belarusian and Ukrainian scientific schools are specified; the characteristics of the leading schools of Poland and scientific schools of prominent universities of Belarus are focused on.Athorough theoretical analysis of national source baseas to the principles of functioning and contentof the definition «scientific school», characterized with some certain features in accordance with social, political as well as changes in science and education, is adduced; the phenomenological essence of the studied concept; the category «scientific and pedagogical school» as an independent unit is singled out.Thecommoncharacteristicfeatureofboth Ukrainian and Polish, Belarusian science is the disambiguationof the interpretation of «scientific / scientific and pedagogical school» phenomenon itself. However, its common features are: obligatory presence of the founder – an outstanding scientist, who is the leader of the school; the fundamental progressive idea, the leader is working on; a group of like-minded people, supporting their leader.Asconcerning «scientific and pedagogical school» concept, Ukrainian and Polish science is characterized by understanding that these schoolsdo the research of Pedagogy as science in general in contrast to Belarusian one, where diversified scientific schoolsare referred to as scientific and pedagogical ones.The experience of Polish «intercultural studies»-schools, that act on the territory of border areas, needs a more detailed study and is important for a multinational Ukrainian society during the period of reforming the educational sector, for taking into consideration the needs of national minorities, but with the maximum preservation of Ukrainian identity.The experience of the country of the near abroad – the Republic of Belarus is no less valuable for the investigation because the Soviet period of the creation and development of scientific schools was the same for our countries.Thedifferencefrom the specifics of Ukrainian scientific schools' activity is the fact that Belarusian ones are inextricably connected with the activity of the Higher Attestation Commission.

The article deals with the processes of the modern world system of education in thecontext of globalization. Examines trends in educational institutions and models of globalizingsociety in the context of our particular relationship of education and society, man and the state,and processes. Ongoing research and systems analysis of neoliberal reforms on the level ofsociety in general and education in particular. Examines substantive, structural and functionalcharacteristics of the concept of "critical social philosophy of education" in the context ofinstitutional tendencies of social life, as well as forms and possibilities of its methodologicalapplication. Argues that globalization and the technological revolution to be used for a radicalrestructuring and reconstruction of education for his service to democracy and progressivesocial change. Awareness lessons of the global development is necessary for a theoreticalunderstanding of today's global outlook for progressive politics in general and in education inparticular, and for the practical attempts to change our world for the public majority. ; Стаття присвячена дослідженню процесів сучасної світової системиосвіти в умовах глобалізації. Розглядаються тенденції освіти та моделіінститутів глобалізованого суспільства сучасності в контексті особливості взаємовідношення освіти і соціуму, людини і держав. Здійснюєтьсядослідження і системний аналіз неоліберальних реформ на рівні суспільствазагалом і освіти зокрема. Досліджуються змістовні, структурні і функціональні характеристики концепції «критичної соціальної філософії освіти»в контексті інституційних тенденцій суспільної практики, а також форми і можливості її методологічного застосування. Стверджується, щоглобалізація і технологічна революція повинні бути використані для радикальної перебудови та реконструкції освіти для її служіння демократії тапрогресивних соціальних змін. Усвідомлення уроків глобального розвиткує необхідним як для теоретичного осмислення сьогоднішніх перспективсвітової прогресивної політики загалом та у сфері освіти зокрема, такі для практичних спроб змінити наш світ в інтересах суспільної більшості.

Кузава І., Ланевич Н. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ГРОМАДЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ / Ірина Кузава, Наталія Ланевич // Педагогічний часопис Волині. - № 3(10). - 2018. - с. 31-36 ; У статті науково обґрунтовано й проаналізовано педагогічні умови підвищення ефективності громадянського виховання дітей дошкільного віку. Встановлено, що виховання громадянина демократичного суспільства вимагає створення педагогічних умов, які б сприяли розвитку громадянських якостей дошкільників, а саме: використання народної творчості, традицій українського народу; наповнення змісту навчального матеріалу громадянським компонентом; підвищення професійної компетентності педагогів дошкільної освіти з питань громадянського виховання; гуманізація і демократизація педагогічної взаємодії, спрямована на забезпечення позитивного емоційного стану дітей; індивідуальний підхід, який передбачає вміння педагога бачити у кожній дитині особистість, визнавати за нею право на власні погляди, захоплення, інтереси.In the article the pedagogical conditions for increasing the efficiency of civic education of preschool children are scientifically substantiated and analyzed. The national revival of Ukraine sharply raises the problem of civic education of the individual. Of great importance in the system of work of pre-school educational institutions acquire historical-cultural, labor, moral and ethical, natural values that contain the environment of the region, A conscious support to the progressive traditions of folk pedagogy, the legacy of outstanding teachers, and the modern conceptual foundations of civic education in Ukraine. The construction of a new civil, democratic, humane, and legal society focused on high national and universal values, becomes relevant in the strategy of modern Ukrainian education. In view of this, the need to introduce a holistic system of civic education into the educational process of pre-school establishments becomes a necessary factor in modern educational reform. As a result of the theoretical analysis of scientific sources, it is confirmed that one of the most pressing problems of pedagogical theory and practice is the search for new forms and methods of civic upbringing of preschool children that would meet modern social needs. In this regard, traditional and interactive forms and methods are defined and classified, which, based on a democratic style of interaction, aim at creating critical thinking, initiative, and creative activity in children. It was established that the education of a citizen of a democratic society requires the creation of pedagogical conditions that would promote the development of the civic qualities of junior pupils, namely: use of folk art, traditions of the Ukrainian people; filling the content of the educational material with the civil component; raising the professional competence of primary education teachers in the field of civic upbringing of preschoolers; humanization and democratization of pedagogical interaction, aimed at providing a positive emotional state of children; an individual approach that involves the teacher's ability to see each child's personality, to recognize her right to her own views, hobbies, interests. In the course of the study it was determined that the prognosis of the results of educational influence, ie, the civic education of preschool children, is an important condition for the effectiveness of civic education. ; Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

The purpose. Critical social philosophy of education strives to provide a radical critique of existing models of education in the so-called Western models of democracy, creating progressive alternative models. In this context, the proposed integrative metatheory, which is based on classical and modern sources, concepts, aims for a comprehensive understanding and reconstruction of the phenomenon of education. One of the main tasks in the sphere of education's democratization today, therefore, is to bring to education the results of restructuring and democratization of the society, to reflect changes in conditions of life and thinking, experience and transformation of subjectivity in the context of the technological revolution and globalization. Methodology. The critical social theory, which developed in the framework of contemporary neo-Marxism, indicates the need for a thorough analysis of society, however, unlike other theoretical concepts and research programs in order to analyze not a fixation and a statement of the existing social givens. On the contrary, critical analysis of society involves the identification of existing antagonistic, alienating factors that distort public communication.The subject of social analysis is the whole sphere of human and non-human nature, which interacts a person depend on it, the whole system of relations between society and nature, society and man, which is covered by the historical practice of conscious – "praxis". The representative of "pure science" isn't the learning, research subject. He is a public a person, which is the totality of all social definitions included in society and its constituent individuals. For such a "total subject" Object of interest is not something external; on the contrary, the latter appears as a product of his own activity. The scientific novelty examines trends in educational institutions and models of globalizing society in the context of our particular relationship of education and society, man and the state, and processes. The research and systematic analysis of neoliberal reforms at the level of society in general and education in particular are conducted. It examines substantive, structural and functional characteristics of the concept of «critical social philosophy of education» in the context of institutional tendencies of social life, as well as forms and possibilities of its methodological application. It consider a model of «critical social philosophy of education», as embodied in the programs of social development and learning, which are primarily designed to teach people how to lead an independent and original research themselves, society and knowledge systems. However, it is proved that the models and programs should not be cut off from any individual and the collective system of moral and social values, theoretical and applied training, nor from further use of the acquired values, norms and skills in everyday life, science, or in production, sphere of all social institutions. Conclusions. Critical philosophical, educational, pedagogical-psychological surprisingly theory, its models and concepts seek to redefine public and private and the public mind. Based on these grounds, in the future, it allows philosophy of education to develop a more inclusive philosophical vision of education, to apply directly to the problems of democratization and changes in social relations in the direction of equality and social justice in the field of education. The point of view of socio-philosophical and philosophical-еducational, pedagogical-psychological, normative understanding and social critics also requires the use of active efforts in the reconstruuction of education and society, the social vision of what education and human life can be and what their specific limitations in existing societies. ; Цель. Критическая социальная философия образования стремится обеспечить радикальную критику существующей модели образования в так называемых западных моделях демократии, создавая прогрессивные альтернативные модели. В этом контексте предложена интегративная метатеория, которая основываясь на классических и современных источниках, концепциях, стремится к комплексному пониманию и реконструкции феномена образования. Одна из основных задач в сфере демократизации образования сегодня, таким образом, заключается в том, чтобы привлечь для образования результаты перестройки и демократизации общества, отразить изменения в условиях жизни и мышления, опыт и трансформации субъективности в контексте технологической революции и глобализации. Методология. Критическая социальная теория, разработанная в рамках современного неомарксизма, указывает на необходимость основательного анализа общества, однако в отличие от других теоретических концепций и исследовательских программ, целью анализа не является фиксация и констатация существующей социальной данности. Наоборот, критический анализ социума предполагает выявление существующих антагонистических, отчуждающих факторов, которые деформируют общественную коммуникацию. Предметом социального анализа является вся сфера человеческой и нечеловеческой природы, с которой взаимодействует человек зависит от нее, вся система взаимоотношений общества и природы, общества и человека, которая охватывается исторической сознательной практикой – «праксисом». Познающим, исследовательским субъектом не является внеобщественный представитель «чистой науки». Им является человек общественная, которая представляет собой тотальность всех социальных определений, входящих в общество и составляющих его индивидов. Для такого «тотального субъекта» познавательный объект не является чем-то внешним, не им сформированным и возложенным; напротив, последний предстает как продукт его собственной деятельности. Научная новизна. Рассматриваются тенденции образования и модели институтов глобализирующегося общества современности в контексте особенности взаимоотношения образования и социума, человека и государства, процессов. Осуществляется исследование и системный анализ неолиберальных реформ на уровне общества в целом и образования в частности. Исследуются содержательные, структурные и функциональные характеристики концепции «критической социальной философии образования» в контексте институциональных тенденций общественной жизни, а также формы и возможности ее методологического применения. Рассматривается модель «критической социальной философии образования», воплощенная в программы общественного развития и обучения, которые прежде всего призваны научить людей вести самостоятельное и оригинальное исследование себя, социума и системы знаний. Вместе с тем обосновывается, что эти модели и программы не должны быть оторваны ни от индивидуально-коллективной системы нравственных и социальных ценностей, теоретико-прикладного обучения, ни от дальнейшего применения приобретенных ценностей, норм и навыков в повседневной жизни, науке или на производстве, в сфере всех социальных институтов. Выводы. Критическая философская, образовательно-воспитательная, педагогико-психологическая общественноориентированная теория, ее модели и концепции стремятся по-новому определить общественный и индивидуальный и общественный разум. Опираясь на эти основания, в перспективе это позволяет философии образования развиваться для разработки более инклюзивного философского видения образования, чтобы обратиться непосредственно к проблемам демократизации и изменения социальных отношений в направлении равенства и социальной справедливости в сфере образования. С точки зрения социально-философского и философско-образовательного, педагогико-психологического, нормативного понимания и социальной критики также необходимо применение активных усилий по реконструкции образования и общества, социального видение того, какими образование и жизнь человека могут быть и каковы их конкретные ограничения в существующих обществах. ; Мета. Критична соціальна філософія освіти прагне забезпечити радикальну критику існуючої моделі освіти в так званих західних моделях демократії, створюючи прогресивні альтернативні моделі. У цьому контексті запропонована інтегративна метатеорія, яка засновуючись на класичних і сучасних джерелах, концепціях, прагне до комплексного розуміння і реконструкції феномену освіти. Одне з основних завдань у сфері демократизації освіти сьогодні, таким чином, полягає у тому, щоб залучити для освіти результати перебудови і демократизації суспільства, відобразити зміни в умовах життя і мислення, досвід та трансформації суб'єктивності у контексті технологічної революції і глобалізації. Методологія. Критична соціальна теорія, розроблена в межах сучасного неомарксизму, вказує на необхідність ґрунтовного аналізу суспільства, однак на відміну від інших теоретичних концепцій і дослідницьких програм, метою аналізу не є фіксація і констатація існуючої соціальної даності. Навпаки, критичний аналіз соціуму передбачає виявлення існуючих антагоністичних факторів, що відчужують і деформують суспільну комунікацію. Предметом соціального аналізу є вся сфера людської і нелюдської природи, з якою взаємодіє людина чи залежить від неї, вся система взаємовідносин суспільства і природи, суспільства і людини, яка охоплюється історичною свідомою практикою – «праксисом». Пізнавальним, досліджувальним суб'єктом не є позасуспільний представник «чистої науки». Ним є людина суспільна, яка репрезентує собою тотальність усіх соціальних визначень, що входять у суспільство і складають його індивідів. Для такого «тотального суб'єкта» пізнавальний об'єкт не є чимось зовнішнім, не ним сформованим і покладеним; навпаки, останній постає як продукт його ж власної діяльності. Наукова новизна. Розглядаються тенденції освіти та моделі інститутів глобалізованого суспільства сучасності в контексті особливості взаємовідношення освіти і соціуму, людини і держав. Здійснюється дослідження і системний аналіз неоліберальних реформ на рівні суспільства загалом і освіти зокрема. Досліджуються змістовні, структурні і функціональні характеристики концепції «критичної соціальної філософії освіти» в контексті інституційних тенденцій суспільної практики, а також форми і можливості її методологічного застосування. Розглядається модель «критичної соціальної філософії освіти», втілена в програми суспільного розвитку і навчання, які перш за все покликані навчити людей провадити самостійне і оригінальне дослідження себе, соціуму і системи знань. Водночас обґрунтовується, що ці моделі і програми не мають бути відірвані ані від індивідуально-колективної системи моральних і соціальних цінностей, теоретико-прикладного навчання, ані від подальшого застосування набутих цінностей, норм і навичок в повсякденному житті, науці чи на виробництві, у сфері усіх соціальних інститутів. Висновки. Критична соціальна теорія і концепції критичної соціальної філософії освіти вказують на необхідність ґрунтовного аналізу суспільства, однак на відміну від інших теоретичних концепцій і дослідницьких програм, метою аналізу не є фіксація і констатація існуючої соціальної даності. Навпаки, критичний аналіз соціуму передбачає виявлення наявних антагоністичних чинників, що відчужують і деформують суспільну комунікацію. Предметом соціального аналізу є вся сфера людської і нелюдської природи, з якою взаємодіє людина залежить від неї, вся система взаємовідносин суспільства і природи, суспільства і людини, яка охоплюється історичної свідомою практикою – «праксисом». Пізнавальним, дослідницьким суб'єктом не є поза суспільний представник «чистої науки». Ним є людина громадська, яка являє собою тотальність усіх соціальних визначень, що входять у суспільство і складових його індивідів. Для такого «тотального суб'єкта» пізнавальний об'єкт не є чимось зовнішнім, не їм сформованим і покладеним; навпаки, останній постає як продукт його власної діяльності.

The purpose. Critical social philosophy of education strives to provide a radical critique of existing models of education in the so-called Western models of democracy, creating progressive alternative models. In this context, the proposed integrative metatheory, which is based on classical and modern sources, concepts, aims for a comprehensive understanding and reconstruction of the phenomenon of education. One of the main tasks in the sphere of education's democratization today, therefore, is to bring to education the results of restructuring and democratization of the society, to reflect changes in conditions of life and thinking, experience and transformation of subjectivity in the context of the technological revolution and globalization. Methodology. The critical social theory, which developed in the framework of contemporary neo-Marxism, indicates the need for a thorough analysis of society, however, unlike other theoretical concepts and research programs in order to analyze not a fixation and a statement of the existing social givens. On the contrary, critical analysis of society involves the identification of existing antagonistic, alienating factors that distort public communication.The subject of social analysis is the whole sphere of human and non-human nature, which interacts a person depend on it, the whole system of relations between society and nature, society and man, which is covered by the historical practice of conscious – "praxis". The representative of "pure science" isn't the learning, research subject. He is a public a person, which is the totality of all social definitions included in society and its constituent individuals. For such a "total subject" Object of interest is not something external; on the contrary, the latter appears as a product of his own activity. The scientific novelty examines trends in educational institutions and models of globalizing society in the context of our particular relationship of education and society, man and the state, and processes. The research and systematic analysis of neoliberal reforms at the level of society in general and education in particular are conducted. It examines substantive, structural and functional characteristics of the concept of «critical social philosophy of education» in the context of institutional tendencies of social life, as well as forms and possibilities of its methodological application. It consider a model of «critical social philosophy of education», as embodied in the programs of social development and learning, which are primarily designed to teach people how to lead an independent and original research themselves, society and knowledge systems. However, it is proved that the models and programs should not be cut off from any individual and the collective system of moral and social values, theoretical and applied training, nor from further use of the acquired values, norms and skills in everyday life, science, or in production, sphere of all social institutions. Conclusions. Critical philosophical, educational, pedagogical-psychological surprisingly theory, its models and concepts seek to redefine public and private and the public mind. Based on these grounds, in the future, it allows philosophy of education to develop a more inclusive philosophical vision of education, to apply directly to the problems of democratization and changes in social relations in the direction of equality and social justice in the field of education. The point of view of socio-philosophical and philosophical-еducational, pedagogical-psychological, normative understanding and social critics also requires the use of active efforts in the reconstruuction of education and society, the social vision of what education and human life can be and what their specific limitations in existing societies. ; Цель. Критическая социальная философия образования стремится обеспечить радикальную критику существующей модели образования в так называемых западных моделях демократии, создавая прогрессивные альтернативные модели. В этом контексте предложена интегративная метатеория, которая основываясь на классических и современных источниках, концепциях, стремится к комплексному пониманию и реконструкции феномена образования. Одна из основных задач в сфере демократизации образования сегодня, таким образом, заключается в том, чтобы привлечь для образования результаты перестройки и демократизации общества, отразить изменения в условиях жизни и мышления, опыт и трансформации субъективности в контексте технологической революции и глобализации. Методология. Критическая социальная теория, разработанная в рамках современного неомарксизма, указывает на необходимость основательного анализа общества, однако в отличие от других теоретических концепций и исследовательских программ, целью анализа не является фиксация и констатация существующей социальной данности. Наоборот, критический анализ социума предполагает выявление существующих антагонистических, отчуждающих факторов, которые деформируют общественную коммуникацию. Предметом социального анализа является вся сфера человеческой и нечеловеческой природы, с которой взаимодействует человек зависит от нее, вся система взаимоотношений общества и природы, общества и человека, которая охватывается исторической сознательной практикой – «праксисом». Познающим, исследовательским субъектом не является внеобщественный представитель «чистой науки». Им является человек общественная, которая представляет собой тотальность всех социальных определений, входящих в общество и составляющих его индивидов. Для такого «тотального субъекта» познавательный объект не является чем-то внешним, не им сформированным и возложенным; напротив, последний предстает как продукт его собственной деятельности. Научная новизна. Рассматриваются тенденции образования и модели институтов глобализирующегося общества современности в контексте особенности взаимоотношения образования и социума, человека и государства, процессов. Осуществляется исследование и системный анализ неолиберальных реформ на уровне общества в целом и образования в частности. Исследуются содержательные, структурные и функциональные характеристики концепции «критической социальной философии образования» в контексте институциональных тенденций общественной жизни, а также формы и возможности ее методологического применения. Рассматривается модель «критической социальной философии образования», воплощенная в программы общественного развития и обучения, которые прежде всего призваны научить людей вести самостоятельное и оригинальное исследование себя, социума и системы знаний. Вместе с тем обосновывается, что эти модели и программы не должны быть оторваны ни от индивидуально-коллективной системы нравственных и социальных ценностей, теоретико-прикладного обучения, ни от дальнейшего применения приобретенных ценностей, норм и навыков в повседневной жизни, науке или на производстве, в сфере всех социальных институтов. Выводы. Критическая философская, образовательно-воспитательная, педагогико-психологическая общественноориентированная теория, ее модели и концепции стремятся по-новому определить общественный и индивидуальный и общественный разум. Опираясь на эти основания, в перспективе это позволяет философии образования развиваться для разработки более инклюзивного философского видения образования, чтобы обратиться непосредственно к проблемам демократизации и изменения социальных отношений в направлении равенства и социальной справедливости в сфере образования. С точки зрения социально-философского и философско-образовательного, педагогико-психологического, нормативного понимания и социальной критики также необходимо применение активных усилий по реконструкции образования и общества, социального видение того, какими образование и жизнь человека могут быть и каковы их конкретные ограничения в существующих обществах. ; Мета. Критична соціальна філософія освіти прагне забезпечити радикальну критику існуючої моделі освіти в так званих західних моделях демократії, створюючи прогресивні альтернативні моделі. У цьому контексті запропонована інтегративна метатеорія, яка засновуючись на класичних і сучасних джерелах, концепціях, прагне до комплексного розуміння і реконструкції феномену освіти. Одне з основних завдань у сфері демократизації освіти сьогодні, таким чином, полягає у тому, щоб залучити для освіти результати перебудови і демократизації суспільства, відобразити зміни в умовах життя і мислення, досвід та трансформації суб'єктивності у контексті технологічної революції і глобалізації. Методологія. Критична соціальна теорія, розроблена в межах сучасного неомарксизму, вказує на необхідність ґрунтовного аналізу суспільства, однак на відміну від інших теоретичних концепцій і дослідницьких програм, метою аналізу не є фіксація і констатація існуючої соціальної даності. Навпаки, критичний аналіз соціуму передбачає виявлення існуючих антагоністичних факторів, що відчужують і деформують суспільну комунікацію. Предметом соціального аналізу є вся сфера людської і нелюдської природи, з якою взаємодіє людина чи залежить від неї, вся система взаємовідносин суспільства і природи, суспільства і людини, яка охоплюється історичною свідомою практикою – «праксисом». Пізнавальним, досліджувальним суб'єктом не є позасуспільний представник «чистої науки». Ним є людина суспільна, яка репрезентує собою тотальність усіх соціальних визначень, що входять у суспільство і складають його індивідів. Для такого «тотального суб'єкта» пізнавальний об'єкт не є чимось зовнішнім, не ним сформованим і покладеним; навпаки, останній постає як продукт його ж власної діяльності. Наукова новизна. Розглядаються тенденції освіти та моделі інститутів глобалізованого суспільства сучасності в контексті особливості взаємовідношення освіти і соціуму, людини і держав. Здійснюється дослідження і системний аналіз неоліберальних реформ на рівні суспільства загалом і освіти зокрема. Досліджуються змістовні, структурні і функціональні характеристики концепції «критичної соціальної філософії освіти» в контексті інституційних тенденцій суспільної практики, а також форми і можливості її методологічного застосування. Розглядається модель «критичної соціальної філософії освіти», втілена в програми суспільного розвитку і навчання, які перш за все покликані навчити людей провадити самостійне і оригінальне дослідження себе, соціуму і системи знань. Водночас обґрунтовується, що ці моделі і програми не мають бути відірвані ані від індивідуально-колективної системи моральних і соціальних цінностей, теоретико-прикладного навчання, ані від подальшого застосування набутих цінностей, норм і навичок в повсякденному житті, науці чи на виробництві, у сфері усіх соціальних інститутів. Висновки. Критична соціальна теорія і концепції критичної соціальної філософії освіти вказують на необхідність ґрунтовного аналізу суспільства, однак на відміну від інших теоретичних концепцій і дослідницьких програм, метою аналізу не є фіксація і констатація існуючої соціальної даності. Навпаки, критичний аналіз соціуму передбачає виявлення наявних антагоністичних чинників, що відчужують і деформують суспільну комунікацію. Предметом соціального аналізу є вся сфера людської і нелюдської природи, з якою взаємодіє людина залежить від неї, вся система взаємовідносин суспільства і природи, суспільства і людини, яка охоплюється історичної свідомою практикою – «праксисом». Пізнавальним, дослідницьким суб'єктом не є поза суспільний представник «чистої науки». Ним є людина громадська, яка являє собою тотальність усіх соціальних визначень, що входять у суспільство і складових його індивідів. Для такого «тотального суб'єкта» пізнавальний об'єкт не є чимось зовнішнім, не їм сформованим і покладеним; навпаки, останній постає як продукт його власної діяльності.