The subject of the article is the process of making an economic decision. The stages of the history of economic-psychological researches – economic psychology, behavioral economy, psychology of economic behavior are distinguished. The contribution to the study of the psychological factors of the economic behavior of the winners of the Nobel Prize in Economics is shown. The theory of rational expectations of John von Neumann and O. Morgerstern Is characterized, particular attention is paid to the prospect theory of D. Kaneman and A. Tversky. The latter is presented in the form of heuristic decision making – representativeness, availability, adjustment, and anchoring, in addition, with the distinction of rational and irrational moments of this process. It is stated that the corresponding model of decision making does not take into account and that behind the economic-psychological lies in the actual psychological logic that a person makes decisions based on his own strategy, coping. The concept of decision making is substantially incomplete. Opportunity of the possibility of specification of the prospect theory of by the Case Study method – the analysis of a particular case of economic behavior opens. The Melbourne decision making questionnaire applies, the factors of this process – vigilance, back-passing, procrastination, and hypervigilance are manifest. The investigator is given the instruction to make an expanded comment on every statement, to explain own argumentation, as well as the obtained result. The rational and irrational components of its solution and features of coping are analyzed. It is determined that vigilance is the dominant factor, it turns out to be the most productive way of decision making. A model of coping of decision making, which specifies the theory of the prospects of D. Kaneman and A. Tversky and expands the limits of its application in the field of psychology of human economic behavior, is constructed.
Actuality. Management as a phenomenon of culture and an exclusively unique object of scientific knowledge occupies a special place in the life of society. As historical development of mankind is complicated as organizational structures, as well as the culture of management and a set of theories that describe them. However, modern science does not take into account that radical changes in organizational reality occur not continuously, but during the bifurcation of civilization. A specific culture that arose precisely in such conditions is mechanistic management, the study of which is devoted to this article. Purpose and methods. The purpose of the article is a theoretical and historical analysis of the culture of mechanistic management, the identification of the basic determinants of the genesis of this management culture and the formation of the main directions of its development in conditions of industrialism. The methodological basis of the research is the dialectical principle of cognition, systemic, civilization, historical approaches to the study of social phenomena and processes, and the fundamental provisions of the theory of management. Results. The objective preconditions of the formation of a culture of mechanistic management are determined: European science and mechanism arising from the Newtonian picture of the world – the presentation of organizational reality as a machine, as well as atomism, rationalism and social Darwinism as a "natural law" about inter-species struggle; Protestant ethics as a justification of profit; political economy, which introduced the economy in the form of a machine operating under the laws of Newtonian mechanics; great scientific and technical discoveries, demanding new forms of organization of production. The essence of the article is given, comparative characteristics are given and prospects of further application of the main directions of culture of mechanistic management: scientific organization of labor and management are outlined; administrative management; the ...
UK: Досліджується партійне лідерство як одна з найпоширеніших форм політичного лідерства. Розкривається поняття «партійне лідерство», надається його визначення, розглядається зв'язок між партійним лідерством та політичним лідерством. Виділені та проаналізовані основні етапи формування, становлення та перспективи розвитку партійного лідерства сучасної України. EN: Explores the party leadership as one of the most common forms of political leadership. Expands the concept of «party leadership», given its definition, addresses the link between the party leadership and political leadership. Identified and analysed the main stages of formation, evolution and prospects of development of party leadership modern Ukraine.
The subject of the article is the process of making an economic decision. The stages of the history of economic-psychological researches – economic psychology, behavioral economy, psychology of economic behavior are distinguished. The contribution to the study of the psychological factors of the economic behavior of the winners of the Nobel Prize in Economics is shown. The theory of rational expectations of John von Neumann and O. Morgerstern Is characterized, particular attention is paid to the prospect theory of D. Kaneman and A. Tversky. The latter is presented in the form of heuristic decision making – representativeness, availability, adjustment, and anchoring, in addition, with the distinction of rational and irrational moments of this process. It is stated that the corresponding model of decision making does not take into account and that behind the economic- psychological lies in the actual psychological logic that a person makes decisions based on his own strategy, coping. The concept of decision making is substantially incomplete. Opportunity of the possibility of specification of the prospect theory of by the Case Study method – the analysis of a particular case of economic behavior opens. The Melbourne decision making questionnaire applies, the factors of this process – vigilance, back-passing, procrastination, and hypervigilance are manifest. The investigator is given the instruction to make an expanded comment on every statement, to explain own argumentation, as well as the obtained result. The rational and irrational components of its solution and features of coping are analyzed. It is determined that vigilance is the dominant factor, it turns out to be the most productive way of decision making. A model of coping of decision making, which specifies the theory of the prospects of D. Kaneman and A. Tversky and expands the limits of its application in the field of psychology of human economic behavior, is constructed. ; У статті виділяються етапи історії економіко-психологічних досліджень процесу прийняття рішення, показується внесок лауреатів Нобелівської премії з економіки у вивчення психологічних чинників цього процесу. Характеризується теорія раціональних очікувань Дж. фон Неймана та О. Моргенштерна, особлива увага приділяється теорії перспектив Д. Канемана та А. Тверські. Констатується, що теорія описує евристики, яких недостатньо для цілісного опису стратегії прийняття рішення (копінгу) конкретною людиною. Відкривається можливість доповнення цієї теорії за допомогою методу case study – аналізу окремого випадку економічної поведінки. Застосовується Мельбурнський опитувальник прийняття рішення. Аналізуються складові рішення та особливості копінгу. Домінуючим виявляється фактор пильності, при прийнятті рішення він є найпродуктивнішим. Побудована модель копінгу прийняття рішення досліджуваним, яка доповнює теорію перспектив Д. Кане-мана і А. Тверські й розширює межі її застосування в царині психології економічної поведінки.
Аналізуються механізми соціальної політики в європейських країнах, шляхи реформування системи державного фінансування з метою підвищення ефективності їхнього використання та скорочення державних витрат. Досліджено сутність європейської соціальної моделі, основні характеристики, передумови виникнення, етапи формування, досвід впровадження в ЄС та перспективи розвитку.Окреслено сім соціальних чинників, що вказують на корисність застосування принципів європейської соціальної моделі в Україні. ; Анализируются механизмы социальной политики в европейских странах, пути реформирования системы государственного финансирования с целью повышения эффективности их использования и сокращения государственных расходов. Исследована сущность европейской социальной модели, основные характеристики, предпосылки возникновения, этапы формирования, опыт внедрения в ЕС и перспективы развития. Определены семь социальных факторов, указывающих на полезность применения принципов европейской социальной модели в Украине. ; The term «social dimension» introduced into the scholar language a few years ago has embraced all the social problems as well as the theory and practice of social planning. Following the economic integration, the European Community has started social integration. To develop successfully any society needs a model which it chooses into line with its requirements, traditions, values and norms. Europe has been create model called «European social model» (ESM). The so-called «social core», special treatment of people, defense of his political, democratic and social rights is its characteristic feature. The principles laid down in the ESM are following: social solidarity and cohesion, social justice, the creation of competitive economy based on knowledge, careful treatment of the environment.This experience has been achieved in the course of the development of European integration process. The EU has been able to evaluate its advantages and to come across inevitable difficulties. As the integration expands and deepens, new opportunities for Europe appear, various aspects of its further evolution open. The successes of the economic integration quite rightly make it possible to raise the question about political integration. The social integration not only joins the general process but becomes the priority of the 21st century capable of becoming a connecting link of all aspects of the European integration, moreover, of influencing their efficiency and progressive development of the European community
Перспективи розвитку соціології насильства лежать в площині її тісної взаємодії з іншими теоріями середнього рівня. Наразі характерним є асиметричність такого методологічного зв'язку: соціологія насильства частіше й активніше використовує досягнення суміжних соціологічних напрямів, які співвідносяться з нею. Однак така потреба в них має диференційований характер, і це зумовлено як логікою наукового знання, так і соціальним запитом, адресованим сучасним «суспільством ризику». ; In the formation context of the sociology of violence, it is argued some asymmetries of its methodo- logical connections with other theories of the middle range character. It is currently characterized with the sociology of violence more often and more actively using the achievements of adjacent sociological trends.Adequate analysis of the interaction of those middle range theories of is possible while comparing the theories that have comparable (on a scale, etc.) subjects of research. Sociology of violence has its object of studying a certain social phenomenon – accordingly, methodologically correct will be a comparison with similar theories, having the subject of their study of comparable social phenomena. This does not mean that this theory is not related to theories that study community and group - but those dependencies already require additional defragment of the sociology of violence itself.On the one hand, those to be social psychology, criminal and political sociology; on the other one – the sociologies of family, education, youth, etc. But if the sociology of violence actively uses the achievements of these and other similar sociological trends, then in the theories of the middle range there is an obvious lack of attention to the achievements of the sociology of violence itself.Prospects for the development for sociology of violence to be in the spheres of its close interactions with other middle range theories. But, as it is obviously seen, those connections to be far from being always understood by researchers, as far as its principles are not quite clear, that reduces the effectiveness of scientific results. Sociology of violence develops, using the achievements of those middle range theories correlating with it, although the need for them is someway differentiated, and this is due both to the logics of scientific knowledge and to the social request addressed by the sociology of violence.
Перспективи розвитку соціології насильства лежать в площині її тісної взаємодії з іншими теоріями середнього рівня. Наразі характерним є асиметричність такого методологічного зв'язку: соціологія насильства частіше й активніше використовує досягнення суміжних соціологічних напрямів, які співвідносяться з нею. Однак така потреба в них має диференційований характер, і це зумовлено як логікою наукового знання, так і соціальним запитом, адресованим сучасним «суспільством ризику». ; In the formation context of the sociology of violence, it is argued some asymmetries of its methodo- logical connections with other theories of the middle range character. It is currently characterized with the sociology of violence more often and more actively using the achievements of adjacent sociological trends.Adequate analysis of the interaction of those middle range theories of is possible while comparing the theories that have comparable (on a scale, etc.) subjects of research. Sociology of violence has its object of studying a certain social phenomenon – accordingly, methodologically correct will be a comparison with similar theories, having the subject of their study of comparable social phenomena. This does not mean that this theory is not related to theories that study community and group - but those dependencies already require additional defragment of the sociology of violence itself.On the one hand, those to be social psychology, criminal and political sociology; on the other one – the sociologies of family, education, youth, etc. But if the sociology of violence actively uses the achievements of these and other similar sociological trends, then in the theories of the middle range there is an obvious lack of attention to the achievements of the sociology of violence itself.Prospects for the development for sociology of violence to be in the spheres of its close interactions with other middle range theories. But, as it is obviously seen, those connections to be far from being always understood by researchers, as far as its principles are not quite clear, that reduces the effectiveness of scientific results. Sociology of violence develops, using the achievements of those middle range theories correlating with it, although the need for them is someway differentiated, and this is due both to the logics of scientific knowledge and to the social request addressed by the sociology of violence.
У статті проаналізовано положення чинного цивільного процесуального законодавства України, що регулюють порядок подання електронних доказів до суду. Указано на позитивні та негативні риси окремих способів подання доказів. Обґрунтовано вирішення деяких спірних питань за допомогою презумпції належності електронних доказів. Описано авторське бачення організації роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. ; Digital evidence is an important concept for the theory of various procedural legal sciences. The introduction of this new means of proof into the civil procedural legislation of Ukraine led to the need for a detailed study of the peculiarities of the legislative regulation of the digital data use in justice.The general ways of submitting evidence to court, provided for by the Civil Procedure Code of Ukraine, are: 1) to submit evidence together with a statement of claim or a reference to it; 2) through the court registry; 3) via the Uniform Judicial Information and Telecommunication System, or 4) in a court hearing together with a petition for the attachment of evidence. The submission of electronic evidence using UJITS is potentially the most convenient way, but until the System works, one can only hope the developers would thoroughly devise all the nuances of its functioning. At the moment, among all possible, the submission of electronic evidence together with statements on the merits of the case appears to be the most rational and easy way, although the delay in bringing the by-laws in accordance with the current procedural law significantly reduces the effectiveness of judicial reform. The submission of electronic evidence in a court hearing encounters difficulties with its prior assessment.It is concluded that the presumption of relevance of electronic evidence, widespread in many foreign countries, may become a solution for this issue.
У статті проаналізовано положення чинного цивільного процесуального законодавства України, що регулюють порядок подання електронних доказів до суду. Указано на позитивні та негативні риси окремих способів подання доказів. Обґрунтовано вирішення деяких спірних питань за допомогою презумпції належності електронних доказів. Описано авторське бачення організації роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. ; Digital evidence is an important concept for the theory of various procedural legal sciences. The introduction of this new means of proof into the civil procedural legislation of Ukraine led to the need for a detailed study of the peculiarities of the legislative regulation of the digital data use in justice.The general ways of submitting evidence to court, provided for by the Civil Procedure Code of Ukraine, are: 1) to submit evidence together with a statement of claim or a reference to it; 2) through the court registry; 3) via the Uniform Judicial Information and Telecommunication System, or 4) in a court hearing together with a petition for the attachment of evidence. The submission of electronic evidence using UJITS is potentially the most convenient way, but until the System works, one can only hope the developers would thoroughly devise all the nuances of its functioning. At the moment, among all possible, the submission of electronic evidence together with statements on the merits of the case appears to be the most rational and easy way, although the delay in bringing the by-laws in accordance with the current procedural law significantly reduces the effectiveness of judicial reform. The submission of electronic evidence in a court hearing encounters difficulties with its prior assessment.It is concluded that the presumption of relevance of electronic evidence, widespread in many foreign countries, may become a solution for this issue.
The article is devoted to current issues of democratic progress of Ukraine within the framework of the constitu-tional and legal provision of direct government by the people. Some aspects of the civil society formation are also considered. The reasons which do not allow Ukraine to be identified as a consolidated democracy in the light of international experience have been analyzed.The article analyzes the difficulties faced by Ukraine in the process of democratic transformation. Democratic state is a state based on the theory of popular sovereignty and the recognition of the people as the only source of power, the consistent guarantee of human and civil rights and freedoms, ensuring their equality, real participation in the management of the affairs of society and the state.Despite the existence of formal institutions of democracy and government by the people, the Ukrainian democ-racy shouldn't be overestimated, paying particular attention to the essential aspects. Ukraine cannot be considered as consolidated democracy for all indicators. Democratic progress is considered slow, as corruption and a limited field of public initiative stand in the way.Currently, the problem of ensuring a genuine effect for the decisions of the all-Ukrainian referendum is an overdue issue. It is urgent to solve another problem in the sphere of direct democracy, namely the legislative settlement of the issue of local referendums, which have been actually impossible for the last eight and a half years. The adoption of this law is of paramount importance to our society – it can reduce social tensions and change the protest area – from ineffective demonstrations to productive and constructive voting.In terms of sustainable, consolidated democracies, Ukraine still remains an electoral, that is, unstable country. And for its final establishment, transformation into a consolidated one a great amount of time is still needed. ; Стaття присвяченa aктуaльним проблемaм демокрaтичного поступу Укрaїни в контекстi конституцiй-но-прaвового зaбезпечення безпосереднього нaродовлaддя. Тaкож розглядaються деякi aспекти стaновлення громaдянського суспiльствa. Aнaлiзуються причини, якi не дозволяють iдентифiкувaти Укрaїну як консо-лiдовaну демокрaтiю в свiтлi мiжнaродного досвiду. У стaтi aнaлiзуються склaднощi, з якими Укрaїнa зiштовхнулaся в процесi демокрaтичної трaнсформaцiї. Демокрaтичною є держaвa, що ґрунтується нa теорiї нaродного суверенiтету тa визнaннi нaроду єдиним джерелом влaди, послiдовному гaрaнтувaннi прaв i свобод людини й громaдянинa, зaбезпеченнi їх рiвностi, реaльної учaстi в упрaвлiннi спрaвaми суспiльствa i держaви. Незвaжaючи нa нaявнiсть формaльних iнститутiв демокрaтiї i нaродовлaддя, не вaрто переоцiнювaти укрaїнську демокрaтiю, звертaючи особливу увaгу нa сутнiснi aспекти. Укрaїнa зa всiмa покaзникaми не може ввaжaтися консолiдовaною демокрaтiєю. Демокрaтичний поступ й досi ввaжaється достaтньо повiль-ним, aдже нa зaвaдi стaють корупцiя тa обмежене поле громaдської iнiцiaтиви.Нинi є нaзрiлою проблемa нaдaння спрaвдi реaльної сили рiшенням всеукрaїнського референдуму. Нaгaльним є вирiшення ще однiєї проблеми у сферi прямої демокрaтiї, a сaме зaконодaвчого врегулювaння питaння мiсцевих референдумiв, проведення яких фaктично неможливе протягом остaннiх восьми з полови-ною рокiв. Прийняття вiдповiдного зaкону мaє нaдвaжливе знaчення для нaшого суспiльствa, оскiльки може знизити соцiaльну нaпругу тa змiнити протестний мaйдaнчик – з неефективних демонстрaцiй до продуктив-них тa конструктивних голосувaнь.З точки зору стaлих, консолiдовaних демокрaтiй Укрaїнa поки що зaлишaється демокрaтiєю електорaльною, тобто нестaбiльною. I для її ствердження остaточно, перетворення нa консолiдовaну потрiбно ще бaгaто чaсу.
The article is devoted to current issues of democratic progress of Ukraine within the framework of the constitu-tional and legal provision of direct government by the people. Some aspects of the civil society formation are also considered. The reasons which do not allow Ukraine to be identified as a consolidated democracy in the light of international experience have been analyzed.The article analyzes the difficulties faced by Ukraine in the process of democratic transformation. Democratic state is a state based on the theory of popular sovereignty and the recognition of the people as the only source of power, the consistent guarantee of human and civil rights and freedoms, ensuring their equality, real participation in the management of the affairs of society and the state.Despite the existence of formal institutions of democracy and government by the people, the Ukrainian democ-racy shouldn't be overestimated, paying particular attention to the essential aspects. Ukraine cannot be considered as consolidated democracy for all indicators. Democratic progress is considered slow, as corruption and a limited field of public initiative stand in the way.Currently, the problem of ensuring a genuine effect for the decisions of the all-Ukrainian referendum is an overdue issue. It is urgent to solve another problem in the sphere of direct democracy, namely the legislative settlement of the issue of local referendums, which have been actually impossible for the last eight and a half years. The adoption of this law is of paramount importance to our society – it can reduce social tensions and change the protest area – from ineffective demonstrations to productive and constructive voting.In terms of sustainable, consolidated democracies, Ukraine still remains an electoral, that is, unstable country. And for its final establishment, transformation into a consolidated one a great amount of time is still needed. ; Стaття присвяченa aктуaльним проблемaм демокрaтичного поступу Укрaїни в контекстi конституцiй-но-прaвового зaбезпечення безпосереднього нaродовлaддя. Тaкож розглядaються деякi aспекти стaновлення громaдянського суспiльствa. Aнaлiзуються причини, якi не дозволяють iдентифiкувaти Укрaїну як консо-лiдовaну демокрaтiю в свiтлi мiжнaродного досвiду. У стaтi aнaлiзуються склaднощi, з якими Укрaїнa зiштовхнулaся в процесi демокрaтичної трaнсформaцiї. Демокрaтичною є держaвa, що ґрунтується нa теорiї нaродного суверенiтету тa визнaннi нaроду єдиним джерелом влaди, послiдовному гaрaнтувaннi прaв i свобод людини й громaдянинa, зaбезпеченнi їх рiвностi, реaльної учaстi в упрaвлiннi спрaвaми суспiльствa i держaви. Незвaжaючи нa нaявнiсть формaльних iнститутiв демокрaтiї i нaродовлaддя, не вaрто переоцiнювaти укрaїнську демокрaтiю, звертaючи особливу увaгу нa сутнiснi aспекти. Укрaїнa зa всiмa покaзникaми не може ввaжaтися консолiдовaною демокрaтiєю. Демокрaтичний поступ й досi ввaжaється достaтньо повiль-ним, aдже нa зaвaдi стaють корупцiя тa обмежене поле громaдської iнiцiaтиви.Нинi є нaзрiлою проблемa нaдaння спрaвдi реaльної сили рiшенням всеукрaїнського референдуму. Нaгaльним є вирiшення ще однiєї проблеми у сферi прямої демокрaтiї, a сaме зaконодaвчого врегулювaння питaння мiсцевих референдумiв, проведення яких фaктично неможливе протягом остaннiх восьми з полови-ною рокiв. Прийняття вiдповiдного зaкону мaє нaдвaжливе знaчення для нaшого суспiльствa, оскiльки може знизити соцiaльну нaпругу тa змiнити протестний мaйдaнчик – з неефективних демонстрaцiй до продуктив-них тa конструктивних голосувaнь.З точки зору стaлих, консолiдовaних демокрaтiй Укрaїнa поки що зaлишaється демокрaтiєю електорaльною, тобто нестaбiльною. I для її ствердження остaточно, перетворення нa консолiдовaну потрiбно ще бaгaто чaсу.
The article presents the results of theoretical analysis of scientific and practical publications on the essence, features and prospects of purposeful implementation of the management system of organizational (corporate) culture in the Army and other military formations of Ukraine. Issues of organizational (corporate) culture have been studied for over half a century and the popularity of the phenomenon, as well as deepening in the study of its individual elements, development of practical technologies, recognition of practices as an effective and useful tool indicate a significant need to continue research and implement their results. all organizations. The introduction of organizational (corporate) culture is especially necessary for the Army and other military formations of Ukraine, as this component of the Ukrainian state has long been tried to reform with too little success. We believe that organizational (corporate) culture is a set of complex, multilayered, dynamic phenomena of material and spiritual content of the organization (corporation or department) in relation to the subjects of the external environment and its own staff, forming a system of its core values, traditions, beliefs, strategies, solutions, adaptation, conflict resolution, staff training and support. All these elements of organizational (corporate) culture interact with each other, inherent in a particular organization (corporation), reflect its individuality, perception of themselves and others in social and material environments, manifested in behavior, interaction, perception of their own and the environment. Culture as a phenomenon is a property of human communities, which necessarily arises, transforms and is one of the basic factors of existence of this community, which is realized in organizational (corporate) forms. Analysis of publications of HRM practitioners showed that organizational (corporate) culture is not created spontaneously and independently as a result of interaction between staff, managers, customers and the environment. Five basic systems are important for each of them: hiring, strategy and goal setting, evaluation of employees and the organization as a whole, development, remuneration. Signs of a strong culture are that it shows how to behave, creates an atmosphere of trust, creation, creativity, provides an opportunity to unleash the potential, strengths of each, inspires confidence in the future, demonstrates the stability of the company now. Creating a strong culture is possible only with the support of the organization's leadership and senior management. In addition, HRM practices have developed a significant number of individual technologies for managing organizational culture. They can be used for launch in the Army and other military formations of Ukraine.In the study of organizational culture, it is advisable to use a systems approach as the one that is best suited for the study of the system. The measurement criteria can be spiritual-material and internal-external scales through the study of the main indicators of behavior, image and culture of management, culture of personality and communication. ; В статье изложены результаты теоретического анализа научных и практических публикаций по вопросу сущности, особенностей и перспектив целенаправленного внедрения системы управления организационной (корпоративной) культурой в Вооруженных силах и других воинских формированиях Украины. Установлено, что такой подход может оказаться достаточно эффективным в системе реформирования силовых ведомств по многим обстоятельствам. Делается вывод о перспективе внедрения взвешенного и целенаправленного управления организационной (корпоративной) культурой ВС и других военных формирований Украины, что способно существенно способствовать качеству и скорости реформирования указанных ведомств и их организаций по современным требованиям и стандартам. ; У статті викладено результати теоретичного аналізу наукових та практичних публікацій з питання сутності, особливостей та перспектив цілеспрямованого впровадження системи управління організаційною (корпоративною) культурою в Збройних силах та інших військових формуваннях України. Встановлено, що такий підхід може виявитися достатньо ефективним в системі реформування силових відомств за багатьох обставин. Допускається з великою ймовірність те, що організаційна (корпоративна) культура є одним з ключових та базових факторів функціонування військово-професійних організаційних систем. Робиться висновок про перспективу запровадження виваженого та цілеспрямованого управління організаційною (корпоративною) культурою ЗС та інших військових формувань України, що здатне суттєво сприяти якості та швидкості реформування вказаних відомств та їх організацій за сучасними вимогами й стандартами.
The article presents the results of theoretical analysis of scientific and practical publications on the essence, features and prospects of purposeful implementation of the management system of organizational (corporate) culture in the Army and other military formations of Ukraine. Issues of organizational (corporate) culture have been studied for over half a century and the popularity of the phenomenon, as well as deepening in the study of its individual elements, development of practical technologies, recognition of practices as an effective and useful tool indicate a significant need to continue research and implement their results. all organizations. The introduction of organizational (corporate) culture is especially necessary for the Army and other military formations of Ukraine, as this component of the Ukrainian state has long been tried to reform with too little success. We believe that organizational (corporate) culture is a set of complex, multilayered, dynamic phenomena of material and spiritual content of the organization (corporation or department) in relation to the subjects of the external environment and its own staff, forming a system of its core values, traditions, beliefs, strategies, solutions, adaptation, conflict resolution, staff training and support. All these elements of organizational (corporate) culture interact with each other, inherent in a particular organization (corporation), reflect its individuality, perception of themselves and others in social and material environments, manifested in behavior, interaction, perception of their own and the environment. Culture as a phenomenon is a property of human communities, which necessarily arises, transforms and is one of the basic factors of existence of this community, which is realized in organizational (corporate) forms. Analysis of publications of HRM practitioners showed that organizational (corporate) culture is not created spontaneously and independently as a result of interaction between staff, managers, customers and the environment. Five basic systems are important for each of them: hiring, strategy and goal setting, evaluation of employees and the organization as a whole, development, remuneration. Signs of a strong culture are that it shows how to behave, creates an atmosphere of trust, creation, creativity, provides an opportunity to unleash the potential, strengths of each, inspires confidence in the future, demonstrates the stability of the company now. Creating a strong culture is possible only with the support of the organization's leadership and senior management. In addition, HRM practices have developed a significant number of individual technologies for managing organizational culture. They can be used for launch in the Army and other military formations of Ukraine.In the study of organizational culture, it is advisable to use a systems approach as the one that is best suited for the study of the system. The measurement criteria can be spiritual-material and internal-external scales through the study of the main indicators of behavior, image and culture of management, culture of personality and communication. ; В статье изложены результаты теоретического анализа научных и практических публикаций по вопросу сущности, особенностей и перспектив целенаправленного внедрения системы управления организационной (корпоративной) культурой в Вооруженных силах и других воинских формированиях Украины. Установлено, что такой подход может оказаться достаточно эффективным в системе реформирования силовых ведомств по многим обстоятельствам. Делается вывод о перспективе внедрения взвешенного и целенаправленного управления организационной (корпоративной) культурой ВС и других военных формирований Украины, что способно существенно способствовать качеству и скорости реформирования указанных ведомств и их организаций по современным требованиям и стандартам. ; У статті викладено результати теоретичного аналізу наукових та практичних публікацій з питання сутності, особливостей та перспектив цілеспрямованого впровадження системи управління організаційною (корпоративною) культурою в Збройних силах та інших військових формуваннях України. Встановлено, що такий підхід може виявитися достатньо ефективним в системі реформування силових відомств за багатьох обставин. Допускається з великою ймовірність те, що організаційна (корпоративна) культура є одним з ключових та базових факторів функціонування військово-професійних організаційних систем. Робиться висновок про перспективу запровадження виваженого та цілеспрямованого управління організаційною (корпоративною) культурою ЗС та інших військових формувань України, що здатне суттєво сприяти якості та швидкості реформування вказаних відомств та їх організацій за сучасними вимогами й стандартами.
The article made public the achievements and the prospects of the State Scientific Pedagogical Library of Ukraine. Sukhomlinskiy as scientific and methodical center of a network of educational libraries MONMS NAPS of Ukraine and Ukraine according to research as it develops. Characterized prospects information and communication libraries interaction with regional libraries.
UK: Аналізуються стан та перспективи розвитку партійної ідеології. В цьому контексті робиться висновок, що за час, який минув із дня проголошення незалежності України, практично жодній політичній партії так і не вдалося стати потужною ідеологічною силою, яка би впродовж певного часу здійснювала більш-менш істотний вплив на соціально-політичний процес у державі. Партійні ідеології абстракїні, не цілеспрямовані і не мають конкретного ціннісного змісту. Партійні лідери, партійні еліти Не *харизматичнІ,'не яскраві. Жодён лідер із найбільших політичних сил в Україні не зможе напевно дати відповідь на питання: яку ідеологію він сповідує? Аналізується та обґрунтовується необхідність формування консолідаційної ідеології, відтворення системи цінностей, які б об'єднували учасників політичного процесу, здатних консолідувати українську громаду і привести український народ до злагоди і процвітання. На наш погляд, ключовими цінностями ідеології будь-якої партії повинні стати відчуття відповідальності за долю країни, патріотизм, гуманізм, демократія, соціальна справедливість. Це і є основними напрямами партійної ідеології у формуванні громадської думки та громадського виховання. RU: Анализируются состояние и перспективы развития партийной идеологии. В этом контексте делается вывод, что за время, прошедшее со дня провозглашения независимости Украины, практически ни одной политической партии так и не удалось стать мощной идеологической силой, которая бы в течение определенного времени осуществляла более или менее существенное влияние на социально-политический процесс в государстве. Партийные идеологии абстрактные, а не целенаправленные, и не имеют конкретного ценностного содержания. Партийные лидеры, партийные элиты не харизматичные, не яркие. Ни один лидер из крупнейших политических сил в Украине не сможет наверняка ответить на вопрос: какую идеологию он исповедует? Анализируется и обосновывается необходимость формирования консолидационной идеологии, воспроизведение системы ценностей, которые бы объединяли участников политического процесса, способных консолидировать украинское общество и привести украинский народ к согласию и процветанию. На наш взгляд, ключевыми ценностями идеологии любой партии должны стать чувство ответственности за судьбу страны, патриотизм, гуманизм, демократия, справедливость. Это и есть основными направлениями партийной идеологии в формировании общественного мнения и общественного воспитания. EN: The state and prospects of party ideology development are analyzed. In this context, it is concluded that, in the time since the proclamation of Ukraine's independence, virtually no political party has succeeded in becoming a powerful ideological force that would have had a more or less significant impact on the socio-political process in the state over a certain period of time. Party ideologies are abstract, non-focused and have no specific value content. Party leaders, party elites are not charismatic, not bright. No leader of the largest political forces in Ukraine will surely be able to answer the question: What kind of ideology does he profess? It is analyzed and substantiated the necessity of forming a consolidation ideology, a reproduction of a system of values that would unite the participants of the political process, able to consolidate the Ukrainian community and bring the Ukrainian people to harmony and prosperity.In our opinion, the key values of the ideology of any party should be a sense of responsibility for the fate of the country, patriotism, humanism, democracy, social justice. These are the main areas of party ideology in shaping public opinion and public education.
