Suchergebnisse

У статті досліджується одна з форм насилля, домінантна на певному етапі соціальних трансформацій, – «божественне» насилля, яке ґрунтується на вірі та реалізується шляхом сакралізації насильницьких дій. Зазначається, що реалізація «божественного» насилля відбувається через віру в харизматичного лідера, віру у незмінність світу, віру у чудесний світ. Особлива увага присвячена складовим «божественного» насилля: магічному та ритуальному (або ритуально-символічному) мисленню. Роль магічного мислення у «божественному» насиллі – підбір правильної інтерпретації необхідності його здійснення, сакралізація жертв насилля через пояснення їх загибелі дією закону вищого замислу та випробовуванням вищих сил. Утвердження «божественного» насилля позначається появою і включенням до культури певних символів, проведенням нових соціальних ритуалів, які у подальшому стають складовими і «раціонального» насилля. Задача соціального ритуалу – здійснити колективний акт непрямого насилля. Проведення соціальних ритуалів як складових соціальних трансформацій відбувається у момент, коли насилля проходить стадію пароксизму і утверджується у масовій свідомості ідея необхідності миру, порядку, злагоди. Визначено, що інструментом «божественного» насилля є встановлення нового відліку історичного часу. ; «Divineviolence is a form of social violence, aimed at the integration of newly installed rules and regulations, implementation to the society on the basis of the categorical perception, which is based on faith and is carried out by the sacralization of violence. Faith allows designing the perfect future for each individual, creating on the one hand, the illusion of the simplicity, and on the other - the illusion of omnipotence. This forms in the mass consciousness the idea that every problem can be solved by conditions of «correctorders' issue.The main types of faith as the basis of the «divineviolence are: faith in the immutability of the world, and the belief in fair world. Magical and ritual (or ritually symbolic) thinking is a part of «divineviolence. Magical thinking, being a part of «divineviolence in the process of social transformations, actualizes the faith in the possibility and the effectiveness of the changes happening.«Divineviolence is implemented through the magical thinking by choosing convincing interpretation of its necessity. Also it is implemented through the ritual one in the historic moment, when violence goes through the stage of paroxysm (increase of it power to the highest level, which is reflected in total discord, levelling and destruction), due to this the idea of the necessity of peace, order, harmony is being proven to the mass consciousness. «Divineviolence is implemented on the basis of leaderism, when the leader (chief) comes not only as the Fuhrer in its negative connotations as a tyrant, but as a leader of a nation, a prominent military commander, who has supernatural characteristics. Such characteristics are expressed as a strong belief in this by public consciousness. The principles of the implementation of the «divineviolence have a number of common principles with religious cults' activity organization.The basic principle is the association against the enemy. This principle is implemented through the creation and production of an image of a common enemy - Satan, government, «enlightenedpeople of other faiths, and so on. This principle is social in its nature and is based on the desire of individuals to protect their own sense of identity through the division of everyone either to the allies or enemies. One of the tools of the «divineviolence is the setting of a new historical time reference. It is carried out either by the setting of a new chronology or the determination of the sacral event. Its date becomes the conditional starting point of a new stage of development of society. ; В статье исследуется одна из форм насилия, доминантная на определенном этапе социальных трансформаций – «божественное» насилие, основанное на вере и реализовывается путем сакрализации насильственных действий. Отмечается, что реализация «божественного» насилия происходит на основании веры в харизматичного лидера, веры в неизменность мира, веры в чудесный мир. Особое внимание уделено составляющим «божественного» насилия: магическому и ритуальному (или ритуально-символическому) мышлению. Роль магического мышления в «божественном» насилии – подбор правильной интерпретации необходимости его осуществления, сакрализация жертв насилия через объяснение их гибели действием закона высшего замысла и испытанием высших сил. Утверждение «божественного» насилия сказывается появлением и включением в культуру определенных символов, проведением новых социальных ритуалов, которые в дальнейшем становятся составляющими и «рационального» насилия. Задача социального ритуала – осуществить коллективный акт непрямого насилия. Проведение социальных ритуалов как составляющих социальных трансформаций происходит в момент, когда насилие проходит стадию пароксизма и утверждается в массовом сознании идея необходимости мира и порядка. Определено, что инструментом «божественного» насилия является установление нового отсчета исторического времени.

The question of studying the metamorphosis of Europeans' perception of the Islam is a topical issue now, because it helps to better understand the religious processes in modern Europe.Reconstructing the image of Islam in the ideas of the Christian peoples of the medieval Europe is the purpose of the study. To achieve this aim, I have used such methods as historical method, logical method, analysis, and hermeneutics. The research discusses the ideas of such authors as W.M. Watt, A.K.S Lambton, W. B. Hallaq, I. P. Dobaev, P. Veimar and others. I have identified four components of the medieval image of Islam in Europe. Firstly, it is the idea of alienation of Islam and Muslims for European countries. I have showed that this idea was a result of two facts: (1) Muslim-Christian wars of this period; (2) absence of assimilation processes of Muslim population in European countries. The second component is the thought that Europeans can learn Muslim ideas and technologies. During the middle ages Europeans borrowed from Muslims a lot of important knowledge, ideas and techniques, as well as Muslims from Europeans. I argue that the idea, that Muslim religion is something incompatible with Christianity, is the third component of the image of Islam by Christian Europeans of the Middle Ages. In particular, Thomas Aquinas rejects the idea that Muslims, Jews and Christians have a common Scripture. According to him, Muhammad's religion did not have worthy confirmation of the truth of the teachings. Thomas Aquinas interpreted the fact that great masses of people believed in Islam by suggestion that Islam appeals to the carnal desires of people, offering polygamy and the idea of physical pleasures in the paradise. Also, Thomas points out that Islam is a religion of sword and violence. Also, I have argued that a fear of large masses of Muslim population and their military successes was the fourthcomponent in the image of Muslims by Europeans in the Middle Ages. ; Выделены четыре компонента данного образа. Во-первых, ощущение чуждости ислама и мусульман для европейцев. Во-вторых, восприятие мусульман, как людей, у которых можно учиться идеям и технологиям. В-третьих, восприятие ислама как учения, которое несовместимо с христианством. В-четвертых, это страх перед численностью и военными успехами мусульман. ; Експліковані чотири компоненти даного образа. По-перше, відчуття чужості ісламу та мусульман по відношенню до європейців. По-друге, сприйняття мусульман, як людей у яких можна навчитися новим ідеям та технологіям. По-третє, сприйняття ісламу як вчення, яке є несумісним з християнством. По-четверте, це страх перед чисельністю та військовими успіхами мусульман.

Мета роботи. Дослідити особливості наукового та релігійного світоглядів, сфокусувавши увагу на культурологічному аспекті. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-культурного, систематизаційного, культурологічного та теоретично узагальнюючого методів. Зазначені методи дозволяють розкрити динаміку особистісного розвитку та довести обумовленість змін у світогляді і духовному житті людей при домінуванні релігійного або наукового світосприйняття. Наукова новизна обумовлена необхідністю вироблення теорій щодо подолання кризи техногенної цивілізації. А саме напрацювання певних критеріїв, що дозволяють узагальнювати та впорядковувати накопичений досвід ставлення людини до природи й космосу, знання й віри, до своєї особистої й колективної відповідальності, використовуючи науковий та релігійний світогляди не як антагоністичні, а як два фундаментальні масиви культури, що доповнюють один одного. Висновки. Наукові й релігійні джерела – органічні складові частини загальнолюдської культурної цілісності, і людство сьогодні має шукати ознаки єдності філософії, моралі, духовності й мистецтва, а марновірство, невігластво й неуцтво повинні бути об'єктами конструктивної критики і з боку релігії і на науковому рівні. Світське й релігійне в культурі покликане об'єднати служіння ідеалам гуманності, милосердя, ненасильства. Осмислення трагічних сторінок історії, прагнення кращої національної долі, пошуки виходу з кризових економічних, політичних, ідеологічних ситуацій, вирішення екологічних проблем – ось пріоритети найбільш важливі в усі часи і для всіх людей, незалежно від їхнього особистого ставлення до релігії чи науки. Тільки якісний дискурс веде до порозуміння, зміни застарілих парадигм, до креативного співробітництва і, в результаті, свідомого збереження, поцінування й динамічного розвитку культури. ; Цель работы. Исследовать особенности научного и религиозного мировоззрений, сфокусировав внимание на культурологическом аспекте. Методология исследования заключается в применении историко-культурного, систематизационного, культурологического и теоретически обобщающего методов. Указанные методы позволяют раскрыть динамику личностного развития и доказать обусловленность изменений в мировоззрении и духовной жизни людей при доминировании религиозного или научного мировосприятия. Научная новизна обусловлена необходимостью выработки теорий по преодолению кризиса техногенной цивилизации. А именно наработки определенных критериев, позволяющих обобщать и упорядочивать накопленный опыт отношения человека к природе и космоса, знания и веры, к своей личной и коллективной ответственности, используя научное и религиозное мировоззрение не как антагонистические, а как два фундаментальных массива культуры, дополняют друг друга. Выводы. Научные и религиозные источники - органические составные части общечеловеческой культурной целостности, и человечество сегодня должно искать признаки единства философии, морали, духовности и искусства, а суеверие, невежество должны быть объектами конструктивной критики и со стороны религии и на научном уровне. Светское и религиозное в культуре призвано объединить служение идеалам гуманности, милосердия, ненасилия. Осмысление трагических страниц истории, стремление лучшей национальной судьбы, поиски выхода из кризисных экономических, политических, идеологических ситуаций, решение экологических проблем - вот приоритеты наиболее важные во все времена и для всех людей, независимо от их личного отношения к религии или науки. Только дискурс на высоком уровне ведет к пониманию, изменения устаревших парадигм, к креативному сотрудничеству и, в результате, сознательного сохранения и динамичного развития культуры. ; The purpose of the article is to explore the features of the scientific and religious worldviews, focusing on the cultural aspect. The research methodology consists in the application of historical, cultural, systematization, cultural and theoretically generalizing methods. These methods allow us to reveal the dynamics of personal development and prove the dependence of changes in the worldview and the spiritual life of people with the dominance of the religious or scientific worldview. The research methodology consists in the application of historical, cultural, systematization, cultural and theoretically generalizing methods. These methods allow us to reveal the dynamics of personal development and prove the dependence of changes in the worldview and the spiritual life of people with the dominance of the religious or scientific worldview. Scientific novelty lies in the develop of theories to overcome the crisis of man-made civilization. Namely, the developments of certain criteria, which allow generalizing and streamlining the accumulated experience of the relationship of man to nature and the cosmos, knowledge and faith, to his personal and collective responsibility, using the scientific and religious outlook not as antagonistic, but as two fundamental massifs of culture, complement each other. Conclusions. Scientific and religious sources are organic components of universal cultural integrity, and humanity today should look for signs of unity of philosophy, morality, spirituality, and art, and superstition and ignorance should be objects of constructive criticism both from the side of religion and at the scientific level. Secular and religious culture is intended to unite the service of the ideals of humanity, mercy, non-violence. Understanding the tragic pages of history, the pursuit of a better national destiny, the search for a way out of economic, political and ideological crisis situations, the solution of environmental problems are the most important priorities for all people, regardless of their personal attitude to religion or science. Only high-level discourse leads to understanding, changing outdated paradigms, to creative cooperation and, as a result, to the conscious preservation and dynamic development of culture.

Мета роботи. Дослідити особливості наукового та релігійного світоглядів, сфокусувавши увагу на культурологічному аспекті. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-культурного, систематизаційного, культурологічного та теоретично узагальнюючого методів. Зазначені методи дозволяють розкрити динаміку особистісного розвитку та довести обумовленість змін у світогляді і духовному житті людей при домінуванні релігійного або наукового світосприйняття. Наукова новизна обумовлена необхідністю вироблення теорій щодо подолання кризи техногенної цивілізації. А саме напрацювання певних критеріїв, що дозволяють узагальнювати та впорядковувати накопичений досвід ставлення людини до природи й космосу, знання й віри, до своєї особистої й колективної відповідальності, використовуючи науковий та релігійний світогляди не як антагоністичні, а як два фундаментальні масиви культури, що доповнюють один одного. Висновки. Наукові й релігійні джерела – органічні складові частини загальнолюдської культурної цілісності, і людство сьогодні має шукати ознаки єдності філософії, моралі, духовності й мистецтва, а марновірство, невігластво й неуцтво повинні бути об'єктами конструктивної критики і з боку релігії і на науковому рівні. Світське й релігійне в культурі покликане об'єднати служіння ідеалам гуманності, милосердя, ненасильства. Осмислення трагічних сторінок історії, прагнення кращої національної долі, пошуки виходу з кризових економічних, політичних, ідеологічних ситуацій, вирішення екологічних проблем – ось пріоритети найбільш важливі в усі часи і для всіх людей, незалежно від їхнього особистого ставлення до релігії чи науки. Тільки якісний дискурс веде до порозуміння, зміни застарілих парадигм, до креативного співробітництва і, в результаті, свідомого збереження, поцінування й динамічного розвитку культури. ; Цель работы. Исследовать особенности научного и религиозного мировоззрений, сфокусировав внимание на культурологическом аспекте. Методология исследования заключается в применении историко-культурного, систематизационного, культурологического и теоретически обобщающего методов. Указанные методы позволяют раскрыть динамику личностного развития и доказать обусловленность изменений в мировоззрении и духовной жизни людей при доминировании религиозного или научного мировосприятия. Научная новизна обусловлена необходимостью выработки теорий по преодолению кризиса техногенной цивилизации. А именно наработки определенных критериев, позволяющих обобщать и упорядочивать накопленный опыт отношения человека к природе и космоса, знания и веры, к своей личной и коллективной ответственности, используя научное и религиозное мировоззрение не как антагонистические, а как два фундаментальных массива культуры, дополняют друг друга. Выводы. Научные и религиозные источники - органические составные части общечеловеческой культурной целостности, и человечество сегодня должно искать признаки единства философии, морали, духовности и искусства, а суеверие, невежество должны быть объектами конструктивной критики и со стороны религии и на научном уровне. Светское и религиозное в культуре призвано объединить служение идеалам гуманности, милосердия, ненасилия. Осмысление трагических страниц истории, стремление лучшей национальной судьбы, поиски выхода из кризисных экономических, политических, идеологических ситуаций, решение экологических проблем - вот приоритеты наиболее важные во все времена и для всех людей, независимо от их личного отношения к религии или науки. Только дискурс на высоком уровне ведет к пониманию, изменения устаревших парадигм, к креативному сотрудничеству и, в результате, сознательного сохранения и динамичного развития культуры. ; The purpose of the article is to explore the features of the scientific and religious worldviews, focusing on the cultural aspect. The research methodology consists in the application of historical, cultural, systematization, cultural and theoretically generalizing methods. These methods allow us to reveal the dynamics of personal development and prove the dependence of changes in the worldview and the spiritual life of people with the dominance of the religious or scientific worldview. The research methodology consists in the application of historical, cultural, systematization, cultural and theoretically generalizing methods. These methods allow us to reveal the dynamics of personal development and prove the dependence of changes in the worldview and the spiritual life of people with the dominance of the religious or scientific worldview. Scientific novelty lies in the develop of theories to overcome the crisis of man-made civilization. Namely, the developments of certain criteria, which allow generalizing and streamlining the accumulated experience of the relationship of man to nature and the cosmos, knowledge and faith, to his personal and collective responsibility, using the scientific and religious outlook not as antagonistic, but as two fundamental massifs of culture, complement each other. Conclusions. Scientific and religious sources are organic components of universal cultural integrity, and humanity today should look for signs of unity of philosophy, morality, spirituality, and art, and superstition and ignorance should be objects of constructive criticism both from the side of religion and at the scientific level. Secular and religious culture is intended to unite the service of the ideals of humanity, mercy, non-violence. Understanding the tragic pages of history, the pursuit of a better national destiny, the search for a way out of economic, political and ideological crisis situations, the solution of environmental problems are the most important priorities for all people, regardless of their personal attitude to religion or science. Only high-level discourse leads to understanding, changing outdated paradigms, to creative cooperation and, as a result, to the conscious preservation and dynamic development of culture.

The article is devoted to the state and importance of religion and church in the Soviet society, in particular in the Ukrainian SSR, at the stage of strengthening of the authoritarian tendencies and their transformation into totalitarianism during the period of 1930 – early 1940s. Considerable attention is paid to the main directions of the state religion and church policy, the social component of the activity of religious and church organizations is revealed; the main tasks and directions of realization of ideology of the Soviet communist regime are considered, anti-religious policy aimed at the destruction of spiritual and moral principles and traditions of peoples in particular. It was proved that the anti-religious doctrine developed by V. Lenin was directed against Christianity, and especially against the Orthodox Church. One of the main reasons for this was that the Orthodox Church condemned the politics of violence and terror in public relations, as well as other manifestations of evil against people, government and the state. The methods and means of terror used by the Soviet communist authorities against church denominations, in particular, the general ideological pressure on believers and representatives of all denominations, anti-religious propaganda, the prohibition of the printing of religious editions, the closure and destruction of churches and monasteries, the nationalization of all church lands, the cessation and physical destruction of clergymen and their family members. It was shown that the anti-religious campaign in Ukraine in the 1930's was closely linked with the destruction of the Ukrainian village and dispossession. The Soviet government considered the closure of churches, the persecution of the clergy and faithful men as an integral part of the implementation of socialism in the village. The antichristian essence of the Bolshevik ideology gave its followers a propensity for primitive instincts, which led to massive cases of violence, sadism and abuse over the human person. The moral and ethical values, traditions, spirituality were spoiled. Instead, the idolatry was introduced to the new leaders. But despite the fact that the anti-religious campaigns of the Bolshevik authorities were massive and cruel, they did not bring the results that were expected by representatives of the Soviet government. The opposition to the antireligious policy of Soviet power became one of the types of general resistance to the Stalinist totalitarian regime ; Стаття присвячена дослідженню церковно-релігійного життя в Україні уперіод 1930-х – початку 1940-х років. Значна увага приділена напрямкам державної антирелігійної політики, розкрито соціальну складову діяльності церковно-релігійних організацій; основні завдання і напрями реалізації ідеології радянського комуністичного режиму, а саме політику, спрямовану на нищення духовності й моральних принципів і традицій народів; методи та засоби терору радянської комуністичної влади застосовані проти духівництва усіх конфесій, зокрема, тотальний ідеологічний тиск на віруючих, антирелігійна пропаганда, заборона друкування релігійних видань, закриття і нищення церков та монастирів, націоналізація всіх церковних земель, переслідування і фізичне знищення священнослужителів та членів їх родин. Показано, що антирелігійна кампанія в Україні була тісно пов'язана з руйнуванням українського села та розкуркуленням

In the first decades of the 21st century in Europe there is a real outbreak of conflicts, which is based on religious issues. These events require a thorough understanding, as they can lead to catastrophic consequences. One of the methodological tools for this reflection can be a civilization analysis approach that can effectively help to understand the essence of religious conflicts in modern Europe. The study applied Arnold Toynbee's concept 'Challenge and response' to the current situation of Muslim migration to Europe. As a result we demonstrated that this situation is the 'response' to the 'challenge' of the previous colonisation of Muslim countries by the European states. We found three components of this 'response'. Firstly, there is the mass character of the migration of the Muslim population to European lands. Secondly, we mean fertility of the Muslim population in Europe as a background of future domination. Thirdly, there is a wave of violence in many lands with Muslim population during the last decades. Moreover, we argue that an emergence of enclaves of Islamic civilization within the European countries creates conflictogenic centres in the Western civilization. We reveal a mechanism of increasing the number of religious fanatics among Muslim migrants. Feeling the impossibility of providing the Islamic-style political and legal conditions of life in Europe, representatives of Islamic civilization are looking for compensation in the subjective spiritual sphere of Muslim religion, where positions of radical Islam are strong. This process is activated, firstly, by the fact that religion is one of the main means of self-identification for any migrants; secondly, by the fact of disappointment in secular government of Western society. We showed that all elements for appearing a massive civilization conflict are available in Europe in the first two decades of the 21st century. In particular, there are not only religious terrorists of Islamist orientation, but terrorists who direct their actions towards representatives of Islamic civilization act too. Islamophobia that is widely spread in Europe now could be a trigger of flaming this conflict up. Consequently, we state that the conflict situation that has developed in the modern Europe in the field of relations between the representatives of Western and Islamic civilizations requires immediate search for solutions. ; Применение концепции «вызова и ответа» А. Тойнби к анализу специфики современной миграции мусульманского населения в Европу позволило обосновать, что данная специфика является «ответом» относительно «вызова» предшествующей колонизации мусульманских стран европейскими метрополиями. Было установлено, что составляющими этого «ответа» являются, во-первых, массовый характер миграции мусульманского населения на европейские земли; во-вторых, чрезвычайно высокие темпы роста мусульманского населения в Европе как залог будущего доминирования; в-третьих, волна насилия, в том числе религиозного терроризма, которая не утихает последние десятилетия. Установлено, что появление внутри европейских стран анклавов Исламской цивилизации создаёт конфликтогенные очаги внутри Западной цивилизации. Также было показано, что по итогам первых двух десятилетий ХХІ века в Европе наличествуют все элементы для разворачивания масштабного цивилизационно-религиозного конфликта, в частности, действуют не только исламистские террористы, но и проявились террористы, которые направляют свои действия на представителей Исламской цивилизации, а также в странах Европы активно распространяется исламофобия. Таким образом, конфликтная ситуация, которая сложилась в современной Европе в сфере отношений представителей Западной и Исламской цивилизации требует немедленных поисков средств для своего решения. ; Застосування концепту «виклику та відповіді» А. Тойнбі до аналізу специфіки сучасної міграції мусульманського населення в Європу дозволило обґрунтувати, що дана специфіка є «відповіддю» стосовно «виклику» попередньої колонізації мусульманських країн європейськими метрополіями. Було встановлено, що складовими цієї «відповіді» є, по-перше, масовий характер міграції мусульманського населення на європейські терени; по-друге, надвисокі темпи зростання мусульманського населення в Європі як запорука майбутнього домінування; по-третє, хвиля насилля, в тому числі релігійного тероризму, яка не вщухає останні десятиліття. З'ясовано, що поява всередині європейських країн анклавів Ісламської цивілізації створює конфліктогенні осередки всередині Західної цивілізації. Також було показано, що за підсумками перших двох десятиліть ХХІ століття в Європі стали наявними всі елементи для розгортання масштабного цивілізаційно-релігійного конфлікту, зокрема, діють не лише релігійні терористи ісламістського спрямування, але і з'явились терористи, котрі спрямовують свої дії щодо представників Ісламської цивілізації, а також у країнах Європи активно поширюється ісламофобія. Отже, конфліктна ситуація, яка склалася в сучасній Європі у сфері стосунків представників Західної та Ісламської цивілізації потребує негайних пошуків засобів свого вирішення.

It has been shown that in recent years in Ukraine the pressure of religious organizations on the legislative and executive authorities has increased and information campaigns and projects of anti-gender and anti-Ukrainian trends have been implemented. The author analyzed how in the regions staying under Russian informational pressure the religious fundamentalism shows the potential of development develop into religious extremism. It has been demonstrated that in Ukraine the gender aspects of security are not well-developed and are heavily influenced by religion. It has been shown that the lack of high-quality gender analytics significantly complicates the forecasting of social processes. The article deals with the question how religious fundamentalism manipulates women's security issues in favor of religious interests. It is noted that the pressure of pro-religious anti-gender movements on the authorities in Ukraine can lead to negative consequences, and that the establishment of a state policy based on religious perceptions of the world can threaten the country's internal security. It was concluded that in times of conflict, religious extremism does not recognize the rule of human rights and proclaims the primacy of religious customs over women's human rights. It is proved that, considering direct conflict with Russia, the spread of religious fundamentalism in Ukraine and the spread of structural gender violence will be relevant and require the immediate development of gender and biopolitical aspects of security. It was concluded that for the progressive democratic development of Ukraine, as well as safe living conditions and the well-being of its citizens, the security services should turn to gender analytics. It has been proven that, in order to protect their interests, religious leaders can initiate a departure from state-guaranteed compliance with international agreements on gender equality in all spheres of life. In this regard, Ukraine's implementation of United Nations Security Council Resolution No. 1325 on Women, Peace, Security and the similar resolutions as well as Recommendations of the UN Committee on the Status of Women for Countries that have ratified the Convention on the Elimination of All Forms of Discrimination against Women, other UN instruments is important for Ukraine. Also important are the country's European commitments in the field of gender equality. In particular, the Council of Europe Convention on the Prevention and Combating of Violence against Women and Domestic Violence (Istanbul Convention) needs to be ratified.

Статтю присвячено проблемі визначення релігійних чинників модернізації/контрмодернізації православ'я в контексті теорії М. Вебера, а також визначення особливостей відносин між державою і православною церквою в контексті співвідношення веберівських типів панування, раціональності та соціальної дії. Авторкою в контексті послуговування поняттєвим апаратом теорії М. Вебера зроблено висновок про те, що наслідком зіткнень і компромісів між релігійною аскетичної етикою і містичною налаштованістю чернецтва з апаратом насильства держави пов'язані з позицією релігії по відношенню до «світу» практики соціального ескапізму. Православ'я, на думку дослідниці, забезпечує легітимність традиційної влади, яку використовує харизматик, оскільки православна церква підтверджує її божественне походження навіть за умови відсутності у політика харизматичних якостей, за рахунок чого відбувається профанація харизми. Тому всі політики, від часів Візантії до комуністичних і сучасних посткомуністичних політиків, не просто не йшли на усунення церкви як політичної сили і як центру ідеології, а перетворювали церкву на одну з феодальних корпорацій та на слухняного союзника в здійсненні функції політичної безпеки щодо суспільства та підвищення престижності режиму і держави в цілому. ; The article deals with the definition of religious factors modernization / alternative modernization Orthodoxy in the context of the theory of Max Weber, as well as defining features of the relationship between the state and the Orthodox Church in the context of the relations of domination Weber types of rationality and social action. The author in the context of the use of the conceptual apparatus of the theory of Max Weber concluded that the result of clashes and compromises between the religious ethic of ascetic and mystical mood of monasticism with the apparatus of state violence became associated with the position of religion in relation to the «world» practice of social escapism. Christianity, according to the researcher, provides the legitimacy of traditional authority, which uses a charismatic, as the Orthodox Church confirms its divine origin, even in the absence of policy charismatic qualities, due to which there is a profanation of charisma. Therefore, all politicians, from the time of the Byzantine Empire in the communist and today's post-communist politicians, not only did not go to the elimination of the Church as a political force and as the ideology of the center, and converted the church into one of the feudal corporations and obedient ally in the implementation of political security functions in relation to society and increase the prestige of the regime and the state as a whole. ; Статья посвящена проблеме определения религиозных факторов модернизации / контрмодернизации православия в контексте теории М. Вебера, а также определение особенностей отношений между государством и православной церковью в контексте соотношения веберовских типов господства, рациональности и социального действия. Автором в контексте использования понятийного аппарата теории М.Вебера сделан вывод о том, что следствием столкновений и компромиссов между религиозной аскетической этикой и мистической настроенностью монашества с аппаратом насилия государства стали связанные с позицией религии по отношению к «миру» практики социального эскапизма. Православие, по мнению исследовательницы, обеспечивает легитимность традиционной власти, которую использует харизматик, поскольку православная церковь подтверждает ее божественное происхождение даже при отсутствии у политика харизматических качеств, за счет чего происходит профанация харизмы. Поэтому все политики, со времен Византии в коммунистических и современных посткоммунистических политиков, не просто не шли на устранение церкви как политической силы и как центра идеологии, а превращали церковь в одну из феодальных корпораций и в послушного союзника в осуществлении функции политической безопасности в отношении общества и повышение престижности режима и государства в целом.

On the basis of socio-philosophical analysis analyzed the problem of the relationship between religious and military structures in order to optimize the practical behavior of the believer at the time of the commission of armed violence. ; Проведено соціально-філософський аналіз проблеми взаємовідносин між релігією та військовою службою з метою оптимізації практичної поведінки віруючої особи під час вчинення нею збройного насильства.

On the basis of socio-philosophical analysis analyzed the problem of the relationship between religious and military structures in order to optimize the practical behavior of the believer at the time of the commission of armed violence. ; Проведено соціально-філософський аналіз проблеми взаємовідносин між релігією та військовою службою з метою оптимізації практичної поведінки віруючої особи під час вчинення нею збройного насильства.

The article emphasizes that terrorism in the modern world poses an increasing threat to public and national security. There are different views on the definition of "terrorism". Terrorism can be defined as a method of influence by committing a terrorist act to achieve © Ю. А. Данько, Н. Г. Білоцерківська, 2020 28 ISSN 2411-7587 (Print). ISSN 2413-0060 (Online). Сучасне суспільство. 2020, Випуск 2 (21) certain goals. The interpretation of terrorism in different countries of the world, in particular the USA, is considered The U.S. Department of State treats terrorism as any act of political violence by non-state actors or "secret government agents," and U.S. law defines a terrorist act as criminal violence that is intended to intimidate or force civilians to influence politics. government through intimidation or coercion), Britain (terrorism is the use of force to achieve political goals, which includes any use of violence) and the European Union (terrorism is classified as "an internationally condemned act committed by an individual or group against one or more countries, their institutions or citizens, to intimidate and fundamentally change or destroy the political, economic or social structures of the state"). It is noted that in the modern world it has a political color, as it is primarily associated with power. It is determined that the main purpose of terrorism is to achieve certain political, religious, or other social changes. The main types of terrorism are considered, including political (has two directions: the struggle of various groups against the existing system; state terrorism carried out by state special services), national (method of struggle of peoples to create their own state), religious (based on religious fanaticism) and information ( a new kind of terrorism, operates in the intellectual sphere and generates a new kind of violence). Terrorism can often develop in times of socio-political and economic crises. The main goals of terrorism and political causes of terrorism are also considered. One of the main prerequisites for modern terrorism is the resonance of terrorist action in society ; У статті наголошується, що тероризм у сучасному світі представляє все більшу загрозу громадській і національній безпеці країн. Наведені різні погляди на визначення поняття «тероризму». Розглянуте трактування тероризму у різних країнах світу, зокрема США, Британії та Європейському Союзі. Зазначено, що він в сучасному світі має політичне забарвлення, так як він, перш за все, пов'язаний з владою. Розглянуто основні види тероризму, серед яких політичний, національний, релігійний та інформаційний. Також розглянуто основні цілі тероризму та політичні причини тероризму

The article deals with the process of institutionalization of the political component of the internal church crisis in the Kharkiv diocese of the Ukrainian Exarchate (UE) of the Russian Orthodox Church (ROC) in the 1930's. The main purpose of the article is to analyze the emergence and development of the crisis in the Ukrainian Exarchate of the Russian Orthodox Church in the 1930's. The author highlights the main areas of activity of the Orthodox Church which have traditionally developed over many centuries of its presence in the Ukrainian lands and which of them were lost by the Church as a result of the anti-religious policy of the communist government. This fact, according to the author, led to deep crisis phenomena in Ukrainian Orthodoxy. It is noted that in the 1930's the Bolsheviks' policy initiated fundamental changes in all spheres of life in the Ukrainian lands. The power of Soviet Ukraine began an ideological war against the Orthodox Church. In the religious environment, the anti-religious policy of the communist government acquired particular urgency. The anti-religious policy in the Soviet Ukraine in the 1930's provoked the emergence of numerous conflicts on religious grounds. The author argues that the Soviet authorities deliberately pursued a policy of exacerbating the conflicts with the church-religious environment, leveling and suppressing the dissatisfaction of Orthodox believers with anti-religious measures through the powerful and ruthless apparatus of violence of a totalitarian state. Having analyzed the socio-political situation in the Ukrainian SSR, the author came to the conclusion that the roots of the emergence and development of crisis phenomena in the Ukrainian Exarchate of the ROC were in depriving the Church of influence on the cultural-ideological, socio-economic, public-law and political sphere of activity. The UE constantly experienced destructive influences and undisguised pressure from political and punitive bodies of the communist government. Party, trade union, and youth ...

The concept, essence, social conditionality, types and consequences of extremism is considered in the article. The opinion that extremism is not only aggressive actions, violence, but also negative attitudes, beliefs, moods, hatred, cruelty, approval of radical actions and statements is proved. Extremism is considered as one of the forms of manifestation of legal nihilism.There are such features of extremism as extreme, categoriality, peremptoriness in theory and practice, the representation of own position as the only correct, the striving to achieve desired in any way, including by violence, which is justified at the ideological level. The extremist ideology is formed on the basis of traditional ideologies by their radicalization. The above-mentioned features characterize the essence of extremism.Extremism is a consequence of social and cultural contradictions in modern society. Strengthening of extremist attitudes is observed where there is inequality and opposition of the interests of social groups in political, economic, social, spiritual, interracial, interreligious, geopolitical and other relations. The main source of extremism is the crisis state of society, which generates its anomie.There are such types of extremism as political, religious, nationalistic and ecological extremism. Each of them reproduces the main features of extremism and has its own specifics. In particular, political extremism is an ideologized, organized, destructive and systematic political activity of both individuals and organizations, states, international organizations, which contradicts the officially proclaimed policy of the country and the current legislation, or even threatens the survival of entire communities or all human civilization. The intolerance to representatives of other faiths or rigid confrontation within one faith is characteristic of religious extremism. This is a kind of extremism, based on religious ideology. Nationalistic extremism manifests itself in the extreme forms of nationalism, racism, fascism (its present form of neo-Nazism), xenophobia, chauvinism, anti-Semitism. Ecological extremism is caused by aggravation of environmental problems, deterioration of the environment. Environmental terrorism, which is defined as deliberate pollution of the environment for the sake of blackmail in order to achieve certain political, economic or ideological goals, is the dangerous manifestation of ecological extremism.It is proved that extremism is an anti-legal ideology. It leads to violation of rights, freedoms and legitimate interests of legal entities.It is impossible to overcome extremism completely, because there will always be contradictions that cause it in society. However, it is necessary to counteract extremism, thereby reducing its manifestations and minimizing the consequences. It requires coordinated measures of socio-economic, political, legal and ideological measures aimed at overcoming the contradictions in society ; Розглядається поняття екстремізму, його антиправова сутність, ознаки та причини виникнення. Акцентується увага на ідеологізованому насиллі як ознаці екстремізму. Обґрунтовується думка, що основним джерелом екстремізму є кризовий стан суспільства. Подається характеристика різновидів екстремізму, а саме політичного, релігійного, націоналістичного та екологічного. Визначаються наслідки екстремізму та шляхи запобігання його проявам

The concept, essence, social conditionality, types and consequences of extremism is considered in the article. The opinion that extremism is not only aggressive actions, violence, but also negative attitudes, beliefs, moods, hatred, cruelty, approval of radical actions and statements is proved. Extremism is considered as one of the forms of manifestation of legal nihilism.There are such features of extremism as extreme, categoriality, peremptoriness in theory and practice, the representation of own position as the only correct, the striving to achieve desired in any way, including by violence, which is justified at the ideological level. The extremist ideology is formed on the basis of traditional ideologies by their radicalization. The above-mentioned features characterize the essence of extremism.Extremism is a consequence of social and cultural contradictions in modern society. Strengthening of extremist attitudes is observed where there is inequality and opposition of the interests of social groups in political, economic, social, spiritual, interracial, interreligious, geopolitical and other relations. The main source of extremism is the crisis state of society, which generates its anomie.There are such types of extremism as political, religious, nationalistic and ecological extremism. Each of them reproduces the main features of extremism and has its own specifics. In particular, political extremism is an ideologized, organized, destructive and systematic political activity of both individuals and organizations, states, international organizations, which contradicts the officially proclaimed policy of the country and the current legislation, or even threatens the survival of entire communities or all human civilization. The intolerance to representatives of other faiths or rigid confrontation within one faith is characteristic of religious extremism. This is a kind of extremism, based on religious ideology. Nationalistic extremism manifests itself in the extreme forms of nationalism, racism, fascism (its present form of neo-Nazism), xenophobia, chauvinism, anti-Semitism. Ecological extremism is caused by aggravation of environmental problems, deterioration of the environment. Environmental terrorism, which is defined as deliberate pollution of the environment for the sake of blackmail in order to achieve certain political, economic or ideological goals, is the dangerous manifestation of ecological extremism.It is proved that extremism is an anti-legal ideology. It leads to violation of rights, freedoms and legitimate interests of legal entities.It is impossible to overcome extremism completely, because there will always be contradictions that cause it in society. However, it is necessary to counteract extremism, thereby reducing its manifestations and minimizing the consequences. It requires coordinated measures of socio-economic, political, legal and ideological measures aimed at overcoming the contradictions in society ; Розглядається поняття екстремізму, його антиправова сутність, ознаки та причини виникнення. Акцентується увага на ідеологізованому насиллі як ознаці екстремізму. Обґрунтовується думка, що основним джерелом екстремізму є кризовий стан суспільства. Подається характеристика різновидів екстремізму, а саме політичного, релігійного, націоналістичного та екологічного. Визначаються наслідки екстремізму та шляхи запобігання його проявам

Стаття ; У статті аналізується участь мирян в аріанській суперечці IV століття. Показано, що єпископи намагалися залучити мирян до суперечки, щоб посилити власні позиції в боротьбі з противником. Участь мирян проявлялася малою мірою в конструктивній дискусії. Значно більшою мірою вони були активні в заворушеннях викликаних суперечкою. З одного боку участь мирян виражалася в насиллі, з іншого – у смиренному підкоренні насиллю. Релігійні заворушення за участю мирян призвели до того, що в суперечку втрутився імператор, так що суперечка з чисто богословської стала політичною з релігійним підґрунтям. Мимоволі миряни стали заручниками невміння єпископів порозумітися у доктринальних питаннях. Проаріанські миряни поступово відходили від своїх провідників, що свідчить про слабку релігійну ідентичність перших та про слабкі богословські аргументи других. Натомість пронікейці залишалися вірними своїй вірі, незважаючи навіть на переслідування і невірність деяких своїх єпископів. Саме витривала позиція пронікейських мирян стала вирішальною у поборенні аріанства. ; The Participation of the Laity in the Arian Controversy of the IVth Century. The article analyzes the participation of the laity in the Arian controversy of the IVth century. It is shown that the bishops tried to involve lay people to debate to strengthen bishop's position in the fight against the adversary. The participation of the laity was shown a small degree in constructive discussion. Much more they were active in the riots caused by controversy. On the one hand the participation of the laity expressed itself in violence, on the other in humble submission to violence. Religious riots involving lay people caused that emperors intervened in the dispute, so the merely theological dispute became the political one with religious background. Involuntarily lay people became hostage to the bishop's inability to come to an agreement in doctrinal matters. Pro-Arian laity gradually retreated from their leaders. That indicates a weak religious identity of the former and a weak theological arguments of the latter. Instead pro-Nicaean laity remained loyal to their faith despite the persecution and disloyalty of some of its bishops. The solid position of the pro-Nicaean laity became crucial in combatting Arianism.