«Божественне» насилля як складова соціального насилля ; «Divineviolence» as a form of social violence ; «Божественное» насилие как составляющая социального насилия
У статті досліджується одна з форм насилля, домінантна на певному етапі соціальних трансформацій, – «божественне» насилля, яке ґрунтується на вірі та реалізується шляхом сакралізації насильницьких дій. Зазначається, що реалізація «божественного» насилля відбувається через віру в харизматичного лідера, віру у незмінність світу, віру у чудесний світ. Особлива увага присвячена складовим «божественного» насилля: магічному та ритуальному (або ритуально-символічному) мисленню. Роль магічного мислення у «божественному» насиллі – підбір правильної інтерпретації необхідності його здійснення, сакралізація жертв насилля через пояснення їх загибелі дією закону вищого замислу та випробовуванням вищих сил. Утвердження «божественного» насилля позначається появою і включенням до культури певних символів, проведенням нових соціальних ритуалів, які у подальшому стають складовими і «раціонального» насилля. Задача соціального ритуалу – здійснити колективний акт непрямого насилля. Проведення соціальних ритуалів як складових соціальних трансформацій відбувається у момент, коли насилля проходить стадію пароксизму і утверджується у масовій свідомості ідея необхідності миру, порядку, злагоди. Визначено, що інструментом «божественного» насилля є встановлення нового відліку історичного часу. ; «Divineviolence is a form of social violence, aimed at the integration of newly installed rules and regulations, implementation to the society on the basis of the categorical perception, which is based on faith and is carried out by the sacralization of violence. Faith allows designing the perfect future for each individual, creating on the one hand, the illusion of the simplicity, and on the other - the illusion of omnipotence. This forms in the mass consciousness the idea that every problem can be solved by conditions of «correctorders' issue.The main types of faith as the basis of the «divineviolence are: faith in the immutability of the world, and the belief in fair world. Magical and ritual (or ritually symbolic) thinking is a part of «divineviolence. Magical thinking, being a part of «divineviolence in the process of social transformations, actualizes the faith in the possibility and the effectiveness of the changes happening.«Divineviolence is implemented through the magical thinking by choosing convincing interpretation of its necessity. Also it is implemented through the ritual one in the historic moment, when violence goes through the stage of paroxysm (increase of it power to the highest level, which is reflected in total discord, levelling and destruction), due to this the idea of the necessity of peace, order, harmony is being proven to the mass consciousness. «Divineviolence is implemented on the basis of leaderism, when the leader (chief) comes not only as the Fuhrer in its negative connotations as a tyrant, but as a leader of a nation, a prominent military commander, who has supernatural characteristics. Such characteristics are expressed as a strong belief in this by public consciousness. The principles of the implementation of the «divineviolence have a number of common principles with religious cults' activity organization.The basic principle is the association against the enemy. This principle is implemented through the creation and production of an image of a common enemy - Satan, government, «enlightenedpeople of other faiths, and so on. This principle is social in its nature and is based on the desire of individuals to protect their own sense of identity through the division of everyone either to the allies or enemies. One of the tools of the «divineviolence is the setting of a new historical time reference. It is carried out either by the setting of a new chronology or the determination of the sacral event. Its date becomes the conditional starting point of a new stage of development of society. ; В статье исследуется одна из форм насилия, доминантная на определенном этапе социальных трансформаций – «божественное» насилие, основанное на вере и реализовывается путем сакрализации насильственных действий. Отмечается, что реализация «божественного» насилия происходит на основании веры в харизматичного лидера, веры в неизменность мира, веры в чудесный мир. Особое внимание уделено составляющим «божественного» насилия: магическому и ритуальному (или ритуально-символическому) мышлению. Роль магического мышления в «божественном» насилии – подбор правильной интерпретации необходимости его осуществления, сакрализация жертв насилия через объяснение их гибели действием закона высшего замысла и испытанием высших сил. Утверждение «божественного» насилия сказывается появлением и включением в культуру определенных символов, проведением новых социальных ритуалов, которые в дальнейшем становятся составляющими и «рационального» насилия. Задача социального ритуала – осуществить коллективный акт непрямого насилия. Проведение социальных ритуалов как составляющих социальных трансформаций происходит в момент, когда насилие проходит стадию пароксизма и утверждается в массовом сознании идея необходимости мира и порядка. Определено, что инструментом «божественного» насилия является установление нового отсчета исторического времени.