Suchergebnisse

У статті визначено інноваційний потенціал американського досвіду розвитку культури школи в контексті реформи середньої освіти США 80-х років ХХ – початку ХХІ ст. в умовах реформування системи освіти України. Запропоновано низку заходів на місцевому рівні, що спрямовані на формування готовності учасників навчально-виховного процесу до участі в освітніх реформах завдяки наділенню їх, а також місцевих органів управління освітою більш широкими повноваженнями; запровадження програм автономного шкільного менеджменту, активізацію методичних контактів суб'єктів навчального процесу в межах інноваційних шкільних мереж. ; The article defined the innovative potential of the American experience in the development of the school culture in the context of the reform of USA secondary education in the 80s of XX – beginning of XXI century. This experience is defined as useful in conditions of reforming of modern Ukraine educational system. Some recommendations are given: for the first – to give some power of Ministry of education and science of Ukraine to local governments. To the author's opinion this would give each school an opportunity to initiate needed changes according to the state reforming efforts. To do this, the education system should be rather democratic. In this context the American experience of SBM programs is important, which provide extensive powers of educational institutions regarding the distribution of resources (administrative, human, intellectual, informational, technological, time, financial etc) within the established state (the school district) goals, standards etc. The fact that the SBM programs are associated with a new paradigm for the school as organization is valuable, which is based on the understanding of the importance of culture in each educational organization in implementing successful school reforms. Due to introduction of SBM programs, teachers receive features of leadership, such as: to represent a school in the administrative structures school district; the right to protect the professional and social interests of teachers; to initiate professional development of colleagues and to improve the decision-making process in the school. For the second – the practice of spreading knowledge through innovative educational networks in the USA in this context is very important. This involves the creation of certain real mechanisms that provide an opportunity for members of different schools to engage in dialogue, to solve problems and become innovate. The commonality of ideas, intentions, and values becomes the main principle of the organization in networks that makes the schools equal participants in the responsibility of the development. For the third – the extension of powers of local education authorities in finding ways of additional financing of the educational institutions opens new opportunities to improve the teachers' personnel motivation as a component of school culture by providing material incentives, assigning higher ranks, ensure better work conditions, improvement of material-technical base of educational institutions etc. Such additional encouragement from local educational administrations as the external stimulus for innovative activities will contribute to enhanced self-esteem of the members of the school staff, leadership skills, encourage a search for the most effective ways to work. For the fourth – an important condition for the development of culture of the school is its openness to interaction with native culture, considerable expansion of the cultural horizon of the institution and it's spreading of new ideas and values. Link school-community in Ukraine is not so powerful as in the USA and school culture of the domestic educational institutions is less open. Therefore American experience is the use of in the application of model of development of the school culture is worth attention, in particular school as caring community, which envisages the active parents' involvement in school life. To the author's opinion, this experience is a valuable because parents in Ukraine is usually the least informed and most dissatisfied with the progress in educational reforms category. Thus, through the development of the school culture due to connectedness of school organization and community, common aims, self-management, will make the school response to any changes in the external environment and eventually make possible the sustainable development of an educational institution in the conditions of competition in the modern market of educational services.

Визначено стан розроблення проблеми культури американської школи в сучасній вітчизняній порівняльній педагогіці. Схарактеризовано концептуальні підходи до розгляду культури школи в сучасній теорії освіти США. Виокремлено історичні етапи становлення і розвитку культури американської школи. З'ясовано провідні стратегії (розвиток культури високих досягнень, культури співробітництва, культури турботливого та безпечного середовища) та механізмів (програм розвитку культури школи як професійної навчальної громади, чартерних шкіл, автономного шкільного менеджменту, інноваційних шкільних мереж) розвитку культури американської школи в контексті реформи середньої освіти США 80-х років ХХ – початку ХХІ століття. На основі порівняння особливостей розвитку культури американської та української школи окреслено можливості використання інноваційних ідей американського досвіду в Україні. ; The author investigates the theoretical basis, major strategies and mechanisms of the American school culture development in the context of USA secondary education reform during the 80th of XX century – the beginning of the XXI century and outlining opportunities to implementation of innovative American experience in Ukraine. The analysis of development of American school culture problem in modern native comparative pedagogical thought is done. Thus scientists explore the problem of American school culture in the context of such problems: the history of American education, philosophical principles of its functioning, management features, problems of training and education, the characteristics of the professional development of pedagogical staff. The concept «school culture» in the modern theory of education of the USA is characterized. It is determined that there are different approaches to the interpretation of the concept «school culture» in the American theory of education, a compilation of which allowed us to determine it as a complex of professional practice, standards of behavior, the basic values and facilities that are implemented and shared by all members of the school organization.The main approaches to its structure elements and functions are covered. On the basis of analysis of cultural, historical, socio-economic, socio-political and pedagogical factors the stages of development of American school culture are defined: 1) Puritan culture (1607–1776); 2) the civic culture (1776 – the first half of the XIXth century); 3) the pragmatic culture (the second part of the XIXth – first half of the XXth century); 4) protest culture (60-s–70-s of the XXth century); 5) high achievements culture (1983 – the beginning of the XXI century). It is revealed that the major strategies of development of American school culture in the context of the reform of secondary education in the USA 80s of XX – beginning of XXI century period are: the creation of high achievements culture, culture of partnership, culture of safe and caring environment. Mechanisms of such development of school culture were the introduction of the new curriculum, educational and managerial practices, certain tasks of educational reform, first of all programs of development of schools as professional learning communities, charter schools, school based management, innovative school networks, and also programs of the school as a caring community. Comparative characteristic of Ukrainian and American school culture is given; innovation potential of the American experience in the school culture development and opportunities for its use in Ukraine are defined. At the national level the educational legislative base should be upgraded taking into account modern researches in the field of the theory of educational reforms, the results of modern American researches on the school culture as a facilitator of educational change, the possibilities of school organizations to define optimal ways of cooperation with parents and other stakeholders; development state support of schools participation in the programs of school based management and innovative educational networks. At the local level a range of activities aimed the formation of readiness of the participants of the educational process to participate in the educational reforms through their empoverment as well as local education authorities are offered; implementation of programs of school bazed management, strengthening the methodological contacts of the educators within the innovative school networks. At the institutional level the transformation of the educational institutions by improving leadership skills of teachers, their professional and personal development in the framework of the reconstruction of secondary schools into «caring communities» and «professional learning community» should be promoted.

In this article installed, something neotъemlemoy sostavlyayuschey professionalism and teaching mastery javljaetsja lecturer jrganizational culture, development kotoroj make new oryentyrы high society in the pedagogical process of school. Otmecheno, something sformyrovannыe umenyya planyrovat, orhanyzovыvat, kontrolyrovat, korrektyrovat pedagogical process obespechyvayut development orhanyzatsyonnoy culture teachers. The concept specifies «organizational culture lecturer» as ability lecturer planyrovat orhanyzovыvat and pedagogical process, to build an mezhlychnostnыe collective relations in the principles of humanism and democracy. ; В статье установлено, что неотъемлемой составляющей профессионализма и педагогического мастерства является организационная культура преподавателя, развитие которой вносит новые ориентиры в педагогический процесс высшей школы. Отмечено, что сформированные умения планировать, организовывать, контролировать, корректировать педагогический процесс обеспечивают развитие организационной культуры преподавателей. Уточнено понятие «организационная культура преподавателя» как способность преподавателя планировать и организовывать педагогический процесс, строить межличностные отношения в коллективе на принципах гуманизма и демократизма. ; У статті установлено, що невід'ємною складовою професіоналізму та педагогічної майстерності є організаційна культура викладача, розвиток якої вносить нові орієнтири в педагогічний процес вищої школи. Зазначено, що сформовані вміння планувати, організовувати, контролювати, коригувати педагогічний процес забезпечують розвиток організаційної культури викладачів. Уточнено поняття «організаційна культура викладача» як здібність викладача планувати й організовувати педагогічний процес, будувати міжособистісні взаємини в колективі на засадах гуманізму й демократизму.

The author analyzes the principles and regularities of forming an organizational culture of future primary school teachers. The urgency of the raised problem is substantiated, that is first of all caused by the necessity of realization of the system, complex, interdisciplinary scientific and pedagogical researches based on the integration of achievements in the field of education and science in Ukraine and abroad. Scientific publications on the researched problem are analyzed. The pedagogical principles and regularities recognized by the national scientific and pedagogical community are considered. Particular attention is paid to the coverage of pedagogical regularities and principles substantiated by the Academician S. Goncharenko. The essence of the principles and regularities of the development of the organizational culture of future primary school teachers is outlined. The conclusion is substantiated that the principles specify the natural links of development of the organizational culture of future primary school teachers at the levels of pedagogical interaction subjects, educational process, levels of management.It is emphasized that the set of principles and regularities, functions of development of the organizational culture of future primary school teachers, corresponding forms and methods of its development make conceptual bases of development of the organizational culture of future teachers. Emphasis is placed on the importance of active, productive educational and cognitive activities of future teachers in the educational environment of higher education, which should be humanistically oriented and based on the principles of democracy, cooperation, partnership. The directions of further scientific research on the principles and regularities of development of the organizational culture of future primary school teachers at three levels are substantiated: learning, teaching, content of education. ; Автором обґрунтовано актуальність порушеної проблеми, зумовленої необхідністю здійснення системних міждисциплінарних науково-педагогічних досліджень на основі інтеграції здобутків, досягнень у сфері освіти і науки в Україні та зарубіжжі. Здійснено аналіз принципів і закономірностей розвитку організаційної культури майбутніх учителів початкових класів, окреслено їх сутність. Ключові слова: організаційна культура; організаційна культура вчителя; принципи; закономірності; освітнє середовище закладу вищої освіти; майбутні вчителі початкових класів

The author analyzes the principles and regularities of forming an organizational culture of future primary school teachers. The urgency of the raised problem is substantiated, that is first of all caused by the necessity of realization of the system, complex, interdisciplinary scientific and pedagogical researches based on the integration of achievements in the field of education and science in Ukraine and abroad. Scientific publications on the researched problem are analyzed. The pedagogical principles and regularities recognized by the national scientific and pedagogical community are considered. Particular attention is paid to the coverage of pedagogical regularities and principles substantiated by the Academician S. Goncharenko. The essence of the principles and regularities of the development of the organizational culture of future primary school teachers is outlined. The conclusion is substantiated that the principles specify the natural links of development of the organizational culture of future primary school teachers at the levels of pedagogical interaction subjects, educational process, levels of management.It is emphasized that the set of principles and regularities, functions of development of the organizational culture of future primary school teachers, corresponding forms and methods of its development make conceptual bases of development of the organizational culture of future teachers. Emphasis is placed on the importance of active, productive educational and cognitive activities of future teachers in the educational environment of higher education, which should be humanistically oriented and based on the principles of democracy, cooperation, partnership. The directions of further scientific research on the principles and regularities of development of the organizational culture of future primary school teachers at three levels are substantiated: learning, teaching, content of education. ; Автором обґрунтовано актуальність порушеної проблеми, зумовленої необхідністю здійснення системних міждисциплінарних науково-педагогічних досліджень на основі інтеграції здобутків, досягнень у сфері освіти і науки в Україні та зарубіжжі. Здійснено аналіз принципів і закономірностей розвитку організаційної культури майбутніх учителів початкових класів, окреслено їх сутність. Ключові слова: організаційна культура; організаційна культура вчителя; принципи; закономірності; освітнє середовище закладу вищої освіти; майбутні вчителі початкових класів

Стаття присвячена проблемі виховання культури споживання в підростаючого покоління громадян України. Автор аналізує рівень усвідомлення педагогами значущості виховання культури споживання, значення шляхів її формування на етапі дошкільного дитинства. Розкрито зміст діагностичного обстеження, представлено кількісний та якісний аналіз обстеження педагогів дошкільних закладів. На основі аналізу державних нормативних документів та програм навчання, виховання й розвитку дітей дошкільного віку окреслено напрями роботи з педагогами щодо ознайомлення їх із методами та прийомами виховання культури споживання в дітей дошкільного віку. ; In modern society the state determines the priority role of pre-school education, giving preference to the primary component of lifelong learning, which should provide a versatile personality development of the child. Essential in modern conditions for the person becomes a teacher, his/her competence, erudition, culture. Culture of consumption is an important element of a developed society with a high level of economic development. Definitions issue requires a separate study to determine the content, methods and techniques of education culture consumption in preschool children. The main factor in a culture of individual consumption is a social group in which it is brought up, and socio-economic values that prevail in it. Consumer behavior of other members of the group which becomes a role model can have a stimulating character both positive (for example, the desire for rational consumption along with others) and in a negative sense (for example, the desire to outdo the other consumption). Therefore timely attention and positive example to others promotes adult education of the children value attitude to consumer goods, imparting them with the skills of literate consumer behavior. The author analyzes the level of awareness of the importance of training teachers of cultural consumption, meaning ways of forming during preschool childhood. The content of the diagnostic survey, quantitative and qualitative analysis of the survey of teachers of preschool institutions is presented. The analysis of government regulations and programs for training, education and development of children of preschool age outlines areas of work with teachers on their review of the methods and techniques of education of cultural consumption in preschool children. The analysis of the level of knowledge of practicing teachers on the problem of education of preschool age children's culture of consumption showed the need for in-depth work on the designated direction. This is due to incomplete and insufficient understanding of the phenomenon of "consumer culture" and the features of education in preschool age.

The article analyzes the educational management of Polish schools and bilingual or multilingual schools in the differentiation of general secondary education in independent Ukraine (1991–2010). The development of an educational institutions network for national minorities on the territory of Ukraine; it was established that the system of education of national minorities was reviving in the period under study. It was found out that in the course of implementation of the government policy, the formation of national minorities was declared on the equality of obtaining knowledge, skills and abilities, ensuring the free development of national languages and cultures. ; У статті проаналізовано організацію навчального процесу польських шкіл і шкіл 2–3 мовами навчання у контексті диференціації загальної середньої освіти в умовах незалежної України (1991–2010); показано розвиток мережі навчальних закладів національних меншин на території України; установлено, що в досліджуваний період відроджувалася система освіти національних меншин; з'ясовано, що в ході реалізації урядової політики освіта національних меншин декларувалася на рівності здобуття знань, умінь і навичок, гарантуванні вільного розвитку національних мов і культур; виокремлено, що в ході реалізації урядової політики стосовно освіти польських шкіл і шкіл 2–3 мовами навчання особливого значення набували питання відкриття спеціальних класів для проведення факультативів та читання курсів рідними мовами. Досліджено, що національні меншини, які проживають на території України, за наявності культурних, побутових відмінностей, різних форм ментальності у своєму взаємозв'язку набувають системної єдності, трансформуючись у певну організаційну цілісність. Встановлено, що в школах національних меншин практикувалося перехідне становище від факультативного вивчення рідної мови; за потреби – відкриття загальноосвітніх шкіл, гімназій; у навчально-виховному процесі робився акцент на національних особливостях життя і побуту народів України. Доведено, що в Україні забезпечувалося право національних меншин на задоволення освітніх потреб рідною мовою різних груп населення; зовнішня диференціація організації шкільної освіти ґрунтувалася не на здібностях і нахилах учнів, а на їхній належності передусім до певної статі чи національності.

Annotation: This article presents inclusion paradigm in theory and school practice and attempts to exhibit its importance in education, its value as communication and as dynamic process. Based on the key point of inclusion – diversity – inclusive pedagogy is aimed to serve a diverse group of pupils. Theoretical clarification follows the concept of "egalitarian difference" (Prengel) and ability to accept and to respect difference. Inclusion in education presuppose a change of perspective – especially in the ways of "label thinking" or "deficit thinking", in contribution of both teacher and student to the learning process. One of the main instruments of inclusion is Index for inclusion (Booth/Ainscow) – a practical tool widely used in schools, which contains many questions to each of three dimensions (inclusive cultures/structures/practices) in order to support school development. School development in the horizon of culture of recognition (Jäggle) means to see diversity as a recourse, not as a problem, and school development processes as development of democracy. Learning communities of pupils are also "spiritual communities" (SLC), since learning occurs always "in the presence of the other" (Roebben). As next steps this understanding of inclusion as communication is applied on an example of autism – what does this means for those, who have the biggest problems in communication and social interaction. ; Дана стаття є спробою представити парадигму інклюзії в теорії та в контексті школи. Показати її важливість в освіті, її цінність як комунікації і як динамічного процесу. Виходячи з ключового поняття інклюзії – різноманіття, необхідними передумовами її в освіті є зміна перспективи – припинити мислити дефіцитами або «успішністю». Як школа відповідає на різноманіття в суспільстві, що означають шкільні ритуали, практики та розвиток культури школи на шляху інклюзії? Також представлений один з практичних інструментів інклюзії в школах – Індекс інклюзії. В другій частині таке розуміння інклюзії як комунікації застосоване на прикладі аутизму – що це означає для осіб з аутизмом, для яких комунікація і соціальна взаємодія є найбільшою проблемою. Перспектива інклюзії як комунікації показує наскільки важливо знати, розуміти і комунікувати про наші відмінності, про те, що нас відрізняє.

Annotation: This article presents inclusion paradigm in theory and school practice and attempts to exhibit its importance in education, its value as communication and as dynamic process. Based on the key point of inclusion – diversity – inclusive pedagogy is aimed to serve a diverse group of pupils. Theoretical clarification follows the concept of "egalitarian difference" (Prengel) and ability to accept and to respect difference. Inclusion in education presuppose a change of perspective – especially in the ways of "label thinking" or "deficit thinking", in contribution of both teacher and student to the learning process. One of the main instruments of inclusion is Index for inclusion (Booth/Ainscow) – a practical tool widely used in schools, which contains many questions to each of three dimensions (inclusive cultures/structures/practices) in order to support school development. School development in the horizon of culture of recognition (Jäggle) means to see diversity as a recourse, not as a problem, and school development processes as development of democracy. Learning communities of pupils are also "spiritual communities" (SLC), since learning occurs always "in the presence of the other" (Roebben). As next steps this understanding of inclusion as communication is applied on an example of autism – what does this means for those, who have the biggest problems in communication and social interaction. ; Дана стаття є спробою представити парадигму інклюзії в теорії та в контексті школи. Показати її важливість в освіті, її цінність як комунікації і як динамічного процесу. Виходячи з ключового поняття інклюзії – різноманіття, необхідними передумовами її в освіті є зміна перспективи – припинити мислити дефіцитами або «успішністю». Як школа відповідає на різноманіття в суспільстві, що означають шкільні ритуали, практики та розвиток культури школи на шляху інклюзії? Також представлений один з практичних інструментів інклюзії в школах – Індекс інклюзії. В другій частині таке розуміння інклюзії як комунікації застосоване на прикладі аутизму – що це означає для осіб з аутизмом, для яких комунікація і соціальна взаємодія є найбільшою проблемою. Перспектива інклюзії як комунікації показує наскільки важливо знати, розуміти і комунікувати про наші відмінності, про те, що нас відрізняє.

Social Science as a subject includes the basics of social sciences and focuses on the specialized knowledge required to solve common problems in the social, economic and spiritual sphere of life. The goal of the educational sector SOCIAL SCIENCE is the personal development of the student, formation of his or her social and civic competences by mastering different types of social experience, consisting of universal and national values, social norms, civic engagement, accepted in society behavior, tolerance towards differences in cultures, traditions and different opinions. The article attempts to analyze the development of Social Science as an educational sector in the primary school. There are trends for emerging Social Science as a school subject. The changes taking place in the system of social science education are also analyzed. The semantic content of the educational subject and its dependence on the social and political processes taking place in the country in the 20 th – 21 st centuries are analyzed.The events, which led to the emergence of social science in the primary school and the isolation of individual educational sector SOCIAL SCIENCE, are outlined. ; Суспільствознавство як навчальний предмет включає в себе основи суспільних наук і зосереджується на спеціальних знаннях, необхідних для вирішення типових проблем у соціальній, економічній, духовній сфері життя. Метою освітньої галузі "Суспільствознавство" є особистісний розвиток учня, формування його соціальної і громадянської компетентностей шляхом засвоєння різних видів соціального досвіду, що складається із загальнолюдських та національних цінностей, соціальних норм, громадянської активності, прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій і різних думок. У статті робиться спроба проаналізувати процес становлення суспільствознавства як освітньої галузі початкової школи. Простежуються тенденції появи суспільствознавства як шкільної навчальної дисципліни. Також аналізуються зміни, які відбувались в системі суспільствознавчої освіти. Аналізується змістове наповнення навчального предмету і його залежність від суспільно-політичних процесів, які відбувались в державі у XX–XXI ст. Окреслюються явища, які призвели до появи суспільствознавчих дисциплін в початковій школі і до виокремлення самостійної освітньої галузі "Суспільствознавство".

The article discusses the approaches of political market theories to the functioning of public administration, namely different views on the theory. The complex nature of the defined research goals and objectives presupposes the application of an integrated methodological approach based on modern systemic and research problems related to the functioning of modern party systems and political development. This offers a holistic view of the theory in the unity of conceptual and applied aspects. The leading method of research is the method of system analysis. The methodological principle presented in all sections of this article is the principle of dialectics, which made it possible to study the views of theorists, taking into account their internal contradictions and variability. It is important to note that in the sections devoted to the issues of political struggle, elements of structural and functional analysis are used. One of the principles of the research methodology is the provisions of the political realism theory, which indicate that the main subject of the system of international relations is the nation-state. The method of comparative analysis is useful for determining the common and special in political views. The main task of the social choice theory is to normatively solve such problems of democracy as the tyranny of the majority, the massification of culture and morals, inefficient government, demagoguery and the empty space of democracy (with people in office, most of which is a variable mass used to represent citizens in general), but by no means create an explanation for the whole spectrum of political life. The theory of social choice shows a possible option for the existence of a political system – however, on the other hand.

In the article the contribution made by the researchers of the Historical Schoolof Kharkiv National University named after V. N. Karazin into the study of Russianphilology problems is shown. The academic interests of the researchers are broad.They include questions on state-building, social and political life, economic activity,culture and education, the role of personality in history. The results of research work culminated in defense of theses and publication of monographs. ; В статье показан вклад коллектива исследователей историческогофакультета Харьковского национального университета имени В. Н. Каразинав изучение проблем русистики. Научные интересы исследователей широки.Они включают вопросы государственного строительства, общественно-политической жизни, хозяйственно-экономической деятельности, культуры иобразования, роли личности в истории. Результаты исследовательской работывоплотились в многочисленных статьях, завершались защитой диссертаций ипубликации монографий. ; У статті показано внесок колектива дослідників історичного факультетуХарківського національного університету імені В. Н. Каразіна у вивченняпроблем русистики. Наукові інтереси дослідників широкі. Вони включаютьпитання державного будівництва, суспільно-політичного життя, господарсько-економічної діяльності, культури та освіти, ролі особистості в історії.Результати дослідницької роботи втілилися в численних статях/завершувалисязахистом дисертацій та публікацією монографій.

John Dewey are distinguished educationalist, philosopher and psychologist. Dewey founded legendary Chicago's school with organic method education. Dewey explored children's inner impulses and attractions, which are natural resources active growth of child. Therefore pupils acquired knowledge on base own interests and passions. in school children played, experiments, invented. Thanks to such education pupils get to knows world in all beauty, creates, masters abilities and habits, which are necessary for life. in contrast to other schools, where education accomplished under dictation of teacher and pupils only learned by rote knowledge, in Dewey's school the children not receive knowledge passive, but by means own research work, which they realized in special school laboratories. Thanks to such approach the pupils consciously masters knowledge, involving own thought, feelings and fantasy.in Dewey's school the pupils studied knowledge in close connection with real life, mastering different skills and habits. The children by means of history, geography, biology, chemistry, mathematics, geometry, physics, art and other knowledge learned of agriculture, cookery, carpentry, weaving. in Dewey's school important place take up the dramatization. By means dramatization the pupils cognized the world around and inner world. The children visited museums, libraries, exhibitions for studding history, culture and traditions of American nation. The different excursions, marches, cruises and trips assisted expansion horizon of pupil. So Dewey's school educated free, independent, creative, comprehensive personality.John Dewey are author such books as "My Pedagogic Creed" (1897), "The School and Society" (1899), "The Child and the Curriculum" (1902), "How We Think" (1910), "Democracy and Education" (1916), "Experience and Nature" (1925), "individualism Old and New" (1930), "Philosophy and Civilization" (1931), "Art as Experience" (1934), "Experience and Education" (1938), "Freedom and Culture" (1939). This books are actual for Ukrainian education. They teaches as how we must treat to child and his spiritual life. ; Посвящено выдающемуся американскому педагогу-гуманисту, философу и психологу Джону Дьюи. Педагог является основателем легендарной чикагской школы с органичным методом обучения. Большое внимание Дьюи уделял изучению внутренних импульсов и влечений ребёнка, которые считал природными ресурсами его активного развития. Поэтому ученики приобретали знания на основе своих интересов и увлечений. В школе дети играли, экспериментировали, изобретали, благодаря чему они не только познавали мир во всей его красоте, но и творили, а также овладевали необходимыми для жизни умениями и навыками. ; Присвячено видатному американському педагогу-гуманісту, філософу та психологу Джону Дьюї. Педагог є засновником легендарної Чікаґської школи з органічним методом навчання. Велику увагу Дьюї приділяв вивченню внутрішніх імпульсів та потягів дитини, які вважав природними ресурсами її активного розвитку. тому учні здобували знання на основі своїх інтересів і захоплень. У школі діти грали, експериментували, винаходили, завдяки чому вони не лише пізнавали світ в усій його красі, але й творили та оволодівали необхідними для життя уміннями та навичками.

John Dewey are distinguished educationalist, philosopher and psychologist. Dewey founded legendary Chicago's school with organic method education. Dewey explored children's inner impulses and attractions, which are natural resources active growth of child. Therefore pupils acquired knowledge on base own interests and passions. in school children played, experiments, invented. Thanks to such education pupils get to knows world in all beauty, creates, masters abilities and habits, which are necessary for life. in contrast to other schools, where education accomplished under dictation of teacher and pupils only learned by rote knowledge, in Dewey's school the children not receive knowledge passive, but by means own research work, which they realized in special school laboratories. Thanks to such approach the pupils consciously masters knowledge, involving own thought, feelings and fantasy.in Dewey's school the pupils studied knowledge in close connection with real life, mastering different skills and habits. The children by means of history, geography, biology, chemistry, mathematics, geometry, physics, art and other knowledge learned of agriculture, cookery, carpentry, weaving. in Dewey's school important place take up the dramatization. By means dramatization the pupils cognized the world around and inner world. The children visited museums, libraries, exhibitions for studding history, culture and traditions of American nation. The different excursions, marches, cruises and trips assisted expansion horizon of pupil. So Dewey's school educated free, independent, creative, comprehensive personality.John Dewey are author such books as "My Pedagogic Creed" (1897), "The School and Society" (1899), "The Child and the Curriculum" (1902), "How We Think" (1910), "Democracy and Education" (1916), "Experience and Nature" (1925), "individualism Old and New" (1930), "Philosophy and Civilization" (1931), "Art as Experience" (1934), "Experience and Education" (1938), "Freedom and Culture" (1939). This books are actual for Ukrainian education. They teaches as how we must treat to child and his spiritual life. ; Посвящено выдающемуся американскому педагогу-гуманисту, философу и психологу Джону Дьюи. Педагог является основателем легендарной чикагской школы с органичным методом обучения. Большое внимание Дьюи уделял изучению внутренних импульсов и влечений ребёнка, которые считал природными ресурсами его активного развития. Поэтому ученики приобретали знания на основе своих интересов и увлечений. В школе дети играли, экспериментировали, изобретали, благодаря чему они не только познавали мир во всей его красоте, но и творили, а также овладевали необходимыми для жизни умениями и навыками. ; Присвячено видатному американському педагогу-гуманісту, філософу та психологу Джону Дьюї. Педагог є засновником легендарної Чікаґської школи з органічним методом навчання. Велику увагу Дьюї приділяв вивченню внутрішніх імпульсів та потягів дитини, які вважав природними ресурсами її активного розвитку. тому учні здобували знання на основі своїх інтересів і захоплень. У школі діти грали, експериментували, винаходили, завдяки чому вони не лише пізнавали світ в усій його красі, але й творили та оволодівали необхідними для життя уміннями та навичками.

Alfiia Deineko, Inna Krasova & Mykhailo MarchenkovPurpose: to analyze the genesis of the content of school physical education in the context of social order, separating the features of the modern physical education program in the general educational institutions of Ukraine. On the basis of the use of chronological periodization in the article, the features of the content of the systems of school physical education are emphasized in connection with the contextuality of historical epochs. Material & Methods: analysis of special literature, which reveals the features of the content of school physical education in different historical epochs; chronological periodization; analysis of regulatory legal acts. Results: in the process of development of the system of school physical education, the curricula for physical culture also changed; there were contextual features of political, economic and social development of Ukraine during the last century. Conclusion: the dynamics of the content of physical education programs at the secondary school shows the growing differentiation and humanization of the system of physical education in modern Ukraine. ; Мета: проаналізувати ґенезу змісту шкільного фізичного виховання у контексті соціального замовлення, відокремивши особливості сучасної програми фізичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах України. На основі використання хронологічної періодизації у статті підкреслено особливості змісту систем шкільного фізичного виховання у зв'язку з контекстуальністю історичних епох. Матеріал і методи: аналіз спеціальної літератури, в якій розкриваються особливості змісту шкільного фізичного виховання в різні історичні епохи; хронологічна періодизація; аналіз нормативно-правових актів. Результати: у процесі розвитку системи шкільного фізичного виховання змінювалися і навчальні програми по фізичній культурі, що були контекстуальні особливостям політичного, економічного і соціального розвитку України протягом останнього століття. Висновки: динаміка змісту програм з фізичного виховання у загальноосвітній школі свідчить про зростаючу диференціацію і гуманізацію системи фізичного виховання в сучасній Україні.