Suchergebnisse

The article is dedicated to less studied aspect of external migration namely to the formation and functioning of migrant communities in host countries. The expediency of using the theory of social capital and the theory of migration networks as a theoretical and methodological basis for the study of migrant communities is substantiated. The developments of R. Park, J. Coleman, A. Portes are analyzed and the basic operational parameters of the social capital of migrant communities are constructed. The parameters of the functioning and transformation of social capital are analyzed in a two-dimensional space of autonomy and efficiency. The classification of migrant communities by type of social capital is proposed. The following types of communities are identified: 1) a low-efficient, highly autonomous community; 2) highly efficient highly autonomous; 3) a highly efficient and low-autonomous community. The article discusses the results of an expert survey of representatives of communities of Ukrainian migrants in the EU countries on the transformation of the social capital of these communities. The social capital of migrant communities of Ukrainians is "culturally bonding", aimed at preserving the common cultural identity of Ukrainians abroad in the context of a different cultural environment. Migrant communities of Ukrainian migrants remain relatively homogeneous in terms of culture, identity and practices. It is revealed that in the context of contemporary transformations of external migration, changes and social capital of migrant communities is changing too. The circular nature of migration at the present stage adversely affects the social capital of migrant communities, their permanent membership is diminished, social ties are weakened, the autonomy of communities is reduced and the integration of migrants into host societies is increased. Number of such communities today are to some extent deinstitutionalized.

Analyzedthe accumulation of social capital. Study the mechanisms of social capital formation. Notes the significance of the formation of social trust and norms of social interaction. Emphasizes the importance of an active social dialogue between the governments, with a population in various modern forms of political communication dialog. Keywords: civil society, trust,formation mechanism, social capital. ; Проаналізовано процес накопичення соціального капіталу. Досліджуються механізми формування соціального капіталу. Наголошується на значущості формування соціальної довіри та норм соціальної взаємодії, значенні активного соціального діалогу влади з населенням у різних сучасних діалогових формах політичної комунікації. Ключові слова: громадянське суспільство, довіра,механізм формування, соціальний капітал.

The article analyzes citizenship as a value system of a person (interests, principles, beliefs, ideas), which are the motives of his or her activism. Traditionally, this phenomenon has been studied through the connection of the individual with the social community, where activity is a systemic social quality, and public interests dominate over the individual. Another approach considers activity as an opportunity for a person to realize his or her interests and needs, combining individualism with various forms of solidarity and mutual assistance. This constructive view is consistent with the principles of subsidiary democracy and expands the field of civic participation.
Activity is defined as a system of human value orientations that motivate it to conscious actions aimed to the implementation of cultural, social, political and civic values, with a reasonable ratio of personal and social. In the information society, new forms of activity took shape, namely: discussions and propaganda of one's own position in social networks, mobilization of participation. Public associations form a sense of trust, solidarity, social responsibility, civic patriotism, and contribute to the accumulation of social capital. In connection with the processes of decentralization, the issue of participation in urban communities is of particular relevance, as cities create the country's economic and cultural power.
The results of a sociological study in the city of Melitopol indicate that the national-patriotic, environmental, charitable and volunteer organizations are the most significant for its residents. At the same time, the majority of respondents take part in their activities situationally, but consciously and voluntarily, which is consistent with national trends. The city has a certain resource of civic participation, which can help to increase its social capital.

The purpose of the article is sociological conceptualization of social capital as a decisive factor in the development of both the individual and society as a whole in the context of global socio-cultural changes and social transformations.Research methodology. Methodological support of the study is based on the use of general scientific methods of cognition of social phenomena and processes (analysis, synthesis, induction, deduction, typology, extrapolation, operationalization, interpretation, abstraction, generalization, as well as methods of logical-historical, systemic, comparative, network and structural-functional analysis). With the help of the logical-historical method the evolution of the formation of approaches to the definition of capital in general, and in particular social capital is traced; method of typological analysis revealed the mechanisms of the institutional structure of social existence of the individual in modern society; method of system analysis revealed the status-role functions of the «intellectual subject».Results. It is determined that social capital is an important social phenomenon, which consists of three complementary components, namely: social networks, social norms and social trust, which are closely linked. The analysis gives grounds to characterize this social phenomenon as follows: first, social capital consists of three key components: social networks, norms and trust; secondly, social capital has a certain structure and accumulates at different levels of social interaction in modern society; third, there are various forms, types and kinds of social capital.Scientific novelty. The value of research lies in the scientific conceptualization of social capital as a decisive factor in development.Practical meaning. The results of the study can be used in the development of socio-economic, political and socio-cultural institutions and organizations.Key words: scientific approaches to the study of social capital; the content of social capital; structure of social capital; types, ...

During the last twenty years the concept of «social capital», which is built on the intuition that social ties and relations can serve as a useful resource for individuals and society, actively takes positions in the social sciences. The research program of social capital synthesizes various theoretical paradigms, going beyond those academic and ideological frameworks in which it arises. From the areas of theoretical sociology, and economic theory, where the concept of social capital is constructed, the theory goes into the policymaking, combines the perspectives of economic, sociological and political science.The limits of application of concepts of social capital in research practice through the reference to the history of concepts and theories were comprehended. Determined, that the critical importance of social capital for social theory is the result of claims for an interdisciplinary significance. Critical view of such interdisciplinary perspectives points to the ideological and methodological limitations of the use of some concepts of social capital. However, the undisputed fact of this research program, based on the integrative tendencies of a unified science of society. Consequences deriving from the social capital are identified in the margins of various disciplines. In the political sphere – is civil engagement and institutional effectiveness, in economics – the reduction of transaction costs, in social sphere – cohesion and solidarity, or even life satisfaction and well-being. The broad range of the research program of social capital at different levels of social phenomena stretches from the perspectives of historical macrosociology to micro-perspectives of network analysis. Within the framework of the research program is no consensus on how to operationalize and measure social capital, which significantly reduces the prospects of its indicators use in the determination the steps of policies. ; Осмыслено границы применения концепций социального капитала в исследовательской практике через обращение к истории понятия и теории. Определено, что исключительная важность понятия социального капитала для социальной теории является следствием существующих претензий на междисциплинарную значимость. Критический взгляд на такие междисциплинарные перспективы оказывает на идеологическую и методологическую ограниченность потребления отдельных концепций социального капитала наряду с неоспоримым фактом нахождения этой исследовательской программы в основе интегративных тенденций единой науки об обществе. ; Осмислено межі застосування концепцій соціального капіталу в дослідницькій практиці через звернення до історії поняття та теорії. Визначено, що виняткова важливість поняття соціального капіталу для соціальної теорії є наслідком існуючих претензій на міждисциплінарну значущість.Критичний погляд на такі міждисциплінарні перспективи вказує на ідеологічну й методологічну обмеженість вжитку окремих концепцій соціального капіталу поряд з беззаперечним фактом знаходження цієї дослідницької програми в осерді інтегративних тенденцій єдиної науки про суспільство.

Формування багатовекторної ринкової економіки в Україні, успішна реалізація всіх реформ у цьому напрямі та підвищення добробуту громадян не можливі без ефективної реалізації фінансових складових комплексного відтворення соціального капіталу, насамперед у гірничодобувній промисловості. Проте нестабільна соціально-економічна і політична ситуація у країні істотно загальмувала реалізацію реформ у вищевказаній галузі, що негативно позначилося на її окремих показниках. Ситуація дестабілізує і гальмує соціально-економічний розвиток усіх суб'єктів гірничодобувної промисловості. Тому актуальним питанням на сучасному етапі розвитку цієї галузі є визначення єдиних дієвих засад щодо комплексного відтворення ресурсного потенціалу всіх її суб'єктів господарювання.Предметом дослідження є сукупність методологічних, методичних і практичних напрямів фінансування комплексного відтворення соціального капіталу в гірничодобувній промисловості. Водночас її мета полягає у формуванні та характеристиці напрямів фінансового відтворення соціального капіталу в гірничодобувній промисловості і розробленні заходів їхньої ефективної реалізації.Окрім цього, результати дослідження відображають соціально-економічну сутність категорії «соціальний капітал у гірничодобувній промисловості». Вона трактується як сукупність психологічних, фізіологічних, моральних, етичних, економічних та інших особистих якостей і можливостей кожного працівника гірничодобувної промисловості, які є їхнім основним ресурсом і перевагою в порівнянні з іншими людьми, у процесі їхньої адаптації та ефективної реалізації в певному соціумі (соціальному середовищу) на макро- і мікрорівні. Також установлено, що сфера застосування напрямів фінансового відтворення соціального капіталу в гірничодобувній промисловості і їх поліпшення охоплює окремі рекреаційні напрями з матеріального, морального (психологічного) і соціально-побутового забезпечення працівників цієї галузі.Наукова новизна отриманих результатів полягає у виявленні, обґрунтуванні та аналізі схеми формування напрямів фінансування відтворення соціального капіталу в гірничодобувній промисловості. Також її невід'ємною частиною є характеристика ставлення різних соціально-вікових, статевих і професійних груп населення до фінансування відтворення соціального капіталу в гірничодобувній промисловості окремих регіонів України. Актуальність цього дослідження підтверджує також трансформація соціально-економічних відносин у всіх сферах громадської діяльності держави в контексті його глобалізації.Отримані результати дослідження дозволяють зробити висновки, що вони є основою для вивчення і практичного розв'язання проблеми комплексного відтворення соціального капіталу в гірничодобувній промисловості. Цей підхід передбачає, передусім, формування високого матеріального, соціально-побутового і морального (психологічного) стимулювання фахівців цієї галузі і підвищення їхньої трудової мотивації та якості результатів праці, а також фінансово-господарської діяльності гірничодобувних підприємств. ; The formation of a multi-vector market economy in Ukraine, the successful implementation of all reforms to this effect and the improvement of the citizens' welfare is impossible without the effective implementation of financial components of the comprehensive recovery of social capital, primarily in the mining industry. However, the unstable socio-economic and political situation in the country significantly impeded the implementation of reforms in the aforementioned area, which adversely affected its individual indicators. This situation destabilizes and slows down the socio-economic development of all stakeholders in the mining industry. Therefore, topical issues at the present stage of the industry's development are the definition of common effective principles for the comprehensive recovery of the resource potential of all its economic entities.The research question of the article is a set of methodological, methodical and practical directions for financing the complex recovery of social capital in the mining industry. At the same time, its goal is the formulation and characterization of directions for the financial recovery of social capital in the mining industry and the development of measures for their effective implementation.Furthermore, the results of the study reflect the socio-economic nature of the category «social capital in the mining industry». Therefore, it is treated as a set of psychological, physiological, moral, ethical, economic and other personal qualities and capabilities of each mining worker, who represent their main resource and advantage over other people, in the process of their adaptation and effective implementation in a particular social field (social environment) on macro-, as well as micro-levels. It has also been determined that the scope of application of the directions for financial recovery of the social capital in the mining industry and their improvement encompasses separate recoveryal directions for the material, moral (psychological) and social treatment of workers in this sector.The scientific novelty of the results obtained is the identification, justification and analysis of the scheme to formulate directions for financing of the recovery of social capital in the mining industry. Also, an integral part is the nature of the attitude of population groups of different social, age, sex and professional compositions to the financing of social capital recovery in the mining industry of certain regions in Ukraine. The relevance of this study is also confirmed by the transformation of socio-economic relations in all spheres of public activity of the country in the context of globalization.The obtained research results allow us to draw the conclusion that they represent the basis for the study and practical solution on the issue of a complex recovery of social capital in the mining industry. This approach presupposes, first of all, the creation of high material, social, and moral (psychological) incentives for specialists in this sector and, consequently, the enhancement of their motivation as employees and quality of their results, as well as financial and economic activities of mining enterprises.

Формування багатовекторної ринкової економіки в Україні, успішна реалізація всіх реформ у цьому напрямі та підвищення добробуту громадян не можливі без ефективної реалізації фінансових складових комплексного відтворення соціального капіталу, насамперед у гірничодобувній промисловості. Проте нестабільна соціально-економічна і політична ситуація у країні істотно загальмувала реалізацію реформ у вищевказаній галузі, що негативно позначилося на її окремих показниках. Ситуація дестабілізує і гальмує соціально-економічний розвиток усіх суб'єктів гірничодобувної промисловості. Тому актуальним питанням на сучасному етапі розвитку цієї галузі є визначення єдиних дієвих засад щодо комплексного відтворення ресурсного потенціалу всіх її суб'єктів господарювання.Предметом дослідження є сукупність методологічних, методичних і практичних напрямів фінансування комплексного відтворення соціального капіталу в гірничодобувній промисловості. Водночас її мета полягає у формуванні та характеристиці напрямів фінансового відтворення соціального капіталу в гірничодобувній промисловості і розробленні заходів їхньої ефективної реалізації.Окрім цього, результати дослідження відображають соціально-економічну сутність категорії «соціальний капітал у гірничодобувній промисловості». Вона трактується як сукупність психологічних, фізіологічних, моральних, етичних, економічних та інших особистих якостей і можливостей кожного працівника гірничодобувної промисловості, які є їхнім основним ресурсом і перевагою в порівнянні з іншими людьми, у процесі їхньої адаптації та ефективної реалізації в певному соціумі (соціальному середовищу) на макро- і мікрорівні. Також установлено, що сфера застосування напрямів фінансового відтворення соціального капіталу в гірничодобувній промисловості і їх поліпшення охоплює окремі рекреаційні напрями з матеріального, морального (психологічного) і соціально-побутового забезпечення працівників цієї галузі.Наукова новизна отриманих результатів полягає у виявленні, обґрунтуванні та аналізі схеми формування напрямів фінансування відтворення соціального капіталу в гірничодобувній промисловості. Також її невід'ємною частиною є характеристика ставлення різних соціально-вікових, статевих і професійних груп населення до фінансування відтворення соціального капіталу в гірничодобувній промисловості окремих регіонів України. Актуальність цього дослідження підтверджує також трансформація соціально-економічних відносин у всіх сферах громадської діяльності держави в контексті його глобалізації.Отримані результати дослідження дозволяють зробити висновки, що вони є основою для вивчення і практичного розв'язання проблеми комплексного відтворення соціального капіталу в гірничодобувній промисловості. Цей підхід передбачає, передусім, формування високого матеріального, соціально-побутового і морального (психологічного) стимулювання фахівців цієї галузі і підвищення їхньої трудової мотивації та якості результатів праці, а також фінансово-господарської діяльності гірничодобувних підприємств. ; The formation of a multi-vector market economy in Ukraine, the successful implementation of all reforms to this effect and the improvement of the citizens' welfare is impossible without the effective implementation of financial components of the comprehensive recovery of social capital, primarily in the mining industry. However, the unstable socio-economic and political situation in the country significantly impeded the implementation of reforms in the aforementioned area, which adversely affected its individual indicators. This situation destabilizes and slows down the socio-economic development of all stakeholders in the mining industry. Therefore, topical issues at the present stage of the industry's development are the definition of common effective principles for the comprehensive recovery of the resource potential of all its economic entities.The research question of the article is a set of methodological, methodical and practical directions for financing the complex recovery of social capital in the mining industry. At the same time, its goal is the formulation and characterization of directions for the financial recovery of social capital in the mining industry and the development of measures for their effective implementation.Furthermore, the results of the study reflect the socio-economic nature of the category «social capital in the mining industry». Therefore, it is treated as a set of psychological, physiological, moral, ethical, economic and other personal qualities and capabilities of each mining worker, who represent their main resource and advantage over other people, in the process of their adaptation and effective implementation in a particular social field (social environment) on macro-, as well as micro-levels. It has also been determined that the scope of application of the directions for financial recovery of the social capital in the mining industry and their improvement encompasses separate recoveryal directions for the material, moral (psychological) and social treatment of workers in this sector.The scientific novelty of the results obtained is the identification, justification and analysis of the scheme to formulate directions for financing of the recovery of social capital in the mining industry. Also, an integral part is the nature of the attitude of population groups of different social, age, sex and professional compositions to the financing of social capital recovery in the mining industry of certain regions in Ukraine. The relevance of this study is also confirmed by the transformation of socio-economic relations in all spheres of public activity of the country in the context of globalization.The obtained research results allow us to draw the conclusion that they represent the basis for the study and practical solution on the issue of a complex recovery of social capital in the mining industry. This approach presupposes, first of all, the creation of high material, social, and moral (psychological) incentives for specialists in this sector and, consequently, the enhancement of their motivation as employees and quality of their results, as well as financial and economic activities of mining enterprises.

In the article role of social capital and civil society for human development which is closely connected to the development of the innovative forms of self-government of the local communities is investigated. The origin of social capital category is observed and basic approaches to the defi nition of confi dence and social capital notions are studied. Peculiarities of socio-economic aspects of the formation of social capital in today's environment are justifi ed. The development trends of the theory of social capital are investigated. Certain levels and major types of social capital and methods of its measuring are studied. Also the paper examines the role of community organizations in the implementation of local government. Interaction of the community organizations with the community are seen as a means of implementing local and state policy and internal resources to build and develop the area. The author examines the problems of management of local community in context ofpresent municipal reforms. Also the social aspect of management, some specifi c features of local communities, cooperation of local authorities and local community is analyzed. According to this analysis the author points out the actual problems of management of local community and possible ways of their overcoming.The paper presents the theoretical substantiation of condominiums as a social institution and a small social group, also the conceptualization of this new format of the solution of housing problems as a potential agent of social capital and civil society in modern Ukraine is provided.Keywords: civil society, social capital, condominium, social institution, small social group. ; Представлено теоретичне обґрунтування ОСББ як соціального інституту та малої соціальної групи, а також здійснено концептуалізацію цього нового формату розв'язання житлово-комунальних проблем як потенційного агента розвитку соціального капіталу та громадянського суспільства в сьогочасній Україні.Ключові слова: громадянське суспільство, соціальний капітал, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), соціальний інститут, мала соціальна група.

The problem of relations between healthy people and people with disabilities, such as those with intellectual disabilities has been studied. The main manifestations of social capital at the micro-, meso-, macrolevels as an indicator of society civilization and democracy have been considered. The features of «Unified Sport» voluntary service program of Special Olympics realization as an effective tool in accumulation of social capital and social integration of people with intellectual disabilities have been revealed. ; Исследована проблема взаимоотношений здоровых людей и лиц с инвалидностью, в частности с отклонениями в умственном развитии. Рассмотрены основные формы проявления социального капитала на микро-, мезо-, макроуровнях как одного из показателей цивилизованности и демократичности общества. Выявлены особенности реализации волонтерской программы Специальных Олимпиад «Объединенный спорт» как эффективного средства в накоплении социального капитала и социальной интеграции лиц с отклонениями умственного развития.

The article discusses the features of the convergence of human and social capital within the territorial economies in terms of transformational change. There is outlined the role of the human factor and the need for the formation and development of human capital in the view of the dynamic global trend of social development. The article determines directions of socio-economic convergence of regional economies that have a direct impact on the formation of human and social capital. There is justified the basic features of the convergence of human and social capital, including improvement of the educational level of the population, acquiring skills of effective management in market conditions. The necessity of interaction and ensuring the convergence of human and social capital in terms of decentralization of power and the active role of local communities is explored. ; Рассмотрены особенности конвергенции человеческого и социального капитала в рамках территориально экономических систем в условиях трансформационных изменений. Определена роль человеческого фактора и необходимость формирования и становления человеческого капитала с учетом динамических общемировых тенденций общественного развития. Выделены направления социально-экономической конвергенции территориальных экономических систем, имеющих непосредственное влияние на формирование человеческого и социального капитала. Обоснованы признаки конвергенции человеческого и социального капитала, среди которых: повышение образовательного уровня населения, приобретение навыков эффективного хозяйствования в рыночных условиях. Отмечена необходимость взаимодействия и обеспечения процесса конвергенции человеческого и социального капитала в условиях децентрализации власти и активизации роли территориальных общин. ; Розглянуто особливості конвергенції людського і соціального капіталу у межах територіально економічних систем в умовах трансформаційних змін. Окреслено роль людського фактора і необхідність формування та становлення людського капіталу з огляду на динамічні загальносвітові тенденції суспільного розвитку. Виокремлено напрями соціально-економічної конвергенції територіальних економічних систем, що мають безпосередній вплив на формування людського й соціального капіталу. Обґрунтовано основні ознаки конвергенції людського і соціального капіталу, серед яких важливими є підвищення освітнього рівня населення, набуття навиків ефективного господарювання в ринкових умовах. Наголошено на необхідності взаємодії і забезпеченні процесу конвергенції людського і соціального капіталу в умовах децентралізації влади й активізації ролі територіальних громад.

The article discusses the features of the convergence of human and social capital within the territorial economies in terms of transformational change. There is outlined the role of the human factor and the need for the formation and development of human capital in the view of the dynamic global trend of social development. The article determines directions of socio-economic convergence of regional economies that have a direct impact on the formation of human and social capital. There is justified the basic features of the convergence of human and social capital, including improvement of the educational level of the population, acquiring skills of effective management in market conditions. The necessity of interaction and ensuring the convergence of human and social capital in terms of decentralization of power and the active role of local communities is explored. ; Рассмотрены особенности конвергенции человеческого и социального капитала в рамках территориально экономических систем в условиях трансформационных изменений. Определена роль человеческого фактора и необходимость формирования и становления человеческого капитала с учетом динамических общемировых тенденций общественного развития. Выделены направления социально-экономической конвергенции территориальных экономических систем, имеющих непосредственное влияние на формирование человеческого и социального капитала. Обоснованы признаки конвергенции человеческого и социального капитала, среди которых: повышение образовательного уровня населения, приобретение навыков эффективного хозяйствования в рыночных условиях. Отмечена необходимость взаимодействия и обеспечения процесса конвергенции человеческого и социального капитала в условиях децентрализации власти и активизации роли территориальных общин. ; Розглянуто особливості конвергенції людського і соціального капіталу у межах територіально економічних систем в умовах трансформаційних змін. Окреслено роль людського фактора і необхідність формування та становлення людського капіталу з огляду на динамічні загальносвітові тенденції суспільного розвитку. Виокремлено напрями соціально-економічної конвергенції територіальних економічних систем, що мають безпосередній вплив на формування людського й соціального капіталу. Обґрунтовано основні ознаки конвергенції людського і соціального капіталу, серед яких важливими є підвищення освітнього рівня населення, набуття навиків ефективного господарювання в ринкових умовах. Наголошено на необхідності взаємодії і забезпеченні процесу конвергенції людського і соціального капіталу в умовах децентралізації влади й активізації ролі територіальних громад.

The article provides short review of studies of volunteering. It emphasizes a certain specificity of this phenomenon and proves the feasibility of the proposed approach to the analysis volunteering as a social and cultural phenomenon and socio-cultural practice. This approach allows focusing on those aspects of volunteering that deal with subjectivity of volunteering. The article contents the results of a study conducted among volunteers in Kharkov. The research analyzed the processes of formation of social capital of volunteers who are members of organizations and volunteers acting on their own activities. As one of the first studies of the social capital in Ukraine this paper allows to show the importance of further research in this area both for an academic sphere and for practice of volunteering organizations and different government structures. ; В статье представлен краткий обзор теоретических и эмпирических исследований волонтерства; определены специфические особенности научного изучения данного феномена; обоснована целесообразность предложенного автором подхода к анализу волонтерства как социокультурного феномена и социокультурных практик. Доказано, что такой подход позволяет сконцентрироваться на тех аспектах волонтерства, которые способствуют формированию социальной субъектности участников волонтерского движения. Представлены результаты авторского исследования, проведенного среди волонтеров Харькова. Проанализированы механизмы формирования социального капитала членов волонтерских организаций и волонтеров, действующих самостоятельно. Подчеркнута значимость дальнейших исследований социального капитала волонтеров, как для практической деятельности волонтерских организаций, так и для различных государственных структур. ; У статті подано стислий огляд теоретичних та емпіричних досліджень волонтерства, визначено певну специфічні особливості наукового вивчення даного феномену, обґрунтовано доцільність запропонованого автором підходу до аналізу волонтерства як соціокультурного феномену та соціокультурних практик. Доведено, що такий підхід дозволяє сконцентруватися на тих аспектах волонтерства, які сприяють формуванню соціологічної суб'єктності учасників волонтерського руху. Представлені результати авторського дослідження, проведеного серед волонтерів Харкова. Проаналізовано механізми формування соціального капіталу волонтерів-членів організацій і волонтерів, що діють самостійно. Підкреслено значимість подальших досліджень соціального капіталу волонтерів, як для академічної сфери, так і для практичної діяльності волонтерських організацій та різних державних структур.

The article provides short review of studies of volunteering. It emphasizes a certain specificity of this phenomenon and proves the feasibility of the proposed approach to the analysis volunteering as a social and cultural phenomenon and socio-cultural practice. This approach allows focusing on those aspects of volunteering that deal with subjectivity of volunteering. The article contents the results of a study conducted among volunteers in Kharkov. The research analyzed the processes of formation of social capital of volunteers who are members of organizations and volunteers acting on their own activities. As one of the first studies of the social capital in Ukraine this paper allows to show the importance of further research in this area both for an academic sphere and for practice of volunteering organizations and different government structures. ; В статье представлен краткий обзор теоретических и эмпирических исследований волонтерства; определены специфические особенности научного изучения данного феномена; обоснована целесообразность предложенного автором подхода к анализу волонтерства как социокультурного феномена и социокультурных практик. Доказано, что такой подход позволяет сконцентрироваться на тех аспектах волонтерства, которые способствуют формированию социальной субъектности участников волонтерского движения. Представлены результаты авторского исследования, проведенного среди волонтеров Харькова. Проанализированы механизмы формирования социального капитала членов волонтерских организаций и волонтеров, действующих самостоятельно. Подчеркнута значимость дальнейших исследований социального капитала волонтеров, как для практической деятельности волонтерских организаций, так и для различных государственных структур. ; У статті подано стислий огляд теоретичних та емпіричних досліджень волонтерства, визначено певну специфічні особливості наукового вивчення даного феномену, обґрунтовано доцільність запропонованого автором підходу до аналізу волонтерства як соціокультурного феномену та соціокультурних практик. Доведено, що такий підхід дозволяє сконцентруватися на тих аспектах волонтерства, які сприяють формуванню соціологічної суб'єктності учасників волонтерського руху. Представлені результати авторського дослідження, проведеного серед волонтерів Харкова. Проаналізовано механізми формування соціального капіталу волонтерів-членів організацій і волонтерів, що діють самостійно. Підкреслено значимість подальших досліджень соціального капіталу волонтерів, як для академічної сфери, так і для практичної діяльності волонтерських організацій та різних державних структур.

Описано генезис зоозахисного руху на початкових етапах трансформації політичної культури українського суспільства в умовах державної незалежності. Розкрито морально-етичну значимість зоозахисної діяльності в контексті ідеї соціального капіталу. Виявлено конфлікт між суспільством та владою у вирішенні проблем поводження з домашніми тваринами. Проаналізовано інституціональну, структурну та функціональну специфіку діяльності із захисту тварин як складової процесу формування громадянського суспільства. Розглянуто варіативність ідейних настанов та способів діяльності активістів у сфері захисту тварин. Виявлено чинники, що стимулювали або уповільнювали структурування зоозахисного руху. ; The aim of this paper is to analyze the animal rights movement as one of the components of forming the civil society in Ukraine in the context of the idea of social capital. Special attention is paid to the personal initiatives of representatives of the public sphere, as well as to the evolution of forms of organization of the animal protection activities. At the same time, special regard is paid to the issues of the self-organization of the activists, the identity and the moral and ethic basis of their activities.Research Methodology. The author uses as a methodological basis of this study the principles and methods of institutional and functional analysis of the political, social, and ethic relations of the civil society and various authorities. The theoretical basis of the study is the concept of social capital by R. D. Pattman.Results. The author presents the genesis of the animal rights movement at the initial stages of the transformation of the political culture of Ukrainian society under the conditions of state independence. The moral and ethical significance of animal protection activities in the context of the idea of social capital is described. The conflict between the society and the authorities in solving the problems of handling domestic animals is discussed. The institutional, structural and functional specific character of animal protection activities is analyzed. The variability of ideological attitudes and methodological approaches of activists in the matter of animal protection is considered. The factors that moderate the structuring of the animal rights movement as a component of the process of civil society formation are identified.Novelty. The author raises the issue of animal rights movement as a factor of transformation of social capital in the Ukrainian society.The practical importance. The information contained in this paper can be used in the process of cultural and socio-political research of the history and theory of Ukrainian civil society. At the same time, it may be useful for writing the methodological recommendations on the corresponding courses of lectures.

Описано генезис зоозахисного руху на початкових етапах трансформації політичної культури українського суспільства в умовах державної незалежності. Розкрито морально-етичну значимість зоозахисної діяльності в контексті ідеї соціального капіталу. Виявлено конфлікт між суспільством та владою у вирішенні проблем поводження з домашніми тваринами. Проаналізовано інституціональну, структурну та функціональну специфіку діяльності із захисту тварин як складової процесу формування громадянського суспільства. Розглянуто варіативність ідейних настанов та способів діяльності активістів у сфері захисту тварин. Виявлено чинники, що стимулювали або уповільнювали структурування зоозахисного руху. ; The aim of this paper is to analyze the animal rights movement as one of the components of forming the civil society in Ukraine in the context of the idea of social capital. Special attention is paid to the personal initiatives of representatives of the public sphere, as well as to the evolution of forms of organization of the animal protection activities. At the same time, special regard is paid to the issues of the self-organization of the activists, the identity and the moral and ethic basis of their activities.Research Methodology. The author uses as a methodological basis of this study the principles and methods of institutional and functional analysis of the political, social, and ethic relations of the civil society and various authorities. The theoretical basis of the study is the concept of social capital by R. D. Pattman.Results. The author presents the genesis of the animal rights movement at the initial stages of the transformation of the political culture of Ukrainian society under the conditions of state independence. The moral and ethical significance of animal protection activities in the context of the idea of social capital is described. The conflict between the society and the authorities in solving the problems of handling domestic animals is discussed. The institutional, structural and functional specific character of animal protection activities is analyzed. The variability of ideological attitudes and methodological approaches of activists in the matter of animal protection is considered. The factors that moderate the structuring of the animal rights movement as a component of the process of civil society formation are identified.Novelty. The author raises the issue of animal rights movement as a factor of transformation of social capital in the Ukrainian society.The practical importance. The information contained in this paper can be used in the process of cultural and socio-political research of the history and theory of Ukrainian civil society. At the same time, it may be useful for writing the methodological recommendations on the corresponding courses of lectures.