In the Philosophy of Right Hegel argues that modern life has produced an individualized freedom that conflicts with the communal forms of life constitutive of Greek ethical life. This individualized freedom is fundamentally unsatisfactory, but it is in modernity seemingly resolved into a more adequate form of social freedom in the family, aspects of civil society, and ultimately the state. This article examines whether Hegel's state can function as a community and by so doing satisfy the need for a substantial ethical life that runs through Hegel's social thought. The article also examines why Hegel does not provide a detailed analysis of community, as a distinct sphere between the private and the public political sphere in the Philosophy of Right, and why it is not a key platform of his social freedom.
Nesta tese procuro responder à questão: quais são as implicações da filosofia de Wittgenstein para a filosofia social? A tese está dividida em três partes. Na primeira parte discuto a natureza da filosofia de Wittgenstein e das ciências sociais. Concluo que a filosofia de Wittgenstein envolve investigações gramaticais com vista à dissolução de problemas filosóficos. A filosofia, na ótica de Wittgenstein, enriquece ou alarga o nosso entendimento em vez de adicionar elementos ao nosso conjunto de conhecimentos, como as ciências sociais fazem. Na segunda parte considero a relação de Wittgenstein com a ideologia: com o conservadorismo, o liberalismo e o socialismo. Defendo que Wittgenstein não era um conservador mas que também não era um liberal ou um socialista. Na parte final da tese considero o valor de Wittgenstein em ajudar a dissolver problemas em filosofia social e política. Concluo que a filosofia de Wittgenstein tem algumas implicações negativas para a filosofia social e política. Ela dissolve confusões filosóficas e destrói castelos de cartas. Mas a sua filosofia tem também implicações positivas. A filosofia de Wittgenstein enriquece o nosso entendimento de questões sociais e políticas e pode ser de grande benefício no quadro da epistemologia social e política. ; In this thesis I set out to answer the question: what are the implications of Wittgenstein's philosophy for social philosophy? The thesis is divided into three parts. In the first part I discuss the nature of Wittgenstein's philosophy and of the social sciences. I conclude that Wittgenstein's philosophy involved grammatical investigations aimed at dissolving philosophical problems. Philosophy, on Wittgenstein's view enriches or broadens our understanding rather than adding to our stock of knowledge, as social sciences do. In the second part I look at Wittgenstein's relation to ideology: to conservatism, liberalism, and socialism. I argue that Wittgenstein was not a conservative but nor was he a liberal or a socialist. In the final part of the thesis I look at Wittgenstein's value in helping to dissolve problems in social and political philosophy. I conclude that Wittgenstein's philosophy has some negative implications for social and political philosophy. It dissolves philosophical confusions and knocks down houses of cards. But his philosophy also has positive implications. Wittgenstein's philosophy enriches our understanding of social and political issues and can be of great benefit within social and political epistemology.
The paper is devoted to examine theanalytictools for understanding the social andcultural processes. To analyze the influence ofthe social and cultural environment on somefixed economic, administrative, statebuilding,educational, informational and communicativeprocess the notion of the matrix effect is introduced.It is defined as «imprinting», when thewell-known political, civil, economic, educationaland other institutions under the influence of introduced form outside obtaina certain form. Three types of the matrix effect (the family pattern, the shippattern, and the sport pattern) were depicted as they represent the most commonpatterns of the social organization. The matrix is perceived not only as a form,but also as a pattern of certain kind of mass activity, and the symbol of existinginstitutions on individual daily level. The methodological possibilities of specificmatrix mode of the social philosophy researches are examined. A necessity toutilize the matrix effect for describing the multidimensional phenomena such associety was highlighted. ; Стаття присвячена визначенню методологічного інструментарію длявивчення соціокультурних процесів. Щоб проаналізувати вплив соціокультурного середовища на економічні, адміністративні, державотворчі, освітні, інформаційні та комунікативні процеси, вводиться поняття матричногоефекту, що розуміється як «відбиток», в результаті якого основні політичні, громадянські, економічні та інші структури та інститути під дією зовнішніх впливів набувають певної форми. Три типи матричного ефекту (моделі сім'ї, корабля та спорту) проаналізовані як найбільш загальні моделісоціальної організації. Соціокультурна матриця презентована не тільки якформа, але й як патерн певного типу масової активності, а також як символіснуючих інститутів на індивідуальному повсякденному рівні. Показанометодологічно-інструментальне значення матричного ефекту в соціально-філософських дослідженнях, а також можливості його використаннядля опису багатовимірних феноменів, таких, наприклад, як суспільство.
In this article the author studies the place and the role of social philosophy in the architecture of the social sciences and humanities. The article focuses on the relationship between social philosophy, theory of society, theoretical sociology and social ethics. Based upon the application of the concept of paradigm in philosophy, the author shows key trends of the development of social sciences and humanities: the turn from the philosophy of conscience to the communication philosophy and the "rehabilitation of the practical philosophy". In line with these trends, practical discourse philosophy is now playing the central role in the structure of the social sciences and humanities, the author says. By making a distinction between normative and descriptive dimensions of the so- cial sciences and humanities, the author emphasizes the issue of their normative foundation and their moral and ethical re-orientation. The article analyzes discourse as an argumentative practice of founding social norms and values and as a meta-institution legitimizing social institutions. According to this approach, the social philosophy is considered as a meta-theory of social sciences, which include general social theory and theories of social systems. In this context, practical dis- course philosophy is playing a fundamental role for legitimizing specific social institutions. Social ethics also plays an important role, as it complements individual ethics, creating a system of insti- tutional ethics, i.e. of political ethics, economic ethics, ethics of science and technology, environ- mental ethics. In this architectonics, social responsibility gets a new meaning, incorporating indi- vidual responsibility. Social responsibility is not an anonymous responsibility that neglects the in- dividual responsibility, but a common responsibility implemented according to certain rules and procedures and creating the possibility to solve current problems of the globalized humanity. ; Стаття присвячена розгляду місця та ролі соціальної філософії в архітектурі соціальних та гуманітарних наук. Автор зосереджує увагу на взаємозв'язку соціальної філософії, теорії суспільства, теоретичної соціології та соціальної етики. На підставі застосування концеп- ції парадигми у філософії автор показує ключові тенденції розвитку соціальних та гумані- тарних наук: поворот від філософії свідомості до філософії комунікації та «реабілітацію практичної філософії». Відповідно до цих тенденцій, на думку автора, філософія практичного дискурсу відіграє сьогодні центральну роль у структурі соціальних та гуманітарних наук. Проводячи розрізнення між нормативним і описовим вимірами соціальних та гуманітар- них наук, автор робить наголос на проблемі їхніх нормативних засад та морально-етичної переорієнтації. У статті дискурс аналізовано як арґументативну практику узасаднення соціальних норм і цінностей та як метаінституцію, що леґітимує соціальні інститути. Згідно з таким підходом соціальна філософія розглядається як метатеорія соціальних наук, до складу яких належить також загальна соціальна теорія та теорії соціальних систем, а практична філософія дискурсу виконує засадничу функцію щодо леґітимації конкретних соціальних інституцій. Важливу функцію виконує також соціальна етика, яка доповнює індивідуальну етику, утворюючи також систему інституційних етик: політичної, еконо- мічної етик, етики науки та техніки, екологічної етики. У такій архітектоніці нового зна- чення набуває соціальна відповідальність, яка знімає у собі індивідуальну відповідальність. Соціальна відповідальність — це не анонімна відповідальність, яка нівелює індивідуальну відповідальність, це спільна відповідальність, що здійснюється за певними правилами і про- цедурами, утворюючи можливість розв'язання сучасних проблем ґлобалізованого людства.
Social philosophy has a future independent of normative philosophy, which could eventually lead to the pretense of a weak and formal anthropology. Basedon recognition theory and given that current social philosophy has a historical basis, together with the stated anthropological dimension it will ensure its survival in the future. This article is divided into three parts: I) History of social philosophy; over the last two hundred years, philosophy has undergone a process of differentiation that has resulted in the creation of several sub-disciplines. For this reason, although the classical tripartition (theoretical philosophy, practical philosophy and aesthetic philosophy) subsists, in practice, other divisions have arisen that hardly fit the aforementioned scheme; II) an analysis of social pathologies, which implies that it should no longer be the State, but Society that slowly separates from it. This is how social philosophy emerges, as an ethical perspective, used to study social pathologies, which provoke social struggles that seek recognition and emancipation; III) potentialities of said discipline for the future. What should be assumed as "normal" about a social way of life that enables emancipation would be validated to the extent that the members of society itself come to a consensus on the desire to assume social development through democratic organization. ; La filosofía social tiene potencialidades independientemente de la filosofía normativa, por cuanto podrá justificar en el futuro, la pretensión de una antropología débil y formal, a partir de la teoría del reconocimiento, dado que en la actualidad la filosofía social cuenta con un sustento histórico, que unido a la dimensión antropológica referida han de asegurar su supervivencia en el futuro. Para desarrollar este supuesto, este escrito se divide en tres partes: I) Historia de la filosofía social; la filosofía ha experimentado en los últimos doscientos años, un proceso de diferenciación que ha originado varias subdisciplinas. Por ello, si bien subsiste la tripartición clásica: filosofía teórica, filosofía práctica y filosofía estética, en la práctica han surgido otras divisiones que difícilmente se ajustan al precitado esquema; II) Un análisis de las patologías sociales, que implica que ya no debe ser el Estado, sino la sociedad la que se separa lentamente de éste. Así emerge la filosofía social, como una perspectiva ética, que se ocupa del estudio de las patologías sociales, que provocan luchas sociales que procuran el reconocimiento y la emancipación; III) potencialidades de dicha disciplina hacia el futuro. En esta dirección, aquello que se debe asumir como "normal" sobre una forma de vida social que posibilite la emancipación, se validaría en la medida en que los integrantes de la sociedad misma, logren un consenso sobre el deseo de asumir los desarrollos sociales por medio de una formación de voluntad organizada democráticamente.
Series and publisher's statement from order slip. ; Reprint. Originally published: London : J.W. Parker, 1848. ; Includes bibliographical references. ; Mode of access: Internet.
Abstract: This paper argues for an interdisciplinary interlocution between social theory and social philosophy in order to recast the problem of normativity in social practices, especially within Brazil's democratic ethos. By resorting to insights from critical theory and social epistemology, the essay proposes to reexamine Bourdieu's conception of habitus so as to contribute to a moderate social constructionism that cannot be reduced to a postmodernist discourse or to a variant of relativism.
"The text is that of the seventh edition (1871) . [with] notes of all the significant changes or additions made by Mill in the course of the six editions revised by himself."--Editor's pref. ; "Bibliographical appendix": p. [981]-1004. ; Mode of access: Internet.
