Suchergebnisse

The paper is dedicated to the study of actor-network theory of Bruno Latour and social theory of Michel Foucault. The research is based on the comparative analysis of both theories in the discourse of modern socio-humanitarian studies. The resemblance of both social theories, as well as historical succession of Latour's theory (from Foucault's) is noted. The author also constitutes principal "incompleteness", the openness of Foucault's and Latour's projects to changes, and tries to demonstrate their advantage in comparison with other social theories. The fact of "openness" is seen as one of the advantages, as well as fundamentally different approach to research that is based on elimination of "metaobserving scientist" position and constitution of "the scientist who goes after the actors". The author holds the position, according to which the practical use of the both theories may be productive in case of their synthesis (in which Latour's ideas represent the conceptual crystallization of Foucault's ideas, meanwhile, the ideas of Foucault can be seen as a sort of concretizing deployment of Latour's general conceptual schemes). The demonstration of Foucault's and Latour's social theories "in action" is based on thought experiment which is related to the social theory, as well as to criminology. On the basis of modeled situation the author analyzes the approach to studying such situations in modern social theories that are based on 'strict' hierarchy, comparing this approach to the one, which is proposed by the actor-network theory and presented as 'flexible' approach. ; У статті проводиться дослідження акторно-мережевої теорії Бруно Латура та соціальної теорії Мішеля Фуко. В основі даного дослідження лежить компаративний аналіз обох соціальних теорій в дискурсі сучасних соціогуманітарних досліджень. Відмічається схожість обох соціальних теорій та конституюється історична спадковість теорії Латура відносно теорії Фуко. Констатується принципова «незавершеність» і відкритість проектів Фуко та Латура щодо змін, а також обґрунтовується їх практична перевага перед іншими сучасними соціальними теоріями. До числа переваг відноситься як сам факт «відкритості» теорій до творчих змін та постійної перебудови, так і принципово відмінний підхід, який включає елімінацію позиції «вченого-метаспостерігача», на противагу якому виноситься ствердження «вченого, який іде за дійовими особами». Автор дотримується точки зору, згідно з якою практичне використання теорій Фуко та Латура є можливим в рамках їх синтезу (де ідеї Латура являють собою концептуальну кристалізацію ідей Фуко, у той час, як останні являють свого роду конкретизуюче розгортання загальних концептуальних схем Латура). Для ілюстрації того, як діють соціальні теорії Латура та Фуко у конкретних дослідженнях, проводиться уявний експеримент, який має відношення як до соціальної теорії, так і до кримінології, на основі чого аналізується підхід до вивчення подібних ситуацій у сучасних соціальних теоріях, які базуються на «жорсткій ієрархії», та «гнучкий» підхід, який пропонує акторно-мережева теорія.

The article is aimed to determine frameworks of research within the social movements theories for which the most significant fact is the direction of movements for social change. And we take into account the tendency of modern scientific discourse to shift the focus of attention from the study of static structures to social processes and changes. Social movements relate to the social dynamics of society. That is why they should be considered through the theory of social change. It is the most appropriate (in the broad sense), as evidenced by the reflections of scholars representing various theories. In this article shows the features of the analysis of social movements in Western social and political science and in research of local scientists. Among them – A. Giddens, E. Zdravomyslova, R. Inglhart, L. Kaminska, T. Pavlova, Ch. Tilly, A. Touraine, I. Haliy, P. Sztompka and others. It is to determ the main characteristics of social movements, and the new social movements as a key subject of contemporary social and political life and a factor of social change.It is concluded: social movements is a complicated phenomenon, and with the specifics of modern society, today's theory of social movements must use the integration of different theories, to adequately study its object and it should pay attention with of close ties between social movements and social changes.Key words: social movement, new social movements, social changes, modern society. ; В статті розглядаються сучасні теорії суспільних рухів в аспекті соціальних змін. Показано особливості аналізу суспільних рухів у західній соціально-політичній науці та у дослідженнях вітчизняних вчених. Визначено основні характеристики суспільних рухів, особливості нових суспільних рухів як ключового суб'єкту сучасного соціально- політичного життя та фактора соціальних змін. Акцентовано увагу на складності даного явища, необхідності інтеграції різних теорій для вивчення суспільних рухів та урахування певного зв'язку між суспільними рухами та соціальними змінами. Ключові слова: суспільний рух, нові суспільні рухи, соціальні зміни, сучасне суспільство. В статье рассматриваются современные теории общественных движений в аспекте социальных изменений. Показаны особенности анализа общественных движений в западной социально-политической науке и в исследованиях отечественных ученых. Определены основные характеристики общественных движений, особенности новых общественных движений как ключевого субъекта современной социально-политической жизни и фактора социальных изменений. Акцентировано внимание на сложности данного явления, необходимости интеграции различных теорий для изучения социальных движений и принятия во внимание характерной взаимосвязи между общественными движениями и социальными изменениями Ключевые слова: общественное движение, новые общественные движения, социальные изменения, современное общество. The article is aimed to determine frameworks of research within the social movements theories for which the most significant fact is the direction of movements for social change. And we take into account the tendency of modern scientific discourse to shift the focus of attention from the study of static structures to social processes and changes. Social movements relate to the social dynamics of society. That is why they should be considered through the theory of social change. It is the most appropriate (in the broad sense), as evidenced by the reflections of scholars representing various theories. In this article shows the features of the analysis of social movements in Western social and political science and in research of local scientists. Among them – A. Giddens, E. Zdravomyslova, R. Inglhart, L. Kaminska, T. Pavlova, Ch. Tilly, A. Touraine, I. Haliy, P. Sztompka and others. It is to determ the main characteristics of social movements, and the new social movements as a key subject of contemporary social and political life and a factor of social change.It is concluded: social movements is a complicated phenomenon, and with the specifics of modern society, today's theory of social movements must use the integration of different theories, to adequately study its object and it should pay attention with of close ties between social movements and social changes. Key words: social movement, new social movements, social changes, modern society.

У статті зроблено спробу розкрити та проаналізувати еволюцію поглядів українських та зарубіжних науковців стосовно поширення феномену споживацтва, узагальнюються різні підходи до вивчення цієї проблеми від часів середньовіччя до сьогодення. Виявлено особливості гносеологічного і онтологічного розуміння суспільства споживання, а також розкрито суспільні мотиви сучасного споживання. Обґрунтовується позиція, що теорія суспільства споживання має ряд як переваг так і недоліків. Доведено, що суспільство споживання є об'єктом дослідження у царині багатьох наук – економічних, політичних, соціологічних, управлінських, що потребує комплексного та міждисциплінарного його осмислення. ; The article is about the attempt to discover and analyze the evolution of views of Ukrainian and foreign philosophers and scientists about disseminate of the consumerism phenomenon. Also it generalizes the various approaches to the research of this prolem from the Middle Ages to the present time. It gives the reader some information on the peculiarities of epistemological and ontological understanding of consumer society and also the author of the article reveals the social motives of modern consumption. It substantiates the position to the theory of consumer society has a number of advantages and disadvantages. It is proved that the consumer society is the object of research in the realm of many science - economic, political, social, administrative, and it requires its complex and interdisciplinary comprehension.

In the article the heuristic potential of the theory of social space (in author's variant of P. Bourdieu) concerning forming of adequate methodology of research of modern social and political processes is determined. This procedure is offered to be performed in a context of use of the well-known moments («theoretical dilemmas» and «calls») from research strategy of construction of the new modern theoretical design, offered scientific community its leading representatives A. Giddens and I. Wallerstein. Key words: «social space», «field», «habitus», «social practice», «symbolical struggle», «theoretical dilemma», «call». ; У статті визначається евристичний потенціал теорії соціального простору (у авторському варіанті П. Бурдьє) щодо формування адекватної методології дослідження сучасних соціально-політичних процесів. Цю процедуру пропонується здійснювати в контексті використання загальновідомих моментів («теоретичних дилем» та «викликів») із дослідницьких стратегій побудови нової сучасної теоретичної конструкції, запропонованих науковому співтовариству його провідними представниками Е .Гідденсом та І. Валлерстайном. Ключові слова: «соціальний простір», «поле», «габітус», «соціальна практика», «символічна боротьба», «теоретична дилема», «виклик». В статье определяется эвристический потенциал теории социального пространства (в авторском варианте П. Бурдье) относительно формирования адекватной методологии исследования современных социально-политических процессов. Эту процедуру предлагается осуществлять в контексте использования общеизвестных моментов («теоретических дилемм» и «вызовов») из исследовательских стратегий построения новой современной теоретической конструкции, предложенных научному сообществу его ведущими представителями Э. Гидденсом и И . Валлерстайном. Ключевые слова: «социальное пространство», «поле», «габитус», «социальная практика», «символическая борьба», «теоретическая дилемма», «вызов». In the article the heuristic potential of the theory of social space (in author's variant of P. Bourdieu) concerning forming of adequate methodology of research of modern social and political processes is determined. This procedure is offered to be performed in a context of use of the well-known moments («theoretical dilemmas» and «calls») from research strategy of construction of the new modern theoretical design, offered scientific community its leading representatives A. Giddens and I. Wallerstein. Key words: «social space», «field», «habitus», «social practice», «symbolical struggle», «theoretical dilemma», «call».

It was found methodological basis and essence of the phenomenon of political identity in the theory of social constructivism. The basic processes of constructing a political reality - "externalization", "objectification", "internalization" have been investigated. The basic problem secondary socialization as a process of building a political identity of the individual have been explored also. Key words: political reality, political identity, externalization, objectification, internalization, socialization. ; Проаналізовано методологічні підстави, сутність феномену політичної ідентичності крізь призму теорії соціального конструктивізму й основні процеси конструювання політичної реальності – «екстерналізація», «об'єктивація», «інтерналізація». Досліджено головні проблеми вторинної соціалізації як процесу побудови політичної ідентичності індивіда. Ключові слова: політична реальність, політична ідентичність, екстерналізація, об'єктивація, інтерналізація, соціалізація.

Було проаналізовано сучасні науково-методичні роботи з теорії графів на тему практичного застосування теорії графів у різних галузях людського життя, використання графів для візуального моделювання об'єктів, в яких ключову роль відіграють зв'язки між елементами об'єкту, використання теорії графів для формалізації об'єктів та їх внутрішніх зв'язків. Виявлено основні напрями класичного використання теорії графів при розв'язуванні типових задач логістики, оптимізації, програмування, хімії, біології. Визначено новітні напрями застосування теорії графів у соціальних дослідженнях, які аналізують соціальні мережі (кримінальні мережі розповсюдження заборонених хімічних речовин та зброї, військові ворожі мережі, розповсюдження захворювань серед населення через особистий контакт) на виявлення ключових об'єктів або осередків захворювань. В сучасному технологічному світі теорія графів широко застосовується для аналізу соціальних комп'ютерних мереж на наявність зв'язків між людьми, на особисті вподобання для цільової реклами, для аналізу зв'язків між інтернет-сторінками з метою створення оптимальної пошукової системи. ; Examined contemporary scientific and methodical work on the theory of graphs on the practical applications of graph theory in various fields of human life, the use of graphs for visual modeling of objects in which the key role played by the relationship between the elements of object, using graph theory to formalize the notion of objects and their internal relations. The main trends of the classical use of graph theory in solving typical problems of logistics, optimization, programming, chemistry, biology. Identified new areas of application of graph theory in social research, analyzing social networks (criminal distribution networks of prohibited chemicals and weapons, military hostile network, the spread of diseases among the population through personal contact) to identify the key objects or foci of disease. In the modern technological world graph theory is widely used for the analysis of social computer networks to the existence of ties between people, on personal preferences to target the ads, to analyze the relationships between Internet pages in order to create optimal search engine.

It is very important for modern social theory to clear up main trends in it, to study the conditions and mechanisms for the development of sociality. This suggests the need to find new interpretive schemes. Purpose. The purpose of the work is to analyze the theoretical and methodological preconditions of social integrity phenomenon. Methods. Therefore, as a research methodology of the social integrity issues the postmodern tradition is one of the theoretical models designed to overcome the limitations of the total political discourse. The potential of this theory allows to go beyond the strict rational scheme of classical political philosophy, represents the Community as a spiritual practice, the possibility of co-existence. Thus, the postmodern approach is used as a research methodology for investigation the problem of social integrity. It actualizes the potential of non-political relations community. This methodological step gives an opportunity to reveal sociality at a qualitatively new level of socio-cultural analysis as the practice of attitude to other. Originality. A scientific novelty of this work is to try to expand the heuristic possibilities of the sociality theory in terms of the analysis of the social integrity problems in order to create a comprehensive research methodology of the problem. Conclusions. Thus, the study of the community potential, its mechanisms and the logic of its generation and presentation in the modern society allows to reveal the conditions of the social integrity. Therefore, it will allow to overcome the problem of the social crisis, which is stated by the modern researchers.

Actuality. Management as a phenomenon of culture and an exclusively unique object of scientific knowledge occupies a special place in the life of society. As historical development of mankind is complicated as organizational structures, as well as the culture of management and a set of theories that describe them. However, modern science does not take into account that radical changes in organizational reality occur not continuously, but during the bifurcation of civilization. A specific culture that arose precisely in such conditions is mechanistic management, the study of which is devoted to this article. Purpose and methods. The purpose of the article is a theoretical and historical analysis of the culture of mechanistic management, the identification of the basic determinants of the genesis of this management culture and the formation of the main directions of its development in conditions of industrialism. The methodological basis of the research is the dialectical principle of cognition, systemic, civilization, historical approaches to the study of social phenomena and processes, and the fundamental provisions of the theory of management. Results. The objective preconditions of the formation of a culture of mechanistic management are determined: European science and mechanism arising from the Newtonian picture of the world – the presentation of organizational reality as a machine, as well as atomism, rationalism and social Darwinism as a "natural law" about inter-species struggle; Protestant ethics as a justification of profit; political economy, which introduced the economy in the form of a machine operating under the laws of Newtonian mechanics; great scientific and technical discoveries, demanding new forms of organization of production. The essence of the article is given, comparative characteristics are given and prospects of further application of the main directions of culture of mechanistic management: scientific organization of labor and management are outlined; administrative management; the ...

Introduction. Basically, the issues of economic security are considered at the macroeconomic level. Attention focuses on the segment, sectoral approach in the study of the problem, which in turn makes it impossible for economies of European countries to fully prepare for the existing threats. In this connection, there is a need for further study of the issue especially in the context of macroeconomics as a segment of mega European economic system. Purpose. The purpose of the article is to analyze different points of view regarding the concepts of economic security of the state. Methods. Causal method, methods of analysis and synthesis of historical and logical methods. Results. The economic security providing is the main topic of the article. Comprehensive analysis of modern and former views on the given question was conducted in its historical transformation. Various approaches of determining economic security were considered. The best model of ensuring the economic security was offered for Ukraine. The need of close cooperation of Ukraine with the European Union was proved. Originality. It was determined that the choice of models providing economic security should be determined according to the stages of development. Detailed classification of the stages of development of countries in violation of the objective economic laws and mechanisms of influence on the management of economic and financial systems criminogenic factors is offered. Conclusion. The issues of economic security are considered at the macroeconomic level. Attention focuses on the segment, sectoral approach in the study of the problem, which in turn makes it impossible for economies of European countries to fully prepare for the existing threats. In this connection, there is a need for further study of the issue especially in the context of macroeconomics as a segment of mega European economic system. The question was researched considering stable social and political situation in the country as well as in the whole world. The research to provide economic security as the basis for national security was not carried out under conditions of social and political crisis, war.

The theoretical-ideological base of the human capital conception has been analyzed and the priority ways of it's development have been determined. ; Проаналізовано теоретико-ідеологічну базу концепції людського капіталу та визначено пріоритетні напрямки її розвитку.

During the last twenty years the concept of «social capital», which is built on the intuition that social ties and relations can serve as a useful resource for individuals and society, actively takes positions in the social sciences. The research program of social capital synthesizes various theoretical paradigms, going beyond those academic and ideological frameworks in which it arises. From the areas of theoretical sociology, and economic theory, where the concept of social capital is constructed, the theory goes into the policymaking, combines the perspectives of economic, sociological and political science.The limits of application of concepts of social capital in research practice through the reference to the history of concepts and theories were comprehended. Determined, that the critical importance of social capital for social theory is the result of claims for an interdisciplinary significance. Critical view of such interdisciplinary perspectives points to the ideological and methodological limitations of the use of some concepts of social capital. However, the undisputed fact of this research program, based on the integrative tendencies of a unified science of society. Consequences deriving from the social capital are identified in the margins of various disciplines. In the political sphere – is civil engagement and institutional effectiveness, in economics – the reduction of transaction costs, in social sphere – cohesion and solidarity, or even life satisfaction and well-being. The broad range of the research program of social capital at different levels of social phenomena stretches from the perspectives of historical macrosociology to micro-perspectives of network analysis. Within the framework of the research program is no consensus on how to operationalize and measure social capital, which significantly reduces the prospects of its indicators use in the determination the steps of policies. ; Осмыслено границы применения концепций социального капитала в исследовательской практике через обращение к истории понятия и теории. Определено, что исключительная важность понятия социального капитала для социальной теории является следствием существующих претензий на междисциплинарную значимость. Критический взгляд на такие междисциплинарные перспективы оказывает на идеологическую и методологическую ограниченность потребления отдельных концепций социального капитала наряду с неоспоримым фактом нахождения этой исследовательской программы в основе интегративных тенденций единой науки об обществе. ; Осмислено межі застосування концепцій соціального капіталу в дослідницькій практиці через звернення до історії поняття та теорії. Визначено, що виняткова важливість поняття соціального капіталу для соціальної теорії є наслідком існуючих претензій на міждисциплінарну значущість.Критичний погляд на такі міждисциплінарні перспективи вказує на ідеологічну й методологічну обмеженість вжитку окремих концепцій соціального капіталу поряд з беззаперечним фактом знаходження цієї дослідницької програми в осерді інтегративних тенденцій єдиної науки про суспільство.

The author analyses the contribution of Jürgen Habermas as an open model of legal thought. He focuses more specifically on the question of the transformation of law as «anchored» in democratic legitimacy and therefore to be understood from the life world of concrete individuals. The author emphasizes that Habermas seeks to democratically stabilize «legality and legitimacy» to protect them from all undemocratic usurpation. The author stresses the «social validity» that accompanies all public discourse and the perspective of democracy obtained by speaking out at the level of a multitude of social «procedures». It is through practical discussions that we can «test» the normative proposals to better assess their «meanings and validity», their «cognitivity and universality», their «usefulness («interest») and (conceivable) consensus». The author analyses these six bodies of thought in detail to identify the meaning of habermasian thought concerning the democratic transformation of the law. He insists that the transformation of the law is «tested» in society from the bottom up in order to create, as much as possible, the broadest possible social consensus concerning «law». In the end, the law attests to our ability to live together.

The proposed article analyzes the motives for voter behaviour before and during the election. It is stated that understanding the patterns of their actions greatly mitigates the surprise of the election results. Recently, political scientists, sociologists, and analysts have learned a great deal about how voters actually make decisions that have a final impact on their choices, how important their views are for understanding democratic responsibility and social well-being. However, these studies have provoked more open-ended questions than answers. In the fall of 2014, the United States held by-elections to Congress. Scientists have another chance to test their versions of the American election results, to monitor the electoral behaviour patterns, to predict the results. Of particular interest, in terms of results, there is the behaviour of a voter known as swing voter. The article analyzes the social status of voters in this group, indicates the possible reasons for changing their electoral positions. Our study is based on a descriptive method and a method of systematic analysis of a number of procedures for collecting, primary analysis, and presentation of data and their characteristics. Administratively, we have focused our attention on the North-Eastern states, the findings of the study should be used responsibly to the situation in other regions of the country. The basic methodology is the most popular in the United States theory of retrospective voting. Its essence is that the political results should correspond to the indicators of competence and efficiency of the elected officials.

The article summarized the views of foreign and domestic scholars regarding the role and function of social and political talk shows in the conditions of information society. Key words: socio-political talk show, format, discussion, mediatization, tele-democracy, postjournalism. ; У статті узагальнено погляди зарубіжних і вітчизняних науковців стосовно визначення ролі і функцій суспільно-політичних ток-шоу в умовах інформаційного суспільства. Ключові слова: суспільно-політичне ток-шоу, формат, дискусія, медіатиза-ція, теледемократія, постжурналістика.

In this article the author studies the place and the role of social philosophy in the architecture of the social sciences and humanities. The article focuses on the relationship between social philosophy, theory of society, theoretical sociology and social ethics. Based upon the application of the concept of paradigm in philosophy, the author shows key trends of the development of social sciences and humanities: the turn from the philosophy of conscience to the communication philosophy and the "rehabilitation of the practical philosophy". In line with these trends, practical discourse philosophy is now playing the central role in the structure of the social sciences and humanities, the author says. By making a distinction between normative and descriptive dimensions of the so- cial sciences and humanities, the author emphasizes the issue of their normative foundation and their moral and ethical re-orientation. The article analyzes discourse as an argumentative practice of founding social norms and values and as a meta-institution legitimizing social institutions. According to this approach, the social philosophy is considered as a meta-theory of social sciences, which include general social theory and theories of social systems. In this context, practical dis- course philosophy is playing a fundamental role for legitimizing specific social institutions. Social ethics also plays an important role, as it complements individual ethics, creating a system of insti- tutional ethics, i.e. of political ethics, economic ethics, ethics of science and technology, environ- mental ethics. In this architectonics, social responsibility gets a new meaning, incorporating indi- vidual responsibility. Social responsibility is not an anonymous responsibility that neglects the in- dividual responsibility, but a common responsibility implemented according to certain rules and procedures and creating the possibility to solve current problems of the globalized humanity. ; Стаття присвячена розгляду місця та ролі соціальної філософії в архітектурі соціальних та гуманітарних наук. Автор зосереджує увагу на взаємозв'язку соціальної філософії, теорії суспільства, теоретичної соціології та соціальної етики. На підставі застосування концеп- ції парадигми у філософії автор показує ключові тенденції розвитку соціальних та гумані- тарних наук: поворот від філософії свідомості до філософії комунікації та «реабілітацію практичної філософії». Відповідно до цих тенденцій, на думку автора, філософія практичного дискурсу відіграє сьогодні центральну роль у структурі соціальних та гуманітарних наук. Проводячи розрізнення між нормативним і описовим вимірами соціальних та гуманітар- них наук, автор робить наголос на проблемі їхніх нормативних засад та морально-етичної переорієнтації. У статті дискурс аналізовано як арґументативну практику узасаднення соціальних норм і цінностей та як метаінституцію, що леґітимує соціальні інститути. Згідно з таким підходом соціальна філософія розглядається як метатеорія соціальних наук, до складу яких належить також загальна соціальна теорія та теорії соціальних систем, а практична філософія дискурсу виконує засадничу функцію щодо леґітимації конкретних соціальних інституцій. Важливу функцію виконує також соціальна етика, яка доповнює індивідуальну етику, утворюючи також систему інституційних етик: політичної, еконо- мічної етик, етики науки та техніки, екологічної етики. У такій архітектоніці нового зна- чення набуває соціальна відповідальність, яка знімає у собі індивідуальну відповідальність. Соціальна відповідальність — це не анонімна відповідальність, яка нівелює індивідуальну відповідальність, це спільна відповідальність, що здійснюється за певними правилами і про- цедурами, утворюючи можливість розв'язання сучасних проблем ґлобалізованого людства.