In recent years, the IMF has released a growing number of reports and other documents covering economic and financial developments and trends in member countries. Each report, prepared by a staff team after discussions with government officials, is published at the option of the member country
Zugriffsoptionen:
Die folgenden Links führen aus den jeweiligen lokalen Bibliotheken zum Volltext:
In recent years, the IMF has released a growing number of reports and other documents covering economic and financial developments and trends in member countries. Each report, prepared by a staff team after discussions with government officials, is published at the option of the member country
Zugriffsoptionen:
Die folgenden Links führen aus den jeweiligen lokalen Bibliotheken zum Volltext:
Purpose: To summarize, organize, and clarify the available scientific literature, theoretical approaches to the phenomenon of social identity with the sociopsychological and sociological positions. Methodology: a theoretical analysis of scientific sources. Scope of the results: Identified in the theoretical analysis of the sociopsychological interpretation of the phenomenon of social identity: its structure, and specific types of manifestations, may be useful in explaining the many problems in the life of the individual groups and teams, in general, the social environment, which traditionally are in the field of view sociology.
Summarized are the results of the work on provision of sanitary and epidemiological well-being during the arrangement and carrying out the APEC Summit on the Russky Island. The set of organizational and prophylactic measures aimed at prevention of potential danger of emergency situation of sanitary and epidemiological character is presented. Measures on provision of epidemiological well-being of the participants and guests of the APEC Summit, based upon interaction of the regional plague-control institutions with anti-epidemic and health services of the Primorsky Region, demonstrated their efficiency. Epidemiological situation on the Russky Island and Vladivostok city was safe. The materials presented can be used to develop a set of measures ensuring the epidemiological well-being during large scale political and economic events holding at the national and international levels. ; В статье подведены итоги работы по обеспечению эпидемиологического благополучия в период подготовки и проведения саммита АТЭС на о. Русский. Представлен комплекс организационных и профилактических мер, направленных на снижение потенциальной опасности возникновения чрезвычайных ситуаций санитарно-эпидемиологического характера. Мероприятия по обеспечению эпидемиологического благополучия гостей и участников саммита АТЭС, основанные на взаимодействии региональных противочумных учреждений с противоэпидемической и медицинской службами Приморского края показали свою эффективность. Эпидемиологическая ситуация на о. Русский и во Владивостоке в период проведения международного форума сохранялась благополучной. Приведенные материалы могут быть востребованы при разработке комплекса мероприятий, направленных на обеспечение эпидемиологического благополучия во время проведения крупномасштабных политико-экономических мероприятий российского и международного уровня.
Автор, используя междисциплинарный подход, соединяет такие составляющие современного общества, как интеллектуализацию, медиатиацию и компьютеризацию. Эти три составляющие в комплексе получают статус "информатизация". Интегрированное сочетание трех составляющих информатизации создает условия для мощных процессов изменений техники мышления человека. Эти изменения создают условия для формирования третьей интеллектуальной революции человечества. Первая революция связана с именами Сократа, Платона и Аристотеля, благодаря которым техника мышления "обогащается" понятиями и категориями. Вторая интеллектуальная революция оформляется под влиянием научной рациональности классического образца с идеей законодательного разума эпохи Модерна. ХХІ век с развитой технической базой, технологическими возможностями, потенциал которых увеличивается за счет использования компьютерного оборудования, открывает перед человечеством новые возможности. Параллельно в статье разворачивается анализ термина "техника" в дискурсах этих трех революций. Дискурс третьей революции позволит оценить феномен техники в новом ракурсе. В условиях развития современного общества техника выступает тем феноменом, в котором концентрируются интеллектуальные коллективные способности человечества. Дискурс техники, в котором отсутствует интерес к ней как концентрации интеллектуальных возможностей коллективного разума, тормозит развитие общества. Осваивая технику, взаимодействуя с ней, благодаря труду, человек онтологически приобщается к миру и становится частью коллектива, который "вложил" в технику свои способности, результаты работы разума, свою интеллектуальную коллективную деятельность. Именно работа по умению осваивать трансиндивидуальные возможности человека лежат в основе третьей интеллектуальной революции. ; The author, using a multidisciplinary approach that combines elements of modern society such as intellectualization, mediatiatsation and computerization. These three components of the complex given the status of "informatization". The integrated combination of the three components of information creates the conditions for high-technology processes of change of human thinking. These changes create the conditions for the formation of the third intellectual revolution mankind. The first revolution associated with the names of Socrates, Plato and Aristotle, through which the technique of thinking "enriched" concepts and categories. The second intellectual revolution is made under the influence of scientific rationality classic design with the idea of a legislative mind of the Modern. XXI century with advanced technical base, technological capabilities, the potential of which is increased by the use of computer hardware, opens up new possibilities for humanity. In parallel, the article unfolds analysis of the term "technics" in the discourses of the three revolutions. The discourse of the third revolution will assess the phenomenon of technics in a new light. With the development of modern society technics that performs a phenomenon in which the focus collective intellectual capacity of humanity. The discourse of technics in which there is no interest in it as the concentration of intellectual capacity of collective intelligence, inhibits the development of society. Mastering the technique of interacting with it, thanks to the work, the person is ontologically attached to the world and become part of a team that is "invested" in the technics of their abilities, the results of the mind, its intellectual collective activity. It is the work by the ability to develop trans individual human capabilities underpin the third intellectual revolution.
Предпринята попытка исследования фундаментальных ценностей японской культуры в контексте теории ценностных ориентаций Ф. Клакхон и Ф. Стродтбека. Первая ценностная ориентация обращена к внутренней природе человека: является ли человек добрым, злым или амбивалентным? Японцы считают, что человек по своей сути добрый, и эта врожденная предрасположенность остается неизменной. Вторая ценностная ориентация - отношение человека к природе - предусматривает несколько вариантов: «человек подчинен природе», «человек живет в гармонии с природой» и «человек властвует над природой». Третья ценностная ориентация связана с отношением людей ко времени. Общества отличаются тем, какому из измерений времени они отдают предпочтение: прошлому, настоящему или будущему. Японцы отдают предпочтение прошлому, основанному на традиции и опыте, и склонны рассматривать его в качестве ориентира при принятии решений. Четвертая ценностная ориентация описывает самоопределение человека в мире, модальность его активности. Это ориентация на деятельность, бытие или бытие-в-становлении. Пятая ценностная ориентация – это модальность межчеловеческих отношений: индивидуалистическая, коллатеральная или линеарная. Линеарная модель характерна для японского общества, которое строится на основе жесткой иерархической системы «старший – младший».В ее рамках понятие семьи охватывает всех дальних родственников: племя, клан, а также покойных предков. Система ценностных ориентаций не остается неизменной во времени. Современная Япония пытается сочетать традиционные установки с политическими и социальными требованиями развитой экономической системы ; Globalization processes and increasing economic integrationactualize the problem of dialogue between East and West.Culture of Japan nowadays is becoming more common andpopular. Japanese phenomenon has generated many questionson the culture of this country and on the basic value orientationsof Japanese community. This paper attempts to study thefundamental values of Japanese culture in the context of F.Kluckhohn and F. Strodtbeck's value orientations theory. Thefirst value orientation spoke to the inherent nature of man: is hebasically good, evil or ambivalent? Japanese believe that peopleare inherently good, and this innate predisposition remainsunchanged. Such views are largely attributable to the stronginfluence of Shinto, Confucianism and Buddhism on Japaneseculture and values. The second value orientation - man'srelationship to nature - provides several options: subjugationto nature, harmony with nature and mastery over nature. InJapan people do not oppose themselves to the environment, butrather feel themselves as a part of an integrated, holistic system.Their role is to maintain the balance of the system and to stayin harmony with nature. The third value orientation deals withtime dimension. Each society has its own understanding ofthe past, present and future. Societies differ in which of thesedimensions they emphasize. Japanese culture as past-orientedculture values tradition and experience, and tends to view themas a guide when making decisions. The fourth value orientationdescribes the modality of human activity (valued personalitytype) – orientation on activity itself, being or being-in-becoming.In Japanese culture focused on being a sense of identity isbased on stable relationships and stable social structure. Peoplesucceed as a team or fail alone. The fifth value orientation ismodality of human relations: individualistic, collateral or linear.Japanese culture reflects the linear orientation to include allfamily members and even wider to encompass the tribe, theclan as well as ancestors. Japanese society is based on a rigidhierarchy «senior – junior». Value orientations system doesnot remain unchanged over time. Modern Japan is tryingto combine traditional attitudes with the political and socialdemands of developed economies. Vigorously borrowing fruitsof Western civilization, Japan does not give up its own system ofvalues and tries to find its own way of entering into a global age. ; Сьогодні проблема діалогу Сходу і Заходу актуалізованаглобалізаційними процесами і посиленням економічноїінтеграції. Культура Японії в наші дні набуває всебільшого поширення і популярності. Японський феноменпородив безліч питань щодо культури цієї країни і базовихціннісних орієнтацій її жителів. У даній статті зробленоспробу проаналізувати фундаментальні цінності японськоїкультури в контексті теорії ціннісних орієнтацій Ф. Клакхоні Ф. Стродтбека. Перша ціннісна орієнтація звертаєтьсядо внутрішньої природи людини: людина є доброю,злою чи амбівалентною. Японці вважають, що людиназа своєю природою є доброю, і ця вроджена схильністьзалишається незмінною. Подібні погляди в значній міріобумовлені сильним впливом синтоїзму, конфуціанства ібуддизму на японську культуру і цінності. Друга цінніснаорієнтація - ставлення людини до природи - передбачаєдекілька варіантів: «людина підпорядкована природі»,«людина живе в гармонії з природою» і «людина пануєнад природою». В Японії люди не протиставляють себенавколишньому середовищу, але відчувають себе частиноюінтегрованої, цілісної системи. Їх роль полягає в підтримцібалансу цієї системи. Третя ціннісна орієнтація пов'язана зіставленням людей до часу. Суспільства відрізняються тим,якому з вимірів часу вони надають перевагу: минулому,теперішньому або майбутньому. Японці надають перевагуминулому, що базується на традиції та досвіді, і схильнірозглядати його в якості орієнтира при прийнятті рішень.Четверта ціннісна орієнтація описує самовизначеннялюдини в світі, модальність її активності. Це орієнтаціяна діяльність, буття або буття-в-становленні. В японськійкультурі, орієнтованій на буття, почуття ідентичностібазується на стабільних відносинах і стійкій соціальнійструктурі. Люди досягають успіху в команді або зазнаютьпоразки поодинці. П'ята ціннісна орієнтація - цемодальність міжлюдських стосунків: індивідуалістична,колатеральна або лінеарна. Лінеарна модель характернадля японського суспільства, яке ґрунтується на жорсткійієрархічній системі «старший – молодший». В її рамкахпоняття сім'ї охоплює всіх далеких родичів: плем'я, клан,а також покійних предків. Система ціннісних орієнтацій незалишається незмінною в часі. Сучасна Японія намагаєтьсяпоєднувати традиційні установки з політичними ісоціальними вимогами розвиненої економічної системи.Енергійно запозичуючи плоди західної цивілізації, Японіяне відмовляється від своєї системи цінностей і шукає свійвласний шлях входження в глобалізацію