Introduction.The large-scale use of auctions today in various fields, while avoiding distortions in the behavior of economic agents is considered by scientists as one of the effective tools to improve public welfare. Research conducted by Nobel Laureates in Economics 2020 Paul Milgrom and Robert Wilson has made it possible to rethink the possibilities of reformatting auctions to ensure the maximum benefit from their holding for all subjects. P. Milgrom and R. Wilson demonstrated how the technically complex«constructions» of economics to build optimal auction designs make it possible to obtain complete material benefits for society.Prupose.To substantiate the specifics of auction theory, the formats of the latter and the contribution to their development of P. Milgrom and R. Wilson - winners of the Nobel Prize in Economics in 2020.Methods. During the preparation of the article general scientific research methods were used: analysis, synthesis, induction, deduction, as well as the method of formalization, which greatly contributed to the possibility of identifying the specifics of auction theory, their formats and substantiation of scientific achievements of Nobel Laureates in Economics P. Milgrom and R. Wilson in the development of theory and practice of auctions.Results. Research by P. Milgrom and R. Wilson, awarded the Nobel Prize «for improvements to auction theory and inventions of new auction formats»), prove that auction theory is an effective tool for regulators and governments of different countries that are interested in finding ways to most effectively use certain assets. Unlike most economic models, which usually require simplification and abstraction, the conclusions of scientists in auction theory can be applied in a specific practical area - from trade in raw materials and securities - to public procurement, tenders, subsoil and radio frequency, online advertising, etc. While previous researchers, including W. Vickrey and R. Myerson, devoted their work to private value auctions (when for each buyer the value of the object is known only to him and does not depend on the opinion of other auction participants), R. Wilson in the late 1960s, focused on the analysis of auctions with common value (when the object is of equal value to all auction participants, but each of them may have its own unique information about it). In particular, at auctions for the right to produce oil in a certain area, its value for all bidders is the same, but information on the field reserves and the specifics of the area may be different. R. Wilson also argued what should be the behavior of a rational bidder to avoid the so-called «winner's curse» (a situation in which the winner of the object will pre- set an excessively high price, if guided solely by their own assessment of profits). Radio frequency auctions in the United States are the largest and best-known example of the practical application of the findings of R. Wilson and P. Milgrom, which made the previously inefficient and virtually free distribution of licenses a way to win for sellers and buyers and society as a whole.Discussion. Auction theory will continue to develop in the future, taking into account the new challenges posed, in particular, the need to develop tools and mechanisms for conducting virtual auctions in order to adequately adapt to digital reality. The need to develop a «road map» to address the shortcomings inherent in the existing auction formats in terms of taking into account the accelerated development of technology, increasing mobility, globalization and digitalization of the economy.
Actuality. Management as a phenomenon of culture and an exclusively unique object of scientific knowledge occupies a special place in the life of society. As historical development of mankind is complicated as organizational structures, as well as the culture of management and a set of theories that describe them. However, modern science does not take into account that radical changes in organizational reality occur not continuously, but during the bifurcation of civilization. A specific culture that arose precisely in such conditions is mechanistic management, the study of which is devoted to this article. Purpose and methods. The purpose of the article is a theoretical and historical analysis of the culture of mechanistic management, the identification of the basic determinants of the genesis of this management culture and the formation of the main directions of its development in conditions of industrialism. The methodological basis of the research is the dialectical principle of cognition, systemic, civilization, historical approaches to the study of social phenomena and processes, and the fundamental provisions of the theory of management. Results. The objective preconditions of the formation of a culture of mechanistic management are determined: European science and mechanism arising from the Newtonian picture of the world – the presentation of organizational reality as a machine, as well as atomism, rationalism and social Darwinism as a "natural law" about inter-species struggle; Protestant ethics as a justification of profit; political economy, which introduced the economy in the form of a machine operating under the laws of Newtonian mechanics; great scientific and technical discoveries, demanding new forms of organization of production. The essence of the article is given, comparative characteristics are given and prospects of further application of the main directions of culture of mechanistic management: scientific organization of labor and management are outlined; administrative management; the ...
Introduction. Basically, the issues of economic security are considered at the macroeconomic level. Attention focuses on the segment, sectoral approach in the study of the problem, which in turn makes it impossible for economies of European countries to fully prepare for the existing threats. In this connection, there is a need for further study of the issue especially in the context of macroeconomics as a segment of mega European economic system. Purpose. The purpose of the article is to analyze different points of view regarding the concepts of economic security of the state. Methods. Causal method, methods of analysis and synthesis of historical and logical methods. Results. The economic security providing is the main topic of the article. Comprehensive analysis of modern and former views on the given question was conducted in its historical transformation. Various approaches of determining economic security were considered. The best model of ensuring the economic security was offered for Ukraine. The need of close cooperation of Ukraine with the European Union was proved. Originality. It was determined that the choice of models providing economic security should be determined according to the stages of development. Detailed classification of the stages of development of countries in violation of the objective economic laws and mechanisms of influence on the management of economic and financial systems criminogenic factors is offered. Conclusion. The issues of economic security are considered at the macroeconomic level. Attention focuses on the segment, sectoral approach in the study of the problem, which in turn makes it impossible for economies of European countries to fully prepare for the existing threats. In this connection, there is a need for further study of the issue especially in the context of macroeconomics as a segment of mega European economic system. The question was researched considering stable social and political situation in the country as well as in the whole world. The research to provide economic security as the basis for national security was not carried out under conditions of social and political crisis, war.
The article discusses the main theoretical provisions of the republican tradition in modern political theory. The main attention is focused on the works of F. Pettit and Q. Skinner. The position of the republican tradition in the political theory of the second half of the twentieth century is presented and the popularity of this tradition is argued today, the theoretical background of the actualization of republican theory is highlighted. It is shown how the republican theory was updated by the Cambridge School of the History of Political Thought. The features of the republican theory, which consists of two points, are considered: the openness of the republican project to alternative political theories (projects), representatives of the republican theory focus not on political theory, but on the history of political thought, that is, they do not develop their own theoretical project, but actualize in political theory and adapt the republican tradition to modern political practices. The origins of the republican tradition in the history of Western political thought are traced, special attention is focused on the development of republican ideas during the civil war in England (1642-1651) and the political/ideological confrontation between parliamentarians and royalists, focuses on the concepts of «political body» and «king-in-parliament». The criticism of the republican understanding of liberty by T. Hobbes and the consequences of this criticism for the political theory of the Modern era is traced. It is shown how the republican understanding of freedom is supplanted by the negative concept of freedom in modern times, why the liberal theory begins to be based on the negative concept of freedom. The republican understanding of freedom as non-domonation and the relationship between the concepts of positive liberty, negative liberty and liberty as non-domination are considered. Criticism of the republican tradition of a liberal interpretation of liberty is presented. The significance of the theoretical developments of the republican tradition for modern political theory is highlighted and the fundamental difference between the republican approach and the liberal one is shown. ; Розглядаються основні теоретичні положення республіканської традиції в сучасній політичній теорії. Основну увагу зосереджено на роботах Ф. Петтіта і К. Скіннера. Представлено позицію республіканської традиції в політичній теорії другої половини ХХ ст. і аргументовано популярність цієї традиції сьогодні, висвітлено теоретичні передумови актуалізації республіканської теорії. Показано, яким чином республіканська теорія була актуалізована Кембриджською школою історії політичної думки. Розглянуто особливість республіканської теорії, яка полягає в двох моментах: відкритість республіканського проекту для альтернативних політичних теорій (проектів); представники республіканської теорії акцентують увагу не на політичній теорії, а на історії політичної думки, тобто не розробляють власний теоретичний проект, а актуалізують в політичній теорії і адаптують до сучасних політичних практик республіканську традицію. Простежено витоки республіканської традиції в історії західної політичної думки, особливу увагу акцентовано на розвитку республіканських ідей під час громадянської війни в Англії (1642-1651) і політичному/ідеологічному протистоянні між парламентарями та роялістами, акцентовано увагу на поняттях «політичне тіло» та «король-в-парламенті». Простежено критику республіканського розуміння свободи Т. Гоббсом та наслідки цієї критики для політичної теорії Нового часу. Показано, яким чином республіканське розуміння свободи витісняється негативною концепцією свободи в Новий час, чому ліберальна теорія починає базуватися на негативній концепції свобод. Розглянуто республіканське розуміння свободи як не-домінування (non-domonation) та співвідношення між концепціями позитивної свободи, негативної свободи і свободи як не-домінування. Представлено критику республіканською традицією ліберальної інтерпретації свободи. Висвітлено значимість теоретичних напрацювань республіканської традиції для сучасної політичної теорії та показано принципову відмінність республіканського підходу від ліберального.
The article deals with the evolution of Andre Gunder Frank's views through the prism of his biography.His life had an elective affinity with his academic and ideological interests in his capacities of a scholar and an activist.The article identifies the challenges once faces when attempting to reconstruct and evaluate his research program. Evaluation of Frank's ideas has been oscillating between mutually exclusive extremes – cult like following versus bashing of his ideas. Rejection of his ideas has been mostly based on accusing Frank in being an ideologue.It is noted that Frank was one of the pioneers of dependency theory. Frank viewed dependency theory as a third-world response to Eurocentric modernization theory. While modernization theoreticians interpreted developing world problems as the outcome of its internal dynamics, Frank suggested to view the developing nations failings as the result of its structural disadvantageous position within world capitalist system. Frank radicalized dependency theory assumptions having produced the thesis on the development of underdevelopment. His version of the dependency theory became an important source for Immanuel Wallerstein's world-systems theory.Frank's last book titled "Re-Orient: Global Economy in the Asian Age" was published in 1998. In that book Frank re-invented himself. Frank transfor med himself from being predecessor of Wallerstein's world-systems analysis into Wallerstein's successor with his Asia-centric theory of a single five thousand years world system. Frank's Asia-centric research program goes beyond more general theorizing and has a high degree of political and policy relevance to post-Leninist nations. ; У статті проаналізовано еволюцію поглядів Франка крізь призму його біографії, яка має вибіркову спорідненість із теоретико-методологічним та ідеологічним спрямуванням його інтересів як науковця та політичного активіста.Франк виступив свого часу (у 1960-ті роки) одним зі співзасновників теорії залежності – своєрідної відповіді третього світу на євроцентричну теорію модернізації, яка розглядала проблеми світу, що розвивається як вислід його внутрішньої (патологічної) динаміки. Ба більше, Франк спромігся запропонувати власну дослідницьку програму, яка маючи своїм засновком теорію залежності, трансформувала її концепцію розвитку недорозвитку.Остання за життя Франка книга "ReORIENT", яка побачила світ 1998 року, є продуктом його теоретичного розвитку останніх років та пропонує соціологам здійснити переорієнтацію з євроцентризму, який Франк віднаходить як у своїй теорії залежності/недорозвитку, так і у світ-системному аналізі, на Схід (орієнт). Автор резюмує, що ідеї Франка про необхідність сходоцентричного підходу є актуальними не лише для сфери історичної соціології, але мають і прагматично-політичні імплікації.
The article deals with the evolution of Andre Gunder Frank's views through the prism of his biography.His life had an elective affinity with his academic and ideological interests in his capacities of a scholar and an activist.The article identifies the challenges once faces when attempting to reconstruct and evaluate his research program. Evaluation of Frank's ideas has been oscillating between mutually exclusive extremes – cult like following versus bashing of his ideas. Rejection of his ideas has been mostly based on accusing Frank in being an ideologue.It is noted that Frank was one of the pioneers of dependency theory. Frank viewed dependency theory as a third-world response to Eurocentric modernization theory. While modernization theoreticians interpreted developing world problems as the outcome of its internal dynamics, Frank suggested to view the developing nations failings as the result of its structural disadvantageous position within world capitalist system. Frank radicalized dependency theory assumptions having produced the thesis on the development of underdevelopment. His version of the dependency theory became an important source for Immanuel Wallerstein's world-systems theory.Frank's last book titled "Re-Orient: Global Economy in the Asian Age" was published in 1998. In that book Frank re-invented himself. Frank transfor med himself from being predecessor of Wallerstein's world-systems analysis into Wallerstein's successor with his Asia-centric theory of a single five thousand years world system. Frank's Asia-centric research program goes beyond more general theorizing and has a high degree of political and policy relevance to post-Leninist nations. ; У статті проаналізовано еволюцію поглядів Франка крізь призму його біографії, яка має вибіркову спорідненість із теоретико-методологічним та ідеологічним спрямуванням його інтересів як науковця та політичного активіста.Франк виступив свого часу (у 1960-ті роки) одним зі співзасновників теорії залежності – своєрідної відповіді третього світу на євроцентричну теорію модернізації, яка розглядала проблеми світу, що розвивається як вислід його внутрішньої (патологічної) динаміки. Ба більше, Франк спромігся запропонувати власну дослідницьку програму, яка маючи своїм засновком теорію залежності, трансформувала її концепцію розвитку недорозвитку.Остання за життя Франка книга "ReORIENT", яка побачила світ 1998 року, є продуктом його теоретичного розвитку останніх років та пропонує соціологам здійснити переорієнтацію з євроцентризму, який Франк віднаходить як у своїй теорії залежності/недорозвитку, так і у світ-системному аналізі, на Схід (орієнт). Автор резюмує, що ідеї Франка про необхідність сходоцентричного підходу є актуальними не лише для сфери історичної соціології, але мають і прагматично-політичні імплікації.
The proposed article analyzes the motives for voter behaviour before and during the election. It is stated that understanding the patterns of their actions greatly mitigates the surprise of the election results. Recently, political scientists, sociologists, and analysts have learned a great deal about how voters actually make decisions that have a final impact on their choices, how important their views are for understanding democratic responsibility and social well-being. However, these studies have provoked more open-ended questions than answers. In the fall of 2014, the United States held by-elections to Congress. Scientists have another chance to test their versions of the American election results, to monitor the electoral behaviour patterns, to predict the results. Of particular interest, in terms of results, there is the behaviour of a voter known as swing voter. The article analyzes the social status of voters in this group, indicates the possible reasons for changing their electoral positions. Our study is based on a descriptive method and a method of systematic analysis of a number of procedures for collecting, primary analysis, and presentation of data and their characteristics. Administratively, we have focused our attention on the North-Eastern states, the findings of the study should be used responsibly to the situation in other regions of the country. The basic methodology is the most popular in the United States theory of retrospective voting. Its essence is that the political results should correspond to the indicators of competence and efficiency of the elected officials.
Methdological bases and structure of the National Guard of Ukraine operative art theory (tactics theory) method are considered. ; Наведенi методологiчнi основи i структура методу теорiї оперативного мистецтва (теорії тактики) Нацiональної гвардiї України.
Methdological bases and structure of the National Guard of Ukraine operative art theory (tactics theory) method are considered. ; Наведенi методологiчнi основи i структура методу теорiї оперативного мистецтва (теорії тактики) Нацiональної гвардiї України.
The article is devoted to the analysis of the political modernization process, its theories and ways of development. The successful development of political modernization creates the country image of a modernized society. For the present, this term is actively under discussion. The study of the "modernization" concept uses diverse approaches. Many researchers believe it to be a process of building up a modern state. Taken into consideration this circumstance, the purpose of this article lies in the scientific sociological teaching significance and the political modernization process development within societies. The article uses the comparative analysis method in order to approach the study the "modernization" concept as well as the activity result analysis method having addressed to the indicators system that characterize the modernization role within society, the study of its factors and the reasons for their development and changes. The result of this study is an analysis of various theories about and approaches to different scientists studies concerning a political modernization process.
The author analyses the contribution of Jürgen Habermas as an open model of legal thought. He focuses more specifically on the question of the transformation of law as «anchored» in democratic legitimacy and therefore to be understood from the life world of concrete individuals. The author emphasizes that Habermas seeks to democratically stabilize «legality and legitimacy» to protect them from all undemocratic usurpation. The author stresses the «social validity» that accompanies all public discourse and the perspective of democracy obtained by speaking out at the level of a multitude of social «procedures». It is through practical discussions that we can «test» the normative proposals to better assess their «meanings and validity», their «cognitivity and universality», their «usefulness («interest») and (conceivable) consensus». The author analyses these six bodies of thought in detail to identify the meaning of habermasian thought concerning the democratic transformation of the law. He insists that the transformation of the law is «tested» in society from the bottom up in order to create, as much as possible, the broadest possible social consensus concerning «law». In the end, the law attests to our ability to live together.
Evaluation of the current government by voting is a key element in the mechanism of political responsibility. Consequently, democratic governance is normatively attractive because elections are an effective tool for enhancing public welfare. In recent years, there has been a renaissance in the field of voter explanation, largely driven by unexpected election outcomes. Over the past five years, scholars have learned a lot about how voters actually make decisions and what their behavior implies for democratic accountability and public welfare. However, these advances in knowledge have also generated more open questions than answers. Retrospective voting is a concept in American political science, the essence of which boils down to the fact that society can evaluate the past political activities of the government. Voters view government performance on criteria such as economic efficiency, criminal justice systems, social stability, environmental and health outcomes within the election deadline (2-4 years), and then, through voting in elections, citizens formulate more successful governments. The models are based on the fact that the coalition in power does influence the results by which it is judged. Political results are adequate indicators of the credibility and effectiveness of the choice of officials. The stand-alone idea is that civil powers have the right to selectively punish and reward politicians based on performance indicators.If voter decisions do not provide adequate incentives for elected officials or distort these incentives altogether, democracy can lead to ineffective policies. Like the classic problems of collective action, individually rational voter behavior can sometimes lead to bad results for society, because the essence of the state is that all citizens pay for the mistakes of the top leadership. Thus, modern American scientists believe that retrospective voting does not automatically provide the correct messages, especially if the authorities interpret them erroneously. In Ukraine, this topic has almost never been covered. The purpose of this article is to provide a systematic assessment of the theory of retrospective voting, as the leading theory of modern electoral democracies. The purpose of the article was achieved using the method of systems analysis. ; В последние годы в области объяснения поведения избирателей произошел ренессанс, в значительной степени обусловленный неожиданными исходами выборов. За минувшие пять лет ученые многое узнали о том, как избиратели на самом деле принимают решения и что их поведение подразумевает для демократической ответственности и общественного благосостояния. Тем не менее, эти достижения в области знаний также породили больше открытых вопросов, чем ответов. Ретроспективное голосование – это концепция в американской политической науке, суть которой сводиться к тому, что общество может оценивает прошлую политическую деятельность правительства. Избиратели рассматривают деятельность правительства по таким критериям как эффективность экономики, системы уголовного правосудия, социальной стабильности, экологические и медицинские результаты в сроки, установленные выборами (2-4 года), а потом через голосование на выборах граждане формулируют более успешные правительства.В Украине данная тема практически никогда не была освещена. Цель этой статьи дать системную оценку теории ретроспективного голосования, как ведущей теории современных электоральных демократий. Цель статьи была достигнута с помощью метода системного анализа. ; В останні роки в області пояснення поведінки виборців стався ренесанс, в значній мірі обумовлений несподіваними наслідками виборів. За минулі п'ять років вчені багато дізналися про те, як виборці насправді приймають рішення і що їх поведінка має на увазі для демократичної відповідальності і суспільного добробуту. Проте, ці досягнення в галузі знань також породили більше відкритих питань, ніж відповідей. Ретроспективне голосування - це концепція в американській політичній науці, суть якої зводиться до того, що суспільство може оцінювати минулу політичну діяльність уряду. Виборці розглядають діяльність уряду за такими критеріями як ефективність економіки, системи кримінального правосуддя, соціальної стабільності, екологічні та медичні результати в терміни, встановлені виборами (2-4 роки), а потім через голосування на виборах громадяни формулюють більш успішні уряди. В Україні дана тема практично ніколи не була освітлена. Мета цієї статті дати системну оцінку теорії ретроспективного голосування, як провідної теорії сучасних електоральних демократій. Мета статті була досягнута за допомогою методу системного аналізу.
The article investigates the approaches to the genesis and evolution of institutionalism theory. The aim of the study is a retrospective analysis of the institutional approach in political science and tracing the evolution of the institutional paradigm. The author proceeds from the fact that in the institutional tradition there are several theoretical blocks, such as: French legal institutionalism, institutional issues of sociological and political thought of the XIX - first half of the twentieth century, and American economic institutionalism of the same period. It was found out that the institutional approach as a holistic methodological program for studying the social order was first developed within the sociological direction of Western European jurisprudence. It is determined that the basis of institutional theory in French jurisprudence is the idea of equilibrium, according to which social development is regarded as a spontaneous equilibrium process, and the order that emerges in the process of such development is not predetermined by nature or sovereign. It is revealed that the researchers of the XIX - first half of the XX century interpret institutions mainly as fundamental collective social structures, the normative and legitimating power of which lies in the sphere of values, while their attention is concentrated around formal institutions. Im addition, the article highlights the significant contribution to the development of the institutional paradigm of the representatives of the economic theory of American institutionalism. It has been found that within the tradition of American institutionalism, the nature of institutions is explained as a set of informal and derived formal norms of thought and behavior that determine human interaction with the environment, as well as human relationships. The temporality of the variability of institutions occurs as a result of conscious and unconscious choice of people. It is substantiated that «classical» institutionalism considered politics as a normative system free from individual interests. A characteristic feature of this tradition was legalism, which involves the interpretation of politics in terms of constitution and law. At the same time, the idealization of institutions led to the idealization of the public interests they reflected, which acquired the character of an independent entity, not related to the interests of specific individuals. That is why holistic methodology is a key feature of the old institutionalism. The author concludes that the objectivist approach remains fundamental to traditional institutionalism. This narrows the scope for exploring the role of the subjective factor in political processes. In addition to objectivism, a specific feature of this approach is the institutional-structural determinism in the understanding of political reality. Political reality in this regard is viewed as completely dependent on the formatting and functioning of political institutions. ; У статті досліджено підходи до генезису та еволюції теорії інституціоналізму. Метою дослідження є ретроспективний аналіз інституціонального підходу в політичній науці та прослідковування еволюції інституціональної парадигми. Автор виходить з того, що в інституціональній традиції є кілька теоретичних блоків, як-то: французький правовий інституціоналізм, інституціональна проблематика представників соціологічної та політологічної думки ХІХ – першої половини ХХ століття, а також американський економічний інституціоналізм цього ж періоду. З'ясовано, що інституціональний підхід як цілісна методологічна програма вивчення соціального порядку вперше був розроблений в межах соціологічного напрямку західноєвропейського правознавства. Визначено, що основою інституціональної теорії у французькому правознавстві є ідея рівноваги, за якою суспільний розвиток відбувається як спонтанний рівноважний процес, а порядок, який постає в процесі такого розвитку, не є наперед встановленим ні природою, ні сувереном. Розкрито, що дослідники ХІХ – першої половини ХХ ст. трактують інститути переважно як фундаментальні колективні структури суспільства, нормативна і легітимаційна сила яких міститься у сфері цінностей, однак їх увага сконцентрована довкола формальних інститутів. Виокремлено суттєвий внесок у розвиток інституціональної парадигми представників економічної теорії американського інституціоналізму. З'ясовано, що в межах традиції американського інституціоналізму природа інститутів пояснюється як сукупність неформальних і похідних від них формальних норм мислення та поведінки, що визначають взаємодію людини з навколишнім середовищем, а також відносини між людьми. Темпоральність змінюваності інститутів відбувається у результаті свідомого та несвідомого вибору людей. Обґрунтовано, що «класичний» інституціалізм розглядав політику як незалежну від індивідуальних інтересів нормативну систему. Характерною прикметою відповідної традиції був легалізм, який передбачає інтерпретацію політики в термінах конституції і права. Водночас ідеалізація інститутів зумовлювала ідеалізацію відображуваних ними суспільних інтересів, що набували характеру самостійної сутності, не пов'язаної з інтересами конкретних індивідів. Тому саме холістська методологія є ключовою ознакою старого інституціоналізму. Автор доходить висновку, що об'єктивістський підхід залишається базовим для традиційного інституціоналізму. При цьому відбувається звуження можливостей дослідження ролі суб'єктивного чинника в політичних процесах. Крім об'єктивізму, специфічною прикметою вказаного підходу є інституціонально-структурний детермінізм у розумінні політичної реальності. Політична реальність у цьому плані розглядається як повністю залежна від форматування і функціонування політичних інститутів. ; У статті досліджено підходи до генезису та еволюції теорії інституціоналізму. Метою дослідження є ретроспективний аналіз інституціонального підходу в політичній науці та прослідковування еволюції інституціональної парадигми. Автор виходить з того, що в інституціональній традиції є кілька теоретичних блоків, як-то: французький правовий інституціоналізм, інституціональна проблематика представників соціологічної та політологічної думки ХІХ – першої половини ХХ століття, а також американський економічний інституціоналізм цього ж періоду. З'ясовано, що інституціональний підхід як цілісна методологічна програма вивчення соціального порядку вперше був розроблений в межах соціологічного напрямку західноєвропейського правознавства. Визначено, що основою інституціональної теорії у французькому правознавстві є ідея рівноваги, за якою суспільний розвиток відбувається як спонтанний рівноважний процес, а порядок, який постає в процесі такого розвитку, не є наперед встановленим ні природою, ні сувереном. Розкрито, що дослідники ХІХ – першої половини ХХ ст. трактують інститути переважно як фундаментальні колективні структури суспільства, нормативна і легітимаційна сила яких міститься у сфері цінностей, однак їх увага сконцентрована довкола формальних інститутів. Виокремлено суттєвий внесок у розвиток інституціональної парадигми представників економічної теорії американського інституціоналізму. З'ясовано, що в межах традиції американського інституціоналізму природа інститутів пояснюється як сукупність неформальних і похідних від них формальних норм мислення та поведінки, що визначають взаємодію людини з навколишнім середовищем, а також відносини між людьми. Темпоральність змінюваності інститутів відбувається у результаті свідомого та несвідомого вибору людей. Обґрунтовано, що «класичний» інституціалізм розглядав політику як незалежну від індивідуальних інтересів нормативну систему. Характерною прикметою відповідної традиції був легалізм, який передбачає інтерпретацію політики в термінах конституції і права. Водночас ідеалізація інститутів зумовлювала ідеалізацію відображуваних ними суспільних інтересів, що набували характеру самостійної сутності, не пов'язаної з інтересами конкретних індивідів. Тому саме холістська методологія є ключовою ознакою старого інституціоналізму. Автор доходить висновку, що об'єктивістський підхід залишається базовим для традиційного інституціоналізму. При цьому відбувається звуження можливостей дослідження ролі суб'єктивного чинника в політичних процесах. Крім об'єктивізму, специфічною прикметою вказаного підходу є інституціонально-структурний детермінізм у розумінні політичної реальності. Політична реальність у цьому плані розглядається як повністю залежна від форматування і функціонування політичних інститутів.
The аrticle presents the role of journalistic ethics in the journalists' work. Media are based on legal and ethical standards and form a public opinion. Moral and ethical norms are fixed in the ethical codes and are the basis of information legislation. Journalists are responsible to society for objectivity, truthfulness, reliability of communications. Intensification of attention to the issue of journalists' compliance with ethical requirements is related with the current political situation in Ukraine. Namely, the struggle for power and unannounced war have become the cause of sponsored materials and hidden advertising. The process of journalistic work and its results relate to the interests of many people. Media promptly and accurately inform the audience about the events in the world and help people to choose their own model of behavior. The choice of a theme, purpose of the material, the selection of facts, evaluation, composition reflect the journalist attitude to those about whom and for whom they work. That is, moral relations are woven into the content of the journalist's work. So professionalism should be moral. A professional journalist gains commitment, trust and authority among the audience. Any manipulation of information is unacceptable. A journalist should be aware of moral responsibility to society for distorted opinions, unconfirmed facts, ordered materials, etc. Conscience as a moral feeling and as a measure of self-esteem allows them to choose how to act. Job requires a journalist to gather information correctly, to ask questions, not to distort other people's words or opinions, to respect the interlocutors and another's point of view. Media professionals must make their own choices while constantly in a conflict of interest. Modern Ukrainian realities are rather complicated and ambiguous. Society is experiencing difficult moments of formation. Journalists should be responsible to collect and disseminate information, to be impartial, fair, to avoid conflicts of interest.Key words: journalistic ethics, professional standards, morality, universal values, moral choice, independent media. ; У статті йдеться про роль журналістської етики в роботі журналістів, про теоретичні аспекти та сучасні виклики, з якими зіштовхуються журналісти у практичній діяльності, а також про необхідність дотримання професійних стандартів у роботі.Ключові слова: журналістська етика, професійні стандарти, мораль, загальнолюдські цінності, моральний вибір, незалежні медіа.
