The paper analyzed the basic scientifi c approaches to separation of concepts such as «executive» and «governance». Investigated the relationship between these concepts in the former Soviet Union and Europe. ; В статье проанализированы основные подходы ученых к разграничению таких понятий, как «исполнительная власть» и «государственное управление». Исследованы вопросы соотношения указанных понятий в странах бывшего СССР и странах Европы. ; У статті проаналізовано основні підходи науковців до розмежування таких понять, як «виконавча влада» та «державне управління». Досліджено питання їх співвідношення у країнах колишнього СРСР та Європи.
У статті проаналізовано основні підходи науковців до розмежування таких понять, як «виконавча влада» та «державне управління». Досліджено питання їх співвідношення у країнах колишнього СРСР та Європи. ; В статье проанализированы основные подходы ученых к разграничению таких понятий, как «исполнительная власть» и «государственное управление». Исследованы вопросы соотношения указанных понятий в странах бывшего СССР и странах Европы. ; The paper analyzed the basic scientifi c approaches to separation of concepts such as «executive» and «governance». Investigated the relationship between these concepts in the former Soviet Union and Europe.
Значення менеджментної парадигми управління визначається тим, що це є найбільш адекватна модель упровадження освітніх інновацій. Інноваційні підходи до управління, обгрунтовані в теорії менеджменту, відповідають потребам переорієнтації управління на потреби споживача освітніх послуг. Основна причина цього полягає у діяльнісному характері менеджменту, його орієнтації на управління освітою як соціокультурно детермінованим процесом в усьому багатстві соціальних, організаційних та особистісних взаємовідносин. В сучасних умовах найбільший вплив на інноваційні процеси в управлінні здійснює адміністративний менеджмент. Поширення системних нововведень в освітній сфері створює передумови для впливу на систему державного управління найбільш динамічного напряму менеджменту – інноваційного. Інноваційний менеджмент - це цілеспрямована система управління інноваційною діяльністю, її ресурсами, людьми, які беруть участь у розробці і впровадженні новацій з метою досягнення максимальної ефективності інновацій як найважливішого чинника розвитку системи управління. Фокусом інноваційного менеджменту в управлінні освітою є вироблення стратегії освітніх інновацій як у межах самої освітньої сфери, так і стосовно управління інноваційними процесами у її взаємодії з соціокультурним оточенням. Розробка і розповсюдження інновацій є пріоритетним напрямом стратегії управління освітою в сучасну епоху, оскільки визначає решту напрямів освітньої стратегії. ; Значення менеджментної парадигми управління визначається тим, що це є найбільш адекватна модель упровадження освітніх інновацій. Інноваційні підходи до управління, обгрунтовані в теорії менеджменту, відповідають потребам переорієнтації управління на потреби споживача освітніх послуг. Основна причина цього полягає у діяльнісному характері менеджменту, його орієнтації на управління освітою як соціокультурно детермінованим процесом в усьому багатстві соціальних, організаційних та особистісних взаємовідносин. В сучасних умовах найбільший вплив на інноваційні процеси в управлінні здійснює адміністративний менеджмент. Поширення системних нововведень в освітній сфері створює передумови для впливу на систему державного управління найбільш динамічного напряму менеджменту – інноваційного. Інноваційний менеджмент - це цілеспрямована система управління інноваційною діяльністю, її ресурсами, людьми, які беруть участь у розробці і впровадженні новацій з метою досягнення максимальної ефективності інновацій як найважливішого чинника розвитку системи управління. Фокусом інноваційного менеджменту в управлінні освітою є вироблення стратегії освітніх інновацій як у межах самої освітньої сфери, так і стосовно управління інноваційними процесами у її взаємодії з соціокультурним оточенням. Розробка і розповсюдження інновацій є пріоритетним напрямом стратегії управління освітою в сучасну епоху, оскільки визначає решту напрямів освітньої стратегії. ; Value of management paradigm management determined that it is the most adequate model of implementation of educational innovations. Innovative approaches to governance, grounded in management theory, the needs reorientation of government to the needs of the consumer education. The main reason for this is the nature of activity management, its focus on management education as a social and cultural process determined in all the richness of social, organizational and personal relationships. In modern terms the greatest impact on innovation processes in governance provides administrative management. Distribution system innovations in the field of education creates opportunities to influence the system of government most directly dynamic management - innovation. Innovation Management - a purposeful innovation management system, its resources, people involved in developing and implementing innovations in order to maximize the effectiveness of innovation as the most important factor of the control system. The focus of innovation management in the management of education is to develop strategies of educational innovation as from within the educational sector, and about the management of innovation processes in its interaction with socio-cultural environment. Development and dissemination of innovation is a priority strategy of education in modern times, as it defines the rest of educational strategies.
The sense of the Good Governance principles that were developed on the base of the local regimes theory by the international organizations, and mean polycentric and the nonhierarchical regulation of the societal processes with the participation of the private and civic sectors, was defined.Council of Europe is promoting on the political and legal levels the concept of the local democracy using the mechanism of the international standards that are analyzed as the base of the national democratic regimes.The scenario of the rapid and radical transition towards the principles of the Good Governance was not realized in the countries where during the long period the system of the centralized and the bad corrupted governance was dominating, including Central and EastEuropean ones.The conclusion is made that mentioned above model of the Good Governance couldn't be realized in Ukraine taking into account existing legal and informal political practices that neglected the whole sense of the concept, the gained experience of the international organizations in the decentralization and local democracy fields, the partial practical implementation of the best examples.The existing practice of the bad governance conditioned the need of the formulation of the recommendations on the democratization and raising the level of efficiency of the local government, state and the local society in Ukraine. ; З'ясовано зміст концепції доброго (належного) врядування, яка була вироблена на основі теорії місцевих режимів міжнародними організаціями, і означає поліцентричне та неієрархічне регулювання суспільних процесів із залученням не лише приватного, але й громадського секторів.Рада Європи просуває на континенті концепцію місцевої демократії на політикоюридичному рівні, зокрема посередництвом міжнародних стандартів, розглядаючи її як підвалину загальнонаціональних демократичних режимів. В країнах, де тривалий період функціонувала система централізованого і, водночас, неналежного корумпованого управління, включно центрально і східноєвропейських, не був здійснений сценарій швидкого, радикального переходу до принципів доброго врядування. Визначено, що в Україні, незважаючи на ознайомлення з концепцією належного врядування на місцевому рівні, досвід діяльності міжнародних організацій, агентств у сфері децентралізації та місцевої демократії, точкове поширення кращих практик, ця модель не могла бути реалізованою, враховуючи правові та неформальні політичні практики.З'ясована практика неналежного врядування визначила потребу формулювання рекомендацій щодо демократизації та підвищення рівня ефективності взаємодії структур місцевого самоврядування, держави та громадянського суспільства в Україні. ; З'ясовано зміст концепції доброго (належного) врядування, яка була вироблена на основі теорії місцевих режимів міжнародними організаціями, і означає поліцентричне та неієрархічне регулювання суспільних процесів із залученням не лише приватного, але й громадського секторів.Рада Європи просуває на континенті концепцію місцевої демократії на політикоюридичному рівні, зокрема посередництвом міжнародних стандартів, розглядаючи її як підвалину загальнонаціональних демократичних режимів. В країнах, де тривалий період функціонувала система централізованого і, водночас, неналежного корумпованого управління, включно центрально і східноєвропейських, не був здійснений сценарій швидкого, радикального переходу до принципів доброго врядування. Визначено, що в Україні, незважаючи на ознайомлення з концепцією належного врядування на місцевому рівні, досвід діяльності міжнародних організацій, агентств у сфері децентралізації та місцевої демократії, точкове поширення кращих практик, ця модель не могла бути реалізованою, враховуючи правові та неформальні політичні практики.З'ясована практика неналежного врядування визначила потребу формулювання рекомендацій щодо демократизації та підвищення рівня ефективності взаємодії структур місцевого самоврядування, держави та громадянського суспільства в Україні.
У статті проаналізовано особливості застосування ситуаційної методології та ситуаційного аналізу в державному управлінні, прогнозний потенціал аналітичної діяльності, визначено основні проблеми станов-лення ефективної демократичної політичної системи. ; В статье проанализированы особенности применения ситуационной методологии и ситуационного ана-лиза в государственном управлении, прогнозный потенциал аналитической деятельности, определены ос-новные проблемы становления эффективной демократической политической системы. ; The characteristics of innovational potential of state administration in modern Ukraine are analyzed in the given article. The basic problems of effective democratic political system formation are defined.
У статті проаналізовано особливості застосування ситуаційної методології та ситуаційного аналізу в державному управлінні, прогнозний потенціал аналітичної діяльності, визначено основні проблеми станов-лення ефективної демократичної політичної системи. ; В статье проанализированы особенности применения ситуационной методологии и ситуационного ана-лиза в государственном управлении, прогнозный потенциал аналитической деятельности, определены ос-новные проблемы становления эффективной демократической политической системы. ; The characteristics of innovational potential of state administration in modern Ukraine are analyzed in the given article. The basic problems of effective democratic political system formation are defined.
The questions of the interdependence of democratic transformations in modern Ukraine, and the need to create an effective system of control by the organized society over the activities of government agencies are considered . Some directions for creation of such mechanism and for increase of civic participation of the population are suggested. ; Рассматриваются вопросы взаимообусловленности демократических преобразований в современной Украине и необходимости создания эффективной системы контроля со стороны организованного общества над деятельностью государственных учреждений. Предлагаются некоторые направления создания такого механизма и повышения гражданской активности населения. ; Розглядаються питання взаємозумовленості демократичних перетворень у сучасній Україні та необхідності створення ефективної системи контролю з боку організованого суспільства над діяльністю державних установ. Пропонуються деякі напрями створення такого механізму та підвищення громадянської активності населення.
The questions of the interdependence of democratic transformations in modern Ukraine, and the need to create an effective system of control by the organized society over the activities of government agencies are considered . Some directions for creation of such mechanism and for increase of civic participation of the population are suggested. ; Рассматриваются вопросы взаимообусловленности демократических преобразований в современной Украине и необходимости создания эффективной системы контроля со стороны организованного общества над деятельностью государственных учреждений. Предлагаются некоторые направления создания такого механизма и повышения гражданской активности населения. ; Розглядаються питання взаємозумовленості демократичних перетворень у сучасній Україні та необхідності створення ефективної системи контролю з боку організованого суспільства над діяльністю державних установ. Пропонуються деякі напрями створення такого механізму та підвищення громадянської активності населення.
Public-private partnership is one of the most effective forms of cooperation between public authorities and local self-government with the business in order to solve an important social and economic problems of the municipalities. International practice of interaction between government and the private sector shows that the realization of such projects allows to improve the quality and efficiency of public services, contributes to the modernization and development of socially important infrastructure facilities, stimulate the development of business activity.The necessity of the using of public-private partnerships for providing sustainable development of the territories is grounded in the article. The principles of effective management in public-private partnerships are analyzed in different countries and in Ukraine. Priority tasks and barriers to the development of PPP in Ukraine are determined. It was revealed that key factors of effective interaction between government and private business is the availability of appropriate legal and regulatory framework, financial support for the development of PPP, the formation of the institutional structure of the PPP, human resources development of PPP. ; В статье обоснована необходимость использования механизмов государственно-частного партнерства для обеспечения устойчивого развития территорий. Проведен анализ принципов эффективного управления в сфере государственно-частного партнерства (ГЧП) в разных странах и в Украине. Определены приоритетные задания и барьеры на пути развития ГЧП в Украине. Выявлено, что ключевыми факторами эффективного взаимодействия государства и частного бизнеса является наличие необходимой нормативно-правовой базы, финансовое обеспечение развития ГЧП, формирование институциональной структуры ГЧП, кадровое обеспечение развития ГЧП. ; У статті обґрунтована необхідність застосування механізмів державно-приватного партнерства (ДПП) для вирішення важливих соціально-економічних проблем та забезпечення сталого розвитку адміністративно-територіальних утворень. Проведено аналіз принципів ефективного управління у сфері ДПП у світі та в Україні. Окреслено пріоритетні завдання та бар'єри на шляху розвитку державно-приватного партнерства в Україні.
Розглянуті призначення, задачі та вимоги до системи оперативної підтримки дій людини-управлінця, яка є перспективним напрямком підвищення ефективності систем управління військового призначення. ; Рассмотрены назначение, задачи и требования к системе оперативной поддержки действий человекауправленца, которая является перспективным направлением для повышения эффективности систем управления военного назначения. ; Considered appointment, tasks and system requirements operational support action man-Manager, which is a promising direction for improving governance systems effectiveness of military purpose.
