Suchergebnisse

The the tolerance as a necessary element in modern international relations in the context of the concept of multiculturalism is researched. The author examines the origins of multiculturalism to explore the place of the phenomenon of tolerance in modern society. Different approaches to the definition of the tolerance and its relationship with the concept of toleration and political correctness are outlined. The basic model of building a tolerant world picture is analyzed.Was proved that the forming of a tolerant world picture is essential for the successful development of our system of international relations, and the tolerance is a condition of self-preservation of the human culture. ; Исследована толерантность как необходимый элемент современных международных отношений в контексте концепции мультикультурализма. Рассматриваются истоки мультикультурализма с целью исследовать место феномена толерантности в современном обществе. Обозначены различные подходы к определению самой толерантности и ее связи с понятием терпимости и политкорректности. Проанализированы основные модели построения толерантной картины мира. Доказывается, что формирование толерантной картины мира необходимо для успешного развития системы международных отношений современности, а сама толерантность является условием самосохранения культуры человечества. ; Досліджено толерантність як необхідний елемент сучасних міжнародних відносин у контексті концепції мультикультуралізму. Розглядаються витоки мультикультуралізму з метою дослідити місце феномена толерантності у сучасному суспільстві. Окреслено різні підходи до визначення самої толерантності та її зв'язки з поняттям терпимості та політкоректності. Проаналізовано основні моделі побудови толерантної картини світу. Доводиться, що формування толерантної картини світу є необхідним для успішного розвитку системи міжнародних відносин сучасності, а сама толерантність є умовою самозбереження культури людства.

the articlereveals the cultural specificity of the concept of TOLERANCE in the English language worldview. The author states that theconcept of TOLERANCE is a culturally depended concept that considers as important part of social interaction – both within oneculture and intercultural communication. That's why tolerance in the English language worldview is considered as the regulativesystem of values which depends on the norms of society. The aim of the article is to study the dynamics of changes in theassociative field of the concept of TOLERANCE on the associative thesaurus data. Concepts are constantly balancing betweenthe preservation of stable features and the dynamics of development, which is due to changes in our attitude and knowledge aboutthe world. The analysis of such changes is relevant for modern cognitive studies, as it will contribute to the understanding of thefeatures of categorization and conceptualization in a particular lingiaculture. To divide all association into thematic groups themethod of cognitive interpretation was used. The emotional and axiological characteristics of the concept was identified. Themost important for ordinary native speaker features was investigated. The results are as follows: the cognitive characteristics ofthe concept of TOLERANCE could be found in other cultures, but there are also specific for English linguaculture features.Tolerance circulated into all spheres of public life, particularly in the religious, political and educational spheres. The dynamics ofchanges showed that the religious related associations melted. In the political sphere, tolerance appears not as an authoritarian, butas an egalitarian system of interaction within society. Associations that pointed to the medical sense of tolerance, almost nevermet in the data of the ХХ century, but became growing in numbers in the XXI century. The scale of the tolerance in associativethesaurus ranges from polite indifference to full acceptance. And yet, in the English linguаculture the concept of TOLERANCEis associated with reason, rationality, gentle and peaceful coexistence. At the same time, the semantic relations of the conceptreveal many evaluative and emotional meanings. An additional means of verification were the stimuli that got responses"tolerance". That allowed to establish a network of close concepts, which corresponds with the tolerance. In conclusion, theauthor summarizes the preliminary results and outlines ways to further study of this problem. References1. Batsevych, Floriy. 2012. Tolerantnist yak sotsialno-kulturnyi fenomen: svitohliadno-metodolohichnyi aspect: kol.monohr. Lviv, LNU imeni IvanaFranka.2. Barsalou, Lawrence W. 1992b. "Frames, concepts, and conceptual fields". Frames, fields, and contrasts: Newessays in semantic and lexical organization. Hillsdale, NJ: Lawrence Erlbaum 21–74.3. Forst, Rainer. 2010. Two stories about toleration. Recon Online Working Paper 2010/15. Accessed March 22,2019. http://www.reconproject.eu/projectweb/portalproject/AbstractRECONwp1015.html4. Heyd, David. 2008. "Is Toleration a Political Virtue?" Toleration and its Limits. New York: New York University Press.5. Kiss, George Armstrong, Christine Milroy, Robert Piper, J.R.I. 1972. An associative thesaurus of English.Edinburgh: University of Edinburgh, MRC Speech and Communication Unit6. The "Small World of Words" English word association norms. Accessed March 20, 2019.https://smallworldofwords.org/ru/project/explore7. Williams, Melissa S. Waldron, Jeremy. 2008. Toleration and its Limits. New York: New York University Press ; Стаття спрямована на встановлення культурної специфіки концепту TOLERANCE в англійській мовнійкартині світу. Толерантність розглянуто як культурно зумовлений концепт, який відіграє важливу роль у соціальнійвзаємодії і усередині однієї культури, і в міжкультурної комунікації. Метою статті є вивчення структуриасоціативного поля концепту TOLERANCE та динаміки змін когнітивних ознак концепту. Концепти постійнобалансують між збереженням стабільних ознак і динамікою розвитку, зумовлено зміною наших знань і ставлення донавколишнього світу. Вивчення таких змін актуально для сучасних когнітивних досліджень, оскільки сприятимерозумінню особливостей категоризації та концептуалізації в певній лінгвокультурі. Матеріалом слугували даніасоціативних словників, що фіксують часовий зріз мовної свідомості. У роботі використано метод когнітивноїінтерпретації, за допомогою якого всі асоціації були розділені на тематичні групи, виокремлено емоційні йаксіологічні характеристики концепту, а також ознаки, які є найбільш значущими для пересічного носія мови. Отже,концепт TOLERANCE має універсальні характеристики, які трапляються і в інших культурах, але також демонструєриси, властиві лише англійській лінгвокультурі. Толерантність в англійській мовній картині світу розглядається якрегулятивна система оцінних значень, яка залежить від прийнятих у суспільстві норм. Толерантність проникає в усісфери суспільного життя, особливо яскраво вона проявляється в релігійній, політичній, навчальній сферах. Динаміказмін показала, що асоціації, пов'язані з релігійною сферою, отримали низьку частотність. У політичному середовищітолерантність постає в мовній свідомості не як авторитарна, а егалітарна система взаємодії всередині суспільства.Асоціації, які вказували на медичне значення толерантності, майже не траплялися в даних ХХ ст., але їх сталонабагато більше в ХХІ ст. Шкала толерантності в асоціативних тезаурусах коливається від ввічливої байдужості доповного прийняття. І все ж в англійській лінгвокультурі толерантність асоціюється з розумом, раціональністю,доброзичливим і спокійним співіснуванням. Водночас в семантичних зв'язках концепту виявляється багато оціннихта емоційних значень. Додатковим засобом верифікації стали стимули, на які були отримані реакції «толерантність».Це дало змогу створити мережу близьких концептів, які співвідносяться з поняттям «толерантність». На завершенняавтор підбиває підсумки і визначає шляхи подальшого дослідження цієї проблематики.

The the tolerance as a necessary element in modern international relations in the context of the concept of multiculturalism is researched. The author examines the origins of multiculturalism to explore the place of the phenomenon of tolerance in modern society. Different approaches to the definition of the tolerance and its relationship with the concept of toleration and political correctness are outlined. The basic model of building a tolerant world picture is analyzed.Was proved that the forming of a tolerant world picture is essential for the successful development of our system of international relations, and the tolerance is a condition of self-preservation of the human culture. ; Исследована толерантность как необходимый элемент современных международных отношений в контексте концепции мультикультурализма. Рассматриваются истоки мультикультурализма с целью исследовать место феномена толерантности в современном обществе. Обозначены различные подходы к определению самой толерантности и ее связи с понятием терпимости и политкорректности. Проанализированы основные модели построения толерантной картины мира. Доказывается, что формирование толерантной картины мира необходимо для успешного развития системы международных отношений современности, а сама толерантность является условием самосохранения культуры человечества. ; Досліджено толерантність як необхідний елемент сучасних міжнародних відносин у контексті концепції мультикультуралізму. Розглядаються витоки мультикультуралізму з метою дослідити місце феномена толерантності у сучасному суспільстві. Окреслено різні підходи до визначення самої толерантності та її зв'язки з поняттям терпимості та політкоректності. Проаналізовано основні моделі побудови толерантної картини світу. Доводиться, що формування толерантної картини світу є необхідним для успішного розвитку системи міжнародних відносин сучасності, а сама толерантність є умовою самозбереження культури людства.

This article is devoted to the principle «Unity in diversity», the analysis of its internal contradictions and limits of its applicability in a particular political, ideological, religious, etc. situation in the community. It is cautioned against an abstract interpretation of the essence of this principle and mechanical approach to its use as a guiding paradigm in the political, cultural and ideological activities. The article highlights the positive and negative effects of the introduction of the principle «Unity in diversity» — as in the developed democratic countries, and in Ukrainian society. Highlights in the article collision caused condescending attitude to the views and actions that carry anti-social, anti-national and anti-state ideas. ; Статья посвящена рассмотрению принципа «единство в разнообразии», анализуего внутренних противоречий. Выделены позитивные и негативные последствияего внедрения — как в развитых демократических странах, так и в украинском социуме. Среди них — как демократизация, развитие социального самоуправления, усиление открытости общества, так и социальные конфликты, вызванные снисходительным отношением к структурам и взглядам, которые несут в себе деструктивные идеи. ; Стаття присвячена розгляду принципу «єдність через розмаїття», аналізовійого внутрішніх суперечностей. Виділені можливі позитивні та негативнісоціальні наслідки його впровадження — як у розвинених демократичнихкраїнах, так і в українському соціумі. Серед них — як демократизація,розвиток соціального самоуправління, посилення відкритості суспільства,так і соціальні конфлікти, викликані поблажливим ставленням до новоутворень, що несуть в собі деструктивні ідеї.

The article analyzes the policy and practice of neo-imperialism in the Russian Federation, examines the specificity of Putinizm as a historical challenge posed by the post-Soviet post-colonial elites of the former USSR, in this case, the Ukrainian ones. Existing certain toleration of the culture of the colonizer, inherent in a large number of representatives of the Ukrainian elites, both political, and economic and creative, is one of the hallmarks of their unshakable post-colonialism, which, in turn, hinders the transformation of Ukraine into a modern European civilized state and a full-fledged modern nation. The need for a more determined opposition to the political and ideological influences of the modern Kremlin, its neo-imperial actions, theprovision of more effective and tougher resistance to the aggressor-Putin's Russia, which invaded Ukraine and imposed a hybrid war on its people, is not only a requirement that is relevant to self-preservation and consolidation Ukrainian independent nation, but also a persistent advice from the politicians of different countries who are committed to Ukraine and advanced analysts from the present-day Russia. Moreover, the real history of post-Soviet Ukraine and the post-Soviet Russia is a confirmation of the differences, including ideological, between the two peoples. At a time when post-colonial Ukraine was looking for itself in the labyrinths of many, and especially of the two-vectored, having finally ended on the road to a common European home, Russia tried to become democratic, but its efforts in this direction ended in defeat. Some of the contemporary Russian philosophers generally argue that the post-Soviet period in Russia went on an effort to return to the USSR. The Russian post-Soviet postcolonial period tried to get rid of their own "humiliation" and "to rise from their knees". A number of contemporary Russian intellectuals even argues that raising the people from their knees is the only real merit of the President of the Russian Federation VV. Putin before the Russian people. For example, the president of Lithuania Dalia Grybauskaitė has repeatedly expressed the opinion that Ukraine should take a much more resolute stand against the policies and actions of Putin's Russia. The ability to effectively confront an insidious aggressor - Putin's Russia - has become an exam today for Ukrainian elites regarding their viability and effectiveness.

This article reviews the problem of the marginal communities' representation in Richard Rorty's philosophy. The purpose of the research is to analyze a specific character of the legitimating the marginal communities' representatives in the levels of the social formations, participative democracy, and social antagonism. A theoretical base of the research consists of the works by R. Rorty, A. Badiou, P. Bruckner, J. Ranciere, K. Marx, and B. Latour. On the example of the USA, the right for a state as the legal institution to represent the national interests was reasoned in spite of the cases with the violation of the principle of the fundamental moral action in its history (slavery; the Vietnam war), due to the constructive character of the social experiments and the realization of their creative character. The issue of self-identification with the Other is revealed, based not on the similarity with the particular individuals but rather on the empathy to the other culture's autonomous subject, who has the right for respect and dignity. The ways of achieving a balance between a social antagonism in the pluralism of the opinions and an intersubjective consensus between the members of a liberal community, necessary to omit the shaping up of a tyranny, are also analyzed. The necessity of toleration of the polyphonic discussions is explained on the example of a possible dictatorship in the ethically unified community, regulated with the strict repressive imperatives. Generally, the inclusivity of a Rortian liberal utopia, where the representatives of different social groups have the voting rights and are solidarized on the principles of the sentimental education, have been analyzed. This research will find its application in the following analysis of the factors of the otherness in the sentimental education.Manuscript received 18.02.2020 ; У статті розглянуто проблему представлення маргіналізованих спільнот у досконалому суспільстві майбутнього, ліберальній утопії Ричарда Рорті. Метою дослідження було проаналізувати специфіку легітимації представників маргіналізованих груп на рівні державних утворень, партиципативної демократії та соціального антагонізму. Теоретичною базою дослідження є праці Ричарда Рорті, Алена Бадью, Паскаля Брюкнера, Михайла Бахтіна, Жака Рансьєра, Карла Маркса та Бруно Латура. На прикладі США було аргументовано наявність у держави як інституції права представляти інтереси народу попри випадки порушення принципу фундаментальної моральної дії, внаслідок конструктивного характеру соціальних експериментів. Питання самоідентифікації з Іншим було розкрито на основі не так подібності з певними індивідами, як емпатії до автономного суб'єкта іншої культури, що має право на повагу та гідність. Також було проаналізовано шляхи досягнення балансу між соціальним антагонізмом у плюралізмі думок та інтерсуб'єктивним консенсусом між членами ліберальної спільноти. Загалом, продемонстровано інклюзивність ліберальної утопії Рорті, де право голосу матимуть представники диверсифікованих соціальних груп, а солідаризація відбуватиметься на основі сентиментальної освіти.Матеріал надійшов 18.02.2020

This article reviews the problem of the marginal communities' representation in Richard Rorty's philosophy. The purpose of the research is to analyze a specific character of the legitimating the marginal communities' representatives in the levels of the social formations, participative democracy, and social antagonism. A theoretical base of the research consists of the works by R. Rorty, A. Badiou, P. Bruckner, J. Ranciere, K. Marx, and B. Latour. On the example of the USA, the right for a state as the legal institution to represent the national interests was reasoned in spite of the cases with the violation of the principle of the fundamental moral action in its history (slavery; the Vietnam war), due to the constructive character of the social experiments and the realization of their creative character. The issue of self-identification with the Other is revealed, based not on the similarity with the particular individuals but rather on the empathy to the other culture's autonomous subject, who has the right for respect and dignity. The ways of achieving a balance between a social antagonism in the pluralism of the opinions and an intersubjective consensus between the members of a liberal community, necessary to omit the shaping up of a tyranny, are also analyzed. The necessity of toleration of the polyphonic discussions is explained on the example of a possible dictatorship in the ethically unified community, regulated with the strict repressive imperatives. Generally, the inclusivity of a Rortian liberal utopia, where the representatives of different social groups have the voting rights and are solidarized on the principles of the sentimental education, have been analyzed. This research will find its application in the following analysis of the factors of the otherness in the sentimental education.Manuscript received 18.02.2020 ; У статті розглянуто проблему представлення маргіналізованих спільнот у досконалому суспільстві майбутнього, ліберальній утопії Ричарда Рорті. Метою дослідження було проаналізувати специфіку легітимації представників маргіналізованих груп на рівні державних утворень, партиципативної демократії та соціального антагонізму. Теоретичною базою дослідження є праці Ричарда Рорті, Алена Бадью, Паскаля Брюкнера, Михайла Бахтіна, Жака Рансьєра, Карла Маркса та Бруно Латура. На прикладі США було аргументовано наявність у держави як інституції права представляти інтереси народу попри випадки порушення принципу фундаментальної моральної дії, внаслідок конструктивного характеру соціальних експериментів. Питання самоідентифікації з Іншим було розкрито на основі не так подібності з певними індивідами, як емпатії до автономного суб'єкта іншої культури, що має право на повагу та гідність. Також було проаналізовано шляхи досягнення балансу між соціальним антагонізмом у плюралізмі думок та інтерсуб'єктивним консенсусом між членами ліберальної спільноти. Загалом, продемонстровано інклюзивність ліберальної утопії Рорті, де право голосу матимуть представники диверсифікованих соціальних груп, а солідаризація відбуватиметься на основі сентиментальної освіти.Матеріал надійшов 18.02.2020

This article reviews the problem of the marginal communities' representation in Richard Rorty's philosophy. The purpose of the research is to analyze a specific character of the legitimating the marginal communities' representatives in the levels of the social formations, participative democracy, and social antagonism. A theoretical base of the research consists of the works by R. Rorty, A. Badiou, P. Bruckner, J. Ranciere, K. Marx, and B. Latour. On the example of the USA, the right for a state as the legal institution to represent the national interests was reasoned in spite of the cases with the violation of the principle of the fundamental moral action in its history (slavery; the Vietnam war), due to the constructive character of the social experiments and the realization of their creative character. The issue of self-identification with the Other is revealed, based not on the similarity with the particular individuals but rather on the empathy to the other culture's autonomous subject, who has the right for respect and dignity. The ways of achieving a balance between a social antagonism in the pluralism of the opinions and an intersubjective consensus between the members of a liberal community, necessary to omit the shaping up of a tyranny, are also analyzed. The necessity of toleration of the polyphonic discussions is explained on the example of a possible dictatorship in the ethically unified community, regulated with the strict repressive imperatives. Generally, the inclusivity of a Rortian liberal utopia, where the representatives of different social groups have the voting rights and are solidarized on the principles of the sentimental education, have been analyzed. This research will find its application in the following analysis of the factors of the otherness in the sentimental education.Manuscript received 18.02.2020 ; У статті розглянуто проблему представлення маргіналізованих спільнот у досконалому суспільстві майбутнього, ліберальній утопії Ричарда Рорті. Метою дослідження було проаналізувати специфіку легітимації представників маргіналізованих груп на рівні державних утворень, партиципативної демократії та соціального антагонізму. Теоретичною базою дослідження є праці Ричарда Рорті, Алена Бадью, Паскаля Брюкнера, Михайла Бахтіна, Жака Рансьєра, Карла Маркса та Бруно Латура. На прикладі США було аргументовано наявність у держави як інституції права представляти інтереси народу попри випадки порушення принципу фундаментальної моральної дії, внаслідок конструктивного характеру соціальних експериментів. Питання самоідентифікації з Іншим було розкрито на основі не так подібності з певними індивідами, як емпатії до автономного суб'єкта іншої культури, що має право на повагу та гідність. Також було проаналізовано шляхи досягнення балансу між соціальним антагонізмом у плюралізмі думок та інтерсуб'єктивним консенсусом між членами ліберальної спільноти. Загалом, продемонстровано інклюзивність ліберальної утопії Рорті, де право голосу матимуть представники диверсифікованих соціальних груп, а солідаризація відбуватиметься на основі сентиментальної освіти.Матеріал надійшов 18.02.2020

There has been investigated in the article the process of creation of the Papal States in Italy and their unification into the Pope's Patrimony (Patrimony of St. Peter), which preceded the formation of the Papal Empire. There have been considered the first legal acts, which recognized the Christians' freedom to worship, delegated the Church the authority to landed estate and settled the acknowledgment of political power of the Popes in the territories that belonged to them, namely: the Edict of Toleration by Galerius published at Nicomedia in 311, the Edict of Milan (313), Constitution of Constantine (321), Theodosian Code, in particular, its XVI book "On Universal or Catholic Church». There have been elucidated the peculiarities of obtaining land assets by the Church based on the above-mentioned legal acts as a result of donation or inheritance. The has been described the deed of gift of the King of the Lombards (Langobards) as of 728 as the first legal document, which gave in the possession of the Pope the whole city («The Donation of Sutri»). There has been analyzed the historical backgrounds and political and legal consequences as well as the historic significance of «The Donation of Pepin» -the donation of the king of Franks, an act effected in 754, when the Papal States was created de facto, confirmed in 756, which became its authorization within the limits of the Roman Province and the Exarchate of Ravenna. There have been revealed the falsehood of the Donation of Constantine diploma developed to prove «The Donation of Pepin». ; Досліджено процес утворення папських володінь в Італії та об`єднання їх у Папську вотчину (Патримоній св. Петра), що передувало заснуванню Папської держави. Розглянуто перші юридичні акти, які визнавали свободу віросповідання християн, надавали Церкві право на землеволодіння та закріплювали визнання політичної влади Римських пап на належних їм територіях. А саме: Нікомедійський едикт Галерія 311 року, який припинив переслідування християн, дозволивши їм вільно сповідувати свою релігію, зокрема будувати церкви і проводити служби, за умови, що вони будуть молитися за благополуччя імператора і держави. Міланський едикт 313 року надав християнству право легального існування у Римській імперії, встановив рівноправність усіх релігій і свободу віросповідування, та передбачив повернення християнам усієї власності, яка була у них відібрана під час переслідувань. Конституція Константина 321 року надала церквам право купувати нерухоме майно і володіти ним, а усім своїм підданим право заповідати своє майно на користь церкви. Кодекс Феодосія, що був складений у 435–438 роках, започаткував процес формування та оформлення правового статусу церкви. Виявлено, що Кодекс Феодосія містить закон 434 року про те, що майно духовенства за відсутності заповіту (ab intestato) і прямих спадкоємців передається церкві. Встановлено, що XVI книга даного Кодексу «Про універсальну або католицьку церкву» закріплює заборону єретикам щодо дарування і заповідання ними майна, та передбачає позбавлення єретиків їхніх землеволодінь. Висвітлено особливості набуття церквою на підставі даних правових актів землеволодінь внаслідок дарування і успадкування. З'ясовано, що поняття Патримонію св. Петра означало, що майно, отримане Папою у володіння, передається Петру як першому єпископу, а не цьому Папі, який виступає лише його наступником і як такий управляє цим майном. Простежено, що вже з часів правління папи Григорія І Великого (590–604) папство стало найбільшим в Італії землевласником та володіло відносною незалежністю від Візантійської імперії.Охарактеризовано дарчу короля лангобардів 728 року як перший правовий документ, який надав папі Римському у світське управління окреме місто («дар Сутрі»). Проаналі­зовано історичні передумови та політико-правові наслідки й історичне значення дарчої короля франків – «дару Пипіна» – як акту, здійсненого 754 року, коли Папська держава була утворена де-факто, та підтвердженого 756 року, що стало її санкціонуванням у межах Римської області та Равеннського екзархату. Розкрито сфальсифікованість розробленої для обґрунтування «дару Пипіна» грамоти «Константинів дар».

The article deals with practical activity of the workgroup created in order toadminister the Law of Ukraine «On condemnation of totalitarian regimes inUkraine and prohibition of propaganda of their insignia» within the town ofVinnytsia. The workgroup had to reveal objects containing communist andSoviet insignia that exists in the public urban area, to work out advice andpropositions as to replacing town toponyms containing insignia of communistthe totalitarian regime with new names.The article content is arranged in the following blocks: a) creation of theworkgroup; b) decision-making algorithm (from historians' point of view);c) scientific grounds of historian group activity; d) selection of objects forfurther discussion; e) procedure of discussion of proposed new toponyms.Six historians residing in Vinnytsia were introduced into the workgroup.They belong to various generations and represent both governmental andpublic organizations. The following principles have been defined for organizingof the historian group activity: - toleration (provides for respectful attitude towards various canons ofhistoric memory except for Soviet-communist one);- historicism (due regard to be paid not only to the past but to currenttendencies and challenges of the future as well);- education (the activity has to promote dialogs between various socialgroups and formation of unified collective memory);- local topicality with a view to the formation of unified image/brand of thetown.Several approaches to practical activity on replacing of toponyms havebeen developed in order to ensure smooth work process. They were intendedto be used simultaneously or in sequence depending on the actual situation butevery proposal was concerned from the proposed standpoints in line with allthe following approaches:- historicity (provides for restoration of historical names of places andimplementation of historical and urban practical methods of representationof the town history in toponymy);- commemoration (this approach traditionally provides for drawing attentionto the formation of ethnic and national identity and cultural matrixof the nation, but in the course of solving of nation-wide problems Vinnytsiahistorian group strived to be oriented to the identity of local urbancommunity);- locality (conformity of toponyms to peculiarities of nature, history,economics and culture of Vinnytsia, Bratslavshchyna, and Podillia regions);- concreteness (provides for conformity of a toponym to its actual local(in line with toponym's scale) circumstances (geographical, biological,industrial, cultural, religious, personological etc.);- actualization (due regard to be paid to the necessity of drawing attentionto certain events and persons that, as a rule, are not of the nationwidescale).Out of total 836 town place names, 147 toponyms (85 names) have beenreplaced with new ones and reasoning for 5 names (12 toponyms) has beenchanged. Thus decommunization encompassed 19% of the town toponymicalsystem. ; У статті висвітлюється діяльність робочої групи, створеної для ви-конання Закону України «Про засудження тоталітарних режимів вУкраїні та заборону пропаганди їхньої символіки» у Вінниці. Група малавиявити у публічному міському просторі символи, що містять комуніс-тичну та радянську символіку, розробити рекомендації та пропозиціїщодо перейменування міських топонімів, які символізували комуністич-ний тоталітарний режим.Пропонований у статті матеріал упорядковано такими блоками:а) створення робочої групи; б) алгоритм прийняття рішень робочоюгрупою (погляд істориків); в) наукові засади роботи групи істориків; г)відбір об'єктів для подальшого обговорення; д) порядок обговорення за-пропонованих нових назв.До складу міської робочої групи увійшли 6 місцевих істориків різ-них поколінь та з різних організацій, як державних, так й громадських.Робота групи істориків була організована на підставі поданих нижчепринципів:толерантності (передбачає повагу до різних канонів історичноїпам'яті, крім обговорюваного);історизму (врахування не тільки подій минулого, а й тенденцій те-перішнього та завдань майбутнього);просвітництва (має сприяти формуванню діалогу / колективноїпам'яті різних соціальних груп населення);цілісності з перспективою формування цілісного образу (іміджу) /бренду міста.Для впорядкування роботи було розроблено низку маркерів щодопрактики перейменування топонімів, що мали застосовуватися одно-часно або послідовно, залежно від конкретної ситуації, але кожна про-позиція розглядалася з врахуванням цих підходів:історичності (передбачає відновлення історичної назви, запрова-дження історико-урбаністичних практик);комеморації (традиційно спрямовує увагу на формування націо-нально-державної ідентичності та культурної матриці нації, проте ві-нницька група апелювала до ідентичності локальної міської спільноти,не полишаючи загальнонаціональних завдань); локальності (обумовлюється особливостями регіональної (Вінниці,Брацлавщини, Поділля) природи, історії, економіки та культури);конкретності (передбачає обумовленість топоніму його конкрет-ними місцевими (у масштабах топоніму) обставинами (географічними,біологічними, індустріальними, культурними, релігійними, персонологіч-ними тощо);актуалізації (враховується необхідність акцентування уваги напевних подіях та особах, як правило, не національного масштабу).Усього було перейменовано 147 топонімів (85 назв) та змінено об-ґрунтування 5 назв 12 топонімів з 836 міських топонімів. Таким чиномдекомунізація охопила 19% міської топонімічної системи.