Suchergebnisse

Analysis of representation issues of economic transnationalization of Ukraine in the programs of political parties. Designated prospects of domestic corporations. The necessity of an optimal guidelines for the domestic political of economic transnationalization. Outlined the prospects of social movement ,,global governance" in ensuring political integration of transnational actors aimed at solving problems of several countries or regions. ; Рассмотрена представленность вопроса экономической транснационализации в Украине в программах политических партий. Обозначены перспективы развития отечественных ТНК. Обоснована необходимость выработки оптимальной внутригосударственной политической установки в отношении субъектов экономической транснационализации. Определены перспективы социального движения ,,глобального управления" в обеспечении политической интеграции транснациональных акторов, направленных на решение проблем нескольких государств или региона. ; Розглянуто репрезентованість питання економічної транснаціоналізації в Україні в програмах політичних партій. Окреслені перспективи розвитку вітчизняних ТНК. Обґрунтовано необхідність вироблення оптимальної внутрішньодержавної політичної настанови щодо суб'єктів економічної транснаціоналізації. Окреслено перспективи соціального руху ,,глобального управління" у забезпеченні політичної інтеграції транснаціональних акторів, спрямованих на вирішення проблем кількох держав або регіону.

Analysis of representation issues of economic transnationalization of Ukraine in the programs of political parties. Designated prospects of domestic corporations. The necessity of an optimal guidelines for the domestic political of economic transnationalization. Outlined the prospects of social movement ,,global governance" in ensuring political integration of transnational actors aimed at solving problems of several countries or regions. ; Рассмотрена представленность вопроса экономической транснационализации в Украине в программах политических партий. Обозначены перспективы развития отечественных ТНК. Обоснована необходимость выработки оптимальной внутригосударственной политической установки в отношении субъектов экономической транснационализации. Определены перспективы социального движения ,,глобального управления" в обеспечении политической интеграции транснациональных акторов, направленных на решение проблем нескольких государств или региона. ; Розглянуто репрезентованість питання економічної транснаціоналізації в Україні в програмах політичних партій. Окреслені перспективи розвитку вітчизняних ТНК. Обґрунтовано необхідність вироблення оптимальної внутрішньодержавної політичної настанови щодо суб'єктів економічної транснаціоналізації. Окреслено перспективи соціального руху ,,глобального управління" у забезпеченні політичної інтеграції транснаціональних акторів, спрямованих на вирішення проблем кількох держав або регіону.

The article considers the problems of construction and characterization of transnational identity, reveals the definition of "transnational identity" through the analysis of the nature of the general concept of "identity" and the influence of leading factors crystallizing its transnationality. Globalization, as an irreversible process of transformation, requires an understanding of all the phenomena and changes that take place in the modern world and have a direct impact on all its actors. One of such phenomena is transnational identity as a fairly new phenomenon that does not have sufficient coverage and a clear definition in Ukrainian science. The construct of identity and the influence of globalization transformations on the intensification of intercultural and intercivilizational interactions and identification were considered. The revolutionary changes in information technology was identified as the leading factor in the formation of transnational identification in the context of globalization. There are also a number of factors that formulate and actualize the phenomenon of transnational identity today. The list of non-state actors of world politics which promote the model of transnational identification is given in the article. Some of the consequences and purpose of the global dialogue of cultures and the spread of transnational identity have been identified. This work aims to strengthen the foundations for further study in the national study of transnational identity as a concept and seeks to give a broad definition of this phenomenon. The topic covered in the paper has great potential for further development. ; У статті розглядаються проблеми конструювання та визначення транснаціональної ідентичності, розкривається дефініція «транснаціональної ідентичності» через аналіз природи загального поняття «ідентичності» та впливу провідних факторів, кристалізуючих її транснаціональність. Глобалізація, як незворотній трансформаційний процес, потребує розуміння всіх явищ та змін, що мають місце у сучасному світі та мають безпосередній вплив на всі її суб'єкти. Одним з таких явищ є транснаціональна ідентичність як досить новий феномен, що не має достатнього висвітлення та чіткої дефініції в українській науці. Був розглянутий конструкт ідентичності та вплив глобалізаційних трансформацій на інтенсифікацію міжкультурних та міжцивілізаційних взаємодій та ідентифікацію. Провідним фактором формування транснаціональної ідентифікації в умовах глобалізації було визначено революційні зміни інформаційно-технологічного характеру. Також наведена низка факторів, що формулюють та актуалізують феномен транснаціональної ідентичності сьогодення. Наведено перелік недержавних акторів світової політики, які своєю діяльністю просувають модель транснаціональної ідентифікації. Встановлені деякі з наслідків та мета глобального діалогу культур та поширення транснаціональної ідентичності. Ця робота має на меті зміцнити засади для подальшого вивчення у вітчизняній літературі транснаціональної ідентичності як концепту та несе у собі спробу дати розгалужену дефініцію цього явища. Тема, розкрита у роботі, має великий потенціал для подальшої розробки. ; У статті розглядаються проблеми конструювання та визначення транснаціональної ідентичності, розкривається дефініція «транснаціональної ідентичності» через аналіз природи загального поняття «ідентичності» та впливу провідних факторів, кристалізуючих її транснаціональність. Глобалізація, як незворотній трансформаційний процес, потребує розуміння всіх явищ та змін, що мають місце у сучасному світі та мають безпосередній вплив на всі її суб'єкти. Одним з таких явищ є транснаціональна ідентичність як досить новий феномен, що не має достатнього висвітлення та чіткої дефініції в українській науці. Був розглянутий конструкт ідентичності та вплив глобалізаційних трансформацій на інтенсифікацію міжкультурних та міжцивілізаційних взаємодій та ідентифікацію. Провідним фактором формування транснаціональної ідентифікації в умовах глобалізації було визначено революційні зміни інформаційно-технологічного характеру. Також наведена низка факторів, що формулюють та актуалізують феномен транснаціональної ідентичності сьогодення. Наведено перелік недержавних акторів світової політики, які своєю діяльністю просувають модель транснаціональної ідентифікації. Встановлені деякі з наслідків та мета глобального діалогу культур та поширення транснаціональної ідентичності. Ця робота має на меті зміцнити засади для подальшого вивчення у вітчизняній літературі транснаціональної ідентичності як концепту та несе у собі спробу дати розгалужену дефініцію цього явища. Тема, розкрита у роботі, має великий потенціал для подальшої розробки.

Глобальне громадянське суспільство є суб'єктом формування нового світового порядку та сучасного гуманітарного світогляду, що грунтується на першості справедливості та прав людини. Одними з голових акторів глобального громадянського суспільства є міжнародні неурядові організації. Але невірно ототожнювати глобальне громадянське суспільство з діяльністю тільки цих організацій. Переважно вони впливають на уряди, їх гуманітарну та міжнародну політику. Між тим роль глобального громадянського суспільства та його різних інституцій значно більша і значуща. У статті розглядаються різні аспекти діяльності громадянського суспільства з тієї позиції, що воно зайняло місце між транснаціональними компаніями (ТНК) і національними державами. Роль останніх поступово зменшується - економічне регулювання беруть на себе ТНК, а публічне управління стає полем діяльності різноманітних інституцій та структур, які розглядаються науковцями саме як прояви глобального громадянського суспільства. В Україні, яка також утягнута у процес глобалізації, глобальне громадянське суспільство є одним з головних факторів формування свого національного громадянського суспільства. ; Global civil society is the subject of the formation of a new world order and the modern humanitarian outlook, which is based on the primacy of justice and human rights. One of the actors head of global civil society is an international non-governmental organizations. But wrong to equate global civil society with the activities of these organizations only. Mostly they influence governments and their humanitarian and international politics. Meanwhile, the role of global civil and its society various institutions is much greater and significant. The article discusses the various aspects of the civil society from the position that it took place between transnational companies (TNCs) and nation-states. The role of the latter is gradually reduced - economic regulation take on multinationals and public administration is a field of activity of various institutions and structures that ...

The article studies the key sources of influence in the modern world politics. Both states and non-state transnational actors are viewed as subjects of politics. It has been shown that the ways of resource exploitation as well as their significance and redistribution are changing. It is stated that today's sociopolitical resource has got significant potential in influencing the world politics. Determining the political subject that has resources allows us to forecast the world political process. The attention is drawn to the fact that Ukrainian political elite does not fully use the existing sociopolitical and humanitarian resources with the aim of strengthening the country. ; Проанализированы основные влиятельные ресурсы в современной мировой политике. В качестве субъектов политики рассматриваются как государства, так и негосударственные транснациональные акторы. Показано, что в настоящее время происходят изменения в способах использования ресурсов, их значимости и перераспределении. Утверждается, что социально-политический ресурс сегодня имеет значительный потенциал влияния на мировой арене. Определение политического субъекта, которому принадлежат ресурсы, дает возможность спрогнозировать мировой политический процесс. Акцентируется внимание на том, что украинская политическая элита недостаточно использует имеющиеся социально- политические и гуманитарные ресурсы для укрепления государства. ; Проаналізовано основні впливові ресурси у сучасній світовій політиці. В якості суб'єктів політики розглядаються як держави, так і недержавні транснаціональні актори. Показано, що нині відбуваються зміни у способах використання ресурсів, їх вагомості та перерозподілі. Стверджується, що соціально-політичний ресурс сьогодні має значний потенціал впливу на світовій арені. Визначення політичного суб'єкта, якому належать ресурси, надає можливість спрогнозувати світовий політичний процес. Акцентується увага на тому, що українська політична еліта недостатньо використовує наявні соціально-політичні та гуманітарні ресурси для зміцнення держави.

The article studies the key sources of influence in the modern world politics. Both states and non-state transnational actors are viewed as subjects of politics. It has been shown that the ways of resource exploitation as well as their significance and redistribution are changing. It is stated that today's sociopolitical resource has got significant potential in influencing the world politics. Determining the political subject that has resources allows us to forecast the world political process. The attention is drawn to the fact that Ukrainian political elite does not fully use the existing sociopolitical and humanitarian resources with the aim of strengthening the country. ; Проанализированы основные влиятельные ресурсы в современной мировой политике. В качестве субъектов политики рассматриваются как государства, так и негосударственные транснациональные акторы. Показано, что в настоящее время происходят изменения в способах использования ресурсов, их значимости и перераспределении. Утверждается, что социально-политический ресурс сегодня имеет значительный потенциал влияния на мировой арене. Определение политического субъекта, которому принадлежат ресурсы, дает возможность спрогнозировать мировой политический процесс. Акцентируется внимание на том, что украинская политическая элита недостаточно использует имеющиеся социально- политические и гуманитарные ресурсы для укрепления государства. ; Проаналізовано основні впливові ресурси у сучасній світовій політиці. В якості суб'єктів політики розглядаються як держави, так і недержавні транснаціональні актори. Показано, що нині відбуваються зміни у способах використання ресурсів, їх вагомості та перерозподілі. Стверджується, що соціально-політичний ресурс сьогодні має значний потенціал впливу на світовій арені. Визначення політичного суб'єкта, якому належать ресурси, надає можливість спрогнозувати світовий політичний процес. Акцентується увага на тому, що українська політична еліта недостатньо використовує наявні соціально-політичні та гуманітарні ресурси для зміцнення держави.

The article the hypothesis that global ideology, integrating a dichotomy of interrelations «the state – the state», «a society - the state» is presented, institutionalizes in modern international system through a specific category «interaction of actors» and creates independent mesolevel – transnational (the multinational corporation, transnational banks, funds). Kratological process of connection of ethnic and national cultures in new cultural identity is analyzed. The phenomenon of symbolical interaction in a context of forming of new loyalty is researched. Key words: international relations, symbolic interactionism, transnatsionalnist, world politics. ; У статті презентується гіпотеза про те, що глобальна ідеологія, інтегруючи дихотомію взаємозв'язків «держава – держава», «суспільство – держава», інституалізується в сучасній міжнародній системі через специфічну категорію «взаємодія акторів» і створює самостійний мезорівень – транснаціональний (ТНК, ТНБ, фонди). Аналізується кратологічний процес сплавлення етнічних та національних культур в нову культурну ідентичність. Досліджується феномен символічної інтеракції у контекстіі формування нової лояльності. Ключові слова: міжнародні відносини, символічний інтеракціонізм, транснаціональність, світова політика. В статье презентуется гипотеза о том, что глобальная идеология, интегрируя дихотомию взаимосвязей «государство – государство», «общество – государство», институализируется в современной международной системе через специфическую категорию «взаимодействие актеров» и создает самостоятельный мезоуровень – транснациональный (ТНК, ТНБ, фонды). Анализируется кратологический процесс соединения этнических и национальных культур в новую культурную идентичность. Исследуется феномен символической интеракции в контексте формирования новой лояльности. Ключевые слова: международные отношения, символический интеракционизм, транснациональность, мировая политика. The article the hypothesis that global ideology, integrating a dichotomy of interrelations «the state – the state», «a society - the state» is presented, institutionalizes in modern international system through a specific category «interaction of actors» and creates independent mesolevel – transnational (the multinational corporation, transnational banks, funds). Kratological process of connection of ethnic and national cultures in new cultural identity is analyzed. The phenomenon of symbolical interaction in a context of forming of new loyalty is researched. Key words: international relations, symbolic interactionism, transnatsionalnist, world politics.

This article is focused on the problem of studying the phenomenon of prison privatization and the political and economic aspects of the functioning of modern multinational prison corporations. The issue of transferring the penitentiary function of the state to private actors with the subsequent transfer of this function to the supranational level is at the heart of this study. A separate object of study of this article is a complex political and economic dualistic process, which is characterized by both the opposition between transnational prison corporations and nation states, and the coexistence of the above entities at the same time. The article focuses on the problem of morality of modern tendencies of supranationalization of penitentiary policy and civilizational values that drive transnational prison corporations. A special place in the article is occupied by the position on the transformation of transnational prison corporations into quasi-state entities with appropriate attributes, functions and powers. The article also contains the author's analysis of the problem of transition from the state to the private sector of power to use force (including physical coercion). On the other hand, the variety of numerous modern forms of social control leads to the original competition "bullet against armor" in the context of the nation-state's opposition to transnational business, where the efforts of nation-states to maintain control over it resembles attempts to hold water in the palm. In the Western world, prison privatization and the supranationalization of the prison business is an almost commonplace phenomenon that is phenomenal for the post-Soviet countries, making this area of research in Ukraine even more relevant and topical. This author's study should be seen not only as an analysis of the transfer of power from the nation state to transnational private actors. The focus of the study is the question of the profound transformation of the "power of punishment". ; Ця стаття присвячена проблемі дослідження феномену в'язничної приватизації та політико-економічним аспектам функціонування сучасних транснаціональних в'язничних корпорацій. У центрі цього дослідження перебуває проблематика передачі пенітенціарної функції держави приватним акторам з подальшим винесенням цієї функції на наднаціональний рівень. Окремим об'єктом дослідження цієї статті є комплексний політико-економічний дуалістичний процес, який водночас характеризується як протидією між транснаціональними в'язничними корпораціями й національними державами, так і одночасно вимушеним співіснуванням зазначених вище суб'єктів. У статті фокусується увага на проблемі моральності сучасних тенденцій наднаціоналізації пенітенціарної політики та цивілізаційних цінностях, які рухають транснаціональні в'язничні корпорації. Окреме місце у статті посідає позиція щодо перетворення транснаціональних в'язничних корпорацій на квазідержавні утворення з відповідними атрибутами, функціями та повноваженнями. Стаття також містить авторський аналіз проблеми переходу від держави до приватного сектора повноважень з використання сили (у тому числі фізичного примусу). З іншого боку, різноманіття численних сучасних форм соціального контролю призводить до споконвічного змагання «куля проти броні» у контексті протистояння національної держави проти транснаціонального бізнесу, де намагання національних держав зберегти контроль над ним нагадує спроби втримати воду долонею. У статті робиться висновок, що для сучасного західного світу в'язнична приватизація та наднаціоналізація в'язничного бізнесу – це майже буденне явище, яке для країн пострадянського простору є феноменальним, ще надає ще більшої актуальності цьому напрямку досліджень в Україні. Це авторське дослідження варто сприймати не лише як аналіз переходу влади від національної держави до транснаціональних приватних акторів. У фокусі дослідження перебувають саме питання глибинної трансформації «влади карати».

This article is focused on the problem of studying the phenomenon of prison privatization and the political and economic aspects of the functioning of modern multinational prison corporations. The issue of transferring the penitentiary function of the state to private actors with the subsequent transfer of this function to the supranational level is at the heart of this study. A separate object of study of this article is a complex political and economic dualistic process, which is characterized by both the opposition between transnational prison corporations and nation states, and the coexistence of the above entities at the same time. The article focuses on the problem of morality of modern tendencies of supranationalization of penitentiary policy and civilizational values that drive transnational prison corporations. A special place in the article is occupied by the position on the transformation of transnational prison corporations into quasi-state entities with appropriate attributes, functions and powers. The article also contains the author's analysis of the problem of transition from the state to the private sector of power to use force (including physical coercion). On the other hand, the variety of numerous modern forms of social control leads to the original competition "bullet against armor" in the context of the nation-state's opposition to transnational business, where the efforts of nation-states to maintain control over it resembles attempts to hold water in the palm. In the Western world, prison privatization and the supranationalization of the prison business is an almost commonplace phenomenon that is phenomenal for the post-Soviet countries, making this area of research in Ukraine even more relevant and topical. This author's study should be seen not only as an analysis of the transfer of power from the nation state to transnational private actors. The focus of the study is the question of the profound transformation of the "power of punishment". ; Ця стаття присвячена проблемі дослідження феномену в'язничної приватизації та політико-економічним аспектам функціонування сучасних транснаціональних в'язничних корпорацій. У центрі цього дослідження перебуває проблематика передачі пенітенціарної функції держави приватним акторам з подальшим винесенням цієї функції на наднаціональний рівень. Окремим об'єктом дослідження цієї статті є комплексний політико-економічний дуалістичний процес, який водночас характеризується як протидією між транснаціональними в'язничними корпораціями й національними державами, так і одночасно вимушеним співіснуванням зазначених вище суб'єктів. У статті фокусується увага на проблемі моральності сучасних тенденцій наднаціоналізації пенітенціарної політики та цивілізаційних цінностях, які рухають транснаціональні в'язничні корпорації. Окреме місце у статті посідає позиція щодо перетворення транснаціональних в'язничних корпорацій на квазідержавні утворення з відповідними атрибутами, функціями та повноваженнями. Стаття також містить авторський аналіз проблеми переходу від держави до приватного сектора повноважень з використання сили (у тому числі фізичного примусу). З іншого боку, різноманіття численних сучасних форм соціального контролю призводить до споконвічного змагання «куля проти броні» у контексті протистояння національної держави проти транснаціонального бізнесу, де намагання національних держав зберегти контроль над ним нагадує спроби втримати воду долонею. У статті робиться висновок, що для сучасного західного світу в'язнична приватизація та наднаціоналізація в'язничного бізнесу – це майже буденне явище, яке для країн пострадянського простору є феноменальним, ще надає ще більшої актуальності цьому напрямку досліджень в Україні. Це авторське дослідження варто сприймати не лише як аналіз переходу влади від національної держави до транснаціональних приватних акторів. У фокусі дослідження перебувають саме питання глибинної трансформації «влади карати».

The article investigates the problem of interpretation of the term «world politics». Approaches concerning its definition by Ukrainian and foreign scholars are considered. Examples of its use in scientific literature are made. Researchers used this term at the beginning of the 20th century to describe colonial politics of main European countries. A lot of works with the term «world politics» in the title are published from the middle of the 20th century and to date. Difficulties of interpretation of the notion are caused by ambiguity of its components «world» and «politics». «World politics» may be interpreted from macropolitical perspective that project global system on the international actors activity and micropolitical perspective that discusses interactions of international actors in global aspect. Some scholars explain the term «world politics» through comparison with the term «international relations» and treat it as relations in political sphere, modern phase of development of international relations or the same term as international relations. Interdependence of terms «global politics», «international politics» and «world politics» is revealed in this article. Globalization is very important when discussing world politics as it is one of the main tendencies of world development and helps its formation as economic, cultural and political unity. World politics embraces problems that concern all people. But there is also point of view that interprets the term as totality of foreign politics on a global level. The problems of world politics and their interdependence are discussed in this article. ; У статті досліджено проблему тлумачення поняття «світова політика». Висвітлено підходи до його трактування українськими та зарубіжними вченими. Наведено приклади його вживання у науковій літературі. Дослідники послуговувалися цим поняттям ще на початку ХХ століття, описуючи колоніальну політику провідних держав Європи. Від середини ХХ століття і дотепер опубліковано чимало праць, у назві яких є термінологічне словосполучення «світова політика». Труднощі інтерпретації поняття насамперед зумовлені неоднозначністю трактування змісту його складових частин – «світова» і «політика». Світову політику трактують як з макрополітичної точки зору, відштовхуючись від глобальної системи з проекцією на діяльність різних учасників міжнародних відносин, так і з мікрополітичної, приймаючи за точку відліку взаємодію міжнародних акторів у глобальному вимірі. Деякі дослідники визначають поняття «світова політика» через зіставлення з поняттям «міжнародні відносини» і трактують його як відносини у політичній сфері, як сучасний етап розвитку міжнародних відносин або як тотожний міжнародним відносинам термін. Показано взаємозв'язок понять «глобальна політика», «міжнародна політика», «світова політика». Визначальним при розгляді світової політики є поняття глобалізації, адже вона є однією з провідних тенденцій розвитку світу та сприяє його формуванню як єдиного економічного, культурного, політичного простору. Отже, світова політика охоплює проблеми, які стосуються усього людства. Однак існує й інша думка, згідно з якою досліджуваний термін тлумачиться як сукупність зовнішніх політик держав на глобальному рівні. Висвітлено низку проблем, які входять у поняття «світова політика», та наголошено на їх взаємозалежності. ; У статті досліджено проблему тлумачення поняття «світова політика». Висвітлено підходи до його трактування українськими та зарубіжними вченими. Наведено приклади його вживання у науковій літературі. Дослідники послуговувалися цим поняттям ще на початку ХХ століття, описуючи колоніальну політику провідних держав Європи. Від середини ХХ століття і дотепер опубліковано чимало праць, у назві яких є термінологічне словосполучення «світова політика». Труднощі інтерпретації поняття насамперед зумовлені неоднозначністю трактування змісту його складових частин – «світова» і «політика». Світову політику трактують як з макрополітичної точки зору, відштовхуючись від глобальної системи з проекцією на діяльність різних учасників міжнародних відносин, так і з мікрополітичної, приймаючи за точку відліку взаємодію міжнародних акторів у глобальному вимірі. Деякі дослідники визначають поняття «світова політика» через зіставлення з поняттям «міжнародні відносини» і трактують його як відносини у політичній сфері, як сучасний етап розвитку міжнародних відносин або як тотожний міжнародним відносинам термін. Показано взаємозв'язок понять «глобальна політика», «міжнародна політика», «світова політика». Визначальним при розгляді світової політики є поняття глобалізації, адже вона є однією з провідних тенденцій розвитку світу та сприяє його формуванню як єдиного економічного, культурного, політичного простору. Отже, світова політика охоплює проблеми, які стосуються усього людства. Однак існує й інша думка, згідно з якою досліджуваний термін тлумачиться як сукупність зовнішніх політик держав на глобальному рівні. Висвітлено низку проблем, які входять у поняття «світова політика», та наголошено на їх взаємозалежності.

The author explores the problem of correlation of the concept introduced in the 1990s, which characterizes the weakness of so-called fragile states in the international arena with different global security issues. The particular focus is on the impact that transnational threats coming from such weak actors have onto the international security system. The key aims of the article are identifying the threats posed to the international community in the 21st century, as well as analyzing the link between them and the contexts of fragile states where governments are not able to provide proper execution of the basic state functions. The main question this article answers is as follows - whether introducing the concept into the academic discourse and foreign policy agenda of different actors, such as the United States or the United Kingdom and a number of international organizations, such as the World Bank or OECD, can be considered a response to transnational threats to the international security system. The author analyzes a number of materials focused on transnational terrorism, weapon proliferation, humanitarian threats, including those related to the environmental issues and health security systems. The researcher also traces the link between the effects of spillover effect with regard to political violence and conflicts in fragile states outlining their impact on regional and international security. In conclusion, the author argues that the formation, evolution and popularization of the notion of fragile states is an operational response to transnational threats to the international security system, which were particularly relevant in the 1990s and 2010s emerging in parallel with globalization processes in the international community. ; Автор исследует проблему корреляции введенного в обиход в 1990-х понятия, характеризующего слабость государств на международной арене с транснациональными угрозами системе международной безопасности. Среди ключевых задач является определение угроз, стоящих перед международным сообществом в XXI веке, анализ связи между слабыми государствами и транснациональными угрозами. Ключевой вопрос статьи заключается в том, можно ли считать введение понятия в академический дискурс и внешнеполитические концепции различных акторов ответом на транснациональные угрозы. Автор анализирует ряд материалов, посвященных таким вопросам, как транснациональный терроризм, распространение оружия, гуманитарные угрозы, в частности в системе здравоохранения и защиты окружающей среды. Также исследовательница прослеживает связь между эффектами переливания угроз, политического насилия и конфликтов из слабых государств в регионы, очерчивая влияние таких стран на региональную и международную безопасность. Как вывод, автор утверждает, что формирование, эволюция и популяризация понятия слабые государства является оперативным ответом на транснациональные угрозы системе международной безопасности, которые особенно актуализировались в 1990-2010х годах, параллельно с процессами глобализации в международном сообществе. ; Автор досліджує проблему кореляції введеного в ужиток у 1990-х поняття, що характеризує слабкість держав на міжнародній арені з транснаціональними загрозами системі міжнародної безпеки. Серед ключових завдань є визначення загроз, що постали перед міжнародною спільнотою у ХХІ столітті, аналіз зв'язку між ними та загрозами безпеці, що не поважають кордонів. Ключове питання статті полягає в тому, чи можна вважати введення поняття в академічний дискурс та зовнішньополітичні кроки різних акторів відповіддю на транснаціональні загрози. Автор аналізує ряд матеріалів, присвячених таким питанням, як транснаціональний тероризм, поширення зброї, гуманітарні загрози, зокрема в системі охорони здоров'я та довкілля. Також дослідниця прослідковує зв'язок між ефектами переливання загроз, політичного насилля та конфліктів зі слабких держав у регіон, відтак окреслюючи їх влив на регіональну та міжнародну безпеку. Як висновок, автор стверджує, що формування, еволюція та популяризація поняття слабких держав є оперативною відповіддю на транснаціональні загрози системі міжнародної безпеки, що особливо актуалізувалися у 1990-2010х роках, паралельно з процесами глобалізації в міжнародній спільноті.

основні характеристики та проблеми. Здійснено класифікацію факторів, що впливають на розвиток багатосторонньої взаємодії у Латинській Америці. З'ясовано ступінь впливу США у регіоні на сучасному етапі. Подано характеристику оборонного, клубного мультилатералізму та мультилатералізму pro tempore. Здійснено огляд залученості громадськості та неурядових організацій у діяльність багатосторонніх інституцій, що діють у регіоні.Ключові слова: мультилатералізм; регіоналізм; зовнішня політика країн Латинської Америки; регіон Латинської Америки і Карибського басейну; США; регіональна інтеграція; багатостороння взаємодія; мультилатеральні інституції.This article provides an overview of current Latin American multilateralism and its main characteristics and problems. The classification of factors influencing the development of multilateral cooperation in Latin America is given: (1) complex relationship between the United States and the countries of the region, especially after the end of the Cold War and the attacks of 9/1 which ensures that the countries of Latin America appear to carry out a more independent foreign policy; (2) effects of globalization and the need of Latin America to become an important factor in the international economic system which contributes to the ability of certain actors in the region to diversify its international relations; (3) reconfiguration of political and geopolitical map of Latin America through the election of democratic governments in most countries, the emergence of regional leadership, and various new approaches to the vision of regional integration, which should be opposed to heterogeneity and fragmentation in the region; (4) growing role of social movements that influence the regional order. New challenges and threats to regional security and public order in connection with transnational crime and drug trafficking limit the traditional principle of national sovereignty;(5) interaction between countries in the region lies in the need to deal with specific challenges in specific areas: finance; energy; development of regional infrastructure to promote interdependence and improving communication; policies in health, poverty eradication and environmental protection, which often go beyond the national level and become transnational. The extent of US influence in the region is described and is shown as reducing. The characteristics of defensive, club and pro tempore multilateralism show the essence of Latin American multilateralism and are described in the article. Also is given an overview of the involvement of the public and non-governmental organizations in the activities of multilateral institutions in the region.Key words: multilateralism; regionalism; foreign policy of Latin America; the region of Latin America and the Caribbean; the US; regional integration; multilateral cooperation; multilateral institutions.

Обгрунтовано, що міста в просторі міжнародних відносин (далі - МВ) можуть реалізовувати себе в трьох різних іпостасях – як актори, агенти та суб'єкти МВ. Таке розуміння дає змогу уявити актуальні й потенційні можливості міста як гравця на полі МВ, до того ж не обмежуватися розгляданням переважно глобальних міст, як це відбувається зараз у теорії МВ. ; In terms of post-industrial society a nature of all the basic components of its existence changes, including the area of international relations (hereinafter – IR) and list of key position players in it.Centralization and recognition of state as the main actor of IR change by understanding of polyarchy, and presence in this field new actors, among them cities are distinguished. We consider that the cities in area of IR can realize itself in three different images – as actors, agents and IR subjects. This understanding makes it possible to imagine actual and potential possibilities of city as a player in the area of IR, moreover, is not limited to examining only global cities, as it happens in theory of IR at present.So global (world) city are the actors of modern IR. Global city as actor is an active member of IR, who having their own actual or potential resources, independently, according to own understanding of their interests, decides and realizes a certain own strategy that affects on the international system.The main functions of this city are: a mediation at different levels (commercial mediation and mediation in negotiations); function of international trade and financial centers; center of production and dissemination of information; transnational administration of multinational corporations; as a center of political decision-making, in which the main part of headquarters of both international (inter-governmental) organizations and international NGOs are concentrated.Another group of cities acts as agent of international relations. The main attribute of agent is dependence on the system. The agent acts as a conductor of certain strategies, norms, herewith the logic of system determines the agent`s logic of action. That is a city as IR agent doesn`t create its own foreign policy or international strategies, but it acts at the level of international cooperation. In today`s world, most the cities are not independent subjects of international law or active creators of their own strategies. However, they maintain active contacts with one another and develop cooperation in any field. International cooperation between cities also been called "city diplomacy".The last aspect of city existence in area of IR are subjects that don`t act as active players of international relations on global or on local levels. ; Доказывано, что города в пространстве МВ могут реализовывать себя в трех разных ипостасях – как акторы, агенты и субъекты МВ. Такое понимание позволяет представить актуальные и потенциальные возможности города как игрока на поле МВ, к тому же не ограничиваться рассмотрением преимущественно глобальных городов, как это происходит сейчас в теории МВ.

В роботі визначено специфіку соціально-політичної комунікації в прикордонні. Варіативність процесу соціально-політичної комунікації в прикордонні крім всього досягається за рахунок «обрання» простору для діалогу та позиції в процесі комунікації. Обрання простору комунікації спрямовано на підтримку оптимального соціального балансу. Організація соціально-політичної комунікації за критерієм суб'єктності акторів та форми зворотного зв'язку може бути представлена в вигляді таких моделей як: «модель комунікаційного ланцюгу»; як «інтеракціоністська модель»; «інтерактивна модель»; «моделі транзактності». Система організації соціально-політичного простору, в межах якого відбувається комунікація залежить від: мовного середовища, конфліктності, соціальної системи, залучення в діалог акторів різного таксономічного рівня. На прикладі сучасних діаспор показано, що локальні актори можуть змінювати політичне позиціювання. Діаспори демонструють здатність до суб'єктності як на рівні локальних і локально-територіальних відносин, так і на рівні транснаціональних, глобальних акторів. Це проявляється у створенні альтернативних до національних держав соціально-політичних структур, які дозволяють їм виступати як універсальні політичні актори. Перерозподіл владних ресурсів і влади постійно виникає як предмет діалогу між акторами в будь-якій соціальній системі. Цей процес проявляється у вигляді актуалізації різних видів націоналізму, як форми впровадження ідеології модерного розвитку (державного, діаспорного, етнічного). Ці процеси проявляються в тому числі і в вигляді конструювання політичних ідентичностей шляхом протиставлення діючим публічним порядкам (автономістські рухи, квазідержавні утворення). Участь акторів різного рівню в процесі перерозподілу влади демонструють процеси етнізації політики, які проявляються у вигляді організації та функціонування політичного представництва меншин та діаспор. Моделлю, яка демонструє систему багаторівневого соціально-політичного діалогу в транскордонній системі координат є мережа політичних організацій угорців, яка функціонує при участі державного апарату Угорщини. ; В работе определена специфика социально-политической коммуникации в приграничье. Вариативность процесса социально-политической коммуникации в пограничные достигается за счет «избрания» пространства для диалога и позиции в процессе коммуникации. Организация социально-политической коммуникации по критерию субъектности актеров и формы обратной связи представлена в виде таких моделей как: «модель коммуникационного цепи»; как «Интеракционистская модель»; «Интерактивная модель»; «Модели транзактности».В работе обозначено, что система организации социально-политического пространства, в пределах которого происходит коммуникация зависит от: языковой среды, конфликтности, социальной системы, вовлечение в диалог актеров разного таксономического уровня.На примере современных диаспор показано, что локальный акторы могут менять политическое позиционирование. Диаспоры демонстрируют способность к субъектности как на уровне локальных и локально-территориальных отношений, так и на уровне транснациональных, глобальных актеров. Это проявляется в создании альтернативных национальных государствам социально-политических структур, которые позволяют им выступать в качестве универсальных политических актеров.Перераспределение властных ресурсов и власти постоянно возникает как предмет диалога между актерами в любой социальной системе. Этот процесс проявляется в виде актуализации различных видов национализма как формы внедрения идеологии современного развития (государственного, диаспорного, этнического). Эти процессы проявляются в том числе и в виде конструирования политических идентичностей путем противопоставления действующим публичным порядкам (автономистские движения, квазигосударственные образования).Участие актеров разного уровня в процессе перераспределения власти наглядно демонстрируют процессы этнизации политики, которые проявляются в виде организации и функционирования политического представительства меньшинств и диаспор. Моделью, демонстрирующей систему многоуровневого социально-политического диалога в трансграничной системе координат является сеть политических организаций венгров, которая функционирует при непосредственном участии государственного аппарата Венгрии. ; In the paper the issues of socio-political communication in the borderland have been presented. The variability of the process of socio-political communication in the borderland is reached by means of "selection" of the space for the dialogue and the position in the process of communication. Organization of the socio-political communication under the criterion of status of actors and forms of feedback has been represented by such models as: "model of communication chain"; "interactionist model"; "interactive model"; "model of transaction".It has been mentioned in the paper that system of socio-political space organization within which communication takes place depends on: language environment, extent of conflicts, social system, involvement of actors of different taxonomic levels into the dialogue.The paper demonstrates on example of modern diasporas that local actors can change their political positioning. Diasporas demonstrate ability to be capable on the level of local, local-territorial relations, as well as on the level of transnational, global actors. This is reflecting in creation of alternative to national states socio-political structures that allow them to act as universal political actors.Redistribution of power resources and powers has constantly occurred as a subject of the dialogue between actors in any social system. This process appears by actualization of different types of nationalism as a form of ideology of modern development implementation (state, diasporic, ethnic). This processes appear including in form of political identities construction by contrasting with current public orders (autonomistic movements, quasi-state units).Participation of actors of different levels in the process of powers redistribution demonstrates the processes of policy ethnization that appear as organizing and functioning of political government of minorities and diasporas. The model that demonstrates the system of multilevel socio-political dialogue in the transboundary coordinate system is a net of political organizations of Hungarians that functions with direct involvement of state apparatus of Hungary.

In the paper the issues of socio-political communication in the borderland have been presented. The variability of the process of socio-political communication in the borderland is reached by means of "selection" of the space for the dialogue and the position in the process of communication. Organization of the socio-political communication under the criterion of status of actors and forms of feedback has been represented by such models as: "model of communication chain"; "interactionist model"; "interactive model"; "model of transaction".It has been mentioned in the paper that system of socio-political space organization within which communication takes place depends on: language environment, extent of conflicts, social system, involvement of actors of different taxonomic levels into the dialogue.The paper demonstrates on example of modern diasporas that local actors can change their political positioning. Diasporas demonstrate ability to be capable on the level of local, local-territorial relations, as well as on the level of transnational, global actors. This is reflecting in creation of alternative to national states socio-political structures that allow them to act as universal political actors.Redistribution of power resources and powers has constantly occurred as a subject of the dialogue between actors in any social system. This process appears by actualization of different types of nationalism as a form of ideology of modern development implementation (state, diasporic, ethnic). This processes appear including in form of political identities construction by contrasting with current public orders (autonomistic movements, quasi-state units).Participation of actors of different levels in the process of powers redistribution demonstrates the processes of policy ethnization that appear as organizing and functioning of political government of minorities and diasporas. The model that demonstrates the system of multilevel socio-political dialogue in the transboundary coordinate system is a net of political organizations of Hungarians that functions with direct involvement of state apparatus of Hungary. ; В работе определена специфика социально-политической коммуникации в приграничье. Вариативность процесса социально-политической коммуникации в пограничные достигается за счет «избрания» пространства для диалога и позиции в процессе коммуникации. Организация социально-политической коммуникации по критерию субъектности актеров и формы обратной связи представлена в виде таких моделей как: «модель коммуникационного цепи»; как «Интеракционистская модель»; «Интерактивная модель»; «Модели транзактности».В работе обозначено, что система организации социально-политического пространства, в пределах которого происходит коммуникация зависит от: языковой среды, конфликтности, социальной системы, вовлечение в диалог актеров разного таксономического уровня.На примере современных диаспор показано, что локальный акторы могут менять политическое позиционирование. Диаспоры демонстрируют способность к субъектности как на уровне локальных и локально-территориальных отношений, так и на уровне транснациональных, глобальных актеров. Это проявляется в создании альтернативных национальных государствам социально-политических структур, которые позволяют им выступать в качестве универсальных политических актеров.Перераспределение властных ресурсов и власти постоянно возникает как предмет диалога между актерами в любой социальной системе. Этот процесс проявляется в виде актуализации различных видов национализма как формы внедрения идеологии современного развития (государственного, диаспорного, этнического). Эти процессы проявляются в том числе и в виде конструирования политических идентичностей путем противопоставления действующим публичным порядкам (автономистские движения, квазигосударственные образования).Участие актеров разного уровня в процессе перераспределения власти наглядно демонстрируют процессы этнизации политики, которые проявляются в виде организации и функционирования политического представительства меньшинств и диаспор. Моделью, демонстрирующей систему многоуровневого социально-политического диалога в трансграничной системе координат является сеть политических организаций венгров, которая функционирует при непосредственном участии государственного аппарата Венгрии. ; В роботі визначено специфіку соціально-політичної комунікації в прикордонні. Варіативність процесу соціально-політичної комунікації в прикордонні крім всього досягається за рахунок «обрання» простору для діалогу та позиції в процесі комунікації. Обрання простору комунікації спрямовано на підтримку оптимального соціального балансу. Організація соціально-політичної комунікації за критерієм суб'єктності акторів та форми зворотного зв'язку може бути представлена в вигляді таких моделей як: «модель комунікаційного ланцюгу»; як «інтеракціоністська модель»; «інтерактивна модель»; «моделі транзактності». Система організації соціально-політичного простору, в межах якого відбувається комунікація залежить від: мовного середовища, конфліктності, соціальної системи, залучення в діалог акторів різного таксономічного рівня. На прикладі сучасних діаспор показано, що локальні актори можуть змінювати політичне позиціювання. Діаспори демонструють здатність до суб'єктності як на рівні локальних і локально-територіальних відносин, так і на рівні транснаціональних, глобальних акторів. Це проявляється у створенні альтернативних до національних держав соціально-політичних структур, які дозволяють їм виступати як універсальні політичні актори. Перерозподіл владних ресурсів і влади постійно виникає як предмет діалогу між акторами в будь-якій соціальній системі. Цей процес проявляється у вигляді актуалізації різних видів націоналізму, як форми впровадження ідеології модерного розвитку (державного, діаспорного, етнічного). Ці процеси проявляються в тому числі і в вигляді конструювання політичних ідентичностей шляхом протиставлення діючим публічним порядкам (автономістські рухи, квазідержавні утворення). Участь акторів різного рівню в процесі перерозподілу влади демонструють процеси етнізації політики, які проявляються у вигляді організації та функціонування політичного представництва меншин та діаспор. Моделлю, яка демонструє систему багаторівневого соціально-політичного діалогу в транскордонній системі координат є мережа політичних організацій угорців, яка функціонує при участі державного апарату Угорщини.