Suchergebnisse

The article deals with the comprehensive analyse of the national minorities of Transcarpathia due to their position, their role and existing problems of the life activity in modern Ukrainian society. Key words: ethnic identity, political society, national minorities, integrational policy. ; Здійснено комплексний розгляд питань національних меншин на Закарпатті з позиції їхнього становища, ролі та існуючих проблем життєдіяльності в сучасному українському суспільстві. Ключові слова: етнічна самоідентифікація, поліетнічне суспільство, національні меншини, інтеграційна політика.

У статті розкрито логіку, механізм та основні параметри проектування системи протидії транснаціональній злочинності на державному кордоні. Розкрито співвідношення понять «транснаціональна» та «транскордонна» злочинність. На основі запропонованої раніше автором моделі кримінологічної політики у сфері транскордонних відносин представлено архітектоніку кластерної моделі протидії транснаціональній злочинності.Обґрунтовано гіпотезу про ефективність кластерної білатеральної системи протидії транскордонній злочинності (далі – системи) на будь-якій ділянці державного кордону та прикордонної території суміжних держав. Зокрема, визначено такі умови ефективності:1) білатералізм системи – одночасне застосування заходів запобігання злочинності у суміжних державах;2) кластерна побудова системи обумовлена кримінологічним прогнозом, що базується на виявлених кримінальних ризиках у різних сферах транскордонних відносин;3) стійкість системи – включення до двохсторонніх міждержавних угод неконфліктних питань, що усуває вплив політичних чинників на стійкість всієї системи. ; В статье раскрыта логика, механизм и основные параметры проектирования системы противодействия транснациональной преступности. Раскрыто соотношение понятий «транснациональная» и «трансграничная» преступность. На основе предложенной ранее автором модели криминологической политики в сфере трансграничных отношений представлена архитектоника кластерной модели противодействия транснациональной преступности. Обоснована гипотеза об эффективности кластерной билатеральной системы противодействия трансграничной преступности (далее - системы) на любом участке государственной границы и приграничной территории сопредельных государств. В частности, определены следующие условия её эффективности:1) билатерализм системы – одновременное применение мер предупреждения преступности в сопредельных государствах;2) кластерное построение системы обусловлено криминологическим прогнозом на базе выявленных криминальных рисков в различных сферах трансграничных отношений;3) устойчивость системы – включение в двусторонние межгосударственные соглашения неконфликтных вопросов, исключающих влияние политических факторов на устойчивость всей системы. ; The article reveals with the logic, mechanism and main parameters for designing of the cross-border crime counteraction system. The interrelation of the concepts of "transnational" and "cross-border" crime has been revealed. The structure of the cluster system of transnational crime counteraction in the field of cross-border relations has been presented based on the criminological policy model that had been previously proposed by the author.The hypothesis on the effectiveness of the cluster bilateral system of cross-border crime counteraction (hereinafter – the system) at any sector of the state border as well as at the border territory of adjacent states has been substantiated. In particular, the following conditions of its efficiency have been determined:1) system bilateralism is the simultaneous, joint use of efforts to counter crime in the adjacent states;2) cluster structure of the system is stipulated by the criminological forecast based on the identified criminal risks in various spheres of cross-border relations;3) stability of the system is the format of bilateral interstate programs on the basis of non-conflict issues, which eliminates the influence of political factors on the stability of the entire system.

The article the hypothesis that global ideology, integrating a dichotomy of interrelations «the state – the state», «a society - the state» is presented, institutionalizes in modern international system through a specific category «interaction of actors» and creates independent mesolevel – transnational (the multinational corporation, transnational banks, funds). Kratological process of connection of ethnic and national cultures in new cultural identity is analyzed. The phenomenon of symbolical interaction in a context of forming of new loyalty is researched. Key words: international relations, symbolic interactionism, transnatsionalnist, world politics. ; У статті презентується гіпотеза про те, що глобальна ідеологія, інтегруючи дихотомію взаємозв'язків «держава – держава», «суспільство – держава», інституалізується в сучасній міжнародній системі через специфічну категорію «взаємодія акторів» і створює самостійний мезорівень – транснаціональний (ТНК, ТНБ, фонди). Аналізується кратологічний процес сплавлення етнічних та національних культур в нову культурну ідентичність. Досліджується феномен символічної інтеракції у контекстіі формування нової лояльності. Ключові слова: міжнародні відносини, символічний інтеракціонізм, транснаціональність, світова політика. В статье презентуется гипотеза о том, что глобальная идеология, интегрируя дихотомию взаимосвязей «государство – государство», «общество – государство», институализируется в современной международной системе через специфическую категорию «взаимодействие актеров» и создает самостоятельный мезоуровень – транснациональный (ТНК, ТНБ, фонды). Анализируется кратологический процесс соединения этнических и национальных культур в новую культурную идентичность. Исследуется феномен символической интеракции в контексте формирования новой лояльности. Ключевые слова: международные отношения, символический интеракционизм, транснациональность, мировая политика. The article the hypothesis that global ideology, integrating a dichotomy of interrelations «the state – the state», «a society - the state» is presented, institutionalizes in modern international system through a specific category «interaction of actors» and creates independent mesolevel – transnational (the multinational corporation, transnational banks, funds). Kratological process of connection of ethnic and national cultures in new cultural identity is analyzed. The phenomenon of symbolical interaction in a context of forming of new loyalty is researched. Key words: international relations, symbolic interactionism, transnatsionalnist, world politics.

The article describes the main features of transnational organized crime. A wide range of factors that influence transnational organized crime has been identified. Among them are political, economic and social factors operating at the international level. An analysis of the characteristics and definitions of this phenomenon in the research of Ukraine is given. The factors that determine this phenomenon, including those associated with the processes of globalization and contribute to the spread of crime between different states, are analyzed. The key features of transnational organized criminal groups that ensure their survival and maximize their criminal incomes are highlighted. It is noted that such groups have a complex structure, hierarchical models, they clearly distinguish the management core and periphery of ordinary performers. The author points out that in recent times criminal groups, which initially arose on the foundation of a national or ethnic basis, unite, establish mutual relations and establish certain rules for conducting their criminal business. These rules are more or less acceptable for different groups. It is stated that organized crime uses corruption to achieve, first and foremost, market advantages and maximize criminal profits. Based on the analysis, suggestions are made for improving the countering of transnational organized crime. Among them: 1) the revitalization of the work of law enforcement agencies; 2) the adequacy of law enforcement actions and measures to the real situation of transnational crime; 3) escalating efforts in the fight against ethnic crime; 4) improving the means of legal counteraction against transnational organized crime; 5) the further development of the interaction of law enforcement agencies of Ukraine with law enforcement agencies of foreign countries; 6) improving the system of countering transnational organized crime and corruption within Ukraine. ; В статті розглянуто основні риси транснаціональної організованої злочинності, що визначаються широким колом чинників політичного, економічного та соціального характеру, які діють на міжнародному рівні. Надано аналіз характеристик та дефініцій цього явища, визначених у проведених в нашій країні наукових дослідженнях. Проаналізовано чинники, що визначають це явище, у тому числі ті, які пов'язані із процесами глобалізації та сприяють транснаціоналізації злочинності. Виокремлено ключові риси транснаціональних організованих злочинних угруповань, що забезпечують їх виживання та максимізацію злочинних прибутків. Наголошується, що такі угрупування мають складну побудову, ієрархічні моделі, у них чітко виокремлюється управлінське ядро та виконавча периферія. Автор указує, що останнім часом злочинні угруповання, які первинно виникали на фундаменті національної чи етнічної ознаки, об'єднуються, налагоджують взаємні зв'язки та встановлюють певні правила ведення свого злочинного бізнесу, більш-менш прийнятні для різних угруповань. Указується, що корупція в організованій злочинній діяльності розглядається як спосіб досягнення, у першу чергу, ринкових переваг та максимізації прибутку. На підставі проведеного аналізу надано пропозиції щодо удосконалення протидії транснаціональній організованій злочинності. Серед них: 1) активізація роботи правоохоронних органів; 2) адекватність правоохоронних дій реальному стану транснаціональної злочинності; 3) нарощування зусиль у боротьбі з етнічною злочинністю; 4) вдосконалення засобів правової протидії транснаціональній організованій злочинності; 5) подальший розвиток взаємодії правоохоронних органів України із правоохоронними органами зарубіжних країн; 6) вдосконалення системи протидії транснаціональній організованій злочинності та корупції всередині України.

The article investigates the problem of interpretation of the term «world politics». Approaches concerning its definition by Ukrainian and foreign scholars are considered. Examples of its use in scientific literature are made. Researchers used this term at the beginning of the 20th century to describe colonial politics of main European countries. A lot of works with the term «world politics» in the title are published from the middle of the 20th century and to date. Difficulties of interpretation of the notion are caused by ambiguity of its components «world» and «politics». «World politics» may be interpreted from macropolitical perspective that project global system on the international actors activity and micropolitical perspective that discusses interactions of international actors in global aspect. Some scholars explain the term «world politics» through comparison with the term «international relations» and treat it as relations in political sphere, modern phase of development of international relations or the same term as international relations. Interdependence of terms «global politics», «international politics» and «world politics» is revealed in this article. Globalization is very important when discussing world politics as it is one of the main tendencies of world development and helps its formation as economic, cultural and political unity. World politics embraces problems that concern all people. But there is also point of view that interprets the term as totality of foreign politics on a global level. The problems of world politics and their interdependence are discussed in this article. ; У статті досліджено проблему тлумачення поняття «світова політика». Висвітлено підходи до його трактування українськими та зарубіжними вченими. Наведено приклади його вживання у науковій літературі. Дослідники послуговувалися цим поняттям ще на початку ХХ століття, описуючи колоніальну політику провідних держав Європи. Від середини ХХ століття і дотепер опубліковано чимало праць, у назві яких є термінологічне словосполучення «світова політика». Труднощі інтерпретації поняття насамперед зумовлені неоднозначністю трактування змісту його складових частин – «світова» і «політика». Світову політику трактують як з макрополітичної точки зору, відштовхуючись від глобальної системи з проекцією на діяльність різних учасників міжнародних відносин, так і з мікрополітичної, приймаючи за точку відліку взаємодію міжнародних акторів у глобальному вимірі. Деякі дослідники визначають поняття «світова політика» через зіставлення з поняттям «міжнародні відносини» і трактують його як відносини у політичній сфері, як сучасний етап розвитку міжнародних відносин або як тотожний міжнародним відносинам термін. Показано взаємозв'язок понять «глобальна політика», «міжнародна політика», «світова політика». Визначальним при розгляді світової політики є поняття глобалізації, адже вона є однією з провідних тенденцій розвитку світу та сприяє його формуванню як єдиного економічного, культурного, політичного простору. Отже, світова політика охоплює проблеми, які стосуються усього людства. Однак існує й інша думка, згідно з якою досліджуваний термін тлумачиться як сукупність зовнішніх політик держав на глобальному рівні. Висвітлено низку проблем, які входять у поняття «світова політика», та наголошено на їх взаємозалежності. ; У статті досліджено проблему тлумачення поняття «світова політика». Висвітлено підходи до його трактування українськими та зарубіжними вченими. Наведено приклади його вживання у науковій літературі. Дослідники послуговувалися цим поняттям ще на початку ХХ століття, описуючи колоніальну політику провідних держав Європи. Від середини ХХ століття і дотепер опубліковано чимало праць, у назві яких є термінологічне словосполучення «світова політика». Труднощі інтерпретації поняття насамперед зумовлені неоднозначністю трактування змісту його складових частин – «світова» і «політика». Світову політику трактують як з макрополітичної точки зору, відштовхуючись від глобальної системи з проекцією на діяльність різних учасників міжнародних відносин, так і з мікрополітичної, приймаючи за точку відліку взаємодію міжнародних акторів у глобальному вимірі. Деякі дослідники визначають поняття «світова політика» через зіставлення з поняттям «міжнародні відносини» і трактують його як відносини у політичній сфері, як сучасний етап розвитку міжнародних відносин або як тотожний міжнародним відносинам термін. Показано взаємозв'язок понять «глобальна політика», «міжнародна політика», «світова політика». Визначальним при розгляді світової політики є поняття глобалізації, адже вона є однією з провідних тенденцій розвитку світу та сприяє його формуванню як єдиного економічного, культурного, політичного простору. Отже, світова політика охоплює проблеми, які стосуються усього людства. Однак існує й інша думка, згідно з якою досліджуваний термін тлумачиться як сукупність зовнішніх політик держав на глобальному рівні. Висвітлено низку проблем, які входять у поняття «світова політика», та наголошено на їх взаємозалежності.

Development of international partnership is considered to be the main component of the process of globalization and transition to geoeconomics or spatial economics as a component of sustainable development of modern civilization. The constituent components of foreign policy, security, and peace require further analysis because there arises a mega modern problem of overcoming of international terrorism and other global threats, including the existence of hybrid wars. At the present stage of existence of such phenomenon it is impossible to identify the term hybrid war for certain and make an attempt to describe the process by which this phenomenon came into general use.However, partnership at the economic levels and activities of transnational corporations are closely interconnected with the regional economic political changes, which in their turn are interdependent on the political conjuncture of individual countries. Transformations of the political conjuncture and search for new systems of partnership in the global and regional environment make an influence on the entire system of economic, social, and political relationships between the main societies. Rapid changes in the social spheres of individual countries and the countries that are in a state of interdependent economic and political alliances (the author is referring to the EU and other forms of partnership) have a global effect on the partnership transformations in the political, social, economic, and military spheres.The main objective of this scientific exploration is the attempt to analyze and systematize such a socio-political phenomenon as Political partnership – Transnational partnership – Regional transformations, because due to the development of effective partnership programs it is possible to build a qualitatively new system of international cooperation. Thus, the need to explore transitional societies and effectiveness of their partnership relations on the example of the Russian Federation and Ukraine, particularly in the context of the conflict events escalation in the Donbas region, is of the primary importance.We believe that further study of the processes of transitional countries transformation is extremely important in the context of the events that take place in different parts of the world. The processes of crises aggravating and crisisgenety studying in order to build global partnership should play a leading role in political science and international relations system. ; Рассматривается проблематика распространения и налаживания партнерских транснациональных отношений в контексте глобализации. Освещаются процесс трансформации региональной политики стран переходного типа в системе поиска и выработки эффективных форм политического партнерства.Система отношений на разных уровнях социальных ступеней проходит через массу трансформаций. Трансформации на бытовом уровне обусловленные особенностями существования людей, так же в системе международных отношений оговариваются определенные особенности развития. Развитие международного партнерства является едва ли не основной составляющей процесса глобализации, перехода к геоэкономики или пространственной экономики, как составляющей устойчивого развития современной цивилизации. Составляющие международной политики, безопасности и мира требуют проведения дополнительного анализа, ведь безусловно проблема преодоления международного терроризма и других глобальных угроз, в частности существование гибридных войн. Сложно определить термин гибридная война и осуществить попытку описать процесс благодаря которому это явление стремительно вошло в словообразовательное обращение невозможно на современном этапе существования такого явления.Попытки наладить глобальное партнерство в перспективе должны привести к построению новой системы коллективной безопасности, а затем и к предотвращению распространения кризисов в масштабах всего мира. Поиск мирного сосуществования с помощью построения системы глобального партнерства требуют дальнейшего развития и анализа для реализации эффективных форм коллективной, региональной, транснациональной безопасности. ; Розглянуто проблематику поширення та налагодження партнерських транс-національних відносин у контексті глобалізації. Висвітлено процес трансформації регіональної політики держав перехідного типу в системі пошуку та вироблення ефективних форм політичного партнерства

Introduction. Nowadays TNCs undoubtedly determine the dynamics and main trends of the world economy as a whole, control its main trends and technological level and to a large extent determine the rules of the game. On the other hand, TNCs can not fail to take into account the realities and trends that are formed in society, and are forced to adapt to them in their activities. One of the main such realities is the concept of sustainable development, analysis of the impact of which on the activities of TNCs will be devoted to this article.Obviously, neither the concept of exogenous nor the concept of endogenous economic growth does not fully take into account the environmental factors and challenges faced by modern society. In addition, none of the above-mentioned models of economic growth did not pay sufficient attention to social factors and stability issues. Therefore, the emergence of a new, ecological and economic model of growth, which would combine the achievements of natural and social sciences.Analysis of used sources. In the world economic science, TNC's were researched by such scholars as S. Agarval, P. Backley, D. Bennett, G. Vaenrich, R. Vernon, S. Gaimer, J. F. Gennart, C. Gill, C. Hofer, J. Danning, D. Datta, M. Casson, R. Kewz, C.D.D., J.L., T. Moran, T. Ozava, K. Omae, H. Pitilis, M. Porter, P. Rana, R. Reich, S. Rolf, J. Rotheb, F. Rout, M. and S. Tolchin, F. Trompenaars, A. Shapiro, K. Sharp; in Ukrainian science, certain aspects of TNC's activity were studied by O. Bilorus, O. Budkin, V. Butkevich, I. Gladiy, B. Gubsky, V. Dikan, V. Kisil, V. Melnyk, A. Moky, Y. Pakhomov, K. Panchenko, A. Pekhnyk, J. Poplavskaya, O. Rogach, A. Semenov, K. Semenov, S. Sokolenko, A. Filipenko, O. Shnirkov and others. At the same time, despite the large number of researches on TNCs, some aspects of TNCs' activity in the modern international business remain insufficiently elucidated and require further analysis.The purpose of the article. To conduct the theoretical aspects and practical recommendations of regulation of TNC activities according to the concept of sustainable development.Presentation of the main material. Obviously, neither the concept of exogenous nor the concept of endogenous economic growth does not fully take into account the environmental factors and challenges faced by modern society. In addition, none of the above-mentioned models of economic growth did not pay sufficient attention to social factors and stability issues. Therefore, the emergence of the emergence of a new, ecological and economic model of growth, which would combine the achievements of natural and social sciences.Such a concept was the model of sustainable development, formulated in the late 80's and approved in Rio de Janeiro in 1992 at the United Nations Conference on Environment and Development, as well as approved in the Declaration on Environment and Development "Agenda for the 21st Century"The next stage in the development of this concept was the International Conference on Financing for Development (International Conference on Financing for Development), held March 18-22, 2002 in Monterey (Mexico), where the heads of the participating countries adopted a coordinated decision on the use of tax levers, investments in economic and social infrastructure, the development of capital markets through banking systems, balanced fiscal and monetary policies, the reduction of the impact of inflation, the promotion of high standards of economic growth, full employment, the eradication of poverty and price stability. These ideas were further developed in the framework of the World Summit on Sustainable Development from 26 August to 4 September 2002, which allowed setting goals and timelines for a wide range of issues, in particular, setting target targets with the provision of sanitation, the use and production of chemical products. As a result of the summit, more than 200 partnerships were announced in various areas of sustainable development in all regions, for which significant funding was allocated. The Johannesburg Implementation Plan and the Johannesburg Declaration on Sustainable Development were adopted within the framework of the Summit.In addition, the extremely important element of the World Summit on Sustainable Development in Johannesburg was that international commitments were complemented by a series of voluntary partnership initiatives on sustainable development.The decision of the above-mentioned international meetings allowed us to proceed to the practical implementation of the decisions taken, which, in our time, with the corresponding periodic adjustment, is conducted under the guidance of the United Nations Commission on Sustainable Development.According to the UN Commission on Sustainable Development, its goal is to meet the needs of modern society without compromising the ability of future generations to meet their needs.Accordingly, 5 basic principles are based on the concept of sustainable development:1) Economic development can be sustained and sustainable in order to meet the needs of the present generation, while not undermining the ability of future generations to meet their needs.2) The restrictions that exist in the field of exploitation of natural resources are relative, they relate only to the constraints imposed by the current level of technology and social organization, as well as the ability of the biosphere to self-healing.3) It is necessary to satisfy the basic needs of all people and to provide everyone with an opportunity of high-quality life.4) It is necessary to reconcile the state of life of those who enjoy excessive benefits (monetary and material), with the ecological potential of the planet, in particular regarding the use of energy.5) The size and pace of population growth should be consistent with the productive potential of the changing global ecosystem. It should be noted that this does not mean a return to Malthusianism, but it certainly requires the bringing of technologies and economic development to the level of pressing problems of mankind.Subsequently, this concept was adopted as the basis for the coordination of environmental and economic policies by governments of many states and even regional integration associations. In particular, the leaders of the European Union at the EU summit held in Göteborg in June 2001 adopted a joint strategy for sustainable development. This was the definition of the very concept of sustainable development. According to the declaration of the heads of 15 European countries, "sustainable development is in such a way as to meet the needs of the present generation of people, which would not endanger future generations". Although the strategy itself was largely declarative (in particular, the EU Commissioner for the Environment, Margot Wallström, expressed regret that the leaders of the countries "did not concentrate enough on concrete actions"), yet the EU leaders outlined a series of measures who should help build a sustainable society.In Ukraine, the Concept of Sustainable Development was approved by the Cabinet of Ministers of Ukraine in 1997. In addition, within the framework of the joint Ukrainian-American project "The Program for the Promotion of Sustainable Development in Ukraine", with the participation of many leading scientists of Ukraine, a "Concept of Sustainable Development of Ukraine" was developed. It defines sustainable development as "the process of building the state on the basis of harmonization and harmonization of social, economic and environmental components in order to meet the needs of present and future generations," in which "a balanced solution to socio-economic problems, the maintenance of a favorable state of the environment and natural resource potential in order to meet the vital needs of present and future generations ".At the same time, the authors of the concept especially emphasize that "the basis of sustainable development is the parity of relations in the triad" man - economy - nature. "Sustainable development combines the process of survival and reproduction of the nation's gene pool, the activation of the role of each individual in society, ensuring its rights and freedoms, preservation of the natural environment, formation of conditions for the restoration of the biosphere and its local ecosystems, orientation towards reducing the level of anthropogenic impact on the natural environment and harmonizing human development in nature. "It is also important to realize that "Ukraine can ensure the transition to sustainable development exclusively through the effective use of all kinds of resources, structural and technological modernization of production, using the creative potential of society for the building and prosperity of the state," and also that "the definition of ways to ensure sustainable the development of the state should be based on the formulation of strategic goals of state building taking into account the realities of the present, the trends of the world community, the place and role of Ukraine in Europe and in the world ".Obviously, the concept of sustainable development causes a significant, but in many respects, determinants of the impact on the whole system of modern international business. Accordingly, the development of a strategy for integration into a globalized economy is extremely important in taking into account the specifics and constraints imposed by the concept of sustainable development and the documents and criteria adopted on its basis. At the same time, the key weight takes into account the above mentioned peculiarities when regulating the activities of transnational corporations, which at the moment is definitely one of the most powerful factors in the integration of Ukraine into the system of world economic relations.There exists a fundamental possibility of harmonizing the impact of transnational corporations on the territory of Ukraine with the concept of sustainable development. The optimum for this is the use as an optimization criterion of the type of the most intensively used TNC resources and their expansion strategies applied to the relevant market.Conclusions. The analysis of the concept of sustainable development proposed by the UN and the "Concept of Sustainable Development of Ukraine" developed on its basis allows us to draw conclusions about the existence of a fundamental possibility of harmonizing the impact of transnational corporations on the territory of Ukraine with the concept of sustainable development.The optimum for this is the use as an optimization criterion of the type of the most intensively used TNC resources and their expansion strategies applied to the relevant market. ; Проведено аналіз, на основі якого обґрунтовано, що, з одного боку, ТНК безперечно визначають динаміку та основні тенденції розвитку світової економіки загалом, контролюють її основні тренди та технологічний рівень і значною мірою визначають правила гри. З іншого боку, у реаліях сучасного міжнародного бізнесу ТНК теж не можуть не враховувати реалії та тенденції, що складаються у суспільстві, і змушені підлаштовуватися під них у своїй діяльності. Однією з основних таких реалій є концепція сталого розвитку, аналізу впливу якої на діяльність ТНК і присвячено дану статтю.Показано, що, що ні концепція екзогенного, ні концепція ендогенного економічного зростання не враховують повною мірою екологічних чинників та викликів, що стоять перед сучасним суспільством. Крім того, жодна зі згаданих моделей економічного зростання не приділяла достатньої уваги соціальним чинникам та проблемам стабільності. Тому назріла потреба формування нової, еколого-економічної моделі зростання сучасних ТНК, що поєднала б у собі здобутки природничих та суспільних наук,і дозволила б задовольняти потреби сучасного суспільства, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби.Визначено, що ключовим критерієм при виборі оптимальної моделі поведінки стосовно тієї чи іншої ТНК повинен бути тип ресурсів, який вона найбільше використовує у своїй діяльності. При цьому оптимізацію державної політики стосовно ТНК найдоцільніше визначати відповідно до стратегії експансії, яку вона використовує на українському ринку.

Проведено аналіз, на основі якого обґрунтовано, що, з одного боку, ТНК безперечно визначають динаміку та основні тенденції розвитку світової економіки загалом, контролюють її основні тренди та технологічний рівень і значною мірою визначають правила гри. З іншого боку, у реаліях сучасного міжнародного бізнесу ТНК теж не можуть не враховувати реалії та тенденції, що складаються у суспільстві, і змушені підлаштовуватися під них у своїй діяльності. Однією з основних таких реалій є концепція сталого розвитку, аналізу впливу якої на діяльність ТНК і присвячено дану статтю.Показано, що, що ні концепція екзогенного, ні концепція ендогенного економічного зростання не враховують повною мірою екологічних чинників та викликів, що стоять перед сучасним суспільством. Крім того, жодна зі згаданих моделей економічного зростання не приділяла достатньої уваги соціальним чинникам та проблемам стабільності. Тому назріла потреба формування нової, еколого-економічної моделі зростання сучасних ТНК, що поєднала б у собі здобутки природничих та суспільних наук,і дозволила б задовольняти потреби сучасного суспільства, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби.Визначено, що ключовим критерієм при виборі оптимальної моделі поведінки стосовно тієї чи іншої ТНК повинен бути тип ресурсів, який вона найбільше використовує у своїй діяльності. При цьому оптимізацію державної політики стосовно ТНК найдоцільніше визначати відповідно до стратегії експансії, яку вона використовує на українському ринку. ; Introduction. Nowadays TNCs undoubtedly determine the dynamics and main trends of the world economy as a whole, control its main trends and technological level and to a large extent determine the rules of the game. On the other hand, TNCs can not fail to take into account the realities and trends that are formed in society, and are forced to adapt to them in their activities. One of the main such realities is the concept of sustainable development, analysis of the impact of which on the activities of TNCs will be devoted to this article.Obviously, neither the concept of exogenous nor the concept of endogenous economic growth does not fully take into account the environmental factors and challenges faced by modern society. In addition, none of the above-mentioned models of economic growth did not pay sufficient attention to social factors and stability issues. Therefore, the emergence of a new, ecological and economic model of growth, which would combine the achievements of natural and social sciences.Analysis of used sources. In the world economic science, TNC's were researched by such scholars as S. Agarval, P. Backley, D. Bennett, G. Vaenrich, R. Vernon, S. Gaimer, J. F. Gennart, C. Gill, C. Hofer, J. Danning, D. Datta, M. Casson, R. Kewz, C.D.D., J.L., T. Moran, T. Ozava, K. Omae, H. Pitilis, M. Porter, P. Rana, R. Reich, S. Rolf, J. Rotheb, F. Rout, M. and S. Tolchin, F. Trompenaars, A. Shapiro, K. Sharp; in Ukrainian science, certain aspects of TNC's activity were studied by O. Bilorus, O. Budkin, V. Butkevich, I. Gladiy, B. Gubsky, V. Dikan, V. Kisil, V. Melnyk, A. Moky, Y. Pakhomov, K. Panchenko, A. Pekhnyk, J. Poplavskaya, O. Rogach, A. Semenov, K. Semenov, S. Sokolenko, A. Filipenko, O. Shnirkov and others. At the same time, despite the large number of researches on TNCs, some aspects of TNCs' activity in the modern international business remain insufficiently elucidated and require further analysis.The purpose of the article. To conduct the theoretical aspects and practical recommendations of regulation of TNC activities according to the concept of sustainable development.Presentation of the main material. Obviously, neither the concept of exogenous nor the concept of endogenous economic growth does not fully take into account the environmental factors and challenges faced by modern society. In addition, none of the above-mentioned models of economic growth did not pay sufficient attention to social factors and stability issues. Therefore, the emergence of the emergence of a new, ecological and economic model of growth, which would combine the achievements of natural and social sciences.Such a concept was the model of sustainable development, formulated in the late 80's and approved in Rio de Janeiro in 1992 at the United Nations Conference on Environment and Development, as well as approved in the Declaration on Environment and Development "Agenda for the 21st Century"The next stage in the development of this concept was the International Conference on Financing for Development (International Conference on Financing for Development), held March 18-22, 2002 in Monterey (Mexico), where the heads of the participating countries adopted a coordinated decision on the use of tax levers, investments in economic and social infrastructure, the development of capital markets through banking systems, balanced fiscal and monetary policies, the reduction of the impact of inflation, the promotion of high standards of economic growth, full employment, the eradication of poverty and price stability. These ideas were further developed in the framework of the World Summit on Sustainable Development from 26 August to 4 September 2002, which allowed setting goals and timelines for a wide range of issues, in particular, setting target targets with the provision of sanitation, the use and production of chemical products. As a result of the summit, more than 200 partnerships were announced in various areas of sustainable development in all regions, for which significant funding was allocated. The Johannesburg Implementation Plan and the Johannesburg Declaration on Sustainable Development were adopted within the framework of the Summit.In addition, the extremely important element of the World Summit on Sustainable Development in Johannesburg was that international commitments were complemented by a series of voluntary partnership initiatives on sustainable development.The decision of the above-mentioned international meetings allowed us to proceed to the practical implementation of the decisions taken, which, in our time, with the corresponding periodic adjustment, is conducted under the guidance of the United Nations Commission on Sustainable Development.According to the UN Commission on Sustainable Development, its goal is to meet the needs of modern society without compromising the ability of future generations to meet their needs.Accordingly, 5 basic principles are based on the concept of sustainable development:1) Economic development can be sustained and sustainable in order to meet the needs of the present generation, while not undermining the ability of future generations to meet their needs.2) The restrictions that exist in the field of exploitation of natural resources are relative, they relate only to the constraints imposed by the current level of technology and social organization, as well as the ability of the biosphere to self-healing.3) It is necessary to satisfy the basic needs of all people and to provide everyone with an opportunity of high-quality life.4) It is necessary to reconcile the state of life of those who enjoy excessive benefits (monetary and material), with the ecological potential of the planet, in particular regarding the use of energy.5) The size and pace of population growth should be consistent with the productive potential of the changing global ecosystem. It should be noted that this does not mean a return to Malthusianism, but it certainly requires the bringing of technologies and economic development to the level of pressing problems of mankind.Subsequently, this concept was adopted as the basis for the coordination of environmental and economic policies by governments of many states and even regional integration associations. In particular, the leaders of the European Union at the EU summit held in Göteborg in June 2001 adopted a joint strategy for sustainable development. This was the definition of the very concept of sustainable development. According to the declaration of the heads of 15 European countries, "sustainable development is in such a way as to meet the needs of the present generation of people, which would not endanger future generations". Although the strategy itself was largely declarative (in particular, the EU Commissioner for the Environment, Margot Wallström, expressed regret that the leaders of the countries "did not concentrate enough on concrete actions"), yet the EU leaders outlined a series of measures who should help build a sustainable society.In Ukraine, the Concept of Sustainable Development was approved by the Cabinet of Ministers of Ukraine in 1997. In addition, within the framework of the joint Ukrainian-American project "The Program for the Promotion of Sustainable Development in Ukraine", with the participation of many leading scientists of Ukraine, a "Concept of Sustainable Development of Ukraine" was developed. It defines sustainable development as "the process of building the state on the basis of harmonization and harmonization of social, economic and environmental components in order to meet the needs of present and future generations," in which "a balanced solution to socio-economic problems, the maintenance of a favorable state of the environment and natural resource potential in order to meet the vital needs of present and future generations ".At the same time, the authors of the concept especially emphasize that "the basis of sustainable development is the parity of relations in the triad" man - economy - nature. "Sustainable development combines the process of survival and reproduction of the nation's gene pool, the activation of the role of each individual in society, ensuring its rights and freedoms, preservation of the natural environment, formation of conditions for the restoration of the biosphere and its local ecosystems, orientation towards reducing the level of anthropogenic impact on the natural environment and harmonizing human development in nature. "It is also important to realize that "Ukraine can ensure the transition to sustainable development exclusively through the effective use of all kinds of resources, structural and technological modernization of production, using the creative potential of society for the building and prosperity of the state," and also that "the definition of ways to ensure sustainable the development of the state should be based on the formulation of strategic goals of state building taking into account the realities of the present, the trends of the world community, the place and role of Ukraine in Europe and in the world ".Obviously, the concept of sustainable development causes a significant, but in many respects, determinants of the impact on the whole system of modern international business. Accordingly, the development of a strategy for integration into a globalized economy is extremely important in taking into account the specifics and constraints imposed by the concept of sustainable development and the documents and criteria adopted on its basis. At the same time, the key weight takes into account the above mentioned peculiarities when regulating the activities of transnational corporations, which at the moment is definitely one of the most powerful factors in the integration of Ukraine into the system of world economic relations.There exists a fundamental possibility of harmonizing the impact of transnational corporations on the territory of Ukraine with the concept of sustainable development. The optimum for this is the use as an optimization criterion of the type of the most intensively used TNC resources and their expansion strategies applied to the relevant market.Conclusions. The analysis of the concept of sustainable development proposed by the UN and the "Concept of Sustainable Development of Ukraine" developed on its basis allows us to draw conclusions about the existence of a fundamental possibility of harmonizing the impact of transnational corporations on the territory of Ukraine with the concept of sustainable development.The optimum for this is the use as an optimization criterion of the type of the most intensively used TNC resources and their expansion strategies applied to the relevant market.

The article examines the provisions on cooperation between the International Criminal Police Organization - Interpol and law enforcement agencies of Ukraine. Ukraine's integration into the European community, active international cooperation in all spheres of public life, including in the direction of combating organized crime, is one of the main tasks of developing effective mechanisms for international cooperation in the field of criminal justice. The current level of organized crime, its professional and organized nature, as well as its acquisition of cross-border and transnational forms necessitates the consolidation of efforts of law enforcement agencies of different states in the implementation of joint measures to combat this anti-social phenomenon. Interpol ensures the cooperation of police agencies at the global level. The purpose of the IOCP - Interpol is: "to ensure extensive cooperation between the criminal police concerned within the current national legislation of the Interpol member states and strict compliance with the provisions of the Universal Declaration of Human Rights, establishment and development of bodies necessary to combat crime". The main tasks of the UkrBureau of Interpol are: coordination of the activities of the country's law enforcement agencies in the fight against crime that has a transnational character or goes beyond the country; ensuring liaison with the General Secretariat and relevant bodies of the Member States of Interpol in the fight against crime; assessment of the level of transnational crime in Ukraine and the threat of criminal activity of Ukrainian citizens abroad. The researched issues show that the practical significance of Ukraine's international cooperation in the fight against criminal offenses is rapidly gaining national character. In modern conditions, such cooperation is of particular importance. It is necessary to constantly improve and update the forms and means of interaction of criminal police bodies of the participating countries within the framework of Interpol, to create an effective operational integrated database, to improve the means of access and transmission of information. ; У статті досліджуються положення щодо співпраці Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу та правоохоронних органів України. Інтеграція України у європейське співтовариство, активне міжнародне співробітництво в усіх сферах суспільного життя, зокрема й у напрямі протидії організованій злочинності, є одним із головних завдань розроблення дієвих механізмів здійснення міжнародної взаємодії у сфері кримінальної юстиції. Сучасний рівень організованої злочинності, її професійний та організований характер, а також набуття нею транскордонних і транснаціональних форм зумовлюють необхідність консолідації зусиль правоохоронних органів різних держав у здійсненні спільних заходів, спрямованих на протистояння цьому антисуспільному явищу. Інтерпол забезпечує співробітництво поліцейських відомств на світовому рівні. Мета Інтерпо-лу - «забезпечення розгалуженого співробітництва між зацікавленими органами кримінальної поліції в межах чинного національного законодавства країн - учасниць Інтерполу та суворій відповідності положенням Загальної декларації прав людини, створення і розвиток органів, необхідних для ефективної боротьби зі злочинністю». Основні завдання Укрбюро Інтерполу такі: координація діяльності правоохоронних органів країни у боротьбі зі злочинністю, що має транснаціональний характер або виходить за межі країни; забезпечення взаємодії з Генеральним секретаріатом та відповідними органами держав - членів Інтер-полу в боротьбі зі злочинністю; оцінка рівня поширення в Україні злочинності, що має транснаціональний характер, і загрози злочинної діяльності громадян України за кордоном». Досліджувані питання свідчать, що практичне значення міжнародного співробітництва України в галузі боротьби із кримінальними злочинами стрімко набуває національного характеру. У сучасних умовах таке співробітництво має особливе значення. Необхідні постійне вдосконалення й оновлення форм і засобів взаємодії органів кримінальної поліції країн-спів-робітників в рамках Інтерполу, створення ефективної оперативної інтегрованої бази даних, удосконалення засобів доступу та передачі інформації.

The article examines the impact of banks performing operations involving transnational banking capital on the banking system of Ukraine through the use of the principal components analysis. This approach is related to the method of multidimensional statistical analysis and is widely used to reduce the dimension of an analyzed set of attributes, and to select the most informative indicators and classification features.From the research, it is found that the principal components analysis is based on the idea according to which structural properties of relations between variables can be determined by their dependence on fewer non-measureable (concealed, latent, hypothetical) general factors.The direct estimation of the impact of banks performing operations involving transnational capital on the banking system of Ukraine is carried out by means of the application package named Statistica. For this analysis, the following relative indicators showing how Ukraine's banks perform operations involving transnational capital are used: 1) percentage of funds raised from legal entities; 2) percentage of funds raised from individuals; 3) percentage of owned capital; 4) percentage of profit / loss after tax; 5) percentage of assets; 6) percentage of loans and debts of legal entities; 7) percentage of loans and debts of individuals.Based on the research findings, it is shown that there are three principal components which take into account more than 5% of total variance. However, there is only one component among them the value of which exceeds 1. The second component equals 0.954179, meaning that it approaches 1. The scree plot shows that the breaking point can be viewed as the eigen-value of correlation matrix which equals 23.85%. Consequently, the two principal factors have an essential impact on the processes of foreign capital penetration into Ukraine.It is claimed that the expansion of transnational banking capital into the banking system of Ukraine is controversial. On the one hand, these trends are quite obvious. On the other hand, financial, economic, military, and political instability hampers such processes. In conclusion, it should be stressed that unlike other approaches, the research and methodological approach to scoring the impact of banks performing operations involving transnational capital on the banking system of Ukraine, is based on the principal components analysis. This makes it possible to develop an aggregate index which characterizes the impact of banks performing operations involving transnational capital on the banking system of Ukraine, and to use it for monitoring of structural changes in the banking system.

Здійснено спробу оспорити вагомий вплив глобалізації на функціонування держави у внутрішній і зовнішній площині та на проблему втрати державою суверенітету.Дослідження беззаперечного проте неоднозначного процесу глобалізації дало змогу віднайти на практиці велику кількість аргументів, які дають змогу зробити висновок, що в сценарії майбутнього розвитку головні ролі, як і раніше, належатимуть сильним державам, їхнім національним інтересам, могутність яких тільки зросте завдяки економічній інтеграції. Роль національних урядів не зменшується, а видозмінюється у відповідності до викликів глобалізації, пов'язані, насамперед, із намаганням приватного капіталу регулювати і транснаціональну діяльність, державну владу, і міжнародні організації. В майбутньому для світової політики держав буде характерною боротьба (протистояння) двох діаметрально протилежних тенденцій – укріплення суверенітету, з одного боку, і його розмивання чи обмеження з іншого. Причому ці тенденції часто будуть імпломентуватися в політику ряду держав, які переслідують стратегічні цілі (укріплення власного суверенітету в XXI столітті буде супроводжуватись або відбуватись за рахунок обмеження суверенітету інших). Це однак не оспорює тезу, що держава, як і раніше, залишиться основним учасником міжнародних відносин, а суверенітет – їх атрибутивною ознакою та принципом побудови системи міжнародних відносин. ; The author attempted to challenge the sufficient influence of globalization on functioning of the state in internal and foreign sphere and on the matter of loss of state sovereignty.The research of the undisputable but still ambiguous globalization process enabled finding a lot of practical arguments allowing for the conclusion that the in the scenario of future development there will be starring the powerful states and their national interests and their power will only grow due to the economic integration. The role of the national governments does not lessen; it just alters according to the globalization challenges connected first of all with attempts of the private capital to regulate the transnational activity, state authority and international organizations. Future world policy will be featured by struggle (antagonism) of two opposite trends; strengthening of the sovereignty, on the one hand, and its erosion or restrictions on the other. Moreover, these trends will be often implemented into politics of number of states pursueing strategic goals (in XXI century strengthening of the own sovereignty will be performed or will be accompanied by limiting the sovereignty of others). However, this does not contradict to the idea that the state still remains principal participant of the international relations and that the sovereignty remains its attributive feature and a basic principle for constructing the international relations. ; Здійснено спробу оспорити вагомий вплив глобалізації на функціонування держави у внутрішній і зовнішній площині та на проблему втрати державою суверенітету.Дослідження беззаперечного проте неоднозначного процесу глобалізації дало змогу віднайти на практиці велику кількість аргументів, які дають змогу зробити висновок, що в сценарії майбутнього розвитку головні ролі, як і раніше, належатимуть сильним державам, їхнім національним інтересам, могутність яких тільки зросте завдяки економічній інтеграції. Роль національних урядів не зменшується, а видозмінюється у відповідності до викликів глобалізації, пов'язані, насамперед, із намаганням приватного капіталу регулювати і транснаціональну діяльність, державну владу, і міжнародні організації. В майбутньому для світової політики держав буде характерною боротьба (протистояння) двох діаметрально протилежних тенденцій – укріплення суверенітету, з одного боку, і його розмивання чи обмеження з іншого. Причому ці тенденції часто будуть імпломентуватися в політику ряду держав, які переслідують стратегічні цілі (укріплення власного суверенітету в XXI столітті буде супроводжуватись або відбуватись за рахунок обмеження суверенітету інших). Це однак не оспорює тезу, що держава, як і раніше, залишиться основним учасником міжнародних відносин, а суверенітет – їх атрибутивною ознакою та принципом побудови системи міжнародних відносин.

The problem of the individual as an actor in the international politics in the context of the Realist and Liberal (Idealist) paradigms in international relations was analyzed. The study revealed that in Realistic (state-centered) interpretation of international relations the individual influence was determined and undirected by his/her status and role characteristics and the position in the state governmental system. In the framework of the Liberal (transnational) paradigm the role of individuals in the international politics was analyzed from the point of view about their accessory to the human race. The main attention in the Liberal paradigm was paid to the social and personal determinants of the individual participation in the international relations and events. The preconditions of the increasing of an individual influence on the international environment in the globalized world were highlighted. Key words: an individual, state-centered, the transnationalism, globalization, human rights, an identity. ; Проаналізовано проблему суб'єктності індивіда в міжнародній політиці в контексті засад основних парадигм міжнародних відносин – реалістської та ліберальної (ідеалістської). З'ясовано, що у реалістській (державоцентристській) інтерпретації міжнародних відносин вплив індивіда на них детермінується й опосередковується його статусно-рольовими характеристиками та місцем в системі державного управління. В рамках ліберальної (транснаціональної) парадигми роль індивідів у міжнародній політиці аналізується передовсім з точки зору їх приналежності до людського роду. Основна увага в ліберальній парадигмі акцентується на внутрішньосуспільних та особистісних детермінантах участі індивіда у міжнародних відносинах та подіях. Розглянуто передумови зростання впливу індивіда на міжнародне середовище в глобалізованому світі. Ключові слова: індивід, державоцетризм, транснаціоналізм, глобалізація, права людини, ідентичність.

The purpose of the article is to study the concept of transnationalism, to study transnational processes in the process of integration of Azerbaijani migrants into the European socio-cultural environment, the level of transnationalism among Azerbaijani migrants. The article examines the theoretical foundations of transnationalism and analyzes its practical aspects in the example of Azerbaijani migrants. It is noted that transnationalism explains a new form of intercultural relations between the migrant and the receiving country, which is a new approach that transcends national, state, territorial and political borders. Transnational migration is perceived as a migration model in which migrants cross the borders of national states and settle in a new country, but simultaneously become carriers of socio-cultural values of both origin (sender society) and host (receiver) society, identifys itself with both societies, intensively interacts with the country of origin (sender). The article also examines the activities of the most famous schools and scholars in the field of transnationalism. Among them are Joseph S. Nye, Robert O. Keohane, Martin Albrow, Nina Glick-Schiller, Linda Bash, Christina Szanton-Blanck, Foner N, Pries L, Levitt P. Portes A, Faist T. The integration problems of Azerbaijani immigrants living in European countries are studied from the perspective of transnationalism. It is noted that the number of Azerbaijanis living in Europe living as dual immigrants is increasing. Despite the fact that Azerbaijani migrants live in European countries, they have extensive relations with Azerbaijan, and some even continue their work and cultural life both in Europe and in Azerbaijan. These migrants are engaged both in business and other areas in the country of origin, acquire properties in Azerbaijan, open offices and live an active socio-cultural life almost in both the sending society and the receiving society. It is noted in the article that immigrants with a higher socio-economic status are more likely to act as transnational migrants. Multilateral interaction of immigrants leads to the inclusion in the general sphere of communication of the country that perceives socio-cultural relations with the country of origin. Thus, according to these provisions, migration is not moving of people from one country to another, but a way to expand the space of socio-cultural interaction. ; Метою статті є дослідження концепції транснаціоналізму, вивчення транснаціональних процесів у процесі інтеграції азербайджанських мігрантів у європейське соціокультурне середовище, рівня транснаціоналізму серед азербайджанських мігрантів. У статті розглядаються теоретичні основи транснаціоналізму та аналізуються його практичні аспекти на прикладі азербайджанських мігрантів. Зазначається, що транснаціоналізм пояснює нову форму міжкультурних стосунків між мігрантом і країною, що приймає, що є новим підходом, що виходить за межі національних, державних, територіальних та політичних кордонів. Транснаціональна міграція сприймається як міграційна модель, за якої мігранти перетинають кордони національних держав і оселяються в новій країні, але водночас стають носіями соціокультурних цінностей як походження (суспільство відправник), так і приймаючого (одержувача) суспільства, ототожнює себе з обидва суспільства, інтенсивно взаємодіє з країною походження (відправником). У статті також розглядається діяльність найвідоміших шкіл і вчених у галузі транснаціоналізму. Серед них Джозеф С. Най, Роберт О. Кеохейн, Мартін Олброу, Ніна Глік-Шіллер, Лінда Баш, Крістіна Сзантон-Бланк, Фонер Н, Пріс Л, Левіт П. Портес А, Файст Т. Проблеми інтеграції азербайджанських іммігрантів проживання в європейських країнах досліджуються з точки зору транснаціоналізму. Зазначається, що збільшується кількість азербайджанців, які живуть в Європі як подвійні іммігранти. Незважаючи на те, що азербайджанські мігранти живуть в європейських країнах, вони мають широкі зв'язки з Азербайджаном, а деякі навіть продовжують свою роботу та культурне життя як в Європі, так і в Азербайджані. Ці мігранти займаються як бізнесом, так і іншими сферами в країні походження, набувають нерухомість в Азербайджані, відкривають офіси та живуть активним соціокультурним життям майже як у суспільстві, що відправляє, так і в суспільстві, що приймає. У статті зазначається, що в якості транснаціональних мігрантів частіше виступають іммігранти з вищим соціально-економічним статусом. Багатостороння взаємодія іммігрантів призводить до включення в загальну сферу спілкування країни, яка сприймає соціокультурні відносини з країною походження. Таким чином, відповідно до цих положень, міграція – це не переміщення людей з однієї країни в іншу, а спосіб розширення простору соціокультурної взаємодії. ; Метою статті є дослідження концепції транснаціоналізму, вивчення транснаціональних процесів у процесі інтеграції азербайджанських мігрантів у європейське соціокультурне середовище, рівня транснаціоналізму серед азербайджанських мігрантів. У статті розглядаються теоретичні основи транснаціоналізму та аналізуються його практичні аспекти на прикладі азербайджанських мігрантів. Зазначається, що транснаціоналізм пояснює нову форму міжкультурних стосунків між мігрантом і країною, що приймає, що є новим підходом, що виходить за межі національних, державних, територіальних та політичних кордонів. Транснаціональна міграція сприймається як міграційна модель, за якої мігранти перетинають кордони національних держав і оселяються в новій країні, але водночас стають носіями соціокультурних цінностей як походження (суспільство відправник), так і приймаючого (одержувача) суспільства, ототожнює себе з обидва суспільства, інтенсивно взаємодіє з країною походження (відправником). У статті також розглядається діяльність найвідоміших шкіл і вчених у галузі транснаціоналізму. Серед них Джозеф С. Най, Роберт О. Кеохейн, Мартін Олброу, Ніна Глік-Шіллер, Лінда Баш, Крістіна Сзантон-Бланк, Фонер Н, Пріс Л, Левіт П. Портес А, Файст Т. Проблеми інтеграції азербайджанських іммігрантів проживання в європейських країнах досліджуються з точки зору транснаціоналізму. Зазначається, що збільшується кількість азербайджанців, які живуть в Європі як подвійні іммігранти. Незважаючи на те, що азербайджанські мігранти живуть в європейських країнах, вони мають широкі зв'язки з Азербайджаном, а деякі навіть продовжують свою роботу та культурне життя як в Європі, так і в Азербайджані. Ці мігранти займаються як бізнесом, так і іншими сферами в країні походження, набувають нерухомість в Азербайджані, відкривають офіси та живуть активним соціокультурним життям майже як у суспільстві, що відправляє, так і в суспільстві, що приймає. У статті зазначається, що в якості транснаціональних мігрантів частіше виступають іммігранти з вищим соціально-економічним статусом. Багатостороння взаємодія іммігрантів призводить до включення в загальну сферу спілкування країни, яка сприймає соціокультурні відносини з країною походження. Таким чином, відповідно до цих положень, міграція – це не переміщення людей з однієї країни в іншу, а спосіб розширення простору соціокультурної взаємодії.

У статті висвітлюється сутність транснаціональних корпорацій (ТНК) як прояву та рушійної сили транснаціоналізації світової економіки. Підкреслена вирішальна роль ТНК у глобалізаційних процесах. Проаналізований сучасний стан функціонування транснаціональних корпорацій. Значна увага приділена особливостям діяльності ТНК на українському ринку, відзначена їх важлива роль у формуванні стратегії розвитку національної економічної системи. Наведено приклади позитивного та негативного впливу функціонування ТНК на економічний розвиток України. ; В статье освещается сущность транснациональных корпораций (ТНК) как проявления и движущей силы транснационализации мировой экономики. Подчеркнута решающая роль ТНК в глобализационных процессах. Проанализовано современное состояние функционирования транснациональных корпораций. Значительное внимание уделено особенностям деятельности ТНК на украинском рынке, отмечена их важная роль в формировании стратегии развития национальной экономической системы. Приведены примеры положительного и отрицательного влияния функционирования ТНК на экономическое развитие Украины. ; Proposed article is devoted to the actual question of studying economical transformation tendencies under the transnationalization influence. The issue was considered on the basis of studying processes of integration using diversification recourses, an analysis of flexible adaptation mechanism to the outside changeable conditions that are characterized with mobile structure of TNC management structures. Review of scientific sources in this direction shows that the conception of undoubted globalization of modern financial and economical, production, and trading relations in world economics is formed. TNC and their development and functioning strategies are a powerful catalyst there. The majority of works are devoted to studying modern tendencies of TNC's economic activities and the results of their influence to the development of social-economic society relationships. Both positive and negative aspects are defined. The conclusion remains undoubted: process of transnationalization becomes an integral part of modern economic transformations functionality. This is purpose of the research. TNC play the leading role in transnationalization processes by carrying globalization strategies which unite national economics and national markets. TNC define the new tendencies of the structural transformation of world economics. They provide integral using of diversification recourses and own the mechanism of flexible adaptation to the outside conditions. The modern transnational process have dynamical development tendency. The country gets positive economical result due to more effective capital usage, and investment of new capital provides rising economical data of recipient country. At the same time the TNC's activity causes population unemployment at recipient country, tax evasion using foreign branches, that damages the government budget and, as a result, shortening possibility of financing the social and other programs in the basing country.

У статті висвітлюється сутність транснаціональних корпорацій (ТНК) як прояву та рушійної сили транснаціоналізації світової економіки. Підкреслена вирішальна роль ТНК у глобалізаційних процесах. Проаналізований сучасний стан функціонування транснаціональних корпорацій. Значна увага приділена особливостям діяльності ТНК на українському ринку, відзначена їх важлива роль у формуванні стратегії розвитку національної економічної системи. Наведено приклади позитивного та негативного впливу функціонування ТНК на економічний розвиток України. ; В статье освещается сущность транснациональных корпораций (ТНК) как проявления и движущей силы транснационализации мировой экономики. Подчеркнута решающая роль ТНК в глобализационных процессах. Проанализовано современное состояние функционирования транснациональных корпораций. Значительное внимание уделено особенностям деятельности ТНК на украинском рынке, отмечена их важная роль в формировании стратегии развития национальной экономической системы. Приведены примеры положительного и отрицательного влияния функционирования ТНК на экономическое развитие Украины. ; Proposed article is devoted to the actual question of studying economical transformation tendencies under the transnationalization influence. The issue was considered on the basis of studying processes of integration using diversification recourses, an analysis of flexible adaptation mechanism to the outside changeable conditions that are characterized with mobile structure of TNC management structures. Review of scientific sources in this direction shows that the conception of undoubted globalization of modern financial and economical, production, and trading relations in world economics is formed. TNC and their development and functioning strategies are a powerful catalyst there. The majority of works are devoted to studying modern tendencies of TNC's economic activities and the results of their influence to the development of social-economic society relationships. Both positive and negative aspects are defined. The conclusion remains undoubted: process of transnationalization becomes an integral part of modern economic transformations functionality. This is purpose of the research. TNC play the leading role in transnationalization processes by carrying globalization strategies which unite national economics and national markets. TNC define the new tendencies of the structural transformation of world economics. They provide integral using of diversification recourses and own the mechanism of flexible adaptation to the outside conditions. The modern transnational process have dynamical development tendency. The country gets positive economical result due to more effective capital usage, and investment of new capital provides rising economical data of recipient country. At the same time the TNC's activity causes population unemployment at recipient country, tax evasion using foreign branches, that damages the government budget and, as a result, shortening possibility of financing the social and other programs in the basing country.