Suchergebnisse

This article tries to analyze Italian government's stance after Albania's de facto withdrawal from the Warsaw Treaty in 1961 and de jure denunciation of this treaty in 1968. The retreat of Soviet troops from Vlora Naval Base had a considerable impact on Italy's foreign relations with Albania in many regards. Concerning internal interests, Italy had a close relationship with Albania and had always demonstrated the willingness to enhance her influence in this respect. On the other hand, for Italy being a NATO member country, Albania's withdrawal from the Warsaw Treaty was an enormous relief. The possibility that the two superpowers clash on the Adriatic Sea was considerably minimized. This led to a genuine interest in Albania. Albanian political immigrants in Italy played a major role in enhancing this attention. Nevertheless, because of the communist regime in Albania, the rapprochement wanted by Italy remained merely a desire which did not exceed bilateral economic relations. Viewed as an opportunity for Albania to open up to the West, this effort constitutes another chance deliberately "missed" by the regime at home. DOI:10.5901/mjss.2017.v8n2p155

У статті автор детально аналізує сучасну практику денонсації міжнародних договорів між Україною та Росією, звертаючись до міжнародно-правових положень та політичних чинників, що впливають на цю практику, на прикладі денонсації угод щодо розміщення Чорноморського флоту РФ та Договору про дружбу між Україною та РФ. Автор робить висновок про необхідність відповідної реакції на небезпечне політичне розуміння інституту денонсації, яке не повинно ототожнюватися з наявною політичною складовою цього інституту. ; В статье автор детально анализирует современную практику денонсации международных договоров между Украиной и Россией, обращаясь к положениям международного права и политическим факторам, которые влияют на эту практику. На примере денонсации Соглашений о размещении Черноморского флота РФ и Договора о дружбе между Украиной и РФ автор делает вывод о необходимости соответствующей реакции на опасное политическое понимание института денонсации, которое не должно отождествляться с присутствующей политической составляющей этого института. ; In the article the Author analyzes a modern practice of denunciation of international treaties between Ukraine and Russia through consideration of international law and political factors, which affect this practice; the examples of Treaties of disposal of Black Sea Navy Fleet and Treaty of Friendship between Ukraine and Russia are prominent. The Author concludes that the relevant reaction on political interpretation of the denunciation institute, which is dangerous, is necessary, and can not be understood as equal to existing political component of this institute.

У статті автор детально аналізує сучасну практику денонсації міжнародних договорів між Україною та Росією, звертаючись до міжнародно-правових положень та політичних чинників, що впливають на цю практику, на прикладі денонсації угод щодо розміщення Чорноморського флоту РФ та Договору про дружбу між Україною та РФ. Автор робить висновок про необхідність відповідної реакції на небезпечне політичне розуміння інституту денонсації, яке не повинно ототожнюватися з наявною політичною складовою цього інституту. ; В статье автор детально анализирует современную практику денонсации международных договоров между Украиной и Россией, обращаясь к положениям международного права и политическим факторам, которые влияют на эту практику. На примере денонсации Соглашений о размещении Черноморского флота РФ и Договора о дружбе между Украиной и РФ автор делает вывод о необходимости соответствующей реакции на опасное политическое понимание института денонсации, которое не должно отождествляться с присутствующей политической составляющей этого института. ; In the article the Author analyzes a modern practice of denunciation of international treaties between Ukraine and Russia through consideration of international law and political factors, which affect this practice; the examples of Treaties of disposal of Black Sea Navy Fleet and Treaty of Friendship between Ukraine and Russia are prominent. The Author concludes that the relevant reaction on political interpretation of the denunciation institute, which is dangerous, is necessary, and can not be understood as equal to existing political component of this institute.

AbstractThis article examines the legality of the options that may be open to a State that is unwilling to accept a legal obligation created by a human rights treaty it has already ratified. It briefly addresses the subject of 'derogation' from human rights treaties before looking in detail at denunciation of the same. It proceeds to examine the legality of strategies such as entering a late reservation to a human rights treaty and of denouncing the treaty with the sole purpose of entering a new reservation to it.