В статье анализируется ситуация с обеспечением сельского хозяйства механизаторскими кадрами, сложившаяся после Мартовского (1965 г) Пленума ЦК КПСС. В 1960 70-е гг партия и правительство, выискивая резервы для подготовки кадров, предприняли попытку использовать в качестве механизаторов труд девушек и женщин. Цель настоящей статьи показать место и роль женщин в системе подготовки квалифицированных механизаторов для сельского хозяйства. Предметом исследования явились образовательные и организационные процессы подготовки кадров для села. Материалом исследования выступили данные Волгоградской и Саратовской областей. В работе использованы проблемно-хронологический и системный методы изучения материалов. Результатом исследования является вывод о том, что привлечение женщин к механизаторскому труду не ликвидировало дефицит кадров, но тем не менее в отдельных случаях их участие в хозяйственной деятельности села было весьма эффективным. Материалы исследования могут быть использованы на семинарских занятиях по спецкурсу, а также при написании учебных пособий по истории советского периода. ; The paper analyzes the situation with staffing of agriculture established after the March (1965) Plenum of the CPSU Central Committee. In 1960 70ies the Party and government looking for labour reserves attempted to train women machine operators. This article aims to show the place and role of women in the training of skilled machine operators in agriculture. The subject of the research is educational and organizational processes in training labour resources for agriculture. The material for the research is the data from the Volgograd and Saratov regions. The problem-chronological and systematic methods are used. The study concludes that training women as machine operators did not eliminate the labor shortage, but nevertheless, in some cases their participation in economic activities was very effective. The research materials can be used in seminars, as well as writing textbooks on the history of the Soviet period.
Предложенная к публикации статья рассматривает одну из ключевых тем в истории советской общеобразовательной школы - осуществление закона о всеобуче на временном промежутке 1950-60-х гг. В статье дана попытка нового прочтения термина «закон о всеобуче» в контексте истории законодательства в области общего образования. На основе опубликованных и архивных источников проведён анализ соотношения в общем понятии Закона о всеобуче положений государственных нормативно-правовых и партийных и комсомольских директивных документов. ; The author considers one of the key themes in the history of soviet secondary school the implementation of the law on general compulsory education during the time interval of the 1950-60s, undertakes the attempt of the new interpretation of the term law on general compulsory education in the context of the history of legislation in the sphere of general education, and on the basis of published and archival sources conducts the analysis of the correlation of the regulations of state normative-legal and party and Komsomol directive documents in the common notion of the Law on General Compulsory Education.
В данной работе поднимается вопрос успешной социализации школьников. Это особо значимая и актуальная задача, решение которой способствует формированию целостной личности. Проведенное в данной статье исследование выявляет проблему психолого-педагогического просвещения родителей как активных участников воспитательного процесса. Семья как первый институт социализации имеет решающее влияние на развитие основных социальных черт личности ребенка, на успешность его вхождения в социум. Диагностика родительского отношения в семьях, воспитывающих детей школьного возраста, помогает определить необходимые направления педагогической работы с родителями. ; This work raises the question of the successful socialization of schoolchildren. This is a particularly significant and urgent task, the solution of which contributes to the formation of an integral personality. The research carried out in this article reveals the problem of psychological and pedagogical education of parents as active participants in the educational process. The family as the first institution of socialization has a decisive influence on the development of the basic social traits of the child's personality, on the success of his entry into society. Diagnostics of parental attitudes in families raising school-age children helps to determine the necessary areas of pedagogical work with parents.
The relevance of the study lies in the need to reproduce the nature and essence of gymnastics, which were strongly influenced by Soviet post-revolutionary society, which directed the accumulated energy of growth along the vector of creating new forms of motor activity. Therefore, it is no coincidence that great social importance should be given to the development of sports. The aim is to reconstruct the historical process of formation and development of gymnastics in Ukraine during the first half of the 1920s. The results of the study. The paper analyzes the formation and development of Soviet gymnastics in the USSR, as a phenomenon in Soviet mass culture occurred in the postwar period, when there was an acute shortage of essential goods and goods, in a state of colossal socio-economic and socio-political shocks. which was associated with overcoming a number of difficulties, namely: ideological, organizational, scientific and methodological. Reconstructing the historical progress of gymnastics, attention is paid to the main achievements and miscalculations, the reasons for the emergence of negative trends in the development of gymnastics in Ukraine. The focus is on the factors that contributed to the widespread spread and consolidation of Soviet ideology in sports and physical culture during this period. This situation was seriously influenced by the policy of Universal Education, which began after the end of the Civil War. The influence of Soviet ideology on the development of gymnastics in the search for new ways of scientific substantiation of the Soviet gymnastics system, as well as methods of using gymnastics in accordance with the requirements and conditions of Soviet society. Conclusions. With the arrival of Soviet power in Ukraine, gymnastics gradually began to turn into a socio-political phenomenon, which is characterized by increasing state attention to gymnastics as a powerful tool of domestic political influence on the population. Performing an educational and propaganda function, gymnastics is now becoming the ideological leader of the state, the main purpose of which was to form patriotism in Soviet citizens, to establish discipline and principles of collectivism in society. ; Актуальність дослідження полягає в необхідність відтворення характеру і суті спортивно-гімнастичної роботи, що знаходилися під потужним впливом радянського післяреволюційного суспільства, яке нагромаджену енергію росту спрямувало по вектору створення нових форм рухової активності людей. Відтак не випадково величезне суспільне значення має бути відведене розвитку спорту. Мета полягає в реконструкції історичного процесу становлення та розвитку спортивної гімнастики на українських теренах упродовж першої половини 1920-х рр. Результати дослідження. В роботі проаналізовано становлення та розвиток радянської спортивної гімнастики в УРСС, як явища в радянській масовій культурі, що припав на повоєнний період, коли відчувалася гостра нестача засобів і товарів першої необхідності, у стані колосальних соціально-економічних і суспільно-політичних потрясінь. що було пов'язано з подоланням цілого ряду труднощів, а саме: ідеологічних, організаційних, науково-методичних. Реконструюючи історичний поступ спортивної гімнастики, звертається увага на основні досягнення та прорахунки, причини появи негативних тенденцій у розвитку спортивної гімнастики на українських теренах. Зосереджено увагу на факторах, що сприяли впродовж зазначеного періоду широкому поширенню і закріпленню радянської ідеології в спорті та фізичній культурі. Серйозний вплив на таку ситуацію мала політика Всеобучу, що почала здійснюватися після закінчення Громадянської війни. Оцінено вплив радянської ідеології на розвиток спортивної гімнастики у річищі пошуків нових шляхів наукового обґрунтування системи радянської гімнастики, а також методів використання спортивної гімнастики відповідно до вимог та умов розвитку радянського суспільства. Висновки. Спортивна гімнастика з приходом радянської влади на українські землі поступово починає перетворюватися на суспільно-політичне явище, яке характеризується посиленням уваги держави до гімнастики як до потужного інструменту внутрішньополітичного впливу на населення. Виконуючи виховну та пропагандистську функцію, спортивна гімнастика наразі стає ідейним провідником держави, головною метою якої було формування патріотизму у радянських громадян, встановлення в суспільстві дисципліни і принципів колективізму. ; Актуальність дослідження полягає в необхідність відтворення характеру і суті спортивно-гімнастичної роботи, що знаходилися під потужним впливом радянського післяреволюційного суспільства, яке нагромаджену енергію росту спрямувало по вектору створення нових форм рухової активності людей. Відтак не випадково величезне суспільне значення має бути відведене розвитку спорту. Мета полягає в реконструкції історичного процесу становлення та розвитку спортивної гімнастики на українських теренах упродовж першої половини 1920-х рр. Результати дослідження. В роботі проаналізовано становлення та розвиток радянської спортивної гімнастики в УРСС, як явища в радянській масовій культурі, що припав на повоєнний період, коли відчувалася гостра нестача засобів і товарів першої необхідності, у стані колосальних соціально-економічних і суспільно-політичних потрясінь. що було пов'язано з подоланням цілого ряду труднощів, а саме: ідеологічних, організаційних, науково-методичних. Реконструюючи історичний поступ спортивної гімнастики, звертається увага на основні досягнення та прорахунки, причини появи негативних тенденцій у розвитку спортивної гімнастики на українських теренах. Зосереджено увагу на факторах, що сприяли впродовж зазначеного періоду широкому поширенню і закріпленню радянської ідеології в спорті та фізичній культурі. Серйозний вплив на таку ситуацію мала політика Всеобучу, що почала здійснюватися після закінчення Громадянської війни. Оцінено вплив радянської ідеології на розвиток спортивної гімнастики у річищі пошуків нових шляхів наукового обґрунтування системи радянської гімнастики, а також методів використання спортивної гімнастики відповідно до вимог та умов розвитку радянського суспільства. Висновки. Спортивна гімнастика з приходом радянської влади на українські землі поступово починає перетворюватися на суспільно-політичне явище, яке характеризується посиленням уваги держави до гімнастики як до потужного інструменту внутрішньополітичного впливу на населення. Виконуючи виховну та пропагандистську функцію, спортивна гімнастика наразі стає ідейним провідником держави, головною метою якої було формування патріотизму у радянських громадян, встановлення в суспільстві дисципліни і принципів колективізму.
В статье, на материалах Костромской и Ярославской губерний, анализируется процесс становления и развития милиционных частей Красной армии в первые годы Гражданской войны. На основе анализа значительного числа источников и исторической литературы выявляются позитивные и негативные стороны организации всеобщего воинского обучения и отрядов особого назначения. ; Based on the data of the Kostroma and Yaroslavl regions, the article views the process of establishment and development of militant squads of the Red Army in the beginning of the Civil War. The author of the article analyses a considerable number of documents and reveals the positive and negative aspects of the arrangement of obligatory military education and special squads.
В статье дается обзор развития системы общего образования на Ставрополье с учетом специфики региона в 20-30-е гг. ХХ века. Образовательная система в России в 20-30-е годы XX века носила инновационный характер на основе гуманистических и демократических подходов в обучении (Дальтон-план, бригадно-лабораторный метод и др.), позволяющих осуществлять повсеместный всеобуч различных слоев населения. Деятельность педагога в рассматриваемый период обогащалась за счет различных вариантов соединения классно-урочного обучения и прогрессивных отечественных и зарубежных методик. Наиболее успешно такое соединение отмечено в развитии и адаптации Дальтон-плана, реализации комплексного обучения, где сохранялись элементы классно-урочной системы, помогавшие организовывать эффективную работу учащихся. Педагогическая практика 20-30-х годов XX века позволяет оценить возможности свободного определения педагогов в выборе формы и метода обучения, показывает разнообразие способов применения известных методик. Роль учителя в российском варианте указанных методик определялась более воспитывающей и руководящей, чем консультирующей. ; The article provides an overview of the general education system in the Stavropol region, taking into account the specifics of the region in 20-30-ies. Twentieth century. The educational system in Russia in the 20-30-ies of XX century was of an innovative character, based on humanistic and democratic approaches in education (Dalton Plan, brigade-laboratory method, etc.), Allowing for universal compulsory education of different population groups. The activities of the teacher in the period under review was enriched by a variety of connection options class-lesson learning and progressive domestic and foreign techniques. The most successful is the connection mentioned in the development and adaptation of Dalton plan, implementation of the comprehensive training, which maintained elements of the class-lesson system, helped to organize the effective work of pupils. Teaching practice 20-30-ies of XX century, to evaluate the possibility of the free determination of teachers to choose the form and method of training, it shows a variety of ways to use known techniques. The teacher´s role in the Russian version of these methods was determined over raising and leadership than advising.
В статье на уральском материале рассматривается политика Советского государства по профессиональной подготовке учителей для начальных училищ в школах второй ступени с педагогическим уклоном в 1920-е гг. и ее результаты. Делается попытка специально изучить деятельность государственных органов по использованию этого канала для ликвидации дефицита подготовленных школьных работников в регионе во второй половине 1920-х гг. и во второй половине 1940-х начале 1950-х гг., что позволит показать преемственность в государственной политике в сфере образования, а также выявить специфические черты различных исторических периодов. Анализируется система подготовки преподавателей 1-4 классов в дополнительных одиннадцатых педклассах при женских общеобразовательных школах в областных центрах Урала во второй половине 1940-х гг., в условиях послевоенной разрухи. Дается оценка деятельности педагогических классов в различные периоды советской истории как дополнительного канала, позволявшего улучшить профессиональную подготовку и уменьшить дефицит кадров преподавателей начальных школ. Подробно исследуется материальная база педклассов, особенности состава преподавателей, содержание и формы занятий и организации педагогической практики. ; The article discusses the policy of the Soviet Union in the sphere of professional training of elementary college teachers at the schools of the second stage with a pedagogical bias in the Urals in the 1920-s. The work of the government to eliminate the shortage of the teachers in the region in the second half on the 1920-s, in the second half on the 1940-s and in the early 1950-s is studied in detail, which allows to show continuity in the state policy in the sphere of education, and to reveal specific features of different historical periods. The system of training primary school teachers in the additional 11th grade in comprehensive schools for women in the regional centers of the Urals in the second half of the 1940-s, during the post-war period, is analyzed. The work of the teaching classes in different periods of the Soviet history is studied, as it used to be an important source for elimination of the shortage of primary school teachers. Material support of the teaching classes is analyzed in detail, as well as the peculiarities of the teaching staff, the content and forms of classes and pedagogical practice.
For its restoration and functioning in the western regions of Ukraine, Stalin's regime used various means of ideological-propaganda «processing» of the population. In contemporary conditions of Ukraine, which suffers a military-political aggression and powerful information war from the Russian Federation, it is important to analyze the mechanisms of distribution of antinational and antistate propaganda in the historical plane within the borders of concrete regions in order to develop effective ways of its counteraction.The period of the restoration of the Soviet system in this territory embraces 1944 – 1945. The local authorities considered to restore the party's activity and state structures as their priority, in order to organize a large-scale political work and to intensify ideological pressure in all spheres of life. The information and propaganda storm should, first of all, prove the impossibility of any successful resistance to the regime, discredit liberation movement, and «to tear off the majority of the population from the influence of the Ukrainian and German nationalists».The cadres from other regions of Ukraine and the USSR were to become the system's support in «the region infected with nationalism» and to carry «the communistic ideology into the masses». Important ideological-propaganda tasks had to be carried out by the party, Komsomol, and trade-union organization which were created at all the enterprises and establishments of Drohobych region. Communists and Komsomol members, as the most conscious citizens, should carry the basic burden of social-political and public-organizational works. For preparation and retraining of cadres for ideological-propaganda work at the republican and regional levels, a system of party educational institutions started to be formed. The press and radio provided the system's information support. The theatre, cinema, and radio also had to become important ideological tools.Carrying out the educational policy of the party, state education structures created conditions of obligatory attendance of all children and teenagers, boys and girls, and could from early age absorb communist ideas. It was realized in various ways, like adopting the law on education for all, accurately outlined and sustained in the spirit of communist moral curriculums, constant expansion of the network of teaching and educational establishments, attraction of children and studying youth to the pioneer and Komsomol organizations, various actions of out-of-class influence on pupils.It is proved that for restoration of a totalitarian regime in the western regions of Ukraine, suppressing of the national-liberation movement, destruction of the Ukrainian national idea and traditions, the Soviet system applied all possible means. A great attention was drawn to propaganda-ideological methods. A whole branched system of ideological-propaganda influence in all strata and groups of the population, including universities, was created. Mass media, evident propaganda, education, culture, attributes of the Soviet way of life were the tools of the Soviet propaganda. However, considering small efficiency of ideological influences on the population of Drohobych region, forceful methods became dominating in overcoming of the resistance to the Soviet regime. ; Сталінський режим для свого відновлення та функціонування в західних областях України використовував різноманітні засоби ідеологічно-пропагандистської «обробки» населення. В умовах, коли наша держава зазнала військово-політичної агресії з боку Російськлої Федерації, потужної інформаційної війни, важливо проаналізувати механізми поширення антинаціональної і антидержавницької пропаганди в історичному розрізі у межах конкретних регіонів, щоб виробити ефективні шляхи її протидії.Метою статті є висвітлення змісту та заходів ідеологічно-пропагандистської політики радянської системи в західних областях України у процесі відновлення радянського режиму в краї на основі матеріалів Дрогобицької області.1944 – 1945 роки це період відновлення радянської системи в краї. Першочерговими завданнями влади на місцях було відновити діяльність партійних й державних органів, які мали проводити широкомасштабну політичну роботу, розгорнути ідеологічний наступ на всі сфери життя. Інформаційно-пропагандистський штурм мав насамперед довести неможливість успішного спротиву режимові, дискредитувати визвольний рух, «відірвати основну масу населення з-під впливу українських-німецьких націоналістів».Політична недовіра до місцевих була однією з причин того, що керівні органи формувалися винятково з присланих кадрів, які вводилися до номенклатури області. Приїжджі з інших регіонів України та СРСР мали стати опорою системи в «зараженому націоналізмом регіоні», нести в «маси» комуністичну ідеологію. Виконувати важливі ідеологічно-пропагандистські завданння мали партійні, комсомольські, профспілкові організації, які створювалися на всіх підприємствах і установах Дрогобицької області. Комуністи та комсомольці, як найбільш свідомі, мали нести основний тягар суспільно-політичної та громадсько-організаційної роботи на місцях, здійснювати ідеологічну обробку населення з ключових для влади питань. Для підготовки та перепідготовки кадрів для ідеологічно-пропагандистської роботи на рівні республіки і областей почала формуватися система партійних освітніх закладів. Основні функції управління агітацією і пропагандою мав відділ пропаганди та агітації при ЦК КП(б)У, а також відповідні структурні підрозділи у компартійних комітетах різних рівнів. Для масового ідеологічного впливу на населення була розроблена ціла система суспільно-політичних заходів. Найбільш поширеною їх формою були лекції. Систематично проводилися мітинги, збори, наради, семінари, бесіди. Основним завданням ідеологічно-пропагандистської політики радянської влади було охопити максимально усі групи тодішнього населення. Особливе значення для партійно-радянського керівництва мала робота серед інтелігенції. Жінок, молоді.Пропагування комуністичних ідей, забезпечення підтримки політики радянської влади в регіоні, організації ідеологічно-політичної боротьби проти ОУН і УПА здійснювали центральні та місцеві засоби масової інформації. Преса, радіо забезпечували інформаційний супровід системи. Важливими ідеологічними інструментами мали стати кіно, театр, радіо.Здійснюючи освітньо-виховну політику партії, державні органи освіти створювали умови для того, щоб усі діти, підлітки, юнаки і дівчата відвідували школу, а отже, щоб усі вони з раннього віку проймалися партійно-комуністичними ідеями. Це реалізовувалося різноманітними шляхами: впровадженням закону про всеобуч, чітко окресленими і витриманими в дусі комуністичної ідейності навчальними програмами, постійним розширенням мережі навчально-виховних закладів, залученням дітей та учнівської молоді до піонерських і комсомольських організацій, різноманітними заходами позакласного впливу на учнів.Доведено, що для відновлення тоталітарного режиму в західних областях України, подолання національно-визвольного руху, знищення української національної ідеї, національних традицій, радянська система застосовувала усі можливі чинники. Велика увага приділялася пропагандистсько-ідеологічним методам. Була створена розгалужена система ідеологічно-пропагандистського впливу у на всі верстви та групи населення. Інструментами радянської пропаганди були засоби масової інформації, наочна агітація, освіта, культура, атрибути радянського способу життя. З огляду на малу ефективність ідеологічних впливів на населення Дрогобицької області, насильницькі методи стали панівними у подоланні спротиву радянському режимові.
For its restoration and functioning in the western regions of Ukraine, Stalin's regime used various means of ideological-propaganda «processing» of the population. In contemporary conditions of Ukraine, which suffers a military-political aggression and powerful information war from the Russian Federation, it is important to analyze the mechanisms of distribution of antinational and antistate propaganda in the historical plane within the borders of concrete regions in order to develop effective ways of its counteraction.The period of the restoration of the Soviet system in this territory embraces 1944 – 1945. The local authorities considered to restore the party's activity and state structures as their priority, in order to organize a large-scale political work and to intensify ideological pressure in all spheres of life. The information and propaganda storm should, first of all, prove the impossibility of any successful resistance to the regime, discredit liberation movement, and «to tear off the majority of the population from the influence of the Ukrainian and German nationalists».The cadres from other regions of Ukraine and the USSR were to become the system's support in «the region infected with nationalism» and to carry «the communistic ideology into the masses». Important ideological-propaganda tasks had to be carried out by the party, Komsomol, and trade-union organization which were created at all the enterprises and establishments of Drohobych region. Communists and Komsomol members, as the most conscious citizens, should carry the basic burden of social-political and public-organizational works. For preparation and retraining of cadres for ideological-propaganda work at the republican and regional levels, a system of party educational institutions started to be formed. The press and radio provided the system's information support. The theatre, cinema, and radio also had to become important ideological tools.Carrying out the educational policy of the party, state education structures created conditions of obligatory attendance of all children and teenagers, boys and girls, and could from early age absorb communist ideas. It was realized in various ways, like adopting the law on education for all, accurately outlined and sustained in the spirit of communist moral curriculums, constant expansion of the network of teaching and educational establishments, attraction of children and studying youth to the pioneer and Komsomol organizations, various actions of out-of-class influence on pupils.It is proved that for restoration of a totalitarian regime in the western regions of Ukraine, suppressing of the national-liberation movement, destruction of the Ukrainian national idea and traditions, the Soviet system applied all possible means. A great attention was drawn to propaganda-ideological methods. A whole branched system of ideological-propaganda influence in all strata and groups of the population, including universities, was created. Mass media, evident propaganda, education, culture, attributes of the Soviet way of life were the tools of the Soviet propaganda. However, considering small efficiency of ideological influences on the population of Drohobych region, forceful methods became dominating in overcoming of the resistance to the Soviet regime. ; Сталінський режим для свого відновлення та функціонування в західних областях України використовував різноманітні засоби ідеологічно-пропагандистської «обробки» населення. В умовах, коли наша держава зазнала військово-політичної агресії з боку Російськлої Федерації, потужної інформаційної війни, важливо проаналізувати механізми поширення антинаціональної і антидержавницької пропаганди в історичному розрізі у межах конкретних регіонів, щоб виробити ефективні шляхи її протидії.Метою статті є висвітлення змісту та заходів ідеологічно-пропагандистської політики радянської системи в західних областях України у процесі відновлення радянського режиму в краї на основі матеріалів Дрогобицької області.1944 – 1945 роки це період відновлення радянської системи в краї. Першочерговими завданнями влади на місцях було відновити діяльність партійних й державних органів, які мали проводити широкомасштабну політичну роботу, розгорнути ідеологічний наступ на всі сфери життя. Інформаційно-пропагандистський штурм мав насамперед довести неможливість успішного спротиву режимові, дискредитувати визвольний рух, «відірвати основну масу населення з-під впливу українських-німецьких націоналістів».Політична недовіра до місцевих була однією з причин того, що керівні органи формувалися винятково з присланих кадрів, які вводилися до номенклатури області. Приїжджі з інших регіонів України та СРСР мали стати опорою системи в «зараженому націоналізмом регіоні», нести в «маси» комуністичну ідеологію. Виконувати важливі ідеологічно-пропагандистські завданння мали партійні, комсомольські, профспілкові організації, які створювалися на всіх підприємствах і установах Дрогобицької області. Комуністи та комсомольці, як найбільш свідомі, мали нести основний тягар суспільно-політичної та громадсько-організаційної роботи на місцях, здійснювати ідеологічну обробку населення з ключових для влади питань. Для підготовки та перепідготовки кадрів для ідеологічно-пропагандистської роботи на рівні республіки і областей почала формуватися система партійних освітніх закладів. Основні функції управління агітацією і пропагандою мав відділ пропаганди та агітації при ЦК КП(б)У, а також відповідні структурні підрозділи у компартійних комітетах різних рівнів. Для масового ідеологічного впливу на населення була розроблена ціла система суспільно-політичних заходів. Найбільш поширеною їх формою були лекції. Систематично проводилися мітинги, збори, наради, семінари, бесіди. Основним завданням ідеологічно-пропагандистської політики радянської влади було охопити максимально усі групи тодішнього населення. Особливе значення для партійно-радянського керівництва мала робота серед інтелігенції. Жінок, молоді.Пропагування комуністичних ідей, забезпечення підтримки політики радянської влади в регіоні, організації ідеологічно-політичної боротьби проти ОУН і УПА здійснювали центральні та місцеві засоби масової інформації. Преса, радіо забезпечували інформаційний супровід системи. Важливими ідеологічними інструментами мали стати кіно, театр, радіо.Здійснюючи освітньо-виховну політику партії, державні органи освіти створювали умови для того, щоб усі діти, підлітки, юнаки і дівчата відвідували школу, а отже, щоб усі вони з раннього віку проймалися партійно-комуністичними ідеями. Це реалізовувалося різноманітними шляхами: впровадженням закону про всеобуч, чітко окресленими і витриманими в дусі комуністичної ідейності навчальними програмами, постійним розширенням мережі навчально-виховних закладів, залученням дітей та учнівської молоді до піонерських і комсомольських організацій, різноманітними заходами позакласного впливу на учнів.Доведено, що для відновлення тоталітарного режиму в західних областях України, подолання національно-визвольного руху, знищення української національної ідеї, національних традицій, радянська система застосовувала усі можливі чинники. Велика увага приділялася пропагандистсько-ідеологічним методам. Була створена розгалужена система ідеологічно-пропагандистського впливу у на всі верстви та групи населення. Інструментами радянської пропаганди були засоби масової інформації, наочна агітація, освіта, культура, атрибути радянського способу життя. З огляду на малу ефективність ідеологічних впливів на населення Дрогобицької області, насильницькі методи стали панівними у подоланні спротиву радянському режимові.