Search results

The review covers the state of the problem of characteristics of the life and activities of Elector Augustus I of Saxony in the contemporary modern historiography. The materials of the collection "Kurfürst August von Sachsen. Ein nachreformatorischen "Friedensfürst" zwischen Territorium und Reich" which was published for the 500th anniversary of the Reformation. The basis of the collection consists of materials from a scientific conference that held in Torgau and Dresden from 9th to 11th July 2015 are analysed. It is shown that the authors of the articles paid attention to various aspects of Augustus' person such as: his activities as a politician who was "between territories and Empire"; decision of the problems of economic, administrative, church development of Saxony; representation of court life; features of musical art at the court of the Saxon elector. It is noted that the collection of materials reveals the role of Elector Augustus of Saxon as a representative of a new type of post-Reformation territorial princes – the ruler of the confessional state within the "Old Empire". The authors of the collection articles paid attention to the problems of the political, economic, social, church history of Saxony, the development of law, culture and art during the period of Augustus' ruling. It is concluded that the authors of the articles of the collection "Kurfürst August von Sachsen. Ein nachreformatorischen "Friedensfürst" zwischen Territorium und Reich" revealed a number of aspects of the activities of Augustus I that heretofore were studied in the historiography insufficiently. It is indicated that the long period of the Elector Augustus' ruling, during which a large-scale modernization of the foundations of the land statehood of Saxony took place, should be studied in the future more deeply. ; В рецензии рассмотрено состояние проблемы освещения жизни и деятельности курфюрста Августа I Саксонского в современной историографии. Проанализированы материалы сборника «Kurfürst August von Sachsen. Ein nachreformatorischen «Friedensfürst» zwischen Territorium und Reich», изданного к 500-летнему юбилею Реформации. Основу сборника составили материалы научной конференции, проходившей в Торгау и Дрездене 9–11 июля 2015г. Показано, что авторы статей уделили внимание различным сторонам личности Августа: его деятельности как политика, находившегося «между территориями и империей»; решению вопросов экономического, административного, церковного развития Саксонии; репрезентации придворной жизни; особенностям музыкального искусства при дворе саксонского курфюрста. Отмечено, что в материалах сборника раскрыта роль курфюрста Августа Саксонского как представителя нового типа послереформационных территориальных князей – правителя конфессионального государства в рамках «старой империи». Авторы помещенных в сборнике статей уделяют внимание проблемам политической, экономической, социальной, церковной истории Саксонии, развитию права, культуры, искусства в период пребывания Августа у власти. Сделан вывод о том, что авторы статей, помещенных в сборнике «Kurfürst August von Sachsen. Ein nachreformatorischen «Friedensfürst» zwischen Territorium und Reich» раскрыли ряд аспектов деятельности Августа І, ранее недостаточно изученных в историографии. Указано, что длительный период правления курфюрста Августа, во время которого происходила масштабная модернизация основ земельной государственности Саксонии, заслуживает дальнейшего углубленного изучения. ; У рецензії розглянуто стан проблеми висвітлення життя і діяльності курфюрста Августа I Саксонського в сучасній історіографії. Проаналізовано матеріали збірника «Kurfürst August von Sachsen. Ein nachreformatorischen «Friedensfürst» zwischen Territorium und Reich», виданого до 500-річного ювілею Реформації. Основу збірника склали матеріали наукової конференції, що проходила в Торгау і Дрездені 9-11 липня 2015 р. Показано, що автори статей приділяють увагу різним сторонам особистості Августа: його діяльності як політика, який перебував «між територіями і імперією»; вирішенню питань економічного, адміністративного, церковного розвитку Саксонії; репрезентації придворного життя; особливостям музичного мистецтва при дворі саксонського курфюрста. Зазначено, що в матеріалах збірки розкрита роль курфюрста Августа Саксонського як представника нового типу післяреформаційних територіальних князів – правителя конфесійної держави в межах «старої імперії». Автори вміщених у збірнику статей приділяють увагу проблемам політичної, економічної, соціальної, церковної історії Саксонії, розвитку права, культури, мистецтва в період перебування Августа при владі. Зроблено висновок про те, що автори статей, вміщених у збірнику «Kurfürst August von Sachsen. Ein nachreformatorischen «Friedensfürst» zwischen Territorium und Reich» розкрили низку аспектів діяльності Августа І, раніше недостатньо вивчених в історіографії. Наголошено, що тривалий період правління курфюрста Августа, протягом якого відбувалася масштабна модернізація основ земельної державності Саксонії, заслуговує на подальше поглиблене вивчення.

Die Autorin beschreibt zunächst die wesentlichen Etappen des Friedensvermittlungsprozesses im Nahen Osten von 1967 bis zur Madrider Konferenz im Oktober 1991 und analysiert im folgenden die sich nach dieser Konferenz ergebenden gravierenden Veränderungen sowohl im Friedensvermittlungsprozeß selbst als auch im Hinblick auf die veränderte Rolle der USA in diesem Prozeß. Die bilateralen Verhandlungen zwischen Israel und den Palästinensern und die Strategie und Taktik der USA bei diesen Verhandlungen werden ausführlich dargestellt und untersucht. (BIOst-Mrk)

Der Beitrag faßt die Ergebnisse des Besuchs von Präsident Putin in Japan vom 3. bis 5. September 2000 zusammen. Im Zentrum stehen dabei die während des Besuchs getroffenen Abmachungen über die zukünftige bilaterale Zusammenarbeit in internationalen Angelegenheiten und die Entwicklung der außenwirtschaftlichen Beziehungen sowie die Erörterungen über einen Friedensvertrag zwischen beiden Ländern. (BIOst-Mrk)

Der Autor, Abteilungleiter für die Beziehungen zu den GUS- Staaten im russischen Außenministerium, geht in dem Beitrag auf die Vorwürfe von georgischer und aserbeidschanischer Seite ein, wonach die russischen Peacebuilding-Kontingente ihre Mission zur einseitigen Einflußnahme für die jeweilige Gegenseite mißbrauchten, und hebt demgegenüber die friedensstiftenden Initiativen der russischen Regierung in den Konfliktzonen im Kaukasus hervor. In diesem Zusammenhang werden auch die russischen nationalen Interessen auf dem Hintergrund der geopolitischen Lage im Kaukasus erörtert. (BIOst-Mrk)

Auf dem Madrider Nato-Gipfel im Juli 1997 wurde beschlossen, das geltende Strategiekonzept der Nato zu überarbeiten. Die erste Etappe dieser Überarbeitung ist inzwischen abgeschlossen. Die Ergebnisse dieser Revision erwecken aus russischer Sicht Besorgnis. Insbesondere die vorgesehene Erweiterung des Bereichs der Nato-Aktivitäten über die bisherigen Grenzen hinaus zur weltweiten Sicherung der Interessen der Mitgliedstaaten - auch ohne UN-Mandat - werden vom Verfasser des Beitrags kritisch kommentiert. Indem die Nato sich die führende Rolle bei friedensschaffenden Maßnahmen zumißt, werden die UNO und sie OSZE in ihren Aktivitäten stark eingeschränkt. Die Nato sollte nach Ansicht des Verfassers ihre traditionelle Sichtweise bezüglich der Notwendigkeit einer kollektiven Verteidigung angesichts einer globalen Gefahr revidieren und ihr Augenmerk verstärkt auf die aktuellen Erfordernisse der Sicherheit in Europa richten, wobei sie ihre Aktivitäten in die der OSZE integrieren sollte. (BIOst-Mrk)