Search results

The article is devoted to studying the economic aspects of providing training for cheerleading teams in higher education institutions (HEIs). The study aims to analyse economic approaches to ensuring the training of cheerleading teams to participate in competitions among teams of higher education institutions. The key factors that influence the provision of team training are identified. The study revealed such factors as the availability of funding, the quality of coaching staff and the availability of sports infrastructure. The problems that can affect the effectiveness of team training are highlighted, and their solution is a crucial task for the successful development of cheerleading in higher education institutions. The structure and composition of costs for training cheerleading teams in higher education institutions are analysed. The analysis results indicate that the expenses include salaries of coaches and staff, purchase of equipment, medical care and other costs. Various areas of attracting financial resources to support the training of cheerleading teams in higher education institutions, such as university funding, sponsorship agreements, grants and sports development funds, are studied. The prospects for developing cheerleading infrastructure in higher education institutions are investigated. Developing cheerleading infrastructure in higher education institutions is essential in improving the quality of students' sports training, stimulating an active lifestyle and shaping a sports culture among the student community. The research is critical for both scientific and practical fields, contributing to improving conditions for the development of cheerleading in higher education institutions. The study results will allow universities and other educational institutions to understand better the costs associated with these activities and develop funding strategies to optimise the use of resources. This will contribute to the further development of the cheerleading infrastructure and improve the training of sports teams in educational institutions.

The article examines the peculiarities of law and legal security in modern Ukrainian realities. It is determined that law is a mechanism which, through the application of legal norms of which it is a part, should ensure the effective functioning of democracy and democracy in the state and the functioning and further development of the social system. It is established that the Ukrainian legal system is undergoing a reconstruction phase, in which administrative and legal mechanisms are being transformed into mechanisms of self-regulation and self-organisation. The author establishes that essential factors of law stability are correct definition and certainty of each element, completeness and absence of contradictions. It is established that the basis of the concept of legal security is the conditions, sources, methods and mechanisms of negative impact (falsification of legal provisions, conflicts of provisions, legal gaps, inadequate implementation procedures, neglect of the effect of provisions, substitution of concepts, corruption, etc. The author determines that legal security is a component of national security. Its content consists of the implementation of national interests in all areas of national security, protection of national interests in the security sector, as well as legal regulation of legal relations and legal protection of the creation of state and non-state institutions with the necessary and sufficient conditions for the effective functioning of law and legal order as a crucial regulator of social relations. It is noted that legal security is one of the constant needs caused by the natural conditions of life of a person, society and mankind. It should also be considered a universal human value designed to ensure a person's existence as a public good. The author identifies the factors that significantly impact the institutionalisation process of an individual's legal security.

У статті розкрито особливості цифровізації податкової системи та податкового (правове) регулювання у контексті боротьби з тіньовою економікою в Україні, з позиції практичного аспекту. Виявлено, що важливу роль у запровадженні цифровізації податкової системи відіграє організаційно-правове забезпечення, перехід на цифрові технології та викликана цим глобалізація. З'ясовано, що використання сучасних інформаційних систем і технологій у податковій сфері дозволяє органам державного фінансового контролю ефективно контролювати дотримання податкового законодавства та оптимізувати процес управління сплатою податків, зборів і зобов'язань. Визначено, що впровадження сучасних інформаційних технологій у податкову систему дозволить забезпечити: ефективний збір, обробку та аналіз податкової інформації; поглиблений і детальний аналіз податкових даних платників податків; вдосконалення механізму побудови податкової звітності та більш точно та зрозуміло відображати податкову інформацію; електронну взаємодію органів державного фінансового контролю з платниками податків; підвищення якості обслуговування платників податків; підвищення ефективності адміністрування податків; скорочення часу проведення податкових перевірок та виявлення порушень при нарахуванні податків; запобігання шахрайству з обчисленням податків; зменшення витрат на утримання національних установ фінансового контролю. Встановлено, що процеси тінізації у податковій сфері мають як негативні, так і позитивні наслідки для стабільного функціонування економіки. Визначено, що важливою причиною існування тіньової економіки є високе податкове навантаження та незавершеність податкової політики, тому Державна податкова служба України повинна розробити і здійснювати різноманітні ефективні заходи податкового контролю з метою зменшення масштабів тіньової економіки, враховуючи досвід зарубіжних країн.

Стаття присвячена дослідженню особливостей та правових засад сучасної державної політики у сфері національних меншин (спільнот) України, а також проблеми обмеження конституційних прав та свобод національних меншин (спільнот) у КНР та Болгарії.Авторський методологічний аналіз включав низку філософських, загальнонаукових та спеціально наукових методів. Зокрема метод порівняльного правознавства застосовувався для аналізу досвіду КНР та Болгарії щодо обмежень прав національних меншин (спільнот). Компаративний метод сприяв узагальненню знань у сфері державної політики у сфері національних меншин (спільнот).Репрезентовані позиції науковців та інституційних міжнародних органів щодо державної політики у сфері національних меншин (спільнот), мотивовано позицію казуальним виміром. Авторами розкрито ключові моменти державної політики у сфері національних меншин (спільнот), окрему увагу сконцентровано на проблемі позитивної дискримінації (особливому захисті) національних меншин. Вказано на труднощі реалізації державної політики у сфері національних меншин (спільнот) у КНР та Болгарії, а також піднято питання правового становища болгарської меншості (спільноти) України.У статті відображено основні напрямки державної політики у сфері національних меншин (спільнот) та основні завдання Державної служби України з етнополітики та свободи совісті. Приклади дискримінації македонської національної меншини в Болгарії, з одного боку, і вільного, рівноправного розвитку всіх націй і народів, що проживають на території України, – з іншого, ні недосконалість міжнародного законодавства, ні слабкість міжнародно-правових інститутів захисту прав людини не є головною перешкодою для вільного національного розвитку народів та окремих індивідів. Як найважливіша умова та об'єктивний чинник такого розвитку виступає державна національна політика, яка може або сприяти національному розвитку, або гальмувати його.Констатовано, що конституційні засади сучасної державної національної політики України утворюють положення Конституції України, що закріплюють найважливіші цінності конституційного ладу України. Звернено увагу, що національна політика України націлена насамперед на досягнення балансу, паритету інтересів кожної людини окремо та всіх народів (спільнот), що проживають на території України, у сфері національних відносин.У висновку зазначено, що національна політика України – це правова політика держави у галузі регламентації правового статусу національних меншин, формування нормативної бази, що забезпечує реалізацію національної політики на рівні органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні.

У статті на основі комплексного системного аналізу українського і міжнародного законодавства у сфері фінансової, економічної, податкової політики, розглянуто перспективи впровадження цифрових технологій у податкову сферу, що дасть змогу вести ефективну боротьбу з тіньовою економікою. Адже тіньові економічні процеси є загрозою стабільності розвитку національної економіки, фінансової діяльності держави, знижують розмір бюджетних надходжень, перешкоджають синхронізованому та збалансованому розвитку всіх секторів економіки. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод наукового пізнання соціальних і правових явищ в їх взаємозв'язку та взаємодії. Достовірність і обґрунтованість отриманих результатів досягається за рахунок застосування комплексу методів загальнонаукових та приватно-наукових. Серед загальнонаукових методів пізнання в основу дослідження закладені: системно-структурний, статистичний, історичний, аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, спостереження та порівняння. З приватно-наукових методів – порівняльно-правовий, формально-юридичний, техніко-юридичний та контент-аналіз юридичних документів. Використання зазначених методів сприяло дослідженню податкового регулювання як інструменту боротьби з тіньовою економікою, з урахуванням співвідношення теоретичних та практичних проблем податкового права. Предметом дослідження є правові норми, що регулюють перспективи впровадження міжнародних цифрових технологій у сферу оподаткування України по боротьбі з тіньовою економікою. Проаналізовано перспективи цифровізації податкового адміністрування України на прикладі країн Європейського Союзу. Досліджено використання цифрових технологій у податковому адмініструванні як інструменту протидії тіньовій економіці. Проведено співвідношення між різними податковими стратегіями країн-членів ЄС. Узагальнено етапи удосконалення цифрового податкового середовища: моніторинг, розробка нових сервісів, створення стимулів для залучення платників податків у цифрову взаємодію, утримання платників податків у цифровому середовищі. Також обґрунтовано, що цифровізація передбачає вдосконалення податкової сфери, підвищення ефективності правозастосовної діяльності податкових органів, що сприяє виведенню коштів із тіньового обороту.

У статті розкрито особливості взаємозв'язку та відмінності між фінансово-правовою відповідальністю та іншими видами юридичної відповідальності. Відзначено, що юридична відповідальність має ті ж властивості, що й нормативність, а нормативність юридичної відповідальності, як і нормативність права, включає можливість державного примусу. З'ясовано, що юридична відповідальність визначається чинним законодавством і настає за проступки або злочини, тобто за протиправні дії, які особа вчиняє умисно або з необережності і які заборонені законом та стоять під загрозою покарання. Встановлено, що усі види юридичної відповідальності здійснюються на основі нормативної структури, яка являє собою єдність матеріальних і процесуальних правових норм. Виявлено, що притягнення до фінансово-правової відповідальності не виключає одночасного притягнення до інших видів юридичної відповідальності. Наголошено, що конституційну відповідальність можна визначити як засновані на державному (або прирівняному до нього суспільному) примусі конституційні відносини, які виникають з моменту вчинення конституційного порушення і які винний (правопорушник) повинен нести. Констатовано, що взаємодія фінансово-правової та кримінальної відповідальності має функціональний характер, який полягає в тому, що норми режиму кримінальної та фінансово-правової відповідальності залучаються до регулювання та захисту валюти, податків, банківського забезпечення тощо. Акцентовано, що зв'язок фінансово-правової та цивільної відповідальності простежується в кількох напрямках, однак фінансово-правова відповідальність не сприяє захисту відносин приватної власності. Виявлено, що між фінансовою та адміністративною відповідальністю існує тісний зв'язок, спільні риси якого висвітлюють публічність, нерівність сторін, спрощений порядок накладення стягнення тощо. Перспективою подальших досліджень у цьому напрямі є дослідження сутності, принципів, ознак та функцій і особливостей фінансово-правової відповідальності в Україні.

The article deals with the terminological status of "curse" as a linguistic unit. The author analyses this word's lexical and semantic significance in dictionaries and scientific sources. In the study, empirical, comparative and typological-comparative linguistics methods were used. Curses, as statements, have a solid illocutionary effect in the speech act, which is the focus of the study. The study results are of interest to researchers of speech influence and manipulation, as well as to those who conduct cognitive research in the field of linguistics.

Лексико-семантична мовна система, як відомо, є динамічною. Вона постійно розвивається, зазнає змін. Одним із найголовніших засобів системної організації лексичного складу мови є полісемія. Багатозначність належить до універсальних мовних явищ. Вона забезпечує одну з найважливіших вимог до мови як сигніфікативної системи, що має за допомогою мінімальної кількості знаків передавати максимальну кількість інформації. Слова будь-якої мови перш за все виконують функцію номінативну, тобто називають різні предмети, об'єкти та явища довколишньої дійсності. Власні найменування, на противагу загальним, семантика яких об'єднує, узагальнює низку однотипних об'єктів, характеризуються тим, що, називаючи щось, вони мають індивідуалізувати об'єкт, вирізнити його серед подібних до себе. Здавалося би, якщо функція онімів полягає в індивідуалізації явищ об'єктивної дійсності, називанні й виокремленні тих або тих реалій чи певного класу імен, то б вони не мали бути багатозначними, однак власні назви також можуть бути полісемантичними, що зайвий раз свідчить на користь універсальності досліджуваного нами явища. Основна мета нашої розвідки полягатиме в поданні прикладів лексикографування полісемічних онімів, наявних у мові українського фольклору. У статті ми також прагнемо встановити основні типи власних найменувань, що зазнають розширення семантики.Онімний простір фольклору становить досить розгалужену систему, яка, очевидно, ще потребуватиме подальших наукових досліджень і докладнішої лексикографічної репрезентації. Подальшу перспективу нашого дослідження вбачаємо в тому, що представлений нами в цій розвідці матеріал може увійти з часом до «Словника мови усної народної словесності» або вибіркового словника, присвяченого власним назвам, уживаним у мові фольклору.

The article examines the legal regulation of using cloud technologies for information storage. The author analyses the legal acts of Ukraine, the European Union, the USA, and self-governing organisations that unite intermediaries of cloud information systems regulating relations in data storage and using cloud technologies for user information processing. The author considers the provisions on the definition of cloud computing and cloud storage from the point of view of law. The author analyses specific regulations governing legal relations in the storage field and the use of information in cloud storage. The main functions are analysed: information storage creation of a multi-level database; collection of data and their systematisation, storage of big data and their processing; information exchange; support of other services; collection of data and their distribution by applications; and economic function. It is noted that the legal regulation of information storage in cloud storage is complex.