КРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТЕОРЕТИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ВСТАНОВЛЕННЯ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ЕФЕКТІВ ВІЙСЬКОВИХ ВИТРАТ ; THEORETICAL APPROACHES TO IDENTIFYING EFFECTS FROM MILITARY SPENDING: A CRITICAL REVIEW

Abstract

Стаття присвячена систематизації висновків існуючих наукових досліджень з виявлення макроекономічних ефектів військових витрат, і зокрема їхнього впливу на потенціал економічного зростання з тим, аби довести їхню обмеженість на сучасному етапі розвитку міжнародних відносин та фундаментальних змін у способах підтримки миру і інформаційно-технологічної домінанти політики в сфері безпеки і оборони. В разі, якщо витрати на оборону фінансуються через зростання податків, це призведе до зниження приватних заощаджень і відтак збільшить внутрішню (національну) відсоткову ставку, що витіснить приватні інвестиції. Порівняно підходи представників класичної і неокласичної шкіл, а також кейнсіанців на питання впливу військових витрат на економічне зростання. Встановлено, що при виявленні макроекономічних ефектів військових витрат: класики апелювали до проблеми інвестицій-заощаджень (з акцентом на ролі процентної ставки); неокласики — до сукупної пропозиції, наслідків витіснення приватних інвестицій, проблеми зайнятості у взаємозалежності із проблемою скорочення випуску; кейнсіанці ставили в центр наукової дискусії проблеми стимулювання сукупного попиту, а відтак розглядали військові витрати як такі, що здатні стимулювати попит, збільшувати купівельну спроможність і національний випуск. Встановлено, що серед наявних досліджень превалюють ті, хто стоїть на теоретичному базисі неокласиків. Відтак найрозповсюдженішими є висновки про те, що: витрати на оборону негативно впливають на зростання економіки; за ситуації, коли витрати на оборону фінансуються за рахунок запозичень, відбувається зростання внутрішньої (національної) відсоткової ставки, оскільки попит на внутрішні кошти, величина яких є постійною, збільшиться; таке витіснення приватних інвестицій призводить до скорочення сукупної пропозиції, а відтак і до скорочення зайнятості та випуску. Проілюстровано механізм прийняття рішень на національному рівні щодо використання обмежених ресурсів та технологій за допомогою кривої виробничих можливостей для оборонної продукції (для потреб національної безпеки) та цивільної продукції (державне та приватне споживання та інвестиції). Визначено, що щойно робиться спроба вийти за межі встановлення простих причинно-наслідкових зв'язків у термінах «зростання-скорочення», «посилення-послаблення» шляхом включення до теоретичного моделювання розгляду питання підтримки миру та форм реалізації воєн нового покоління з врахуванням цілого комплексу їхніх випливів та продукованих ними ефектів — від демографічних до екологічних, що, за різних комбінацій останніх результуються в проблемі продовольчій (проблемі голоду), проблемі бідності й соціальної поляризації (з посиленням загрози зростання потоків мігрантів, спричинених як військовими конфліктами, так і продукованими ними екологічними катастрофами, що позначаються, серед іншого, на загостренні проблеми санітарії, а відтак — зростанні витрат на превентивні заходи щодо стримання розповсюдження хвороб та епідемій), проблемі технологічного розриву та проблемі інформаційної безпеки, питання встановлення макроекономічних ефектів військових витрат постає комплексною проблемою, що вимагає крос-дисциплінарних досліджень. Встановлено, що в умовах деформації формального й фактичного наповнення поняття «війна», а відтак способів її упередження й зростання витрат на підтримання миру, розглянуті підходи не відповідають сучасним запитам на достовірність отриманих теоретичних висновків. ; The article is devoted to systematization of the conclusions found in the existing studies aiming to identify macroeconomic effects from military spending, in particular their impact on the potential of economic growth, in order to demonstrate its limited capacities at the present-day phase of the development of international relations, the radically changing ways for support of peace and the dominance of information technology in the security and defense policies. When military spending is financed through tax increase, the private savings will be reduced, entailing growth in the internal (domestic) interest rate, with the subsequent crowing out of private investment. The approaches of classical, neo-classical and Keynesian schools to the issue of impact of military spending on economic growth are compared. It is revealed that in identifying macroeconomic effects from military spending, the classical school focused on the problem of investment and savings (with emphasis on the role of interest rate); the neo-classical school puts emphasis on the total supply, effects from the crowing out of private investment, the problem of employment in relation with the problem of reduction in the output; the Keynesians who build scientific debate of this problem on stimulation of the total demand consider military spending as one capable to push up the demand, increase the purchasing capacity and the domestic output. It is revealed that the existing studies are dominated by arguments built on theoretical foundations of the neo-classical school. Hence, the most widespread research conclusions are as follows: military spending has negative impact on economic growth; in the situation when military spending is financed by loans, the internal (domestic) interest rate is growing, because the demand for internal funds, which stock is constant, will increase; this crowding out of private investment, shrinking the total supply, will reduce the employment and the output. The mechanism for national decision-making on use of limited resources and technologies is illustrated by the curve of production capacities for defense products (for needs of national security) and civil products (government and private consumption and investment). It is shown that once an effort is made to move beyond setting elementary causalities in terms of "growth-reduction" or "strengthening-easing" and includes the problem of peace support and forms of new generation of warfare with due account to the array of their impacts and effects – from demographic to environmental ones, various combinations of which bring about the food problem (starvation problem), the problem of poverty and social polarization (with the increasing threat of the waves of migrants, caused by military conflicts and environmental disasters generated by them, which, inter alia, aggravates the sanitation problem, boosting thereby expenditure on preventive actions to contain deceases or epidemics), the problem of technology gap and the problem of information security – the issue of indentifying macroeconomic effects from military spending appears as a complex problem requiring cross-disciplinary studies. It is revealed that in the conditions when the formal and actual meaning of the notion "war" is distorted, with methods of its prevention deformed and peace support spending boosted, the analyzed approaches will not meet the modern demand for reliable theoretical conclusions.