Soviet toponymy as the method of rewrite historical memory: the example of Vinnytsya 1920–30's. ; Радянська топоніміка міст як спосіб переписування історичної пам'яті (на прикладі Вінниці 1920–30-х рр.)

Abstract

The article is devoted to Soviet toponomy as one of the instruments to influence the collective memory of the citizens. Based on historical sources and scientific literature the actions of Soviet power to change toponomy in Vinnytsia were analyzed as important components of ideological policies Sovietization urban space. The author used materials from the State archives of Vinnytsya region, periodicals. The methodological basis was the scientific research of Paul Connerton "How Modernity Forgets" where researcher identified ways to constructing memory – memorial (spatial association) and locus ("atmosphere", subjective experiences). Author of this paper investigates period 1920–30 – the period of introducing significant changes in Vinnytsia. The purpose of these changes was sovietization urban environment. Renaming streets of Vinnitsa was in the early 1920s. It was a way to rewrite historical memory. Only 21 of the 127 streets had retained the pre-revolutionary name in 1921. Street's names associated with historical figures and events of the past disappeared, as well as religious toponymy. There were the names of streets and squares in honor of the heroes of a new era – state, party and military leaders as well as members of the international communist movement. Most of the street names did not reflect local conditions winery. The principle of historicism was rejected. ; Стаття присвячена аналізу радянської топонімічної системи у містах. Розглянута зміна топоніміки у містах як один з інструментів впливу на колективну пам'ять городян. На основі історичних джерел і наукової літератури проаналізовані заходи радянської влади щодо запровадження нових назв вулиць Вінниці як важливі ідеологічні складові політики радянізації міського простору. Були використані матеріали державного архіву Вінницької області, періодичні видання. Методологічною основою стала робота Пола Коннертона «Як сучасність забуває», де дослідник виділяє способи конструювання пам'яті – меморіал (просторові асоціації) та локус («атмосфера», суб'єктивні переживання). Хронологічні межі дослідження охоплюють 1920 – 1930-х рр. – період докорінних змін, спрямованих на радянізацію Вінниці. Перейменування вулиць у Вінниці на початку 1920-х рр. можна розглядати як спосіб переписування історичної пам'яті. Зникли назви вулиць, пов'язаних з історичними діячами та подіями минулого, а також з релігійною топонімікою. Зі 127 вулиць і провулків у 1921 р. зберегли дореволюційні назви тільки 21. Вулиці та площі Вінниці були названі на честь героїв нової епохи – радянських державних, партійних і військових діячів, а також учасників міжнародного комуністичного руху. Більшість назв вулиць не відображала місцеву специфіку Вінниці. Принцип історизму був відкинутий.