Formations and factors of realization of the state youth policy of Ukraine during 2014-2018. ; Формування та чинники реалізації державної молодіжної політики України у період 2014-2018 рр

Abstract

Dissertation work is devoted to establishment of theoretical and methodological aspects of formation and realization of the state youth policy Ukraine, to its characteristic and justification of recommendations on its introductions. In a research it is opened a subject of scientific research which is based on the theory of information society and neoinstitutional approaches. These approaches are focused on identification of specifics of functioning of modern political system and separate institutes which influence process of formation and realization of youth and the state youth policy in Ukraine. It is defined that the youth is at the same time is an object and subject of system transformation.It is noted what in a consequence of the social characteristics and the sharpness of perception surrounding environments young people is that part of society in most of which quicker there is an accumulation and realization of negative protest potential.With it is established that a necessary component of youth policy is the state youth policy, which can be considered as activity of the state, its institutes which are directed to realization of potential of youth. It is characterized by existence of legislatively fixed ideas concerning a role and the place of youth in forward development of society and includes the system of the various governmental activities promoting realization of these ideas.The subject of state youth policy is the state and its special bodies which activity to a greater or lesser extent with development of the person is sub (education, culture, physical development, work, leisure, etc.). The phenomenon of "innovative activity" of youth (P. Druker, Nelson is considered, G. Silverberg, Mr. Foster, J. Schumpeter and others) which is made out in the state youth policy also carries out both economic, and social function, covers all aspects of life of the younger generation, and subsequently is made out in standard and legal practice. ; Дисертаційна робота присвячена встановленню теоретико- методологічних аспектів формування та реалізації державної молодіжної політики Україну, її характеристиці та обґрунтуванню рекомендацій щодо її впровадження. У дослідженні розкрито предмет наукового дослідження, який ґрунтується на теорії інформаційного суспільства та неоінституціональному підходів. Ці підходи орієнтовані на виявлення специфіки функціонування сучасної політичної системи та окремих інститутів, які впливають на процес формування та реалізації молоді та державної молодіжної політики в Україні. Визначено, що молодь є одночасно об'єктом та суб'єктом системної трансформації.Суб'єктом державної молодіжної політики є держава та її спеціальні органи, діяльність яких більшою чи меншою мірою пов'язана з розвитком людини (освіта, культура, фізичний розвиток, праця, дозвілля тощо). Розглянуто феномен «інноваційної діяльності» молоді (П. Друкер, Р. Нельсон, Г. Сільверберг, Р. Фостер, Й. Шумпетер та інших), яка оформлюється у державну молодіжну політику та виконує як економічну, так і соціальну функцію, охоплює всі сторони життя молодого покоління, та згодом оформлюється у нормативно-правову практику.Виявлено, що державна молодіжна політика має певні моделі свого розвитку, які відрізняються внутрішньою логікою свого формування: універсалістська (скандинавські країни), яка ґрунтується на соціал- демократичній (суспільній або солідарній) системі соціального забезпечення; громадівська (Великобританія), яка реалізується в межах ліберальної системи соціального забезпечення; протекційна (центральноєвропейські країни), яка орієнтована на консервативну систему соціального забезпечення; централізована (країни Середземномор'я), яка побудована на принципах субінституціональної системи соціального забезпечення.Проаналізовано статистичні дані досліджень міжнародних організацій, зокрема Freedom House з питань демократизації країн перехідного типу («Nations in Transit-2018»), де визначено, що в Україні, як і в усьому світі спостерігається загальний спад демократичних процесів. Головними чинниками демократичного регресу є «illiberalism», корупція, інформаційні війни, дезінформація населення та урізання свободи слова саме у віртуальному просторі.