PATRIOTS & CRITICS: THE STORY OF HOW PUBLIC RECEPTIONS OF WORLD WAR I IN THE RUSSIAN EMPIRE CHANGED ; ПАТРІОТИ I КРИТИКИ: ІСТОРІЯ ПРО ТЕ, ЯК ЗМІНЮВАЛОСЯ СУСПІЛЬНЕ СПРИЙНЯТТЯ ПОДІЙ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

Abstract

The purpose of the research is to outline the main features of society's reaction to the outbreak of World War I and the subsequent transformational changes in the mood of different population groups in the course of the war events. The methodology of the research is based on the principles of historicism, the effectiveness of systematic and scientific using national (analysis, synthesis, scientific abstraction) and special and historical (historical and comparative, retrospective and problematic) methods. The Scientific Novelty. For the first time the peculiarities of the moods of different population groups of the Ukrainian lands of the Russian Empire in 1914–1917 were comprehensively presented, taking into account not only the social status of the person, but also the age peculiarities and personal motives; clearly outlines the major stages of changing society's reception and understanding of World War I events. The Conclusions. Therefore, the initial stage of the war was marked by widespread patriotism, which, despite of its "mass" nature, had a differentiated, ambivalent and permanent character during the years of 1914–1917. The majority of "ardent" patriots were wealthy people who, owing to their privileged and financial position avoided military service and practically didn't participate in the hostilities, or representatives of ultra-monarchical circles. For some people the war was a way of showing their loyalty to the government, but for the others it was an opportunity to make money and enrich themselves. Other groups of the population were overwhelmed by a sense of patriotism and liberation struggle, though the main reason for this was not the love for the "great tsarist Motherland", but understanding of the need to protect their "small homeland". A similar vision and reception of the war was typical of the soldiers' environment, as it was based on village natives. In the early years of the war, the behavior of soldiers was determined by the humble, patient, and self-righteous fulfillment of their military duty. Delaying the timing of the war, defeats at the front, increasing of the number of victims, growing economic crisis triggered a process of destabilization inside the country. Distrust and dissatisfaction were spreading in the society. Negative trends began to show up in the army, in particular, a decline of patriotism, morale and religiosity. As a result, in 1916 – 1917, measures, adopted by the Russian imperial government in order to control the socio-political situation, could no longer hide the true situation and restrain the serious transformations in the mass public consciousness. The increase of political activity in the national consciousness of the Ukrainians was a notable phenomenon. It also was one of the important preconditions for the revolutionary events and the development of the Ukrainian statehood in the 1917s – 1920s. Key words: World War I, Russian Empire, Ukrainian people, public consciousness, public mood, patriotism, criticism. ; Мета статті: висвітлити основні особливості реакції суспільства на початок Першої світової війни та подальші трансформаційні зміни настроїв різних груп населення у ході воєнних подій. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об'єктивності, системності і науковості із використанням загальнонаукових (аналіз, синтез) та спеціально-історичних (історико-порівняльний, ретроспективний, проблемний) методів. Наукова новизна: вперше комплексно охарактеризовано особливості настроїв різних груп населення українських земель Російської імперії у 1914–1917 рр., з урахуванням не тільки соціального становища людини, але й вікових особливостей та особистих мотивів; чітко окреслено головні етапи зміни сприйняття та розуміння суспільством подій Першої світової війни. Висновки. Отже, початковий етап війни відзначився широким патріотизмом, який, незважаючи на "масовість", протягом 1914–1917 рр. мав диференційований, амбівалентний та перманентний характер. Переважно "ярими" патріотами були або заможні верстви населення, які завдяки привілейованому та фінансовому становищу могли уникнути військового обов'язку і практично не брати участі у військових діях, або представники ультрамонархічних кіл. Для одних війна виступала способом демонстрації власної лояльності до влади, а для інших – можливістю нажитися та збагатитися. Інші групи населення, якщо і пройнялися почуттям патріотизму та визвольної боротьби, то основною причиною цього була не любов до "великої царської Вітчизни", а розуміння необхідності захисту власної "малої батьківщини". Подібне бачення та сприйняття війни було характерним і для солдатського середовища, оскільки його основу становили вихідці із села. У перші роки війни поведінка солдат визначалася покірним, терпеливим і самовідважним виконанням військового обов'язку. Затягування термінів війни, поразки на фронті, збільшення кількості жертв, наростання економічної кризи запустили процес дестабілізації всередині країні. У суспільстві поширювалися недовіра та незадоволення. Серед населення розповсюджувалися чутки про зраду у вищих ешелонах влади, про шпигунів та німецьке засилля. Негативні тенденції проявлялися в армії, зокрема, спостерігалися спад патріотизму, зниження морального духу та релігійності. У підсумку, наприкінці 1916– початку 1917 рр. заходи російської імперської влади щодо контролю за суспільно-політичною ситуацією вже не могли приховувати справжній стан справ і водночас стримувати серйозні трансформації у масовій суспільній свідомості. Помітним явищем стало значне зростання національної свідомості та політичної активності українців, що було однією із важливих передумов до революційних подій та розбудови власної державності у 1917– 1920-х рр. Ключові слова: Перша світова війна, Російська імперія, український народ, суспільна свідомість, суспільні настрої, патріотизм, критика.